Бриндюк Ганна Петрівна викладач економічно-правових дисциплін, спеціаліст вищої категорії. Електронний навчально-методичний посібник



Сторінка29/40
Дата конвертації16.04.2016
Розмір5.94 Mb.
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   40

Тема: 9.1. Фінансове планування як процес визначення потреб підприємства у фінансових ресурсах, прогнозування їх надходжень.

Час – 2 год.

Тип лекції: самостійне вивчення

Вид візуалізації: Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку.

План.

9.1.1. Поняття фінансового планування і прогнозування.



9.1.2. Принципи фінансового планування.

9.1.3. Методи фінансового планування.


9.1.1. Поняття фінансового планування і прогнозування.

Ефективне управління можливе за умови прогнозування і планування,тобто необхідно аналізувати,передбачати,приймати управлінські рішення і контролювати їх виконання. Управління фінансами підприємства за цих умов можливе під час прогнозування та планування всіх грошових потоків,господарських процесів усіх суб’єктів господарювання.

Фінансове плануванняце процес розробки системи фінансових планів і бюджетів щодо забезпечення функціонування і розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності в наступному періоді. За ринкової економіки фінансове планування,як і в попередні роки в адміністративно-командній економіці,не носить директивного централізованого і галузевого характеру, а має суто внутрішньофірмові ознаки.

Мета внутрішньофірмового фінансового планування – забезпечити фінансові можливості для успішної господарської діяльності, досягти прибутковості і конкурентоспроможності підприємства.

Значення фінансового прогнозування і планування полягає

в тому,що воно:

втілює стратегічні цілі в форму конкретних фінансово-економічних показників;

забезпечує фінансовими ресурсами операційну та інвестиційну діяльність підприємства;

визначає життєздатність проекту підприємства в умовах конкуренції;

є фактором отримання фінансової підтримки з боку як внутрішніх,так і зовнішніх інвесторів.

Значення

фінансового планування і прогнозування
Полягає в тому, що воно:

Втілює стратегічні цілі в форму конкретних фінансово-економічних показників

Забезпечує фінансовими ресурсами операційну та інвестиційну діяльність

Визначає життєздатність проекту

підприємства в умовах конкуренції

Є фактором отримання фінансової підтримки

з боку внутрішніх та зовнішніх інвесторів

Внутрішньофірмове фінансове планування базується на використанні трьох основних його систем:

1.Прогнозування фінансової діяльності.

2.Поточне фінансове планування.

3.Оперативне фінансове планування.

Системи фінансового планування підприємства

Прогнозування фінансової діяльності

Поточне фінансове планування

Оперативне фінансове планування

Усі системи фінансового прогнозування і планування перебувають у взаємозв’язку і реалізуються в певній послідовності. Першим етапом планування є прогнозування основних напрямів і цільових параметрів фінансової діяльності шляхом розробки загальної фінансової стратегії підприємства,яка покликана визначити завдання і параметри поточного фінансового планування. У свою чергу, поточне фінансове планування створює основу для розробки і доведення до безпосередніх виконавців оперативних фінансових планів,бюджетів за основними напрямами фінансової діяльності підприємства.

Система прогнозування фінансової діяльності є найбільш складною серед систем фінансового прогнозування і планування, що розглядаються. Перспективне фінансове планування включає розробку фінансової стратегії підприємства і прогнозування фінансової діяльності. Останнє спрямоване передусім на розробку фінансової стратегії підприємства.

Формування фінансової стратегії здійснюється за такими етапами:

1.Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.

2.Дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища і кон’юнктури фінансового ринку.

3.Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства.

4.Конкретизація цільових показників фінансової стратегії за періодами її реалізації.

5.Розробка фінансової політики за напрямами фінансової діяльності,що вивчаються.

6.Розробка систем організаційно-економічних заходів щодо забезпечення реалізації фінансової стратегії.

7.Оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії.

Прогнозування складається з вивчення можливого фінансового стану підприємства на довгострокову перспективу. На відміну від планування,метою прогнозування є не розробка прогнозів на практиці,оскільки вони є лише припущенням можливих змін,а розробка альтернативних фінансових показників і параметрів, використання яких дозволяє визначити один із варіантів розвитку фінансової

діяльності підприємства.



Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних фінансових документів:

прогнозу звіту про прибутки і збитки;

прогнозу руху грошових коштів (потоків);

прогнозу бухгалтерського балансу.



Після складання цих прогнозів визначають стратегію фінансування підприємства,сутність якої полягає у:

формуванні структури і витрат капіталу;

визначенні джерел довгострокового фінансування;

виборі способів нарощування капіталу на перспективу.



Розробка фінансової стратегії і фінансової політики щодо найважливіших напрямів фінансової діяльності дає змогу приймати ефективні управлінські рішення, пов’язані з фінансовим розвитком підприємства.

Поточне фінансове планування розглядається як складова перспективного фінансового плану і є конкретизацією його показників на поточний плановий період. Дане планування полягає в розробці

конкретних видів поточних фінансових планів,які дозволяють визначити на наступний період усі джерела фінансування розвитку підприємства,сформувати структуру його доходів і витрат,забезпечити постійну платоспроможність підприємства,визначити структуру його активів і капіталу на кінець періоду,що планується. Поточний фінансовий план розробляється на рік з розбивкою за кварталами.



Системи фінансового планування

та форми реалізації його результатів на підприємстві

Системи фінансового планування

Форми реалізації результатів фінансового планування

Період планування

Фінансові документи

Прогнозування фінансової діяльності

Розробка загальної фінансової стратегії і фінансової політики за основними напрямами фінансової діяльності підприємства

До 3 років

- прогноз звіту про прибутки і збитки;

- прогноз руху грошових коштів;

- прогноз бухгалтерського балансу


Поточне планування фінансової діяльності

Розробка поточних фінансових планів з окремих питань фінансової діяльності

1 рік

План доходів і видатків з операційної діяльності;

План доходів і видатків з інвестиційної діяльності;

План надходжень і видатків грошових потоків;

Прогнозний баланс



Оперативне планування фінансової діяльності

Розробка і доведення до виконавцев бюджетів, платіжних календарів та інших форм оперативних планових завдань з усіх питань фінансової діяльності

Місяць, квартал

Платіжний календар


Основними видами поточних фінансових планів підприємства є:

план доходів і видатків з операційної діяльності;

план доходів і видатків з інвестиційної діяльності;

план надходжень і видатків грошових коштів (план руху грошових коштів);

прогнозний баланс.
9.1.2. Принципи фінансового планування.
Методологія фінансового планування включає організацію планування фінансів, що будується на визначених принципах (схема 1.):
Принцип повноти означає, що розроблені плани (бюджети) та показники повинні охоплювати всі сфери та види діяльності;

Принцип обґрунтованості полягає в необхідності орієнтації на існуючий фінансово-економічний стан, соціально-економічні завдання й потреби ринку;

Принцип реальності ґрунтується на урахуванні всіх лімітів фінансових ресурсів, на основі раціональних норм і нормативів, на використанні прогресивних методів їх розробки.

Принцип інтегрованості зумовлюється необхідністю тісного взаємозв'язку між різними видами планів (бюджетів) із тим, щоб виконання планів нижчого рівня найбільшою мірою сприяло виконанню планів вищого рівня.

Так, тактичні плани (бюджети) розробляються на основі стратегічних, оперативні - тактичних і є їх продовженням і деталізацією. Цей принцип передбачає взаємозв'язок зведеного і функціональних планів.



Принцип економічності полягає в тому, що витрати на планування (бюджетування) повинні раціонально співвідноситись з отриманими результатами.

Принцип гнучкості вимагає, щоб розроблена система планів мала можливість корегування при зміні фінансово-економічних умов у суспільстві.


Принципи фінансового планування

Принцип повноти

Принцип обґрунтованості

Принцип реальності

Принцип економічності

Принцип гнучкості

Принцип інтегрованості

Схема 1. Принципи фінансового планування
9.1.3. Методи фінансового планування.

У процесі фінансового планування використовуються різні методи, тобто конкретні способи І прийоми планових розрахунків.



Методи фінансового планування

Балансовий

Розрахунково-аналітичний

Норма-

тивний

Моделювання

Оптимізації планових рішень

Ув’язка фін. ресурсів і фактичної потреби в них

Зп+Н=В+Зк

Викори-


стання норм і нормативів

Експертна оцінка

Розробка декількох варіантів планових розрахунків

Точний математи- чний опис факторів





Державні нормативи

Обласні нормативи

Галузеві нормативи

Нормативи суб’єкта господарювання

Найпоширенішими є такі: балансовий; нормативний; розрахунково-аналітичний; оптимізації планових рішень; моделювання.

Суть балансового методу планування фінансових показників полягає в тому, що шляхом планування балансів досягається ув'язування наявних фінансових ресурсів і фактичної потреби в них.

Наприклад, балансове ув'язування за фінансовими фондами має такий вигляд:

Зп +Н = В + 3к , де

3п - залишок фонду на початок планового періоду, грн.;

Н - надходження коштів до фонду, грн.;

В - витрати коштів фонду, грн.;

Зк- залишок коштів фонду на кінець планового періоду, грн.

Суть нормативного методу фінансового планування полягає в тому, що на основі певних фінансових норм і техніко-економічних нормативів розраховується потреба підприємства у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Такими нормативами є ставки податків, ставки зборів та внесків до державних цільових фондів, норми амортизаційних відрахувань, обігових коштів, облікова ставка відсотка за кредит НБУ тощо. У фінансовому плануванні застосовується ціла система норм і нормативів, яка включає державні нормативи, нормативи обласних і автономних утворень, місцеві нормативи, галузеві нормативи, нормативи суб'єкта господарювання.



Державні нормативи є єдиними для всієї території України, для усіх галузей і суб'єктів господарювання. До них належать ставки податків, норми амортизації окремих видів основних фондів, ставки тарифних внесків на державне соціальне страхування та ін.

Обласні нормативи, нормативи автономних утворень, а також місцеві діють в окремих регіонах України. До них належать ставки республіканських і місцевих податків, тарифних внесків і зборів та ін.

Галузеві нормативи діють у масштабах окремих галузей або в групах організаційно-правових форм суб'єктів господарювання (малі підприємства, товариства тощо). До них належать норми граничних рівнів рентабельності підприємств-монополістів, граничні норми відрахувань до резервного фонду, норми пільг з оподаткування, норми амортизаційних відрахувань окремих видів основних фондів та ін.

Нормативи суб'єкта господарювання - це нормативи, розроблені самими суб'єктом, які використовуються для регулювання виробничо-торгового процесу і фінансової діяльності, контролю за використанням фінансових ресурсів, інших цілей щодо ефективного вкладення капіталу.

До цих нормативів належать норми потреб в обігових коштах, норми кредиторської заборгованості, що постійно перебувають у розпорядженні суб'єкта господарювання, норматив запасів сировини, матеріалів, товарів, тари, нормативи розподілу фінансових ресурсів і прибутку, нормативи відрахувань у ремонтний фонд та ін.

Нормативний метод планування є найпростішим. Маючи норму (норматив) і об'ємний показник, можна легко розрахувати плановий показник.



Сутність розрахунково - аналітичного методу планування фінансових показників полягає в тому, що на основі аналізу досягнутого розміру фінансового показника, прийнятого за основу, та індексів його зміни в плановому періоді розраховується плановий розмір цього показника. Цей метод планування широко застосовується у тих випадках, коли відсутні техніко-економічні нормативи, а взаємозв'язок між показниками може бути встановлений явно, на основі аналізу їх динаміки і зв'язків. В основі цього методу лежить експертна оцінка

Розрахунково-аналітичний метод широко застосовують під час планування суми прибутку і доходів, визначення розміру відрахувань від прибутку у фонди за окремими видами фінансових ресурсів тощо.



Метод економіко-математичного моделювання уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни цього економічного явища і здійснюються за допомогою математичних засобів. Моделювання може передбачати функціональний або кореляційний зв'язок факторів.

Розробку планового показника за цим методом може бути подано у вигляді такої схеми :




Сутність методу оптимізації планових рішень полягає в розробці декількох варіантів планових розрахунків, з правом вибору найбільш оптимального.

Зміст Зміст



1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   40


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка