Бюлетень західного наукового центру 2009 Бюлетень Західного наукового центр



Сторінка14/24
Дата конвертації16.04.2016
Розмір2.87 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   24

Котерлин Г.М.©

Аналіз формування мережі спеціалізованих вчених рад


у західному регіоні України


Україна у 2005 році підписала Болонську декларацію і цим актом визнала необхідність реалізації на практиці єдиних критеріїв і стандартів у системі вищої освіти, а також актуалізувала потребу у теоретичному осмисленні перспектив входження вищої освіти і науки у європростір. Це вимагає наближення національної системи освіти до європейської, зберігаючи при цьому національні духовні традиції. Засвідчивши своє бажання бути частиною єдиного європейського освітнього простору, Україна має запропонувати і відповідний шлях підготовки висококваліфікованих кадрів. Тому процес атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації останнім часом став предметом активного обговорення у наукових колах України, що є свідченням відкритості України, демократизації усіх сфер життя українського суспільства.

Перетворення, які сьогодні відбуваються в Україні, вимагають створення належних умов для плідної та ефективної наукової роботи, широкого і безперешкодного використання наукових знань у всіх сферах творчої діяльності людей. Українська наука сьогодні знаходиться ніби на роздоріжжі, хоча всі дороги фактично ведуть в одному напрямі – орієнтир на Європу, а дискусії відбуваються лише щодо траєкторії. Поряд з тим виникає низка питань, зокрема, що дає вітчизняній науці приєднання до Болонського процесу, які перспективи Вищої атестаційної комісії та спеціалізованих вчених рад при університетах і наукових інститутах? Ці питання постійно обговорюються у пресі та на засіданнях науковців різних рівнів. Проблема приєднання України до Болонського процесу – це дещо відмінні моделі підготовки фахівців, тому нам потрібно робити все, щоб зближувати ці моделі.

Сьогодні часто лунають думки, що після приєднання України до Болонського процесу не буде потрібна ВАК. Але основна ідея цього процесу – забезпечення конкурентоспроможності освіти, а без контролю якості це неможливо на нинішньому етапі. Вища атестаційна комісія як центральний орган державної влади, уповноважений проводити атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, прямо зацікавлена в удосконаленні існуючої системи атестації, що враховувала б широкий міжнародний досвід у цій галузі та зберігала б кращі здобутки вітчизняної системи атестації. Запровадження нової системи кадрового забезпечення дослідницької діяльності в Україні дозволить гармонізувати процес підготовки науковців відповідно до основних принципів її побудови в європейських країнах з урахуванням історичних та національних особливостей нашої країни, використати переваги наявної системи підвищення кваліфікації та створить можливості для впровадження нової моделі навчання науковців протягом їхнього активного життя.

У зв’язку з необхідністю структурної перебудови науково-педагогічної сфери відповідно до європейських норм впродовж 2007-2008 років ВАК України було проведено шість регіональних нарад з головами, заступниками голів та вченими секретарями усіх спеціалізованих вчених рад, що діють в Україні. Такі регіональні наради пройшли на базі або за сприяння регіональних наукових центрів НАН України і МОН України у Львівській, Донецькій, Харківській та Одеській областях, а також в Автономній Республіці Крим та в м. Києві. Предметом обговорення на підсумковій нараді, що відбулась у м. Києві 26 червня 2008 р., став проект Закону України "Про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації" [Бюлетень Вищої атестаційної комісії України. – 2008. – № 8. – С. 3-9.], підготовлений ВАК України за дорученням Кабінету Міністрів України з метою правового врегулювання відносин у галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, визначення основних принципів державної політики у цій галузі та регламентації процесу оцінювання наукового рівня вчених, які проходять державну атестацію.



Проект Закону України "Про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації" був предметом обговорення на засіданні виконкому Ради ЗНЦ НАН України і МОН України 26 вересня 2008 р. З ґрунтовним аналізом проекту виступив директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, член-кореспондент НАН України Мриглод І.М., який привернув увагу до використаних у проекті Закону термінів та їх визначень, а також відмітив збереження розбіжностей в умовах присудження наукових ступенів доктора філософії і доктора наук за кордоном і у нас. Там учена рада університету присудила ступінь і все, людина має диплом. І держава не дає жодних обіцянок тій людині, яка має науковий ступінь. А в нас атестація наукових кадрів – це державне визнання рівня кваліфікації вченого, хоча надалі держава не завжди піклується про висококваліфікованих учених, які змушені шукати роботу за межами України.

Відповідно до цього проекту Закону ВАК України разом з НАН України, МОН України та галузевими академіями і надалі контролюватимуть якість атестації кадрів. Спеціалізовані учені ради утворюються за рішенням ВАК України у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації, науково-дослідних та інших організаціях, що проводять фундаментальні та прикладні дослідження. Якщо спеціалізовані учені ради у своєму складі за науковою спеціальністю мають шість і більше докторів наук, які працюють за основним місцем роботи в установі, при якій створено раду, то рішення таких рад щодо присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук буде остаточним. У такому випадку президія ВАК України приймає рішення про видачу відповідного диплома без рекомендації експертної ради ВАК України. Однак ВАК залишає за собою право вибіркового контролю з боку експертних рад атестаційних справ та дисертацій, захист яких проходив у таких спеціалізованих учених радах. А рішення спеціалізованих вчених рад, які у своєму складі за науковою спеціальністю мають менше шести докторів наук, мають бути підтверджені експертними радами ВАК України та затверджені президією ВАК України, як це відбувається сьогодні. Такий підхід є, можна сказати, половинчастий, він може існувати у перехідний етап, але на майбутнє необхідно переходити до світової практики присвоєння вчених звань і здобуття наукових ступенів. Проект Закону України "Про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів" вимагає суттєвого доопрацювання, оскільки не окреслює основних дієвих механізмів державного регулювання питань атестації наукових працівників в Україні і не забезпечує реалізацію поставлених перед ним основних завдань.

Державна політика у галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації сьогодні потребує оновлення відповідно до Болонської конвенції. Основною ланкою системи атестації є спеціалізовані вчені ради, від їх ефективної роботи залежить майбутнє науки України. Тому питання проведення атестації висококваліфікованих кадрів та робота спеціалізованих вчених рад західного регіону України неодноразово розглядались на засіданнях виконкому Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України (ЗНЦ) та 14.12.2007 р. було заслухано на розширеному засіданні Ради ЗНЦ НАН України і МОН України за участі заступника голови ВАК України Бойка Р.В. і вченого секретаря ВАК Бондаренка В.Д. Ухвалою Ради затверджено порядок розгляду заяв щодо створення спеціалізованих вчених рад у Західному науковому центрі НАН України і МОН України; відмічено необхідність на засіданнях секцій ЗНЦ проводити аналіз ефективності функціонування спецрад з метою оптимізації існуючої їх мережі у західних областях України, а також запропоновано поширити дію наказу НАН України і МОН України, погодженого ВАК України "Про затвердження порядку подання клопотань про створення спеціалізованих вчених рад у наукових установах та вищих навчальних закладах, підпорядкованих НАН України та/або МОН України" від 07.12.2004 р. № 525/925 на усі вітчизняні наукові та навчальні установи, незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Ці пропозиції направлені до ВАК і сподіваємось, що їх буде враховано. Така дія буде сприяти оптимізації мережі спеціалізованих вчених рад.

Збереження та розвиток наукового кадрового потенціалу західного регіону сьогодні є одним із найважливіших завдань Західного наукового центру НАН України і МОН України щодо реалізації державної політики в галузі наукової та інноваційної діяльності. Цьому сприяє робота ЗНЦ по виконанню спільного наказу НАН України і МОН України, погодженого ВАК України "Про затвердження порядку подання клопотань про створення спеціалізованих вчених рад у наукових установах та вищих навчальних закладах, підпорядкованих НАН України та/або МОН України" від 07.12.2004 р. № 525/925. Відповідно до цього наказу Західний науковий центр НАН України і МОН України розглядає заяви від вищих навчальних закладів та установ НАН України про створення спеціалізованих вчених рад з правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук, відхиляє їх або видає відповідні подання. За час дії цього наказу Західний науковий центр прийняв до розгляду 158 заяв від вищих навчальних закладів, в основному підпорядкованих МОН України та від установ НАН України. Після ретельного розгляду поданих документів (заяви, обґрунтування доцільності створення спеціалізованих вчених рад, списку членів спецради за Формою 1) відповідними експертами, яких рекомендують керівники наукових секцій ЗНЦ, нами підготовлено і видано подання щодо створення 152 спеціалізованих вчених рад.

Заяви ректоратів декількох вищих навчальних закладів та однієї установи НАН України після опрацювання відповідними експертними комісіями були відхилені, так як подані документи щодо персонального складу спецрад не відповідали вимогам нормативних документів ВАК. Також було відхилено ряд заяв щодо розширення повноважень діючих спецрад у зв’язку з відсутністю у їх складі необхідної кількості фахівців (за основним місцем праці) за новою спеціальністю, лише після доопрацювання документів відповідно до вимог ВАК підтримано створення нових рад.

Західний науковий центр НАН України і МОН України у 2008 році розглянув 38 заяв від вищих навчальних закладів МОН України та установ НАН України про створення спеціалізованих вчених рад і видав подання 36 установам, з них підтримано створення 7 нових спеціалізованих учених рад (у Волинському національному університеті імені Лесі Українки – 4, у Прикарпатському національному університеті імені В. Стефаника – 2, у Луцькому національному технічному університеті – 1). Це є свідченням того, що у новостворених національних університетах проводяться наукові дослідження за відповідними галузями наук, аспіранти та пошукувачів наукових ступенів мають підготовлені до захисту дисертаційні роботи і обов’язково наявні висококваліфіковані науково-педагогічні кадри, які мають значний досвід проведення атестації і працюють за заявленою спеціальністю. У більшості випадків нові ради створені за спеціальностями, які не представленні, або недостатньо представленні у західному регіоні (17.00.06 – декоративне і прикладне мистецтво; 26.00.01 – теорія та історія культури, 26.00.05 – музеєзнавство. Пам’яткознавство, 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров’я) та ін.). В останні роки активізували роботу по створенню спецрад університети у всіх областях західного регіону, особливо, які отримали статус національних. Так, коли у 2004-2006 рр. ЗНЦ було підтримано створення 3 нових спецрад, то у 2007 р. – шести, а у 2008 р. – семи нових спецрад, в основному із нових та актуальних для регіону спеціальностей.

Провівши аналіз розподілу спеціалізованих вчених рад по Україні, можемо відмітити, що, якщо всього в Україні станом на 01.01.2009 р. функціонувало 828 спецрад (у м. Києві і Київській обл. – 347, це 42 % від усієї кількості спецрад по Україні), то у західному регіоні – 116, що становить 14 % (у 2007 р. було 14,3 %) від загальної кількості. Аналіз мережі спеціалізованих вчених рад західного регіону показує, що їх кількість корелює із науковим потенціалом установ та вищих навчальних закладів. Найбільша кількість спецрад є на Львівщині (61 спецрада, з них докторських – 45), тоді як ще у семи областях регіону функціонує 55 спецрад (з них докторських – 20) (табл. 1). На Львівщині зосереджений найбільш чисельний штат висококваліфікованих спеціалістів: працює понад 900 докторів наук (із 1500 докторів наук по західному регіону) та понад 5000 кандидатів наук (із 9000 – по регіону).

Одночасно із розглядом питань щодо створення спецрад співробітники ЗНЦ НАН України і МОН України проводять дослідження динаміки захистів дисертацій у західному регіоні. Аналіз динаміки загальної кількості захистів докторських дисертацій у західному регіоні України показав, що тенденція збільшення їх кількості, характерна для останніх років в Україні, зберігається і у нашому регіоні. У 2006 році кількість захистів докторських дисертацій у спецрадах Західного регіону України становила 64, а працівниками нашого регіону захищено докторських дисертацій в інших спецрадах України – 63. У 2007 році кількість захистів збільшилася майже на 22 % порівняно з 2006 роком і склала – 78 у спецрадах західного регіону та 63 – за межами регіону, а у 2008 році зменшилась незначно – 68 та 63, відповідно. Значна кількість захистів за межами регіону викликана як відсутністю докторських рад із багатьох спеціальностей у деяких обласних центрах, так і взагалі відсутністю до недавнього часу спецрад у таких вищих навчальних закладах, як, наприклад, Буковинський державний медичний університет, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Тому здобувачі із цих університетів змушені шукати відповідні спецради в інших областях України.

Таблиця 1.

Кількість спецрад по західних областях (станом на 01.01.2009 р.)



№ з/п

Область

Докторські спецради

Кандидатські спецради

Всього




Львівська

45

16

61




Івано-Франківська

6

7

13




Тернопільська

5

7

12




Чернівецька

5

5

10




Волинська

1

5

6




Хмельницька

1

5

6




Закарпатська

1

4

5




Рівненська

1

2

3




Всього

65

51

116

У 2008 році спостерігається різке збільшення кількості захистів кандидатських дисертацій: 762 захисти, що майже на 14 % більше у порівнянні із 2006 роком (669 захистів) та на 11 % більше від 2007 року (відбулося 680 захистів). В інших спецрадах України нашими ученими захищено 338 кандидатських дисертацій у 2006 р., 344 у 2007 р. та 336 у 2008 р., тобто цей показник є майже стабільним.

У таблиці 2 зведено показники захистів дисертацій у нашому регіоні за галузями науки. Найбільше захистів дисертаційних робіт відбулося у 2006-2008рр. із технічних (417), економічних (413), медичних (197), фізико-математичних (162) та історичних наук (161), що корелює із кількістю спецрад за спеціальностями із цих галузей наук (табл. 3). Збільшення кількості здобувачів наукових ступенів спричиняє навантаження на спеціалізовані вчені ради. Однак ефективність роботи спецрад з різних галузей наук свідчить, на які спеціальності є сьогодні значний попит, а які можливо потребують державної допомоги.

Аналіз розподілу захистів дисертацій за галузями науки показав помірне, але впевнене зростання кількісних показників у всіх галузях, крім тих, в яких таке зростання можна назвати стрімким (табл. 2), а саме: філологічні, педагогічні, сільсько-господарські – майже у два рази, порівняно із 2006 р., фізико-математичні і хімічні науки – в 1,5 рази. Із технічних наук більш ніж удвічі збільшилась кількість захистів докторських дисертацій, а кандидатських є стабільною – понад 120 захистів у рік. Тривожна ситуація із захистами кандидатських дисертацій є із географічних, а особливо різкий спад – із геологічних наук.




Таблиця 2

Розподіл захистів дисертацій за галузями науки



у західному регіоні України




Докторські дисертації

Всього докт.

Кандидатські дисертації

Всього канд.

Загальний підсумок

Галузь науки

2006

2007

2008




2006

2007

2008







Архітектура

0

0

0

0

0

1

2

3

3

Біологічні

1

1

1

3

10

13

10

33

36

Ветеринарні

0

0

0

0

2

7

11

20

20

Географічні

0

0

1

1

8

26

11

45

46

Геологічні

1

1

1

3

4

6

1

11

14

Держ. управ.

0

0

0

0

8

8

6

22

22

Економічні

9

8

6

23

148

66

176

390

413

Історичні

9

8

6

23

44

59

50

153

176

Мед., біолог.

1

2

0

3

4

5

7

16

19

Медичні

9

6

6

21

64

57

55

176

197

Мистецтвознавство

1

0

0

1

19

20

10

49

50

Педагогічні

3

4

3

10

23

32

49

104

114

Політичні

1

3

3

7

24

18

17

59

66

Психологічні







0

0

25

23

29

77

77

С/Г

1

0

6

7

12

12

21

45

52

С/Г, біол., ветер.

1

2

2

5

11

15

11

37

42

Техн., геол

0

0

0

0

3

0

5

8

8

Технічні

11

25

20

56

116

136

109

361

417

Фармацевт.

0

1

0

1

3

5

6

14

15

Фіз. – мат.

7

12

9

28

35

48

53

136

164

Фізичне виховання

0

0

0

0

25

21

11

57

57

Філологічні

4

3

0

7

31

61

52

144

151

Філологічні (журн.)

0

0

0

0

5

0

0

5

5

Філософські

1

1

2

4

8

10

12

30

34

Хімічні

4

1

2

7

22

15

27

64

71

Юридичні

0

0

0

0

15

16

21

52

52

Загальний підсумок

64

78

68

210

669

680

762

2111

2321



Зменшення у 2007 р. кількості захистів дисертацій із економічних наук на 55 % пов’язано із введення в дію наказу Вищої атестаційної комісії України від 19.09.2006 року N 407 "Про затвердження Змін до Переліку спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань" зі спеціальностей з економічних наук. Оскільки цей наказ передбачав створення економічних спецрад за новими спеціальностями, які є більш актуальні на даний час і відповідають потребам сучасної економіки, то кількість спецрад із економічних наук по західному регіоні зросла від 9 у 2006 р. до 15 на початку 2009 р. У 2008 р. стрімко зростає і кількість захистів з економічних дисциплін – на 16 % у порівнянні з 2006 р. і майже утричі – у порівнянні з 2007 р.


Таблиця 3

Розподіл спецрад у західному регіоні України за галузями науки


станом на 01.01.2009 р.

Галузь науки

Кількість спецрад

Всього




докторські

кандидатські

Технічні

20

9

29

Економічні

7

8

15

Фізико-математичні

8

3

11

Філологічні

1

7

8

Історичні

3

5

8

Медичні

9

0

9

Біологічні

2

1

3

Сільськогосподарські

2

1

3

Педагогічні

0

4

4

Хімічні

2

3

5

Географічні

1

2

3

Геологічні

2

1

3

Ветеринарні

2

0

2

Політичні

2

0

2

Психологічні

0

1

1

Філософські

1

1

2

Юридичні

1

1

2

Мистецтвознавство

1

2

3

Архітектура

1

0

1

Державне управління

0

1

1

Фізичне виховання

0

1

1




65

51

116



У західному регіоні на кінець 2008 року функціонувало 65 докторських спецрад, з них 50 – у вищих навчальних закладах та 11 – в академічних установах., а також 51 кандидатська спецрада, з яких 41 – у вищих навчальних закладах та 10 – в інших (рис. 1). На рисунку відображено результати за такими групами:

  • академічні установи – НАН України і УААН;

  • вищі навчальні заклади – МОН України, Кабміну України, МОЗ України;

  • інші – інші міністерства і відомства, які мають підпорядковані їм ВНЗ та НДУ.

Рис. 1. Мережа спеціалізованих вчених рад західного регіону у 2008 р.



Рис. 2. Проведення захистів докторських і кандидатських дисертацій


в академічних установах і вищих навчальних закладах
західного регіону у 2008 р.
Провівши детальний аналіз динаміки захистів дисертацій у нашому регіоні (Рис. 2) слід відмітити, що в деяких галузях наук спостерігається велика кількість захистів дисертацій за окремими спеціальностями чи їх групами та невиправдано мала за іншими. Це спричиняє перенасичення науковими кадрами на одних ділянках роботи та їх нестачу на інших. Тому при формуванні наукового кадрового потенціалу регіону необхідно здійснювати корекцію напрямків наукових досліджень. Запропоновано при плануванні державного замовлення на прийом до аспірантури чи при затвердженні тем дисертаційних робіт керуватися інформацією про забезпеченість вченими тієї чи іншої галузі знань.

Фундаментальні дослідження в регіоні координують наукові секції з пріоритетних галузей науки, які проводять відбір важливих для регіону проблем, що потребують комплексних наукових досліджень, беруть активну участь у науковому прогнозуванні і плануванні дослідницьких робіт, дбають про укрупнення їх проблематики і ліквідацію дублювання, про зосередження сил і коштів на головних напрямах, про підготовку наукових кадрів.

З досягненням гармонізації вітчизняної системи підготовки наукових кадрів, розвитку перспективних напрямів науки і техніки шляхом перерозподілу зростаючих обсягів фінансування, виникатимуть також додаткові чинники для активного залучення молодих науковців та інтелектуальної імміграції у ті перспективні наукові галузі, які нині перебувають у кадровій кризі. Такі підходи і реалізація запропонованих заходів стимулюватимуть розвиток науково-технічного й інтелектуального потенціалу України, що відповідає її національним інтересам та є ключовим важелем динамічного розвитку економіки й зростання добробуту українського суспільства.

Завдання щодо розвитку виробничого потенціалу регіону вимагали і вимагають ґрунтовного наукового забезпечення та ефективного використання наявного наукового потенціалу, його цілеспрямованого розвитку, чіткої координації зусиль вузівської, академічної і галузевої науки та їх зосередження на вирішенні важливих міждисциплінарних проблем. Таким чином визначився новий підхід до взаємовідносин науки і виробництва та сформувався взаємопов’язаний комплекс наукових і науково-технічних завдань на тривалу перспективу. Тому одним із основних завдань ЗНЦ є удосконалення у регіоні всіх ланок системи підготовки спеціалістів, наукових та науково-педагогічних працівників. Зусиллями Центру, рад ректорів вузів в регіоні ефективно функціонує система відбору талановитої молоді, підготовки і перепідготовки спеціалістів і наукових працівників. Основні елементи системи "Школа – вуз – науково-дослідний інститут – виробни­цтво" пройшли практичне випробування часом та функціонують у дещо модифікованому вигляді і сьогодні. Все це сприяє розвитку існуючих і становленню нових наукових шкіл, зміцненню їх наукового авторитету, організації нових і розвитку існуючих науково-дослідних установ. У 2007 році ЗНЦ НАН України і МОН України започаткував якісно новий рівень організації спів­праці академічних установ та вищих навчальних закладів регіону з природ­ничих і технічних наук, створивши разом з Національним університетом "Львівська політехніка" науково-на­вчальний комплекс з правами Відділення цільової підготовки.

Діяльність ЗНЦ НАН України і МОН України сприяє підвищенню авторитету науки, усвідомленню необхідності створення ґрунтовної наукової бази для розвитку регіону. І хоча зараз в науці настали нелегкі часи, у суспільстві дещо знецінено велич праці вченого, а молодь втратила колишній романтизм, ще є велика когорта науковців і дослідників, які добувають знання скрупульозною працею і знаходять наукові самородки.

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка