«ціноутворення на банківські кредити»



Сторінка1/4
Дата конвертації26.04.2016
Розмір0.63 Mb.
  1   2   3   4


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ»

Кафедра банківської справи


КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни

«БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ»


на тему:

«ЦІНОУТВОРЕННЯ НА БАНКІВСЬКІ КРЕДИТИ»


 

Студента (ки) III курсу, групи БС-11

напряму підготовки «Фінанси і кредит»

(«Банківські технології і процеси»)

Євдокименко О.С.
Керівник: доцент Башлай С.В.

Суми – 2014 рік



ЗМІСТ



ВСТУП....................................................................................................................

3

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА БАНКІВСЬКІ КРЕДИТИ……………………………………….

5




1.1 Сутність ціноутворення на банківські кредити………..............

5




1.2 Особливості організації ціноутворення на банківські кредити

11




Висновки до розділу 1 ...........................................................................

18

РОЗДІЛ 2 МЕХАНІЗМ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА БАНКІВСЬКІ КРЕДИТИ ...

20




2.1 Загальний механізм ціноутворення на банківські кредити ……

20




2.2 Методи ціноутворення банківських кредитів …………………...

26




Висновки до розділу 2 ...........................................................................

35

РОЗДІЛ 3

Аналіз КРЕДИТНОГО РИНКУ ТА ЦІНОУТВОРЕННЯ НА БАНКІВСЬКІ КРЕДИТИ ……..………………………………….

36




3.1 Аналіз факторів, що впливають на встановлення цін на банківські кредити…….…….……………………………………

36




3.2 Аналіз кредитного портфелю банків України та цін на банківські кредити …………………………...……………..……

43




Висновки до розділу 3 ...........................................................................

48

ВИСНОВКИ...........................................................................................................

50

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..

52

ВСТУП


В умовах економічного розвитку, тенденції якого регулярно змінюються, банкам як основним фінансовим посередникам на фінансовому ринку України, необхідно постійно слідувати змінам кон’юнктури ринку та загальних ринкових тенденцій серед споживачів банківського кредиту. Періодично враховувати вплив об’єктивних та суб’єктивних факторів, здійснювати їх оцінку та аналіз.

Лише робота з зовнішнім середовищем, без взаємодії з клієнтами та безпосередньою розробкою власного продуктового ряду, не дозволить банку зберегти конкурентні переваги. Теперішнє сьогодення вимагає від банків значних зусиль за більшістю напрямків його діяльності, а особливо в маркетингу. За таких умов банк матиме змогу здійснювати ефективну діяльність, та розширювати свою клієнтську базу, а отже бути високорентабельною установою та складати конкуренцію іншим банкам.

В сьогоднішніх умовах ціноутворення на банківські кредити стає визначальним фактором у конкурентній боротьбі між банками. Банківський кредит за своєю сутність є специфічним, тому і формування ціни на нього залишається процедурою, яка має ряд власних особливостей. Ціноутворення на банківські кредити в банках залишається недосконалим та має ряд недоліків. Отже, потребує додаткового вивчення та вдосконалення.

Метою курсової роботи є визначення теоретичних аспектів ціноутворення на банківські кредити та аналіз впливу факторів на них.

Завданням курсової роботи є:


  • розглянути наукові підходи до визначення терміну «Банківський кредит», «ціноутворення», « ціноутворення на банківський кредит»;

  • дослідити сутність банківського кредиту з огляду на специфіку банківської діяльності банку;

  • дати характеристику методам ціноутворення на банківські кредити;

  • виявити фактори впливу на ціноутворення на банківські кредити;

  • розглянути різні методи ціноутворення на банківські кредити;

  • проаналізувати структури та динаміку факторів впливу на ціноутворення на банківські кредити банків України;

  • дослідити залежність цін на банківські кредити від факторів впливу на ціноутворення на банківські кредити.

Об’єктом даної курсової роботи виступає ціноутворення на банківські кредити. Предмет дослідження – вплив факторів на ціноутворення на банківські кредити.

Під час написання даної курсової роботи були використані наступні методи: порівняльний аналіз, метод статистичного зведення, метод групування інформації, також були використані такі методи, як, дедукція, синтез.

Методологічну основу склали роботи як вітчизняних, так і роботи закордонних науковців, періодичні видання різного походження та статистична звітність Національного банку України.

РОЗДІЛ 1


ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА БАНКІВСЬКІ КРЕДИТИ

    1. Сутність ціноутворення на банківські кредити



На сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки визначальну роль у її поступальній еволюції відіграє банківська система. Діяльність банків суттєво впливає на об'єктивні процеси функціонування економіки, особливо на ефективність і стабільність економічного розвитку. Тому, діяльності банку, як і будь-якого підприємства, за основну мету визначає отримання прибутку. Прибутковість банківського бізнесу значною мірою залежить від того, наскільки грамотно, вдало та гнучко встановлюється ціна на банківські продукти. Отже, на перший план у діяльності банків виходить процес ціноутворення на банківські кредити.

Розвиток банків України на засадах ринкової моделі господарювання потребує розробки нових методичних підходів та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності організації процесу ціноутворення банківських кредитів. Процес ціноутворення банківських кредитів є невід’ємною складовою діяльності банку, так як від нього залежить результат діяльності банку, а отже, і можливість розширення сегментів ринку, тому для банку це є досить важливим питанням.

Ціноутворення на банківський кредит є об’єктом дослідження багатьох економістів, зокрема: А. Сміта [1] , Ж-Б. Сея [2], М. Кері [3], І. Фішера[4], Р.  Корнєєва [5], О. Лаврушина [6], І Кауфмана [7], М. Туган-Барановського  [8], І. Сало [9], О. Криклій [9], Т. Васільєвої [10], О. Колодізєва [11] та ін., але і дотепер на існує єдиного підходу щодо визначення категорії «ціноутворення банківського кредиту».

Щоб розкрити сутність ціноутворення банківського кредиту, спочатку необхідно визначити сутність категорій: «банківський кредит» та «ціноутворення».

Підходи щодо визначення категорії «банківський кредит» наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Підходи щодо визначення категорії «банківський кредит»

Автори

Тлумачення

Вовк В. Я.[12]

позичковий капітал банку у грошовій формі та в банківських металах, що передається в тимчасове користування на принципах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання

Лагутін В. Д.[13]

надання позики банками суб'єктам господарювання всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором

Загородній А. Г.[14]

позика у грошовій або товарній формі на умовах повернення, що надається банком чи юридичною особою, кредитором, іншій особі - позичальникові

Внукова Н. Н.[15]

форма руху позикового капіталу, що надається у позику на умовах повернення за плату у відсотках

Енциклопедія банківської справи України[16]

економічні відносини між суб'єктами господарювання щодо надання та отримання позички в грошовій чи товарній формі на умовах повернення, строковості і платності

Савлук М. І.[17]

економічні відносини між юридичними і фізичними особами та державою з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення зі сплатою відсотків

Смовженко Т. С. [18]

економічна категорія, яка передбачає економічні відносини між кредитором і позичальником з приводу зворотного руху позиченої вартості з обов'язковою сплатою відсотків


О. Колодізєв визначає банківський кредит «як кредит, що надається банком і об'єктом якого є грошовий капітал, що передається позичальникові у тимчасове використання, але дане визначення обмежує рамки визначення позичальника до банка» [19].

Згідно до [20] банківський кредит «сума тимчасово вільних грошових коштів, яка надається банком з умовою повернення на певний період клієнтам для цільового забезпечення (підтримки) підприємницьких програм (операцій)», але автором, не враховано загальні принципи кредиту, що суперечить чинному законодавству України.

В законі Україні «Про банки і банківські діяльність»[21], будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно, НБУ визначає банківський кредит як це кредит, що надається банком. Як правило, банківський кредит має відповідати принципам кредитування. Це – строковість, цільовий характер, забезпеченість та платність кредиту [22].

Банківський кредит має місце тоді, коли однією зі сторін кредитної угоди є банк. У сучасних умовах банківський кредит - провідна форма кредиту, хоч у країнах із розвинутою ринковою економікою останнім часом він почав поступатись перед банкірським кредитом, який надають кредитні установи небанківського типу. Об'єктом банківського кредиту є грошовий капітал, який відокремився від промислового капіталу, а тому він надається тільки у грошовій формі. Банк виконуючи функцію посередника в кредиті може бути як позичальником (при залученні вкладів та депозитів, отриманні позик і міжбанківських кредитів), так і кредитором (при наданні різних видів кредиту своїм клієнтам).

Аналіз літературних джерел дозволяє визначити сутність категорії банківський кредит рисунок 1.1.

Виходячи з вищезазначених визначень «банківського кредиту», можна визначити банківський кредит як «позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування суб’єктам кредитування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання».
Банківський кредит

банками


(кредиторами)

суб'єктами

кредитування (позичальниками)

відображає економічні відносини, що складаються між: 

Юридичні особи

Фізичні особи

Позики підприємствам видаються на певний строк, по закінченні якого вони повинні бути повернені.



Принципи

Строковість

Платність кредиту полягає в тому, що кредити банк видає підприємствам за певну плату, яка називається процентом

Отримані підприємством залучені кошти повинні бути повернені через певний час

Повернення

Платність

Забезпеченість

Наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника

Використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором

Цільовий характер

Держава


Банк

Рисунок 1.1 – Сутність категорії «банківський кредит»
Принцип платності банківського кредиту означає, що клієнти (юридична, фізична особа) – позичальник зобов’язана внести до банку певну плату за тимчасово отримані (позичені) у нього для своїх потреб кошти.

Реалізація цього принципу на практиці здійснюється за допомогою механізму, яким є банківський процент. Ставка банківського проценту – це своєрідна «ціна» банківського кредиту.

Платність (ціна) банківського кредиту безпосередньо впливає на господарський (комерційний) розрахунок підприємців, стимулює їх до збільшення власних коштів і раціонального використання залучених коштів.

Основними видами плати за користуванням банківського кредиту є процентні ставки (ціна), розмір якої залежать від класифікаційних ознак додаток А.

Банківський кредит є найважливішим напрямком здійснення банком активних операцій. Результати реалізації банківського кредиту суб’єктам кредитування приносять банкам найбільшу суму доходу, але вони пов’язані з високим ризиком втрат від непогашення та несплати нарахованих відсотків. Утім ризик – це невід’ємна складова банківської діяльності. Для підвищення доходності від банківських кредитів, банки повинні вести продуману та гнучку політику при ціноутворенні, котра залежить від врахування багатьох факторів.

В сучасній науковій літературі існує безліч різних визначень. Наприклад, згідно Закону України «Про ціни і ціноутворення», – це процес формування та встановлення цін [22], але дане визначення є доволі узагальненим і не висвітлює усіх його особливостей.

В. Бойчик [23] вважає, що це процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури.

З позиції банку ціноутворення банківського кредиту це є процес обґрунтування, затвердження ціни на кредит. Ціноутворення - це одна з найважливіших складових маркетингової діяльності будь-якого банку [12].

Переважна більшість науковців визнають ціноутворення визначають як процес встановлення цін на товари та послуги [24-30]

На думку Н.Г. Маслак та О.А. Криклій ціноутворення – це процес встановлення ціни на продукти на основі визначених витрат з урахуванням їх сприйняття клієнтами в межах встановлених стратегічних цілей діяльності банку [31]. Отже, суть ціноутворення на банківський кредит полягає в тому, щоб визначити, які ціни необхідно встановити на товари (послуги), щоб заволодіти частиною ринку, забезпечити конкурентоспроможність даного товару за ціновими показниками і визначити обсяг прибутку.

Від того, наскільки грамотно і продумано побудовано ціноутворення на банківський кредит, а отже, наскільки продумана цінова політика банку, та враховано фактори, що впливають на процес ціноутворення залежать фінансові результати танку.

Фактори ціноутворення - це рушійні сили, суттєві обставини, основні причини, що здійснюють визначальний вплив на формування цін. Базовим при структуризації факторів є їх поділ на:зовнішні(неконтрольовані, некеровані) та внутрішні (контрольовані, керовані). Фактори впливу на процес ціноутворення на банківські кредити наведено в додатоку Б.

Ціна кредиту – банківський кредитний відсоток. Відсоток виступає у вигляді визначеної суми грошей, одержуваної кредитором від позичальника за «товар» – у даному випадку за право користування. Джерелом сплати відсотка є частина прибутку позичальника, отримана ним внаслідок використання кредитних коштів.

При ціноутворенні на банківські кредити процентна ставка повинна бути:

  • достатньо високою для отримання доходів за кредитом та компенсації всіх ризиків;

  • достатньо низькою для того, щоб клієнт міг успішно погасити банківський кредит та не звернувся до інших банків;

  • конкурентоспроможною порівняно з іншими кредиторами;

  • повністю покривати вартість залучених коштів;

  • враховувати всі взаємовідносини банку з клієнтами [32].

Основні чинники, які повинні враховуватись при встановленні плати за банківський кредит наступні:

  • облікова ставка Національного банку України;

  • середня процентна ставка за міжбанківськими кредитами, тобто за коштами, що купуються в інших банках для здійснення активних операцій даним банком;

  • середня процентна ставка, яка сплачується банком за залучені на депозити кошти;

  • ступінь ризику, яким обтяжений банк, залежно від терміну, на який надається банківський кредит; виду та типу банківського кредиту; забезпечення;

  • структура кредитних ресурсів банку (чим вищою є частка залучених коштів, тим дорожчим має бути кредит);

  • попит на банківський кредит (чим менший попит, тим дешевшим буде кредит);

  • стабільність грошового обігу в країні (чим вищі темпи інфляції, тим вищою буде плата за банківський кредит, тобто у банку зростає ступінь ризику втрати своїх ресурсів через знецінення грошей [31].

Проаналізувавши дослід вітчизняних науковці нами було визначено сутність ціноутворення в банку, як процес, який би врахував всі витрат банку пов’язані з випуском та реалізацією продукту, а також тенденції в економіці та соціальному житті населення серед якого і будуть реалізовані продукти, в результаті якого формується ціна, яку може прийняти ринок.

Розглядаючи роль та місце банківського кредиту в сучасному суспільстві, варто зазначити, що найбільш помітною є його роль саме в економічній сфері. Отже, правильність побудови процесу ціноутворення на банківський кредит сприяє пожвавленню економічних відносин, прискорює процес виробництва й реалізації та стимулює підвищення ефективності господарювання.



1.2 Особливості організації ціноутворення на банківські кредити

Ринкові відносини сприяють необхідності постійних коригувань поведінки банків у зв’язку зі змінами, які відбуваються у зовнішньому середовищі. Банкам важливо не лише отримання певної суми прибутку за певний період, але й організувати ефективний механізм управління процесом ціноутворення в банку. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень які стосуються ціноутворення банківських кредитів необхідна своєчасна, точна та деталізована інформація, яку можна отримати лише за умови належним чином організованого процесу [30].

Ефективність функціонування будь-якої системи, в тому числі ціноутворення на банківські кредити, великою мірою залежить від інформаційної бази. Інформаційне забезпечення організації ціноутворення на банківські кредити розуміємо як процес безперервного, цілеспрямованого отримання інформації, різних показників, без яких неможливо зробити аналіз системи ціноутворення, розробити ціну банківського кредиту та прийняти управлінське рішення, щодо його впровадження та реалізацію. Вимоги щодо інформаційної бази організації ціноутворення на банківські кредити наведено в додатку В.

Інформаційна база організації ціноутворення на банківський кредит складається з різних джерел отримання, показників та елементів, які умовно можна поділити на групи що зображено на рисунку 1.2.

Закони України. укази Президента України

Закони НБУ

Підзаконні правові акти та їх показники

Нормативи та інші нормативні показники

Показники банківської діяльності

Стратегія розвитку банку

Система документів та показників інформаційної бази банку

1.2 – Джерела формування інформаційної бази організації ціноутворення на банківський кредит

Закони України, укази Президента України. До законодавчої інформаційної бази належать усі закони, які приймаються НБУ з питань ціноутворення, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України в межах їх повноважень. Негативною рисою цього елемента інформаційної бази є постійна змінність законодавчої бази з економічних питань. Організація ціноутворення на банківський кредит повинна бути побудована, згідно до вимог Національного банку України, та не суперечити чинному законодавству. Законодавство про ціни і ціноутворення ґрунтується на Конституції України та складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, законів України "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", цього Закону та інших нормативно-правових актів.



Основний законодавчій акт, що регламентує діяльність банку це є Закон України «Про банки та банківську діяльність» [21] , де визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Згідно до гл.7 даного Закону визначено комітети робота яких в процесі діяльності банку матиме вплив на процес ціноутворення банківських кредитів (таблиця 1.2.).

Таблиця 1.2 – Структурні підрозділи банку, що впливають на ціноутворення банківських кредитів згідно до ЗУ «Про банки та банківську діяльність» [21]
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка