Для абітурієнтів факультету економіки та управління за спеціальністю 03010201 «Психологія» Київ 2014 р. Вступ



Сторінка1/4
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.58 Mb.
  1   2   3   4
ПРОГРАМА

ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ФАХУ
для абітурієнтів факультету економіки та управління

за спеціальністю 8.03010201 «Психологія»

Київ 2014 р.

ВСТУП

Програма вступного іспиту на освітньо-кваліфікаційній рівень «магістр» спеціальності 8.03010201 «Психологія» базується на галузевому стандарті вищої освіти з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 Соціально-політичні науки напряму підготовки 6.030102 «Психологія» (освітньо-професійна програма та освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця), навчальному плані підготовки бакалаврів за напрямом підготовки 6.030102 «Психологія». Вона включає базові дисципліни, які входять до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з напряму підготовки 6.030102 «Психологія».

До участі у вступному випробуванні допускаються особи, які завершили навчання та здобули диплом «бакалавра» за напрямом підготовки 6.030102 «Психологія» або за спеціальністю 6.040100 «Психологія», чи диплом «спеціаліста» за напрямом підготовки 0401 «Психологія» спеціальності 7.040101 «Психологія».

Мета вступного іспиту – відбір абітурієнтів для навчання на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» спеціальності підготовки 8.03010201 «Психологія».

Вступний іспит проводиться у письмові формі. Дисципліни, що виносяться на фахове вступне випробування:


  1. Загальна психологія.

  2. Педагогічна психологія.

  3. Математичні методи в психології.

  4. Психофізіологія.

  5. Соціальна психологія.

  6. Клінічна психологія.

  7. Диференціальна психологія.

  8. Психологія праці.

  9. Інженерна психологія.

  10. Юридична психологія.

  11. Психодіагностика.

  12. Психологія управління.

  13. Основи психологічного консультування.

  14. Профорієнтація та профвідбір.

  15. Основи екологічної психології.

Загальні вказівки щодо тестових завдань
Вступні випробування з фаху для абітурієнтів інституту – це тестові завдання.

Шановний абітурієнте! Прибудьте до місця тестування щонайменше за 30 хв. до його початку. Якщо ви прибудете після початку тестування, Вам не дозволять узяти у ньому участь. Особи, які супроводжують Вас, не можуть перебувати в приміщенні, де відбувається тестування. Під час тестування не можна спілкуватися з іншими його учасниками. Якщо виникла проблема, піднесіть руку, і до Вас підійде викладач, щоб допомогти. Під час тестування не можна їсти, пити й виходити з аудиторії.

Якщо під час тестування Вам потрібно вийти, піднесіть руку, але час Вашого тестування не буде продовжено. Під час тестування забороняється користуватися будь-якими матеріалами чи посібниками, а також папером, олівцями, пейджерами, книжками, маркерами, плеєрами з навушниками, мобільними телефонами, будь-якими електронними та фотографічними засобами. Ви зобов’язані виконувати вказівки викладача. Якщо було порушено процедуру тестування, екзаменаторами або службовими особами інституту, ви маєте право подати скаргу на адресу апеляційної комісії.

Викладачі можуть позбавити Вас права скласти тест і попросити вийти з аудиторії за: спробу скласти тест за іншого учасника тестування; використання будь-яких посібників, пов’язаних з предметом тестування; порушення дисципліни; спробу надати чи одержати допомогу, спілкування під час тестування в будь-якій формі з іншою особою щодо змісту тесту; спробу винести тестові завдання (у будь-якому вигляді) з аудиторії, де проводиться тестування; запізнення на початок тестування; спробу залишити аудиторію без дозволу під час тестування.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Оцінювання результатів вступного випробування з фаху для абітурієнтів інституту проводиться у відповідності з таблицею обробки результатів тестових завдань:




Оцінка

Кількість тестів з правильною відповіддю


Бал

«відмінно»

60

100

59

98,3

58

96,7

57

95

56

93,3

55

91,7

54

90

Оцінка

Кількість тестів з правильною відповіддю


Бал

«добре»

53

88,3

52

86,7

51

85

50

83,3

49

81,7

48

80

47

78,3

46

76,7

45

75

«задовільно»

44

73,3

43

71,7

42

70

41

68,3

40

66,7

39

65

38

63,3

37

61,7



ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
Загальна психологія.
Визначення психології як науки: об’єкт та предмет вивчення. Розмежування наукової та побутової психології Історія психологічних вчень: вчення про душу вчення про свідомість, наука про поведінку, наука про закономірності розвитку психіки. Поняття про психіку, основні функції. Основні форми прояви психіки: психічні процеси, психічні стани психічні властивості та їх види.

Загальна психологія в системі наук. Структура сучасної психології. Галузі психології з критеріями конкретної діяльності, розвитку та взаємодії особистості та суспільства. Теоретичні та науково-практичні аспекти психології. Завдання сучасної психології. Розкриття принципів психології: детермінізм, єдність свідомості і діяльності, розвиток психіки і свідомості в діяльності, системно-структурний, відображення. Методи психології. Основні методи: експеримент та спостереження. Допоміжні методи: анкети, бесіда, інтерв’ю, психологічні тести діагностичні методи, вивчення продуктів діяльності.

Зв’язок психології з іншими науками. Місце психології в системі наукового знання: зв’язок з природничими, гуманітарними та технічними науками. Зв’язок психології з медичними науками: медициною, психіатрією. Зв’язок психології з технічними науками. Використання методів математичної обробки для аналізу результатів психологічного дослідження. Зв’язок психології з гуманітарними науками: мовознавство, літературознавство, суспільствознавство, історія економіка, юриспруденція тощо. Взаємозв’язок психології та педагогіки. Врахування закономірностей психічного розвитку дитини у процесі організації навчально-виховного процесу. Філософські принципи як методологічна основа психологічних досліджень.

Походження та історичний розвиток психіки тварин. Розвиток форм відображення дійсності. Виникнення психіки як результат еволюції матерії. Особливості та види відображення неорганічної матерії. біологічні форми відображення. Подразливість та чутливість як передумови виникнення психіки. Розвиток психіки в філогенезі. Особливості відображення та форми пристосування до середовища тварин на різних стадіях розвитку психіки: сенсорній перцептивній, інтелектуальній. Спілкування і „мова” тварин: основні види та значення для пристосування до умов середовища. Залежність психіки від середовища і будови органів (ускладнення психічного відображення при ускладненні будови нервової системи).

Походження та історичний розвиток психіки людини. Психологічні теорії філогенезу психіки людини. Умови переходу до вищої форми відображення – людської свідомості: біологічні передумови виникнення людської свідомості; роль праці в виникненні людської свідомості.

Відмінності психіки людини і тварини. Основні властивості психіки людини: умови розвитку та наявність свідомості. Суттєві відмінності психіки людини і тварини: відмінності в емоційній сфері; відмінності мислення; відмінності „мови”; відмінності у виконанні елементарної трудової діяльності; відмінності умов розвитку.

Мозок і психіка. Рефлекторна природа психіки: психофізичні теорії психічного (вчення Декарта, Сєченова); вчення Павлова про рефлекторну природу психічного: умовні та безумовні 5 рефлекси; вчення про дві сигнальні системи. Закони вищої нервової діяльності: іррадіації та концентрації процесів збудження та гальмування, взаємної індукції збудження та гальмування. Закономірності формування динамічних стереотипів. Положення О.Р. Лурії про три блоки мозку і їх основні функції. Взаємодія енергетичного, аналітичного та регуляторного блоків мозку як умова адекватного психічного відображення. Функціональна асиметрія великих півкуль головного мозку.

Свідоме і несвідоме в психічній діяльності людини. Психіка і свідомість. Функції свідомість як вищий рівень психічного відображення Структура свідомості. Патологічні стани свідомості: пригнічення свідомості, затьмарення свідомості, кома. Основні види затьмарення свідомості. Проблема несвідомого в психології. Класифікація несвідомих психічних явищ.

Будова та властивості нервової системи. Будова, функції та види нейронів. Аферентні і еферентні нерви. Центральна нервова система: будова та функції спинного та головного мозку. Відділи кори головного мозку та їх роль у функціонуванні психіки.

Загальна характеристика особистості. Поняття особистості у психології. Розмежування понять „людина”, „індивід”, „особистість”, „суб’єкт”. „індивідуальність”. Співвідношення біологічного і соціального у структурі особистості: структура особистості за С.Л. Рубінштейном; структура особистості за О.Г. Ковальовим; структура особистості за К.К.Платоновим; структура особистості за А.В.Петровським.

Активність і спрямованість особистості. Активність особистості і її життєва позиція. Основні види активності особистості: адаптивна, неадаптивна, нормативна, наднормативна, над ситуативна. Спрямованість особистості як система мотивів її поведінки. Усвідомлювані мотиви особистості: інтереси, переконання, світогляд. Психологічний зміст та види. Неусвідомлювані мотиви: установки, потяги.

Самосвідомість особистості. Самосвідомість особистості: функції, структура, розвиток. Категорія „Я” в психології. Я-концепція та образ Я. Самооцінка та рівень домагань особистості. Психологічний захист особистості. Механізми психологічного захисту. Активний та пасивний психологічний захист.

Розвиток особистості. Поняття про розвиток. Рушійні сили розвитку особистості. Роль спадковості у розвитку особистості. Становлення особистості в процесі соціалізації. Роль активності у розвитку особистості. Культурно-історична теорія Л.С.Виготського.

Темперамент. Поняття про темперамент. Історичний зміст термінології у вченні про темперамент. Вчення І.П. Павлова про фізіологічні основи темпераменту. Основні психічні властивості, що характеризують темперамент. Психологічні характеристики типів темпераментів: реактивність, активність, пластичність, ригідність, екстраверсія, інтроверсія емоційна збудливість. Роль темпераменту в трудовій і навчальній діяльності.

Характер. Поняття про характер. Структура характеру. Акцентуація рис характеру. Природні і соціальні передумови рис характеру. Формування характеру.

Здібності. Поняття про здібності: визначення здібностей; структура здібностей; загальні спеціальні здібності. Кількісна і якісна характеристика здібностей. Природні передумови здібностей. Здібності і спадковість. Формування здібностей. Рівні розвитку здібностей: залежність розвитку здібностей від навчання; здібності і інтереси; талант, його походження і структура; геніальність – вищий рівень розвитку здібностей. Здібності і завдання профорієнтації.

Зв’язок властивостей нервової системи та індивідуальних відмінностей. Зв’язок фізіологічного та психологічного в індивідуальних відмінностях людини. Основні властивості нервової системи: сила; врівноваженість; динамічність-рухливість, лабільність. Проблема полярності властивостей нервової системи. Зв’язок властивостей нервової системи зі здібностями.

Діяльність. Активність і діяльність: а) потреба як джерело активності; б) види потреб. Поняття про діяльність. Відмінність діяльності людини і поведінки тварини. Структура діяльності. Керування дією та контроль за нею. Інтеріоризація та екстеріоризація діяльності. Освоєння діяльності: а) виникнення навичок, їх структура; б) взаємодія навичок; в) виникнення умінь; г) формування звичок.

Спілкування. Поняття про спілкування. Комунікативна сторона спілкування: а) види комунікації; б)мовлення як процес спілкування за допомогою мови, його фізіологічні механізми; в) розвиток мовлення у дітей. Характеристика інтерактивної сторони спілкування. Перцептивна сторона спілкування. Психологічні механізми сприймання людини людиною. Спілкування і мовлення вчителя. Зворотній зв’язок у спілкуванні. Соціально-психологічний тренінг спілкування і психологічна служба в школі.

Міжособистісні стосунки в групах та колективах. Групи і їх класифікація. Колектив як вища форма розвитку групи. Диференціація в групах і колективах. Інтеграція в групах і колективах. Колектив і колективізм у виховному процесі. Формування колективізму в школі, сім’ї.

Основні види діяльності людини. Ігрова діяльність. Навчальна діяльність. Трудова 6 діяльність.

Увага. Поняття про увагу. Фізіологічні основи уваги: а) вчення І.П. Павлова, О.О. Ухтомського; б) сучасні дослідження фізіології уваги. Види і форми уваги. Структура (властивості) уваги. Розвиток та виховання уваги.

Відчуття. Поняття про відчуття та сприймання, погляди на природу відчуттів. Рефлекторна природа відчуттів. Загальні властивості і закономірності відчуттів: а) якість, інтенсивність тривалість відчуттів; б) пороги відчуттів; в) явище адаптації;явище синестезії і сенсибілізації; г компенсаторні можливості відчуттів.

Сприймання. Поняття сприймання у психології. Фізіологічні основи сприймання. Характерні особливості сприймання. Сприймання як дія. Спостереження і спостережливість: а) роль моторних компонентів у сприйманні; б) спостереження і умови його ефективності.

Види відчуттів та сприймання. Основні види відчуттів: екстероцептивні, інтероцептивні пропріоцептивні відчуття. Основні види сприймання за модальністю. Сприймання простору. Сприймання руху. Сприймання часу.

Пам’ять. Поняття про пам’ять. Теорії пам’яті. Види пам’яті. Запам’ятовування і його види. Відтворення і його види. Уявлення пам’яті і їх особливості. Забування і збереження.

Мислення. Загальна характеристика мислення. Розумові дії та мислительні операції. Форми мислення. Процес засвоєння понять. Процес розв’язування задач.

Уява. Поняття про уяву. Соціальна природа уяви. Фізіологічні особливості процесів уяви.

Процес створення образів уяви: аглютинація, гіперболізація, акцентування, схематизація. Роль уяви в ігровій діяльності дитини і творчій діяльності дорослого.

Індивідуальна особливості процесів пам’яті, мислення, уяви. Індивідуальні особливості в процесах пам’яті. Типи пам’яті. Види мислення та його індивідуальні особливості. Якості розуму. Види уяви та її індивідуальні особливості.

Емоції та почуття. Поняття про почуття та їх роль у практичній та пізнавальній діяльності. Фізіологічні основи почуттів. Теорії емоцій та почуттів у психології: теорія В.Вундта; теорія Джеймса-Ланге; інформаційна теорія П.В. Симонова.

Форми переживання почуттів. Основні форми переживання почуттів: емоційний фон; прості емоції; настрій; афект; стрес. Основні емоціональні стани та їх зовнішній вираз. Теорія К. Ізарда.

Почуття та особистість. Розвиток емоційної сфери. Почуття і особистість. Вищі почуття та їх види. Розвиток емоційної сфери.

Вираження емоцій у людини та тварини. Принципи аналізу виразних рухів людини та тварини. Виникнення виразних рухів у філогенезі: рухи, що мають вроджені передумови; рухи що попередньо виконувалися довільно. Розвиток виразних рухів у немовлят. Особливості виникнення окремих виразних рухів людини у процесі історичного розвитку.

Поняття про волю. Поняття волю. Основні види дій людини: мимовільні, довільні, вольові. Структура вольового акту: простий вольовий акт; складний вольовий акт.

Вольова регуляція дій людини. Прийняття рішення. Формулювання наміру. Переборення перешкод. Вольове зусилля.

Вольові якості особистості. Поняття про вольові якості особистості. Вольові якості особистості: структура, умови прояву, класифікація. Характеристика основних вольових якостей особистості. Формування вольових якостей.
Педагогічна психологія.
Педагогічна психологія як наука. 1.Предмет та проблемии педагогічної психології. Основні категоріх педагогічної психології. 2.Основні історичні етапи розвитку педагогічної психології як науки. 3.Методи педагогічної психології.

Психологія навчання. 1.Концепція психолого-педагогічної технології сучасного уроку. 2.Теоретичні критерії технології уроку – компетентність. 3.Формуючі критерії – методики навчання, мотивація, індивідуальні особливості научіння. 4.Результативні критерії – ключові компетенції. 5.Психологічний аналіз уроку.

Психологія виховання. 1.Проблеми, принципи, цілі виховання. 2.Моделі, стилі виховання. 3.Методи й ефекти виховання. 4.Девіантна та адиктивна поведінка учнів. 5.Особливості педагогічного спілкування. Розвиток та саморозвиток особистості. 1.Зрілість як критерій розвитку та саморозвитку особистості. 2.Психологічні теорії розвитку особистості в контексті психології виховання (Е.Еріксон, К. Юнг, Д. Левінсон). 3.Саморозвиток особистості. 4.Критерії саморозвитку суб’єктів навчання – вчителя та учня. 5.Методики самоорганізування (самопроектування) особистості.

Психолого-педагогічна характеристика учня/студента та навчальної групи. 1.Психолого-педагогічна характеристика учня. 2.Психолого-педагогічна характеристика вчителя.


Математичні методи в психології.
Основні поняття математичної статистики. Змінні та їх вимірювання. Вимірювальні шкали. Генеральна сукупність та вибірка. Репрезентативність вибірки. Статистична значимість. Залежність між змінними. Залежні та незалежні змінні. Статистичні таблиці та графіки. Параметрична та непараметрична статистика. Міри центральної тенденції та міри мінливості. Призначення мір центральної тенденції. Мода та медіана. Середнє арифметичне: обчислення та властивості. Вибір міри центральної тенденції. Призначення мір мінливості. Розмах та коефіцієнт осциляції. Дисперсія: обчислення та властивості. Стандартне відхилення та коефіцієнт варіації.

Статистичні гіпотези. Психологічна і статистична гіпотези. Направлені і ненаправлені статистичні гіпотези. Особливості перевірка статистичної гіпотези. Помилка І роду та рівень значимості статистичного критерію. Помилка ІІ роду та потужність статистичного критерію.

Виявлення відмінностей у рівні прояву ознаки. Задача зіставлення і порівняння. U-критерій Манна-Уітні. t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок. S-критерій Джонкіра. Алгоритм вибору критерію порівняння Оцінка достовірності зсуву значень. Задача дослідження змін. Критерій знаків (G). t-критерій Стьюдента для залежних вибірок. Критерій 2r Фрідмана. L-критерій тенденцій Пейджа. Алгоритм вибору критерію оцінки змін. Факторний аналіз. Мета факторного аналізу. Підготовка даних до факторного аналізу. Інтерпретація результатів факторного аналізу. Задача про кількість факторів. Особливості факторного аналізу. Місце факторного аналізу в структурі експерименту. Багатомірне шкалювання. Загальна мета багатомірного шкалювання. Підготовка даних до багатомірного шкалювання. Логіка багатомірного шкалювання. Проблема розмірності при багатомірному шкалюванні. Інтерпретація результатів багатомірного шкалювання. Багатомірне шкалювання та факторний аналіз. Реплікуюче багатомірне шкалювання.

Кластерний аналіз. Мета та методи кластерного аналізу. Підготовка даних до кластерного аналізу. Деревоподібна кластеризація: пошук відстаней між об’єктами, стратегії кластеризації та інтерпретація. Представлення результатів кластерного аналізу. Кластерний аналіз за методом В.Ю. Крилова та Т.В. Острякової.

Дерева класифікації. Основні ідеї дерев класифікації. Характеристики дерев класифікації: ієрархічність, гнучкість, переваги та недоліки. Обчислювальні методи: вибір критерію точності прогнозу, вибір типу вітвлення, визначення моменту припинення вітвлення.
Психофізіологія.
Психофізіологія як наука. Загальні уявлення про будову нервової системи. Предмет вивчення психофізіології. Завдання науки. Функції нервової системи, її структурні відділи Будова нейрона. Види сінапсів Порог подразнення. Основні напрямки еволюції нервової системи.

Методи психофізіологічних досліжень. Регістрація імпульсної активності нервових клітин. Природа мембранного потенціалу покою. Умови виникнення потенціалу дії та його фази. Електроенцефалографія. Ритми на ЕЕГ. Магнітоенцелографія. Позитронно-емісійна томографія мозку. Ядерна магнітна резонансна інтроскопія (ЯМРІ). Окулографія. Електроміографія. Електрична активність шкіри.

Фізіологія сенсорних систем. Поняття “аналізатор”, або “сенсорна ситема”. Відділи аналізатора (по Павлову). Загальна схема будови аналізатора. Класифікація рецепторів. Основні функції аналізаторів. Властивості аналізаторів Зоровий аналізатор. Зоровий шлях в мозку людини. Приклади роботи сенсорних систем.

Психофізіологія пам’ятіБіологічна пам’ять. Філогенетичні рівні організації пам’яті. Теорія часової організації пам’яті Д.Хебба. Енграмма. Теорія активної памяті Греченко. Процедурна та декларативна пам’ять. Нейронні коди пам’яті. Константа Ліванова. Молекулярні механізми памяті. Голографічний принцип роботи мозку.

Психофізіологія емоцій. Емоції – особливий вид психічних процесів. Класифікація емоцій. Функції емоцій та структури мозку, що їх забезпечують. Умови виникнення емоцій у філогенезі. Активність півкуль та знак емоцій. Ліцева експресія емоцій у людини. Мозкові механізми емоцій.

Психофізіологія уваги. Роль уваги в навчанні. Теорії фільтра. Характеристики уваги Види уваги та приклади їх прояву. Увага, що спрямована в минуле та майбутнє. Ехоїчна пам’ять та антиципуюча увага. Автоматичні процеси обробки інформації в ЦНС. Орієнтовний рефлекс. Модель Каменана для довільної уваги.

Психофізіологія свідомості та несвідомого. Різні поняття свідомості. Теорія “світлої плями” та “прожектора”. Мозкова основа відчуття. Фокуси взаємодії, їх будова та місця локалізації. Свідомість спілкування та мова. Внутрішня мова.. Види несвідомих психічних процесів та їх характеристика. Сон. Повільна та швидка фази сна. “Мова” сновидінь та їх основна функція.

Системна психофізіологія. Системна психофізіологія Теорія функціональних систем П.К. Анохіна. Фізіологія гомеостазу. Загальна характеристика функціональної ситеми та її складові ТФС та поведінка. Системне рішення психофіхіологічної проблеми. Завдання системної психофізіології та її роль для психології. Органогенез та системогенез. Системна структура поведінки.

Психофізіологія професійної діяльності. Психофізіологія професійного відбору та профпридатності. Психологічні та психофізіологічні вимоги до професій. Класифікація професій за об’єктом праці. Професограмма. Психофізіологічні компоненти працездатності. Крива працездатності та її стадії. Психофізіологічні функціональні стани. Методи оцінювання різних функціональних станів людини.

Будова нервової системи. Нейрон. Фукції нервової сисиеми. Види нейронів. Роль нейроглії.

Методи оцінювання фізіологічних станів людини. Основні методи психофізіологічних досліджень. Тестування.

Передача та переробка сенсорних сигналів. Аналізатор. Функції аналізаторів. Лабораторна робота “Визначення просторового порогу тактильної чутливості”.

Приклади роботи аналізаторних систем. Зоровий аналізатор, його будова. Зоровий шлях в мозку людини. Кольоровий зір.

Психофізіологія пам’яті. Види пам’яті. Теорії організації пам’яті. Лабораторна робота “Визначення об’єму пам’яті при змістовному та випадковому запам’ятовуванні”.

Мозкова основа емоцій та уваги. Класифікація емоцій, їх функції. Мозкові структури, що реалізують емоції. Увага, як психофізіологічний механізм. Лабораторна робота “Дослідження уваги за допомогою таблиць Анфімова та кілець Ландольта”.

Роль свідомості та несвідомого у поведінці людини.

Теорії виникнення свідомості. Індикатори несвідомого сприйняття.

Функціональна асиметрія мозку та несвідоме. Сон та сновидіння.

Теорія функціональних систем.

Приклади роботи різних функціональних систем. ТФС та поведінка людини. Завдання системної психофізіології. Тестування.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка