Державна служба статистики україни



Сторінка3/3
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.57 Mb.
1   2   3

S.14 Домашні господарства

Сектор домашніх господарств у рамках його економічної діяльності поділяється на такі підсектори:



  • наймані працівники;

  • роботодавці;

  • самостійно зайняті працівники;

  • одержувачі доходу від власності та трансфертів.

S.141 Роботодавці

До цього підсектору належать власники підприємств і організацій незалежно від організаційної форми та виду діяльності або уповноважений ними орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. Між роботодавцями та найманими працівниками укладаються трудові договори відповідно до законодавства про умови праці та її оплати, а також визначаються інші права та обов’язки сторін.



S.142 Самостійно зайняті працівники

Самостійно зайняті працівники - фізичні особи-підприємці, фізичні особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність (літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку діяльність, лікарі, приватні нотаріуси, адвокати, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори), аудитори, бухгалтери, оцінщики, інженери чи архітектори, особи, зайняті релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю.

Роботодавці та самостійно зайняті особи володіють засобами виробництва, несуть відповідальність за вироблену продукцію й отримують змішаний доход, який поєднує компенсацію за власну працю та дохід на вкладений капітал.

Крім того, цей підсектор уключає членів домогосподарств, які працюють безкоштовно. До них відносяться особи, що працюють без оплати праці разом з іншими членами домогосподарства, яке очолює родич. За свою роботу вони отримують частину сукупного доходу домогосподарства в опосередкованому вигляді для кінцевого споживання.


S.143 Наймані працівники

Наймані працівники - фізичні особи, які відповідно до законодавства уклали трудовий договір (контракт) про умови праці та її оплату з підприємством, установою та організацією або з фізичною особою й отримують гарантовану винагороду за працю згідно з цим договором.



S.144 Одержувачі доходу від власності та трансфертів

Цей підсектор, що охоплює домашні господарства, для яких головним джерелом доходу є дохід від власності та трансфертів, поділяється на такі групи:



  • одержувачі доходу від власності;

  • одержувачі пенсій;

  • одержувачі доходу від інших трансфертів.

Дохід від власності визначається як економічна вигода, одержана власником невироблених активів, як матеріальних (землі тощо), так і нематеріальних (майнових прав), а також фінансових активів (акцій, депозитів, позик тощо) унаслідок передачі їх для використання іншій інституційній одиниці.

Пенсії займають основне місце серед трансфертних доходів домашніх господарств. Пенсії виплачуються Пенсійним фондом відповідно до раніше зроблених внесків і в рамках програм соціального страхування.

До інших трансфертів, що одержують домашні господарства, віднесено виплати від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які включають соціальні допомоги при тимчасовій непрацездатності, при народженні дитини, по догляду за дитиною, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на поховання тощо.

S.15 Некомерційні організації, що обслуговують
домашні господарства

Сектор "Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства" визначається як сукупність усіх НКО - резидентів, за винятком НКО, які є ринковими виробниками, а також неринкових НКО, які контролюються та в основному фінансуються органами державного управління.

НКОДГ надають неринкові товари та послуги домашнім господарствам без оплати або за цінами, що не мають економічного значення.

Виділяються три типи НКОДГ:



  • перший тип уключає організації, які створені асоціаціями осіб з метою надання товарів або послуг членам цих асоціацій. Послуги надаються безкоштовно і фінансуються за рахунок членських внесків. До них відносяться професійні організації та об'єднання, політичні партії, профспілкові організації, асоціації споживачів, церкви і релігійні організації, соціальні, культурні, розважальні та спортивні клуби. Вони не включають організації, які контролюються органами державного управління;

  • другий тип уключає благодійні організації та фонди, які надають товари та послуги домашнім господарствам на неринковій основі, включаючи домашні господарства, які постраждали від стихійного лиха та військових дій. Джерелом фінансових ресурсів для таких організацій є пожертвування в грошовій або натуральній формі від населення, корпорацій або органів державного управління;

  • третій тип включає організації, які надають колективні послуги, наприклад, науково-дослідні організації, які надають безкоштовні результати своїх досліджень, групи, зайняті питаннями екології тощо.

В Україні також існує окрема група НКОДГ, яку утворюють великі окремі соціально-культурні підрозділи нефінансових і фінансових підприємств і організацій, які надають послуги в галузі освіти, охорони здоров’я, культури та відпочинку своїм працівникам і членам їхніх сімей безкоштовно або за зниженими цінами за рахунок відрахувань від прибутку підприємств. Вони умовно розглядаються як самостійні інституційні одиниці, які надають неринкові послуги і відносяться до сектору НКОДГ (крім підрозділів, які належать бюджетним установам і відносяться до сектору ЗДУ).

S.2 Інший світ

Інший світ охоплює всі інституційні одиниці-нерезиденти, які беруть участь в операціях або мають інші економічні зв’язки з інституційними одиницями-резидентами певної країни.

Інший світ уключає:


  • міжнародні організації;

  • центральні банки валютних союзів.

6. ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ

Державний сектор економіки включає всі інституційні одиниці-резиденти, які:



  • контролюються одиницями-резидентами сектору загального державного управління;

  • віднесені до сектору загального державного управління;

  • віднесені до державних нефінансових корпорацій;

  • віднесені до державних фінансових корпорацій.

Державною корпорацією є корпорація, що контролюється органом державного управління або іншою державною корпорацією, причому контроль визначається як можливість здійснення загальної оперативної політики, яка відноситься до стратегічних цілей корпорації як ринкового виробника, та корпоративної політики корпорації.

Способи здійснення оперативного контролю над корпораціями характеризують такі основні критерії:



  1. Володіння більшістю акцій\голосів.

  2. Контроль над радою директорів або іншим керуючим органом.

  3. Контроль над призначенням і відкликанням ключових керівників.

  4. Контроль над ключовими підрозділами корпорації.

  5. Золоті акції та опціони.

  6. Регулювання ціноутворення та контроль.

  7. Контроль домінуючим клієнтом, весь обсяг випуску продукції корпорації реалізується одному єдиному клієнту або групі клієнтів в державному секторі.

  8. Контроль органів державного управління, пов'язаний із запозиченням коштів у органів державного управління.

Вважається, що достатньо хоча б одного критерію для визначення існування контролю, однак декілька критеріїв, узятих разом, однозначно свідчать про існування контролю.

Усі НКО, зайняті неринковим виробництвом, поділяються на НКО, які контролюються органами державного управління і відносяться до сектору державного управління, або НКО, які не контролюються ними і утворюють інституційний сектор "Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства".

Контроль над НКО визначається як можливість здійснювати спільну політику чи програму НКО. Для визначення того, чи контролюється НКО органами державного управління, розглядаються такі критерії контролю:


    1. Призначення керівників.

    2. Наявність регламентуючих документів: положення про НКО, яке визначає функції, цілі чи інші аспекти діяльності НКО, порядок фінансування, зміни в статуті, припинення відносин, порядок ліквідації тощо.

    3. Існування контрактних угод між органами державного управління і НКО.

    4. Джерела та розмір фінансування.

    5. Відповідальність за ризики.

У ряді випадків для визначення того, чи контролюється НКО органами державного управління, одного критерію може бути достатньо для встановлення існування контролю, але поєднання декількох критеріїв, узятих у сукупності, свідчить про існування контролю.

Рішення, засноване на повній сукупності всіх критеріїв, буде неминуче носити характер експертного судження.



Державний сектор економіки

S.11 Нефінансові корпорації

S.11001 Державні нефінансові корпорації

S.110011 Державні нефінансові корпорації - ООП

S.110012 Державні нефінансові корпорації - НКО



S.12 Фінансові корпорації

S.121 Національний банк України

S.12201 Державні корпорації, що приймають депозити

S.122011 Державні корпорації, що приймають депозити - ООП

S.122012 Державні корпорації, що приймають депозити - НКО

S.12301 Державні фонди грошового ринку

S.123011 Державні фонди грошового ринку - ООП

S.123012 Державні фонди грошового ринку - НКО

S.12401 Державні інвестиційні фонди негрошового ринку

S.124011 Державні інвестиційні фонди негрошового ринку - ООП

S.124012 Державні інвестиційні фонди негрошового ринку - НКО

S.12501 Інші державні фінансові посередники, крім страхових корпорацій та пенсійних фондів

S.125011 Інші державні фінансові посередники, крім страхових корпорацій та пенсійних фондів - ООП

S.125012 Інші державні фінансові посередники, крім страхових корпорацій та пенсійних фондів - НКО

S.12601 Державні допоміжні фінансові корпорації

S.126011 Державні допоміжні фінансові корпорації - ООП

S.126012 Державні допоміжні фінансові корпорації - НКО

S.12701 Державні кептивні фінансові корпорації

S.127011 Державні кептивні фінансові корпорації - ООП

S.127012 Державні кептивні фінансові установи - НКО

S.12801 Державні страхові корпорації

S.128011 Державні страхові корпорації - ООП

S.128012 Державні страхові корпорації - НКО

S.12901 Державні пенсійні фонди

S.129011 Державні пенсійні фонди - ООП

S.129012 Державні пенсійні фонди - НКО



S.13 Сектор загального державного управління

S.1311 Центральні органи державного управління

S.1312 Регіональні та місцеві органи державного управління

S.1313 Фонди соціального страхування



Додаток А (довідковий)

Схема віднесення одиниць до відповідного інституційного

сектору економіки

Пояснення до схеми:

Сектори економіки окресленні двома лініями.

Якщо залишити осторонь інституційні одиниці-нерезиденти та домашні господарства, то залишаться юридичні особи-резиденти.

Відповіді на три питання є визначальними для класифікації та віднесення інституційних одиниць-резидентів до відповідного сектору.

Питання 1 Чи є одиниця ринковим або неринковим виробником?

Визначається за обсягами продажу продукції за економічно значущими цінами.

Питання 2 Чи контролюється державою неринкове НКО?

Визначальним критерієм є те, що всі неринкові НКО, що є частиною органів державного управління або перебувають під контролем держави, відносяться до сектору загального державного управління. Інші неринкові НКО складають сектор НКОДГ.

Визначальний критерій - чи є одиниця частиною органів державного управління або контролюється ними.

Питання 3: відноситься до ринкових одиниць, які всі, включаючи ринкові НКО, відносяться або до сектору нефінансових корпорацій, або до сектору фінансових корпорацій у залежності від того, чи надає корпорація фінансові послуги.



Додаток Б (довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ



  1.  Конституція України.

  2.  Господарський кодекс України.

  3.  Цивільний кодекс України.

  4.  Закон України “Про банки і банківську діяльність”.

  5.  Закон України “Про благодійництво та благодійні організації”.

  6.  Закон України “Про Всеукраїнський перепис населення”.

  7.  Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

  8.  Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

  9.  Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

  10. Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”.

  11.  Закон України “Про кредитні спілки”.

  12. Закон України “Про Національний банк України”.

  13.  Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення”.

  14.  Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

  15. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 5 червня 2003р. № 906-ІV, від 6 жовтня 2004р. № 2056-ІV).

  16.  Закон України “Про політичні партії в Україні”.

  17. Закон України “Про страхування”.

  18. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.

  19. Закон України “Про фінансовий лізинг”.

  20. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”.

  21.  Декрет Кабінету Міністрів України “Про довірчі товариства”.

  22. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення внутрішнього фінансового моніторингу суб’єктами господарювання, що провадять господарську діяльність з організації та утримання казино, інших гральних закладів, і ломбардами”.

  23. Указ Президента України “Про Положення про Пенсійний фонд України”.

  24.  Система национальных счетов. Комиссия Европейских сообществ, МВФ, ОЭСР, ООН, Всемирный банк, 2008. – Нью-Йорк – 2012.

  25. European System of Accounts (ESA 2010). Eurostat 2013.



1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка