Аномія актуальна соціально-психологічна проблема сучасності



Скачати 69.48 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір69.48 Kb.
АНОМІЯ – АКТУАЛЬНА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОСТІ

Сушецька Д.А.

(Науковий керівник к.філ.н. Скорбач Т.В.)

Харківський національний медичний університет


Початок ХХІ століття ознаменований загостренням проблем молоді в різних країнах світу, серед яких Україна не є винятком. Згідно діючого законодавства, молодими громадянами в нашій країні є особи віком від 14 до 35 років. Це складає приблизно третину економічно активної, тобто реально впливової частини населення. Таким чином, молодь можна розглядати як найбільш активну демографічну групу, активного учасника громадського життя.

Утім, особливістю молодих людей є те, що вони знаходяться в процесі становлення, перебувають у стані формування та утвердження життєвих позицій, мають власні орієнтації, інтереси та потреби. Тому від забезпечення стартових умов діяльності молоді залежить подальший розвиток суспільства та держави.

Невирішеність пов’язаних із цим питань призводить до низки проблем соціально-психологічного характеру, найгострішою з яких, на мій погляд, є аномія (з давньогрецької беззаконня, «відсутність норм»). Це такий стан суспільства, за якого значна частина його членів, знаючи про існування обов’язкових суспільних норм, ставляться до них негативно або байдуже. При аномії людина втрачає здатність пристосовуватися до змін як до невід’ємного атрибуту суспільного життя; зникають чіткі норми та правила поведінки, руйнуються суспільні цінності. Якщо звернути увагу на те, що зміни зазвичай супроводжуються різноманітними кризовими станами, тобто станами невизначеності, нестійкості, то стає очевидним, що аномія є одним з породжень кризи. Сьогодні Україна знаходится в стані політичної та економічної кризи, що робить проблему аномії дуже актуальною.

Один з дослідників аномії – американський психолог Роберт Маккавер стверджував, що це стан свідомості, при якому відчуття суспільної згуртованості послабляється або повністю руйнується. Тобто аномія – це руйнування відчуття причетності людини до суспільства [1].

Це ставить багатьох в непевне становище, позбавляє відчуття єдності з конкретною групою та суспільством в цілому. Можна сказати, що аномічна людина існує в суспільстві, але не належить до нього, не є суспільно активною. Вона втрачає відчуття спадковості та обов’язку, відповідальна лише перед собою. Звідси – порушення правил поведінки та моральних норм, зростання злочинності.

На жаль, сьогодні, усе це цілком притаманно українській молоді, яка потерпає від таких проблем, як: політична та економічна криза в країні, проблеми працевлаштування й зайнятості; невирішеність житлових умов; незадовільний стан здоров’я; соціальні відхилення (злочинність, пияцтво, наркоманія, проституція тощо); економічна та психологічна залежність від батьків; шлюбно-сімейні проблеми (високий рівень розлучень, сімейних конфліктів); низька народжуваність, яка не забезпечує навіть відтворення поколінь; утрата ідеалів, соціальної перспективи, життєвого оптимізму [2].

Тому є багато причин, однією з яких є те, що сучасна українська молодь – це перші покоління громадян, процес становлення яких відбувається в умовах економічних, суспільних та ціннісних змін. Перехід до дорослого стану, який раніше складався з традиційних атрибутів – безкоштовна освіта, гарантована робота, економічна стабільність, – став більш невизначеним. Відповідно, шляхи молодих людей до дорослого життя та незалежності стали іншими, ніж двадцять років тому. З одного боку, молодь має значну кількість виборів в організації власного життя, з іншого – вона опинилася перед новими ризиками й викликами.

По-перше, ці ризики безпосередньо впливають на сферу здоров’я. Так, у результаті вільного вибору способу життя молоді люди беруть на себе ризик втрати здоров’я. Як розумового – унаслідок нестабільності сучасного життя, що спричиняє депресію, так і фізичного – через збільшення рівня вживання алкоголю, тютюну, наркотиків, гіподинамію, що призводить до нещасних випадків і травм, а також поповнення лав груп ризику. Нездоровий спосіб життя впливає також і на репродуктивні функції, тобто на потенційне бажання та можливості мати дитину.

По-друге, не менш чутливо впливають ризики й на сферу дозвілля. Оскільки можливості організації вільного часу постійно розширюються, вони стали надзвичайно важливими у формуванні свідомості молодих людей. Однак значна частина молоді, з різних причин, просто не має доступу до них, що спричиняє проблеми у формуванні самосвідомості молодої людини. В умовах зростання соціальної напруженості та насильства, що сьогодні стає край гострою проблемою, батьки прагнуть обмежити життєвий простір юнаків та дівчат, віддаючи перевагу проведенню часу вдома, а не в громадських місцях, тому утвердився новий вид молодіжної комунікації через віртуальний простір. Безумовно, нові технології надали молоді доступ до більш мобільних форм спілкування та розширили можливості розвивати відносини поза часом та простором. Водночас ці технології роблять молодь більш залежною та вразливою для нових форм кібернасильства. На цьому тлі хвиля агресивної реклами та руйнівних зразків поведінки є потужним важелем впливу на свідомість молодої людини. Натомість сьогодні в суспільстві відчувається гостра нестача позитивних постатей та прикладів для наслідування.

По-третє, безпосередньо впливають ризики й на сферу громадської активності. Апатія та недовіра до політичних процесів, елементарне незнання того, що відбувається, або відсторонює молодь від участі в суспільному житті, або робить її інструментом різноманітних маніпуляцій, що сьогодні відчувається як дуже актуальна окрема проблема.

По-четверте, найбільше вплив ризиків і загроз відчувається у сфері зайнятості молоді, яка складає близько 30 % безробітних в Україні. Звідци й виклик професійній самореалізації молоді – найактуальніший виклик в умовах кризи. Адже однією з причин аномії є нереалізованість людини чи відсутність можливостей самореалізації.

Так, на сайті Федерації молодих медиків України були оприлюднені дані опитування, проведеного Національною Радою молодіжних організацій України на тему: «З якими викликами стикається молодь в умовах економічної кризи?». Найбільшим викликом для себе молодь визначила саме виклик професійній самореалізації, так вважають 48 % людей, що брали участь в опитуванні. Виклик професійній самореалізації – це виклик для молоді щодо влаштування на роботу та реалізації своїх професійних якостей і найбільша ймовірність втратити роботу за ознакою віку. 21 % вважають, що суспільна та економічна криза – це виклик моральності та психічному здоров’ю молоді. Тобто криза призводить до збільшення негативних проявів у молодіжному середовищі, а саме це – алкоголізм, наркоманія, злочинність. 19 % опитаних вважають, що криза – це виклик фінансовій самостійності, тобто зменшення рівня зарплатні, стипендій, соціальних виплат для молоді або їх знецінення. Цікаво, що 12 % опитаних вважають, що криза – це виклик суспільній активності. Причому він не є однозначним, наприклад, це може бути як зниження активності, так і її пожвавлення на противагу аномії [3].

Не останню роль у впливі на суспільну активність відіграє стан залученості молодих людей до процесів управління суспільством у будь-якій сфері. Бо саме незалученість, відчуженість і є чинниками, що викликають аномію. Низка ризиків та загроз формують відповідний життєвий досвід молодої особистості, посилюють соціальне відторгнення, знижують активність. Ця ідея не є новою, вона так чи інакше впливає на державну молодіжну політику, яка полягає в тому, що владі потрібно гнучко враховувати виклики, пов’язані з кризою, змінами потреб молодих громадян та суспільства в цілому [4].



Але ця політика держави по відношенню до молоді залишається, як і раніше, патерналістською (від лат. paternus батьківський, опікунчий). Сьогодні йдеться про сприяння адаптації молодих людей до складних кризових умов, про формування таких якостей молоді, які б дозволяли їм реально відігравати роль активної, творчої частини населення України. Недарма, програма в галузі молодіжної політики в країнах Європейської Спільноти передбачає два основних, у вказаній послідовності, принципи:

  • - активну й безпосередню участь молоді у її розробці та реалізації,

  • - підтримку молодіжних ініціатив державними структурами.

Процес допомоги молоді в західних країнах, як зазначають дослідники, дістає енергію в індивідуалізації, децентралізації та плюралізмі, що створює умови для широкого залучення молоді на різних рівнях та в різних сферах суспільного життя [5].

Саме так, а не в керуванні зверху, може бути забезпечено залучення молодих людей до управління суспільними справами і, через це, подолання причин, що призводять до таких негативних соціально-психологічних станів, як аномія.
Література

  1. Давидов П.Г. Формування моральної культури особистості як шлях подолання моральноправового конформізму // Наука. Релігія. Суспільство. – 2004. – № 3. – С. 221-222

  2. Панчук Н. Ціннісний контекст становлення молоді: проблема ідеалу [Електронний ресурс] / Н. Панчук. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vird/2011_15/PDF/7.pdf.

  3. Результати опитування на тему «З якими викликами стикається молодь в умовах економічної кризи» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ufmm.org.ua/news/197/

  4. Про затвердження Державної цільової соціальної програми Молодь України” на 2009–2015 роки : Постанова Кабінету Міністрів України від 28 січ. 2009 р. № 41. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show

  5. Нова європейська стратегія “Європа 2020”. – Режим доступу: http://www.depmolpol.ru/press_centr/news/index.php?ELEMENT_ID=753.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка