Департамент освіти І науки київської обласної державної адміністрації київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів комунальний заклад київської обласної ради «центр творчості дітей та юнацтва київщини» личак І



Сторінка7/13
Дата конвертації01.05.2016
Розмір1.35 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13

Зміст програми


1. Вступ

Мета та завдання гуртка «Юні екскурсоводи». Організація занять гуртка.

Правила техніки безпеки під час проведення екскурсій та подорожей.
2. Організація туристсько-краєзнавчої роботи в Україні

Історія екскурсійної справи в Україні. Туристсько-екскурсійні можливості рідного краю, України. Архітектурні, історичні та природні пам’ятники.



Практичні заняття. Туристська прогулянка-екскурсія «Околиці рідного міста».
3. Екскурсія, її суть

Функції екскурсії. Ознаки екскурсії. Показ і розповідь, їх особливості. Екскурсія як процес пізнання. Логіка та вимоги проведення екскурсій.



Практичні заняття. Участь в екскурсії історичними місцями рідного краю. Складання плану екскурсії. Запис маршруту екскурсії.
4. Екскурсовод і вимоги до нього

Робота екскурсовода. Вміння підібрати фактичний матеріал. Складання текстів тематичних екскурсій. Володіння основами культури мовлення. Використання жестів, образність, ясність, точність мовлення, стилістичні прийоми. Моральні якості екскурсовода. Естетичні вимоги до екскурсовода. Індивідуальний план роботи екскурсовода.



Практичні заняття. Екскурсія в краєзнавчий музей, зустріч з екскурсоводами та науковими працівниками музею.
5. Класифікація екскурсій, їх тематика

Класифікація екскурсій за змістом, складом учасників, формою, місцем проведення, способом переміщення. Тематика екскурсій. Тема та об’єкти екскурсії. Назва екскурсії.



Практичні заняття. Екскурсія «Місто літературне» з наступним обговоренням. Екскурсія-прогулянка «Ораторія лісу» з елементами туристської підготовки (рух групи по пересіченій місцевості, розпалювання вогнища). Вивчення тематики екскурсій.
6. Підготовка екскурсії

Визначення мети екскурсії. Вибір теми, літератури. Пошук інших джерел. Вивчення джерел: літературних, архівних, статистичних. Підготовка музейних екскурсій. Знайомство з експозиціями і фондами музеїв. Відбір і вивчення екскурсійних об'єктів. Складання маршруту. Комплектування «портфеля екскурсовода» (схеми маршрутів, фотографії, репродукції, гербарії). Визначення методичних прийомів.



Практичні заняття. Екскурсія в краєзнавчий музей. Зустріч з екскурсоводами та науковими працівниками музею. Аналіз екскурсійних об'єктів (загальні відомості, зовнішній вигляд, місцевий матеріал, узагальнення та висновки). Складання текстів екскурсій, їх обговорення. Проведення пробних екскурсій по місту. Конкурс на краще володіння мовою під час проведення екскурсії.


  1. Методика проведення екскурсій

Вимоги до екскурсійної методики. Методичні прийоми показу. Вибір місця для огляду об'єкта. Розміщення і переміщення групи під час екскурсії. Використання «портфеля екскурсовода». Інші прийоми проведення екскурсій. Техніка проведення екскурсій. Вміння розподілити час у процесі екскурсії. Контакт екскурсовода з групою. Вміння зацікавити, ставити запитання, донести знання.

Практичні заняття. Участь в екскурсії «Моє місто». Опрацювання екскурсійних маршрутів, змісту, методів і прийомів проведення екскурсії. Обговорення текстів екскурсій.
8. Опрацювання матеріалів для підготовки екскурсії на тему «Мій край»

Фізико-географічна характеристика рідного краю. Економіко-географічна характеристика. Проблеми охорони природи.



Практичні заняття. Географічна вікторина «Пізнай свій рідний край». Дводенна пішохідна прогулянка-екскурсія. Підготовка тексту автобусної екскурсії «Мій край».
9. Вивчення теми «Історичне минуле рідного краю»
Легенди рідного краю. Перші свідчення про людину. Українські племена, їх побут. Княжа доба. Християнство. Українські землі під владою Литви та Польщі. Доба козацько-гетьманської держави. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Національне відродження України. Перша світова війна. Виникнення українських військових частин – Українських січових стрільців. Державне відродження України (Українська держава 1917-1920 рр.). Україна між двома світовими війнами (1918-1939 рр.) Україна під час Другої світової війни. Україна в повоєнний час. Незалежна Україна.

Практичні заняття. Конкурс на кращий опис творів народних умільців рідного краю. Екскурсія по місцях козацької слави. Збір матеріалів з історії та культурі рідного краю. Вікторина «Україна моя». Екскурсія в історичний музей. Пошукова експедиція по місцях боїв Другої світової війни.
10.Вивчення і охорона пам'яток історії та культури рідного краю

Види пам'яток. Пам'ятки історії та культури і їх значення: наукове, історичне, художнє. Пам'ятки історії та культури рідного краю. Охорона пам'яток історії та культури.



Практичні заняття. Екскурсія «Архітектурні скарби рідного краю». Створення тематичних фотоальбомів, стендів.


  1. Екскурсія в природу

Особливості проведення екскурсій в природу, питання екології й природоохоронної роботи. Правила відвідування екскурсантами заповідників, заказників, національних парків. Пам'ятки природи рідного краю: геологічні, ландшафтні, гідрологічні, ботанічні.

Практичні заняття. Екскурсія в національний парк (заповідник). Конкурс на кращий опис пам'яток природи рідного краю. Складання текстів екскурсій у природу. Проведення екскурсії «Алеями парків» для учнів молодших класів.


  1. Диференціація екскурсійного обслуговування

Види групувань екскурсантів. Особливості проведення екскурсій для різних груп населення, для учнів різного віку.


  1. Залікове заняття.

Підведення підсумків занять за рік. Проведення екскурсій для учнів.
Прогнозований результат

Гуртківці повинні знати:

  • основні поняття та терміни, нормативні акти, класифікацію музеїв;

  • методичні прийоми показу;

  • основи організації та діяльності музеїв на громадських засадах;

  • функції та напрями діяльності музеїв при закладах освіти;

  • вимоги до масово-просвітницької діяльності музеїв.

Гуртківці повинні вміти:

  • організовувати та проводити краєзнавчий пошук за конкретною темою;

  • виконувати наукову обробку зібраного матеріалу;

  • використовувати різні прийоми показу;

  • складати текст екскурсії;

  • комплектувати «портфель екскурсовода»;

  • користуватися невербальними способами спілкування;

  • створювати та оформляти музейну експозицію;

  • здійснювати науково-просвітницьку роботу.

Організація пошукової роботи в музеї при закладі освіти

На Україні функціонує широка мережа шкільних музеїв. Найбільше серед них краєзнавчих, а саме: етнографічні, народознавчі, музеї історії школи, історії села. Діяльність таких музеїв спрямована на документування, тобто відображення особливостей природи та історії краю в музейних експонатах, збереження, охорону пам’яток історії та культури, їх використання з навчально-виховною метою. Краєзнавчі матеріали доповнюють і конкретизують шкільні програми з історії, географії, літератури, образотворчого мистецтва. У процесі збиральницької роботи, наукової обробки і зберігання музейних колекцій, створення експозицій школярі набувають певних умінь, опановують спеціальні методики музейної діяльності; відбувається формування їх загальної музейної культури, яка передбачає не тільки навички сприйняття і засвоєння музейної інформації, а й свідоме і дбайливе ставлення до пам’яток історії та культури краю. У багатьох шкільних музеях завдяки ентузіазму й наполегливій праці вчителів – керівників, учнів – членів пошукових груп зібрані змістовні колекції. Діти з великою зацікавленістю беруть участь у дослідженнях.

Перш ніж розпочати підготовку до пошукової роботи з етнографії, народознавства тощо керівник шкільного музею ознайомлює учнів на заняттях краєзнавчого гуртка з основними, найбільш вживаними в літературі поняттями з етнографічної науки, краєзнавства, їх змістом, предметним колом. Наприклад, етнографія – історична науки, яка вивчає народи, їх побут, культуру. Термін “етнографія” складається з давньогрецьких слів “етнос” – народ і “графо” – пишу. Таке розуміння і найменування цієї науки свідчать про її широкі географічні межі, що охоплюють усі країни і народи світу, а також часові межі – всі етапи історії людства. Одне з центральних понять етнографії – етнос. Згідно з визначенням – це історична спільність людей, для яких властиві загальні, відносно стабільні особливості мови, культури та психіки, а також усвідомлення своєї єдності і відмінності від інших подібних утворень (самосвідомість), що фіксується у самоназві (етнонімі). Слід також розповісти учням про зв’язок етнографії, краєзнавства з гуманітарними та іншими природничими науками, про періодичні видання, які висвітлюють дані питання.

Краєзнавство має широку базу джерел. До них належать: писемні (рукописні і друковані матеріали – листи, щоденники, наукові й літературні праці, офіційні й приватні документи), зображальні (фотографії, креслення, плани, карти, схеми, малюнки, картини, скульптури, копії і репродукції), предметні (музейні колекції). Але основним джерелом краєзнавства є матеріали, що їх збирають краєзнавці під час польових досліджень – безпосереднього вивчення життя, побуту народу.

Польові дослідження здійснюються у формі експедицій і стаціонарно. Найчастіше професійні краєзнавці використовують експедиційну форму завдяки її мобільності, можливості дослідити широке коло питань. Тривалість експедицій (короткочасні й довготривалі експедиції), територія обстеження залежать від наукової мети і практичних завдань.

Експедиція може бути маршрутною і кущовою. Маршрутна передбачає дослідження при пересуванні експедиції за лінійним маршрутом і зупинками в кожному пункті на 1-3 дні; кущова – дослідження проводяться в базових пунктах, тоді як прилеглі до них населені пункти обстежуються з метою уточнення потрібних даних. На практиці ці два способи організації експедицій часто поєднуються: експедиція працює в кущових пунктах, пов’язаних між собою єдиним маршрутом.

Стаціонарні польові дослідження передбачають тривале перебування пошуковців у досліджуваному районі. Ця форма досліджень використовується рідко, але вона забезпечує поглиблене вивчення, наприклад, культури та побуту.

Результатом польових досліджень є не тільки нагромадження знань, а й комплектація краєзнавчих та етнографічних колекцій з речових пам’яток, які після закінчення польових досліджень надходять до музеїв.

У шкільному музеї науково-дослідна, пошукова робота може проводитися як у формі стаціонарних польових досліджень, так і експедицій. Особливо зручними в умовах школи є стаціонарні польові дослідження. Вони дозволяють організувати збір матеріалів протягом навчального року у своєму місті, районі, селі, з мешканцями якого учні добре знайомі.

Експедиції, на відміну від стаціонарних досліджень, лімітовані канікулярним періодом, їх організація вимагає значного матеріального забезпечення.

До стаціонарних польових досліджень можна залучати дітей різних вікових груп. Створення різновікових пошукових загонів, у яких учні старших класів зможуть передавати свій досвід молодшим, забезпечує наступність у діяльності шкільних музеїв. Експедиційні загони, що ведуть пошукову роботу в похідних умовах, бажано формувати із старшокласників.

Готуючись до польових досліджень, необхідно скласти програму пошукової роботи. У програмі визначаються тема та завдання науково-дослідної і пошукової робіт, коло краєзнавчих матеріалів, що мають бути зібрані для шкільного музею, строки виконання робіт, маршрут експедиції і розрахунок часу на окремих ділянках маршруту, конкретні завдання і обсяг робіт членам пошукових або експедиційних загонів. До програми додаються допоміжні матеріали, за якими буде проводитися робота (анкети, запитальники).

Актуальність того чи іншого тематичного спрямування пошукової роботи в шкільному музеї визначається його попереднім досвідом, наявністю у фондах краєзнавчих матеріалів і перспективами у проектуванні експозицій, розширенням її тематики та змісту. Уся робота в шкільному музеї, в тому числі і пошукова, має бути пов’язана з навчальними планами з історії, літератури та інших предметів, святами та знаменними датами.

При обранні теми досліджень керівник має враховувати інтереси і потяг учнів до вивчення певних питань, їх особисту зацікавленість.

Збираючи музейні матеріали слід дотримуватися таких вимог: музейні предмети повинні мати певну історико-культурну цінність, вони мають бути достовірними й типовими для свого часу, перебувати в хорошому стані. Доцільно збирати комплекси музейних предметів і матеріалів, пов’язаних між собою тематично, за функціональним призначенням. За своїм обсягом комплекс пам’яток може бути широким і вузьким. Так, можна збирати предмети, що характеризують усі традиційні заняття населення, а можна обмежитися документуванням ремесел чи навіть одного ремесла. Обов’язковою умовою єдності комплексу є належність предметів до одного історичного періоду.

У програмі польових досліджень визначається склад пошукових або експедиційних загонів і обов’язки їх членів (командир, його помічники, фотографи, художники); графік чергувань в експедиційному таборі, розпорядок дня і т.д. Крім того, конкретизується тематичне завдання кожному члену загону чи групі учнів. Заздалегідь або під час роботи експедиції на маршруті керівник групи зв’язується з місцевими державними чи громадськими організаціями, інформуючи їх про завдання експедиції, про те, що в районі, селі буде проводитися пошукова робота.

Стаціонарні й експедиційні польові дослідження вимагають певного технічного оснащення. Записи пошуківці можуть вести як вручну, так і за допомогою аудіо-чи відеотехніки. Обов’язковим оснащенням краєзнавців має бути фотоапарат. Експедиція вимагає ще і спеціального туристського спорядження і підготовки учнів до умов похідного життя.

У краєзнавстві утвердилися такі основні методи польових досліджень: особисті спостереження. Опитування населення, фіксація матеріалів, збирання колекцій.

Особисті спостереження мають стати джерелом знань про природні умови життя населення, його заняття, сімейно-побутовий уклад тощо. У процесі спостереження учні набувають навичок систематичної дослідної роботи, вчаться бачити за зовнішніми рисами об’єктів їх сутнісні характеристики, робити узагальнення і висновки.

Істотним доповненням до особистих спостережень є опитування населення, під час якого з’ясовуються факти, підтверджуються чи спростовуються висновки спостережень. Застосування цього методу вимагає від краєзнавців уміння вести бесіду, спрямовувати й корегувати діалог, виділяти в потоці інформації і записувати головне; навичок обробки анкетних матеріалів.

Результати особистих спостережень і опитування населення фіксуються в записах у щоденнику або зошиті. Щоденник, польовий зошит мають бути оформлені у такий спосіб: на титульній сторінці зазначаються назва і склад пошукового загону, час роботи, прізвище керівника експедиції, адреса школи. Якщо записи були зроблені у скороченому вигляді, то їх треба того ж дня, поки ще свіжі враження і добре пам’ятаються всі деталі, розшифрувати, систематизувати і, по можливості, переписати начисто. Особисті спостереження фіксуються також у фотографіях. Таке фотографування матеріалів вимагає певних знань та вмінь. Фотографічні матеріали можна доповнювати малюнками. Орнаменти розписів, різьблення можна скопіювати. Використання графічних і фотографічних прийомів фіксації сприяє розвитку в учнів спостережливості, умінь виділяти основні риси предметів та явищ.

Усі охарактеризовані вище види польових робіт супроводжує збирання краєзнавчих колекцій, які поповнять фонди шкільного музею або стануть основою для створення в школі такого музею. Збирання колекцій має бути системним, тобто експедиційний загін має приділяти увагу не тільки унікальним експонатам або, як інша крайність, - збирати для музею все підряд, а комплектувати фонди найбільш типовими предметами, характерними для повсякденного життя людей. Предмети, що з різних причин не потрапили до фондів музею і залишилися на місці, необхідно взяти на облік. Усі речі, зібрані в колекціях, треба зареєструвати в спеціальному журналі. Кожний предмет записується у порядку надходження під окремим номером. Відомості, занотовані в польовому описі, стануть основою для складання музейного паспорта експоната. Зібрані матеріали після закінчення польових досліджень мають бути оброблені й підготовлені для передачі їх на збереження у фонди шкільного музею.



Завершенням польових досліджень можуть стати засідання краєзнавчого гуртка чи конференція, де підбиваються підсумки пошукових робіт, демонструється виставка зібраних матеріалів.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка