Бриндюк Ганна Петрівна викладач економічно-правових дисциплін, спеціаліст вищої категорії. Електронний навчально-методичний посібник



Сторінка24/40
Дата конвертації16.04.2016
Розмір5.94 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   40

Тема: 7.1. Майно підприємства. Джерела формування майна підприємства. Склад і структура необоротних активів підприємства.

Час – 4 год.

Тип лекції: самостійне вивчення

Вид візуалізації: Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку. План рахунків


План.

7.1.1. Необоротні активи, їх суть та класифікація.

7.1.2. Оцінка основних засобів підприємства.

7.1.3. Показники стану і ефективності використання необоротних активів.

7.1.4. Знос і амортизаційні відрахування основних засобів.

7.1.5. Методи обчислення амортизації.


7.1.1. Необоротні активи, їх суть та класифікація.

Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від розв’язання цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства,конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Із 1 липня 2000 р. відповідно до Програми реформування системи бухгалтерського обліку в Україні запроваджено Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби »,затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р.№92.

До основних засобів згідно з П(С)БО 7 належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг,надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій,очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

У різних галузях економіки структура основних засобів значно відрізняється,оскільки вона відображає технічну структуру,особливості технології,спеціалізації та організації виробництва в цих галузях.

Виробничі основні фонди є частиною основних засобів,які беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи натуральну форму. Вартість основних виробничих фондів переноситься на вироблений продукт поступово,частинами,у міру використання. Поновлюються основні виробничі фонди через капітальні інвестиції.

Невиробничі основні фондице житлові будинки та інші об’єкти соціально-культурного й побутового обслуговування,які не використовуються в господарській діяльності,але перебувають на балансі підприємства.

На відміну від виробничих,невиробничі основні фонди не беруть участі у процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Незважаючи на те,що невиробничі основні фонди безпосередньо не впливають на обсяг виробництва,збільшення цих засобів пов’язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це у підсумку позитивно позначається на результатах діяльності підприємства,на зростанні продуктивності праці.



За П(С)БО основні виробничі фонди поділяються па такі групи:

І.Основні засоби:

1.Земельні ділянки.

2.Капітальні витрати на поліпшення земель.

3.Будинки,споруди та передавальні пристрої.

4.Машини та обладнання.

5.Транспортні засоби.

6.Інструменти,прилади,інвентар (меблі).

7.Робоча і продуктивна худоба.

8. Багаторічні насадження.

9. Інші основні засоби.

II. Інші необоротні матеріальні активи:

1.Бібліотечні фонди.

2.Малоцінні необоротні матеріальні активи.

3.Тимчасові (нетитульні)споруди.

4.Природні ресурси.

5.Інвентарна тара.

6.Предмети прокату.

7.Інші необоротні матеріальні активи.

Співвідношення окремих груп основних засобів становить їхню структуру. Поліпшення структури основних засобів, передусім підвищення питомої ваги активної їх частини,сприяє зростанню виробництва,зниженню собівартості продукції,збільшенню грошових накопичень підприємства.

Для обчислення амортизаційних відрахувань з метою визначення оподатковуваного прибутку основні засоби поділяють на такі

групи:

Група 1 – будівлі,споруди,їхні структурні компоненти,передавальні пристрої.

Група 2 – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні,оптичні,електромеханічні прилади та інструменти.

Група 3 – робочі машини й устаткування,вимірювальні й регулюючі прилади.

Група 4 – електронно-обчислювальні машини,інші машини для обробки інформації,їх програмне забезпечення,пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації,інші інформаційні системи,телефони (у тому числі стільникові),мікрофони і рації,вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Норми амортизаційних відрахувань встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового)періоду в таких розмірах:

на податковий квартал:

- група 1 – 2%;

- група 2 – 10%;

- група 3 – 6%;

- група 4 – 15%.


7.1.2. Оцінка основних засобів підприємства.

Підприємству не байдуже,в яку групу основних виробничих засобів вкладати кошти. Воно зацікавлене в оптимальному підвищенні питомої ваги машин,устаткування,тобто активної частини основних засобів,які обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства. Ясна річ,що для забезпечення нормального функціонування активних елементів основних виробничих засобів необхідні будівлі,споруди,інвентар,тобто пасивна частина основних засобів.

Із тієї причини,що основні засоби функціонують протягом тривалого часу і частинами переносять свою вартість на вартість продукції (робіт,послуг),зберігаючи при цьому свою майнову вартість,вони мають кілька видів грошової оцінки.

У П(С)БО 7 визначено такі види оцінки основних засобів.

Первісна вартість основних засобів визначається як історична (фактична)собівартість основних засобів у сумі грошових коштів, сплачених при придбанні або створенні необоротних активів.

Переоцінена вартість - вартість основних засобів після проведення їх переоцінки.

Вартість,що амортизується,є первісною або переоціненою вартістю об’єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість визначається як сума коштів або вартість інших активів,які підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації)основних засобів по закінченні передбаченого періоду використання,за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію (продаж) цього об’єкта.

Показники ліквідаційної вартості та вартості,що амортизується,є розрахунковими, оскільки їх значення визначаються на основі приблизних розрахунків,а не за допомогою безпосереднього вимірювання. Використання показників ліквідаційної вартості та вартості,що амортизується,дає змогу більш обґрунтовано визначити ту частину вартості об’єкта, яка повинна бути віднесена на витрати протягом періоду його використання підприємством (за умови достатньо точного визначення ліквідаційної вартості). Якщо величина ліквідаційної вартості є незначною,то при розрахунку вартості,що амортизується,її можна не враховувати.

Залишкова (балансова)вартість основного засобу визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу (амортизацією).

Відтворення основних засобівце процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.

За простого відтворення основних засобів здійснюється заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне,тобто у процесі простого відтворення

постійно відновлюється попередня виробнича потужність.

Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.



Процес відтворення основних засобів має низку характерних ознак,зокрема:

1)основні засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;

2)у процесі відтворення основних засобів одночасно відбувається рух їхньої споживчої вартості та вартості;

3)за допомогою амортизаційних відрахувань здійснюється накопичення у грошовій формі частково перенесеної вартості основних засобів на готову продукцію;

4)основні засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу.

У процесі господарської діяльності кругообіг основних засобів проходить три стадії.

На першій стадії відбувається продуктивне використання основних засобів та нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії основні засоби у процесі експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підставою для списання суми амортизаційних відрахувань на витрати після завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообігу основних засобів втрачається споживча вартість засобів праці,їхня вартість переноситься на вартість готової продукції.

На другій стадії відбувається перетворення частини основних засобів,які перебували у продуктивній формі,на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.

На третій стадії у процесі виробництва відбувається поновлення споживної вартості частини основних засобів. Це поновлення здійснюється за допомогою заміни зношених основних засобів на нові за рахунок суми зносу основних засобів.

Просте відтворення основних засобів здійснюється у двох формах:

1) заміна зношених або застарілих основних засобів;

2) капітальний ремонт діючих основних засобів.

За простого відтворення,як уже було сказано,в кожному наступному циклі відбувається створення основних засобів у попередніх обсягах та з однаковою якістю.



Джерелом фінансування заміни зношених основних засобів є нарахована сума амортизації. За розширеного відтворення кожного наступного циклу здійснюється кількісне і якісне зростання основних засобів. Джерелом фінансування таких змін є використання частини створеного додаткового продукту.
7.1.3. Показники стану і ефективності використання необоротних активів.

Необхідність оновлення основних засобів за ринкових відносин визначається передусім конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренція спонукає підприємства здійснювати прискорене списання основних засобів з метою накопичення фінансових ресурсів для наступного вкладання коштів у придбання більш прогресивного устаткування,впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних засобів.

Для забезпечення відтворення основних засобів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання.

Стан і використання основних засобів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

У процесі виробництва основні засоби зношуються фізично і «старіють » морально.



Рівень фізичного зносу основних засобів визначається у процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах:

по-перше,як метод визначення поточної оцінки незношеної частини основних засобів;

по-друге,як спосіб віднесення на готову продукцію одноразових витрат на основні засоби;

по-третє,як спосіб накопичення фінансових ресурсів для заміщення виведених із виробничого процесу основних засобів або вкладання коштів у нові виробництва.



Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об’єднати у три групи, які характеризують:

1)забезпеченість підприємства основними засобами;

2)стан основних засобів;

3)ефективність використання основних засобів (табл.).


де Фср – середньорічна вартість ОФ; Фк – балансова вартість ОФ на кінець періоду; Фп – балансова вартість ОФ на початок періоду;Вп – вартість виробленої продукції; Фз – залишкова вартість ОФ; М – вартість майна підприємства; Зо – сума зносу ОФ; Ч – чисельність працівників; Фвв – вартість введених ОФ; Фвиб – вартість виведених ОФ; Кз – коефіцієнт зносу ОФ; Пб – балансовий прибуток підприємства.


7.1.4. Знос і амортизаційні відрахування основних засобів.

Знос об ’єктаце сума амортизації з початку його корисного використання.

Розрізняють два види зносу основних засобів – фізичний і моральний.



Фізичний зносце поступова втрата основними засобами споживчої вартості у процесі експлуатації,тобто матеріальний знос їхніх окремих елементів. Фізичний знос залежить від багатьох факторів,зокрема від особливостей технологічного процесу,якості обслуговування основних засобів,кваліфікації робітників та їхнього ощадливого ставлення до основних засобів, інтенсивності та умов використання основних засобів. Розрізняють повний і частковий знос основних засобів.

Повний знос передбачає повну заміну зношених основних засобів через нове капітальне будівництво або придбання нових основних засобів.

Частковий знос компенсується за рахунок капітального ремонту основних засобів.

Моральний зносце знос основних засобів унаслідок створення нових,більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільною заміну діючих основних засобів ще до їх фізичного зносу. Несвоєчасна заміна морально застарілих основних засобів призводить до того,що собівартість зростає,а якість знижується, порівняно з продукцією,виготовленою на досконаліших машинах та устаткуванні.

Моральний знос зменшує вартість основних засобів через скорочення суспільно необхідних витрат на їх відтворення. Сума нарахованого зносу характеризує стан основних засобів. Залишкову вартість основних засобів визначають вирахуванням із первісної (відновлювальної)вартості основних засобів суми зносу:

ЗВ =[В (100 – І )]:100,

де ЗВ – залишкова вартість основних засобів; В – відновлювальна (первісна)вартість основних засобів; І – рівень зносу основних засобів,%.


Сума нарахованої амортизації береться за вартість фізичного зносу.

Амортизаціяце систематичний розподіл вартості основних засобів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати:

на придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного виробничого використання,зокрема на самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб (включно із витратами на виплату заробітної плати працівникам,які були зайняті на виготовленні таких основних засобів);

на здійснення всіх видів ремонту,реконструкції,технічного переоснащення, модернізації та інших способів поліпшення основних засобів.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються множенням норм амортизації на балансову вартість груп основних засобів на початок звітного періоду.

де А – Сума амортизаційних відрахувань,грн; Б α – балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок звітного періоду,грн; Н – норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних засобів,%.

Балансова вартість груп основних засобів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Б α = Бз + П α – В α – А α, де

Б α – балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок звітного періоду;

Бз – балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок періоду,що передував звітному;

П α – сума витрат,понесених на придбання основних засобів,здійснення капітального ремонту,реконструкції,технічного переоснащення, модернізації та інших поліпшень основних засобів протягом періоду,що передував звітному;

В α – вартість виведеної з експлуатації відповідної групи основних засобів протягом періоду,що передував звітному;

А α – сума амортизаційних відрахувань, нарахована у період, що передував звітному.

Із наведеної формули випливає,що витрати на придбання основних засобів збільшують балансову вартість відповідної групи з урахуванням транспортних і страхових платежів,а також інших витрат, понесених у зв’язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість,коли підприємство зареєстроване як платник такого податку.

У разі виведення з експлуатації окремих об’єктів основних засобів групи І у зв’язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості таких об’єктів. Сума перевищення виручки від продажу понад балансову вартість окремих об ’єктів основних засобів групи 1 та нематеріальних активів входить до складу валових доходів,а сума перевищення балансової вартості понад виручку від такого продажу – до валових витрат підприємства.

У разі виведення з експлуатації основних засобів груп 2,3 і 4 у зв’язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних засобів. Якщо сума вартості основних засобів дорівнює балансовій вартості відповідної групи або перевищує її,то балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення входить до складу валового доходу підприємства відповідного періоду.

У разі виведення з експлуатації окремого об ’єкта основних засобів групи і у зв’язку з його ліквідацією,капітальним ремонтом, реконструкцією та консервацією за рішенням підприємства або Кабінету Міністрів України балансова вартість такого об’єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля та амортизаційні відрахування не нараховуються.

У разі виведення з експлуатації окремих основних засобів груп 2, 3 і 4 у зв’язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням підприємства або Кабінету Міністрів України балансова вартість груп не змінюється. Уведення таких основних засобів в експлуатацію після капітального ремонту,реконструкції та модернізації збільшує балансову вартість групи основних засобів тільки на суму витрат, пов’язаних із цими роботами. Якщо підприємство приймає рішення про ліквідацію окремого об’єкта основних засобів групи 1,балансову вартість такого об’єкта не відносять до витрат і відшкодовують за рахунок власних джерел підприємства.

Строком корисної експлуатації основних засобів є період часу, протягом якого підприємство передбачає використовувати актив, або кількість одиниць продукції,що її підприємство очікує отримати від використання активу.



Підприємство самостійно визначає строк корисної експлуатації кожного об’єкта основних засобів,враховуючи:

очікуване використання підприємством;

очікуваний фізичний знос;

моральний знос;

правові або аналогічні обмеження щодо використання активу.
7.1.5. Методи нарахування амортизації.
Згідно з П(С)БО 7 метод амортизацій повинен враховувати форму, в якій підприємство отримує економічну вигоду від активу. Отже, вибір методів амортизації основних засобів підприємство здійснює самостійно,застосовуючи для кожного об’єкта (чи групи однорідних об’єктів)основних засобів відповідний метод нарахування.

Методи амортизації:


Метод прямолінійного списання, як правило,застосовується до тих основних засобів, форма надходження економічних вигод від використання яких рівномірно розподіляється в часі. Важливе значення під час застосування цього методу має строк корисної експлуатації активу,який підприємство повинно оцінити самостійно, виходячи з інтенсивності та інших умов використання активу.

Метод зменшення залишкової вартості амортизації застосовується до тих основних засобів, які мають максимальну віддачу на початку строку їх корисної експлуатації. Згідно з цим методом річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року (або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації)та річної норми амортизації.

Річна норма амортизації (у%)обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року,або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації,та річної норми амортизації,яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об’єкта,і подвоюється.

Сутність кумулятивного методу зводиться до визначення кумулятивного коефіцієнта та річної суми амортизації. Кумулятивний коефіцієнт змінюється залежно від кількості років,які залишилися до кінця передбачуваного строку експлуатації об’єкта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років,що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів,на суму числа років його корисного використання.

За виробничим методом місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного обсягу продукції за звітний період та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості об’єкта,яка амортизується,на загальний обсяг продукції,яку очікується виробити з використанням цього об’єкта. Зміст Зміст




1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   40


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка