Англіцизми в сучасному українському Інтернет-сленгу: причини вживання та способи адаптації



Сторінка5/6
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.35 Mb.
1   2   3   4   5   6

3.10. Різниця між повсякденним мовленням та мережевою комунікацією

Аналізуючи відповіді на це питання, ми можемо стверджувати, що думки опитаних нами мовців поляризувались: 56% вважають, що їхнє мовлення відрізняється від комунікації в мережі, 46% вважають, що ні. Аналізуючи відповіді респондентів детальніше, ми з’ясували, що до першої групи належать молодші за віком опитані. Переважно, це студенти, які вимушені спілкуватись літературною мовою лише в університеті або в інших виняткових випадках. Другу групу відповідей ми вважаємо за необхідне розділити на дві підгрупи, а саме на тих, хто принципово дотримується мовного пуризму та граматичних норм при будь-якому спілкуванні, та тих, хто проводить чітку межу між спілкуванням приватним, яке позбавлене будь-яких стилістичних чи граматичних обмежень, та спілкуванням формальним, в якому обидва комуніканти мусять дотримуватися офіційних норм та грамотності. Нижче наводимо деякі цікаві відповіді, взяті нами з анкет:

«Ні, не вважаю. В повсякденному спілкуванні я вживаю таку саму кількість запозичень, як і в соцмережах, тобто стиль мовлення і написання такий же. Тут радше розрізнення понять пари-друзі. Адже на парах мовлення не рясніє запозиченнями, мова більш літературна, внормована. Хоча теж відіграє роль вік викладача: якщо він молодий, то англіцизми сприймаються органічно»;

«Якщо це спілкування з друзями, то цензури просто не існує. Ти розслабляєшся і просто доносиш певну інформацію, застосовуючи деякі лексичні одиниці. А при офіційному спілкуванні існують визначені норми і стандарти»;

«Думаю, що відрізняються. Спілкування у соцмережах – спілкування текстове, тому речення, які ми використовуємо, повинні бути короткими, стислими та інформативними. Тобто, розрахованими на 1) швидке написання, 2) з чітким формулюванням. Спілкування у мережах доволі специфічне. З одного боку, ми використовуємо аналог чату, і тут все зрозуміло: речення в такому випадку мають бути максимально короткими, це будуть питання і відповіді на них. Але написання статусів, дописів, коментарів і так далі – ситуація трохи інша. В такому випадку акцентується змістове наповнення, яке має зацікавити потенційного читача»;

«Доволі відрізняється. В Інтернеті для пояснення якихось понять краще використати сленг. Хоча, коли в повсякденному житті говорю про Інтернет/ІТ, то також використовую сленг».

Підсумовуючи усі відповіді, надані нам респондентами, ми виділили основні відмінності між повсякденним мовленням та мовленням у соціальних мережах:


  • Намагання бути якомога лаконічнішим при написанні повідомлень – для цього користувачі використовують абревіатури та скорочення (лол, btw, brb, CU, IMHO, etc), англіцизми, які є коротшими за українські відповідники, прості речення-репліки, що робить процес спілкування у чаті більш динамічним;

  • Неформальність – спілкування у соціальних мережах за допомогою миттєвих повідомлень або чатів розцінюється як приватне й майже не відрізняється від усного мовлення. Чимало респондентів зазначили, що часто використовують нецензурну лексику та лайливі слова. Користувачі мало задумуються над правильністю власного мовлення, адже найголовнішим є комфорт при спілкуванні та взаємопорозуміння між комунікантами.

  • Компенсація візуального контакту за допомогою мовної гри або смайликів – чимало опитаних відповіли, що часто вживають сленгізми, жаргонізми, англіцизми, русизми, метафори та гіперболи для того, щоб надати написаному тексту специфічної стилістики й емоційності. Цікавим є той факт, що кілька респондентів відзначили, що при реальному спілкуванні їм часто бракує смайликів або можливості візуального оформлення свого мовлення.

  • Можливість редагування написаного – дуже важливий чинник, який по-різному впливає на мовлення респондентів. Дехто з опитаних стверджує, що при набиранні тексту на клавіатурі комунікант має більше часу для обдумування та структуралізації написаного. Крім того, зазвичай автор має шанс виправити помилку у написаному повідомленні, або хоча б повторно надіслати неправильно написане окреме слово (у випадку миттєвих повідомлень). Проте, деякі учасники опитування відповіли, що при реальному спілкуванні вони намагаються розмовляти правильно та грамотно, однак у мережі приділяють цьому менше уваги у зв’язку з неформальністю та динамічністю такої комунікації.


3.11. Вплив комунікації он-лайн на мовлення

У наступному питанні респондентам було запропоновано окреслити, в який саме спосіб спілкування в Інтернеті впливає на їхнє мовлення. Проаналізувавши відповіді, ми визначили, яким чином комунікація в мережі впливає на мовленнєву діяльність опитаних:



  • Стилістика – соціальні мережі стали чудовими платформами, які змушують користувачів задуматись над тим, як найефективніше висловити необхідну інформацію, витрачаючи при цьому якомога меншу кількість часу для вводу тексту. Це спричинює використання скорочень і простих речень. Відповідно, такий спосіб комунікації стає звичним для мовця і починає використовуватись ним у повсякденному житті:

«Можливо, спілкування он-лайн впливає на стилістику шляхом переймання та використання окремих мовленнєвих конструкцій, які вживаються мною у соціальних мережах, в живому спілкуванні»;

«Інтернет-сленг та побудова речень відповідно до матеріалів, які були прочитані мною, «влізають» до мовлення»;

«Так, звісно, Інтернет-сленг впливає на моє мовлення. Адже це висловлення думок, тренування мовної стилістики, більша відповідальність, оскільки більше людей побачить написане. А також можливість відслідковувати власне мовлення»;

«Нівелюється різниця між розмовною та діловою мовою».

Крім того, чимало респондентів відповіли, що соціальні мережі негативно впливають на контроль лексики, яку вони вживають при спілкуванні, а також на стильову диференціацію мовлення. Звикнувши до мовного середовища, де ці мовні реалії втрачають своє значення, комуніканти продовжують нехтувати ними навіть там, де цього вимагають обставини:



«Можливим є погіршення мовлення, поява слів-паразитів. Також зайве відчуття свободи, коли, можливо, необхідно застосовувати певні мовні стилі, а не просто виконувати функцію передачі інформації»;

  • Орфографія – найбільша проблема при спілкуванні в Інтернеті. Понад 70% опитаних визнали, що не приділяють значної уваги розділовим знакам під час комунікації в соціальних мережах. Основними аргументами ігнорування пунктуації стали швидкість набору тексту та незначна роль розділових знаків при користуванні миттєвими повідомленнями. Найчастіше не беруться до уваги пунктуаційні знаки, в окремих випадках – навіть крапки, великі літери на початку речення чи при вживанні власних назв. Іншим важливим аспектом даної проблематики є правильне написання слів. Помилки у словах можуть бути спричинені поганими навиками вводу тексту на клавіатурі, неуважністю комуніканта або незнанням правильного способу написання слова.

«Правопис і пунктуація. Зокрема,спілкування он-лайн спростило мій правопис у неформальному спілкуванні: наприклад, речення починаю з малої літери, розділові знаки можу пропускати (не люблю цього робити, але інколи пріоритетнішою є швидкість неформального повідомлення у чаті, а не перевірка його форми»;

«Спілкування в соціальних мережах впливає на граматику, бо стає важко без автокоректора»;

«Зазвичай у соціальних мережах ніхто не звертає увагу на граматику та правильну побудову речення, адже головне – це швидко, лаконічно дати відповідь».

  • Словниковий запас – респонденти зазначають, що спілкування в мережі суттєво впливає на лексику, яку вони вживають щодня. Проте, тут думки опитаних розійшлися: дехто вважає, що спілкування в Інтернеті збагачує словниковий запас, інші стверджують, що навпаки, зменшує його, робить більш одноманітним:

«Виплив комунікації у соціальних мережах помітний в словниковому запасі, обсяг якого після такого спілкування трохи призабувається»;

«Так, дякувати Богу, вплив є тільки на словниковий запас. Наприклад, замість Боже мій я скоріше скажу омг, тому що саме це скорочення я часто використовую під час спілкування в соціальних мережах»;

«Впливає на словниковий запас, оскільки деякі слова приходять в розмові незнайомі, і ти їх вивчаєш»;

«Так, іноді впливає, адже простіше сказати «го» ніж «ходімо», проте це не завжди припустимо. Розмовляти та урізноманітнювати свій словниковий запас навіть такими англіцизмами корисно, у деякій мірі, проте все в міру. Водночас, у зв’язку з тим, що я працюю з програмами та літературою, що написані англійською, майже неможливо не позичити деякі фрази, ідіоми або просто слова до свого лексикону».

  • Освітній вплив під час вивчення іноземних мов – значна кількість респондентів заявили, що соціальні мережі допомагають їм у вивченні та опануванні іноземної мови. Пошук та комунікація з носіями мови ще ніколи не була настільки простою, як в соціальних мережах, де з легкістю можна віднайти спеціальні групи або спільноти, створені саме з метою навчання. Хоча, такий спосіб вивчення мови може мати певні недоліки: дуже часто носії мови, з якими спілкується комунікант, при комунікації в мережі можуть вживати он-лайн сленг своєї рідної мови, який суттєво відрізнятиметься від літературного варіанту. Звикаючи та перебираючи сленговий варіант іноземної мови, комунікант наражається на небезпеку бути неправильно зрозумілим або потрапити у некомфортні ситуації у зв’язку з стильовою невідповідністю свого мовлення. Ось пояснення, надані респондентами:

«Я часто спілкуюся з іноземцями, і таким чином намагаюсь покращити свої знання іноземних мов (наприклад, німецької чи англійської). Коли йдеться про російську чи українську мови, я помічаю, що завдяки соц. мережам я навчилася висловлювати свої думки більш чітко й лаконічно»;

«Так, впливає. Я часто спілкуюсь іноземними мовами (англійською, польською, російською) в мережі, це дає змогу «підтягнути» своє знання цих мов шляхом постійної практики».
3.12. Спосіб заповнення анкет респондентами

Завершуючи аналіз анкет, ми б хотіли зосередити свою увагу на мові, вжитій учасниками опитування під час написання відповідей на відкриті запитання. Попри формальний характер поставленого перед респондентами завдання, значна частина з них продовжувала вживати неформальний спосіб мовлення, типовий для приватної комунікації в соціальних мережах. Оскільки посилання на анкету, створену нами, було поширено саме за допомогою соціальних мереж, деякі з опитаних просто не хотіли або не вважали за потрібне стилістично змінювати своє мовлення. Серед найпоширеніших проблем під час аналізу текстів найбільше привернула нашу увагу відсутність розділових знаків та великих літер на початку речень. Типовими були граматичні помилки в написанні слів: частину з них ми ідентифікували як механічні, неправильне написання інших було спричинено впливом російської мови. Значна кількість респондентів продовжувала вживати смайлики.

Підводячи підсумки нашого дослідження, ми можемо зробити висновок, що соціальні мережі стали невід’ємною частиною життя українця, а отже, вони суттєво впливають на формування сучасної української мови. Попри те, що користувачами соціальних мереж є переважно молодь у віці від 18 до 27 років, можемо спостерігати постійне збільшення вікових меж в обох напрямках. Українці використовують соціальні мережі вже протягом досить довгого часу, в основному для того, щоб спілкуватися з друзями та відслідковувати новини. Найпопулярнішими соціальними мережами в українському Інтернет-просторі є Facebook і ВКонтекте, проте найбільше часу користувачі все ж приділяють саме Facebook. Пересічні українці не готові витрачати на комунікацію в мережі занадто багато часу, однак лише деякі з них ризикнули б повністю відмовитись від користування соціальними мережами.

Український он-лайн сленг є невід’мною частиною мовлення у мережі. Його складовими є молодіжний сленг, суржик, професіоналізми, а також запозичення з іноземних мов, основною з яких є англійська. Це можна пов’язати з популярністю західної культури й обов’язковим вивченням англійської мови в українських школах. Загалом, левова частка української молоді володіє англійською мовою на достатньому для порозуміння та комфортного спілкування рівні, що сприяє розумінню англомовних запозичень, а також творенню нових. Користувачі українського Інтернету вважають, що основною причиною побутування англіцизмів є їхня загальнозрозумілість та лаконічність. Важливу роль відіграє також емоційне забарвлення й вузька семантика новотворів. Недоліком української лексики є великий об’єм та нездатність продукування власних відповідників настільки швидко, як цього вимагає технічний прогрес.

Під час спілкування в соціальних мережах, комуніканти ставлять на перше місце швидкість написання повідомлення та його зрозумілість для конкретного співрозмовника, а не граматичну правильність. Мова он-лайн є неформальною та дуже мінливою, вона яскраво ілюструє настрої й переживання Інтернет-спільноти. Проте, спілкування в соціальних мережах суттєво впливає на мовну ситуацію в суспільстві: звикаючи до стилю спілкування в мережах, користувачі починають спілкуватися в такий же спосіб і в реальному житті, що часто є просто неприйнятним в контексті певних життєвих обставин.


РОЗДІЛ 4: СПОСОБИ АДАПТАЦІЇ АНГЛІЦИЗМІВ


    1. Загальний аналіз зібраного матеріалу.

У результаті власного дослідження способом анкетування, а також збору матеріалів у соціальних мережах, нам вдалось отримати понад 200 слів-англіцизмів різного характеру. Деякі з них є загальновідомими, деякі є скоріше професіоналізмами, що вживаються спеціалістами, які працюють у сфері ІТ або нових ЗМІ, проте поступово набирають популярності серед звичайних комунікантів у мережі. Частина слів має українські відповідники, однак англійський варіант вживається українськими комунікантами лише заради розваги або завдяки його специфічному емоційному навантаженню. Вживання ж іншої групи є вимушеним, оскільки в українській мові немає аналогів, котрі б повною мірою ілюстрували певні поняття.

Зібрані нами слова варто розділити на 3 групи за рівнем адаптації. Ми вирішили скористатися класифікацією української дослідниці І. Кирилової, яку вона наводить у статті «Особливості англіцизмів у сучасних німецькій та українських мовах» (с.176).



  • Новотвори – нові слова, створені в системі української мови за власними словотворчими зразками. Саме новотвори домінують серед тих запозичень, що побутують у лексиконах українських користувачів соціальних мереж: апгрейтити, банити, вебка, джімейлівський, серчити, спойлер, твітерянин, фейковий;

  • Неозапозичення – слова іншомовного походження, адаптовані до системи мови шляхом транскрибування або транслітерування. Це друга за кількістю група слів: бест, гоу, некст, нотіфікейниш, піпл;

  • Неосемантизми – це слова, які при запозиченні набули нового значення: лайк, ноутбук, стрім.

Левову частку становлять іменники: з 200 зібраних прикладів – це 94 слів (не враховуючи формантів), серед яких домінантною групою є відмінювані іменники чоловічого роду – 78 окремих лексем. Другою найчисленнішою групою є дієслова: 51 лексема, серед яких адаптованих 48 дієслів з питомими українськими або частково українськими морфологічними ознаками. Наступною за чисельністю групою є вигуки, типові для англійської мови. Нами було зафіксовано 15 лексем: окей (ок, оукей), соррі (сорі), камон (кмон), єс, воооооу, хай (хей), сенькс (сенкс), кул, вот?, велкам, бай, упс, фак, бітч, воззап. Така популярність цієї частини мови пояснюється розповсюдженням західної (англомовної) культури, яка проникає в українське середовище за допомогою фільмів, музики, Інтернет-комунікації та безпосередньої комунікації з носіями мови. Ще одну відносно значну групу складають прислівники: загалом, це 9 слів з 200 зібраних: окей, найс, емейзінг (амейзінг), гуд, олрайт, перфект,кул,світ, фор шур. Як і адаптовані вигуки, вони мають семантично рівноцінні українські відповідники, однак англійський варіант користується серед мовців більшою популярність у зв’язку з емоційною пов’язаністю або асоціаціями. У ході дослідження нам вдалось зібрати лише 7 прикметників, більшість з яких є похідними від іменників або дієслів: софтверний, фейковий, джімейлівський, он-/офлайнівський, кульний, скомплікований, крейзі.

Цікавим є вживання англійських фраз, які, однак, користувачі соціальних мереж воліють записувати кирилицею. Нам вдалося зібрати 12 прикладів такого явища, причому більшість цих фраз – загальновідомі та вживаються великою кількістю комунікантів в українському Інтернеті. Переважно, це репліки або вислови з відомих фільмів, мультфільмів чи популярних в Інтернеті мемів або демотиваторів: лайк іт, лендінг пейдж, шіт хеппенс, лейзі лоад, ноу коментс, нот бед, лав іт (лов іт), епік фейл, ез/іф ю віш, ту мач, соу тру, тру сторі, паті хард. Зважаючи на це, такі фрази мають специфічне семантичне й стилістичне забарвлення, яке неможливо передати дослівним перекладом на українську мову чи певними фразеологізмами.

Окрім цього, нами було зібрано незначну кількість питомих англійських слів, записаних згідно з правилами англійського правопису, або підданих явищу екскламації: nice, whaaaat, seriously, lol, woooow, outstanding, cool, sweetіе, sure. Частина з них була вжита у діалогах, записаних кирилицею. Однак дуже часто такий спосіб введення можна зустріти в діалогах, які записані латинкою, навіть якщо комуніканти спілкуються між собою українською мовою. Такі дії можуть бути спровоковані відсутністю кирилиці на комунікаційному пристрої або небажанням користувача переключатися на кириличну розкладку через спілкування з великою кількістю співрозмовників одночасно, оскільки частина з них розмовляють англійською або іншою мовою, яка використовує латинку для запису слів.


    1. Графічна адаптація

Адаптація фізичних характеристик слова відбувається на фонетичному й графічному рівнях, які нерозривно пов’язані. Важливо, щоб цей процес відбувався згідно з певними правилами, в результаті чого до мови потрапляли якісні, фонетично і графічно прийнятні запозичення, що не суперечать нормам мови-реципієнта.

Типовим способом адаптації запозичань для української мови є саме транскрибування, тобто запис фонетичного звучання мови за допомогою літер алфавіту мови-реципієнта. Однак, варто зазначити, що у зв’язку з деякими значними відмінностями між українською та англійською фонетичними системами двох вищезазначених мов, ми можемо спостерігати наявність кількох способів написання певних слів. Мова йде про кількість літер та голосних звуків, які вони позначають. Таким чином, в українській мові є шість літер, що використовуються для позначення шести простих звуків. В той час як в англійській мові є шість літер, що позначають 12 простих голосних та 8 дифтонгів (Євчук, 2013, с.130). Користувачі соціальних мереж, адаптуючи певне слово, намагаються якомога точніше передати звучання окремого англійського слова за допомогою українських графем, транскрибуючи його. Хоча, написання конкретної лексеми безпосередньо залежить від індивідуальної вимови мовця та його лінгвістичної освіченості. Ось приклади таких неточностей, які нам вдалось зібрати за допомогою анкетування та власного дослідження: зокрема: шерити – шейрити – шарити, каучсерфінг – коучсерфігн, ріпостити – репостити.

Інший спосіб графічної адаптації слів – транслітерація. Він полягає у механічній передачі тексту й окремих слів, які записані графічною системою мови-донора засобами графічної системи мови-реципієнта. При цьому доводиться нехтувати звуковою точністю адаптованого слова. Транслітерацію часто використовують для адаптації власних назв та імен іноземців. Спосіб передачі конкретних літер є чітко кодифікованим, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року №55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею». Дана система використовується двосторонньо: для запису українських назв латинським алфавітом і навпаки.

Проте цей спосіб є більш типовим для мов, які використовують латинку для письма (чеська, польська, німецька, голландська). Однак, транслітерація є також домінантним засобом запису запозичень і у російській мові, яка значним чином впливає на адаптацію англіцизмів в українській мові. Дуже часто це відбувається через засоби масової інформації, як переймають і починають використовувати слово англійського походження, причому записують його згідно з правилами написання в російській мові. Ми пов’язуємо це з тим, що інформаційних простір Росії та України є практично спільним завдяки Інтернету та спільному використанню багатьох російськомовних джерел, таких як ИТАР-ТАСС, РИА Новости, InterMedia тощо (Євчук, 2013, с. 130). Крім того, у соціальних мережах інформація, подана різними мовами, не підлягає жодній фільтрації або сортуванню: у стрічці новин користувача відображаються повідомлення найрізноманітнішого характеру, написані різними мовами (в залежності від друзів користувача, його вподобань та зацікавлень). Також сильний вплив має і особисте спілкування між користувачами або їх білінгвальність тощо.

Аналізуючи відповіді на нашу анкету деяких респондентів, ми вважаємо за необхідне зазначити, що нам вдалось проаналізувати сплив російської мови на спосіб написання адаптованих англіцизмів. Ми наголошуємо, що анкету було запропоновано заповнити лише українцям - носіям української мови, не залежно від того, чи вона є для них материнською. Власне, деякі респонденти навели такі приклади транслітерованих англіцизмів: autocorrectавтокорректор, comment – коммент, off-line – офф-лайн, в той час коли нормативними для української мови є транскрибовані форми автокоректор, комент та оф-лайн. Слід зазначити, що російські варіанти адаптованих англіцизмів написали лише ті респонденти, хто визначив російську мову як материнську, але у білінгвальних опитаних таких проблем не виникло.

Однак, в українській мові не існує чіткого правила щодо відтворення іншомовних лексем, комуніканти самостійно вирішують, як записати те чи інше слово – окремо, разом або через дефіс. Наприклад: онлайн/ он-лайн/ он лайн, чекін/ чек ін, емейл/ е-мейл, тімбілдінг/ тім-білдінг, дедлайн/ дед-лайн тощо. Українська дослідниця запозичень І. Кирилова вважає, що співіснування різних графічних форм одного і того ж англіцизму свідчить про перебування неозапозичень під час їхньої фіксації на різних ступенях адаптації та усталеності до системи української мови (Кирилова, 2013, с. 176-177).




    1. Граматична адаптація

Процес запозичення та адаптації слів з англійської мови в українську є доволі складним і цікавим саме завдяки генеалогічній та морфологічній віддаленості обох мов між собою. Таким чином, в англійській мові, яка відноситься до аналітичних, відношення між словами у реченні виражається за допомогою службових слів і порядку розташування повнозначних слів у реченні. Натомість, в українській мові, яка є синтетичною, відношення між словами виражається саме завдяки формам слів, в яких словоформа передає і лексичне, і граматичне значення. Зокрема, мова йде про значення відмінків, які відтворюють граматичні відношення слів. Граматична адаптація англіцизмів у системі слов’янських мов найчастіше пов’язана з категорією роду, рідше – категорією числа, а також з відмінюванням іменників та прикметників і дієвідмінюванням дієслів. Ми спробуємо проаналізувати різні пособи адаптації зібраного нами матеріалу на прикладі різних частин мови.

      1. Іменники.

Цікавим аспектом адаптації англіцизмів в українській мові є набуття ними питомих граматичних категорій, які відсутні у мові-донорі. Англійські іменники не мають закінчень, які б чітко виражали їхню приналежність до чоловічого, жіночого або середнього роду. Зазвичай категорія роду пов’язана з біологічними ознаками істоти або особи. Винятком є лише кілька слів з жіночим суфіксом –ess (princess, waitress, actress). Більшість іменників, що можуть використовуватись на позначення істот жіночого та чоловічого роду, належать то так званого загального роду. У реченнях їх рід виражається за допомогою особових займенників. Абстрактні іменники набувають середнього роду, і саме вони зазвичай змінюють рід, адаптуючись в українській мові. Зважаючи на відмінності у концепції визначення категорії роду іменників в українській мові, англіцизми, що піддаються адаптації, можуть втратити свої питомі ознаки того чи іншого роду та набути ознак, типових для мови-реципієнта. На відміну від категорії роду, категорія числа притаманна українській та англійській мовам, тому в цьому випадку ми спостерігаємо значно менше розбіжностей.

Як вже було нами з’ясовано, найбільше слів, які адаптуються українськими користувачами соціальних мереж, набувають ознак іменників чоловічого роду, оскільки основи перейнятих слів закінчуються на приголосний: android – андроїд, app – ап (еп), bag – баг, banner – банер, benefit – бенефіт, gadget – гаджет, Gmail – джімейл, development – девелопмент, developer – девелопер, account – екаунт (акаунт), event – івент, couchsurfing – каучсерфігн, content – контент, couching – коучинг, lifehuck – лайфхак, level – левел, laptopлептоп, link – лінк, mail – мейл, meme – мем, messenger – месенджер, meeting – мітінг, participant – партісіпант, play-list – плей-лист, post – пост, support – сапорт, skill – скіл, spam – спам, spoiler – спойлер, tablet – таблет, twit – твіт, tag – тег, team-building – тім-білдінг, trend – тренд, trash – треш, troll–троль, fandrising – фандрейзинг, friend – френд, freelancer – фрілансер, follower – фоловер, chat – чат, challenge – челендж, user – юзер.

Чимало лексем, зібраних нами, закінчуються на голосний [e], проте, згідно з правилами англійської вимови, голосний [e] на кінці слова не вимовляється, і це добре відображено у написанні адаптованих англіцизмів в українській мові: вони також набувають вигляду іменників чоловічого роду з нульовим закінченням та основою на твердий приголосний: Чоловічий рід: google – гугл, deadline – дедлайн, copy-paste – копіпейст, line – лайн, meme – мем, online – он-лайн, profile – профайл, site – сайт, skype – скайп, smile – смайл, smartphone – смартфон, trouble – трабл, fake – фейк, face – фейс, share – шер (шейр).

Значно меншою групою запозичень є іменники, що набувають жіночого роду, які отримують типові для української мови закінчення -а/ -я або -і. Нам вдалося зібрати лише 6 слів, котрі б отримали жіночий рід при адаптації. Дуже часто такими є іменники на позначення певних понять або професіоналізми, які в англійській мові закінчуються на -ation: disambiguation дизамбiгуація, facilitation – фасилітація. Також жіночого роду набувають іменники, які вживаються у зменшено-пестливій або грайливій формі: baby - бейба, gif – гіфка, web – вебка. Слід окремо виділити слово світі, яке є адаптованою версією англійського sweetie. Дана лексема в англійській мові є іменником, похідним від прикметника, і має закінчення -іе, що є типовим для зменшено-пестливої форми іменників. Цікавим є той факт, що адаптована лексема не має чітко вираженого роду в українській мові та, теоретично, могла б бути використаною для позначення осіб і чоловічої, і жіночої статі. Однак, українські мовці використовують її виключно при звертанні до жінок. Тому ми вирішили віднести цей англіцизм саме до групи іменників жіночого роду.



Проаналізувавши основні закінчення, типові для адаптованих в українській мові англіцизмів, ми можемо дійти до висновку, що іменники чоловічого роду зазвичай закінчуються на твердий приголосний (лептоп, контент, тренд, репост, фоловер, партісіпант, смартфон, баг, екаунт) або шиплячий приголосний основи (мерч, челфач, челендж), а отже вони належать до ІІ відміни іменників, твердої або мішаної групи. Іменники жіночого роду закінчуються на голосні –а/-я і належать до І відміни твердої (бейба, гіфка) або м’якої (фасилітація) групи. Таким чином, адаптовані іменники повністю перебирають українську парадигму відмінювання іменників названих відмін та груп, що свідчить про їхній високий рівень адаптації у мові-реципієнтів. Виняток становить слово світі, яке є незмінною формою, та, залежно від контексту, може набирати форму множини.

      1. Дієслова.

Складна система форм українського дієслова суттєво змінила зовнішню форму англійських запозичень в процесі їх адаптації в граматичній системі української мови. Найпродуктивнішим способом словотворення в англійській мові є конверсія, проте в українській мові, у зв’язку з тим, що вона належить до флективних мов, оформлення слова зазвичай здійснюється за допомогою словотворення шляхом додавання українських дериваційних афіксів. Це можна яскраво проілюструвати на прикладі дієслів, утворених від адаптованих іменників: googleto google в англійській мові та гугл – гуглити в українській; tag – to tag та тег – тегнути; banto ban та бан – забанити; upgradeto upgrade та апгрейт – апгрейтити.

Відомо, що однією з дуже важливих і визначальних граматичних категорій дієслова є його вид, який може бути доконаним або недоконаним, та виражати значення реалізованої чи неповністю реалізованої, процесуальної ознаки. Цікавим спостереженням може бути те, що реалізація видової ознаки у запозиченнях відбувається за допомогою українських формотворчих афіксів, (детальніше у розділі 4.4.1): гуглити, драйвити, епрувити, лайкати (лайкувати), менеджити, моніторити, постити, серфити, серчити, скіпити твітити, хайлайтити, фіксити, фоловити, хайлайтити для недоконаного виду та аплікнутися, інвайтнути, рібутнути, форварднути, хакнути, чикнути для доконаного виду дієслів. За допомогою питомих українських суфіксів та префіксів також утворюються і видові пари дієслів: гуглити – загуглити, лайкати – залайкати, твітити – твітнути – затвітити, тролити – потрлити, шерити – розшарити – зашарити – розшарювати, френдити – зафренити, постити – запостити, тегати – тегнути – затегати, спамити – заспамити, моніторити – промоніторити. Однак, іноді використовуються і запозичені префікси: репостити – репостнути, рефрешити – рефрешнути.

Зважаючи на спосіб зібрання матеріалу, а саме відсутність контексту, в якому було вжито зібрані слова, нам важко судити про стани дієслова. Однак, навіть судячи з деяких інфінітивів, можна виділити групу зворотних дієслів: (за)чекінитися – відзначати самого себе у певних місцях чи на подіях у соціальних мережах, заеплаятись, аплікнутися – подати заявку з метою участі у певній події, зафрендитись – додаватися у список друзів іншого користувача соціальних мереж. Слова скайпитися (скайпуватися), чатитись можемо віднести до взаємного стану, оскільки вони використовуються на позначення процесу комунікації між двома мовцями за допомогою програми Skype чи чату.

Адаптуючись до дієслівної парадигми української мови, запозичені дієслова також змінюються за способами, часами і числами. Проаналізувавши зібрані нами приклади, ми можемо сказати, що 70% запозичених дієслів належать до ІІ дієвідміни: апдейтити, епрувити, комплітити, пруфрідити, серфити, серчити, спамити, тролити, френдитися. Граматична категорія способу найчастіше виражена дієсловами дійсного способу, який є найбільш вживаним в українській мові. Таким чином, адаптованим дієсловам притаманні форми теперішнього, минулого і майбутнього часів. Разом із вираженням категорії способу та часу, можемо також спостерігати особове та родове вираження дієслів: постити – «Мій друг запостив це у себе на сторінці», залайкати – «Сотні користувачів залайкали той пост», інвайтити – «Та чувіха інвайтнула його на свою паті», розфрендити – «Вона мене розфрендила, я без поняття чого», забукати – «А я вже забукав собі хостел». Крім того, аналіз зібраного матеріалу свідчить також про те, що часто вживається і наказовий спосіб дієслів: тегнути – «Тегни мене та тій фотці», лайкнути – «Лайкніть нашу сторінку та отримайте можливість виграти приз», постити – «Запости це, плз», дедітити – «Делітни свій пост з моєї сторінки».

Окрему, проте нечисленну групу становлять також невідмінювані дієслова: го(гоу), пліз, фолоу, які є транслітерованими формами оригінальних англійських лексем. Ці форми є універсальними та можуть сполучатися з іменниками чоловічого й жіночого родів у формах множини та однини.


      1. Прикметники.

У порівнянні з іменниками та дієсловами, прикметники є дуже нечисленною групою слів, які нам вдалося зібрати під час дослідження: вони становлять лише 5% від загальної кількості отриманих лексем. Отриманий нами матеріал доцільно розділити на невідмінювані (некст, крейзі, емейзінг) та відмінюванні (софтверний, фейковий, джімейлівський, он-/офлайнівський, кульний, скомплікований) англіцизми, які складають левову частку від загальної кількості запозичених прикметників.

Невідмінювані адаптовані слова є транслітерованими англійськими прикметниками, які були перейняті в українську мову без жодних змін. Такі запозичення використовуються користувачами спонтанно або з метою підкреслити ту чи іншу якісну ознаку предмета чи особи, надати своєму мовленню особливої семантики, наприклад: crazy – крейзі, nice – найс, next – некст.

Наступну групу запозичених прикметників ми вважаємо за доцільне розділити на дві інші підгрупи: прикметники, утворені від запозичених іменників: софтвеар – софтвеарний; джімейл – джімейлівський, онлайн – онлайнівський; та запозичені прикметники, утворені від англійський прикметників: cool – кульний, complicated – скомплікований, crazy – крейзанутий, nice – найсовий, next – некстовий. Незважаючи на різне походження, словотворення запозичених прикметників відбувається за допомогою додавання до основи запозиченого слова питомих українських суфіксів, які детальніше розглянуто у розділі 4.4.

Серед наведених нами прикладів окремої уваги вимагають слова крейзі і крейзанутий, найс і найсовий та некст і некстовий, які семантично дублюють значення одне одного, проте відрізняються рівнями адаптації. Існування двох форм можна пояснити експресивно-оцінним відтінком адаптованого варіанту прикметника, а також мовною грою і креативністю користувачів.

Серед адаптованих в українській мові прикметників кількісно переважають якісні прикметники: fake – фейковий, cool – кульний, complicated – комплікований, crazy – крейзанутий; часто також зустрічаються відносні: gmail - джімейлівський, offline - офлайновий, softwear - софтверний. Як і українські якісні прикметники, запозичені англіцизми можуть також творити ступені порівняння (крейзанутий – крейзанутіший – найкрейзанутіший; кульний – кульніший – найкульніший, комплікований – більш комплікований – найбільш комплікований), що свідчить про високий рівень адаптації цих слів.


      1. Прислівники.

Прислівники складають доволі значну частину запозичених слів, які нам вдалось зібрати у ході нашого дослідження. Зазвичай, це слова, які дозволяють мовцям виразити своє ставлення щодо певної ситуації, дати їй особисту оцінку тощо. Українська дослідниця англіцизмів Ярина Битківська вважає, що англомовні запозичені прислівники замінюють питомі лексеми для стилістичного маркування мовлення, досягнення ефекту гри, насмішки, іронії, або ж виступають як знаки мовної моди (Битківська, 2008, с. 18).

Більшість запозичених прислівників були перейняті в українську мову за допомогою транскрибування, проте, звісно, є деякі винятки. Зокрема, найбільш частовживані лексеми окей та кул було піддано глибшій адаптації за допомогою питомого для прислівників суфікса -но- : окейно, кульно, перфектно. Проте, слід зазначити, що поряд з цими формами, широко побутують і неадаптовані версії запозичених слів.

Значна частина перейнятих прислівників дають якісну характеристику дії або стану, і тому ми можемо віднести їх до розряду якісно-означальних прислівників: окей, найс, емейзінг, олрайт, перфект, кул, світ. Однак, на відміну від питомих, якісно-означальних прислівників, ці форми не здатні творити ступенів порівняння. Випадків творення ступенів порівняння від прислівників типу окейно, кульно, перфектно нами зафіксовано не було, однак зареєстровано два приклади модальних прислівників: фор шур, мейбі.

Дуже часто прислівники вживаються у простих, коротких реченнях, де, сполучаються з дієсловом-зв’язкою бути, і таким чином вони виконують функцію складеного прислівникового присудка: Все буде кул; В мене все гуд; То було просто емейзінг.



      1. Вигуки.

Вигуки покликані передавати почуття мовця, його волевиявлення та ставлення до чогось, не називаючи його. Зважаючи на емоційність та загальну специфіку комунікації в Інтернеті, вигуки зустрічаються дуже часто. Популярність саме запозичених вигуків пояснюється впливом західної культури на українських мовців посередництвом популярних англомовних фільмів, телепрограм, музики, книг, а також прямою комунікацією з носіями мови. Зазвичай вигуки адаптуються за допомогою транслітерації або транскрибування. Однак графічне оформлення саме цих англіцизмів є найбільш різноманітним. Часто користувачі використовують капіталізацію, екскламацію, а також багаторазове дублювання самого слова з метою більшого емоційного навантаження:

За метою вживання запозичення можна класифікувати наступним чином:



  • Вигуки-привітання: хай, хей, воззап;

  • Вигуки-привернення уваги: хей, йоу;

  • Вигуки-прощання: бай, сі ю;

  • Вигуки-реакції: кул, вот?, єс;

  • Вигуки-заохочення: к’мон, камон;

  • Слова ввічливості: сенькс, сенкс, велкам;

  • Лайливі слова: фак, бітч, шіт;

  • Слова-звуконаслідування: упс, воу.




    1. Морфологічна адаптація.

Адаптація запозичень за допомогою питомих морфем мови-реципієнта та їхня здатність творити деривати свідчать про високий рівень асиміляції цих лексем в новій мовній системі. У такий спосіб нові запозичення освоюються мовцями та стають зрозумілими для великої кількості різних соціальних груп, що, крім того, забезпечує їм популярність і життєздатність.

Значна більшість прикладів, які вдалося зібрати, були адаптовані саме завдяки додаванню до англомовних основ українських морфем, переважно суфіксальним, рідше – префіксальним способом. Крім того, для адаптації незначної кількості слів було використано метод словоскладання. Отож, розглянемо кожен з них на окремих прикладах.



      1. Суфіксація.

Продуктивною словотворчою морфемою для іменників є суфікси на позначення зменшувально-емоційного ставлення до предмета, який називаємо, а саме -к- та -очк-. Однак, нами було зафіксовано вживання цих суфіксів лише з іменниками жіночого роду: вебка, гіфка, бейбочка. Дуже цікавим прикладом є слово твітерянин, яке використовується для позначення особи, що користується соціальною мережею Twitter. Цю лексему адаптовано за допомогою питомого українського суфікса -янин, який вживається для творення назв осіб за національністю або територіальною ознакою. Важливо також зазначити, що іменникам чоловічого та жіночого роду притаманні запозичені суфікси. Так, наприклад, при адаптації назв професій, а також деяких функцій соціальних мереж,можемо спостерігати часте використання питомого англійського омонімічного суфікса -ер-: парсер, фоловер, девелопер, копіпейстер, каучсерфер, фрілансер, спойлер, месенджер, банер, спойлер. Нами також були зафіксовані приклади іменників жіночого роду із запозиченою морфемою -ація: дизамбугуація, фасилітація, які утворилися від англійських іменників з питомим суфіксом -tion.

Зібрані нами прикметники не численні, однак навіть тут нам вдалося визначити деякі закономірності. Так, зокрема якісним прикметникам, утвореним від оригінальних англійських лексем, притаманні мутаційні суфікси -н- та -ов-: кульний, фейковий, некстовий. Відносним прикметникам, утвореним від іменників іншомовного походження, притаманні словотворчі суфікси -івськ- та -н-: джімейлівський, офлайнівський, софтверний.

Зібраний і проаналізований матеріал дозволив зробити цікаві спостереження стосовно використання питомих суфіксів при словотворенні та формотворенні дієслів. Як вже було зазначено вище, дуже часто запозичені дієслова утворюються від вже адаптованих в українській мові іменників, зазвичай – чоловічого роду: бан – банити, каучсерфінг – каучсерфити, лайк – лайкати, пост – постити, твіт – світити, треш – трешити, чат – чатитись, челендж – челенджити. Вищенаведені дієслова було утворено шляхом додавання до іменникових основ питомого словотворчого суфіксу -и-, який вказує на виконання того, про що йдеться у твірній основі. Нами також було зафіксовано форму дієслова лайкувати, при творенні якого вживається грецько-латинський суфіксальний формант -ува-. Для адаптації англомовних дієслів в українській мовній системі найчастіше використовуються питомі дієслівні суфікси - (80% випадків), -ува- та -а-, що утворюють слова з новим значенням: аплікуватися, букати, делітити, епрувити, інвайтити, комплітити, промоутити, пруфрідити, розшарювати, скіпити, фіксити, френдити, юзати.

Значній кількості запозичених дієслів притаманні форми доконаного та недоконаного видів. Найчастіше дієсловам недоконаного виду притаманний суфікс -и-: гуглити, есайнити, моніторити, постити, промоутити, чекінитися, шерити; рідше – -: хакати; тегати; та -ува-: аплікуватися, лайкувати. Для утворення дієслів доконаного часу використовуються суфікс -ну-, який окрім граматичної ролі, також може відігравати і словотворчу функцію, а саме надавати дії однократності або раптовості: апгрейтнути, комплітнути, лайкнути, твітнути, тегнути, форварднути, хакнути, чéкнути, шернути.



      1. Префіксація.

Найбільшу кількість прикладів вживання питомо українських префіксів знаходимо у дієсловах. Зазвичай префікс додається до дієслова, причому іноді завдяки приєднуванню різних українських префіксів утворюються цілі гнізда споріднених дієслів: шерити – розшерити – зашерити; гуглити – загуглити – погуглити, френдити – зафрендити – розфрендити, тролити – потролити – затролити. Як видно з наведених прикладів, частовживаними є префікси роз- та по-, проте найпопулярнішим є префікс за-, який виражає початок або кінець дії: заспамити, запостити, заесайнити, забукати, зафрендити. Варто також зауважити, що у зафіксованих прикладах доволі часто вживається постфікс -ся (-сь), що виражає зворотну форму дієслова: чекінитися, зааплеятися, зафрендитись, скайпитися, чатитись. Крім того, деякі слова вживаються із запозиченим з англійської мови префіксом ре-, що означає повторне виконання дії: ретвітнути, репостити, рефрешити. Раніше домінантною була тенденція сполучуваності іншомовних лексем з запозиченими морфемами, однак зараз ми можемо спостерігати постійне вживання питомих українських префіксів та суфіксів з основами запозичених слів. На нашу думку, запозичення, вжиті з іншомовними префіксами, були перейняті з мови-реципієнта як цілісні одиниці на позначення конкретної дії. Це також підтверджує існування паралельних форм з питомо українськими префіксами: перепостити. Інших прикладів зафіксовано небуло.

Використання префіксів з іншими частинами мови нам не вдалось зібрати.



      1. Словоскладання.

Доволі продуктивним є метод словотворення за допомогою словоскладання. В зазначених випадках обидві частини складного англійського слова стають однією лексемою, адаптуючись в українській мовній системі: copypaste – копіпейстити, off/online – онлайн/ офлайт, deadline – дедлайн, couchsurfing – каучсерфінг, teambuilding – тімбілдінг. Однак, слід додати, що досить часто наведені англійські лексеми можемо зустріти написаними як одне просте слово, оскільки їм притаманне специфічне семантичне значення. В той же час, в українській мові зустрічаються форми, записані через дефіс або окремо, що пов’язано з відсутністю універсального правила запису іншомовних слів такого типу.


    1. Адаптація фраз та абревіатур

Однією з основних ознак мовлення в мережі є вживання скорочень й абревіатур. Вони суттєво допомагають скоротити час, витрачений на ввід тексту, а також мають усталене семантичне значення, загальновідоме серед користувачів соціальних мереж. Усі абревіатури, зібрані нами, є транслітерованими варіантами англомовних відповідників: lol (laugh out loud) – лол, plz (please) – плс (плз), omg (ow my god) – омг, wtf (what th fuck) – втф, bb (bye-bye) – бб, lvl (level) – лвл, fb (Facebook) – фб.

За допомогою транскрибування адаптовано зібрані нами уставлені фрази, котрі здобули популярність серед користувачів мережі завдяки відомим фільмам, висловам знаменитостей, мемам або безпосередньо завдяки оригінальним назвам функцій соціальних мереж: like itлайк іт, lending page – лендінг пейдж, beer pong – бір-понг, lazy load – лейзі лоад, no comments – ноу коментс, not bad – нот бед, love it – лав іт (лов іт), epic fail – епік фейл, as/if you wish – ез/іф ю віш, too much – ту мач, so true – соу тру, true story – тру сторі. Дані приклади чудово ілюструють фонетичний підхід української мови при адаптації англіцизмів.


Підсумовуючи результати нашого дослідження, ми можемо стверджувати, що англомовні запозичення відіграють важливу роль при спілкуванні у соціальних мережах, але також вони суттєво впливають на повсякденне спілкування мовців поза мережею. Попри той факт, що в українській мові присутні питомі відповідники для більшості запозичених слів, ми не вважаємо за доцільне замінювати англіцизми українськими словами, зважаючи на специфічну, вузькогалузеву семантику адаптованих слів.

Проаналізувавши способи адаптації запозичених англіцизмів на фонетичному, граматичному та морфологічному рівнях, ми переконалися, що ці слова легко адаптуються в українській мовній системі, що сприяє їхньому кращому розумінню та поширенню серед широкого кола соціальних груп. Першим рівнем адаптації, який проходять усі запозичені слова, є транскрибування або транслітерування неологізму, причому ми можемо спостерігати майже стопроцентне домінування транскрибування (за винятком власних назв та імен в офіційних документах і постановах).

Найчисельнішими групами запозичених слів є іменники та дієслова, а також прикметники, прислівники й вигуки. Чимало слів зафіксовано на різних стадіях їхньої адаптації, зокрема мова йде про відмінювані та невідмінювані форми однієї і тієї ж лексеми.

Граматична адаптація є доволі складним та цікавим процесом у зв’язку з морфологічною та генеалогічною віддаленістю української й англійської мов між собою. Саме тому найцікавіші зміни відбуваються з категорією роду і числа, а також відмінювання іменників й прикметників і дієвідмінювання дієслів. Серед іменників домінують лексеми чоловічого роду ІІ відміни, твердої чи мішаної групи. Іменники жіночого роду складають лише незначну частину зібраного матеріалу та зазвичай належать до І відміни, твердої або м’якої групи. Адаптованим дієсловам притаманні усі граматичні категорії питомих українських дієслів. Зокрема, форми доконаного та недоконаного виду, відмінювання за способами, серед яких переважає дійсний, часами і числами. Запозичені відмінювані прикметники можуть утворюватись від безпосередньо англійських ад’єктив, або від вже адаптованих в українській мові запозичених іменників. Найчастіше, запозичені прикметники є якісними, від яких можливо утворювати ступені порівняння, або відносними. Більшість прислівників, що нам вдалось зібрати, передають якісну характеристику дії або стану. Вигуки дуже часто вживаються при спілкуванні в мережі, і дедалі частіше це вигуки, запозичені з англійської мови. Зазвичай, це лексеми на позначення слів ввічливості, привітань, лайливі слова чи слова-звуконаслідування.

Морфологічній адаптації підлягає значна частина запозичених слів. Найчастіше лексеми адаптуються за допомогою суфіксального й префіксального способів, а також способом словоскладання. Найпродуктивнішими питомими суфіксами для іменників жіночого роду є зменшено-пестливі -очк- і -к-, для чоловічого роду найчастіше вживається словотвірний запозичений суфікс -ер-. Прикметники творяться за допомогою суфіксів -н-, -ов-, -івськ- та -н-, а типовими для дієслів є суфікси -и- та -а-, які, окрім словотворення, можуть виконувати і формотворчу функцію.

Приклади префіксального способу творення слів знаходимо лише в дієсловах. Найбільш частовживаним є префікс за-, що використовується на позначення початку або закінчення дії: забукати, залайкати, запостити, заспамити, затегати, зачекінитися; також часто вживаються префікси роз- та по-: розлайкати, розфрендити, розшерити; потролити, пофіксити, поюзати.



ВИСНОВКИ

Об’єктом представленої на захист магістерської роботи став український Інтернет-сленг, а саме причини його вживання та способи адаптації англомовних запозичень в ньому. Структура дипломної роботи, підпорядкована меті та завданням, складається з теоретичної та практичної частини, кожна з яких представлена двома розділами.

У першому розділі теоретичної частини було наведено інформацію про походження терміну «сленг» та розглянуто різні погляди на його значення українських та іноземних лінгвістів.

У другому розділі розглядається історія розвитку Інтернет-комунікації та он-лайн майданчиків для спілкування, роль нових медій в сучасному суспільстві, поняття віртуальної культури, характеристика спілкування в мережі, зокрема його форми та графічні, лексичні й стилістичні особливості комунікації в Інтернеті, роль англійської мови в Інтернет-комунікації, а також подається характеристика Інтернет-лінгвістики як перспективної галузі мовознавства та можливості для її подальшого розвитку.

Перший розділ практичної частини представленої на захист роботи являє собою опрацювання результатів анкетування, проведеного нами серед україномовних користувачів соціальних мереж у березні 2015 року. Загалом, у дослідженні взяло участь 120 респондентів віком від 17 до 47 років. Завдяки результатам опитування було з’ясовано гендерні, вікові та соціальні характеристики користувачів соціальних мереж, вплив їхнього мовного середовища та володіння іноземними мовами на вживання англомовних запозичень, причини вживання англіцизмів, їхні переваги над українськими відповідниками, частоту їхнього вживання та вплив, який вони чинять на офіційне й повсякденне мовлення учасників експерименту. Крім того, було визначено найпопулярніші соціальні мережі українського Інтернету, частоту користування ними та час, який займає комунікація в Інтернеті у респондентів, домінуючі контент й наповнення новинних стрічок, а також найпопулярніші технічні засоби, що використовуються для комунікації.

В останньому розділі нами було проаналізовано понад 200 адаптованих англіцизмів, що були надані учасниками опитування або ж зібрані нами особисто в новинних стрічках соціальних мереж. Способи адаптації зібраного матеріалу розглядалися на фонетичному, граматичному та морфологічному рівнях, які було проілюстровано прикладами.



RESUMÉ

Předkládaná diplomová práce se opírá o teoretické materiály týkající se rozvoje sociálních sítí, internetové komunikace a také o výsledky dotazníků, získané v rámci vlastního průzkumu mezi uživateli nejpopulárnějších sociálních sítí na Ukrajině. Počátek nového tisíciletí je příznačný globalizací a příchodem tzv. „digitálního věku“, které mají výrazný vliv na rozvoj společnosti, chování jednotlivců a neoddiskutovatelně také na jejich jazyk a mluvu.

Sociální sítě, jakožto dominantní místo pro mezilidskou komunikaci a socializaci, se nepopíratelně staly nedílnou součástí lidského života. Tuto skutečnost zapříčiňuje několik faktorů: široké pokrytí a lehká dostupnost Internetu, rozšíření techniky a také vlastní popularizace sociálních sítí.

Diplomová práce je rozdělena na dvě hlavní části: teoretickou a praktickou. Teoretická část se dále člení na dvě kapitoly: 1) Slang jako lingvistický jev; 2) Internet jako současný způsob komunikace, s dělením na podkapitoly: a) Historie rozvoje internetové komunikace; b) Postavení nových medií v současné společnosti; c) Charakteristika komunikace na sociálních sítích; d) Jazykovědné rysy komunikace na sociálních sítích; e) Internetová lingvistika a možnosti jejího rozvoje.

Praktická část, stejně jako teoretická, se dělí na dvě kapitoly: 1) Důvody užívaní internetového slangu a anglicismů – s podkapitolami přímo opírajícími se o jednotlivé body ankety; 2) Způsoby adaptace anglicismů, dělící se na podkapitoly: a) obecný rozbor; b) grafická adaptace; c) gramatická adaptace; d) morfologická adaptace; e) adaptace frází a zkratek.

Rozborem informací získaných prostřednictvím dotazníku jsme zjistili, že bez ohledu na skutečnost, že uživatelem sociálních sítí je především mládež ve věku od 18 do 27 let, lze pozorovat rozšíření tohoto fenoménu, jak mezi mladší, tak mezi starší částí obyvatelstva. Sociální sítě jsou Ukrajinci využívány již poměrně dlouhou dobu, především ke konverzaci a sledování současného dění. Mezi nejpopulárnější sociální sítě se na Ukrajině řadí Facebook a ВKонтакте, přičemž nejvíce času tráví uživatelé právě na Facebooku. Užívání ukrajinského internetového slangu je samozřejmou a nedílnou součástí komunikace na sociálních sítích. Je tvořen slangem mládeže, „suržykem“, profesionalismy a slovy přejatými, v tomto případě především z angličtiny. Dle mínění uživatelů pohybujících se na ukrajinskojazyčném Internetu, je rozšíření anglicismů zapříčiněno jejich obecnou srozumitelností a stručností. Důležitou roli hraje také expresivnost a omezený význam resp. sémantika novotvarů. Uživatelé při komunikaci na sociálních sítích staví na druhé místo mluvu, tzn. její korektnost, přitom za prvořadou pokládají rychlost, s jakou lze napsat zprávu a její následnou srozumitelnost pro partnera na druhé straně. Internetová mluva je neformální, vysoce variabilní, bohatě odráží nálady a život internetové komunity.

Poslední část výzkumu se skláda z jazykovědné analýzy více než 200 anglicismů, které byly navrženy přímo respondenty nebo vybrané ze „statusů“ nalezených na sociálních sítích. Prováděli jsme rozbor na úrovni fonetické, gramatické a morfologické.Většina přejatých lexémů nabývá vlastnosti resp. gramatické kategorie podstatného jména nebo slovesa, méně často pak přídavného jména a příslovce. Nejpozoruhodnější jsou jevy při změně rodu a čísla analyzovaných výrazů, zajímavé je rovněž skloňování podstatných a přídavných jmen a časování sloves.

Mezi podstatnými jmény převládají lexémy mužského rodu, 2. skloňovací kategorie, tvrdé nebo smíšené skupiny: лептоп, контент, лінк, сапорт, левел, пост, фоловер, скіл, девелопмент, девелопер. Podstatná jména ženského rodu tvoří pouze malou část zkoumaných elementů, většinou spadajících do 1. skloňovací kategorie, tvrdé nebo měkké skupiny дизамбiгуація, бейба, гіфка.



Přizpůsobená slovesa mají gramatické kategorie shodné s domácími ukrajinskými slovesy, konkrétně se jedná o formu dokonavého a nedokonavého vidu, slovesné způsoby, z nichž převažuje způsob oznamovací, čas a číslo sloves: хайлайтити, постити, фоловити, фіксити, зафрендити, залайкати, скайпитися, аплікнутися.

Přejatá sklonná adjektiva se můžou utvářet jak bezprostředně z anglických přídavných jmen, tak z již do ukrajinštiny přejatých podstatných jmen. Adjektiva cizího původu (neustále mluvíme o sociálních sítích) jsou nejčastěji jakostní, která stupňujeme, nebo vztahová: крейзанутий, джімейлівський, кульний, найс, некст. Většina námi zkoumaných příslovcí určují jakostní charakteristiku určitého děje nebo stavu: окейно, кульно, перфектно, найс, емейзінг, олрайт. Citoslovcí se při komunikaci na sociálních sítích užívá skutečně často, čím dál tím častěji jsou to slova přejatá z angličtiny. Obvykle se jedná o lexémy označující zdvořilost, blahopřání, slova hanlivá nebo zvukomalebná: хей, воззап, йоу, бай, кмон, велкам, шіт, упс.

Do morfologické adaptace spadá většina přejatých slov. Nejčastěji se lexémy přizpůsobují prostřednictvím sufixu nebo prefixu, případně skládáním slov tzn. tvorbou kompozit. Mezi nejpoužívanější domácí ukrajinské sufixy, užívané se substantivy ženského rodu patří sufixy tvořící deminutiva -очк- a -к-: вебка, гіфка, бейбочка; se substantivy mužského rodu je nejčastěji užíváno přejatého sufixu -ер-: парсер, фоловер, девелопер. Adjektiva jsou tvořena prostřednictvím sufixů -н-, -ов-, -івськ- a -н-: джімейлівський, офлайновий, кульний. Pro slovesa jsou typické sufixy -и- a -а-, které mají kromě derivační funkce i funkci tvořit slovní formy: хайлайтити, шерити, лайкати, юзати, пруфрідити, спамити.

Příklady prefixálního způsobu derivace slov nalézáme pouze u sloves. Nejužívanějším je prefix за-, který pomáhá rozlišovat počátek nebo konec činnosti a děje: забукати, залайкати, запостити, заспамити, затегати, зачекінитися. Častoje také užíváno prefixů роз- a по-: розлайкати, розфрендити, розшерити; потролити, пофіксити, поюзати.



СПИВОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова та навчально-методична література

  1. Битківська, Я. В. Тенденції засвоєння і розвитку семантики англіцизмів у сучасній українській мові: Автореферат кандидатської дисертації. Івано-Франківськ: Прикарпатський Національний університет ім. В. Стефаника, 2008, 20 с.

  2. Бондаренко, К. Л. Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу: Автореферат кандидатської дисертації. Донецьк: Донецький Національний університет, 2007, 19 с.

  3. Грибовий, П. М. Український молодіжний сленг як лінгвокультурний феномен. Компаративні дослідження слов’янських мов, вип. 11, 2010, с. 34–37.

  4. Гузи, Л. Языковая игра в русских и словацких СМИ [online]. 2012 [цит. 10 марта 2015]. Доступно с:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка