Булавко Віктор Вадимович



Дата конвертації10.09.2017
Розмір49 Kb.
Булавко Віктор Вадимович

Студент 41 групи технолого-педагогічного факультету

Уманський педуніверситет імені Павла Тичини
Нетрадиційні підходи до контролю знань учнів
Процес навчання в школі спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризується дидактичною завершеністю. Обов’язковим компонентом цього процесу є контроль знань, умінь та навичок, тобто перевірка його результативності.

Сучасність уроків визначається тим, що і як під час їх проведення робиться і досягається. Вони ефективні, коли відповідають сучасному рівню науки, педагогічної практики і допомагають успішній підготовці учнів до вирішення завдань, які стоять в даний час і будуть стояти перед народом України, який будує суверенну і незалежну державу.

Проблемі активної взаємодії учителя з учнем приділяли велику увагу такі педагоги, як Ш.Амонашвілі, Г.Ващенко, О.Захаренка, О.Пометун та інші.

У статті ми проаналізуємо сутність та головні завдання контролю, а також запропонуємо методичні рекомендації до використання інтерактивних технологій під час контролю навчальних досягнень учнів основної школи.

Головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням – забезпечення його ефективності шляхом приведення до системи навчальних досягнень учнів, умінь самостійного й творчого застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти. В процесі контролю першим кроком є чітке формулювання завдань, а саме:

- показати учням, як вони досягли мети уроку;

- визначити найкращих за результатами учнів;

- стимулювати мотивацію учнів до навчання і отримання знань;

- визначити рівень здібностей учнів;

- виставити оцінку [1, 45].

У процесі аналізу педагогічної та методичної літератури нами було встановлено, що позитивний вплив на ефективність контролю знань в процесі проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання відзначаються такі чинники:


  1. впровадження у навчальний процес групової роботи учнів;

  2. тестова перевірка знань;

  3. проблемне навчання;

  4. застосування принципу укрупнення дидактичних одиниць;

  5. поелементний аналіз знань, умінь та навичок кожного учня;

  6. програмований контроль;

  7. повернення до практики використання робочих зошитів з друкованою основою.

Нові стратегії оцінювання учні повинні показати рівень оволодіння навичками мислення і комунікації, вирішення складних проблем і використання правових та інших соціальних інструментів. Оцінювання навчально-трудової діяльності повинно бути тісно пов’язаним з процесом навчання хоча б тому, що учні засвоюють власне те, за що їх оцінюють.

Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання, то перевірка практичних навичок вимагає набагато більше часу, а оцінити виховний ефект програми безпосередньо на уроці практично неможливо.

Для зміцнення контролю за ходом навчально-трудової діяльності за умов використання інтерактивної моделі навчання вчитель також повинен попередньо добре підготуватися:

глибоко вивчити і продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки проектно-технологічної документації, об’єктів проектування, завдання для груп;

старанно спланувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;

мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів об’єктів проектування; оголошення очікуваних результатів заняття і критеріїв оцінки роботи учнів; передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки тощо.

Ефективність використання різних форм навчання багато в чому визначається способами організації навчальної діяльності школярів. Домінуючими серед них на даний час є такі: індивідуальна, парна, групова, фронтальна. Індивідуальний контроль за наслідками навчання школярів в малих групах варто іноді здійснювати у формі самостійних робіт. Наслідки таких робіт учитель доводить до відома класу. Виставляючи оцінки в класний журнал, треба подумати, чи варто виставляти всі оцінки. Якщо ми обмежуємося виставленням лише оцінок, що відповідають високому або достатньому рівням засвоєння навчального матеріалу, то решта учнів класу має можливість доопрацьовувати матеріал самостійно чи за допомогою вчителя і на наступному занятті мати кращі результати.

За умови впровадження групової навчально-трудової діяльності всі види контролю нарівні з учителем здійснюють учні. Усне опитування варто починати з імітації відповіді вчителем. У цьому разі члени груп мають можливість почути зразок правильної відповіді. Після цього кожен учень групи по черзі відповідає усно на поставлені вчителем запитання. Залежно від обсягу та складності запитань, а також дидактичної мети контролю на даному занятті група може заслухати відповідь кожного учня або лише декількох. Запитання для усного опитування готує вчитель.

Іншим способом контролю навчальних досягнень учнів на уроках трудового навчання є взаємоопитування, методик проведення якого є декілька, але всі вони зводяться до того, що спочатку один учень слухає відповідь другого, потім ролі міняються. Запитання для опитування може пропонувати вчитель. Наприклад, на парти кладеться листок із десятьма запитаннями. Учні по черзі відповідають на них: один — на парні, другий — на непарні.

До видів взаємоопитування відносять також взаємоперевірку взаємоперевірку об’єктів проектування, проектно-технологічної документації, технологічних диктантів тощо.

Самоопитування також є ефективним методом контролю і оцінювання рівня знань, умінь та навичок школярів. Учитель може провести його за декількома методиками.

На дошці записуються запитання та пропонується учням дати відповіді на них «про себе». Вчитель вивішує правильні відповіді, просить учнів порівняти власні відповіді з тими, що запропоновані як еталон. Порівнявши відповіді, учні самі собі виставляють оцінку.

Учитель може самоопитування як таке не проводити взагалі, а просто попросити учнів підняти руку, хто вважає, що його підготовку до уроку можна оцінити на10-12 балів; 7-9 балів; 4-6 балів; 1-3 бали.

Учні дають відповіді на запитання, запропоновані вчителем, письмово. Потім проектуються правильні відповіді і учні на полях біля кожної своєї відповіді ставлять «+» або «-». Підрахувавши кількість плюсів, отримують оцінку. Виправлення помилок у зошиті не допускається [2, 98-99].



Загалом, контроль в процесі трудового навчання повинен сприяти і стимулювати формування творчої особистості школяра, який навчається, виховується і розвивається, в своїй різносторонній діяльності залучається до участі в праці, пізнанні.
Література

  1. Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Навч.-метод. посібник / О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. За ред. О.І.Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

  2. Шарко В.Д. Сучасний урок фізики: технологічний аспект / посібник для вчителя і студентів. – К., 2005. – 220 с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка