Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни



Сторінка3/5
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.53 Mb.
1   2   3   4   5

Визначення критеріїв, підбір методів діагностики і прогнозування готовності людини як суб'єкта праці. Особливості діагностики професійних кадрів при атестації і висуненні резерву.



Тема 10. Психологічні питання підготовки кадрів

Психологічні основи виховання і професійного навчання / формування образу професії, професійної самосвідомості, індивідуального стилю діяльності, професійних знань, умінь, навичок/. Розробка програми навчання. Підбір методів професіональної підготовки. Виділення критеріїв і вибір методів оцінки і ефективності. Види і форми професійного навчання. Дилема стандартизації і індивідуалізації професійного навчання.



Тема 11. Психолгічні питання адаптації і стабілізації робочих кадрів

Види адаптації, які обумовлюють процес адаптації/ зовнішні- об'єктні, внутрішні - суб'єктні/. Критерії і методи оцінки адаптації робочих кадрів. Висунення кадрового резерву. Психологічна і соціально-психологічна реабілітація хворих інвалідів як засіб компенсації різних порушень фізичного і психічного здоров'я людини і як засіб поновлення ресурсів країни. Умови підбору професій і можливості компенсаторного пристосування людини до вимог професії.


Тема 12. Психологічні аспекти підвищення професійної працездатності

Фактори /зовнішні і внутрішні/, які обумовлюють працездатність людини. Працездатність як показник зміні функціонального стану людини в процесі діяльності. Критерії оцінки працездатності. Закономірності змін працездатності в процесі праці. Методи діагностики функціонального стану і засоби зниження професійної втоми і підвищення професійної працездатності /режим праці і відпочинку, чергування операцій, нормування праці і інше/. Психологічні методи корекції і профілактики несприятливих функціональних станів.


Тема 13. Психологічні пиатння безпеки праці

Людський фактор в травматології і аварійності. Об'єктивні її суб'єктивні причини нещасних випадків. Класифікація причин помилок людини. Методи вивчення і аналізу причин нещасливих випадків і аварій. Психологічні засоби підвищення безпечної поведінки людини в професійній діяльності.


Тема 14. Соціально-психологічні проблеми взаємовідносин в трудовому колективі

Конфлікт, його структура, причина виникнення. Методи дослідження і способи оптимізації соціально-психологічного клімату в трудовому колективі. Перспективи психології праці як області наукових знань про суб'єкт праці, як наукової дисципліни, що розвиває методологічні і теоретичні основи вивчення людини в трудовій діяльності, і як соціально-необхідної професії.

4. Плани семінарських занять

та завдання для самостійної роботи студентів





  • Самостійна робота студентів полягає у підготовці до семінарських, практичних та лабораторних занять. Викладачем подається дадаткові теми цих занять та завдання, які студенти повинні підготувати, спираючись на лекційний матеріал. Студентам пропонується самостійно опрацювати та поглибити знання з наступних тем, зробити конспект, що перевірятиметься викладачем по даним темам на семінарських заняттях.


Тема І. Загальне поняття про науку.

Класифікація наук. Поняття психології як науки системи методів і принципів добування знань. Поняття психіки. Обєкт і предмет психології. Структура та методи дослідження. Психологія в період науково-технічної революції. Основні теоретичні та прикладні проблеми психології. Основні завдання курсу, виховна та освітня мета курсу.


Тема 2.Психологічна спеціалізація в системі вищої школи України

Підготовка психологів на сучасному етапі вищої школи. Проблеми розробки і впровадження психологічної служби. Проблема кваліфікаційних кадрів. Психологічна спецаілізація на факультетатх та відділеннях психології університетів. Підготовка фахівців вищої кваліфікації через магістратуру та аспірантуру університетів. Паспорт спеціальності та спеціалізації.


Тема 3. Провідні учбові та науково-дослідні психологічні центри

Інститут психології ім. Г.С. Костюка СПН України. Науково-практичний центр політичної психології. Інститут педагогіки і психології професійної освіти. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Факультет психології. Одеський державний університет ім. І.І. Мечнікова. Відділення психології. Харківський державний університет. Психологічний факультет. Учбова та науково-дослідна робота на відділенні психології філософського факультету Львівського державного університету. Випускаюча кафедра та її загальна характеристика. Товариство психологів України, його центральні органи і регіони


Тема 4. Специфіка діляьності студента-психолога

Учбова діяльність види та форми. Вироблення навичок комплектування лекцій. Підготовка до семінарських занять. Конспект першоджерел. Робота в бібліотеці. Самопідготовка та її організація. Лабораторно-практичні заняття.

Учбово-дослідна та науково-дослідна робота студентів. Методичні та методологічні основи наукових досліджень. Наково-предметні гуртки та проблемно-дослідні групи. Науково-теретичні семінари. Робота з літературою. Написання рефератів, курсових, дипломних робіт. Виклад та оформлення результатів наукового дослідження. Основні вимоги до оформлення. Практика студентів її види та завдання. Типовий учбовий робочий план студента
Тема 5. Організація розумової праці

Проблема розуміння тексту. Темп розумової діляьності. Види читання. Суцільне читання, звичайне читання, вибіркове читання. Одержання загального враження про зміст тексту при цілеспрямованому пропуску його частини.

Динаміка розумової працездатності людини. Становлення, самоконтроль, самоуправління. Планомірність у роботі. Індивідуальне планування самостійної роботи.
Тема 6. Модель спеціаліста

Поняття про професійно-важливі якості, їх звязок з базовою спеціальністю. Виоги до теоретичної підготовки. Здатність організації та проведення прикладних досліджень. Організація психологічного навчання. Популяризаторська робота. Постійна робота над підвищенням теоретичного та професійного рівня.


Тема 7. Професійна позиція

Формування висококласного професіонала психолога – основний принцип пошуку. Особливості діяльності практичних психологів.. статус та професійна етика. Формування стилю спілкування як самостійної характеристики майбутнього психолога. Основні форми професійного спілкування психолога. Елементи особистої психотехніки. Психолог-дослідник, вимоги діяльності. Форми і зміст самопідготовки. Бесіда про видатних та зарубіжних вчених психологах. Активність життєвої професійної позиції. Стійкість професійної мотивації


Тема 8. Пріоритетні напрямик розвитку психологічної науки

Актуальні проблеми і протиріччя між розвитком психологічної науки та практикою. Ознайомча бесіда про функції, завдання та специфіку роботи психологів, які зайняті в народному господарстві в сучасних умовах. Можливості та обмеження професійної реалізації після закінчення універститету.




  1. Самостій робота

При розробці цього розділу робочої навчальної програми дисципліни слід керуватись “Положенням про організацію самостійної роботи студентів”, затвердженого науково-методич­ною радою університету, протокол № 2 від 12.02.2007 р.

Самостійна робота студента (СРС) є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, і є невід’ємною складовою процесу вивчення конкретної дисципліни. Її зміст визначається робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечу­ється системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни, а саме: підручниками, навчальними та ме­тодичними посібниками, конспектами лекцій, практикумами, методичними вказівками тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів по­винні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студентів. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсум­ковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять.

Зміст СРС з конкретної дисципліни може складатися з таких видів роботи:



  • підготовка до аудиторних занять (лекцій, практичних, семінарсь­ких, лабораторних тощо);

  • виконання практичних завдань протягом семестру;

  • самостійне опрацювання окремих тем навчальної дисципліни згід­но з навчально-тематичним планом;

  • переклад іноземних текстів встановлених обсягів;

  • виконання контрольних робіт студентами заочної і дистанційної форм навчання;

  • підготовка і виконання завдань, передбачених програмою прак­тичної підготовки, в тому числі курсового проектування, тощо;

  • підготовка до усіх видів контролю, в тому числі до курсових, мо­дульних і комплексних контрольних робіт та підсумкової державної атестації (державних іспитів, виконання випускної кваліфікаційної роботи бакалавра чи спеціаліста/магістра);

  • інші види діяльності, що ініціюються університетом, факультетом, кафедрою й органами студентського самоврядування.

При складанні плану самостійної роботи студента необхідно виходи­ти з загального обсягу годин, що відводиться на самостійну роботу з дисцип­ліни, видів самостійної роботи, що плануються для виконання студентом, загального тижневого бюджету часу студента, фізіо­логічно обґрунтованих норм навчального навантаження тощо.

Нереальність виконання домашніх завдань через великі обсяги, не­достатнє методичне забезпечення дисципліни призводять до зниження якості навчання, перешкоджають виконанню завдань з інших дисциплін, що вивча­ються у семестрі.




  1. Індивідуальне навчально - дослідне завдання

Виконується студентом під керівництвом викладача і полягає у ви­конанні індивідуальних завдань, що є однією з форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах. Індивідуальні завдання (реферати, розрахункові, графічні, курсові проекти чи роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені робочою навчальною програмою. Виконання інди­відуальних завдань створює умови для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріп­лення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосу­вання знань на практиці.

Індивідуальна робота студентів під керівництвом викладача вико­нується, якщо у робочому навчальному плані спеціальності вона передбаче­на. Індивідуальні завдання виконуються самостійно і не входять до тижневого аудиторного наванта­ження студента. Викладач контролює виконання індивідуального завдання на консультаціях, графік яких розробляється і затверджується завідувачем ка­федрою на початку семестру.

До індивідуальних завдань відноситься: написання рефератів, есе, виконання розрахункових, графічних робіт, аналіз практичних, проблемних ситуацій, підготовка результатів власних досліджень до виступу на конфе­ренції, участь в олімпіадах тощо. Особливим видом індивідуальних завдань є виконання курсових і дипломних робіт (проектів), яке здійснюється відповід­но до робочого навчального плану та існуючих вимог щодо їх змісту.




  1. Методи контролю та розподіл балів, що присвоюється студентам.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та се­мінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються кафедрою і відображаються у робочому плані дисципліни. Тестовий контроль можна проводити як на практичних, так і на лекційних заняттях.



Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершальних етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Семестровий контроль проводиться за однією із таких форм: се­местровий іспит, диференційований залік або залік з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програ­мою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Форма проведення іспиту може бути різною – письмова, усна, тес­това, письмово-усна (комбінована) тощо, вона затверджується кафедрою і ві­дображається у робочій навчальній програмі дисципліни.

Під час семестрового контролю враховуються результати здачі усіх видів навчальної роботи згідно із структурою залікових кредитів.

ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Педагогічний контроль за навчально-професійною діяльністю слу­хачів (магістрантів і аспірантів) здійснюється в таких формах:

а) поточний контроль відбувається за результатами виконання са­мостійних робіт (опрацювання психологічної літератури, написання рефератів, конспектування першоджерел, ведення психологічного словника, складання тестів тощо);

б) залік виставляється наприкінці семестру на основі поточного контролю з урахуванням відвідування занять, виступів на семінарах, якості самостійної навчальної роботи;

в) умовою допуску магістранта до екзамену є виконання ним усіх індивідуальних завдань. До екзаменаційного білету включається два теоретичні питання й одне практичне завдання.

Слухач може бути звільнений від складання екзамену за резуль­татами його роботи впродовж семестру. Йому виставляється оцінка поточного контролю.


Критерії та норми оцінювання знань слухачів із психології ви­щої школи

При оцінюванні знань, умінь і навичок слухачів із психології ви­щої школи враховується:

1) наявність і характер засвоєння психологічних знань (рівень усвідом­лення, міцність запам'ятовування, обсяг, повнота і точність знань):

2) якість актуалізації знань з психології вищої школи (логіка мислен­ня, аргументація, послідовність і самостійність викладу, культура професійного мовлення);

3) рівень оволодіння відомими прийомами аналізу психологічних фактів, сформованості умінь і навичок використання засвоєних знань на практиці;

4) прояв творчості і самостійності в навчально-пізнавальній діяльності:

5) якість виконання самостійної навчальної роботи (зовнішнє оформ­лення, своєчасність виконання, ретельність тощо). Особливими вимогами до знань слухачів із психології вищої шко­ли є:

- знання психологічних основ навчання і виховання у вищій школі як однієї з найважливіших передумов розвитку особистості май­бутнього фахівця;

- усвідомлення психологічних закономірностей формування осо­бистості студента в період навчання у ВНЗ;

- уміння показати можливості застосування здобутків психологічної науки для підвищення ефективності науково-педагогічної діяль­ності, виховання і навчання студентської молоді;

- розуміння ролі психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищого навчального закладу.

Норми оцінювання:

Оцінки «відмінно» заслуговує слухач, який виявив всебічні, сис­темні й глибокі знання навчального матеріалу і вміння вільно вико­нувати передбачені програмою завдання, ознайомлений з основною і додатковою психологічною літературою.

Зазвичай, оцінка «відмінно» ставиться студентам, які засвоїли вза­ємозв'язок основних категорій і понять психології вищої школи, усві­домлюють значення наукових знань для організації педагогічного про­цесу та науково-педагогічної діяльності викладача, творчо використо­вують їх при розв'язанні ситуаційних психолого-педагогічних завдань.

Оцінки «добре» заслуговує студент, який виявив повне знання на­вчального матеріалу, успішно виконав передбачені програмою завдан­ня, засвоїв рекомендовану основну психологічну літературу.

Як правило, оцінка «добре» виставляється студентам, які засвідчи­ли системні знання з психології вищої школи і здатні до їх самостій­ного поповнення та оновлення під час подальшої навчальної роботи і професійної діяльності. Одночасно вони допустили несуттєві неточ­ності, пропуски, помилки, які змогли самостійно виправити.

Оцінки «задовільно» заслуговує студент, який виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, потрібному для подальшо­го навчання і майбутньої роботи за професією, частково справився з виконанням передбачених програмою завдань, ознайомлений із час­тиною рекомендованої основної психологічної літератури.

Зазвичай, оцінка «задовільно» виставляється студентам, які до­пустили суттєві помилки у відповіді на семінарському занятті, іспиті або при виконанні залікових завдань, але продемонстрували здатність усунути ці помилки за допомогою викладача.

Оцінка «незадовільно» виставляється студентові, який виявив значні прогалини в знаннях основного навчального матеріалу, допус­тив принципові помилки у виконанні передбачених програмою за­вдань, нг знайомий з основною психологічною літературою.

Як правило, «незадовільна» оцінка виставляється студентам, у яких відсутні знання з психології вищої школи або їх недостатньо для про­довженая навчання чи початку професійно-педагогічної діяльності.
Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів , заліків та курсових робіт).


  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами .

Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка,оцінка з диференційованого заліку

Залік

A

90-100

5

Відмінно



Зараховано

B

81-89

4

Дуже добре

C

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

E

51-60

Достатньо

Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS , у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.

Особливості проведення семестрового підсумкового контролю відоб­ражаються в робочій програмі та описі дисципліни і доводяться до відома студентів групи на першому занятті з дисципліни.
8. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Приклад розподілу балів, які отримують студенти (для заліку)

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль № 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

100




























Т1, Т2 ... Т9 – теми змістових модулів

Приклад розподілу балів, які отримують студенти (для екзамену)

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль

2


Змістовий модуль

3


50

100

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12





































Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів
Приклад розподілу балів, які отримують студенти за виконання курсової роботи (проекту)

Пояснювальна записка

Ілюстративна частина

Захист роботи

Сума

до ___

до ___

до ___

100


Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).


  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка