Бюлетень західного наукового центру 2009 Бюлетень Західного наукового центр



Сторінка13/24
Дата конвертації16.04.2016
Розмір2.87 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   24

Бородчук І.А., Колісник Я.І., Кулецька Н.А.©

Розвиток дослідницьких здібностей обдарованої учнівської молоді у секціях МАН


Не достатньо отримувати знання – треба знайти їм застосування. Не достатньо тільки бажати – треба творити.

Й.Гете.

Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі є надзвичайно важливою. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема, оскільки потребує діяльних, обдарованих, інтелектуально розвинених громадян. Мета сучасної системи освіти – формування в учнів вмінь самостійно здобувати потрібну інформацію, виокремлювати проблеми, шукати шляхи їх розв’язання. Пошукова активність є своєрідним внутрішнім генератором, який робить людину творчою. Тому розвиток здатності до пошуку, який допомагає людині досягти потенційних можливостей у відносинах зі світом та іншими людьми, і є головним завданням освітньо-виховних інститутів та суспільства в цілому.

Великі можливості для творчої самореалізації школярів відкриває позашкільна освіта як одна із складових частин системи безперервної освіти, спрямована на розвиток здібностей, обдарувань дітей, задоволення їх інтересів, потреб у професійному самовизначенні.

Перші кроки до пізнання таємниць природи діти роблять в школі. Але тільки за партою близько познайомитись із природою, по-справжньому полюбити її не можна. Знання, здобуті в школі, треба енергійно підкріплювати справою, науково-практичною роботою. На практиці можна підтвердити відомі факти, замислитись, чому саме так, а не інакше, і поставити перед собою нові завдання. Залучення учнів до процесу наукового дослідження сприяє формуванню самодостатньої компетентної особистості. Дослідницька робота змінює світогляд дитини, самооцінку, має значний вплив на формування життєвих цінностей (рис. 1).



Програмовий матеріал



Стимул до поглиблення

знань з предмета

Нагромадження інформації, зацікавленість у її розширенні



Розширення поля

креативності

Вміння застосовувати знання в нестандартних ситуаціях, потреба в дослідницькій діяльності



Залучення до науково-

дослідницької роботи

Опанування початкових методів наукового дослідження



Застосування сучасних

методів дослідження

Високий рівень дослідницьких компетенцій,

проведення наукових досліджень на сучасному рівні








Формування творчої особистості з потребою в інтелектуальному самовдосконаленні

Рис. 1. Послідовність етапів формування компетенції учнів під час науково-дослідницької роботи.
До профільних позашкільних навчальних закладів, основним напрямом діяльності яких є дослідницько-експериментальний, належать малі академії наук (МАН). У положенні про МАН України накреслено основні завдання – пошук, відбір і розвиток творчих здібностей обдарованих школярів, залучення їх до науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської роботи, інтелектуальне і духовне збагачення молоді, підготовка до активної діяльності в різних галузях науки та самовизначення у майбутній професії. Таким чином, Мала академія наук виступає зв’язуючою ланкою між школою, вищими навчальними закладами (ВНЗ) і наукою.

МАН забезпечує реалізацію таких основних стратегій роботи з обдарованими дітьми як стратегія "дослідницького навчання" (головною метою якого є активізувати навчання, надати йому дослідницького характеру), стратегія "проблематизації" (передбачається орієнтація на постановку перед школярами проблем різного характеру), стратегія "індивідуалізації" (створення умов для повноцінного прояву й розвитку специфічних особистісних функцій суб’єктів освітнього процесу).

Педагогічний процес у МАН має свої особливості, які відрізняють його від навчання в школі. Перш за все це форми проведення занять – лекторії з відповідних галузей науки, профільні гуртки, семінарські заняття з проблемних питань, індивідуальна науково-дослідна робота. Навчальні програми гуртків, секцій, лекторіїв охоплюють такі галузі знань і практичної діяльності, які виходять за межі шкільної програми, враховуючи індивідуальні інтереси та творчі можливості конкретних дітей.

Особливо важливою і перспективною, на наш погляд, є індивідуальна робота учнів під керівництвом учених. Організація науково-дослідницької діяльності школярів дає їм можливість самостійно та цілеспрямовано працювати, розвиває креативне мислення, вдосконалює систему теоретичних знань, практичних вмінь та навичок. Важливо, щоб робота відповідала інтересам учнів, їх віковим, індивідуальним та інтелекутальним можливостям. Для досліджень обирають такі об’єкти та явища, які найбільш типово і яскраво відбивають суттєві сторони місцевих природних умов, доступні для систематичних і регулярних спостережень, є актуальними для сучасної науки, можуть бути використані в навчальному процесі для формування й розвитку в школярів наукових понять, логічного мислення, пізнавальних інтересів, вдосконалення практичних вмінь і навичок. Базами для виконання дослідницької роботи старшокласників обласної МАН є кафедри Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету "Львівська політехніка", Львівського національного медичного університету імені Д.Галицького, академічні установи, музеї, архіви.

Діти завжди дуже серйозно й охоче працюють в лабораторіях поруч із науковцями, пишаються тим, що хоч і маленьке, але таке важливе відкриття зробили. Вони мають перед собою приклад – як треба працювати, розуміють, що їхня праця буде використовуватись і в подальшій роботі цих лабораторій. Головним є те, що учні вчаться ретельно проводити дослідження, оволодівають складними методами обробки результатів і переконуються: справжня наука не може бути надуманою, а результати завжди ґрунтуються на дійсно доведених фактах. Крім того, учні вчаться шукати і реферувати наукову літературу, писати звіт, захищати свої ідеї, обстоювати власну позицію, брати участь у наукових дискусіях. Вони мають можливість обмінюватися досвідом своєї роботи, виступаючи на конкурсах-захистах МАН. Це – шлях до створення кращих можливостей для самореалізації обдарованих дітей, формування атмосфери наукового спілкування. У майбутньому їм знадобляться набуті знання, навички пошукової, дослідницької роботи, вміння самостійно проводити експерименти, працювати з науковою літературою.

Учнівські дослідження завдяки значному обсягу, ретельності зби­рання та обробки матеріалу, використанню сучасних методів статистики можуть досягти високого наукового рівня, мати вагомі результати. Значення дослідницьких робіт школярів важливе у різних напрямах:



  • педагогічному (становлення особистості учня-дослідника);

  • науковому (цікаві й важливі наукові результати);

  • практичному (наприклад, охорона рідкісних рослин, тварин);

  • просвітницькому (наприклад, збереження довкілля, профілактика захворювань).

Діти бачать перспективу особистісного розвитку, в них формуються своєрідні ідеали, виникає необхідність у науковому пізнанні і дослідництві. Учні, які виконували дослідження в Малій академії наук продовжуватимуть їх у вузах. Це стає їх внутрішньою потребою, умовою самореалізації.

Випускники МАН стають активними членами наукових студентських товариств, швидше, ніж інші студенти, отримують самостійні наукові результати. Про рівень дослідницької роботи студентів – випускників Львівської МАН свідчить те, що вони часто є співавторами наукових статей і доповідей, а після завершення ВНЗ багато з них продовжують наукову роботу в аспірантурі. Так, за період з 1987 до 2001 р. аспірантами різних вищих навчальних закладів стали близько 300 колишніх кандидатів і дійсних членів Львівської МАН. З них близько 200 уже захистили кандидатські і докторські дисертації. Таким чином, Мала академія наук має важливе значення у становленні майбутньої наукової еліти України.


Література:

  1. Бугай О.В., Кириченко В.Т. Залучення школярів до науково-дослідницької діяльності з біології // Біологія. – 2005. – № 5. – С. 20-21.

  2. Ващенко Л., Єресько О., Матяш Н., Курсон В. Розвиток шкільної біо­логічної освіти в Україні // Біологія.Шкільний світ. – 2006. – № 34. – С. 2-13.

  3. Загальна методика навчання біології / За ред. Мороза І.В. – К.: Либідь, 2006. – 592 с.

  4. Калошин В.Ф. Пошукова активність – основа творчості // Обдарована дитина. – 2001. – № 3. – С. 2-5.

  5. Ковбасенко Л.І. Мала академія наук України як пріоритетна форма позашкільної освіти // Обдарована дитина. – 2001. – № 3. – С. 30-34.

  6. Положення про індивідуальну пошуково-дослідницьку діяльність учнів гімназії "Престиж" // Завуч. – 2007. – № 9. – С. 14-19.

  7. Робота з обдарованими учнями. Біологічні секції МАН / Упоряд. Задорожний К.М. – Х.: Основа, 2006. – 128 с.

  8. Чернобровкіна Л.В. Виконання учнями науково-дослідних робіт під час вивчення курсу біології в школі // Біологія. – 2006. – № 13. – С. 2-3.

  9. Ягенська Г.В. Співпраця вчителя та учнів у науково-дослідницькій роботі з біології // Біологія і хімія в школі. – 2004. – № 3. – С. 10-13.

  10. Як допомогти дитині стати творчою особистістю / Упоряд. Л.Шелестова. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2003. – 112 с.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка