Дисперсія світла



Скачати 97.79 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір97.79 Kb.



Урок



Дисперсія світла

Вчитель фізики

Кікерчук Л.І.

Тема : Дисперсія світла

Мета: сформувати знання про явище дисперсії світла; ознайомити учнів зі спектральним складом світла, навчити спостерігати явище дисперсії та утворення кольорової гами світла шляхом накладання променів різного кольору; звернути увагу учнів на практичне використання цього навчального матеріалу;

розвивати пізнавальні інтереси учнів, цікавість;

виховувати цілеспрямованість, творче ставлення до роботи на уроці.

Прилади і матеріали: комп’ютер, мультимедійна дошка, призма, лазерна указка.

Тип уроку: інтегрований урок фізики з образотворчим мистецтвом.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Добрий день. Прошу сідати.

У нас сьогодні найцікавіша тема «Оптики». Але все по порядку. Давайте спочатку повторимо вивчене, перевіримо ваші знання.

«Оптика» найдавніша наука на Землі, бо оптика – наука про світло. В біблії, в книзі буття, третє речення і сказав Бог: «Хай станеться світло». І з того часу існує оптика.

Давні люди вважали, що Земля стоїть на трьох китах. Так і оптика, теж знаходиться на трьох китах. Ви догадались , що це за кити?

Слайд Оптика


Закон прямолінійного поширення світла

Закон заломлення світла

Закон відбивання світла


ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Дома ви готувалися відповідати на запитання параграфа. Перевіримо ваші знання. Проведемо самостійну роботу.



Перед вами запитання на дошці, відповіді пишете на листках. На виконання роботи ви маєте 6 хвилин.

І - ВАРІАНТ

ІІ - ВАРІАНТ

  1. Чому дорівнює

кут падіння? 300

  1. Чому дорівнює

кут відбивання? 300

2. Кут між падаючим і відбитим променем становить 80°. Чому дорівнює кут падіння?

2.Чому дорівнює кут

падіння променя?



3. Промінь падаючий, промінь відбитий і 3. Промінь падаючий, промінь відбитий і

перпендикуляр проведений в точку перпендикуляр проведений в точку

падіння променя ….. падіння променя …..

(продовжити речення)



4. Що є причиною заломлення світла?

4. Чому ложка в стакані з чаєм виглядає “зламаною”?°

5. Що потрібно зробити, щоб ложка в стакані з чаєм не виглядала “зламаною”?

5. На малюнку зображено

хід променя в повітрі і склі.

Накресліть рух променя із

скла в повітря.



6. Чому інколи ми бачимо себе у віконному склі і бачимо все, що знаходиться за склом?

6. Що є причиною того, що кут відбивання дорівнює куту падіння?

я І - ВАРІАНТ

ІІ – ВАРІАНТ

1. α= 60° 60°

  1. β= 60° 60°

1 бал

2. Кут падіння α =40°

  1. Кут падіння α =0°

2 бали

3. Лежать в одній площині.

  1. Лежать в одній площині.

2 бали

  1. Зміна швидкості світла при переході

з одного середовища в інше.

  1. Промінь світла заломлюється на

на поверхні води.

2 бали


  1. Поставити ложку під кутом 90° до

поверхні води.

  1. Властивість оборотності

світлових променів

2 бали


  1. Промені частково відбиваються від скла і

ми бачимо себе, а часткова проходять

через скло і відбиваються від предметів

які знаходяться за склом.


6. У чистому ставку можна бачити риб. Глибина, на якій плаває риба, є меншою, більшою чи дорівнює тій глибині, на якій ви її бачите? 3 бали

Завершили роботу. Помінялися роботами з товаришем по парті. На екрані правильні відповіді і кількість балів за кожне питання. Оцініть роботу. Тільки виправлень не робити. Прошу , передати листочки. Я теж перевірю ваші роботи, і подивлюсь ,чи правильно ви оцінили роботу товариша.

Ви пам’ятаєте , у нас сьогодні сама цікава тема оптики. Прошу записати в зошитах тему уроку.



ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Дисперсія світла

( з латині дисперсія - «розсіювати»)

Мета нашого уроку:



  1. Пояснити природу білого світла.

  2. Узнати причини утворення веселки.

  3. Вміти пояснити “кольоровість” світу.

Ми не завжди звертаємо увагу на красу навколо нас. Проте спробуйте подумки замінити зелену траву, синє небо, розмаїття квітів на їх чорно-білі зображення! Ви відразу відчуєте, як змінився навколишній світ, наскільки біднішим він став.

Що ж таке колір? Чому різні тіла відрізняються забарвленням?

Багато сторіч люди робили спроби пояснити природу кольорів ( червоного, зеленого, синього). А от питань щодо природи білого світла не було: біле світло здавалося найпростішим. Але це тільки на перший погляд.

Сучасні погляди на природу кольорів базуються на відкриттях великого англійського вченого Ісаака Ньютона. Основний дослід Ньютона був геніально простим. І тому, я хочу , щоб епіграфом до нашого уроку, послужило загальновідоме висловлювання:

«Все геніальне – просте,

а все просте - геніально»

Він догадався направити на призму вузький світовий пучок.

Пучок сонячного світла проходив в затемнену кімнату через маленький отвір у ставнях. Проходячи крізь скляну призму він заломлювався і давав на протилежній стіні видовжене зображення веселкової смужки – яке називається спектром.

Який висновок ви можете зробити. Що відбувається з білим світлом при проходженні через трикутну призму? (заслуховуємо відповідь). Це оптичне явище називається дисперсією.



Означення 1. Розкладання трикутною призмою білого світла на кольори називається дисперсією.

Я даю вам півхвилини, щоб ви вивчили означення. Через півхвилини повторіть відкриття Ньютона, подивимося , чи є в нас у класі Ньютони?

У Ньютона були противники. Одним із них був німецький поет Гете, він написав: «Вчення про кольори». Поет вважав, що Ньютон досліджував не дійсне світло, а світло «замучене» лінзами, дзеркалами, щілинами. «Природа ціпеніє від тортур»,- говорив Гете.

Тепер ми можемо відповісти на питання, чи справді біле світло є простим. Ні



«Біле світло не є простим воно є …. сумішшю всіх кольорів спектра»

А вас не зацікавило питання:



Чому біле світло розкладається на кольори?

Хтось із вас може відповісти на це питання.

Щоб відповісти на питання чому, потрібно пригадати, що відбувається з світловим променем, при проходженні через призму.

Відповідь учня: при проходженні через призму промінь заломлюється.

Дослід з лазерною указкою і призмою.

З малюнка бачимо, що промені різних кольорів заломлюються по-різному: найбільше заломлюються фіолетові промені, а найменше - червоні.

Повернемося до попередньої теми. Чому відбувається заломлення світла під час переходу з одного прозорого середовища в інше?

Подивіться на малюнок, дайте відповідь.

повітря менша оптична густина

С скло більша оптична густина середовища



Відповідь учня: під час переходу змінюється швидкість поширення світла.

Світлові пучки різних кольорів поширюються в одному середовищі з різною швидкістю. Пучки світла ,що мають меншу швидкість заломлюються більше і навпаки.

Отже ми бачимо залежність швидкості поширення світла від кольору пучка.

Це ще одне означення дисперсії.

Прочитайте означення. Запишіть.

Означення 2. Залежність швидкості поширення пучка світла в певному середовищі від кольору пучка називають дисперсією світла.

А це означення дисперсії ви вивчите дома.

Я можу довести вам, що кожний із вас спостерігав це оптичне явище – явище дисперсії. Може хтось із вас здогадався про що ми будемо зараз говорити. Поговоримо про веселку.

Вперше дисперсія світла описана в біблії, в книзі «Буття», де говориться , що бог «наложив» веселку на хмару в знак згоди між ним і людьми.

У нас на уроці сьогодні є цікаве повідомлення. «Історична довідка»

Учень. В давнину вважали, що веселка – це вияв волі Божої. Колись в Україні говорили, що «веселка – труба, якою пророк Ілля бере воду з річок і озер». У стародавній Греції веселку вважали посмішкою богині Іриди, яка провіщала мир між небом і землею. За уявленнями давніх людей, веселка єднала небо і землю. Виконувала це посередниця між людьми і богами Ірида, дочка Тавманта; Іриду зображали звичайно поряд з Герою(дружиною Зевса, царицею богів) у вигляді крилатої дівчини, яка тримає в руках кухоль. Ним Ірида нібито лила воду на хмари.

Був час, коли тих, хто намагався тлумачити веселку, переслідували. Так, у 17 ст. Антоніо Домініка засудили до страти за пошуки природничо-наукового пояснення цього явища.



Як запам’ятати кольори веселки. Може хтось із вас знає як це зробити «Каждый охотник желает знать, где сидит фазан».

Завдання додому: придумати такий вислів на українській мові. (на кольори веселки).

Як же утворюється веселка? В Індії теореми доводили таким чином, робили малюнок і підписували «Дивись!!!». Давайте подивимось як утворюється веселка.




У веселці на небі відбувається явище, подібне тому, яке спостерігається під час проходження променів через призму. Появу веселки пояснюють так: сонячний промінь входить у кожну краплину, заломлюючись у ній ; а на протилежному внутрішньому боці краплини промінь відбивається від межі краплина – повітря всередину неї. Дійшовши до нової точки на внутрішній поверхні краплі, промінь виходить назовні, знову заломлюючись. На цьому шляху «колишній білий» промінь виходить із кожної краплини вже як сніп різнокольорових променів, бо промені різних кольорів заломлюють під різними кутами.
Дивимось. «утворення веселки»

А як ви гадаєте, де ще можна побачити веселку? Пропоную подивитися , ще один відео слайд.

Виявляється, що веселка може бути червоною, білою( туманною), можна спостерігати веселку на росі, а також існує місячна веселка. Про ці явища, можна прочитати в книзі Міннарта «Свет и цвет в природе»

Ми познайомилися з дисперсією світла, давайте познайомимося з кольорами.

Кольори світла

Всім відомо, що нас оточують різні кольори.

Проблемне завдання 1. А що ми будемо спостерігати, якщо спрямуємо на призму вузький пучок світла певного кольору, тобто монохроматичне світло?

З означенням монохроматичного світла ви вже знайомилися на уроках образотворчого мистецтва. Що таке монохроматичне світло?

Відповідь учня: це світло одного кольору.

Демонстрація 2. Проходження монохроматичного світла через призму.

Призма і лазерна указка.

Який висновок ви можете зробити? Чи розкладається такий пучок в спектр.

Висновок: такий пучок не розкладається в спектр, а залишається одноколірним. Наступне завдання.

Проблемне завдання 2. А чи можна отримати біле світло, якщо є всі кольори спектра.

Демонстрація 3. З двома призмами.

Подивіться на екран, якщо взяти дві призми, друга призма має бути повернена на 1800 відносно першої, то друга призма збере кольорові пучки в один і ми отримаємо біле світло.

Висновок: додаванням різних кольорів спектра можна отримати біле світло.

У спектрі виділяють сім кольорів: червоний ,оранжевий , жовтий , зелений , блакитний , синій , фіолетовий. Окрім семи основних кольорів у дисперсійному спектрі містяться перехідні, додаткові, кольори. В українській мові можна знайти багато слів для їхніх назв, пов’язаних із назвами рослин, наприклад, волошковий, вишневий, рожевий, а також коштовних каменів, наприклад, рубіновий *криваво-червоний), смарагдовий (густо-зелений), аквамариновий (колір морської хвилі), бірюзовий ( блакитно-зелений). Звідки ж вони беруться?

Світлові пучки двох спектральних кольорів у разі накладання один на одного утворюють інші кольори. Це явище називають накладанням спектральних кольорів. Деякі спектральні кольори у разі накладання один на одного утворюють білий колір. Такі пари спектральних кольорів називають доповняльними.

Особливе значення для нашого зору мають три основні спектральні кольори: червоний, зелений і синій. Накладаючи ці три кольори один на одний у різних пропорціях, можна діставати різні кольори та відтінки.



Проблемне запитання. Чому при однаковому сонячному світлі ми бачимо стіну білою, автомобіль чорним, а листя дерев зеленим?

Робота з підручником. Пункт3,стор.162. Перший ряд шукає відповідь на питання чому стіна біла, другий – чому машина чорна, третій – листя зелене?

Учні дають відповіді на запитання.



ІV. Закріплення і узагальнення знань

Висновки: метод незакінченого речення, я починаю а ви продовжуєте.



  1. Дисперсія – це розкладання світла на кольори.

  2. Біле світло – це сукупність всіх кольорів.

  3. Ми бачимо світ різнокольоровим тому, що різні тіла по-різному відбивають, заломлюють і поглинають світло.

V. Домашнє завдання

Запишіть домашнє завдання: вивчити параграф 25, письмово дати відповіді на запитання вправи, підготуватися до лабораторної роботи №11.



VI. Підсумок уроку

Вам сподобався урок? А чим сподобався, кожний відповідає одним реченням.



VII. Додаткове завдання

  1. Поговоримо про вічне , про Сонце і небо. Уявімо, що ми космонавти на орбіті і спостерігаємо за нашим Сонцем і за небом. Якого кольору небо і Сонце? Відповідь: небо – чорне, Сонце – біле і менше ніж бачимо з Землі, на небі видно І Сонце і зірки.

А яким ми бачимо Сонце і небо з Землі? Відповідь: сонце – жовтогаряче, небо – синє. Поясніть чому?



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка