Буковинський держаний медичний університет



Скачати 453.1 Kb.
Сторінка2/4
Дата конвертації11.04.2016
Розмір453.1 Kb.
1   2   3   4

Шифр Е 43 – Важка білково-енергетична недостатність не уточнена


Шифр Е 44 – Білково-енергетична недостатність помірного та слабкого ступеня

Шифр Е 45 - Затримка розвитку, яка обумовлена білково-енергетичною недостатністю

  • Аліментарна

    • низькорослість (карликовість)

    • затримка росту

  • Затримка фізичного розвитку внаслідок недостатності харчування

Шифр Е 46 – Білково-енергетична недостатність не уточнена

I. Визначення

Білково-енергетична недостатність (гіпотрофія пренатальна, постнатальна) – недостатнє живлення дитини, яке характеризується зупинкою або сповільненням збільшення маси тіла, прогресуючим зниженням підшкірної основи, порушенням пропорцій тіла, функції травлення, обміну речовин, послабленням специфічних, неспецифічних захисних сил і астенізації організму, схильності до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку.

Класифікація :

Гіпотрофія I ступеня – дефіцит ваги 11 – 20 %

Гіпотрофія II ступеня – дефіцит ваги 21 – 30 %

Гіпотрофія III ступеня – дефіцит ваги більше 30 %



II. Критерії діагностики

1. Основні клінічні критерії



  • Оцінка фізичного статусу (відповідність до вікових стандартів ваги, зросту, тощо)

  • Оцінка соматичного та емоційного стану ( жвавість, реакція на оточуюче, захворюваність, тощо)

  • Оцінка шкіряних покровів (блідість, сухість, наявність висипки, тощо)

  • Оцінка стану слизових оболонок (наявність афт, молочниці, тощо)

  • Оцінка тургору тканин (знижений)

  • Оцінка підшкірного жирового шару (зменшений або відсутній) :

    • при гіпотрофії I ступеня – зменшення на животі

    • при гіпотрофії II ступеня – зменшення на животі, тулубі та кінцівках

    • при гіпотрофії III ступеня - зменшення на обличчі, животі, тулубі та кінцівках

  • Щотижневий або щодекадний контроль збільшення маси тіла

  • Контроль і аналіз фактичного харчування один раз на 7-10 днів

  • Розрахунок харчування провадиться

    • при гіпотрофії I ступеня – на належну вагу

    • при гіпотрофії II ступеня - білків та вуглеводів на належну вагу, а жиру тільки на фактичну вагу

    • при гіпотрофії III ступеня - білків та вуглеводів на приблизно належну вагу (фактична вага + 20 % від неї), а жиру тільки на фактичну вагу

2. Лабораторні дослідження

а) обов’язкові :



    • клінічний аналіз крові (рівень еритроцитів, гемоглобіну, ШОЕ)

    • клінічний аналіз сечі (питома вага, протеїнурія, лейкоцитурія)

    • аналіз калу на копрограму (нейтральний жир, слиз, неперетравлена клітковина, тощо)

    • аналіз калу на дисбактеріоз (1 раз на 6 міс., за показаннями – зменшення вмісту біфідо-, лактобактерій, поява умовно-патогенних бактерій у діагностичній кількості - > 104)

б) при необхідності :

    • імунограмма (у дітей, що часто хворіють)

    • біохімічні (рівень електролітів, загального білку, альбуміну, тощо)

    • генетичні (згідно призначенню генетика)

    • тощо

в) Інструментальні дослідження

    • ультразвукове обстеження черевної порожнини – для скринінг-діагностики

    • фіброезофагогастродуоденоскопія проводиться з метою діагностики, особливо у дітей із зригуванням або блювотою

III. Основні принципи лікування :

Залежать від ступеня порушення живлення та наявності ускладнення чи супутніх станів


Мета лікування


  1. Виявлення та усунення причин розладів живлення

  2. Ліквідувати симптоми гіпотрофії і забезпечити процеси репарації

  3. Забезпечити раціональне, адекватне харчування

  4. Попередити розвиток ускладнень

    • при гіпотрофії I ступеня лікування проводиться амбулаторно – раціональне харчування відповідно віку, вітаміни, ферментні препарати (курсом 1 міс.), пробіотики та пребіотики, массаж;

    • при гіпотрофії II та гіпотрофії III ступеня лікування проводиться в умовах стаціонару :

    • - парентеральне харчування (за показаннями – розчини амінокислот, жирові емульсії)

    • - дієтотерапія із застосуванням спеціалізованих лікувальних молочних та безмолочних сумішей, лікувальних продуктів на основі ізоляту соєвого білку, гідролізату білків, тощо

    • - застосування харчових добавок: білки та амінокислоти (метіонін, аргініна аспартат), вітаміни та вітаміноподібні препарати, макро- та мікроелементи

    • - корекція дисбіозу (пробіотики - Симбітер, біфідумбактерін, лактобактерін, тощо)

    • - фізіотерапія (електрофорез, парафін на обл.. живота)

    • - масаж загальний, № 20

5. Патогенетичне лікування ускладнень (бронхіт, пневмонія, ентероколіт, тощо) згідно з відповідним протоколом

Тривалість стаціонарного лікування у середньому - 28 – 30 днів



Диспансерний нагляд


З обліку знімають через 6-8 тижнів після досягнення фізичного та нервово-психічного розвитку згідно з віком дитини

Огляд спеціалістів –

Педіатром – 1-й міс. 5 разів (обов’язковий контроль ваги та інших антропометричних показників), далі 1раз на місяць

Огляд спеціалістів (невролог, хірург, ортопед) 1 раз на рік, та за показаннями



5.3. Контрольні питання:

  1. Визначення рахіту.

  2. Етіологія рахіту.

  3. Патогенез рахіту:

а) метаболізм вітаміну Д в організмі;

б) механізм дії паратгормону вітаміну Д.

4. Класифікація рахіту.

5. Клінічна картина рахіту.

6. Діагностика рахіту.

7. Параклінічні обстеження та їх результати при рахіті.

8. УЗД- та рентгенологічні ознаки при рахіті.

9. Диференційна діагностика рахіту.

10. Гіпервітаміноз Д, клінічні ознаки.

11. Лікування рахіту.

12.Лікування та невідкладна допомога гіпервітамінозу Д.

13. Профілактика рахіту.

14 Визначення хронічних розладів травлення та його види.

15. Визначення, етіологія, патогене, гіпотрофії.

16. Класифікація гіпотрофій.

17. Клініка гіпотрофії. Нормотрофія. Пренатальна гіпотрофія. Гіпостатура. Квашиоркор.

18. Діагностика і диференціальна діагностика гіпотрофії.

19. Лікування гіпотрофії в залежності від ступеня важкості захворювання.

20. Профілактика гіпотрофії.
5.4. Заключний етап:

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідувань занять студентами, викладач засвідчує їх своїм підписом.

Викладач коротко інформує студентів про тему наступного заняття методичні прийоми щодо підготовки до нього, рекомендує літературу за темою наступного заняття: основну та додаткову.




  1. VI. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

6.1. Матеріали контролю базисної (вихідного рівня) підготовки студентів:

тестові завдання (додаються).



  1. 6.2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття:

історії хвороби, таблиці, набори аналізів, лікарські засоби.

6.3. Матеріали для заключного етапу заняття: набір тестових завдань, клінічних ситуаційних задач ІІ-ІІІ рівня засвоєння (додаються).

6.4. Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки студентів. Викладені у відповідних методичних вказівках.

Задача №1.

Хлопчик 7 міс доставлений в клініку з дому із скаргами на повторну блювоту, зниження апетиту, закрепи, адинамію, втрату ваги тіла. Справжні скарги з'явилися на фоні лікування рахіту ІІ ступеня вітаміном Д2 в масляному розчині. З вини матері дитина помилково отримувала 1 ч.л. препарату вітаміну Д2 в день в поєднанні з риб'ячим жиром по 1 ч.л. двічі на день протягом 1 міс. При дослідженні сечі реакція Сулковича різко позитивна. Діагноз: Рахіт ІІ ступеня важкості, підгострий перебіг, період розпалу. Гіпервітаміноз Д, хронічна форма. Дитина направлена в стаціонар.

Анамнез: хлопчик від третьої вагітності, яка перебігала з нефропатією у немолодої матері (29 років). Народився в строк з вагою тіла 3000 г, довжиною 50 см. В періоді новонародженості відмічена тривала фізіологічна жовтяниця. БЦЖ - в 6 міс. Грудне вигодовування - 2 тижня, далі - штучне вигодовування сумішшю "Малютка", з 2 міс - "Малиш". Прояви алергічного дерматозу на щоках відмічені з 2 міс. До 7 міс добре набував у вазі тіла, але на фоні лікування вітаміном Д прибавки ваги тіла не було. Стан середньої важкості, кволий, плаксивий. Шкірні покрови бліді, синявість під очима. Апетит знижений, повторна блювота без зв'язку із прийомом їжі. Тургор тканин та тонус м'язів знижені. Кісткові симптоми рахіту - у вигляді стиснутого з боків черепа. Велике тім'ячко 0,5х0,5, края щільні. Грудна клітина стиснута з боків, реберні "чотки", гарисонова борозна. Розболтаність суглобів, симптом "складного ножа"; дитина не сидить, не встає. Емоційний тонус знижений, не цікавиться іграшками. Зів чистий, зубів немає. Пульс 130/хв, ритмічний. Межі серця не розширені. Тони серця глухі, систолічний шум функціонального характеру над верхівкою. АТ 110/70 мм.рт. ст. Над легенями перкуторний звук ясний, легеневий, дихання жорстке. Частота дихання 28/хв. Живіт здутий, "Трьолопастний", печінка +5 см. Пальпується край селезінки. Стілець скудний, через день. Сеча із запахом ацетону.
Дайте відповідь на запитання:


  1. Оцініть правильність діагнозу направлення.

  2. Ваш план обстеження?

  3. Яка схема лікування?


Задача N 2

Дитині 1 рік 3 місяці, народився доношеним з масою тіла 2600 г, довжиною тіла 50 см. Зараз маса тіла 7000 г, довжина тіла 70 см. При огляді міміка одноманітна, не звертає уваги на обличчя людини, що звертається до нього. Лепече. Збережений смоктальний рефлекс та автоматичний шийно-тонічний рефлекс, м'язевий тонус різко знижений, поза "жаби". В ділянці голови відмічаються стигми дизембріогенезу, пупкова кила. Виражений симптом Грефе. Дитина самостійно не сидить, слабко виражена маніпулятивна діяльність, тремор рук, підборіддя. Навички та вміння відсутні.

Дайте відповіді на запитання:

1. Ваше заключення?

2. Дайте оцінку нервово-психічного розвитку.

3. Дайте оцінку фізичного розвитку.



Задача N 3.

Розрахувати об'єм лікарських препаратів для проведення парентерального харчування дитині з внутрішньоутробною гіпотрофією II ступеня, маса тіла 2600.


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка