Бюлетень західного наукового центру 2009 Бюлетень Західного наукового центр



Сторінка20/24
Дата конвертації16.04.2016
Розмір2.87 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

До 70-річчя
члена-кореспондента НАН України
Ігоря Васильовича Стасюка


Ігор Васильович Стасюк – завідувач відділу квантової статистики Інституту фізики конденсованих систем НАН України, віце-президент Українського фізичного товариства, голова секції фізики Західного наукового центру НАН України та МОН України, член Президії Наукового товариства імені Шевченка, член-кореспондент Національної академії наук України, професор, доктор фізико-математичних наук.

Народився І.В. Стасюк 23 вересня 1938 р. у місті Бережани Тернопільської області. Талант майбутнього вченого виявився ще в юні роки: закінчивши стрийську школу в неповних шістнадцять років, І.В. Стасюк поступає на фізичний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка і отримує у 1959 р. диплом з відзнакою. Ще будучи студентом, спільно з В.В. Владіміровим під керівництвом проф. А.Ю. Глаубермана виконує дослідження, присвячене "новій формі полярної моделі", яке високо оцінив акад. М.М. Боголюбов і рекомендував до публікації в "Докладах Академии наук СССР" у вигляді статті. У 1963 р. успішно захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему "Метод вузлових елементарних збуджень в теорії неметалічних кристалів". Далі І.В. Стасюк поєднує викладацьку і дослідницьку роботу на кафедрах теоретичної фізики та теорії твердого тіла Львівського державного університету ім. І. Франка, працюючи над розвитком теорії обмінних взаємодій та феромагнетизму в сильно скорельованих електронних системах. Одночасно ним розроблено мікроскопічні моделі сегнетоелектриків зі складною структурою водневих зв’язків, які дозволили описати їх динамічні та термодинамічні властивості, а також запропоновано мікроскопічну теорію оптичних ефектів, породжених зовнішніми полями в діелектричних кристалах.

Особливо плідним на творчі здобутки видався період роботи І.В. Стасюка в Національній академії наук України. З 1978 по 1983 рр. він працює в Інституті прикладних проблем механіки та математики АН України, а потім у Львівському відділенні Інституту теоретичної фізики АН України. В цей час його наукові інтереси поширюються також на теорію електрон-деформаційних ефектів у напівпровідниках, сполуки з вузькими зонами провідності та кристали з ефектом Яна-Теллера. У 1985 р. І.В. Стасюк захистив докторську дисертацію на тему "Теорія індукованих зовнішніми полями ефектів в кристалах із структурними фазовими переходами".

Окремо слід відзначити роботу Ігоря Васильовича в Інституті фізики конденсованих систем НАН України, де він уже понад двадцять років очолює відділ квантової статистики. Організаційний талант ювіляра, його вимогливість і наполегливість в якості заступника директора з наукових питань сприяли становленню та розвитку Інституту фізики конденсованих систем НАН України з часу його утворення в 1990 р. на основі Львівського відділення Інституту теоретичної фізики АН України. Черговим підтверд­женням високого рівня наукових результатів І.В. Стасюка стало його обрання членом-кореспондентом НАН України у 1995 р.

Основні результати наукової роботи ученого пов’язані зі становленням і розробкою математичних методів теорії багаторівневих систем, статистичним описом сильноскорельованих електронних та іонних систем, теорією фізичних явищ в області фазових переходів у кристалах. У його науковому доробку близько 600 наукових публікацій у вітчизняних та іноземних виданнях, 2 монографії, присвячених теорії сегнетоелектриків, параметричній оптиці, фізичним ефектам у кристалах з вузькими зонами провідності, динаміці ангармонічних систем, термодинаміці та динаміці систем з водневими зв’язками та процесів інтеркаляції.

Ним виховано 20 кандидатів наук, з яких троє стало докторами наук. Понад 16 років І.В. Стасюк був заступником директора Інституту фізики конденсованих систем НАН України з наукової роботи. У 2002-2008 рр. він – голова Західноукраїнського фізичного товариства, а з 1993 р. по даний час – заступник головного редактора журналу "Condensed Matter Physics". Проф. І.В. Стасюк – член редколегії низки міжнародних журналів, заступник голови секції "Фізика сегнетоелектриків" та член секцій "Теорія твердого тіла" та "Фізика високотемпературної надпровідності" Міжвідомчої наукової ради при Президії НАН України з проблеми "Фізика твердого тіла", член секції статистичної фізики Наукової ради НАН України з проблеми "Фізика м’якої речовини", спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій, голова секції фізики Західного наукового центру НАН України і МОН України, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Він є членом Міжнародного дорадчого комітету "Домени в фероїках і мезоскопічні структури", виступав як організатор багатьох міжнародних конференцій зі статистичної теорії конденсованих середовищ і фізики сегнетоелектриків.

Указом Президента України Віктора Ющенка за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, створення національних наукових шкіл, зміцнення науково-технічного потенціалу України та з нагоди Дня науки І.В. Стасюка нагороджено орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.

Нині сповнений сил та енергії проф. І.В. Стасюк продовжує активно працювати на посаді завідувача відділу квантової статистики ІФКС НАН України.



Заступник директора Інституту з питань науки,
д.ф. – м.н., ст.н.сп. Т.М. Брик

До 60-річчя
члена-кореспондента НАН України
Євстахія Івановича Крижанівського

Народився Євстахій Іванович Крижанівський 15 серпня 1948 року в с. Побережжя Тисменицького району Івано-Франківської області. Після закінчення у 1972 році механічного факультету Івано-Франківського інституту нафти і газу (сьогодні ІФНТУНГ) за спеціальністю "Машини та обладнання нафтових і газових промислів" залишився працювати в інституті на посадах інженера, старшого інженера, молодшого наукового співробітника (1972-1975рр.). У 1975-1978 рр. навчався в аспірантурі Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України. У 1980 році захистив кандидатську дисертацію. З 1978 по 1989 р. – асистент, старший викладач, доцент, а з 1989 року – завідувач кафедри деталей машин і теорії механізмів і машин. У 1990 році захистив докторську дисертацію. У січні 1992 р. затверджений у званні професора.

У 1993 році обраний на посаду ректора Івано-Франківського інституту нафти і газу. З 2000 року за сумісництвом очолює кафедру нафтогазового обладнання.

Є.І. Крижанівський – відомий спеціаліст у галузі видобування та транспортування енергоносіїв – нафти і газу. Його наукові інтереси зосереджені на ключових проблемах забезпечення ефективності буріння глибоких нафтогазових свердловин шляхом досягнення високої надійності бурового інструменту. Ним вперше розроблено методику контрольованої безаварійної експлуатації бурового інструменту під час спорудження похило скерованих свердловин та горизонтальних свердловин, запровадження якої дало змогу бурити свердловини у складних геологічних умовах з високою надійністю і мінімальними затратами.

Особливої уваги заслуговує вирішення наукових проблем забезпечення надійного транспортування енергоносіїв трубопроводами за складних природних умов у глибоководних умовах моря під час дії змінних навантажень від хвиль та підводних течій в агресивному корозійному середовищі та зсувонебезпечних гірських умовах.

Він є автором концепції швидкого альтернативного постачання стиснутого природного газу до України на суднах-контейнеровозах. Це нова проривна технологія морського транспортування природного газу, видобутого на територіях інших держав, де відсутні трубопровідні газотранспортні системи (Алжир, Лівія та інші).

За роботу "Розробка та впровадження високоефективних технологій видобування та постачання газу для підвищення енергетичної безпеки держави" став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за 2006 рік.

Професор Крижанівський Є.І. працює над вирішенням складних науково-технічних проблем Івано-Франківської області, зокрема, над підвищенням екологічної безпеки. Він є автором способу і методології знешкодження й утилізації окислювачів ракетних палив.

Його наукові праці характеризуються комплексністю, системністю та оригінальністю авторського підходу, що склали основу наукової школи "Забезпечення надійності та довговічності нафтогазопромислового обладнання і трубопроводів", яку він очолює. У науковій школі під безпосереднім керівництвом проф. Крижанівського Є.І. захищено 5 докторських та 14 кандидатських дисертацій. Готові до захисту ще низка докторських і кандидатських дисертацій.

Є.І. Крижанівський проводить значну науково-організаційну роботу. Він є головним редактором науково-технічних журналів "Розвідка і розробка нафтових і газових свердловин", "Наукового вісника", "Нафтогазової енергетики" Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, членом редколегії журналу "Нафтова і газова промисловість" НАК "Нафтогаз України". Як голова та член спеціалізованих вчених рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій проводить значну роботу для підготовки фахівців високої кваліфікації. Член Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України, член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, де виконує обов’язки заступника голови секції. За ініціативою професора Крижанівського Є.І. вперше в Україні на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу створено Центр Міжнародної сертифікації.

Як громадянин і патріот бере активну участь у громадсько-суспільному житті краю, обирався депутатом Івано-Франківської обласної ради.

Нагороджений державними нагородами, серед яких: орден "За заслуги" Ш, П, І ступенів, у 2002 році присвоєно почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України", Відмінник освіти України, почесний професор Університету "Норд" (Румунія), член Міжнародного навчально-методичного об’єднання університетів з нафтогазової освіти. У 2009 році обраний членом-кореспондентом НАН України. Обрання до такої високої когорти українських вчених засвідчило його вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки. Наукові заслуги Є.І. Крижанівського академічно поціновано ще й тому, що чимало теоретичних розробок – чи то його самого, чи груп учених за участю Євстахія Івановича або ж під його керівництвом – запроваджено у виробничу практику як ефективні технологічні новації.

Професору Крижанівському Є.І. належить понад 300 наукових праць, опублікованих у вітчизняних та зарубіжних виданнях, у т.ч. 15 книг (монографії, навчальні посібники) та понад 40 винаходів і наукове відкриття.

Проректор з наукової роботи,
д.т.н., професор О.М. Карпаш

1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка