Державний устрій. Закони та звичаї Ліліпутії



Скачати 110.43 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір110.43 Kb.

Тема: Державний устрій. Закони та звичаї Ліліпутії


Мета: розкрити алегорично-сатиричний зміст книги, її гуманістичну спрямованість, допомогти учням зрозуміти іронічність сатиричної оповіді Дж. Свіфта, пояснити поняття сатири, алегорії; формувати навички виразного читання й переказу, учити аналізувати художній твір (комунікативні компетентності); виховувати доброзичливе ставлення до слабких, неприйняття війни як неприродного явища (соціальні компетентності).

Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання: портрет письменника, малюнки учнів до твору, опорна схема «Ліліпутія», таблиця «Ліліпутія — Англія XVIII ст.», мультимедійний комплекс, театральні костюми.

Сатира — своєрідне дзеркало, в якому кожен,


хто дивиться в нього, бачить, як правило,
обличчя всіх, крім свого власного.
Дж. Свіфт
Хід уроку

І. Вступне слово вчителя
Добрий день, діти. Я трохи хвилююсь. А ви? Перед вами палітра емоцій. Розгляньте її. Виберіть три слова, які відповідають вашому настрою. Ми до неї повернемося в кінці уроку.
Сьогодні вранці, коли я виходила з дому, на мою адресу в інтернеті надійшов лист для книготорговця Бенджаміна Мотта. Цей книготорговець займався друком і продажем книг в Англії на початку XVIII ст., саме в той час, коли жив і вів активну політичну й літературну діяльність відомий англійський письменник Дж. Свіфт.
Яке відношення має цей лист до нашої сьогоднішньої зустрічі? Не знаю. Давайте ознайомимося з ним. (Учитель передає лист учню, і той зачитує його однокласникам.)
Досить цікавий лист, а про кого в ньому йде мова? Так, тепер усе стає зрозумілим. Адже сьогодні ми продовжуємо роботу над романом Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера», яку розпочали на попередніх уроках.
А чи знаєте ви, як відреагував на цього листа Мотт? Цей лист його дуже заінтригував, і він ретельно прочитав рукопис.
Мотт надрукував його невеличким тиражем. Чи міг він сподіватися, що вже через тиждень книгу розкуплять і знадобиться ще один тираж? А потім ще й ще. «Мандри Гуллівера» читали і обговорювали у країні всі: від куховарок до міністрів. Такої популярності не мала у ті роки жодна книга. Та єдине залишалося для Мотта загадкою. Адже ні 1726 року, коли книгу було видано, ні згодом він так і не зміг познайомитися ні з автором Лемюелем Гуллівером, ні з його родичем Річардом Сімпсоном.
Чому? Відповідь дуже проста: бо ні того, ні іншого взагалі не існувало в природі. Лише через 11 років, 1737 року, авторство книги визнав сам Свіфт, коли почав друкувати зібрання своїх творів.
Питання уроку
• Чому Свіфт упродовж 11-ти років не зізнавався, що є автором дуже популярної книги? Яку мету ставив автор, так ретельно описуючи вигадану країну Ліліпутію?
Відповіді на ці запитання ви дасте в кінці уроку, після того, як ми ознайомимося з цією дивовижною країною.

II. Повідомлення теми, мети, епіграфів уроку. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація знань учнів
Перед вами - дзеркало, погодьтеся, трішки незвичний для уроку предмет. Що можна побачити в ньому? Своє відображення? Не тільки. Спробуємо розгледіти в ньому державу. Як стверджує Гуллівер, Ліліпутія - це держава. Нам потрібно з’ясувати, якими були закони й устрій у Ліліпутії, чи приносили вони користь своєму народові? Хто приходив до влади, яким чином? Ми повинні заповнити анкету «Дивовижна країна Ліліпутія», а також опрацювати таблицю, в якій проведено паралелі між англійським суспільством XVIII ст. й героями твору Дж. Свіфта.
Після цього уроку ви зможете…

ІІІ. Робота над темою уроку
Діти, ви вже прочитали роман «Мандри Гуллівера»? Як ви гадаєте, для кого він був написаний: для дорослих чи дітей?
Давайте попрацюємо з текстом і з’ясуємо це. Які проблеми піднімає автор у цьому творі: серйозні, глобальні чи розважальні?
Отож, перейдемо до твору. І розпочнемо з його жанрових особливостей.
• До якого жанру роману, на вашу думку, належить цей твір: до наукового, психологічного, пригодницького?
• Чому саме до пригодницького? (аналіз ілюстрацій учнів)
«Мандри Гуллівера» — це не лише пригодницький твір. Насамперед, це сатиричний роман.
Робота зі словником літературознавчих термінів:
1) Сатира — різке осміювання суспільних вад, викриття недоліків дійсності.
Отже, Дж. Свіфт викривав істинну сутність явищ політичного життя Англії XVIII ст. Те, що неможливо було сказати відкрито, письменник говорив через алегоричні образи.
2) Алегорія — це…
Коли автор розповідав про ліліпутського імператора, придворні інтриги, боротьбу політичних партій, то все це, неначе у дзеркалі, відображало дійсність однієї країни. Якої саме? (Англії)

Хоч як би не відхрещувалась від таких аналогій британська влада, на це Свіфт відказав: «Сатира — своєрідне дзеркало, в якому кожен, хто дивиться в нього, бачить, як правило, обличчя всіх, крім свого власного».


А тепер перейдемо до сюжету твору. Перегорнемо перші сторінки роману і пригадаємо, яка страшна трагедія сталася з кораблем, на якому вирушив у плавання Лемюель Гуллівер? (Відповідь учнів.)
А ось як про це пише Свіфт (текст супроводжує музика сучасного американського композитора Ральфа Рейджера, яка була написана для американської екранізації «Мандрів Гуллівера»): «Коли ми прямували до Ост-Індії, нас захопив страшний шторм і відніс на північний захід од Вандіменової Землі… 5 листопада стояв густий туман, тож матроси тільки на віддалі півкабель-това від корабля помітили скелю. Сильний вітер гнав нас просто на неї, і корабель умить розбився. Шістьом з екіпажу, і мені в тому числі, пощастило спустити на воду човен і відпливти на безпечну відстань від корабля та скелі. Ми гребли, гадаю, зо три ліги, поки зовсім знемоглися. Далі ми пустилися на волю хвиль, і через півгодини шквал з півночі перекинув наш човен. Гадаю, що всі мої товариші загинули. Я плив навмання, підштовхуваний вітром та припливом, раз у раз шукаючи ногами дна. Нарешті, вкрай знеможений, я раптом відчув під ногами землю». (Музика стихає.)

І в яку країну він потрапив? Ви вже прочитали цей твір. Якою постає Ліліпутія?


Дати відповідь на це питання нам допоможе анкета «Дивовижна країна Ліліпутія», з якою ми на цьому етапі уроку й попрацюємо. (Учитель роздає анкети й починає роботу.)
1. Де знаходиться Ліліпутія? (На острові)
2. Як називають жителів цієї країни? (Ліліпутами) До речі, кого вони вам нагадують? (Комах) А живуть вони за людськими законами чи за комашиними? (За людськими)
І проблеми у них теж людські.

Словникова робота
Слово «ліліпут» — неологізм Свіфта. Він утворив його від англ. слова «lіttlе» (маленький) і лат. «putidus» (зіпсований). Отже, ліліпут — маленька людина з вадами великої людини.
Як ви гадаєте, зробивши своїх героїв маленькими, чи хотів Свіфт образити людей низького росту? (Ні) На що він натякав: на маленький зріст чи на маленьку душу? (Страшним є не маленький зріст, а маленька душа, що не здатна на благородні вчинки)
3. Хто править країною? (Імператор)
4. Хто є першим помічником імператора у державних справах? (Прем’єр-міністр)
5. Що вам відомо про політичне життя цієї країни? Чи є в ньому партії? (Так. Тремексенів і слемексенів)
6. Чи присутня у цій країні система правосуддя? (Так)
7. Як ставиться Ліліпутія до своїх сусідів? (Воює проти них)
8. Чи приділяє імператор належну увагу освіті, науці, вихованню? (Так)
На перший погляд, перед нами звичайна країна, що знаходиться на невеликому острові, в якій існує порядок і благополуччя. Як кожна держава, вона має свого імператора, уряд, закони. Ніби все звично, але придивимося до цієї країни пильніше.
Оскільки на чолі цієї держави стоїть імператор, то яким уперше Гуллівер побачив імператора Ліліпутії? Згадаємо його перший візит до Ліліпутії. А уявити цю ситуацію нам допоможуть юні актори-початківці.

Діалог Гуллівера та імператора Ліліпутії

Гуллівер. Цікаво, куди цього разу винесли мене хвилі океану? Слід оглянути місцевість та спробувати з’ясувати, до якої країни я потрапив. (Озирається навкруги). О ось, здається, і люди…Але чому вони такі маленькі? Треба підійти ближче?

Імператор. Мешканці Ліліпутії! Страшенна небезпека!!! Із моря з’явилось якесь чудовисько і рухається до нас. Ми всі загинемо… Рятуйтесь, хто як може!

Гуллівер. Так, це справжні люди. А ось цей, що розмахує руками та найбільше метушиться, мабуть, у них за головного, щось на зразок короля.

Треба спробувати розібрати, що він говорить. (Приставивши до вуха долоню, поволі нахиляється у бік імператора)



Імператор. Звідки ти взявся, страшенний велетню, і чого тобі від нас треба?

Гуллівер. Не бійтесь, я не заподію вам ніякої шкоди. Моє ім’я Гуллівер. Я - англієць. Працював лікарем на судні, що прямувало до Індії, але, на жаль, затонуло у результаті аварії. Цікаво було б довідатись, хто ви і що це за країна?

Імператор. Я, Гольбасто Шефін Маллі Аллі Г’ю, наймогутніший імператор Ліліпутії, окраса й пострах всесвіту, монарх над усіма монархами, вищий за всіх синів людських; той, що ногами спирається на центр землі, а головою сягає сонця.

А потрапив ти, чужинцю, до найпрекраснішої у світі держави зі справедливими законами, бездоганним урядом і досконалим суспільством.



Гуллівер. Я завжди мріяв жити у такій державі. Тому милостиво прошу дозволити мені познайомитися з мешканцями Ліліпутії, державним устроєм, законами та звичаями вашої країни.

Імператор. Ласкаво просимо до нашої небесної держави!
Робота в дослідницьких групах
Щоб з’ясувати, яким насправді було життя мешканців Ліліпутії, наскільки справедливими були закони вигаданої країни, ми проведемо дослідження й аналіз ключових епізодів. У нас є п’ять дослідницьких груп, які намагатимуться вибудувати цілісну картину життя, закони і звичаї країни Ліліпутії. Та хіба тільки Ліліпутії?
Отже, я вам даю картки, на яких записано становище, звичаї, закони англійського суспільства ХVІІІ ст. Ваше завдання знайти відповідності цитатами чи прикладами подібного становища в країні Ліліпутії. Отож, почнемо працювати над таблицею, в якій проводяться паралелі між англійським суспільством XVIII ст. й Ліліпутією. (Поетапне заповнення таблиці з використанням тексту роману Свіфта та історичних довідок)
1 група Перша особа Ліліпутії

2 група Звичаї країни, державні нагороди
3 група Внутрішня та зовнішня політика

4 група Правосуддя та справедливість законів Ліліпутії

5 група Рівень освіти та науки

Звіт груп

1. Перша особа Ліліпутії називала себе «імператором». Він був трохи вищий на зріст від своїх придворних, і цього, як іронічно зазначає Свіфт, було «досить, щоб викликати особливу пошану до нього».

З 1714 по 1727 рік в Англії правив король Георг І. Він, як і імператор ліліпутів, відзначався великою скупістю і майже не втручався в справи керування, фактично передавши турботи про державу своїм міністрам.

Отже, імператор Ліліпутії нагадує англійського короля Георга І.

2. Щоб дістати державну посаду, треба було взяти участь у змаганні танцюристів на канаті: хто найвище підстрибне, той дістане найвищу посаду державного службовця. Найвищими відзнаками: синьою, червоною та зеленою шовковою ниткою нагороджують тих, хто виявить найбільшу спритність у незвичайних змаганнях. Імператор держить горизонтально палицю, а кандидати на нагороду то стрибають через неї, то пролазять під нею, залежно від того, піднімає чи опускає палицю імператор. Для цього зовсім необов’язково їм бути вельможного роду чи мати гарне виховання. Тобто розумові здібності тут не враховуються.
До речі, герой твору скарбник Флімнеп нагадує прем’єр-міністра Англії Роберта Уолполя, який з 1721 по 1742 рік очолював міністерство вігів. За час його роботи Кабінет міністрів і парламент отримали величезну політичну владу. Відтоді стало звичаєм, що король не бере участі в засіданнях кабінету міністрів. Політична діяльність Уолполя подібна до спритних стрибків канатного танцюриста.

Державні нагороди: синя, зелена та червона нитки нагадують англійські ордени Підв’язки, Бані, Святого Андрія, якими дуже часто нагороджували не за подвиги в ім’я народу, а за подарунки, шахрайство, наклепи.




З. У Ліліпутії є дві ворогуючі між собою партії - тремексени й слемексени. Перші - прихильники високих підборів, другі - низьких. Хоча стародавнім звичаям відповідають високі підбори, але його величність призначає на всі урядові посади тільки тих, хто має низькі підбори. Члени партій ненавидять один одного так, що навіть не їдять і не п'ють за одним столом.

На початку XVIII ст. в Англії теж існували дві політичні партії — віги і торі, які вели запеклу боротьбу за владу.


Те, що імператор ліліпутів любив носити взуття на низьких каблуках — натяк на належність до партії вігів Георга І, який після вступу на престол вигнав усіх торі з урядових установ.

Тупоконечники і гостроконечники - це сатиричне зображення релігійної боротьби католиків і протестантів. Суперечності між католиками і протестантами були, на погляд Свіфта, такими ж неістотними, як суперечності та розбіжності гостроконечників і тупоконечників.



4. З давніх-давен символом чесного правосуддя є давньогрецька богиня Феміда, яку зображували із зав’язаними очима (як символ безсторонності) та терезами в руці (щоб зважувати вчинки). Ліліпути зображували статую правосуддя у вигляді жінки із 6 очима, у правій руці якої - розв’язаний мішок золота, а в лівій - меч, що карає.Це свідчить про те, що правосуддя у лілпутів «зряче», але судить досить дивно: хто більше заплатив, той виграє. Хабарництво, корупція, корисливість панує тут. Найбільший гріх - невдячність, за який чекає смертна кара. Тому страх покарання змушував ліліпутів дотримуватися законів.

5. Дітей забирають від батьків, виховують у закритих громадських закладах. Але ж таке виховання має негативні наслідки, оскільки дитина позбавлена батьківської ласки, у неї немає почуття власної домівки, коріння роду. Дітей готують до життя відповідно до соціального становища їхніх батьків та їхніх власних здібностей і нахилів. Хлопці і дівчата навчаються окремо. До того ж діти бідних вчать тільки ті предмети, які необхідні їм для певної професії. Загальна освіта доступна лише для дітей аристократів, що необхідно їм для управління державою. Учні пишуть в зошитах навскоси через сторінку.
Узагальнення дослідження

На перший погляд здається, що Гуллівер потрапив до нормальної цивілізованої країни, у якій існує порядок і благополуччя. Однак, проаналізувавши закони та звичаї, державний устрій, рівень науки та освіти, розуміємо, що все в цій країні не відповідає традиційним уявленням. Такі явища називають парадоксальними.



Словникова робота

Парадокс - грецьк.- несподіваний, дивовижний) - явище, яке не відповідає звичним загальним уявленням людей.
Складання схеми «Парадокси Ліліпутії»

- Назвіть такі явища із життя Ліліпутії, які, на ваш погляд. є дивними і не відповідають здоровому глузду.

- Які художні прийоми використав у своїй роботі письменник? (Сатиру, алегорію, літоту).

Отже, роман «Мандри Гуллівера» - це розгорнута сатира на життя англійського суспільства ХУІІІ ст. Саме сатира допомагає письменнику зосередити увагу читача на певних проблемах, які потребують негайного розв’язання. Звернемося знову до епіграфа уроку.

(робота з епіграфом)
Сатира - це дзеркало. Ось воно, і кожен з вас мав сьогодні можливість побачити у ньому відображення країни, устрій якої дуже схожий на устрій Ліліпутії. Отже… А висновки я пропоную вам зробити самостійно. Напишіть есе, я б краще назвала цей вид роботи «Твір одним рядком».

Творче завдання
Варіанти
- Ліліпутія - поганий приклад державного устрою, тому що …
- Ліліпутія - добрий приклад державного устрою, тому що …
- Ліліпутія - типовий приклад державного устрою, тому що, на жаль, …


Перевірка написаного
Поганий приклад, тому що дотримання законів громадянами зумовлене тільки страхом покарання; до того ж, закони Ліліпутії не завжди справедливі, а життя у цій країні сповнене парадоксальних явищ).

IV. Підбиття підсумків
Ось і підійшов до кінця наш урок, невеличкий екскурс не лише сторінками роману Свіфта, а й історією Англії XVIII ст. Подивіться, будь-ласка, уважно на дошку і дайте відповідь на питання уроку:

• Чому Свіфт упродовж 11-ти років не визнавав авторства такої популярної книги? Яку мету переслідував письменник, змальовуючи парадокси Ліліпутії? (Піддати гострому нищівному висміюванню людських недоліків та суспільних вад Ліліпутії)


- Від кого або від чого, на вашу думку, залежить суспільний лад у державі? (Від самих громадян, від їхньої свідомості, вмінь, організованості та моральних якостей).

- Чи можливе розв’язання проблем, висунутих Свіфтом у романі? Від кого це залежить? (Розвязання багатьох проблем, знову ж таки, залежить від самих громадян, від їхньої самосвідомості.)


Отже, головна заслуга Свіфта, що він прагнув кращого життя, але не для себе, а для людства. Якби письменник захотів розбагатіти, зробити кар’єру, він би, безумовно, досяг мети. Але мета у нього була іншою. «Єдина моя мета - благо суспільства»
Повернімося до календаря настрою. Чи змінився ваш настрій до кінця уроку? Позначте його в календарі. (Учні здають календарі вчителю.)

V. Оцінювання

Нехай не ображається на мене король Ліліпутії, але я вирішила нагородити стрічками трьох кольорів (кольори англійських орденів) вас хоча б за те, що ви зважилися допомогти мені у вирішенні складних суспільних питань.



VІ. Домашнє завдання
1. Користуючись матеріалами анкети, таблиці, підготуйте усну розповідь «Дивовижна країна Ліліпутія».

2. Намалювати ілюстрації до епізоду, що найбільше сподобався.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка