Червонотоківська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів «Роль заступника директора з навчально – виховної роботи у розвитку креативності педагогічного колективу»



Скачати 281.97 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір281.97 Kb.
Департамент освіти і науки

Дніпропетровської обласної адміністрації

Відділ освіти Апостолівської районної державної адміністрації

Червонотоківська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

education2(3)


«Роль заступника директора з навчально – виховної роботи у розвитку креативності педагогічного колективу»


Підготувала заступник

директора з НВР

Фурман Наталя Аркадіївна

2014 рік.(слайд1)

слайд 2komp_prezent

За основу в методичній роботі щколи взято словаО.В.Захаренка «Без творчого вчителя не може бути ні нової школи, ні нового суспільства, ні вільної України.
Свого часу К.Д.Ушинський писав: «… у вихованні – все повинне ґрунтуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості. Нові статути і програми, ніякий штучний організм закладу, як би хитро він не був придуманий, не може замінити особистості в справі виховання».

Ці слова дуже актуальні. Оскільки вихід закладу на рівень нових вимог та задач багато в чому залежить від розвитку творчого потенціалу вчителів і педагогічного колективу закладу.

Успіх роботи сучасної школи значною мірою визначається рівнем підготовки учителя, його професіоналізмом, глибиною соціальних знань, загальною культурою.

У зв’язку з цим виникла потреба в ефективній організації методичної роботи з педагогами школи. Адже важлива роль у фаховому зростанні вчителя належить методичній службі, яка покликана, перш за все, надавати допомогу вчителям у підвищенні фахового рівня і педагогічної майстерності, координувати зміст, форми і методи самоосвіти вчителів та колективної роботи з підвищення кваліфікації педагогів з тим, щоб спрямувати їх на вирішення проблем, які стоять перед освітою, пропагувати досягнення педагогічної науки та передового педагогічного досвіду.



Взаємодія в управлінському процесі здійснюється через систему принципів

  • рівноправного партнерства;

  • інформаційної достатності;

  • узгодження із цілями діяльності закладу ;

  • тактичного аналізу та проектування;

  • ефективності;

  • централізації й децентралізації управління;

  • колегіальності;

  • делегування повноважень;

  • демократизації та гуманізації.

Основне завдання методичної роботи з педагогами – підвищення рівня їх професійної компетентності, творчості, ініціативи – неможливе без постійного удосконалення її форм, які досить часто носять репродуктивний характер, одноманітні, недостатньо враховують конкретні запити окремих педагогів, активізують ініціативу і творчість кожного вчителя.

Тому організовуючи методичну роботу в школі прагнемо активізувати її, звертаємо увагу на застосування інтерактивних форм роботи В березні проводимо діагностування якості володіння педагогами школи новітніми технологіями, теоретичними знаннями, необхідними для роботи над проблемою.

На основі діагностико – прогностичного аналізу фахового рівня вчителів, моніторингу результативності навчально – виховного процесу, рівня професійної підготовки педагогічних працівників плануємо в річному плані школи роботу з кадрами та відповідно наказу по школі «Про організацію методичної роботи» визначаємо форми її проведення.

Слайд 3.


Роботу педагогічного колективу спрямовуємо на створення життєздатної системи безперервної освіти, яка відповідає запитам інноваційної особистості, забезпечує її постійне духовне самовдосконалення, формує інтелектуальний та культурний потенціал села.

Вважаємо, що робота над єдиною науково-методичною темою забезпечує систему реалізації росту педагогічної майстерності.. Скоординована робота над єдиною науково-методичною темою забезпечує взаємозв’язок усіх напрямів підвищення педагогічної майстерності вчителів, диференційований підхід до вибору змісту, форм методичної роботи з урахуванням індивідуальних потреб, інтересів, фахового рівня вчителів.

Переконалися, що індивідуальна робота вчителя над науково-методичною темою дає змогу зосередитись на конкретній науково-методичній проблемі, допомагає йому оволодіти методами дослідницької діяльності, усвідомити необхідність удосконалення рівня професійної компетентності, свого професійного росту, постійно аналізувати свої досягнення та невдачі у практичній діяльності, конструювати власний досвід на основі досягнень науки, ППД.

„Мистецтво керівництва загальноосвітньою школою,– писав В.О.Сухомлинський, – в тому і полягає, щоб учителів початкових класів, учителів середніх і старших класів об’єднували єдині педагогічні переконання, щоб індивідуальна творчість, а без цього неможливий творчий колектив, образно кажучи, текла невичерпними джерелами в єдиний потік колективної майстерності, колективного досвіду, колективної турботи про знання учителів”.

Методична робота з педагогами пронизана проблемою «Управлінський аспект підвищення професійної майстерності вчителів на засадах креативної освіти.»

Метою цієї роботи є розвиток творчого потенціалу педагогічних працівників школи; підвищення ефективності навчально-виховного процесу за рахунок оптимального впровадження інноваційних педагогічних технологій

Інтерактивні методи управління допомагають працівникові брати участь в процесі, бути зацікавленим,ініціативним,брати відповідальність на себе за ухвалені рішення.

Цілеспрямованості науково-методичної роботи в нашій школі сприяє організація контрольно-аналітичної діяльності у відповідності з розробленим структурним планом, що дає можливість оперативно корегувати по необхідності окремі напрямки роботи педагогічного колективу.

З цією метою на основі перспективного графіка фронтального контролю за викладанням навчальних предметів складено план контролю за навчально-виховним процесом на семестр по такій формі:

(слайд 4 )



Вид і форми контролю

Тема контролю

Методи контролю

Обєктконтролю

Термін

Відповідальний

Форма узагальнення






















Виділяємо три типи контролю за роботою вчителя на уроці:

  • контроль, що стимулює якість педагогічного процесу, в тому числі і попереджувальний;

  • контроль, що передбачає різні види методичної допомоги вчителю;

  • контроль, що передбачає вивчення і узагальнення кращих педагогічних надбань з наступним їх поширенням в учительському колективі.

Розроблено Концепцію розвитку школи. Управління педагогічним колективом школи здійснюється за таким алгоритмом:

  • Збір інформації про діяльність школи

  • аналіз інформації

  • визначення завдань і мети

  • проектування бажаних результатів

  • планування

  • організація виконання

  • контроль виконання

  • аналіз результатів і корекція

  • підведення підсумків.

Лабораторією управління науково-методичною роботою в школі є методичний кабінет, який обладнаний у відповідності з «Положенням про методичний кабінет». Функціонують слідуючі розділи методичного кабінету:

  • «Педагогічна скарбниця вчителів школи»;

  • «Інноваційні технології навчання та виховання»;

  • «Нормативно-правова база загальної середньої освіти»;

  • «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості»

  • «Самоосвіта вчителя»;

  • «Досвід роботи вчителів школи»;

  • «Сучасний урок»;

  • «На допомогу вчителю»;

  • «На допомогу класному керівнику»;

  • «Атестація вчителів»;

  • «Профільне навчання»;

  • «Інтерактивні технології » та інші.

Переходячи в режим розвитку школи на основі вивчення рівня професійної компетентності вчителів розроблена структурно-функціональна модель управління науково-методичною роботою педагогічного колективу

Слайд 5 (схема №3)

у відповідності з якою використовуємо блочно-модульний підхід за слідуючими напрямками:


  • «Навчально-пізнавальна діяльність»;

  • «Проблемно-тематична діяльність»;

  • «Узагальнююча діяльність».

Робота по напрямку «НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ» спрямована на формування психологічної передумови позитивного ставлення вчителя до творчої діяльності, формування свідомості педагога, відкритої до розв’язання освітніх проблем та використання елементів інноваційних педагогічних технологій.

Структура даного блоку:

1.Заняття психолого-педагогічного семінару.

Для проведення занять складається план підготовки, яким передбачено теоретичний, практичний і підсумковий блоки. В практичному блоці використовуємо психологічні тренінги, розв’язання педагогічних ситуацій та інші інтерактивні вправи.



2. Методичні оперативки.

Методичні оперативки є традиційною формою підвищення наукового, фахового рівня педагогічної діяльності, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків у роботі педпрацівників

Ефективність даної методичної форми в сільській школі полягає в тому, що вона займає мало часу, може проводитись до уроків, після уроків, під час великої перерви; дозволяє обговорити питання, які неможливо передбачити заздалегідь.Доцільність їх проведення диктується виробничою необхідністю. основним змістом їх роботи є:


  • оперативне ознайомлення педколективу з директивними, нормативними документами, наказами, інструктивно-методичними листами, положеннями, інструкціями Міністерства освіти і науки України, департаменту освіти і науки, інституту післядипломної педагогічної освіти, районного відділу освіти;

  • ознайомлення з інноваційнимитехнологіями, навчання та виховання, ППД;

  • інформування членів педколективу про нові науково-методичні посібники, педагогічн іперіодичні видання, нові навчальні програми, підручники;

  • розгляд поточних навчально-виховних завдань, планування роботи методичних формувань, навчально-виховної роботи школи, підготовка та організація проведення методичних заходів, ведення шкільної документації, підготовка до державної підсумкової атестації, моніторингу, організація роботи гуртків (предметних, за інтересами) секцій, проведення олімпіад, конкурсів тощо;

  • заслуховування інформації про стан навчально-виховної роботи в школі, класі, результати внутрішньошкільного контролю, моніторингу, про участь у методичних заходах, виконання доручень тощо.

3. Науково-теоретичні конференції – це своєрідне підбиття результатів науково-методичної роботи;

4. Педагогічні читання - форма виявлення передового педагогічного досвіду);

проводимо як підсумок роботи над проблемною темою, узагальнення перспективного педагогічного досвіду.



5. Індивідуальні методичні консультації.

6. Групові методичні консультації.

7. Колективні (групові) методичні співбесіди.

8. Консультації-практикумиз метою підвищення фахової майстерності в окремих педагогічних працівників. Використовуємо моделювання окремих етапів уроків, позакласних заходів.

9. Курсова перепідготовка вчителів.Результативність якої вивчається і аналізується на засіданнях методичних об’єднань освітніх галузей, засіданнях методичної ради школи. Практикуємо звіти педагогічних працівників про виконання післякурсових завдань.

10. Оперативні методичні нарадипо ознайомленню педагогічних працівників з нормативними документами по розвитку і функціонуванню середньої загальноосвітньої школи.Н-д, “Про завдання методичних об’єднань та вчителів школи по роботі над єдиною науково-методичною проблемою навчального закладу”

Напрямок «ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ» передбачає в нашій школі визначення шляхів розв’язання актуальних проблем, які стоять перед педагогічним колективом по забезпеченню вчителів практичним вміннями та навичками інноваційної педагогічної діяльності.



В роботі цього блоку організовано:

  1. Роботу творчої групи вчителі забезпечує аналітико-діагностичний підхід в роботі з учасниками навчально-виховного процесу.

Працює над впровадженням результатів наукових досліджень та передового педагогічного досвіду по темі: «Формування креативної особистості школяра шляхом управління творчістю учнів в процесі викладання основ наук».

Творча група розробляє моделі різних типів нестандартних уроків, уроків та позакласних заходів з використанням елементів інноваційних педагогічних технологій, в тому числі особистісно-зорієнтованих; схеми, рекомендації по удосконаленню уроку.

Результатом діяльності творчої групи стали збірки:


  • Нестандартні уроки математики

  • Інтегровані уроки фізики з іншими науками

  • Урок – діяння в 2 класі з природознавства

  • Урок – дійство «Сторінками календарно – обрядової поезії» в 6 класі з української літератури

  • Вправи з удосконалення розвитку швидкого читання для молодших школярів

  • Анкета для вчителів «Виявлення обдарованих дітей»

2.Роботу методичних об’єднань освітніх галузей,яка спрямована на реалізацію системного підходу до якості викладання навчальних предметів у відповідності з Державними стандартами, практичних новаторських підходів до організації роботи.

Засідання ШМО проводять у відповідності з планом, практикуємо нестандартні форми засідань:



  • моніторинг навчальних досягнень учнів;

  • моделювання уроків з використанням інноваційних педагогічних технологій;

  • презентація уроків та позакласних заходів;

  • аукціони науково-методичних ідей, знахідок;

  • презентація досвіду;

  • консультації вчителів;

  • засідання круглого столу та інші.

Методичне об’єднання вчителів початкових класів досліджує питання розвитку навичок швидкого правильного свідомого читання та зв’язного мовлення учнів. Підсумком такої роботи є панорама уроків, розробка методичних рекомендацій. З цього питання вивчено досвід Чорногуз Л.М., вчителя вищої категорії.

Практично всі форми роботи методичних об’єднань школи пов’язані з практичним показом професійних умінь вчителя. Тому значення відкритих уроків, позакласних заходів у системі методичної роботи в школі надзвичайно велике.

Відкритий урок чи позакласний захід означає не лише відкриті для всіх двері класу, а й показ нового, хоч маленького педагогічного, але власного відкриття.

Аналіз внутрішньошкільної методичної роботи показує,що навчальний ефект відвідвідування уроків не високий. Причина цього – неправильна методика проведення семінарів-практикумів, яка передбачає відвідування уроків з наступною (відразу після уроку) його оцінкою. Ця оцінка не може бути в повній мірі кваліфікованою, так як присутні в переважній більшості не знають задумок учителя, особливостей класу, традицій і т.д.

Підвищити ефективність відкритих уроків і позакласних заходів допомогає такий алгоритм:


  • Учитель, який дає відкритий урок, перед початком, презентує колегам проект даного уроку: показує його місце в темі, розділі, курсі,знайомить з метою уроку, яку він ставить перед собою, розповідає про намічені шляхи і засоби реалізації поставлених завдань уроку, дає обов’язково характеристику класу.

  • Учитель проводить відкритий урок.

  • Учитель дає самоаналіз уроку, розповідає, що йому вдалось, а що ні, дає оцінку ефективності використаних прийомів та засобів.

  • Присутні на уроці коллеги дають запитання вчителю.

  • Присутні на уроці коллеги аналізують урок, дають рекомендації та обов’язково вказують на те, що будуть використовувати в своїй практичній діяльності.

Здійснюємо моніторинг діяльності методичних об’єднань освітніх галузей школи, на основі яких складено діагностичну карту

Слайд 6( таблиця №3).

3.Діяльність педагогічної ради залежить від тематики та форми проведення. Миобираємо ті питання, які цікавлять весь педагогічний колектив і колегіальне вирішення яких сприятиме формуванню атмосфери творчого пошуку, стимулюватиме розвиток творчого потенціалу педагогічних працівників, забезпечить істотне піднесення якості навчально-виховного процесу. На засіданнях педрад розглядалися такі питання:

  • Про роботу педагогічного колективу щодо забезпечення якісної освіти.

  • Психолого-педагогічний аналіз режиму роботи школи та прогнозування його ефективності.

  • Удосконалення роботи педагогічного колективу щодо піднесення якості й ефективності уроку.

  • Формування пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання.

  • Методи активізації пізнавальної діяльності учнів у практиці роботи педагогічного колективу школи.

  • Створення умов для різнобічного розвитку і саморозвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання, переходу на особистісно орієнтовані педагогічні технології

  • Розвиток творчих здібностей учнів у процесі навчання.

  • Оновлення виховного процесу у сучасній школі у світлі особистісно орієнтованої педагогіки.

  • Шляхи реалізації концепції національного виховання учнівської молоді, формування у неї національної свідомості в умовах сучасної школи.

  • Актуальні проблеми формування навичок здорового способу життя.

  • Піднесення рівня позакласної роботи як важливий засіб розвитку в учнів інтересу до знань.

  • Удосконалення структури, змісту і форм внутрішньошкільної методичної роботи з педагогічними кадрами.

  • Про піднесення результативності самоосвітньої роботи вчителів.

  • Ефективність використання навчальних кабінетів для підвищення якісного потенціалу уроку.

4. Діяльність школи молодого вчителя.

Для підвищення фахового рівня цієї категорії педагогів за ними закріплені наставники. Організовано взаємовідвідування уроків та позакласних заходів.

У відповідності з планом роботи засідання даної школи проводяться у формі ділових та рольових ігор, засідань проблемного столу, розв’язання різноманітних педагогічних ситуацій; використовуються інтерактивні вправи, моделювання уроків та окремих етапів різних типів уроків. Педагогічніміні-консиліуми з певних проблем, якіпрактикуютьсяпід час занять із молодими, дають змогу встановити індивідуальну траєкторію професійного зростання молодого вчителя.

Особливою популярністю користуються рубрики засідань:



  • «Через бар’єртруднощів»;

  • «Як подолати страх перед уроком?»;

  • «Перші кроки до майстерності. Які вони?»

  • «Перші кроки до оволодіння педагогічною технологією»;

  • «Про деякі секрети організації навчально-виховного процессу в школі».


5. Робота по впровадженню передового педагогічного досвіду є засобом розвитку креативності вчителя і учня.

Результатом роботи є поповнення розділу методичного комплексу «Педагогічна скарбниця вчителя»; робота по постійному ознайомленню з інноваційними освітніми технологіями»; створення проектів «Сучасний урок», «Активні форми та методи роботи на уроці0000; «Школа сприяння здоров’ю», «Банк даних ….

Одним із найважливіших завдань всіх ланок методичної служби школи є творча трансформація нових педагогічних ідей і перспективного досвіду в практику модернізації освіти,залучення вчителів до перспективних моделей педагогічного досвіду і набуття власного досвіду в практиці.

В системі колективних форм організації науково – методичної роботи ефективно - використовуються інтерактивні тренінги,які передбачають поетапне навчання з максимальним використанням активних методів практичного засвоєння різних прийомів діяльності.

Використовуючи досвід колег , стимулюючи інтерактивний діалог , керівник шкільних методичних структур дає їм можливість аналізувати, порівнювати, моделювати свої підходи до практичного застосування здобутих знань і сформованих умінь.

Ефективні форми поширення і впровадження передового педагогічного досвіду



  • шкільні педагогічні виставки;

  • педагогічні читання.

До обласного анотованого каталогу « ІнноваційнийдосвідДніпропетровщини» занесено досвід роботи 3 вчителів школи.

Слайд 7

Зарекомендували себе в школі і такі форми пропаганди й вивчення перспективного педагогічного досвіду,обміну творчими знахідками,як:



  • методичні бюлетені

  • презентація досвіду ;

  • творчі звіти;

  • портфоліо вчителя;

  • ярмарки педагогічних ідей;

  • майстер – клас.

Інформувати педагогічні колективи про досягнення педагогічної науки, ППД, окремі творчі знахідки своїх колег допомагають методичні бюлетені.

Вони бувають тематичні (присвячені якійсь одній проблемі), оглядові (розкривається зміст однієї з проблем, актуальної для вчителів школи). На протязі декількох років випущені бюлетні за такою тематикою:



    • „Увага, цікавий досвід”;

    • „Чого навчатися у своїх колег?”;

    • „Є ідея”;

    • „Запрошуємо до розмови”;

    • „Радимо застосувати в своїй практичній діяльності”;

    • „Творчість вчителя на уроці”.

Творчий звіт – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку, пропаганду ППД вчителя, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань інноваційних технологій, організації навчально-виховної та методичної роботи в закладі. Творчі звіти проводять всі вчителі школи, які атестуються. В листопаді 2012 року для вчителів математики району на базі нашої школи творчий звіт провела вчитель математики, спеціаліст вищої категорії Шевченко Олена Анатоліївна. Сьогодні до вашої уваги творчий звіт ЩМО суспільно – гуманітарного циклу.

Предметні тижні…..В 2013 – 2014 н.р. проведено: тиждень англійської мови, тиждень історії та права, місячник писемності, шевченківський тиждень, тиждень з основ здоров’я

Велику увагу приділяємо діяльності майстер – класу як яскраво вираженій формі учнівства у майстра,який передає свій досвід,майстерність шляхом прямого і коментованого показу методів і прийомів роботи.



Програма навчання в майстер – класі включає теоретичні й практичні заняття:

  • бесіди керівника;

  • відкриті уроки і позакласні заходи;

  • дискусії;

  • моделювання;

  • розробка і презентація проектів та інші.

Так,наприклад,одне із занять майстер – класу проведене у формі бліц – опитування та дискусії «Інтерактивні методи навчання – данина моді чи необхідність?»

Слайд 8
Готуючись до відвідування занять майстер – класу,слухачі опрацьовують літературу,виконують рекомендовані керівником практичні завдання:

  • розробити план конспект нестандартного уроку;

  • підготувати модель уроку із застосуванням елементів інноваційних технологій;

  • підготуватися до дискусії

Метою «УЗАГАЛЬНЮЮЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» є закріплення позитивного інноваційного педагогічного досвіду, його пропаганда, презентація результативності роботи вчителів.

Форми діяльності в цьому напрямку:



  1. Проведення методичного тижняслайд 9

Програмою тижня передбачаємо проведення слідуючих заходів:

  • інструктивно-методична нарада;

  • заняття-практикум;

  • засідання шкільних методичних об’єднань;

  • методичні оперативки;

  • презентація досвіду роботи творчопрацюючих вчителів;

  • аукціони педагогічних ідей та знахідок по темі тижня;

  • засідання за «круглим столом»;

  • засідання творчої групи;

  • засідання «проблемного столу»

  • засідання методичної ради;

  • панорама уроків та позакласних заходів;

  • педагогічні дискусії;

  • педагогічна рада;

  • випуск методичного бюлетеня.

  1. Методична виставка «Від професіоналізму вчителя до творчості учня».

  2. Тиждень педагогічної майстерності вчителів.

  3. Панорама методичних новинок.

  4. Презентація досвіду вчителя.

  5. Конкурс «Вчитель року».

  6. Конкурс «Класний керівник року».

До індивідуальних форм науково-методичної роботи ми відносимо наставництво, стажування, самоосвіту. Кожен вчитель працює по індивідуальному творчому плану самоосвіти, по реалізації власної та шкільної науково-методичних проблем. Здійснює конструювання нового, власного досвіду на основі кращих досягнень науки і практики.

Педагогічна самоосвіта – це цілеспрямована і планомірна, безперервна і усвідомлена самостійна робота вчителя, спрямована на підвищення своєї професійної кваліфікації на протязі всієї його практичної педагогічної діяльності.

Самоосвіта включає удосконалення як теоретичної так і практичної підготовки.

Самоосвіта здійснюється за такими основними напрямками:



  • удосконалення науково-теоретичної підготовки з фаху;

  • підвищення методичної майстерності;

  • психолого-педагогічна підготовка;

  • поглиблення знань з теорії і практики виховання учнів;

  • загальнокультурний розвиток.

Умови успішної самоосвітньої роботи вчителя:

  • раціональне використання робочого часу вчителя;

  • виділення вільного дня для самоосвітньої діяльності;

  • створення здорового психолого-педагогічного клімату в колективі;

  • упорядкуваннягромадських доручень;

  • стимулювання праці;

  • забезпечення необхідною науково-методичною літературою, педагогічно - психологічною, педагогічною, фаховою періодичною пресою;

  • проведення методичних заходів з питань організації самоосвіти, основне завдання яких - навчити вчителя сільської школи не лише самостійно здобувати інформацію, а й вільно, самостійно орієнтуватися в її потоці, ефективно і творчо, результативно використовувати в своїй педагогічній діяльності;

  • ефективне, систематичне управління процесом самоосвіти вчителя.

Основні етапи самоосвіти. Слайд 10

  1. Організаційний. Визначається тема чи декілька тем, мета, зміст і об’єм, форми самоосвітньої роботи. На цьому етапі доцільно вчителеві провести само діагностику власної пізнавальної потреби розширення, поглиблення, додавання якоїсь сукупності знань, необхідної для педагогічної діяльності, визначення власних інтелектуальних, особистісних можливостей.

  2. Удосконалення теоретичної підготовки з даної проблеми (чи проблем): самостійна робота з літературними джерелами, вивчення досягнень науки, ППД тощо.

  3. Впровадження в практику здобутих знань. Добір, аналіз, перевірка нових форм, методів, прийомів роботи.

  4. Теоретичне осмислення, аналіз, узагальнення, систематизація нових форм та методів навчально-виховної діяльності.

Активна участь у роботі методичних формувань: (виступи, творчі звіти з проблем, які досліджуються в ході самоосвіти, взаємовідвідування уроків (позакласних заходів), конференціях, педагогічних читаннях, тренінгах, диспутах та інших).

  1. Самоаналіз своєї самоосвітньої діяльності, підбиття підсумків самоосвітньої роботи над визначеними проблемами. Узагальнення результатів самоосвіти (підготовка реферату, виступ на засіданні методичного формування).

Самоосвіта вчителя буде результативнішою, якщо передбачатиме поточне та перспективне планування, тісно пов’язана з практикою, матиме науковий характер та відповідатиме змісту визначених загальношкільних завдань.

Вчителі школи здійснюють індивідуальну самоосвітню діяльність за таким орієнтовним планом:



  1. Робота над науково – методичною проблемою ;

  2. Опрацювання нормативно – правової бази з предмету;

  3. Ознайомлення з новими методичними технологіями;

  4. Робота з фаховою літературою;

  5. Участь в роботі методичних об’єднань ;

  6. Відкриті уроки;

  7. Оформлення портфоліо;

  8. Робота з обдарованими учнями;

  9. Участь в педагогічних виставках;

  10. Підготовка матеріалів до друку;

Індивідуальні методичні завдання отримують педагоги, які володіють в основному теорією і методикою викладання, але потребують удосконалення методики викладання окремих тем, розділів програми, а також практичної апробації окремих форм роботи. Підсумком самоосвітньої діяльності вчителя є створення карти професійного росту (демонстрування зразка) та порт фоліо.Портфоліовчителя– це колекція робіт вчителя за певний час. Цілі ведення портфоліо вчителем:

  • Систематизація досвіду

  • Чітке визначення напрямів розвитку,що полегшує самоосвіту

  • Об’єктивніша оцінка професійних умінь

  • Допомога в атестації, в отриманні вищої категорії

Слайд 11.(показ слайдів титулокпортфоліо вчителів)

Розв’язання складних, багатогранних завдань, які стоять сьогодні перед сільською школою, спонукає вчителя до глибокого осмислення власної педагогічної діяльності, творчого підходу до власної педагогічної праці. Учительськапраця – писав О. Дорошенко, - цепостійний, невтомнийпошуксвогонайкращого уроку, постійнийбіг за синьою птицею своєїпрофесії.

Творчою групою вчителів школи розроблено :


  • діагностична карта інноваційної діяльності

  • методична карта вчителів школи,

  • картка розвитку індивідуальності учня ,

  • проект «Методичний щоденник вчителя ».

У кінці навчального року на науково-практичній конференції вчителі діляться своїми педагогічними наробками, звітують про результати роботи над проблемою.

Значну роль у розвитку педагогічної творчості відводимо педагогічній раді, засідання яких присвячуємо дослідженню конкретної педагогічної проблеми. Поряд з традиційними формами їх проведення використовуємо і нетрадиційні: (матеріали додоються)



  • педрада – методичний день на тему: “Удосконалення уроку як засіб розвитку творчості учня і вчителя”;

  • педрада – диспут;

  • педрада-засідання за “круглим столом” з використанням інтерактивних вправ на тему: “Основні напрямки розвитку інноваційних технологій та їх науково-методичнеа значення”;

  • багатоступенева педрада із дослідженням у групах на тему: “Модернізація організаційно – функціональної системи інтелектуальної творчої діяльності вчителів та учнів в умовах профільного навчання”;

  • багатоступенева педрада-психолого-педагогічний вернісаж на тему: “Робота педагогічного колективу по модернізації навчально-виховного процесу школи в умовах соціально-педагогічного комплексу”, на якому вчителі доводили перевагу власних методів роботи по розвитку інноваційного потенціалу учня;

  • педрада колективного мислення на тему: “Розвиток інноваційної особистості учня в умовах креативної освіти :досвід, перспективи, проблеми”;

  • педрада - ділова гра на тему: «Спільна діяльність педагогів, батьків, громадськості по формуванню індивідуальної освітньої траєкторії учня в умовах соціально – педагогічного комплексу»;

  • педрада-семінарта інші.

Засідання педагогічних рад проводиться у відповідності з планом підготовки з обов’язковим вивченням даної проблеми на засіданнях методичних об’єднань, проведенням відкритих уроків та позакласних заходів. Організовується робота творчої групи по підготовці проекту рішення. Хід виконання рішень аналізується на засіданні наступної педагогічної ради та ведуться картки контролю, що дає можливість оперативно впливати на вирішення питань, піднятих на засіданні педради. В методичному комплексі школи функціонує відділ «Трибуна педагогічної ради», в якому розміщуються всі матеріали педради. На виконання рішень педради випускаються методичні бюлетені:

  • «Поради вчителям з культури професійного спілкування»;

  • «Етичні заповіді для вчителів»;

  • «Інтерактивні методи навчання»;

  • «Метод проектів як засіб розвитку інноваційної особистості» та інші.

Ведуться картки контролю за рішенням педагогічної ради .

Методична рада школи здійснює ефективну координацію та корекцію напрямків фахової науково-методичної і дослідницької роботи педагогів через впровадження активних форм методичної роботи:



  • інтерактивні вправи;

  • засідання проблемного столу;

  • методичний брейн-ринг;

  • презентація досвіду, майстер-клас;

  • методичний аукціон;

  • тренінги по командоутворенню;

  • захисти проектів;

  • ярмарки педагогічних ідей;

  • шкільний конкурс “Учитель року”.

Адміністрація працює над створенням умов для самореалізації вчителя і учня, забезпечуючи творчу атмосферу в педагогічному колективі, що визначає спільність творчих пошуків.

Структура, мета, зміст організації педагогічного процесу спрямовані на створення єдиного розвиваючого освітнього простору.

Забезпечена взаємодія педагогічних структур:


  • дошкільного закладу “Журавлик”;

  • школа І ступеню;

  • школа ІІ ступеню;

  • школа ІІІ ступеню;

В школі І-ІІІ ступеню реалізується комплексна програма “Діалог”, проект «Школа здоров’я», міжнародний проект «Intel:Шлях до успіху», курси «Школа проти СНІДу», «Екологія», «Абетка харчування», «Сходинки до інформатики» та інші.

На реалізацію оздоровчої функції школи спрямовані інтегровані курси “Основи здоров’я” (1-6 кл.), “Основи безпеки життєдіяльності” (7-9 кл.).

Навички пізнанню ведуться шляхом впровадження інтерактивних методик формування образного мислення розвитку критичного мислення школярів (1-11 кл.)..

З метою розвитку інноваційного потенціалу сільського учня, забезпечення умов для його життєвого і професійного самовизначення, впроваджується програма переходу школи до сучасної ефективної системи профілізації навчального процесу. Для учнів старшої школи введено історичний та біологічний профілі навчання, де учні в змозі отримати більш глибокі знання. Учні нашої школи є активними учасниками та призерами ігор «Геліантус» та «Лелека», «Колосок» та «Олімпус».

Результатом такої роботи є те, що в школі створений творчий потенціал педагогів:



  • працює вчитель-методист;

два «Старших вчителя»;

вісім вчителів вищої категорії;



шість вчителів І категорії.

Такий підхід до управління школи забезпечує відповідний рівень діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка