Бриндюк Ганна Петрівна викладач економічно-правових дисциплін, спеціаліст вищої категорії. Електронний навчально-методичний посібник



Сторінка13/40
Дата конвертації16.04.2016
Розмір5.94 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   40

Тема: 2.1. Суть і значення грошових розрахунків. Способи і форми розрахунків.

Час – 2 год.

Тип лекції: Самостійне вивчення

Вид візуалізації: Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку, матриця опорного конспекту

План

2.1.1. Суть і значення грошових розрахунків.



2.1.2. Способи і форми розрахунків.

2.1.3. Види рахунків, що відкриваються підприємствами.

2.1.4. Порядок відкриття рахунків у банку.
2.1.1. Суть і значення грошових розрахунків.

У процесі виробничо-фінансової діяльності, а також під час виконання підприємствами різного роду грошових зобов’язань відбуваються різноманітні грошові розрахунки і платежі. На договірних засадах вони постачають один одному сировину, матеріали, машини, обладнання, надають послуги. Під час купівлі-продажу виникають різні грошові розрахунки. Платежі також мають місце у процесі розподілу та перерозподілу грошових коштів.

За економічною сутністю грошові розрахунки поділяються на такі групи:

Платежі, що забезпечують процес виробництва (купівля предметів праці, засобів праці, виплата заробітної плати);

Платежі, що здійснюються з виконанням фінансових зобов’язань ( сплата податків, обов’язкових відрахувань та зборів);

Спрямування коштів на відшкодування витрат і формування нагромаджень;

Отримання і погашення кредитів та сплата відповідних відсотків кредитним установам.

Отже, суть грошових розрахунків полягає в тому, що суб’єкти підприємництва здійснюють платежі один одному за товаро-матеріальні цінності і надання послуг, за зобов’язаннями перед фінансово-кредитними установами та працівниками шляхом перерахування або виплати належних сум з рахунка платника на рахунок одержувача або зарахування взаємної заборгованості.

Розрахунки базуються на переміщенні товарів у відповідності до укладених договорів.

Господарські договори укладають безпосередньо підприємства, а розрахунки за продукцію, що відпускається по цих договорах, здійснюється, як правила, через банк.

У тих випадках, коли товар надходить на склад покупця до здійснення платежу через банк, на інтервал часу від дати постачання товару до дня його оплати між постачальником та покупцем виникає (дебіторська) кредиторська заборгованість.
2.1.2. Способи і форми розрахунків.

Грошові розрахунки можуть набирати грошової і безготівкової форм. Перевага як правило надається безготівковим грошовим розрахункам. Це пояснюється тим, що при їхньому використанні досягається значна економія витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи. У них також зацікавлена держава з погляду економічного витрачання коштів, а також визначення, регулювання і контролю грошового обороту.



У грошовому обороті підприємств можна виділити такі напрями:

Розрахунки, пов’язані з процесом виробництва;

Розрахунки за результатами діяльності;

Внутрішньогосподарські розрахунки.



Основними для підприємства є надходження від продажу продукції (робіт, послуг), що зараховані на поточні рахунки і оприбутковані в касі підприємства, оприбутковані товари при товарообмінних операціях, а також надходження в нематеріальній формі.

Своєчасність надходжень коштів від продажу продукції є важливим моментом у господарській діяльності підприємства.

По-перше, грошові надходження є основним регулярним джерелом коштів підприємства.

По-друге, процес кругообороту коштів підприємства закінчується продажем продукції, що означає відновлення витрачених на виробництво грошових коштів і створення необхідних умов для відновлення витрачених на виробництво грошових коштів до наступного кругообороту.



Від грошових надходжень залежить фінансова стійкість підприємства, стан обігових коштів, розмір прибутку, своєчасність розрахунків із державними цільовими фондами, кредитними установами.

В Україні застосовують два методи визначення надходжень від продажу продукції:



Касовий метод – надходження від продажу визначають за коштами, які надійшли на рахунок у вигляді платежів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги або оприбуткованих матеріальних цінностей;

Метод нарахування – надходження від продажу продукції визначають за вартістю відвантажених товарів на відповідну дату.

Готівкові розрахунки характеризуються:

А) одноманітністю;

Б) базуються на єдиних засадах;

В) їх організатором і виконавцем виступає банківська система на чолі з Національним Банком України.

Переважна кількість міжгосподарських розрахунків здійснюється безготівковим шляхом.

Безготівкові розрахунки мають ряд переваг над готівковими:

Прискорення розрахунків;

Економія витрат, пов’язаних з перевезенням готівки, її обліком та зберіганням;

Зменшення потреби в обороті грошових знаків держави;

Грошова маса акумулюється в банках і створюються умови для контролю за їх цільовим використанням.



Методи безготівкових розрахунків:

Запис по рахунках;

Залік взаємних боргів, які у підсумках завершується записом по рахунках

Розрахунки здійснюються через банки (основна частина), через підприємства зв’язку (незначна частина).

Грошові відносини як допоміжна і складова функція основних економічних відносин відокремлюється від безготівкових розрахунків через спеціальну нормативну регламентацію. Банки здійснюють оперативне управління грошовими коштами клієнтів на підставі правових актів і договорів.

Безготівкові розрахунки можуть виступати у таких формах:



Розрахунки за товарними операціями (розрахунки завершують угоди, пов’язані з товарообігом та послугами);

Розрахунки за нетоварними операціями (розрахунки з бюджетом, установами банків, біржами тощо).

Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися в Україні за такими формами розрахункових документів:

Платіжними дорученнями;

Платіжними вимогами-дорученнями;

Чеками;

Акредитивами;



Векселями;

Платіжними вимогами;

Інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

Безготівкові розрахунки здійснюються тільки на підставі письмових (електронних) документів, які характеризуються суворою стандартизацією, кодифікацією і уніфікацією.

Основою організації безготівкових розрахунків у господарському обороті України є Інструкція « Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» затвердженою Постановою Правління НБУ №135 від 29.03.2001р., а готівкові – постанова Правління НБУ « Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 від 15 грудня 2004 року.
2.1.3. Види рахунків, що відкриваються підприємствами.

Для збереження грошових коштів і проведення всіх видів розрахунків банки відкривають для підприємств поточні рахунки та інші рахунки в національній та іноземній валютах .

Субрахунки відкриваються підприємствам, які мають філіали, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, що перебювають на окремому балансі і є самостійними платниками податків.

Види рахунків, що відкриваються підприємствами у банку:



Рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо) відкриваються на підставі заяви про відкриття рахунку і договору між установою банку та власником рахунку;

Поточні рахунки відкриваються підприємствами всіх видів і форм власності, а також їх відокремленими підрозділами для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківськиїх операцій відповідно до чинного законодавства України;

Бюджетні рахунки відкриваються підприємствами, організаціями , яким виділяються кошти за рахунок державних або місцевих бюджетів для цільового їх використання;



Позичкові (кредитні) рахунки відкриваються юридичним та фізичним особам у банку. Такі рахунки призначенні для обліку кредиту, який здійснюється шляхом оплати розрахункових документів і перерахування на поточний рахунок отримувача кредиту відповідно до умов кредитування;

Депозитні рахунки відкриваються на основі депозитного договору між власниками рахунку і установою банку на термін, обумовлений у договорі. Кошти на депозитний рахунок перераховуються з поточного рахунку і після закінчення терміну зберігання повертаються на нього. Відсотки за депозитними вкладами перераховуються в такому самому порядку або зараховуються на поповнення депозиту. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунку забороняється.
2.1.4. Порядок відкриття рахунків у банку.

Для відкриття поточних рахунків підприємства у національній валюті подають у банк такі документи:



Заяви на відкриття рахунку за підписами керівника підприємства і головного бухгалтера.

Копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвічену органом, який видав свідоцтво, або нотаріусом.

Копію рішення про створення або реорганізацію підприємства, засвічені нотаріально чи органом який прийняв це рішення.

Копію Статуту підприємства, засвідчену нотаріально, чи реєструючим органом.

Картку зі зразками підписів осіб, що можуть розпоряджатися рахунком із відбитком печатки підприємства.

Копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік.

Копію документа про реєстрацію в Пенсійному фонді України.

Для відкриття субрахунків для філіалів і самостійних підрозділів підприємства в банк додається:



копія рішення про створення відокремленого підрозділу;

прохання про відкриття субрахунку.

Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті підприємство-резидент надає в банк такі самі документи, що й для відкриття рахунків у національній валюті.

Для відкриття рахунку у банку укладається Договір на відкриття та обслуговування банківського рахунку. Відмітка установи банку про відкриття рахунку ставиться на титульній сторінці першого примірника договору (контракту). Виконання операцій на поточних рахунках здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах. У документах зазначається підстава для перерахування коштів.

Зміст Зміст




1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   40


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка