Боднар І. М., вчитель початкових класів ліцею №4 Формування екологічної культури молодших школярів



Сторінка2/9
Дата конвертації29.04.2016
Розмір2.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Педагогічне спілкування як засіб організації

навчання молодших школярів

Людину робить учителем не педагогічний

навчальний заклад, а спілкування з дітьми

для яких вона зобов»язана бути найкращою людиною на Землі.
На етапі реформування освіти актуальною стає проблема перебудови школи. Відомо, що успіх навчально-виховного процесу великою мірою залежить від учителя, його підготовки, майстерності, відповідальності за доручену справу. Головним показником творчої діяльності педагога є наявність педагогічного досвіду, педагогічних знахідок, ідей.

«Не можна пізнати дитину, не люблячи, не поважаючи її гідності. Тільки та школа має майбутнє, яка поважає в дитині Людину. Учительська професія-це людинознавство, постійне проникнення у складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється. Прекрасна риса – повсякчас відкривати в людині нове» - говорив видатний педагог В.О. Сухомлинський. Творчість, безмежна любов до дітей цього педагога, чиї погляди на навчання і виховання дітей завжди були і будуть актуальними і корисними, надихають і сьогодні багатьох вчителів.

Серед важливих педагогічних проблем, які поставила перед нами сучасна школа є педагогічне спілкування як засіб організації навчання молодших школярів. Приорітетом педагогічної діяльності є учень, як особистість. Головне в роботі - пошук тих форм навчання, які б сприяли розвитку та становленню дитини, виховання культури спілкування.

Найголовніше у роботі вчителя - повага до дитини, пробудження у неї інтересу до навчання, впровадження різних його форм.

Успіх праці вбачається у постійному спілкуванні з дітьми, у взаємній любові вчителя та учня, у вмінні «запалити» дітей до роботи. Протягом декількох років працюю над проблемою: «Педагогічне спілкування як засіб організації молодших школярів», і переконана, що саме педагогічному спілкуванню належить важливе місце у житті молодших школярів, і тому визначила основні завдання:


  • організувати безпосередню взаємодію з учнями, батьками, через яку здійснюється реальний виховний вплив у практичній діяльності;

  • формувати тактовне і уважне ставлення до учнів, їхніх батьків, уміння безконфліктно виходити із складних ситуацій;

  • вдосконалювати психологічні вміння спілкування педагогів.

Педагогічне спілкування - комунікативна взаємодія педагога з учнями, батьками, колегами, спрямована на встановлення сприятливого психологічного клімату, психологічну оптимізацію діяльності і стосунків.

Навчання не може існувати без постійного навчального спілкування, при якому учень, зрозумівши, чого він не знає, не вміє робити, сам починає активно діяти, включаючи у цей процес вчителя як більш досвідченого партнера. Думка вчителя при цьому сприймається дітьми як одна із можливих точок зору, яку треба співвіднести з власною і думками інших учнів. Із практики педагога видно, що необхідність такого спілкування випливає з природи пошукової, дослідницької діяльності, за якої пошук істини поодинці неможливий, необхідний колективний пошук, який супроводжується постійним обміном думками.

Для себе засвоїла певні особливості спілкування між вчителем та учнем: вчитель для молодшого школяра - особлива людина, вона - перший вчитель і самооцінка дітей в цьому віці здебільшого залежить від учителя;


  • у процесі спілкування необхідно дотримуватися педагогічного такту, високої культури, бо вчитель-приклад для наслідування;

  • вступ до школи - це переломний момент у житті кожної дитини, тому особливого значення набувають гуманно-особистісне спілкування, увага, доброта, відкритість з боку вчителя, які полегшують для школярів процес адаптації до школи.

Працюючи над даною проблемою, у своїй роботі використовую сучасні підходи, які спрямовані на :

  • особистісно - орієнтовний розвиток учнів . Учитель має бути відкритим і справедливим, із довірою ставитися до дітей, визнавати їх неповторність, цікавитися їхнім життям, проблемами, вміти бачити поведінку учнів їхніми очима. Відчувати їх внутрішній світ. Я вірю в сили кожного учня, формую у нього надії на успіх, надаю йому допомогу духовному зростанні. Розвиваю в дитині відчуття власної цінності, значущості, компетентності, зосереджую увагу на її потребах, уподобаннях, визначаю персональний шлях до досягнення успіху. Якщо дитина негативно оцінює себе, я за допомогою можливостей спілкування трансформую ці уявлення в позитивні, розвиваю самосприйняття і потребу в самоудосконаленні;

  • компетентнісний, технологічний розвиток учнів;

  • умови організації навчально-пізнавальної діяльності учнів;

  • сучасні пізнавальні технології.

Будуючи свої уроки, враховую індивідуальні можливості та здібності кожного учня. У своїй роботі використовую різні форми роботи: колективну, групову, індивідуальну. Кожен новий урок - це сходинка до знань і розвитку учня. З перших хвилин уроку, з вітання - створюю атмосферу доброзичливості, позитивного спілкування. Сучасні підходи до педагогічного спілкування використовую на уроках української мови та читання: «акваріум настрою», «зарядка спілкування». На уроках розвитку зв’язного мовлення діти перетворюють казки, використовуючи прийоми фантазування, РТУ. На уроках позакласного читання, учні під моїм керівництвом складають усні зв’язні розповіді, придумують події.

Крім того, не забуваю про відпочинок дітей на уроці та зміну видів діяльності (4-7 видів діяльності на уроці). У своїй роботі використовую наступні методи:

- проблемність ситуації;

- пошук нових ідей;

- вправи на розвиток педагогічного спілкування;

-імпровізація.

У роботі присутні нестандартні форми уроків:


  • урок-подорож;

  • урок-конференція;

  • урок-диспут;

  • урок-змагання;

  • урок-вікторина;

  • урок-пошук;

  • урок-крос;

  • урок-концерт;

  • урок-репортаж.

Практика показує, що методично-правильна побудова і проведення уроків впливають на результативність навчально-виховного процесу. Використання елементів сучасних технологій сприяє гуманізації навчального спілкування, спонукає учнів до самостійної праці, творчого пошуку і мислення.

У своїй роботі використовую умови організації навчально-пізнавальної діяльності учнів:



  • створення психологічно - комфортної атмосфери на уроці;

  • побудова навчально-виховного процесу на основі здоров’язберігаючої діяльності ;

  • підвищення інформативності уроків.

Часто використовую у своїй роботі корекційні ігри для дітей з комплексами:

  • з порушенням самооцінки (гра «жмурки» або «путанка»);

  • сором’язливість (гра «Фантазія»);

  • замкнутість (гра «Маленький скульптор»);

  • агресивність (гра «Кривий дощик»);

  • неспокійність (гра «Відтвори рухами»).

Починаючи з перших днів дитини в школі задаюся метою: краще розпізнавати особистість школяра через його родину; на перших батьківських зборах проводжу анкетування серед батьків, спілкуюся з мамою чи батьком дитини на всіх етапах навчально-виховного процесу.

Для досягнення позитивного результату співпрацюю з батьками учнів:



  • спільні батьківські збори;

  • школа молодих батьків;

  • вечір запитань-відповідей;

  • день відкритих дверей;

  • лекторій для батьків;

  • консультації, анкетування;

  • тренінги;

  • тести;

  • проведення спільних виховних заходів, годин спілкування.

Також, беру активну участь:

  • у роботі МО вчителів початкових класів школи та міста;

  • у педагогічних радах, де неодноразово висвітлювала питання свого педагогічного досвіду;

  • у педагогічних читаннях;

  • у обласній літературно-мистецькій конференції;

  • у авторському семінарі (майстер-класі) видатного педагога-новатора, доктора психологічних наук, професора, академіка Російської Академії Освіти, Почесного академіка Академії педагогічних наук України Шалви Олександровича Амонашвілі.

У процесі роботи залучаю учнів до участі в різних конкурсах: знавців української мови, «Кенгуру», «Патріот», «Кришталева сова», «Колосок», поробок малюнків на запропоновану тему, де діти неодноразово були переможцями.

Метою роботи є кінцевий результат:



  • підвищення професійної компетентності, творчого потенціалу педагога;

  • використання набутого досвіду на практиці;

  • підвищення рівня навчальних досягнень, вихованості, розвитку учнів;

  • створення сприятливих умов для навчання та розвитку учнів.

Отже, педагогічне спілкування як навчально-виховний засіб, покликаний забезпечити порозуміння між учителем та учнями, є невичерпним джерелом для вдосконалення не лише обміну інформацією та виховного впливу, а й морально-психологічного клімату в колективі.

ДІЛОВА ГРА

"Мистецтво спілкування"

Мета гри: формування вміння налагоджувати міжособистісні контакти у спілкуванні; розвивати навички управління ініціативою у спілкуванні, розуміння стилю спілкування співрозмовника; відпрацювати оптимальні навички та прийоми особистого спілкування; удосконалювати культуру мовлення; дотримання правил педагогічного спілкування.

Сутність гри

Проблема: "Оптимальне вирішення проблем у спілкуванні".

Учасники гри та їх функції: педагогічний працівник.

Педагогічний працівник пояснює сутність гри, її правила та регламент;призначає експертну групу; підбиває підсумки.



Модель учасників гри.

Учасники гри: готують варіант розповіді (випадок із педагогічної діяльності, цікавий фрагмент з особистого життя…), продумують можливі способи перехопити ініціативу у співрозмовника під час його монологічного мовлення; виступ учасників команди.

Експерти: оцінюють виступи учасників команд - оптимальне використання способів перехоплення ініціативи під час розмови, дотримання мовленнєвих норм; визначають команду -переможницю.

Порядок проведення ділової гри: до участі в грі залучаються всі присутні вчителі.

Завдання до гри-підготувати розповідь.

Педагогічний працівник гуртує вчителів в команди та призначає експертів, які оцінюють виступ.

Завдання учасникам команди під час гри-виступити та продемонструвати вміння перехопити ініціативу розмови, дотримуючись правил педагогічного спілкування, педагогічного такту.

Експерти оцінюють виступи команди в цілому та кожного учасника зокрема, коментують схвалені рішення та оголошують команду-переможницю.

На завершення педагог висловлює свою думку, підбиває підсумки.

Підбиття підсумків гри: оптимальне використання способів перехоплення ініціативи під час розмови - 1-5 балів, оригінальність розповіді-1-3 бали, дотримання правил педагогічного спілкування-1-5 балів.



Хід гри

Ми сьогодні поговоримо про педагогічне спілкування, ставлення до себе, до людей, до світу. Обставини змушують робити вчинки, що визначають наш рівень спілкування.

Ми - педагоги, а це означає, що ми відповідаємо не лише за себе, але й за дітей. Тому нам дорослим потрібно навчитись зважувати кожне слово, відповідати за кожний вчинок, перш ніж виховувати вчити дітей. Сьогодні ми зібрались, щоб зрозуміти, які ми самі, як спілкуємося з оточуючими.

Кожна людина проживає своє життя по різному, але кожний із нас проходить однакові етапи життєвого шляху. Ми нібито сходимо по драбині: спочатку стоїмо на сходинці, що має назву «я», намагаємося зрозуміти-хто я такий. Потім просуваємося на другу сходинку, що вводить нас до світу людей. Саме тут кожен усвідомлює, що він не один, налагоджує стосунки, проявляє емоції, характер. Просуваючись сходинкою, що має назву «навколишній світ», ми бачимо життя ще в більшому розмаїтті. Цей світ має соціальне забарвлення. Світлі моменти справедливості поєднуються з темними. Ось тут наше «я» зазнає випробування: «Як вистояти та не зламатися ?», «Як знайти своє місце у світі ?». Найвища сходинка-творча, що відображає найвищу ступінь спілкування,людських умінь. Я пропоную вам пройти цими сходинками.

Ігрове проектування «самопрезентація».

На аркушах паперу зазначено людські якості, що є виявами педагогічного спілкування, а також такі, що такими не є. Необхідно обрати якості, які притаманні вам.

Резюме: кожний із нас має щиро поглянути на себе тому, що визнання своїх слабких якостей дає можливість духовного зростання. Якщо ми відверті, то можемо працювати далі.

Дія за інструкцією: «Продовж фразу.»

Учасники розмірковують на тему: «Що зі мною відбувається?»


  • Я сумую, якщо…

  • Мені весело, якщо…

  • Я ображаюсь, якщо…

  • Я радію,якщо…

  • Я серджусь,якщо…

  • Мені не подобається, якщо…

  • Я плачу, якщо…

  • Я страждаю, якщо…

  • Я розгублююсь, якщо…

Резюме: дуже важливо, щоб ви не були рабами своїх емоцій, особливо негативних. Душу необхідно налаштувати на добро, особливо нам педагогам.

Сходинка «Світ людей».

Ми перебуваємо на наступній сходинці. Тут відбувається спілкування, живий контакт між людьми. Важливо, щоб це спілкування було радісним. Розглянемо простий приклад - зустріч із знайомим.

У середні віки від нас потребувався б реверанс, а в наш час - лише привітання - «Здрастуй», а можливо і запитання: «Як справи ?».

Дуже часто ми говоримо це так, що привітання відбулося, а зустрічі не вийшло. Якби спілкування було душевним, якби ми змінилися самі, то як змінилося б життя навколо нас ! Необхідно розуміти , що головна людина в світі та, яка перед тобою. Намагайтесь, щоб вона сподобалась вам. Необхідно прагнути згоди, але не слід боятись розбіжностей. Розбіжності між людьми виникають цілком природно й не можуть бути приводом для розчарувань та невдоволення, конфліктів, сварок. Нам потрібно терпляче ставитися до інакомислення. Тому я пропоную вам висловити свою думку щодо вислову: «Людину робить учителем не педагогічний навчальний заклад, а спілкування з дітьми, для яких вона зобов’язана бути найкращою людиною на Землі ».

Дискусія.

Якщо це істина, то поставте крапку та підтвердьте цю думку.

Якщо ви в цьому впевнені, переконайте нас зі знаком оклику.

Якщо є сумніви, то у ваших висловлюваннях присутній знак питання.

Якщо у вас є інша думка, то не соромтесь бути опонентом, кажіть , як вам підказує серце.

Резюме: наші погляди, як ви вже впевнились різняться. Але є і спільне-тема, яку ми обговорюємо нас хвилює. Ми схвильовані, і ця емоція нас об’єднує.

Спонукально - мотиваційна гра «Чарівна паличка»

До слова «спілкування» кожен учасник додає по одному слову, складається велике речення .

Резюме: Що ви відчули, колеги? Одне одного? Відповідальність ? Так, чарівна паличка не дозволила вам зійти з дистанції або виконати частку своєї роботи не на достатньому рівні. А взагалі вийшло добре !

Зараз ми спробуємо порозумітися. Розігрування ролей «Зрозумій мене».

Учасники утворюють пари, в яких один пояснює значення слова другому жестами і мімікою.

Резюме: ми намагались бути толерантними, а головне - ми зрозуміли одне одного.

Сходинка «Навколишній світ».

Навколишній світ – простір в якому ми існуємо. Ми залежимо від чужих оцінок, емоції володіють нами. У середині назріває конфлікт, і ми виплескуємо його на іншого. Але яким би не було життя, необхідно завжди шукати причину для радості ! Навіть у великому мінусі необхідно знайти плюс.

Діагностична гра «Знайди плюси та мінуси».



  • Ви загубили гаманець з великою сумою грошей.

  • Ви запізнались на роботу.

  • Ви зламали ногу.

Резюме: важливо вміти розпізнавати справжні та уявні цінності. Існують тільки два горя: хвороба, смерть. Решта - неприємності. Цінуйте життя, дружбу, здоров’я, сім'ю, повноцінне та довірливе спілкування. Радість починається тільки з вас ! А чи вміємо ми спілкуватись з іншими ? Завдання, яке я вам пропоную називається «У класній кімнаті».

Вам необхідно уважно подивитись на фото, зрозуміти про що йде мова,увійти в образ, зрозуміти стан, емоції, озвучити думки героїв.

Резюме: якщо ми частіше розумітимемо душевний стан інших, від цього тільки поліпшиться світ, а спілкування стане - толерантнішим.

Заключний етап. Сходинка «Творча майстерня».

Найвища сходинка - творча майстерня. Підйом на неї дуже важкий. Але, піднімаючись, ми перетворюємо не тільки свою душу, але й навколишній світ, удосконалюємо майстерність педагогічного спілкування.

Резюме: ми сьогодні перевірили себе, як ми ставимось до себе, людей, чи вміємо правильно спілкуватися. І, хоча це лише гра, вона довела, що вміємо спілкуватися. У нас ще багато часу, ми зможемо вчитися і навити інших правильному педагогічному спілкуванню, якщо до цього прямуватимемо.


Список використаної літератури

  1. Волков Н.П. «Педагогіка», К.,2002.

  2. Амонашвили Ш. «Размышления о гуманной педагогике». М.,1995.

  3. Державний стандарт початкової загальної освіти.К.,2012 .

  4. Міхелі С. «Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського як концептуальна основа особистісно орієнтованого підходу ». Ж-л. «Початкова школа». № 9.2003.

  5. Савченко О.Я. «Сучасний урок в початковій школі». К.,1997.

  6. Сухомлинський В.О. «Сто порад вчителю».К.1976.

  7. Мачуська Г.М. «Формування культури спілкування» (Педагогіка і психологія).1997 № 3.

  8. Кайдалова Л.Г. «Педагогічна майстерність». Х..2009.

  9. Національна доктрина розвитку національної освіти України. К.2002.


Головко С. С.,

вчитель початкових класів СШ І ступеня №9
Формування творчої особистості

засобами образотворчого мистецтва

«Витоки здібностей та обдарувань дітей –

                            на кінчиках їхніх пальців. Від пальців,

                         образно кажучи, йдуть маленькі струмочки, 

які живлять джерело творчої думки»

В.О.Сухомлинський

Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації потребують від школи підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими здібностями.

Кожна людина, яка б вона сильна, цілеспрямована, практична не була, прагне до досконалості, до краси....

Їй потрібно те життєдайне джерело, яке б наповнювало душу енергією, розум – мудрістю, а життя – красою...

Звичайно, цю важливу роль відіграє мистецтво. Людина, яку надихнули ніжні звуки чудової мелодії, неперевершений спів поезії, а чи незабутній, різнобарвний слід пензля на полотні, здатна на справді великі справи.

Серед інших видів мистецтва образотворче мистецтво унікальне у вирішенні задач як художнього, так і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприйняття образотворчого мистецтво, а й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність стає однією з найдоступніших форм творчості, що емоційно захоплюють. Адже, як відомо, дитя, яке ще не вміє зв’язно говорити, висловлювати свої думки, вже намагається чи то на клаптику паперу, чи то на стіні будинку, намалювати деякі невідомі йому штрихи. Або з охотою береться до розфарбовування кольоровими олівцями замальовок...

Хочеться, щоб кожна дитина розвивалася всебічно, і якщо в ній «дрімає» якийсь талант, то треба, щоб він розкривався на користь їй та іншим. Адже видатний педагог В.Сухомлинський мудро підкреслив, що, виряджаючи дитину до школи, кожна мати вірить у те, що справжній учитель побачить у її дитині щось таке, чого не бачить вона, і буде розвивати помічені здібності.

Ще донедавна у шкільній практиці образотворче мистецтво було так званим «другорядним» предметом і обмежувалося, у кращому разі, такими видами діяльності учнів, як малювання та бесіди про мистецтво, а в гіршому – використовувалося для того, щоб «наздогнати» математику…

В останні роки спостерігається тенденція до позитивних змін.

Загальною метою образотворчої освіти є розвиток у дітей високих естетичних ідеалів на основі особистісно-ціннісного ставлення до реального світу та творів мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб і здібностей до творчої самореалізації у процесі художнього осмислення світу.

Люблю свою професію. Ось лише 4 роки – вік мого професійного зростання. Не відразу, а крихітками, цеглинками твориться моя методика, моя педагогічна майстерність. Та з самого початку для себе постановила: не копіювати нічиєї манери! Наслідувати, продовжувати, спостерігати за роботою досвідчених колег, але вчитися самій; визнавати і шанувати індивідуальну манеру інших, виробляючи свою. Чим більше й краще готуєшся до уроків, тим сильніше бажання говорити самому, слухати себе. Але ж стримувати свою «готовність», щоб пробудити активність класу, – це, мабуть, і є мудрість вчителя.

Творчість учителя породжує творчість учня. Діти – барометр нашої роботи. Виходячи з цього, визначила для себе чотири непорушні вимоги: працювати особистісно, сучасно, артистично, творчо.

Професія вчителя не терпить шаблону, відставання від вимог часу. Людина, яка присвячую себе їй, повинна мати всі ті якості, що їх вона хоче виплекати в своїх учнях. Нова людина може бути вихована тільки новою людиною.

Основні свої завдання вбачаю в:



  • розвитку творчих здібностей школярів;

  • особистісно-орієнтованому навчанні;

  • створенні сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини;

  • розвитку учнів через гру;

  • урізноманітненні форм і методів навчання.

З свого досвіду роботи помітила, що із перших днів перебування дитини у школі, вона із задоволенням зображає на папері все, що бачить, уявляє, що її оточує (маму, тата, дерева, птахи, квіти і т.д.).

Свою творчість як педагога я бачу у виявленні нових методів взаємодії вчителя й учнів або у відкритті нових і перспективних педагогічних можливостей уже відомих методів.

На моїх уроках мають місце такі методи навчання:


  • Словесні(розповідь-пояснення, бесіда).

  • Наочні(ілюстрація, демонстрація).

  • Практичні(навчальна праця).

  • Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності:

  • створення ситуації інтересу (використовую пізнавальні ігри, кросворди, ребуси, цікаві пригоди, гумористичні уривки, перегляд навчальних телепередач, мультфільмів, беремо участь у конкурсах). Я вважаю, що розвиток інтересу в учнів – це засіб активізації навчання, який сприяє кращому засвоєнню знань. Цікаво учням – цікаво з ними і мені. Байдужість у навчанні негативно впливає на всіх учасників навчального процесу.

Пізнавальні ігри, як метод на моїх уроках, набувають великого значення для стимулювання та формування інтересу до знань (ігри-подорожі, вікторини тощо). У грі обов'язково є ведучі, виконавці, експерти, глядачі.

Розробляючи художньо-дидактичні ігри, я враховую чотири види діяльності учнів на уроці: малювання з натури, тематичне, декоративне малювання, бесіди про образотворче мистецтво.

Художньо-дидактичні ігри можна поділити на кілька видів: ігри-подорожі або екскурсії, ігри-змагання або естафети, ігри-загадки, ігри-лото, композиційні ігри.

Діти – це майбутні дорослі люди і, не дивлячись на те, що навколишні предмети вони зображують всі по-своєму, і всі по-різному, у них є одне спільне – вони всі люблять гратися. Методика роботи в початкових класах базується на широкому використання ігрових форм. За допомогою гри мобілізуються інтелектуальні сили учнів. Дітям дається можливість у здорових ігрових умовах відчути радість творчості, радість згуртування колективу.



  • стимулювання дітей (роз'яснення мети навчального предмета – метод стимулювання, основним правилом якого є: «Це згодиться в житті», «Без цього не можна бути освіченою та культурною людиною», «У майбутньому це стане тобі необхідним»);

  • заохочення учнів у навчанні (оцінка учня за успіхи, усне схвалення та осуд педагога);

  • міжпредметні зв’язки

Образотворче мистецтво

Читання

  • Сніжна зіронька горить (1 кл.)

  • Зимовий день (1 кл.)

  • Писанка (2 кл.)

  • Казковий персонаж (3 кл.)

  • Малюємо казку (3 кл.)

  • Малюємо портрет (4 кл.)

  • Текст «Морозів малюнок» (1 кл.)

  • Вірш «Зима і весна» (1 кл.)

  • К.Перелісна «Писанка» (2 кл.)

  • Ш.Перро «Кіт у чоботях» (3 кл.)

  • Н.Куфко «Гуси-лебеді» (3 кл.)

  • «Каїн і Авель» біблійна легенда (4 кл.)

Образотворче мистецтво

Природознавство

  • Сніжна зіронька горить (1 кл.)




  • Осінь мальовнича (2 кл.)

  • Квітуча галявина (2 кл.)

  • Хто у лісі живе? (3 кл.)

  • Краю мій рідний (4 кл.)




  • Подорож до моря (4 кл.)

  • Краще гір лише гори (4 кл.)

  • Вірні друзі людини (4 кл.)

  • Вода у природі. Властивості води (1 кл.)

  • Осінь (2 кл.)

  • Скоро літо (2 кл.)

  • Тварини в природі (3 кл.)

  • Рідний край на території України (4 кл.)

  • Водойми України (4 кл.)

  • Гори (4 кл.)

  • Тваринництво в рідному краї (4 кл.)

Образотворче мистецтво

Математика

  • Танок повітряних зміїв (1 кл.)

  • Космонавт (1 кл.)

  • Архітектура і ми (2 кл.)

  • Крижаний палац (3 кл.)




  • Людина і рух (4 кл.)

  • Розпізнавання трикутників (1 кл.)

  • Многокутники (1 кл.)

  • Квадрат. Прямокутник (2 кл.)

  • Побудова прямокутника, квадрата (3 кл.)

  • Швидкість. Час. Відстань (4 кл.)

Образотворче мистецтво

Трудове навчання

  • Прикрась ялинку (1 кл.)




  • Ходить гарбуз по городу (1 кл.)

  • Світ комах (2 кл.)

  • Квіти (2 кл.)

  • Чудові візерунки (3 кл.)

  • Незабаром Новий рік (4 кл.)




  • Виготовлення ялинкових прикрас (1 кл.)

  • Ліплення овочів (1 кл.)




  • Метелик (2 кл.)

  • Квітка (2 кл.)

  • Вишивання хрестиком (3 кл.)

  • Виготовлення карнавальних масок (4 кл.)

  • Виготовлення іграшок для лялькового театру (4 кл.)

У ході організації практичної діяльності учнів використовую такі форми роботи:



  • Педагогічний малюнок – показую самий процес виконання малюнка будь-якою технікою, пояснюю той чи інший прийом роботи, конструктивну побудову предмета тощо. Виконую педагогічний малюнок крейдою на дошці або на великих аркушах паперу аквареллю чи гуашшю.

  • Схематичні малюнки і таблиці – показую основні етапи виконання малюнка та інші методичні вказівки. Їх використовую при поясненні законів перспективи, понять «холодні» та «теплі» кольори тощо. Таблиці можуть заміняти педагогічний малюнок, що економить час учнів.

  • Екранні наглядні посібники – використовую при показі послідовності виконання роботи. Екранні посібники можна зупиняти, розглядаючи той чи інший кадр декілька разів, що дає можливість детально проаналізувати та охарактеризувати зображене.

Я намагаюся, щоб уроки образотворчого мистецтва були цікавими для дітей. Адже вони здатні увести учня у світ творчості, прилучити його до скарбів художньої культури, відчути радість від власної творчості. У процесі роботи вишукую наявність задатків в учнів, які поступово розвиваю і перетворюю через певний час у здібності.

Одним із можливих варіантів розв’язання проблеми є застосування нестандартних форм проведення уроків, до яких я часто звертаюся у своїй практиці:



  • бінарні уроки

  • віршовані (римовані) уроки

  • інтегровані уроки

  • уроки-змагання

  • урок-діалог

  • урок-дослідження

  • урок-панорама ідей

  • урок-аукціон

  • урок-ярмарок

  • урок-мандрівка

  • урок-картинна галерея

  • урок-екскурсія та інші.

Під час таких уроків учні намагаються показати все своє уміння, продемонструвати знання в різних видах і жанрах мистецтва.

На власному досвіді переконалася, що сутність сучасного уроку полягає не лише в змісті, а й у методиці його побудови, використанні нестандартних форм навчання.

Подорожі в світ краси природи – екскурсії відіграють важливу роль в естетичному вихованні дітей, в розвитку їх спостережливості. З практики помітила, що доречно водити учнів в одне і теж місце в різні пори року. Тоді вони бачать, як природа змінює своє вбрання, спостерігають її багатобарвну палітру.

Перш за все навчаю учнів спостерігати оточуючий світ, бачити красу осіннього листочка, чарівність тендітної фіалки, звертати увагу на небо, хмаринки, що нагадують чарівних тварин, на різнобарвного метелика, що пурхає поміж квітів тощо. Для цього даю дітям домашнє завдання на спостереження. Наприклад, перед вивченням теми: «Вірні друзі людини» (4 клас), діти спостерігають за своїми домашнімиулюбленцями – собакою, кішкою, хом’ячком, звертають увагу на їхню будову, колір, повадки.

Під час екскурсії, наприклад, в осінній парк, звертаю увагу дітей на форму дерев, колір їх стовбурів, гілок, красу різнобарвного листя, колір неба, землі, трави, положенням сонечка, розміщенням тіні від дерев тощо. В.О. Сухомлинський казав, що осмислення краси|вроди| – це основа, стрижень|стержень| естетичної освіти|утворення|, серцевина тієї естетичної культури, без якої відчуття|почуття| залишаються глухими до всього прекрасного. Він давав пораду: «зупинися|зупиняйся| і ти в подиві перед красою|вродою|, в твоєму серці тоді теж|також| розцвіте краса» [10, 371].

Використання цих форм уроків, я вважаю, що має певні переваги, оскільки вони дозволяють урізноманітнювати навчальну діяльність, відійти від чітких рамок стандартного уроку з його незміненою структурою; сприяють підвищенню активності учнів, а отже – і ефективності уроку. Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців, на мою думку, нестандартні уроки створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливиму роботі початкової школи. Тому на кожному уроці я вишукую неординарні засоби і методи їх проведення.

У своїй роботі впроваджую інноваційні технології, поєдную групові та індивідуальні форми роботи.

Застосовую елементи інтерактивних, комп’ютерних технологій та формування творчої особистості.

Характерна риса сучасних інформаційних технологій полягає у тому, що вони надають практично необмежені можливості для самостійної і спільної творчої діяльності вчителя й учнів. Із авторитарного носія істини вчитель перетворюється на учасника продуктивної діяльності спільно зі своїми учнями. За допомогою комп’ютерних засобів створюється сприятливе середовище для розвитку інтелекту кожної дитини.

Мультимедійна презентація нині розглядається як дидактичний засіб навчання, а мультимедійний проектор – як технічний засіб, що дає змогу показати презентацію у класі. Мультимедійну презентацію можна віднести до електронних навчальних посібників, але з таким застереженням: електронний навчальний посібник – це самостійний засіб навчання, а презентація – допоміжний, що потребує коментарів і доповнень учителя.

За допомогою мультимедійних презентацій на уроці можна реалізовувати різноманітні форми навчально-пізнавальної діяльності – фронтальну, групову, індивідуальну.

Працюю над розвитком навчальних, інтелектуальних і творчих можливостей учнів початкових класів.



Віддаю перевагу таким інтерактивним прийомам та методам:

  • акваріум;

  • асоціативний кущ;

  • ажурна пилка;

  • мікрофон;

  • мозкова атака;

  • навчаючись – учусь;

  • рефлексія;

  • рольова гра та інші.

У своїй роботі намагаюсь дотримуватися принципів диференціації та індивідуалізації навчання. Враховую принципи особистісно-орієнтованого навчання та наступності, розподіляю учнів на різнорівневі групи, в яких діти мають можливість працювати на тому рівні, який для них сьогодні можливий і доступний.

Головні етапи, за якими відбувається розвиток малювання у дитини:

  • Достадійна фаза (від 2 до 4 років) – зображення каракулів, штрихів, безформного зображення елементів.

  • І стадія (від 4 до 6 років) – схематичні зображення, далекі від реальних предметів; зображення людини – це «головоноги»; дитина малює по пам’яті, те, що знає, а не те, що бачить.

  • ІІ стадія (від 6 до 8 років) – виникає почуття форми та лінії; народжуються паростки зображення, схожого на дійсність.

  • ІІІ стадія (від 8 до 12 років) – з’являється силует чи контур, але ще відсутні перспектива і пластичність форми.

Вважаю, що розвиток творчої уяви також здійснюється через:

  • «Неправильний малюнок» – заздалегідь підбираю малюнок з навмисними помилками, який вчить учнів аналізувати, а не бездумно дивитись на картинку.

  • Ребуси, загадки, кросворди – використовую для того, щоб не плутати терміни, адже потрібно створити асоціації.

  • Казкову ситуацію – створюю або підбираю казку до певного малюнку, образу.

  • Хвилинки-веселинки – застосовую для підвищення настрою, для виклику позитивних емоцій.

  • Нетрадиційні техніки і матеріали.

Важливе місце на моїх уроках образотворчого мистецтва являє ознайомлення з нетрадиційними техніками:

  • Жмаканим папером – занурити у фарбу жмаканий папір і зробити відбиток на папері, домалювати пензлем необхідні деталі.

  • Набризкування – виконується за допомогою фарби та зубної щітки.

  • Пальцевий живопис – малювання за допомогою пальців та долоні ягід, квітів, тварин тощо.

  • Ниткою – скласти аркуш паперу навпіл і розгорнути. На одну сторону аркуша викласти довільно змочену у фарбі нитку, накрити іншою частиною аркуша і потихеньку витягувати нитку.

  • Психомалювання – під музику діти малюють олівцем із закритими очима, передаючи враження від мелодії. Після прослуховування музики, діти розплющують очі та доопрацьовують малюнок кольором.

  • Свічкою – на аркуш паперу наноситься малюнок свічкою. Він є, але його не видно. Пропонується зафарбувати фон і подивитись, що вийшло.

При ознайомлені з графікою на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі я використовую такі види технік:

  • плямографія;

  • гратографія;

  • монотипія на склі;

  • монотипія «близнята».

В другому класі діти знайомляться із таким видом техніки, як плямографія. На таких уроках ядемонструю учням виражальні можливості плями; вчу працювати тушшю в техніці «плямографії»; розвиваю образне мислення, зорову та емоційну чутливість; виховую естетичні почуття, смак, акуратність у роботі з тушшю; активізую творчу ініціативу учнів.

З гратографією проводжу знайомство також у другому класі. Це є техніка гравюри на вощеному папері. На цих уроках формую поняття про теплу і холодну гаму кольорів, розвиваю образне мислення, композиційні навички; вчу учнів виконувати композиції без попередньої прорисовки олівцем.

В третьому класі учні ознайомлюються з технікою монотипії на склі. У ході таких уроків вчу дітей прийомам і методам художнього відтворення образів довколишнього середовища, користуючись технікою монотипії; розвиваю уміння бачити в різноманітних лініях, задуману композицію (зимовий пейзаж), формую охайність, самостійність, бажання творити прекрасне довкола себе.

Наприкінці 2 класу ознайомлюю дітей з таким незвичайним видом техніки образотворчого мистецтва як монотипія «близнята». В ході таких уроків навчаюучнів прийомам і методам художнього відтворення образів комах, користуючись технікою монотипії; розвиваю уміння бачити в різноманітних лініях, плямах, в заданій кольоровій гамі задуману композицію (світ комах); поглиблюю знання учнів про рівномірне заповнення площини аркуша паперу; даю елементарні поняття симетричної форми та формую розуміння ролі осі симетрії в її побудові.

Я помітила, що використання нетрадиційних технік на уроках з образотворчого мистецтва допомагає дітям у подоланні негативних емоцій. Тобто мимоволі здійснюється психологічна корекція, яка допомагає знімати негативні емоційні переживання дітей. Це сприяє підвищенню рівня самоповаги та нейтралізації захисних симптомокомплексів (тривожність, недовіра до себе, відчуття меншовартості, ворожості, конфліктності, труднощів у спілкуванні), спричинених внутрішніми конфліктами особистості.Тому стараюся правильно поставити завдання – навчати дітей відтворювати навколишній світ, творчо мислити, уявляти, а також позбуватись негативних емоцій та переживань, що виникають у школяра в ході виконання практичних завдань з образотворчого мистецтва.



Висновок

Одним з дійових засобів гармонійного розвитку людини є естетичне виховання, яке відіграє важливу роль у формуванні не тільки естетичного ставлення людини до навколишньої дійсності, але й духовно-моральних якостей.

Отже, впевнено можу стверджувати, що образотворче мистецтво – це один із видів мистецтва, що найбільш потрібний людині: від народження – до смерті.

Специфіка предмета «Образотворче мистецтво», на мою думку, дозволяє вчителю широко використовувати інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати у дітей інтерес до навчання, сформувати творчу особистість молодшого школяра.

З свого досвіду роботи відстежила, що учні надзвичайно полюбляють уроки образотворчого мистецтва, адже на них вони можуть повністю себереалізувати. Найбільше школярам подобається ілюстративне малювання. Для цього вони використовують свої знання, набуті під час читання казок, а також проявляють елементи власної фантазії. Також учні чудово справляються із декоративним малюванням, яке дає їм змогу «вилити» свою уяву на альбомний лист. Із захопленням працюють в різних нетрадиційних техніках малювання. Це сприяє розвитку мислення, уявлення дітей та змушує їх співставляти елементи реального і фантастичного.

Проведення нестандартних уроків робить процес навчання інтенсивним, бо створює атмосферу змагання, вихо­вує вміння співпрацювати. Такі уроки сприяють розвитку творчості, формуванню власних поглядів на проблеми, які слід вирішити. Під час цих занять молодші школярі вчаться зіставляти, узагальнювати, систематизувати, розвивають мовлення.

Введеннядидактичнихігор та ігровихситуаційдозволяєучням у більшдоступнійформіпізнавати красу навколишньогосвіту, розширювати і поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодівати основами образотворчої грамоти, сприяє створенню атмосфери невимушеного творчого пошуку, емоційного комфорту.

До кінця навчання в початковій школі учні знають чимало творів образотворчого мистецтва, добре справляються з композиціями на задану тему. Вони люблять ілюструвати знайомі їм літературні твори і знають художників-ілюстраторів їх улюблених дитячих книг. Можливо, з наших учнів у майбутньому не буде жодного професійного художника. Завдання педагога не в цьому.



    • Ми допомагаємо дітям опанувати мову мистецтва!

    • Навчаємо здатності почувати гармонію і створювати її своїми руками!

    • Формуємо творчу особистість, даємо дитині можливість глибше увійти у світ мистецтва, у царство краси!

    • Розвиваємо творчі здібності, художнє мислення й уяву.

І якщо на уроці в учнів захоплено заблищали очі і хоча б у декого з наших (з числа невгамовних) потягнулася рука до олівця або пензля, а на чолі між брів з’явилася «складочка серйозності», у цю мить відчуваємо: у дитини виник інтерес, отже, формується позитивне ставлення до навчання, до нашого предмета! Виходить, сьогодні мета уроку досягнута!

Підсумовуючи сказане, я хочу наголосити, що учень може погано читати, писати, лічити, але чудово малювати. Отже, у нього добре розвинене почуття прекрасного.

Людина, що тягнеться до краси, постійно вдосконалюється. Завдяки таким людям вдосконалюватиметься і навколишній світ, а заодно і добрішатиме. Адже, як відомо: «Краса врятує світ».

В молодшому віці «всі діти без винятку – пристрасні художники».



Уміймо бачити і дарувати красу! Учімося створювати її! І тоді світ неодмінно стане привабливішим, привітнішим та досконалішим...
Список використаної літератури

  1. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи – К.: «Початкова школа». – 2006. – С. 394-429.

  2. Бардакова Ю.Є. Інтелектуальні ігри в початковій школі // Упоряд. Ю.Є. Бардакова. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 192 с.

  3. Бутрім В. Інтерактивні дидактичні ігри в початковій школі. – К.: Шк. світ, 2007. – 112 с.

  4. Євченко М. Образотворче мистецтво у початковій школі – погляд практика // Початкова школа. – 2011. – №9. – С.59-60.

  5. Огієнко Т., Філіпова Н. Довідник молодшого школяра: образотворче мистецтво // Початкова школа. – 2005. – №6. – С.№7, 2006 р. – С.39-41.

  6. Приймич Л. Розвиток учнів в умовах творчого навчання // Початкова школа. – 2011. – №6. – С.9-11.

  7. Середа О. Розвиток естетично-творчої діяльності молодших школярів засобами різних видів мистецтв // Початкова школа. – 2007. – №2. – С.57-58.

  8. Скворчевська О.В. Ігрові методики роботи з учнями 1-4 класів. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 207, [1] с. – (Серія «Школа класного керівника»).

  9. Суховірський О. Психологічні передумови використання комп’ютерних засобів і технологій в початковій школі/ О. Суховірський// Проблеми початкової ланки освіти в контексті розвитку світових тенденцій: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – К.: Хмельницький; Івано-Франківськ, 2003. – С.37-42.

  10. Сухомлинский В.А. Павлышскаясредняя школа. – М.: «Просвещение», 1979. – С. 371.

  11. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва. 3 клас: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 104 с.

  12. Хомич С. Використання мультимедійних засобів у навчально-виховному процесі початкової школи // Початкова школа. – 2010. – №11. – С.41-43.

  13. Чекіна О.Ю. Інтегровані уроки в початковій школі. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. – 192 с. (Серія «Педагогічні інновації. Майстерня»).

  14. Юхимчак Н. Розвиток творчих здібностей молодших школя // Початкова школа. – 2005. – №6. –С.15-16.

  15. Юшкіна О. Ігри та вправи до уроків образотворчого мистецтва // Початкова школа. – 2007. – №11. – 39-40.

Додаток
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка