Бюлетень західного наукового центру 2009 Бюлетень Західного наукового центр



Сторінка3/24
Дата конвертації16.04.2016
Розмір2.87 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Урочисті збори з нагоди святкування 90-річчя НАН України


20 листопада 2008 року у приміщенні Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької відбулися урочисті збори наукової спільноти західного регіону, присвячені 90-річчю Національної академії наук України. Цей ювілей є свідченням того, що закладені у далекі та непрості роки першим Президентом Академії наук України академіком В.І. Вернадським основоположні принципи статутної діяльності Академії успішно витримали випробування часом. Інтелігентність, висока освіченість, свідома громадянська позиція провідних учених Академії викликають не тільки захоплення і повагу, але й утверджують високий дух науки та освіти, велич нашої історії й українського народу.

Про історію становлення науки на теренах західного регіону України, про тих, хто здійснював подвижницьку наукову працю та про тих, хто бачить у невтомному творчому пошукові сенс свого життя, розповів присутнім голова Західного наукового центру НАН України і МОН України академік НАН України Назарчук З.Т.


Виступ голови Західного наукового центру НАН України і МОН України академіка НАН України Назарчука З.Т.


Шановні пані і панове, дорога наукова родино!

Сьогодні ми зібралися на урочисті збори, щоб відзначити 90-у річницю заснування Національної академії наук України. Від історичного універсалу гетьмана Павла Скоропадського ця найвища в Україні держав­на наукова установа пройшла складний шлях, має непросту історію, добрі традиції, світового рівня наукові результати. Її творці, серед яких всесвіт­ньо відомі В. Вернадський, М. Кащенко, В. Косинський, А. Кримський, М. Туган-Барановський, С. Тимошенко…., вибрали модель універсальної академії наук як державної установи з триєдиним природознавчим, техніко творчим, соціогуманітарним науковим комплексом. Гідний внесок у здобутки Академії зробили і науковці Західного регіону України – імена українських академіків Михайла Возняка, Михайла Грушевського, Григорія Доленка, Мар’яна Долішнього, Георгія Карпенка, Романа Кучера, Івана Крип’якевича, Ярослава Лопатинського, Ярослава Підстригача, Гурія Савіна, Кирила Студинського, Степана Щурата, членів-кореспондентів НАН України Георгія Максимовича, Олега Романіва, Корнія Товстюка залишили яскравий слід на скрижалях світової науки. Активно і плідно сьогодні працює в академічних інститутах плеяда блискучих науковців – академіки НАН України Лук’ян Анатичук, Михайло Голубець, Ярослав Ісаєвич, Володимир Панасюк, Юрій Туниця, Отто Шпеник, Ігор Юхновський, члени-кореспонденти НАН України Олександр Андрейків, Ярослав Бурак, Мирослав Головко, Володимир Грицик, Ігор Дмитрах, Дмитро Зербіно, Микола Ільницький, Григорій Кіт, Василь Мікловда, Ігор Мриглод, Богдан Остафійчук, Степан Павлюк, Мирослав Павлюк, Василь Похмурський, Богдан Пташник, Юрій Сеньковський, Андрій Сибірний, Ігор Стасюк, Ростислав Стойка разом із своїми колегами та учнями достойно продовжують славні традиції своїх попередників і високо несуть прапор української науки.


Виступ голови Західного науковоо центру НАН України і МОН України,


академіка НАН України Назарчука З.Т.
Наш край багатий науковими традиціями. У Дрогобичі народився визначний український учений XV ст., ректор Болонського університету Юрій Котермак. У 1574 р. Іван Федоров видав у Львові "Апостол" і перший вітчизняний "Буквар". В Острозі у 1581 р. вийшла знаменита "Острозька Біблія". Саме тоді тут працювала греко-слов’янська академія – перша українська школа вищого рівня, що мала велике значення для поширення освіти та організації національної школи в Україні. Пізніше були відкриті подібні братські школи у Львові, Києві, Луцьку та Володимирі-Волинському.

Славний Львів і тим, що тут було засновано у 1661 р. один із найстаріших у країні університет, де працювали відомі вчені – петрограф Ф. Циркель, математик Ю. Пузина, мовознавець Ю. Курилович, філолог Р. Ганшинець, зоолог В. Дибовський. Праці професора Львівського університету М. Смолуховського в галузі статистичної фізики стали основою для створення теорії колоїдних систем. Засновник школи львівських хіміків Б. Радзишевський виконав аналізи води мінеральних джерел Прикарпаття, вивчив склад західноукраїнської нафти. Світової слави набула львівська математична школа. Її яскравим представником був С. Банах – один із творців функціонального аналізу. Визнання наукової громадськості світу здобув директор Інституту медичної хімії Львівського університету академік Я. Парнас, пізніше директор Інституту біохімії Академії медичних наук СРСР.

Важливу роль у розвитку української науки і культури відіграло Наукове товариство імені Шевченка. Засноване у Львові у грудні 1873 р. завдяки спільним зусиллям національно свідомої інтелігенції з Наддніпрянської України та Галичини у відповідь на репресії, яким піддавалось українське друковане слово в Російській імперії, НТШ довгі роки виконувало функції всеукраїнської академії наук. Винятково велику роль у формуванні академічного обличчя НТШ відіграли М. Грушевський, І. Франко, В. Гнатюк, які очолювали різні структурні одиниці товариства, редагували його серійні та окремі видання. Творчий доробок НТШ з 1873 р. до 1939 р. склав 1172 томи різних видань, у т.ч. 943 томи серійних наукових публікацій. Активізація діяльності НТШ у міжвоєнну добу стала значною мірою можливою завдяки налагодженню контактів із Всеукраїнською Академією Наук (ВУАН), насамперед – завдяки спільним зусиллям Кирила Студинського та Михайла Грушевського, який від 1924 р. керував кафедрою історії України історично-філологічного відділу ВУАН. У жовтні 1989 р. на зборах ініціативної групи львівських учених відновлено діяльність НТШ у Львові. Головою відновленого товариства обрано члена-кореспондента НАН України Олега Романіва. Зараз НТШ очолює професор Олег Купчинський.

Після возз’єднання українських земель у західні області України переїхали працювати відомі вчені Г. Савін, К. Карандєєв, В. Сельський, О. Харкевич, Б. Гнєденко, Я. Лопатинський, В. Соболєв, В. Порфир’єв, Л. Ткачук, М. Леонов, М. Шереметьєв, Т. Губенко, М. Комаров, В. Касіян, Д. Панченко, В. Ковшар, які забезпечили вагомий внесок у підготовку наукових кадрів та розвиток економіки краю.

На базі академічних підрозділів виникли науково-дослідні інститути – Машинознавства і автоматики, Геології корисних копалин, Суспільних наук. У 1951 р. було створено Львівську філію Академії наук УРСР, яку очолив академік АН УРСР Й. Штокало. Діяльність філії сприяла підвищенню авторитету науки, усвідомленню необхідності створення серйозної наукової бази для розвитку регіону. Зміцнювалися зв’язки науки з народним господарством. Було відкрито нові поклади корисних копалин, розпочато їх видобуток і переробку.

Міцніючі контакти науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів західноукраїнських областей із вченими усієї країни забезпечили подальший розвиток наукових колективів і напрямів, заснованих академіками АН УРСР М. Возняком, О. Вяловим, Г. Карпенком, Ф. Колессою, Є. Лазаренком, В. Порфир’євим, Г. Савіним, В. Сельським, В. Щуратом, членами-кореспондентами Академії С. Гжицьким, Г. Кияком, Я. Середою, О. Фаворовим. 50-60-і роки стали важливим періодом нарощування наукового потенціалу західних областей України. У цей час, в основному, сформувалися сучасні напрями досліджень академічних і галузевих науково-дослідних інститутів.

Масштабні і складні завдання розвитку виробничого потенціалу регіону вимагали подальшої активізації та координації дій академічної, освітянської і галузевої науки, зосередження зусиль на вузлових міждис­циплінарних проблемах. Для досягнення цієї мети у 1971 р. було прийнято рішення про створення в Україні п’яти наукових центрів Академії наук, у тому числі й Західного, у поле діяльності якого увійшли 7 (нині вже 8) західних областей України: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька і Хмельницька. Для підвищення ефективності науково-організаційної роботи в областях створено науково-координаційні ради ЗНЦ. Завдяки роботі цих рад вдається своєчасно відслідковувати процеси в регіоні і мати безпосередній контакт із керівництвом та представниками ділових кіл областей.

У різний час головами Західного наукового Центру були академіки Г. Доленко, Я. Підстригач, І. Юхновський, М. Долішній, які своєю наполегливою працею сприяли його становленню та розвитку. Особливо плідно працював ЗНЦ під керівництвом академіка Ярослава Підстригача, який впродовж 18 років прикладав багато зусиль та енергії для розвитку інтелектуального і науково-технічного потенціалу нашого краю. За його ініціативи було створено низку науково-дослідних установ, набули розвитку нині відомі у світі наукові школи, науковці регіону добилися вагомих творчих здобутків. Започатковані й успішно функціонували міжвідомчі науково-виробничі комплекси, завдяки яким підвищувалась ефективність наукових досліджень, здійснювалась координація та концентрація зусиль вчених на вирішенні найбільш важливих для розвитку регіону проблем, зміцнювалися зв’язки науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів із виробництвом, надавалася дієва допомога підприємствам у покращанні технологічності та якості продукції.

Ці традиції примножив академік Ігор Юхновський. Під його керів­ництвом стрімко активізувалося міжнародне співробітництво наукових колективів. Значного розвитку набула співпраця з ученими Польщі, Німеччини, Австрії. Зокрема, за підтримки урядів України та Австрії при Західному науковому центрі діяла Львівська філія Австрійського інституту східної та південно-східної Європи, яка забезпечила навчання та стажу­вання студентів і науковців України в Австрії, а також виконання спільних наукових проектів.

Виклики ринкової економіки вимагали нових підходів до діяль­ності науково-дослідних установ. Створювалися нові академічні інститу­ти й установи: Інститут фізики конденсованих систем (Львів) – 1990, Інститут екології Карпат (Львів) – 1991, Інститут народознавства (Львів), Інститут електронної фізики (Ужгород) – 1992, Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського (Львів) – 1993, Інститут регіональних досліджень (Львів) – 1994. Багатогранний талант та активна громадянська позиція І. Юхновського забезпечили йому одне із чільних місць у плеяді подвижників становлення незалежної України, розбудови демократичного суспільства.

Під керівництвом академіка Мар’яна Долішнього у Західному нау­ковому центрі особливого розвитку набула співпраця вчених з органами регіональної влади. Науковці брали активну участь у розробці та створенні програм розвитку територій, а також галузевих та природо­охоронних програм. До їх думки все більше прислухалися керівники області та міста Львова.

Нині у західному регіоні України успішно функціонують 26 академічних установ, 81 вищий навчальний заклад ІІІ-ІV рівня акредитації, понад 50 галузевих науково-дослідних та дослідно-конструкторських організацій, де працюють понад 14 тисяч науковців. Більшість академічних установ (21) розташовано у Львові, три – на Закарпатті та дві у Чернівцях. Академічний сектор науки регіону нараховує біля 1,5 тис. наукових працівників, серед яких 200 докторів і понад 600 кандидатів наук, 8 академіків та 19 членів-кореспондентів НАН України.

Результати фундаментальних досліджень наших учених служать базою для інтенсифікації прикладних науково-технічних розробок. Чимало з них стали основою створення прогресивних технологій і матеріалів, нових типів машин і обладнання. З ініціативи науковців та за підтримки Львівської обласної державної адміністрації і обласної ради у 2001 р. впер­ше в Україні прийнято "Регіональну програму з визначення залишкового ресурсу конструкцій, споруд і машин тривалої експлуатації та розробки заходів щодо продовження терміну їх безаварійної роботи на 2001-2010 рр.". За участю науковців Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, університетів Львова та Івано-Франківська у рамках цієї програ­ми є можливість розв’язати важливі для регіону проб­ле­ми й активізувати співпрацю між науковими установами і енергетичними, нафтогазовидобув­ними та нафтогазотранспортними підприємствами. Передовий досвід Львівщини з цього питання враховано у "Концепції Державної програми забезпечення технологічної безпеки в основних галузях економіки" та впроваджено в інших регіонах України, де започатковано аналогічні регіональні програми.

Значну увагу приділяємо розвитку нових організаційних форм співробітництва академічних установ із вищими навчальними закладами. Західний науковий центр зініціював створення навчально-наукового комплексу "Економосвіта", до якого увійшли вітчизняні наукові інститути та вищі навчальні заклади економічного профілю, а також Ярославська державна вища школа фахової освіти (Польща). У 2007 р. досягнуто якісно нового рівня організації співпраці академічних установ та вищих навчальних закладів регіону з природничих і технічних наук – разом із Національним університетом "Львівська політехніка" створено науково-навчальний комплекс із правами Відділення цільової підготовки. Тут проводиться підготовка фахівців для інститутів Академії та Національного університету "Львівська політехніка" з актуальних напрямів науки і техніки, здійснюється інтеграція вітчизняної науки і освіти до європейського науково-освітнього простору.

У полі зору науковців регіону знаходяться і соціогуманітарні проблеми людини. З метою підвищення ролі науки у реалізації ефективної соціогуманітарної політики при Західному науковому центрі створено Інститут соціогуманітарних проблем людини, діяльність якого спрямована на проведення комплексних досліджень, зокрема зайнятості населення, міграційних процесів, демографічної ситуації, збереження довкілля та екологічної культури, соціальної психології, освіти, охорони здоров’я та духовного розвитку.

Для оптимального вирішення проблем транскордонної співпраці за ініціативи наукових академічних колективів регіону та Асоціації місцевих рад Львівщини створено Інститут транскордонного співробітництва та європейської інтеграції. Діяльність цього Інституту спрямована на розви­ток транскордонного партнерства, реалізацію євроінтеграційної стратегії України та залучення в економіку регіону іноземних інвестицій. Для поглиблення добросусідських взаємин між територіальними громадами й органами місцевого самоврядування суміжних прикордонних територій, обміну інформацією про стан та перспективи таких стосунків Інститут видає науково-інформаційний журнал "Транскордонне співробітництво".

У час стрімкої інформатизації суспільства Західний науковий центр активно популяризує нові підходи до розбудови та інтеграції електронних ресурсів наукових установ, забезпечення ефективної їх роботи у мережі Інтернет. При Центрі створено регіональну координаційну раду з питань інформатизації, яка розробляє заходи із розвитку інформаційної інфра­структури, координує виконання академічної Програми інформатизації та здійснює пошук шляхів фінансування відповідних заходів. Завдяки цьому академічні установи мають швидкісний доступ до мережі Інтернет через оптико-волоконні канали зв’язку. Ці послуги надає Державне підприємство Науково-телекомунікаційний центр "Українська академічна і дослідницька мережа" ІФКС НАН України – відоме ще як "УАРНЕТ". УАРНЕТ є одним із лідерів на ринку телекомунікаційних послуг України, його визначено головною організацією у реалізації програми інформатизації НАН України в цілому. Це підприємство має свої технічні майданчики у більшості обласних центрів України, поєднані між собою швидкісними каналами передачі даних. Воно володіє власними каналами доступу до глобальних інформаційних мереж загальною ємністю 7,5 Гб/с та 10-гігабітним каналом доступу до українських інформаційних мереж і надає усі види послуг мережі Інтернет. Канали мережі "УАРНЕТ" забезпечують можливість розв’язання широкого спектру прикладних задач на сучасному рівні інформаційного супроводу, зокрема дозволяють проведення наукових і освітніх відеоконференцій, застосування грід-технологій тощо.

Пильну увагу приділяємо поповненню наукових установ тала­но­витою молоддю, наданню соціальних гарантій молодим науковцям для їх творчого зростання. Завдяки цьому дещо зменшено гостроту проблеми залучення молоді до наукової праці. З ініціативи Західного наукового центру, починаючи з 2001 р. засновано 150 щорічних премій Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради для талано­витих молодих учених і спеціалістів та 30 премій для відомих учених і фахівців, які працюють в академічних установах та вищих навчальних закладах ІІІ–ІV рівня акредитації Львівщини.

На підготовку та атестацію наукових кадрів вищої кваліфікації позитивно впливає започаткована співпраця ВАК України та Західного наукового центру, який через свої наукові секції розглядає заяви вищих навчальних закладів і науково-дослідних інститутів про створення спеціалізованих учених рад.

З метою популяризації досягнень учених західного регіону України ЗНЦ утворив центр наукової журналістики, започаткував тематичні рубрики у засобах масової інформації та здійснює активну видавничу діяльність. До 90-річного ювілею Академії підготовлено ювілейне видання про академічні наукові установи регіону, де стисло висвітлено напрями діяльності та наукові здобутки академічних інститутів. Наведу лиш кілька прикладів, що ілюструють результати їх діяльності.

У Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України успішно функціонує всесвітньо відома школа з фізико-хімічної механіки матеріалів. Тут отримано фундаментальні результати з механіки руйну­вання та міцності матеріалів у робочих середовищах, теорії неруйнівного контролю та технічної діагностики. Якісного розвитку отримали дослід­ження фізико-хімічних процесів корозії металів. Інститут володіє потуж­ним комплексом для досліджень металів у середовищі водню високих параметрів, спільно з Харківськими радіофізиками веде дослідження на унікальному декаметровому радіоінтерферометрі, що складає національне надбання України. У 2007 р. тут створено "Центр електронної мікроскопії та рентгенівського мікроаналізу", оснащений сучасним прецизійним обладнанням.

Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України є провідною науковою установою Західного регіону України в галузі математики, математичних проблем механіки та математичного моделювання. Стрімкий розвиток наукового потенціалу Інституту відбувся під керівництвом академіка НАН України Я.С.Підстригача, було сформульовано основні перспективні напрями наукових досліджень та створено свої наукові школи.

В Інституті фізики конденсованих систем НАН України сформувалась Львівська школа статистичної фізики відома нині далеко за межами України. Інститут видає журнал "Condensed Matter Physics", який разом із журналом Фізико-механічного інституту "Фізико-хімічна механіка матеріалів" входять до п’ятірки вітчизняних журналів, які мають імпакт-фактор Томсонівського інституту наукової інформації. У 2002 р. в Інституті запущено в дію перший в Академії наук розрахунковий кластер, який після його модернізації і нині залишається одним із найпотужніших в Україні. Серед прикладних розробок Інституту слід відмітити теоретичні дослідження властивостей паливовмісних матеріалів об’єкту "Укриття", що стимулювали проведення низки унікальних експериментів і дозволили встановити основні характеристики різних форм перебування ядерного палива у зруйнованому блоці та виробити рекомендації щодо поводження із ними на різних етапах перетворення об’єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему. Відрадно відмітити, що саме з нашого регіону в ІФКС НАН України з ініціативи академіка І. Юхновського у 1993 р. було здійснено перше в Україні пряме включення у глобальний Інтернет.

В Інституті термоелектрики НАН України і МОН України (м. Чернівці) розроблено теорію і технологію виробництва нових типів термоелементів, якими істотно розширюються практичні можливості застосування термоелектрики. Тут створено термоелектричні джерела тепла та електрики, якими досягається значна економія паливних ресурсів; термоелектричну систему для регенерації води на орбітальних космічних станціях; високоефективні модулі охолодження з підвищеною ударною та ресурсною стійкістю, які використовуються в системах астроорієнтації супутників Землі; секційні термоелектричні генератори з ККД, удвічі більшим, ніж у відомих світових аналогів.

Основні напрями досліджень Інституту електронної фізики НАН України (м. Ужгород) належать до атомної і ядерної фізики низьких енергій, фізики плазми, електронних та іонних зіткнень, фізичної і квантової електроніки, нелінійної оптики; створення нових приладів і оптичних матеріалів функціональної та квантової електроніки. Вчені інституту розробили технологію і вирощують високоякісні монокристали, котрі застосовуються в акустооптичних пристроях та використовуються як елементи наукових і технологічних приладів. За допомогою мікротрона М-30 проводяться радіаційні випробування пристроїв космічної техніки.

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України відомий своїми розробками закономірностей формування і розташу­вання покладів нафти і газу, вивчення тектоніки, стратиграфії, літології, геохімії та рудогенезу нафтогазоносних, вугленосних, соленосних, сірко­носних, чорносланцевих і фосфоритоносних районів України.

Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України має вагомі результати у вивченні динаміки аномального поля у нафтогазоносних басейнах, які дозволили запропонувати новий геомаг­ніт­ний метод – розвідувальну динамічну магнітометрію. Від 1998 р. пра­ців­ники цього відділення беруть участь у дослідженнях на українській антарктичній станції "Академік Вернадський". Вченими розроблено апа­ратурний комплекс "Стадія-М" для проведення електромагнітних мало­глибинних досліджень, який застосовується для вивчення еконебезпечних об’єктів та виявлення і картування ореолів забруднення рідкими відходами промислового виробництва, оконтурення карстових зон тощо.

Основними напрямами діяльності Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН та НКА України є вивчення акусто-електромагнітних взаємодій в атмосфері та іоносфері, вимірювання параметрів електромагнітних полів у космічній плазмі та морській воді, розроблення нових інформаційних технологій і систем для вимірювання параметрів фізичних полів. За участю фахівців Центру проведено ряд космічних експериментів, реалізовано перший міжнародний космічний експеримент "Варіант" на борту штучного супутника Землі "Січ-1М".

Інститут біології клітини НАН України є провідною науковою установою в галузі вивчення молекулярно-біологічних механізмів регуляції обміну речовин у дріжджах та дослідження механізмів регуляції поділу та запрограмованого відмирання нормальних і ракових клітин людини. Спільно з Національним університетом "Львівська Політехніка" та Львівським національним університетом ім. І.Франка учені інституту розробили технологію отримання вітчизняних наноматеріалів із флуорис­центною міткою та функціональним біоелементом для взаємодії із відмираючими клітинами людини. Аналогічних матеріалів у світі не існує.

Наукові здобутки Інституту екології Карпат НАН України стали основою для обґрунтування нових галузей знань – екосистемології, об’єк­том вивчення якої є природні й створені людиною екосистеми; геосоціо­системології, завданням якої є вивчення історії формування, будови, функ­ціонування та перспектив розвитку соціосфери загалом, та середовище­знавства як системи знань про навколишнє середовище, способи розумного використання екологічних, соціальних та економічних ресурсів довкілля, його охорони для забезпечення сприятливих умов сталого розвитку.

Діяльність Інституту регіональних досліджень НАН України спрямована на вирішення фундаментальних та практичних проблем соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах ринкових перетворень та розроблення теоретико-методологічних основ регіональної політики в державі. Інститут став провідною науковою академічною установою з проблем регіональної політики та транскордонного співробітництва, а також виконує функції методологічного, науково-організаційного і координаційного центру з цієї проблематики в Україні.

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України – це єди­на поза столицею академічна науково-дослідна установа міждис­цип­лінар­ного гуманітарного спрямування. Наукова робота Інституту зорієнтована на оптимальне поєднання загальноукраїнської і реґіональної тематики на тлі світового та європейського культурного процесів, застосування міждисциплінарного підходу до вивчення історичних аспектів формування та еволюції національної духовності і соціального життя українців.

Інститут народознавства НАН України є авторитетним науковим народознавчим центром в Україні. Колектив Інституту здійснює дослід­ження в галузі етнології, мистецтвознавства, фольклористики та музейництва. В останні роки тут приступили до розроблення актуальних проблем теоретичної етнології, зокрема, української націології, етнолінгвістики, урбаністики, гендерних студій.

Львівське відділення Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України має вагомі результати з франкознавства, шевченкознавства, кулішезнавства, вивчення літературного процесу в Галичині й української еміграційної літератури в загальноукраїнському та загальнослов’янському літературному контексті. Першочергове завдання відділення – поглиблене вивчення літературної та наукової спадщини І. Франка і публікація матеріалів, що не ввійшли до 50-х томного зібрання творів Каменяра.

Дослідження Львівського відділення Інституту української архео­графії і джерелознавства НАН України заповнюють існуючі прогалини у використанні та вивченні історичних джерел, що стосуються західно­укра­їнських земель нового та найновішого часу, а також вводять до наукового обігу нові матеріали, які значно розширюють фактографію історії України.

Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника – провідна всеукраїнська книгозбірня, загальнодержавний бібліотечно-інформаційний, бібліографічний, науково-дослідний, освітній і культурний центр. Бібліотека є державним сховищем унікальних рукописних та друкованих пам’яток української книжкової культури, творів українського та зарубіжного мистецтва, інших документів, в яких зосереджено загальнонаціональний інформаційний потенціал на всіх видах носіїв інформації, що створюються в Україні та світі.

Державний природознавчий музей є одним із найстаріших і найбагатших за науковими природничими колекціями серед музеїв Європи. Його внесено до європейських і світових каталогів. Наукові фонди та музейна експозиція входять до державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання. Музейні природничі фонди мають виняткове значення для науки і практично не підлягають відтворенню у разі їх втрати або руйнування. Вони є важливими джерелами достовірної інформації у розв’язанні проблем збереження і відновлення природної різноманітності як основної умови функціонування біосфери і сталого розвитку геосоціосистем.

Шановні Колеги! Відомо, що стан науки визначає ступінь розвитку суспільства, його місце у сучасному світі. Ефективне використання наукового і технічного потенціалу – один із вирішальних факторів інтенсифікації економіки, зростання продуктивності праці, основа оптимального природокористування. У розв’язанні проблем місцевого значення Західний науковий центр активно співпрацює з керівництвом областей та міст регіону. Минулого року укладено угоду про співробітництво Львівської обласної державної адміністрації і Західного наукового центру, метою якої є реалізація низки заходів, спрямованих на посилення взаємозв’язку між науковими колективами та владними структурами, сприяння ефективному вирішенню соціально-економічних проблем регіону на основі кваліфікованого забезпечення реформ у виробничій та соціальній сфері. На виконання угоди розроблено програму, яка передбачає виконання окремих важливих для області проектів. Аналогічну співпрацю хотіли б організувати з львівською міською владою.

Про визнання і високу оцінку доробку вчених західного регіону України свідчать міжнародні та державні наукові відзнаки, яких вони удостоєні. Так, від 1992 року майже 100 науковців західного регіону України стали лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки, причому 6 таких премій отримано цьогоріч спільними зусиллями науковців Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету "Львівська політехніка", Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України та Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН України та НКА України.

Наведені мною приклади – це лише коротка ілюстрація діяльності наукових інститутів НАН України нашого регіону. Їх можна продовжу­вати, бо є здобутки, і кожен із вас міг би мене доповнити. Безумовно в науковій та інноваційній сферах України існує ще багато проблем, які потребують вирішення. Хотілося б більшу активність науковців бачити у напрямку впровадження результатів наукової роботи. Без цього неможливе формування інтелектуально орієнтовної економіки, що визначено як стратегічний напрям розвитку нашого суспільства. Україна знаходиться на шляху інтеграції у світовий та європейський науково-технологічний простір. Доки вона не досягла визнаного статусу рівноправного суб’єкта науково-технічної співпраці, а наука не зайняла чільне місце в колі її дер­жавних пріоритетів, Україна може виступати постачальником інтелек­ту­ального потенціалу для інших, більш розвинених в науково-технологічно­му плані країн. Але зазначу, що існуюча в Україні академічна система організації наукових досліджень, попри всі труднощі та негаразди деяких років, довела свою ефективність і спроможність виконувати своє головне завдання – забезпечувати необхідний для нашої держави розвиток фунда­ментальних досліджень, вирішувати важливі наукові проблеми, які потре­бують комплексних міждисциплінарних підходів.

Досвід 90-річної діяльності академії наук дозволяє українським ученим оптимістично дивитися у майбутнє. Певну підставу для цього дає політика держави у сфері науки останніх років та ухвалені з нагоди 90-річчя НАН України Указ Президента України і Постанова Кабінету Міністрів України про розвиток вітчизняної академічної науки. Нові знання дедалі глибше проникатимуть у всі сфери економічного і соціаль­ного життя країни. Сподіваємось, що їх широке впровадження сприятиме інтенсивному розвитку економіки та утвердженню України у світі як високорозвиненої інтелектуальної держави.

З нагоди 90-річного ювілею Національної академії наук України з приємністю вітаю кожного працівника Академії, який віддає свої сили і наснагу для продовження і примноження традицій української науки. Нехай ваша щоденна праця буде оточена пошаною, а ті знання, які ви створили, і те добро, яке ви щедро сієте серед своїх вихованців, проростають і дають плоди у вигляді інновацій і нових технологій. Бажаю вам міцного здоров’я та нових творчих злетів.


Урочисті збори з нагоди святкування 90-річчя НАН України


у Львівському національному академічному театрі опери та балету
імені Соломії Крушельницької
Відомо, що стан науки визначає ступінь розвитку суспільства, його місце у сучасному світі. Ефективне використання наукового і технічного потенціалу – один із вирішальних факторів інтенсифікації економіки, зрос­тання продуктивності праці, основа оптимального природокористу­вання. У розв’язанні проблем місцевого значення Західний науковий центр активно співпрацює з керівництвом областей та міст регіону. Минулого року укла­дено угоду про співробітництво Львівської обласної державної адміністрації і Західного наукового центру, метою якої є реалізація низки заходів, спрямованих на посилення взаємозв’язку між науковими колек­ти­вами та владними структурами, сприяння ефективному вирішенню соціально-еко­номічних проблем регіону на основі кваліфікованого забезпечення реформ у виробничій та соціальній сфері. На виконання угоди розроблено програму, яка передбачає виконання окремих важливих для області проектів.

Досвід 90-річної діяльності академії наук дозволяє українським ученим оптимістично дивитися у майбутнє. Певну підставу для цього дає політика держави у сфері науки останніх років та ухвалені з нагоди 90-річчя НАН України Указ Президента України і Постанова Кабінету Міністрів України про розвиток вітчизняної академічної науки. Нові знання дедалі глибше проникатимуть у всі сфери економічного і соціального життя країни. Сподіваємось, що їх широке впровадження сприятиме інтенсивному розвитку економіки та утвердженню України у світі як високорозвиненої інтелектуальної держави.


Зі славною датою – 90-річчям НАН України науковців привітав голова Львівської обласної державної адміністрації Микола Кміть та вручив Почесні грамоти Львівської облдержадміністрації за високий професіоналізм, багаторічну плідну наукову працю та з нагоди 90-річчя Національної академії наук України ученим Львівщини:

  • Войтовичу Л.В. – д.і.н., провідному науковому співробітнику Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України;

  • Головачу Ю.В. – професору, д.ф. – м.н., провідному науковому співробітнику Інституту фізики конденсованих систем НАН України;

  • Журавчак Л.М. – д.т.н., старшому науковому співробітнику Кар­патсь­кого відділення Інституту геофізики ім. С. І. Суботіна НАН України;

  • Нахліку Є.К. – к.філол.н., старшому науковому співробітнику, керівнику Львівського відділення Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України;

  • Садовій У.Я. – д.е.н., провідному науковому співробітнику Інституту регіональних досліджень НАН України.

Привітання з нагоди ювілею також виголосили:



  • за дорученням віце-прем’єр міністра України з гуманітарних пи­тань Івана Васюника – радник віце-прем’єр міністра Сергій Кудель;

  • заступник Львівського міського голови Василь Косів;

  • Голова Наукового товариства імені Шевченка Олег Купчинський;

  • ректор Національного університету "Львівська політехніка" професор Юрій Бобало;

  • іноземний член НАН України, професор Державного геологічного інституту (Польша), (Państwowy Instytut Geologiczny) Перит Тадеуш-Марек;

  • голова науково-координаційної ради Волині, ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки професор Ігор Коцан;

  • ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, член-кореспондент НАН України Богдан Остафійчук;

  • голова науково-координаційної ради Закарпатської області академік НАН України, директор Інституту електронної фізики НАН України академік НАН України Отто Шпеник;

  • голова науково-координаційної ради Чернівецької області, директор Інституту термоелектрики Національної академії наук України, академік Лук’ян Анатичук;

  • директор Львівської обласної Малої академії наук Іванна Бородчук;

  • Генеральний консул Російської Федерації у м. Львові Євген Гузєєв.

Учасникам урочистого зібрання надіслали вітальні адреси Голова Ради Донецького наукового центру НАН України і МОН України академік НАН України Володимир Шевченко, Голова Ради Кримського наукового центру НАН України і МОН України, член-кореспондент НАН України Микола Багров, Голова Ради Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України академік НАН України Володимир Семиноженко.

Завершилися урочистості концертною програмою у виконанні артистів Львівського національного академічного театру опери і балету імені Соломії Крушельницької.


Під час проведення Урочистих зборів за дорученням Президії НАН України голова ЗНЦ НАН України і МОН України академік НАН України З.Т. Назарчук вручив державні наго­роди, відзнаки НАН України та Почесні грамоти НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України працівникам наукових установ західного регіону України, яких вони удостоєні за багаторічну плідну працю, вагомі здобутки у професійній діяльності, значний особистий внесок у розвиток вітчизняної науки та з нагоди 90-річчя НАН України.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка