Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України



Скачати 408.8 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації11.04.2016
Розмір408.8 Kb.
1   2

Контрольна


54

18,5

17,2

46,3

41,5

27,8

32,9

7,4

9,5

Експериментальна


56

19,7

9,7

46,4

18,4

25,0

45,1

8,9

26,8

Розподіл вчителів (у відсотках) за рівнями професійної компетентності у контрольній та експериментальній групах на початку експерименту суттєво не відрізнявся (46,3 – 46,4% від загальної кількості респондентів).

Результати підсумкового експерименту показали, що перебудова процесу підвищення кваліфікації на основі визначеного у моделі професійної компетентності вчителів географії змісту та шляхом впровадження запропонованих організаційно-педагогічних умов сприяли збільшенню у експериментальній групі, кількості педагогів з середнім (на 20,1%) та високим (на 17,9%) рівнями професійної компетентності, у той час як у контрольній групі цей показник зріс відповідно на 5,1% і 2,1% (рис. 1).

Рис. 1. Рівні розвитку професійної компетентності вчителів географії у кінці експерименту


Дані, одержані в контрольній та експериментальній групах, дають підстави стверджувати, що відбулися істотні позитивні зрушення у розвитку професійної компетентності вчителів географії внаслідок реалізації програми роботи.

Результати теоретичного та експериментального дослідження підтвердили висунуту гіпотезу та дозволили зробити такі висновки:

1. Сучасні цивілізаційні процеси докорінно змінюють суспільну свідомість і мораль. Визначаються нові пріоритети, поширюються в освітянській практиці гуманістично зорієнтовані парадигми і технології. Реалізація цих стратегій належить вчителю, праця якого в сучасних реаліях значно ускладнюється, оскільки задаються й нові цільові, змістові та методичні орієнтири. Гарантом ефективної професійної діяльності вчителів є високий рівень професійної компетентності. Тому важливою науково-теоретичною і практичною проблемою є визначення шляхів розвитку професійної компетентності вчителів у системі підвищення кваліфікації. Особливого значення набуває проблема розвитку професійної компетентності вчителів географії, діяльність яких пов’язана із фаховою поліфункціональністю, багатопредметністю, розгалуженістю емоційно-комунікативної сфери взаємодії з учнями.

2. Теоретичний аналіз ступеня дослідження проблеми формування професійної компетентності вчителів географії в системі післядипломної педагогічної освіти засвідчив недостатність відповідних наукових досліджень. Вивчення організації підвищення кваліфікації вчителів географії у закладах післядипломної педагогічної освіти довело недосконалість цього процесу. причинами, які гальмують розвиток професійної компетентності вчителів географії у системі неперервної професійної освіти є: низька мотивація до професійної діяльності, відсутність стандартів на зміст післядипломної освіти вчителів-географів, недосконалість навчальних планів і програм, за якими здійснюється підвищення кваліфікації цієї категорії працівників, внаслідок нечіткого визначення змісту їх професійної компетентності (відсутність відповідної теоретичної моделі) та організаційно-педагогічних умов, які б сприяли підвищенню ефективності навчання вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти.

3. На основі аналізу методологічної та психолого-педагогічної літератури встановлено, що професійну компетентність учителя найчастіше розглядають як систему, що має складну структуру, яка включає взаємопов’язані та взаємозалежні компоненти та елементи: мотиваційний (мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації, потреби), когнітивний (знання), операційний (уміння і навички), особистісний (особистісні якості, у тому числі готовність до рефлексії, здатність до самоаналізу і самоуправління). Але така структура моделі компетентності забезпечує лише загальний розгляд педагогічної діяльності, без конкретизації тих ознак, що складають саме специфіку професійної діяльності вчителя географії. Це актуалізувало проблему моделювання професійної компетентності вчителів географії на основі функціонального складу їх діяльності, переосмислення умов і механізмів їх розвитку у системі післядипломної педагогічної освіти.

4. Визначено модель професійної компетентності вчителя географії, яка складає змістову та діагностичну основу розвитку його професіоналізму у післядипломній освіті. В основу моделі покладено функції педагога сучасної школи, які визначили виділення відповідних видів діяльності вчителя географії як окремих видів компетентностей: психологічної, предметної (географічної), дидактичної, методичної, комунікативної, управлінської і проективної. У свою чергу, кожен вид компетентності розглядається як складна система, що містить мотиваційну, когнітивну, операційну і особистісну складові. Але вивчення мотиваційного і особистісного структурних елементів, які входять до складу кожного з видів компетентностей, потребує ґрунтовних досліджень на міжпредметній основі із залученням професійних психологів. У межах педагогічного дослідження ці складові за видами компетентностей не структурувалися і розглядались лише узагальнено. Так, виявлення особливостей мотиваційної складової відбувалось під час анкетування вчителів географії, але не диференційовано (за видами), а узагальнено, відносно професійної компетентності загалом. Що ж стосується особистісної складової, то, крім визначення її загальної специфіки щодо професійної педагогічної діяльності, розглядались такі її показники, як рефлексія і самооцінка. Основну ж увагу було приділено визначенню змісту когнітивної і операційної складових кожного виду компетентностей, на розвиток яких і був спрямований процес підвищення кваліфікації вчителів географії. Для кожної функції вчителя географії визначили і систематизували конкретні компетенції: знання й уміння, об’єктивно необхідні для її виконання.

5. За результатами констатувального експерименту підтверджено, що фаховий рівень учителів географії є недостатньо високим і вимагає подальшого удосконалення. Значна частина вчителів географії взагалі не мають фахової освіти, не володіють сучасними технологіями навчання, не вміють формувати конструктивну мотивацію навчання в учнів, не розуміють складного змісту професійної компетентності.

6. Доведено, що розвиток професійної компетентності вчителя географії потребує створення і дотримання певних організаційно-педагогічних умов: наявності загальної стратегії розвитку професійної компетентності вчителів; безперервності освіти; визначення змісту розвитку професійної компетентності вчителів географії; варіативності програм розвитку; диференціації змісту і форм навчання; залучення учителів до науково-дослідної роботи; інтеграції інститутів післядипломної педагогічної освіти і районних методичних кабінетів; єдності розвитку професійної компетентності вчителів географії і загальної культури слухачів тощо. Розглянуто особливості впровадження цих умов на різних рівнях підвищення кваліфікації у системі область-район-школа-педагогічне самовдосконалення.

7. Розроблено й обґрунтовано програму розвитку професійної компетентності вчителів географії у курсовий та міжкурсовий періоди, яка забезпечує особистісно зорієнтований підхід до кожного вчителя та спрямована на розвиток його професійної компетентності. узгоджена методична робота на рівні область-район-школа, яка стала більш відкритою, гнучкою, посилився зворотній зв’язок з учителями географії, запропоновано методи корекції методичної роботи. Забезпечено поступовий перехід учителів географії на рефлексивне самоуправління (самоаналіз, самоконтроль, самооцінка) шляхом стимулювання потреби у власному професійному вдосконаленні. Навчальний процес у закладах післядипломної педагогічної освіти спрямовано на розвиток усіх видів компетентностей, засвоєння інноваційних методів реалізації відповідних видів діяльностей. Здійснено перехід на очно-дистанційне навчання, що надало змогу подолати часову обмеженість навчального процесу, поєднати зовнішній педагогічний вплив з власною пізнавальною активністю вчителів.

8. Впровадження запропонованої програми дозволило підвищити рівень компетентності вчителів експериментальних груп. Виявлено такі позитивні зміни: більш інтенсивно розвиваються загальнопедагогічні і спеціальні знання й уміння вчителя, посилюється їх актуалізація; відбуваються помітніші зрушення в мотиваційному й особистісному компонентах; підвищується адекватність самооцінки вчителем своєї професійної компетентності та особистісних якостей і визначаються перспективи їх подальшого розвитку; повніше розкриваються творчі можливості вчителів, що підтверджується їх подальшою професійною діяльністю.

9. Розроблено практичні рекомендації для системи підвищення кваліфікації щодо розвитку професійної компетентності вчителів географії: у процесі курсової підготовки - включити у вхідне та вихідне діагностування методику визначення рівнів професійної компетентності вчителів; посилити змістовне та методичне забезпечення розвитку професійної компетентності педагогів на основі визначеної моделі; включити у зміст навчання питання педагогічного оцінювання як складової професійної компетентності; посилити індивідуальну роботу зі слухачами у міжкурсовий період; на рівні районних (міських) методичних кабінетів і шкіл у процесі методичної роботи - звернути увагу на вивчення професійної компетентності кожного педагога; через керівників шкіл, методистів, психологів надавати індивідуальну допомогу вчителям географії для розвитку їх професіоналізму; розвивати професійну компетентність педагогів шляхом залучення їх до різних методичних заходів; заохочувати вчителів географії до самоосвіти та саморозвитку.

Проведене дослідження, безумовно, не вичерпує проблему розвитку професійної компетентності вчителів географії, а передбачає продовження науково-пошукової роботи. Перспективними можуть бути дослідження проблем: формування професійної компетентності майбутнього вчителя географії у системі вищої освіти з урахуванням гендерного аспекту; організаційно-методичного забезпечення розвитку професійної компетентності вчителів за умов самоосвіти і самовдосконалення; порівняльні дослідження розвитку професійної компетентності вчителів географії в Україні та європейських країнах тощо.


Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях:

1. Саюк В.І. Розвиток мотивації навчання географії засобом гри // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Зб. наук. пр. – Київ – Луцьк: Ред. – вид. “Вежа” Волинського державного ун-ту ім. Лесі Українки, 2000.- Т.3. – С. 349-353.

2. Саюк В.І. Структура навчально-ігрової діяльності на уроках географії // Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть. Всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів. – К.: ВЦ “Київський університет”, 2000. С. 10-11.

3. Саюк В.І.Місце і роль ігрових технологій у навчанні географії // Географічна наука і освіта в Україні. Зб. наук. праць. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – С. 63-64.

4. Саюк В.І. класифікація ігор та ігрові форми навчання //Географія та основи економіки в школі. – 2000. - №4. – С.24-26.

5. Саюк В.І. Навчально-ігрова діяльність на уроках географії // Рідна школа. – 2001. - №3. – С.62-64.

6. Саюк В.І. Ігрові методи та їх дидактичне значення // Рідна школа. – 2001. №4. – С.18-20.

7. Саюк В.І. та ін. Типові навчальні плани та анотовані програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи загальної середньої освіти. Методичні рекомендації для інститутів післядипломної педагогічної освіти / За заг. ред. Л.І.Даниленко. – К.: Логос, 2005. – 60с.

8. Саюк В.І., Лукіна Т.О., Пустова Т.В. Науково-методичні засади педагогічного оцінювання: програма навчального модуля. – К.: ЦІППО, 2005. – 10 с.

9. Саюк В.І. та ін. Основи педагогічного оцінювання. Ч. ІІ. Практика: Навчально-методичні та інформаційно-довідникові матеріали для педагогічних працівників. – К.: Майстер-клас, 2005. – 56 с.

10. Саюк В.І. Педагогічне оцінювання у закладах освіти: Програма спецкурсу. – К.: ЦІППО, 2006. - 20 с.

11. Саюк В.І. Розвиток економічної компетентності педагогічних працівників у системі підвищення кваліфікації // Вища освіта України. Додаток 3 (Т.3.). Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. – К., 2006. – С. 511-520.

12. Саюк В.І.Педагогічний аналіз поняття професійної компетентності вчителя // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – Запоріжжя. – 2006. – Вип. 37. – С.65-72.

13. Саюк В.І. Організація методичної роботи з розвитку професійної компетентності вчителів географії на районному та шкільному рівнях // Наука і сучасність. Зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. – Т.58. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова. – 2006. – С. 155-167.

14. Саюк В.І. Педагогічна діагностика професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць. Випуск 4 / Ред.кол.: В.В.Олійник (гол. ред.) та ін. – К.: Міленіум, 2006. – С. 141-155.



АНОТАЦІЇ


Саюк В.І. Розвиток професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України. – Київ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі розвитку професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти. В роботі здійснено аналіз методологічної та психолого-педагогічної літератури, на основі якого: уточнено сутність понять “професійна компетентність вчителя”, “модель професійної компетентності вчителя”, “розвиток професійної компетентності вчителів”; визначено зміст і структуру професійної компетентності вчителя. З’ясовано, що структура професійної компетентності вчителя - це складна інтегрована система, яка складається із взаємопов’язаних і взаємозалежних компонентів та елементів: мотиваційний, когнітивний, операційний, особистісний. Визначено модель професійної компетентності вчителя географії, яка складає змістову та діагностичну основу розвитку його професіоналізму у післядипломній освіті. В основу моделі покладено функції педагога сучасної школи, які визначили виділення відповідних видів діяльності вчителя географії як окремих видів компетентностей: психологічної, предметної (географічної), дидактичної, методичної, комунікативної, управлінської і проективної. Доведено, що розвиток професійної компетентності вчителів географії потребує створення і дотримання необхідних організаційно-педагогічних умов. Розроблена програма розвитку професійної компетентності вчителів географії з урахуванням моделі й організаційно-педагогічних умов сприяла розвитку їх професіоналізму в системі післядипломної освіти, що доведено експериментально.

Ключові слова: професійна компетентність, розвиток, післядипломна педагогічна освіта, учитель географії, модель, організаційно-педагогічні умови, система методичної роботи.

АННОТАЦИЯ


Саюк В.И. Развитие профессиональной компетентности учителей географии в системе последипломного педагогического образования. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. - Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины. – Киев, 2007.

В диссертации рассмотрена проблема развития профессиональной компетентности учителей географии в системе последипломного педагогического образования. Теоретический анализ степени исследования проблемы развития профессиональной компетентности учителей географии в системе последипломного педагогического образования показал недостаточность соответствующих научных исследований. Изучение организации повышения квалификации учителей географии в учреждениях последипломного образования доказало несовершенство этого процесса. Это обусловлено: низкой мотивацией к профессиональной деятельности, отсутствием стандартов на содержание последипломного образования учителей географии, несовершенством учебных планов и программ, по которым происходит повышение квалификации этой категории работников, нечеткостью определения содержания их профессиональной компетентности (отсутствие соответствующей теоретической модели) и организационно-педагогических условий, которые бы способствовали эффективному обучению в системе последипломного педагогического образования.

профессиональную компетентность учителя географии чаще всего рассматривают как систему, которая имеет сложную структуру, включает взаимосвязанные и взаимозависимые компоненты и элементы: мотивационный (мотивы, интересы, ценностные ориентации, потребности), когнитивный (знания), операционный (умения и навыки), личностный (личностные качества, в том числе готовность к рефлексии, способность к самоанализу и самоуправлению). Но такая структура обеспечивает рассмотрение педагогической деятельности, не конкретизируя тех признаков, которые составляют именно специфику профессиональной деятельности учителя географии. Это актуализировало проблему моделирования профессиональной компетентности учителей географии на основании функционального состава их деятельности, переосмысления условий их развития в системе последипломного педагогического образования.

Определено модель профессиональной компетентности учителя географии, которая составляет содержательную и диагностическую основу развития его профессионализма в последипломном образовании. В основание модели положены функции педагога современной школы, которые определили выделение соответствующих видов деятельности учителя географии как отдельных видов компетентностей: психологической, предметной (географической), дидактической, методической, коммуникативной, управленческой и проективной. В свою очередь, каждый вид компетентности рассматривается как сложная система, которая включает мотивационную, когнитивную, операциональную и личностную составляющие. Основное внимание уделено определению содержания когнитивной и операциональной составляющих каждого вида компетентностей, на развитие которых и был направлен процесс повышения квалификации учителей географии. Для каждой функции учителя географии определены и систематизированы конкретные компетенции: знания и умения, объективно необходимые для ее выполнения.

Развитие профессиональной компетентности учителя географии требует создания и следования определенным организационно-педагогическим условиям: наличие общей стратегии развития профессиональной компетентности учителей; непрерывность образования, определение содержания развития профессиональной компетентности учителей географии, вариативность программ развития, дифференциация содержания и форм обучения, привлечение учителей к научно-исследовательской работе, интеграция институтов последипломного образования и районных методических кабинетов, единство развития профессиональной компетентности учителей географии и общей культуры слушателей.

Разработанная и реализованная программа доказала эффективность предложенной модели и организационно-педагогических условий развития профессиональной компетентности учителей географии.



Ключевые слова: профессиональная компетентность, развитие, последипломное педагогическое образование, учитель географии, модель, организационно-педагогические условия; система методической работы.
ANNOTATION

Sayuk V.I. The Development of Professional Competence of Geography Teacher in the System of In-Service Teacher Education. – Manuscript.

The thesis on the competition of Scientific Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences by the specialty 13.00.04 – “The Theory and Methodic of Professional Education”. – Central In-Service Teacher Training Institute of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2007.



The dissertation devoted to the problem of development of professional competence of geography teacher in the system of in-service teacher training. In it philosophical, psychological, pedagogical literature has been analyzed on the basis of which the essence of the notions “professional competence of geography teacher”, “model of professional competence of geography teacher”, “development of professional competence of a teacher”, and also the content and structure of professional competence of a teacher have been specified. It is defined that the structure of professional competence of a teacher – is complex, integrated system, which consists of the interconnected and interdependent components and elements, namely: motivational (motives, interests, value orientations, needs), cognitive (knowledge), operational (skills), personal (personal qualities, readiness to reflection, ability to self-analysis and self-management). The investigation devoted to the development of the model of professional competence of geography teacher, which is not only the contextual basis of its development in the system of in-service teacher training, but also diagnostic. The development of professional competence of geography teacher needs the creation and implementation of necessary organizational and pedagogical conditions. The developed model and organizational and pedagogical conditions of professional competence have been experimental proved and their effectiveness is confirmed.

Key-words: professional competence, development, in-service teacher training, teacher of geography, model, organizational and pedagogical conditions, system of methodic activity.
1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка