Бердянськ 2009 (06)



Сторінка22/28
Дата конвертації11.04.2016
Розмір5.84 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   28

УДК 378.147:796.323.2

Л. О. Коновальська,

аспірант


(Національний педагогічний

університет імені М. П. Драгоманова)


ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Постановка проблеми. В умовах сучасності актуальною є розробка нових підходів до удосконалення системи підготовки учителів фізичної культури з метою підвищення їх професіоналізму та компетентності, зокрема методичної. Тому постала проблема визначення понять, що характеризують формування методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін. Роботу виконано відповідно до плану НДР Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Аналіз досліджень і публікацій. Г. Саранцев зазначає, що теоретичні основи методичної підготовки майбутнього вчителя традиційно розроблялися педагогікою та психологією, а завдання методики навчання предмету зводилися до забезпечення його готовності грамотно організувати навчально-виховний процес [8, с. 61]. Головним завданням методичної підготовки, на думку автора, було вироблення вміння у майбутніх учителів використовувати методичні рекомендації з вивчення навчального матеріалу на практиці. Як зазначає автор, у другій половині ХХ сторіччя відбулися значні зміни у житті нашого суспільства, які призвели до зміни ідеалів і цінностей, появі нових освітніх ідей, переосмисленню деяких педагогічних категорій і концепцій, що викликало підвищення вимог до випускників вищих педагогічних навчальних закладів [8, с. 61]. Сьогодні до підготовки майбутнього вчителя висуваються наступні вимоги: засвоїти методологію наукового пошуку, вміти адаптуватися до різних змін, прогнозувати хід розвитку тієї чи іншої ситуації [8, с. 65].

Г. Селевко зазначає, що поняття “методика викладання” та “технологія викладання” означеної дисципліни – часто використовуються як синоніми: відмінність між ними є насамперед у розставленні акцентів. У технології більше представлено цільовий, процесуальний, кількісний і розрахунковий компоненти, а у методиці – змістовий, якісний і варіативний [9, с. 9]. Автор зазначає, що термін “методика” має ще більшу кількість значень, які розрізняються за рівнем і галуззю застосування. Г. Селевко вказує на те, що методика викладання навчальної дисципліни – це частина педагогічної науки та практики, яка досліджує закономірності процесу передачі (викладу та засвоєння) учнями змісту дисципліни та яка розробляє їх використання на практиці. Методика викладання навчальної дисципліни вміщує модульні та локальні методики (методики викладання модулів, розділів, тем; методики організації та проведення різних форм занять і заходів) [9, с. 9].

На думку Т. Рабченюк, поняття “методична робота в школі – це цілісна система взаємопов’язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду й конкретному аналізі труднощів вчителів і спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя й вихователя, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи, а в результаті – на досягнення оптимальних наслідків освіти, виховання й розвитку майбутнього громадянина держави” [7, с. 12]. Автор вважає, що “питання про оптимізацію методичної роботи висувається на чергу денну новими реаліями шкільного життя і зумовлено недоліками в її організації” [7, с. 12].

Г. Мейксон, И. Столяк, С. Баранцев, Г. Береуцин, Г. Довгаль, Н. Любомирский стверджують, що від того, як організований руховий режим дітей в умовах загальноосвітньої школи, залежить їхнє здоров’я і працездатність [6]. С. Баранцев, Г. Береуцин, Г. Довгаль, И. Столяк, зазначаючи про значущість раціонального рухового режиму школярів щодо забезпечення їхнього здоров’я й працездатності, вказують на те, що він повинен передбачати усі види фізкультурно-оздоровчої роботи. Особливе місце автори приділяють організації, змісту й методиці проведення різних форм фізкультурно-оздоровчої роботи з постановкою й рішенням конкретних завдань, які визначаються закономірностями динаміки працездатності учнів протягом уроку, навчального дня, тижня, чверті, року. [12, с. 144].



Мета статті – з’ясування понять, які розкривають сутність методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури. Основні завдання статті: 1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури й інформації з мережі Інтернет щодо визначення понять, які розкривають формування методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури. 2. Провести анкетування студентів вищих навчальних закладів щодо володіння уміннями надавати методичну допомогу учню щодо його самостійних занять фізичними вправами, а також здорового способу життя. 3. Провести анкетування викладачів вищих навчальних закладів щодо володіння уміннями надавати методичну допомогу учню щодо його самостійних занять фізичними вправами.

З метою визначення поняття “методична компетентність”, на нашу думку, доцільним є визначення ще таких понять, як: “метод”, “методика”, “методична робота у школі”. У словниках поняття “метод” (від грец. methodos – шлях дослідництва, теорія, вчення) визначається як: спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення будь-чого [13, с. 110]; “спосіб організації практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об’єкта; спосіб, прийом або система прийомів для досягнення якої-небудь мети, для виконання певної операції [10, с. 536]”; спосіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання; сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного засвоєння (пізнання) дійсності [1, с. 724]. Поняття “методологія” у словниках визначається як: вчення про науковий метод пізнання; сукупність методів, прийомів, які використовуються в окремих науках [13, с. 111]; “вчення про методи пізнання й перетворення дійсності; сукупність прийомів дослідження, що їх застосовують у будь-якій науці [10, с. 536]”; вчення про структуру, логічні організації, методи і засоби діяльності або (у філософії – вчення про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання) [1, с. 888].

У словниках поняття “методика” визначається як: сукупність методів, прийомів виконання будь-чого, навчання будь-чому, а також наука про методи навчання [1, с. 110]; “розділ педагогіки, що вивчає і складає правила і методи викладання певного навчального предмета; узагальнення досвіду, способів, прийомів доцільного здійснення будь-якого завдання [10, с. 536]”. У галузевій спеціальній літературі уточнюється розуміння поняття “методика” щодо його використання у фізичній культурі та спорті: поняття “методика навчання” – це сукупність вправ, прийомів і методів, які спрямовані на навчання руховим та іншим умінням та навичкам, а також на їх подальше удосконалення; а поняття “методика тренування” – це система методів, методичних прийомів, вправ, які спрямовані на досягнення найбільшого ефекту у процесі спортивного удосконалення [11, с. 198]”. Схоже тлумачення поняття “методика” подається і в науково-педагогічній літературі. Воно розглядається як: сукупність способів проведення будь-якої роботи; галузь педагогічної науки, яка викладає правила та методи викладання окремого навчального предмета, наприклад, “фізична культура” у школі [3, с. 6]. У словниках поняття “методичний” визначається як: “який діє згідно з правилами методики, за встановленим розкладом, планом, системою” [10, с. 536].

М. Янова, В. Янов, В. Астафьєва звертають увагу на те, що важливим елементом методичної діяльності майбутнього вчителя фізичної культури є проблема пошуку та використання на заняттях спеціальних методів і прийомів евристичної спрямованості. На думку О. Ярошенко, поняття “методична підготовка майбутнього вчителя” – “це синтез теоретичних знань, практичний дій та елементів творчої діяльності [14, с. 73]”. Л. Манчуленко, аналізуючи спадщину К. Ушинського, звертає увагу на те, що методичний напрямок підготовки учителя передбачає набуття знань, які “повинні допомогти майбутньому педагогу ясно і чітко визначити для себе мету виховання і навчання і, основне, навчитися керувати названими вище процесами на всіх етапах його педагогічної діяльності [5, с. 62]”.

Мотивація на фізкультурно-оздоровчу діяльність, ствердження здорового способу життя населення розглядаються сьогодні як один із пріоритетних напрямків гуманізації освіти. Тільки здорова людина є джерелом радості, інтелектуальної й фізичної працездатності, володіє творчим потенціалом щодо перетворення суспільства. Рівень здоров’я є однією з визначальних умов самореалізації людини у всіх сферах діяльності. В. Лук’яненко зазначає, що щодо питання стратегії боротьби за здоров’я людини, охорони самої людської природи вчені всього світу надзвичайно одностайні [4, с. 25]. Переважна більшість із них головним джерелом розвитку й зміцнення ресурсів здоров’я бачить у систематичній фізичній активності протягом всього індивідуального життя [4, с. 25].

Д. Шитов вказує на те, що за допомогою вчителя формується необхідний суспільством “тип особистості”: учні залучаються до багатств, що вироблені людством, вчаться розуміти себе й готуються до майбутньої суспільної життєдіяльності, включаються у соціальне практичне життя. На його думку, саме вчитель є носієм загальнолюдських цінностей, творцем педагогічного процесу, вихователем творчої особистості [13, с. 58]. В. Валієва дотримується думки, що у процесі навчання у педагогічному вищому навчальному закладі випускники повинні опанувати цінностями фізичної культури на такому рівні, що забезпечив би не тільки можливість зміцнення здоров’я, високу професійну працездатність, фізичну досконалість, але й оптимальний рівень професійної компетентності щодо використання фізичної культури у виховній роботі зі школярами [2, с. 90]. За інформацією автора, саме недосконала організація навчальної діяльності, інформаційні перевантаження, обумовлені високим навчальним навантаженням; авторитарно репродуктивна система навчання; низький рівень компетентності учнів і педагогів в області знань із проблем виховання культури здоров’я щодо здійснення ними професійної діяльності в аспекті рішення оздоровчих завдань; відсутність у системі освіти концепції й ідеології здоров’я учнів і педагогів, що обумовлює ту обставину, що об’єктивна значущість життєвих пріоритетів не знаходить адекватного відбиття у змісті самої шкільної освіти; низький рівень культури здоров’я школярів і вчителів-предметників – відсутність у системі освіти цілеспрямованого навчання здоров’ю, призвело до того, що на винятково низькому рівні виявилася й культура здоров’я [2, с. 25]. Автор зазначає, що проблему недостатньої рухової активності (гіподинамія у процесі навчання в школі виявляється у 82% старшокласників) частково можна вирішити за рахунок проведення різноманітних форм фізкультурно-оздоровчої й спортивно-масової роботи [2, с. 25].

З метою з’ясування питань щодо формування методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури нами було проведено анкетування студентів і викладачів вищих педагогічних закладів, у якому взяло участь 300 осіб. Респондентами виступили студенти та викладачі факультету естетичного та фізичного виховання Бердянського державного педагогічного університету (53 студента та 20 викладачів), студенти та викладачі Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (58 студентів та 10 викладачів); студенти та викладачі факультету фізичного виховання Запорізького національного університету (61 студент та 21 викладач), студенти та викладачі Інституту фізичного виховання та спорту Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (58 студентів та 19 викладачів).

Аналіз відповідей студентів вищих навчальних закладів щодо володіння уміннями надавати методичну допомогу учню щодо його самостійних занять фізичними вправами свідчить, що з 53 студентів Бердянського державного педагогічного університету, які були опитані, такі вміння мають 71,70% студентів (не мають – 1,9%, не визначилися з відповіддю – 26,40%); з 58 студентів Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, які були опитані, відповідно: володіють – 75,86% (не володіють – 5,17%, не визначилися з відповіддю – 18,97%); з 61 студентів Запорізького національного університету, відповідно: володіють – 31,15% (не володіють – 34,43%, не визначилися з відповіддю – 34,43%); з 58 студентів Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова відповідно: володіють – 82,76% (не володіють – 3,45%, не визначилися з відповіддю – 13,79%). Середнє значення розподілу відповідей студентів вищих педагогічних навчальних закладів опитаних щодо володіння надавати методичну допомогу учню під час самостійних занять фізичними вправами подано на рис. 1.





Рис. 1. Середнє значення розподілу відповідей студентів вищих педагогічних навчальних закладів, опитаних щодо володіння уміннями надавати методичну допомогу учню під час самостійних занять фізичними вправами

Результати відповідей викладачів вищих навчальних закладів на запитання “ Чи навчаєте Ви студентів надавати методичну допомогу учню щодо його самостійних занять фізичними вправами?” розподілилися таким чином. Надали відповідь “так”: 90,48% респондентів Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (9,52% не визначилися з відповіддю), 90% респондентів Запорізького національного університету (10% респондентів не визначилися з відповіддю), 80% респондентів Бердянського державного педагогічного університету (15% респондентів не визначилися з відповіддю, а 5% дали відповідь “ні”), 52,63% респондентів Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (дали відповідь “ні” – 15,79%, не визначилися з відповіддю 31,58%). Середнє значення розподілу відповідей викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, опитаних щодо навчання студентів надавати методичну допомогу учню під час самостійних занять фізичними вправами подано на рис. 2.




Рис. 2. Середнє значення розподілу відповідей викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, опитаних щодо навчання студентів надавати методичну допомогу учню під час самостійних занять фізичними вправами

Висновки. У результаті аналізу відповідей студентів вищих педагогічних навчальних закладів виявлено, що 65,4% володіють уміннями надавати методичну допомогу учню щодо його самостійних занять фізичними вправами. У результаті аналізу відповідей викладачів вищих педагогічних навчальних закладів виявлено, що 87,5% опитаних респондентів навчають студентів надавати методичну допомогу учню щодо його самостійних занять фізичними вправами. Отже, базуючись на основі аналізу науково-педагогічних джерел, методична компетентність вчителя фізичної культури розуміється нами як інтегративна якість, яка характеризується сукупністю знань, умінь, навичок та особистісних якостей, якими володіє майбутній вчитель фізичної культури під час забезпечення методичної функції своєї професійної діяльності.

Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. Дослідити рівень володіння майбутніми учителями фізичної культури уміннями вивчення, аналізу й узагальнення досвіду з оптимізації процесу фізичного виховання школярів.
ЛІТЕРАТУРА

1. Большой энциклопедический словарь. – [2-е изд., перераб. и доп.] – М. : Большая Российская энциклопедия; СПб. : Норинт, 1999. – 888 с.

2. Валиева В. К. Формирование готовности студентов педвузов к физкультурно-оздоровительной и спортивно-массовой работе в общеобразовательной школе : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. / В.К.Валиева. – Чебоксары : РГБ, 2006.

3. Железняк Ю. Д. Подготовка специалистов по физической культуре и спорту в системе педагогического образования / Ю. Д. Железняк // Теория и практика физической культуры. – 2002. – № 5. – С. 6

4. Лукьяненко В. П. Физическая культура: основы знаний : учебное пособие / В. Лукьяненко. – М. : Советский спорт, 2003.

5. Манчуленко Л. В. Проблема підготовки висококваліфікованого вчителя у спадщині К. Д. Ушинського / Л. В. Манчуленко // Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковців, присвячені спадщині великого вітчизняного педагога К. Д. Ушинського. – 20-21 травня 2003. – Одеса, 2003. – С. 62

6. Мейксон Г. Б., Любомирский Н. Е. Методика физического воспитания школьников / Г. Б. Мейксон, Н. Е. Любомирский. – М. : Просвещение, 1989. – 243 с.

7. Рабченюк Т. С. Підвищення професійної майстерності вчителя: Організаційно-управлінський аспект : навч. пос. / Т. С. Рабченюк. – К. : ІЗМН, 1997.

8. Саранцев Г. И. Методическая подготовка будущего учителя в современных условиях / Г. И. Саранцев // Педагогика – 2006. – № 7. – С. 65.

9. Селевко Г. К. Альтернативные педагогические технологии / Г. К. Селевко. – М. : НИИ школьных технологий, 2005.

10. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. – К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1995. – 536 с.

11. Терминология спорта : Толковый словарь спортивных терминов / [сост. Ф. П. Суслов, Д. А. Тышлер]. – М. : СпортАкадемПрес, 2001. – 198 с.

12. Физкультурно-оздоровительная работа в школе : Пособие для учителя / С. А. Баранцев, Г. В. Береуцин, Г. И. Довгаль, И. Н. Столяк; под ред. A. M. Шлемина. – М. : Просвещение, 1988. – 144 с.

13. Шитов Д. Г. Подготовка студентов педагогических вузов как будущих классных руководителей к физическому воспитанию учащихся : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.08 / Д. Г. Шитов. – Саратов, 2002.

14. Ярошенко О. Г. Методична підготовка майбутніх учителів: реальний стан і шляхи до вдосконалення / О. Г. Ярошенко // Вища освіта України. – 2004. – № 1.

Дата надходження статті: 22.10.2009 року.

Дата прийняття статті до друку: 04.12.2009 року.

УДК 378.147:796.323.2

Н. М. Самсутіна,

аспірантка

(Бердянський державний

педагогічний університет)


МОНІТОРИНГ СУЧАСНОГО СТАНУ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Постановка проблеми. У процесі фахової підготовки учителів фізичної культури залишається актуальною проблема якісного формування знань, умінь і навичок з дисципліни “Теорія та методика викладання гімнастики”. Оволодіння студентами системою наукових знань з професійно-орієнтованих дисциплін, зокрема з дисципліни “Теорія та методика викладання гімнастики” є показником сформованості предметної компетеності, яка є одним із видів функціонально-професійних компентностей учителя фізичної культури. Окрім цього майбутній учитель фізичної культури має володіти уміннями практичного застосування предметних знань, зокрема навичками проведення загальнорозвивальних вправ різними способами, технікою виконання та методикою навчання хореографічних, акробатичних вправ та вправ на гімнастичних приладах, методикою проведення уроку з розділу “Гімнастика” у школі, способами підвищення загальної та моторної щільності уроку гімнастики.

Аналіз досліджень і публікацій. Н. Костихіна зазначає, що одна зі сторін формування професіоналізму педагога – компетентність у педагогічній діяльності [4, с. 14]. Ще навчаючись в інституті, наголошує автор, студент повинен одержати чіткі знання про сутність праці вчителя, про можливі деформації, про вимоги до особистості вчителя, про специфічні умови його праці. У цей період відбувається нагромадження системи знань і вмінь, які можуть бути фундаментом, базою для подальшого самовдосконалення [4, с. 14]. Р. Клопов наголошує на тому, що “…реалізація завдань щодо професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту потребує плекання особистості, яка здатна до плідної професійної праці в сучасних умовах, готової до професійної діяльності та володіє не лише системою спеціальних знань, професійних дій і соціальних відносин, а й сформованістю і зрілістю професійно значущих якостей, відповідною кваліфікацією [3, с. 3]”.

Г. Соловйов і В. Горбатов вважають, що технологічні вміння залежно від технологічної структури цілепокладаючої установки державного освітнього стандарту в сфері фізичної культури конкретизуються в педагогічних уміннях, які наповнюються наступним змістом: послідовно передавати знання від феноменологічного щабля абстракції до аналітико-синтетичного, прогностичного, аксіоматичного з урахуванням ступеня усвідомленості й рівня засвоєння; формувати інтелектуальні здібності (аналізувати, систематизувати, узагальнювати, робити висновки, пояснювати й переносити знання в інші сфери культури, наукові дисципліни, практику; формувати рухові навички, використовуючи різноманітні методи навчання й з огляду на індивідуальні можливості учнів, вести їх від репродуктивного рівня засвоєння до продуктивного; розвивати фізичні якості, враховуючи логіку використовуваних методів, послідовність засвоєння, позитивний перенос, оздоровчу значущість специфічного навантаження; формувати здатності організації й керування фізичним самовдосконаленням (аналітичні, рефлексивні, проективно-конструктивні); формувати мотиваційно-ціннісні орієнтації (інтереси, установки, переконання, потреби), створювати умови, що забезпечують ситуацію виховання всіх видів мотивів і потреб (особистісно- і соціально-орієнтованих), пробуджувати пізнавальні інтереси через мотиваційну підтримку кожної дидактичної одиниці; формувати науковий світогляд, активне відношення до праці, естетичні й моральні якості, залучати учнів до здорового способу життя; до фізкультурно-спортивної діяльності, вирішувати завдання комунікації досвіду методичних знань, практико-методичної підготовки; навчати методів самовиховання, самовдосконалення, самоконтролю й корекції; створювати умови для реалізації фізкультурних і спортивних інтересів. Автори наголошують, що сукупність складових фізичної культури особистості майбутнього вчителя, технологічні й педагогічні вміння визначають основні структурні, змістовні та критерії характеристики його професійно значущих якостей, які в цілому трансформуються у професійну готовність, а також рівні викладання (методологічний, емпіричний, фактологічний). Останні знаходять своє відображення в результаті професійно-педагогічної діяльності – рівнях фізичної культури учнів (творчому, освіченості, початковій грамотності) [5, с. 23].



Ю. Голенкова вважає, що “…специфіка уроків фізичної культури у середній школі характеризується проявленням високого емоційного напруження учнями та відповідальністю; вчителя за їх здоров’я та життя [1, с. 6]”. Саме тому, на її думку, “вчитель фізичної культури повинен володіти професійно важливими якостями педагога [1, с. 6]”. До них автор відносить такі якості, “як цілеспрямованість, правдивість, самостійність, рішучість, ініціативність. Крім цього він повинен бути здібним до саморегуляції емоцій, гнучкості у поведінці, дисциплінованим, витриманим, готовим швидко змінювати засоби впливу на учнів. Формування професійних якостей повинно відбуватися у студентські роки, бо це є фундаментом успіху в цьому виді діяльності. Але в сучасній системі освіти, в тому числі у навчанні майбутніх вчителів, ще мало уваги приділяється формуванню особистісних якостей спеціаліста [1, с. 6]”. На думку А. Забори, “основна увага при формуванні знань і навичок майбутніх вчителів фізичної культури повинна бути спрямована на викладання спортивно-педагогічних дисциплін, зміст, яких має бути переорієнтований на формування професійної свідомості майбутнього вчителя і включати: формування сучасної техніки виконання вправ як основи методу реального показу; оволодіння методиками розвитку рухових здібностей і навчання основним фізичним вправам шкільної програми з фізичної культури [2, с. 45]”. І. Шилова вказує, що результати спостережень за динамікою формування у студентів професійно значущих якостей і вмінь дозволяють припустити, що планування й організація навчального процесу на різних етапах навчання більшою мірою визначають загальний напрямок і зміст якостей, а їхні рівневі досягнення в навчанні й засвоєнні професії значною мірою обумовлюються внутрішніми психологічними факторами [6, с. 62]. І. Шилова вважає, що психологічні й психофізіологічні професійно значущі якості – це індивідуальні особливості людини, які визначають потенційні або реалізовані здатності до ефективного професійного навчання й подальшої конкретної професійної діяльності. Вимоги до професійно значущих якостей збільшуються в міру наростання ваги умов діяльності, під час якої потрібні стовідсоткова надійність і ефективність. Ступінь їхньої відповідності вимогам педагогічної діяльності обумовлює її продуктивність, успішність і безпеку [6, с. 62]. Робота виконана за планом науково-дослідної роботи Бердянського державного педагогічного університету.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   28


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка