Д. Ушинського професійна адаптація молодих педагогічних працівників



Скачати 84.19 Kb.
Дата конвертації13.04.2016
Розмір84.19 Kb.
М. М. Попова, Г. Д. Кушніренко, Т. М. Лазоренко

Південноукраїнський національний педагогічний

університет імені К. Д. Ушинського
ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ МОЛОДИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Процеси професійної адаптації є об'єктом дослідження багатьох психологічних підрозділів як в нашій країні, так і за кордоном. Причиною зростаючого інтересу до адаптованих процесів є динаміка сучасного життя і виробництва. Особливо цікавою темою дослідження є адаптація молодого вчителя. У порівнянні з іншими видами адаптації професійна адаптація вчителя характеризується специфічними особливостями, обумовленими специфікою педагогічної діяльності. Формування особистості молодого педагога - складний, цілісний процес, обумовлений сполученням цілого ряду соціальних, психологічних, педагогічних чинників, що потребує теоретичного осмислення, емпіричного вивчення. Управління адаптацією є можливим лише на основі знання особливостей, динаміки механізму адаптації формування її адаптованих характеристик. Фахове, становлення вчителя - довготривалий процес, який починається від обрання професії до перших років самостійної роботи у школі. Проблема професійної адаптації набуває першорядного значення у групі проблем успішної професіоналізації молодого вчителя. Вирішення цієї проблеми значною мірою сприяє уникненню або вирішенню таких негативних явищ, як нестабільність педагогічних кадрів, їх плинність, повільне зростання педагогічної майстерності вчителя. Професійна діяльність педагога, проблеми адаптації молодого вчителя як предмет досліджень багатьох педагогів та психологів. Відомий інтерес у цьому плані становлять роботи Т. Н. Вершиніної, Т. В. Шадріної, А. І. Ходакова, Б. Г. Ананьєва, М. В. Кузьміна, Н. О. Чайкіної. Вийшло багато праць, в яких розглядаються проблеми готовності випускників педвузу до педагогічної діяльності (Р. І. Пенькова, А. І. Немировська, Е. О. Клімов, С. П. Крягжде, В. Ф. Моргун, Б. О. Федоришин, С. М. Чистякова, П. Ф. Шавір та інші). Вони розглядають професійну адаптацію як суттєву складову частину професіоналізації особистості. Розробляються проблеми адаптації молодих робітників до виробництва, учнів і студентів до навчання (О. І. Алексеєв, К. Е. Бекмхзнова, Л. І. Ларюнова, В. Ф. Моргун, В. А. Семиченко, М. М. Шкодін). Заслуговують на увагу роботи, присвячені адаптації випускників педагогічних вузів до умов роботи у школі (О. Г. Мороз, С. В. Овдей, М. І. Педаяс, В. А. Семиченко, В. О. Сластьонін, Л. С. Шубіна і ін.). У працях що належать до вищеназваних напрямів, відтворюється певна спрямованість вивчення професійної адаптації, й факторів, форм, критеріїв, показників і підходів до адаптаційного процесу.

Метою дослідження є вивчення психологічної структури професійної адаптації вчителя.

Видатний вчений О. М. Галус зазначає, що постійним джерелом професійної адаптації особистості є неперервні внутрішні прагнення до професійного розвитку “ Це є не наслідком дії зовнішніх впливів, під якими розуміються незалежні від свідомості та волі особистості зміни її самої і зміни середовища перебування, в якому здійснюється діяльність, а результатом неперервного розвитку особистості” [1]

Але професійна адаптація молодого вчителя є процесом активної взаємодії особистості і соціального середовища з метою досягнення таких стосунків між ними, які найбільшою мірою забезпечують ефективність педагогічної діяльності, розвиток шкільного колективу та особистісну задоволеність професійною самореалізацією. Для цілісного процесу професійної адаптації майбутніх вчителів мають вагу виділені компоненти: виробничо-технологічні елементи адаптації домінують при професійній підготовці, соціально-психологічні при процесуальних аспектах педагогічної діяльності. Ступінь збіжності професійної спрямованості з реальним змістом педагогічної діяльності є тим суттєвим показником, яким визначаються особливості динаміки адаптаційного процесу молодого вчителя.[6]

О. Г. Мороз вважає, що без професійної адаптації викладачів не може бути педагогічного колективу, а без нього є неможливим їх професійне становлення [4]. Процес адаптації сприятливо діє на розвиток різноманітних сторін особистості. Пристосування до основної ситуації, своєрідність нових соціальних характеристик, набуття нових умінь і досвіду – усе це викликає якісні зміни та перебудову самої особистості, її професіональний розвиток. Найбільш помітні зміни в людині відбуваються в процесі набуття нового вміння, тоді, коли раніше встановлені шаблони поведінки виявляються неадекватними за нових обставин.

Виробнича адаптація молодого фахівця, молодого вчителя в тому числі, протікає як взаємодія кожної із сфер виробництва. Професійна адаптація - це процес освоєння характерних особливостей праці, умов праці по спеціальності. Вона відображається в подальшому оволодінні обраною спеціальністю, трудовими навичками, у формуванні деяких професійних якостей особистості, необхідних для оволодіння спеціальністю в залежності від завдань, функцій обраної спеціальності. У ході професійної адаптації відбувається швидке накопичення професійних знань. Молоді вчителі повинні мати уявлення про власні перспективи професійного росту, подальше підвищення кваліфікації. Має зростати рівень інформованості молодих вчителів в період адаптації. Процес професійної адаптації, як вдосконалення професійної майстерності може продовжуватись все життя. Це особливо характерно для професії вчителя. Молодий фахівець досягає досить швидко такого рівня адаптації до спеціальності, який є достатнім для виконання виробничих завдань без особливих труднощів. Швидкість засвоєння молодим спеціалістом спеціальних знань багато в чому визначається кваліфікацією та освітою працівника. Як відзначають А. Е. Котляр та М. І. Талалай, сутність професійної адаптації складає пристосування людини до виробничих умов. Вони виділяють період первинної адаптації, коли людина, яка приходить на виробництво, звикає до своєї соціальної ролі. Період первинної трудової адаптації завершується в основному протягом трьох років, працюючий набуває певної кваліфікації оцінює можливості перспективи просування по службі, знаходить місце у колективі тощо. Приходячи у трудовий колектив молодий спеціаліст стає також учасником тієї чи іншої форми суспільної діяльності, проходить у колективі певний ступінь соціально-психологічної адаптації [3].

Особливо важливо для адаптації молодого вчителя у педагогічному шкільному колективі за визначенням Л. В. Кондрашової [2], морально-психологічна готовність — це виявлення властивостей стану особистості. Це концентрований показник діяльної особи, ступінь й професійної зрілості, морально-психологічна готовність - це не лише запас професійних знань, умінь навичок, а й такі риси особистості, які забезпечують успішне виконання професійних функцій: переконання, педагогічні здібності, інтереси, професійна пам'ять, мислення, увага, педагогічна спрямованість думки, працездатність, емоційність, моральний потенціал особистості, тобто ставлення до явищ, подій, професійних обов'язків з точки зору моральних суспільних норм та вимог обраної професії учителя. Якості і психологічні властивості, які характеризують морально-психологічну готовність — це складне динамічне утворення, логічною основою якого є потребово-мотиваційна сфера особистості, її позиція. Як справедливо вказують вчені [5], морально-психологічна готовність випускника педагогічного вузу до професійної діяльності - це складне сполучення психічних особливостей та моральних-етичних якостей особистості, які становлять основу установки майбутнього вчителя на усвідомлення функції педагогічної праці, професійної позиції, оптимальних способів діяльності, адекватне співвіднесення своїх здібностей з подоланням труднощів, які виникають при вирішенні професійних завдань та досягненні спланованих результатів. Морально-психічна готовність, як вважає Л. В. Кондрашова [2], фіксує відношення свідомості поведінки, суб'єктивності свідомості, що стійко проявляється у професійній діяльності, стосунках, закріплена в рисах характеру. Це означає, що зміст її складає такі інтегральні характеристики особистості, які включають до себе інтелектуальні, емоційні вольові властивості, професійно-моральні переконання, потреби, звички, знання, вміння навички, педагогічні здібності.

Психологічний зміст адаптації молодого вчителя виявляє себе у формуванні адекватного розуміння ситуаційної та бажаної реальності, у результаті чого формується особистісне новоутворення - злиття образу "Я" з образом професії "Вчитель". Особливості адаптаційного процесу можуть бути виявлені лише за умови, коли адаптація буде розглядатись у конкретних відношеннях з кожним елементом соціального середовища, враховуючи при цьому всю багатозначність зв'язків відношень цих елементів як у внутрішньому розвитку структури, так і у міжструктурному плані. Отже, структурними компонентами цілісної системи професійної адаптації молодого вчителя виступають виробничо-технологічні, соціально-психологічні і особистісні [8].

Виробничо-технологічна адаптація молодого вчителя - це процес присвоєння особистістю характерних особливостей та умов навчальної та педагогічної діяльності. Як об'єктивні показники реалізації цього елемента професійної адаптації виступають: - характер педагогічної праці,теоретична та практична підготовленість, знання спеціальних дисциплін та методи їх викладання, вміння складати тематичні та поурочні плани на основі аналізу навчальних програм, навчальних посібників, вміння виділяти у шкільному підручнику складні питання, головні та другорядні, вміння підбирати методичну літературу з будь-якого питання, здатність давати дидактичний матеріал, аналіз власних занять та уроків Інших вчителів, знання головних завдань, принципів, методів та форм організації навчальної діяльності учнів, наявність педагогічних здібностей, здатність вирішити поставлені завдання, втілювати та відстоювати свої рішення;- умови праці вчителя: виготовлення наочних посібників, використання технічних засобів навчання та найновіших загальнопедагогічних, психологічних та методичних технологій по спеціальним дисциплінам;- режим праці: робота вчителя має безперервний характер, що зумовлює особистісну організованість та організаційні навички, підвищену відповідальність за доручену справу [7]



Висновки

1.Професійна адаптація - це процес освоєння характерних особливостей праці, умов праці по спеціальності. Вона відображається в подальшому оволодінні обраною спеціальністю, трудовими навичками, у формуванні деяких професійних якостей особистості, необхідних для оволодіння спеціальністю в залежності від завдань, функцій обраної спеціальності. У ході професійної адаптації відбувається швидке накопичення професійних знань.

2. Професійна адаптація вчителяскладний, багатоплановий процес оволодіння вчи­телем професією та пристосування до її вимог, формування гнучкої соціально-про­фе­сійної позиції у системі формальних і нефор­маль­них стосунків в освітній організації, досягнення вчителем належного рівня професійного розвитку.

3. Професійна адаптація залежить від зовнішніх умов, колективу закладу, умов праці, а також від багатьох інших факторів. Значну роль у професійній адаптації відіграють також індивідуально-психологічні властивості особистості.

4. Структурними компонентами цілісної системи професійної адаптації молодого вчителя виступають виробничо-технологічні, морально-психічна готовність, соціально-психологічні особливості.

5. Для цілісного процесу професійної адаптації вчителів мають вагу виділені компоненти: виробничо-технологічні елементи адаптації домінують при професійній підготовці, соціально-психологічні при процесуальних аспектах педагогічної діяльності. Ступінь збіжності професійної спрямованості з реальним змістом педагогічної діяльності є тим суттєвим показником, яким визначаються особливості динаміка адаптаційного процесу молодого вчителя.



Література

1) Галус О. М. Професійна адаптація студентів в умовах ступеневого Педагогічного ВНЗ// Монографія. Хмельницький, 2007.

2) Колінько В.В. Професійна орієнтація як система // Актуальні питання підвищення ефективності профорієнтації молоді в умовах здійснення реформи школи. - Перм, 1987.

3) Кондрашов Л.В. Морально-психологічна готовність студента до вчительської діяльності. - К., 1987.

4) Мороз, А. Г. Професійна адаптація молодого вчителя / А. Г. Мороз. -К., 1998.

5) Новиков В.В., Фетисов З.Н. Социальное регулирование профессиональной адаптации молодежи. - М., 1983.

6) Свиридов, Н. А. Соціальна адаптація особистості до складних виробничих умов / Н. А. Свиридов // Соц. дослідження. - 1980.

7) Федоришин Б.А. Теоретичні аспекти вдосконалення системи педагогічної орієнтації // Орієнтація молоді на педагогічну професію. - Полтава, 1987



8) Філіппов Ф.Р. Роль вищої школи у зміні соціальної структури радянського суспільства. - М., 1977


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка