Державний вищий навчальний заклад



Скачати 349.37 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір349.37 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

СЛИВКА ОКСАНА АНДРІЇВНА

УДК 314.18: 316.42 (477)



ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЮДСЬКОГО
РОЗВИТКУ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ
Спеціальність 08.00.07 - Демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2014


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі управління персоналом та економіки праці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ



Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

ГРІШНОВА Олена Антонівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри економіки підприємства


Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

САДОВА Уляна Ярославівна, Інститут регіональних досліджень НАН України,

завідувач відділу соціально-гуманітарного

розвитку регіону
кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник



ГЕРАСИМЕНКО Ганна В’ячеславівна,

Інститут демографії та соціальних

досліджень імені М.В. Птухи НАН України,

старший науковий співробітник

відділу досліджень людського розвитку

Захист дисертації відбудеться «26» березня 2014 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.
Автореферат розісланий «24» лютого 2014 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.е.н., професор Федонін О.С.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На початку ХХІ ст. соціально-економічний розвиток країни та її регіонів дедалі більше пов’язують з людиною, її інтелектуальним потенціалом. Основою організації та забезпечення процесів людського розвитку в сучасних умовах є взаємодія загальнонаціональних, регіональних, громадських та корпоративних впливів. Розвинуті країни світу довели ефективність передачі повноважень в управлінні процесами суспільно-економічного розвитку від урядово-державних груп до представників територіальних спільнот. На місце пріоритетних функцій державного управління – контролю та планування, приходять функції концептуально-стратегічного та координаційно-тактичного характеру. Саме на цих засадах має бути організоване забезпечення людського розвитку регіонів України. Актуальність дослідження визначається відсутністю концептуально цілісних і методологічно обґрунтованих рекомендацій щодо формування дієвої системи забезпечення людського розвитку в регіонах. Кризові явища та територіальна диференціація, які спостерігаються в процесах людського розвитку нашої країни, мають дати поштовх для формування ефективної системи забезпечення людського розвитку, що сприятиме якомога ширшому використанню людських чинників економічного зростання, зокрема через забезпечення можливостей людського розвитку в регіонах України.

Теоретичні основи формування системи забезпечення людського розвитку закладені у працях відомих зарубіжних та вітчизняних учених. Ідеї людського розвитку є одним із найкращих надбань сучасної наукової думки та передбачають всебічний розвиток людини як найвищої цінності. Теоретичні, методичні та прикладні проблемні питання людського розвитку знайшли відображення у роботах зарубіжних вчених: Г. Беккера, М. Десаї, А. Льюіса, Г. Мюрдаля, А. Маршалла, А. Сена, Т. Шульца та ін. В Україні значний внесок у дослідження проблем людського розвитку зробили багато науковців: В. Антонюк, В. Близнюк, В. Геєць, Г. Герасименко, О. Грішнова, М. Долішній, Т.Кір’ян, А. Колот, Е. Лібанова, Л. Лісогор, О. Макарова, Г. Назарова, О. Новікова, І. Петрова, М. Романюк, У. Садова, Л. Семів, М. Семикіна, Л. Шаульська та ін. Разом з тим проблематика формування дієвої системи забезпечення людського розвитку в регіоні поки що комплексно не досліджувалась.

Прогресивна концепція людського розвитку ще далеко не повністю усвідомлена й сприйнята в Україні, тому поширення ідеології людського розвитку на всіх рівнях, формування ефективної системи забезпечення людського розвитку є вкрай актуальним науковим завданням. Відсутність цілісних системних досліджень з окресленої наукової проблематики зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її головну мету, завдання і логіку викладення матеріалу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри управління персоналом та економіки праці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в рамках держбюджетної теми «Розвиток відносин у сфері праці та соціально-трудової інфраструктури» (номер державної реєстрації 0106U001807). У межах цієї теми автором розроблено методичні засади та проведено оцінку забезпечення людського розвитку в регіонах України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних і методичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи забезпечення людського розвитку в регіонах України.

Для досягнення поставленої мети в дисертації поставлено й вирішено такі наукові та практичні завдання:



  • поглиблено теоретичні положення про сутність забезпечення людського розвитку в регіонах України як системи цільових функцій, інститутів і засобів;

  • розроблено методику оцінювання системи забезпечення людського розвитку, обґрунтовано цільові соціальні орієнтири для її показників;

  • систематизовано основні регіональні чинники забезпечення людського розвитку та обґрунтовано напрями їх впливу на цей процес;

  • оцінено рівень забезпечення людського розвитку в регіонах України;

  • виявлено резерви удосконалення основних процесів забезпечення людського розвитку в регіонах України;

  • обґрунтовано напрями і важелі соціально-економічної політики для вдосконалення системи забезпечення людського розвитку;

  • розроблено науково-прикладні засади визначення впливу соціальних інвестицій на забезпечення людського розвитку та пріоритетні напрями соціального інвестування в регіонах України.

Об’єктом дослідження є соціально-економічні процеси забезпечення людського розвитку.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні проблемні питання вдосконалення системи забезпечення людського розвитку в регіонах України.

Методи дослідження. Теоретико- методологічне підґрунтя роботи базується на системі різноманітних методів, що дозволили дослідити процеси та явища в їх взаємозв’язку і вирішити проблемні завдання. У роботі використані загальнонаукові методи дослідження, а саме: метод аналізу і синтезу, індукції та дедукції, узагальнення і порівняння (при систематизації чинників, що визначають можливості людського розвитку, обґрунтуванні підсистем забезпечення людського розвитку регіонів України). Здобуті прикладні результати ґрунтуються на спеціальних методах дослідження, таких як статистичний аналіз, вибіркове обстеження та класифікаційно-аналітичні методи (при здійсненні аналізу основних показників людського розвитку регіонів, виявленні чинників та резервів удосконалення процесів людського розвитку в Україні).

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України, матеріали міністерств і відомств, інформація Державної служби статистики України, офіційні матеріали й документи міжнародних організацій, зокрема, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), Європейської рамки кваліфікацій для навчання впродовж життя, наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених та ін.



Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що одержані автором і виносяться на захист, полягають у розробці теоретичних, методичних і практичних засад вдосконалення системи забезпечення людського розвитку в регіонах України. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в такому:

удосконалено:

  • теоретичні засади системи забезпечення людського розвитку у регіоні шляхом обґрунтування її концептуальної моделі за цільовими функціями (покращення здоров’я, підвищення рівня освіти, матеріальний добробут населення та розвиток соціальної інфраструктури) та компонентами системи забезпечення (наукове, кадрове, матеріальне, фінансове, інформаційне, організаційне та нормативно-правове);

  • методику оцінювання системи забезпечення людського розвитку у регіоні через розрахунок інтегрального індексу, що включає 24 індикатори, які характеризують 5 підсистем забезпечення людського розвитку в регіоні (підсистему забезпечення здоров’я, підсистему забезпечення освіти, підсистему забезпечення матеріального добробуту і розвитку соціальної інфраструктури, підсистему забезпечення розвитку регіональних ринків праці та підсистему забезпечення фінансування людського розвитку), що дозволяє враховувати регіональні відмінності людського розвитку, які впливають на рівень його забезпечення;

  • обґрунтування мінімальних (для дестимуляторів) та максимальних (для стимуляторів) значень первинних показників системи забезпечення людського розвитку в регіонах як цільових соціальних орієнтирів в контексті нової парадигми соціально-економічного розвитку регіонів, що орієнтована на економічне зростання на основі високоефективного людського капіталу, розвиток інформаційного суспільства та економіки знань;

  • науково-методичні підходи до визначення впливу соціальних, економічних, демографічних, соціально-демографічних та екологічних чинників на рівень забезпечення людського розвитку в регіонах через встановлення кореляційної залежності, що, на відміну від інших підходів, дозволяє провести оцінювання рівня забезпечення людського розвитку в регіонах України за ключовими індикаторами;

  • науково-прикладні засади визначення впливу соціальних інвестицій на систему забезпечення людського розвитку в регіонах України (інвестицій у покращення здоров’я, підвищення рівня і якості освіти, поліпшення матеріального добробуту населення, розвиток регіональних ринків праці), які, на відміну від інших підходів, забезпечують визначення пріоритетних напрямів соціального інвестування для всіх його основних суб’єктів з метою удосконалення умов розвитку людського потенціалу в регіонах України;

отримали подальший розвиток:

  • обґрунтування стратегічних напрямів реалізації соціально-економічної політики у контексті вдосконалення системи забезпечення людського розвитку, які, на доповнення до вже діючих програм, враховують особливості стану регіонів на основі проведеного змістовного порівняльного аналізу систем забезпечення людського розвитку за ключовими індикаторами і виявлення резервів;

  • визначення пріоритетних напрямів соціального інвестування в регіонах на основі розробки матриці (проблема – інвестиція) вирішення проблем забезпечення людського розвитку за рахунок соціального інвестування, в якій, на доповнення інших підходів, визначено пріоритетність для кожного регіону таких основних напрямів: реалізація соціально-економічних проектів, розвиток туристичної інфраструктури, розвиток підприємницької діяльності, створення умов для продуктивної зайнятості, підвищення інвестиційної привабливості регіонів, посилення соціальної відповідальності на всіх рівнях.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені автором у дисертації, доведено до рівня методичних розробок і прикладних рекомендацій.

Вони призначені для використання під час формування програм соціально-економічного розвитку України та її регіонів, підготовки проектів законодавчих і нормативних актів з питань відтворення людського потенціалу у регіонах.



Зокрема, наукові розробки автора використані при розробці програми «Розробка та впровадження стратегії розвитку міста Тернополя до 2025 р.» (довідка № 735/6-3-17 від 20.03.2012 р.), а саме, застосування інтегрального індексу забезпечення людського розвитку дозволило сформувати основні напрями щодо забезпечення людського розвитку в м. Тернополі; окремі запропоновані автором механізми забезпечення людського розвитку включені у проект соціально-економічного та культурного розвитку Тернопільської області на 2012 р. (довідка №428/01-II від 07.09.2012 р.); основні положення дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес Тернопільського інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом (довідка № 112/1 від 08.08.2012 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й практичні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях: «Управління людськими ресурсами: проблеми теорії і практики» (м. Київ, 2007 р.); «Управлінський потенціал у системі економічного розвитку» (м. Луганськ, 2007 р.); «Управління персоналом у XXI столітті: кадрова політика, мотивація, оплата праці» (м. Полтава, 2007 р.); «Людський розвиток в Україні: регіональні аспекти, сучасні проблеми, пріоритетні напрями» (м. Київ, 2008 р.); «Резерви підвищення ефективності діяльності підприємств та організацій у XXI столітті» (м. Кіровоград, 2008 р.); «Регіональні проблеми людського та соціального розвитку» (м. Донецьк, 2008 р.); «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Тернопіль, 2008 р.); «Стратегія інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта» (м. Харків, 2010 р.); «Стратегія інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта» (м. Харків, 2011 р.); «Стратегія інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта» (м. Харків, 2012 р); «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, 2012 р.); «Управління соціально-економічним розвитком держави, регіону, підприємства» (м. Полтава, 2013 р.)

Публікації. За результатами наукового дослідження автором опубліковано 22 наукові праці, загальним обсягом 5,8 друк. арк., з них 10 – у наукових фахових виданнях, 1 – у зарубіжному виданні, 11 – в інших виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації – 162 сторінки друкованого тексту. Робота містить 18 таблиць на 15 сторінках, 16 рисунків, які займають 8 сторінок, 7 додатків на 22 сторінках. Список використаних джерел налічує 223 найменування.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об’єкт, предмет і завдання дослідження, охарактеризовано наукову новизну та основні наукові положення, які виносяться на захист, висвітлено їх практичне значення, подано відомості про апробацію.

У розділі 1 «Теоретичні засади дослідження системи забезпечення людського розвитку в регіонах України» на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних джерел розглянуто соціально-економічні концепції розвитку людини і уточнено сутність категорії «система забезпечення людського розвитку», запропоновано методичні підходи оцінювання системи забезпечення людського розвитку в регіонах України.

Систему забезпечення людського розвитку в регіоні визначено в роботі як сукупність соціально-економічних відносин, спрямованих на розширення можливостей для людського розвитку в регіонах України за допомогою реалізації таких основних функцій: забезпечення високого рівня та розвитку людського потенціалу в сфері охорони здоров’я, створення умов для збільшення тривалості життя, підвищення доступності освіти для усіх верств населення, збільшення середньої тривалості навчання водночас з підвищенням якості освітніх послуг, сприяння зростанню рівня доходів населення через створення умов для повної й продуктивної зайнятості, зростання сукупних соціальних видатків при забезпеченні їх цільового та ефективного використання та ін.

Результати проведеного огляду теоретичних аспектів питань, пов’язаних з людським розвитком та його забезпеченням в Україні та світі, та завдань, пов’язаних з реалізацією соціальної політики, дали змогу обґрунтувати концептуальну модель забезпечення людського розвитку за цільовими функціями та компонентами (табл.1).

Таблиця 1

Концептуальна модель системи забезпечення людського розвитку

за цільовими функціями в регіонах України


Компоненти забезпечення людського розвитку

Цільові функції людського розвитку

Постійне покращення здоров’я

Високий рівень освіти

Матеріальний добробут та розвинена соціальна інфраструктура

Наукове, кадрове забезпечення

науково обґрунтоване забезпечення населення лікарями й іншим медичним персоналом

забезпечення науково-педагогічними кадрами відповідної кваліфікації.

- наукове обґрунтування соціальних стандартів;

- чіткі правила надання адресної допомоги;

- чіткі правила пріоритетності виділення коштів з місцевих бюджетів та ін.


Матеріальне забезпечення

- забезпечення населення послугами швидкої медичної допомоги;

- забезпечення населення лікарняними ліжками;

- використання нових медичних засобів і технологій та ін.


- забезпечення загальноосвітніми навч. закладами;

- забезпечення професійно-технічними навч. закладами;

- забезпечення ВНЗ І-ІІ та ІІІ-ІV рівня акредитації та ін.


комплекс матеріальних умов для забезпечення життєдіяльності людей (соціальна інфраструктура)

Фінансове забезпечення

- фінансування видатків на охорону здоров’я з місцевих бюджетів і державного бюджету;

- діяльність благодійних фондів та ін.



- фінансування видатків на освіту з місцевих бюджетів і державного бюджету;

- діяльність благодійних фондів та ін.



- забезпечення гідного рівня доходів;

- фінансування видатків на соціальний захист з місцевих бюджетів і державного бюджету;

- забезпечення житлом;

- соціальні інвестиції та ін.



Інформаційне забезпечення

- пропагування здорового способу життя;

- інформування про нові методи збереження і відновлення здоров’я (радіо- і телепрограми, соціальна реклама, соціальні мережі) та ін.



- дистанційні курси;

- он-лайн навчання;

- електронні бібліотеки;

- навчальні телепрограми та ін.



- пропагування ощадливого споживання на усіх рівнях;

- бази даних, веб-ресурси для пошуку роботи та ін.



Організаційне, нормативно-правове забезпечення

- створення умов для здорового способу життя (екологічних, організаційних, правових);

- реалізація регіональних програм у сфері охорони здоров’я;

- волонтерство та ін.


реалізація регіональних програм, спрямованих на повне охоплення дітей середньою освітою

- забезпечення справедливого перерозподілу доходів;

- адресна допомога;

- «соціальні ліфти»;

- реалізація програм, спрямованих на забезпечення розвитку регіональних ринків праці

та ін.


Джерело: розроблено автором.

Для детальної характеристики і оцінки систем забезпечення людського розвитку в регіонах України виділено підсистеми та індикатори, що їх характеризують: підсистема забезпечення здоров’я (індикатори: середня очікувана тривалість життя населення при народженні, сальдо міграції, забезпеченість населення лікарями, забезпеченість населення послугами швидкої медичної допомоги, забезпеченість населення лікарняними ліжками); підсистема забезпечення освіти (охоплення дітей дошкільними закладами, охоплення дітей та підлітків загальноосвітніми закладами освіти, чисельність осіб, які навчались у професійно-технічних навчальних закладах, чисельність студентів ВНЗ І-ІІ рівня та ІІІ-ІV рівнів акредитації (три останні – в розрахунку на 10 тисяч осіб віком 17-25 років); підсистема забезпечення матеріального добробуту та розвитку соціальної інфраструктури (наявний дохід у розрахунку на одну особу і середньомісячна номінальна заробітна плата (в порівняних цінах), забезпеченість житлом, рівень бідності за всеукраїнською межею, забезпеченість приватними автомобілями); підсистема забезпечення розвитку регіональних ринків праці (рівень зайнятості, чисельність фахівців, які виконують наукові та науково-технічні роботи у розрахунку на 10 тис. працюючих; охоплення штатних працівників підвищенням кваліфікації та навчанням новим професіям, середня тривалість пошуку роботи безробітними); підсистема забезпечення фінансування людського розвитку (сума соціальних трансфертів з Державного бюджету, видатки місцевих бюджетів на освіту, видатки місцевих бюджетів на охорону здоров'я, видатки місцевих бюджетів на соціальний захист (всі індикатори цієї підсистеми - в розрахунку на 1 особу в порівняних цінах).



В роботі обґрунтовані мінімальні (для дестимуляторів) та максимальні (для стимуляторів) значення індикаторів як цільові соціальні орієнтири з урахуванням офіційних статистичних даних за 2000-2012 рр. про фактично досягнуті значення показників. Далі проведене нормування індикаторів за всіма підсистемами забезпечення людського розвитку. Для кожної підсистеми та індикаторів, що її характеризують, розраховані вагові коефіцієнти, які враховують значущість індикаторів для оцінки рівня забезпечення людського розвитку в регіоні. Для визначення вагових коефіцієнтів проведене опитування експертів, які є фахівцями в сфері людського розвитку. Кожен експерт проаранжував підсистеми в інтегральному індексі забезпечення людського розвитку та індикатори в підсистемах за вагомістю їх впливу на забезпечення людського розвитку в регіонах. Їх узагальнені ранги перетворено у вагові коефіцієнти. На цій методологічній основі у аналітичній частині роботи розраховані інтегральні індекси забезпечення людського розвитку для досліджуваних регіонів за 2000-2012 рр.

Для оцінювання динаміки значень індексів, які характеризують підсистеми забезпечення людського розвитку в регіонах, та динаміки інтегрального індексу забезпечення людського розвитку використану таку шкалу: 0,0 – 0,2 – дуже низький рівень забезпечення людського розвитку; 0,2– 0,4 – низький рівень забезпечення людського розвитку; 0,4 – 0,6 – середній рівень забезпечення людського розвитку; 0,6 – 0,8 – високий рівень забезпечення людського розвитку; 0,8 – 1,0 – дуже високий рівень забезпечення людського розвитку в регіоні. Індекс досягає значення 1, якщо відповідний індикатор досягає значення цільового орієнтира.


Таким чином, проведене теоретичне обґрунтування поняття «система забезпечення людського розвитку», розроблена система індикаторів, які її характеризують, а також запропонований інтегральний індекс забезпечення людського розвитку дозволяють здійснити оцінку рівня забезпечення людського розвитку в регіонах за цільовими функціями. Запропонована методика оцінки ґрунтується на національних статистичних даних, адаптована до них і використана для визначення проблемних питань в забезпеченні людського розвитку в регіонах та розробки напрямів їх вирішення.

У розділі 2 «Оцінка системи забезпечення людського розвитку в регіонах України» проаналізовано регіональні чинники забезпечення людського розвитку, оцінено динаміку основних індикаторів забезпечення людського розвитку в західних регіонах України та виявлено резерви удосконалення основних процесів забезпечення людського розвитку.

Дослідження показало, що на рівень забезпечення людського розвитку регіону найбільший вплив мають такі чинники: соціальні (рівень загальної освіти та професійної підготовки населення, рівень культури, рівень розвитку соціальної інфраструктури території, житлові умови населення регіону, розвиненість інформаційної інфраструктури тощо); економічні (чинники, які безпосередньо впливають на формування рівня життя населення; чинники, що впливають на можливості людського вибору у сфері самозабезпечення); демографічні (тривалість життя населення; статево-вікова структура; темпи природного приросту населення тощо); соціально-демографічні (стан здоров’я (захворюваності) населення; тривалість трудоактивного періоду життя; зовнішня і внутрішня міграція тощо); екологічні (загальний екологічний стан території, якість питної води та продуктів харчування тощо); політичні (соціально-політична стабільність в регіоні, рівень демократизації суспільства, захист прав і свобод людини, участь громадських організацій у формуванні політики розвитку регіону тощо).

Для дослідження обрано Волинську, Львівську, Тернопільську та Рівненську області, які є близькими за рівнем соціально-економічного розвитку та мають значні резерви в питаннях забезпечення людського розвитку.

Результати проведених розрахунків інтегрального індексу свідчать про низький рівень забезпечення людського розвитку в досліджуваних регіонах. Найбільш складною є ситуація у Волинській області, що зумовлено передусім низьким рівнем матеріального добробуту і розвитку соціальної інфраструктури, а також забезпечення здоров’я та демографічного розвитку. Однак, незважаючи на окремі проблемні аспекти в питаннях людського розвитку, варто зазначити, що інтегральний індекс забезпечення людського розвитку в усіх досліджуваних регіонах поступово зростає, і це дозволяє зробити висновок про створення передумов для розширення можливостей людського розвитку (рис. 1).





Рис. 1. Динаміка інтегрального індексу забезпечення людського розвитку в регіонах України

Джерело: розраховано автором.

Результати оцінювання підсистем забезпечення людського розвитку в досліджуваних регіонах свідчать, що у Волинській області дуже низький рівень показників, які характеризують підсистему забезпечення здоров’я. Це передусім зумовлено низьким рівнем забезпеченості населення медичними послугами. У всіх 4 досліджуваних регіонах спостерігається низький рівень індексу забезпечення достатнього рівня освіти. У 2012 р. найбільш проблемними були такі питання, як низький рівень охоплення дітей дошкільною освітою, значне зменшення чисельності студентів ВНЗ І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації; найскладнішою в досліджуваному періоді в питаннях матеріального забезпечення та розвитку соціальної інфраструктури була ситуація у Волинській області, що зумовлено передусім низьким рівнем наявного доходу і низькою забезпеченістю житлом. У питаннях забезпечення розвитку регіональних ринків праці найбільш складною у 2000-2012 рр. була ситуація у Тернопільській області. Найбільш проблемними аспектами в цьому регіоні є регресивна структура зайнятості та низька частка працівників, які навчались новим професіям у обліковій чисельності працівників. У 2000-2012 рр. спостерігається позитивна динаміка забезпечення фінансування людського розвитку у всіх досліджуваних регіонах, однак у Рівненській та Тернопільській областях рівень фінансування є трохи нижчим порівняно з Львівською і Волинською областями, що зумовлено передусім низькими видатками місцевих бюджетів на освіту та охорону здоров'я.


За результатами аналізу чинників, що впливають на рівень забезпечення людського розвитку у Волинській, Львівській, Рівненській та Тернопільській областях, визначено основні проблемні питання, вирішення яких формує резерви забезпечення людського розвитку для досліджуваних регіонів. Основні з них такі: низька активність соціальних інвестицій на всіх рівнях, що обумовлено недостатньою підтримкою соціальної сфери в регіонах і недостатнім розвитком власного соціального інвестування; несприятливий інвестиційний клімат, неефективне використання туристичного та рекреаційного потенціалу регіонів; мінімальні можливості для гідної зайнятості, зокрема у сільськогосподарській та переробній промисловості; зростаюча соціальна й майнова диференціація; несправедливість у розподілі доходів, доступу до освіти, послуг охорони здоров`я, соціальних благ; пасивність місцевих громад у реалізації проектів в культурно-освітній сфері, проектів з охорони здоров’я та збереження довкілля, розвитку соціальної інфраструктури. Регуляторного впливу держави потребує «виведення з тіні» соціально-трудових відносин (неофіційний найм, приховування заробітної плати), зокрема через зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці.

Важливе значення має створення умов на державному та регіональному рівні для справедливого розподілу доходів, доступності освіти, послуг охорони здоров`я, продуктивної зайнятості, соціальних благ. Це можна забезпечити за рахунок подолання корупції в усіх сферах життя суспільства, активізації участі місцевих громад у реалізації проектів в культурно-освітній сфері, проектів з охорони здоров’я та збереження довкілля, розвитку соціальної інфраструктури.



У розділі 3 «Пріоритетні напрями вдосконалення системи забезпечення людського розвитку в регіонах України» визначено пріоритети соціально-економічної політики в контексті удосконалення системи забезпечення людського розвитку, обґрунтовано визначальну складову соціальних інвестицій у системі забезпечення людського розвитку, а також роль держави у ефективній реалізації системи забезпечення людського розвитку.

Доведено, що у забезпеченні людського розвитку в регіонах України значну роль відіграє держава, політика якої в сфері людського розвитку має ґрунтуватись на принципі соціальної орієнтованості, що визначає націленість на досягнення добробуту і розвиток населення, стимулювання його активності та прагнення соціального прогресу; принципі соціальної цілісності та політичної стабільності держави, протидії деструктивним і дезінтеграційним процесам; принципі законності та правової забезпеченості, дотримання якого передбачає відповідність форм і методів організації соціально-економічних та інших відносин нормативним і законодавчим актам.

Соціальна політика в сучасних умовах як на національному, так і на регіональному рівнях має за мету досягнення встановлених соціальних нормативів, реалізацію соціальних програм, орієнтованих, передусім, на захист інтересів соціально вразливих верств населення. Водночас, інноваційний шлях розвитку вимагає орієнтації на процеси гуманізації праці, здійснення заходів у сфері організації та оплати праці, підвищення мобільності трудового життя шляхом реорганізації робочого часу як на виробництві, так і в побуті, демократизації трудового життя тощо.

Встановлено, що соціальні інвестиції мають визначальний вплив на забезпечення людського розвитку в регіонах України. Пріоритетними напрямами людського розвитку є покращення здоров’я, підвищення рівня і якості освіти, поліпшення матеріального добробуту населення, розвиток регіональних ринків праці. Результати дослідження впливу соціальних інвестицій на забезпечення людського розвитку на чотирьох основних рівнях (державному, регіональному, рівні підприємства та особистісному рівні) показано на рис. 2.

Як показало дослідження, в рамках соціального інвестування на державному та регіональному рівнях пріоритетними напрямами є фінансування масштабних соціальних проектів в сфері забезпечення людського розвитку, реалізація яких можлива тільки за умови державної підтримки та має визначальне соціальне значення як для регіону, так і для держави в цілому. Передусім це інвестиції в освіту, охорону здоров’я, інвестиції, спрямовані на розвиток регіональних ринків праці та інвестиції у культурний розвиток населення. На рівні підприємств пріоритетними напрями соціального інвестування є інвестиції у розвиток персоналу, розвиток соціальної сфери підприємства, реалізацію стратегії соціальної відповідальності, соціальних програм та суспільно значущих соціальних проектів, розроблених з урахуванням інтересів основних заінтересованих сторін. На особистісному рівні для забезпечення людського розвитку найбільше значення мають інвестиції в освіту, здоров’я, відпочинок, фізичну культуру і спорт, а також духовна, доброчинна діяльність.

Основними напрямами державної соціально-економічної політики в контексті забезпечення людського розвитку в регіонах мають стати: економічне зростання, стабільність та єдність національного соціального, політичного та економічного простору, соціальний розвиток і соціальна безпека. Основними заходами із забезпечення економічного зростання регіонів є розвиток ефективних і конкурентоспроможних напрямів їх економічної діяльності, раціональне використання людських ресурсів, раціоналізація структури господарства тощо. До заходів, спрямованих на стабільність та єдність національного соціального, політичного та економічного простору відносяться: державне стимулювання економічної активності регіонів, вирівнювання їх соціально-економічного розвитку, створення системи ефективних міжрегіональних і транскордонних зв’язків у межах єдиного ринкового простору тощо.

В рамках напряму соціального розвитку та соціальної безпеки визначено такі заходи: формування в регіонах соціально орієнтованої ринкової економіки, дотримання соціальних стандартів, створення сприятливих умов і можливостей для розвитку громадянина, реалізації його професійно-кваліфікаційного потенціалу і працевлаштування, поліпшення демографічної ситуації, збільшення тривалості та підвищення рівня життя, подолання бідності, вдосконалення системи освіти та охорони здоров’я тощо.



полотно 48Рис. 2. Вплив соціальних інвестицій на забезпечення людського розвитку в регіонах України

Джерело: розроблено автором.


ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано вирішення актуального науково-практичного завдання, яке полягає у подальшому розвитку теоретичних і методичних засад, розробці прикладних основ дослідження питань формування ефективної системи забезпечення людського розвитку в регіонах. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновки теоретичного і науково-практичного спрямування, основними з яких є такі:

1. Людський розвиток є метою і критерієм соціально-економічного прогресу, основним індикатором дієвості політики та ефективності економіки регіону. Практична реалізація концепції людського розвитку в регіонах потребує належної системи його забезпечення. Останню необхідно розглядати як соціально-економічні відносини, спрямовані на розширення можливостей для людського розвитку за цільовими функціями (покращення здоров’я, підвищення рівня освіти, матеріальний добробут населення та розвинена соціальна інфраструктура) та компонентами забезпечення (наукове, кадрове, матеріальне, фінансове, інформаційне, організаційне та нормативно-правове).

2. Розроблені науково-методичні підходи дозволили встановити кореляційну залежність між рівнем забезпечення людського розвитку в регіонах та впливом соціальних, економічних, демографічних, екологічних та інших чинників і провести оцінювання рівня забезпечення людського розвитку в регіонах України за ключовими індикаторами.

3. Для моніторингу ефективності соціально-економічних систем у забезпеченні людського розвитку необхідні адекватні часткові й інтегральні показники. Розроблений за результатами нашого дослідження інтегральний індекс забезпечення людського розвитку пропонується визначати за 24 індикаторами, які об’єднують всі ключові аспекти людського розвитку та його забезпечення в регіонах України. Інтегральний індекс розраховується з використанням обґрунтованих у роботі вагових коефіцієнтів, мінімальних і максимальних значень, які відображають цільові орієнтири людського розвитку в регіонах.

4. Результати проведених розрахунків інтегрального індексу свідчать про низький рівень забезпечення людського розвитку в досліджуваному регіоні з поступовим динамічним зростанням. Найбільш складною є ситуація у Волинській області, яка зумовлена передусім низьким рівнем матеріального добробуту та розвитку соціальної інфраструктури, а також охорони здоров’я. Зважаючи на певні проблемні аспекти в питаннях забезпечення людського розвитку, варто однак зазначити, що інтегральний індекс забезпечення людського розвитку в усіх досліджуваних регіонах поступово зростає, що дозволяє зробити висновок про появу передумов розширення можливостей для людського розвитку, які необхідно закріпити.

5. За результатами проведеного оцінювання підсистем забезпечення людського розвитку в регіонах визначено такі резерви їх удосконалення в Волинській, Львівській, Рівненській та Тернопільській областях: недостатня активність соціальних інвестицій на всіх рівнях, несприятливий інвестиційний клімат, неефективне використання туристичного та рекреаційного потенціалу регіонів, мінімальні можливості для гідної зайнятості, зокрема у сільськогосподарській та переробній промисловості, зростаюча соціальна й майнова диференціація, несправедливість у розподілі доходів, доступу до освіти, послуг охорони здоров`я, соціальних благ, пасивність місцевих громад у реалізації проектів у культурно-освітній сфері, проектів з охорони здоров’я та збереження довкілля, розвитку соціальної інфраструктури.

6. Дослідження показало, що соціальні інвестиції мають значний вплив на забезпечення людського розвитку в регіонах України. Соціальне інвестування здійснюється на чотирьох основних рівнях (державному, регіональному, рівні підприємства та особистісному рівні). На основі розробки матриці вирішення проблем забезпечення людського розвитку за рахунок соціального інвестування визначено пріоритетні напрями соціального інвестування в регіонах. В їх числі: реалізація соціальних проектів, розвиток туристичної інфраструктури, розвиток підприємницької діяльності, створення умов для продуктивної зайнятості, підвищення інвестиційної привабливості регіонів, посилення соціальної відповідальності на всіх рівнях.

7. За результатами проведеного аналізу систем забезпечення людського розвитку в регіонах України обґрунтовано стратегічні напрями соціально-економічної політики: стимулювання економічного зростання, стабільність та єдність національного соціального, політичного та економічного простору, формування соціально орієнтованої ринкової економіки, соціальний розвиток і соціальна безпека.

8. В роботі визначено основні напрями соціально-економічної політики в контексті забезпечення людського розвитку в регіонах: державне стимулювання економічної активності регіонів, вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів, поліпшення екологічного стану, створення системи ефективних міжрегіональних зв’язків у межах єдиного ринкового простору, забезпечення соціальних стандартів, створення сприятливих умов і можливостей для саморозвитку громадян, реалізації їх професійно-кваліфікаційного потенціалу, поліпшення демографічної ситуації, збільшення тривалості та підвищення рівня життя, подолання бідності, вдосконалення систем освіти та охорони здоров’я тощо.



9. Постійне зростання рівня забезпечення людського розвитку має стати пріоритетом державної та регіональної політики і повинне реалізовуватись шляхом об’єднання зусиль державних органів, суб’єктів господарської діяльності всіх форм власності, громадян. Зростання обсягів соціальних інвестицій є необхідною передумовою підвищення рівня забезпечення людського розвитку, що дозволить реалізувати пріоритетні завдання в сфері людського розвитку на державному і регіональному рівнях.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:


  1. Сливка О.А. Соціально-економічні чинники людського розвитку в регіонах України / О.А. Сливка // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. – К.: КНЕУ, 2007. –Т.1. Ч. 2. – С.779-788 (0,5 д.а.).

  2. Сливка О.А. Соціально-економічна політика як основний інструмент забезпечення людського розвитку / О.А. Сливка // Науковий вісник Полтавського Університету споживчої кооперації України. Серія: економічні науки. – Полтава: ПУСКУ, 2008. – № 3 (30). – С. 123-126 (0,3 д.а.).

  3. Сливка О.А. Кредитування вищої освіти як складова механізму забезпечення людського розвитку / О.А. Сливка // Галицький економічний вісник. – 2008. – №4 (19). – С.129-135 (0,5 д.а.).

  4. Сливка О.А. Формування механізмів управління людським розвитком на регіональному рівні / О.А. Сливка // Наука молода. – 2009. – №11.– С. 34-39 (0,5 д.а.).

  5. Сливка О.А. Регіональний людський розвиток: основні проблеми та перспективи / О.А. Сливка // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. – К.: КНЕУ, 2009. – С. 796 (0,1 д.а.).

  6. Сливка О.А. Основні елементи регіонального соціально-економічного механізму людського розвитку / О.А. Сливка // Україна: аспекти праці. –2010. –№8. – С. 26-30 (0,5 д.а.).

  7. Сливка О.А. Застосування елементів концепції людського розвитку в системі цілей управління персоналом / О.А. Сливка // Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. – 2010. – Випуск №15. – С. 74-78 (0,5 д.а.).

  8. Сливка О.А. Формування моделі розвитку персоналу на основі концепції людського розвитку / О.А. Сливка // Торгівля і ринок: темат. зб. наук. пр. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. – Випуск №29. – С. 109-114 (0,4 д.а.).

  9. Сливка О.А. Показники людського розвитку як основа розробки соціальної політики держави / О.А. Сливка // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Тематичний випуск: технічний прогрес і ефективність виробництва. – Харків: НТУ «ХПІ», 2011. – №8’1. – С. 165-175 (0,3 д.а.).

  10. Сливка О.А. Соціальні програми як інструмент досягнення цілей людського розвитку / О.А. Сливка // Науковий вісник Полтавського Університету споживчої кооперації України. Серія: економічні науки. – Полтава: ПУСКУ, 2011. – № 4 (49). – С. 112-116 (0,4 д.а.).


У зарубіжному виданні:


  1. Slyvka O. Methodics of evaluation system of providing human development at regional level/ O. Slyvka // Nauka Studia. – 2012. –№16 (61). – С. 26-30 (0,3 д.а.).

В інших виданнях:


  1. Сливка О.А. Загальні засади оцінки людського розвитку / О.А. Сливка // Збірник наукових праць факультету економіки і менеджменту інвестицій ТНЕУ. – Тернопіль: ТНЕУ, 2007. – Випуск №2. – С. 205-211 (0,4 д.а.).

  2. Сливка О.А. Соціальна політика як механізм забезпечення людського розвитку регіонів України / О.А. Сливка // Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід: тези доповідей Міжнародної конференції молодих учених та студентів. – Тернопіль: ТНЕУ, 2008. – С. 98-100 (0,1 д.а.).

  3. Сливка О.А. Людський розвиток як мета і критерій соціально-економічного прогресу / Сливка О.А. // Резерви підвищення ефективності діяльності підприємств та організацій у XXI столітті: тези доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів (м. Кіровоград, 17-18 квітня). – Кіровоград: КНТУ, 2008. – С. 99 (0,1 д.а.).

  4. Сливка О.А. Застосування концепції людського розвитку для соціалізації управління на регіональному рівні / О.А. Сливка // Регіональні проблеми людського та соціального розвитку: тези доп. і повідомлень міжнародної науково-практичної конференції (м. Донецьк, 4-5 листопада 2008 р.).– Донецьк: ІЕП НАН України, 2008.– Т. 2. – С. 164-166 (0,1 д.а.).

  5. Сливка О.А. Зміст механізмів управління людським розвитком на регіональному рівні / О.А. Сливка // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: тези доповідей VII Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених (м. Тернопіль, 8 квітня 2009 р.) – Тернопіль, 2009. – С. 202-204 (0,1 д.а.).

  6. Сливка О.А. Використання концепції людського розвитку для вироблення стратегії управління на рівні держави та її регіонів / О.А. Сливка // Сучасні тенденції розвитку світової економіки: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 16 -17 жовтня 2009 р.). – Харків: ФОП Павлов М.Ю., 2009. – С. 107 (0,1 д.а.).

  7. Сливка О.А. Система моніторингу можливостей людського розвитку в регіонах України / О.А. Сливка // Стратегія інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта: збірник матеріалів II Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 07-10 квітня 2010 р.). – Харків: НТУ «ХПІ», 2010. – С. 492-495 (0,1 д.а.).

  8. Сливка О.А. Державна підтримка процесів розвитку персоналу на підприємствах як засіб реалізації концепції людського розвитку / О.А. Сливка // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання: праці 11 міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених (м. Донецьк).– Донецьк: ДонНУ, 2010. – Частина 3. – С. 107-109 (0,2 д.а.).

  9. Сливка О.А. Інституційні основи забезпечення людського розвитку в регіонах України / О.А. Сливка // Стратегія інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта: збірник матеріалів IV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 06-09 квітня 2011 р.). – Харків: НТУ «ХПІ», 2011. – С. 327-329 (0,1 д.а.).

  10. Сливка О.А. Розвиток персоналу на підприємствах як складова людського розвитку / О.А. Сливка // Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери: матеріали IX міжнародної науково-теоретичної конференції молодих учених і студентів (м Донецьк, 29-30 березня 2012 р.). – Донецьк: ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», 2012. – Том 1. – С. 134-136 (0,1 д.а.).

  11. Сливка О.А. Використання концепції людського розвитку в системі забезпечення людського розвитку / О.А. Сливка // Стратегія інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта: збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 11-14 квітня 2012 р.). – Харків: НТУ «ХПІ», 2012. – С. 235-237 (0,1 д.а.).


АНОТАЦІЯ
Сливка О.А. Вдосконалення системи забезпечення людського розвитку в регіонах України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2014.

У роботі досліджено підсистеми забезпечення людського розвитку (підсистему забезпечення здоров’я, підсистему забезпечення освіти, підсистему забезпечення матеріального добробуту і розвитку соціальної інфраструктури, підсистему забезпечення розвитку регіональних ринків праці та підсистему забезпечення фінансування людського розвитку) та індикатори їх оцінки, запропоновано інтегральний індекс забезпечення людського розвитку на регіональному рівні. Уточнено сутність системи забезпечення людського розвитку в регіонах.

Проаналізовані регіональні чинники забезпечення людського розвитку, динаміка основних показників забезпечення людського розвитку в регіонах України та виявлені резерви вдосконалення основних процесів забезпечення людського розвитку.

В роботі визначено пріоритети регіональної соціально-економічної політики в контексті удосконалення системи забезпечення людського розвитку, доведено, що соціальні інвестиції мають визначальну роль в системі забезпечення людського розвитку, розглянуто роль держави у ефективній реалізації системи забезпечення людського розвитку.


Ключові слова: людський розвиток, система забезпечення людського розвитку, оцінка системи забезпечення людського розвитку, інтегральний індекс, регіональні чинники, соціально-економічна політика, динаміка показників, соціальні інвестиції.
АННОТАЦИЯ
Сливка О.А. Совершенствование системы обеспечения человеческого развития в регионах Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 – Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. – ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2014.

В работе исследованы подсистемы обеспечения человеческого развития, индикаторы их оценки, предложен интегральный индекс обеспечения человеческого развития в регионах. Уточнена сущность системы обеспечения человеческого развития в регионах. В качестве основных ее подсистем в регионах определены: подсистема обеспечения здоровья, подсистема обеспечения образования, подсистема обеспечения материального благосостояния населения, подсистема обеспечения развития региональных рынков труда, подсистема обеспечения финансирования человеческого развития.

Проанализированы региональные факторы обеспечения человеческого развития, динамика основных показателей обеспечения человеческого развития в регионах Украины и выявлены резервы совершенствования основных процессов обеспечения человеческого развития. К основным региональным факторам обеспечения человеческого развития относятся: социальные, экономические, демографические, социально-демографические, экологические, политические.

Результаты проведенных расчетов интегрального индекса, свидетельствуют о низком уровне обеспечения человеческого развития в регионах. Наиболее сложная ситуация характерна для Волынской области, что обусловлено прежде всего низким уровнем обеспечения материального благосостояния и развития социальной инфраструктуры, а также обеспечения здоровья и демографического развития. Однако, несмотря на отдельные проблемные аспекты в вопросах обеспечения человеческого развития, следует отметить, что интегральный индекс обеспечения человеческого развития во всех исследуемых регионах постепенно возрастает, что позволяет сделать вывод о появлении предпосылок расширения возможностей для человеческого развития.

К резервам совершенствования основных процессов обеспечения человеческого развития относятся: эффективная реализация стратегии опережающего развития; реализация государственной политики, направленной на увеличение реальных и номинальных доходов населения; решение проблем занятости и безработицы в стране, которые обострились в течение последних кризисных лет; оптимизация социальной составляющей расходов бюджета; реализация пенсионной реформы; увеличение финансирования системы здравоохранения и повышение эффективности инвестирования в человеческий капитал.

В работе определены приоритеты социально-экономической политики в регионах в контексте усовершенствования системы обеспечения человеческого развития; доказано, что социальные инвестиции имеют определяющую роль в системе обеспечения человеческого развития; рассмотрена роль государства в эффективной реализации системы обеспечения человеческого развития.

Исследование показало, что социальные инвестиции оказывают значительное влияние на обеспечение человеческого развития в регионах Украины. Социальное инвестирование осуществляется на четырех основных уровнях (государственном, региональном, уровне предприятия и личностном уровне). На основе разработки матрицы решения проблем обеспечения человеческого развития за счет социального инвестирования определены такие приоритетные направления социального инвестирования в регионах: реализация социальных проектов, развитие туристической инфраструктуры, развитие предпринимательской деятельности, создание условий для продуктивной занятости, повышение инвестиционной привлекательности регионов, усиление социальной ответственности на всех уровнях.

Основными направлениями государственной социально-экономической политики в контексте человеческого развития в регионах должны стать: обеспечение экономического роста региона (развитие эффективных и конкурентоспособных направлений экономической деятельности регионов, рациональное использование человеческих ресурсов, рационализация структуры хозяйства регионов, рост национального богатства), стабильность и единство национального социального, политического и экономического пространства (государственное стимулирование экономической активности регионов, выравнивание социально-экономического развития регионов, улучшение экологического состояния, создание системы эффективных межрегиональных связей в рамках единого рыночного пространства), социальное развитие и социальная безопасность (формирование в регионах социально ориентированной рыночной экономики, обеспечение единых социальных стандартов, создание благоприятных условий и возможностей для развития гражданина, реализации его профессионально-квалификационного потенциала и трудоустройства, улучшение демографической ситуации, увеличение продолжительности жизни, повышение уровня жизни, преодоление бедности и совершенствование системы образования; совершенствование системы здравоохранения).

Ключевые слова: человеческое развитие, система обеспечения человеческого развития, оценка системы обеспечения человеческого развития, интегральный индекс, региональные факторы, динамика показателей, социально-экономическая политика, социальные инвестиции.
ANNOTATION
Slyvka O. A. Improvement of provision human development system in regions of Ukraine. – Manuscript.

Dissertation for the Academic Degree of Candidate of Economic Sciences in specialty: 08.00.07 – Demography, labour economy, social economy and policy. –Vadym Hetman Kyiv National Economic University.– Kyiv, 2014.



Subsystems of provision human development and indicators of their estimation, the integral index of providing human development at regional level are investigated in the work. The essence of provision human development system in regions is specified.

The regional factors of providing human development, dynamics of basic indexes of provision human development in the regions of Ukraine are analyzed and reserves of basic processes perfection of providing human development are found out.


Priorities of regional socio-economic policy in the context of improvement provision human development system are determined in the work. It is well-proven that social investments have a determining role in the system of providing human development, the role of the state in effective realization of provision human development system is considered.

Key words: human development, provision human development system, estimation of the system of providing of human development, the integral index, regional factors, dynamics of indexes, socio-economic policy, social investments.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка