Англіцизми в сучасному українському Інтернет-сленгу: причини вживання та способи адаптації



Сторінка4/6
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.35 Mb.
1   2   3   4   5   6

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 3: ПРИЧИНИ ВЖИВАННЯ ІНТЕРНЕТ-СЛЕНГУ ТА АНГЛІЦИЗМІВ

В рамках написання даної дипломної роботи нами було проведено соціальне дослідження, в якому взяли участь 120 користувачів соціальних мереж. Ми створили анкету, котра складалась з 23 запитань різного характеру, а саме:



  • Відкритих запитань, де опитаний мав самостійно вписати варіанти відповіді. Це були питання щодо віку та статі респондентів, а також питання, де слід було вказати своє ставлення до вживання англіцизмів у соціальних мережах.

  • Запитання з одним можливим варіантом відповіді, яку слід вибрати серед запропонованих. Однак, респонденти завжди мали можливість написати власний варіант у відповідному полі.

  • Запитання з кількома можливими варіантами відповіді, які слід вибрати серед запропонованих. У цьому типі запитань опитаний також мав можливість вписати власний варіант відповіді у відповідному полі та додати його до запропонованих в анкеті.

Анкету було створено за допомогою спеціального сервісу Google Forms, який був вибраний нами через зручність та легкість у використанні й поширенні. Крім того, електронна форма анкетування дозволила нам охопити значну кількість опитаних протягом короткого часу.
3.1. Спосіб проведення анкетування

Посилання на анкету було опубліковано нами на власних сторінках у двох соціальних мережах, а саме у Facebook та ВКонтакте. Слід зазначити, що посилання на анкету було поширене (перепубліковане) чималою кількістю користувачів, отож ми припускаємо, що респонденти – це не лише наші особисті знайомі. Анкета була доступна протягом 11 днів, а саме від 6 до 17 березня 2015 року. Протягом цього часу її заповнили 120 респондентів, які є українцями. Переважна більшість опитаних мешкає в різних частинах Україні (в основному – західна та центральна), а також в інших країнах Європи.



3.2. Гендерна, вікова та соціальна характеристика респондентів

Слід зазначити, що при опитуванні значно активнішими були жінки: це 75% проти 25% чоловіків відповідно. Нам вдалось охопити доволі широкий віковий спектр користувачів соціальних мереж: наймолодшому учаснику опитування було 17 років, найстаршому – 47. У процентному відношенні, найбільшими віковими групами стали респонденти віком від 18 до 23 років, це 47% від загальної кількості опитаних. Наступна група – респонденти віком від 24 до 27 років, що становить 38% респондентів. Вікова група від 28 до 32 років та понад 32 роки набрали тільки 6% та 7% відповідно. Респонденти, яким менше 18, склали лише 2% від загальної кількості опитаних. Згідно з наведеною статистикою, ми можемо стверджувати, що жінки є більш активними користувачами соціальних мереж, вони активніше долучаються до різноманітних досліджень чи експериментів. Наше дослідження також підтверджує положення, що основним сегментом користувачів соціальних мереж є молодь, а саме покоління у віці від 18 до 27 років. Це покоління, яке зростало вже у період загальної доступності та масового розповсюдження Інтернету, а, отже, він завжди був частиною їхнього свідомого життя.

Усім респондентам було запропоновано надати інформацію про їхню освіту та професію, оскільки ці два фактори суттєво впливають на мовленнєву діяльність. 23% опитаних є технічними спеціалістами (хіміки, контроль виробництва) або займаються адміністративними процесами (бухгалтерія, менеджмент, керування й організація проектів). Ще 23% опитаних є студентами. На жаль, значна кількість з них не специфікувала фах, який вони здобувають. 20% опитаних працюють у гуманітарному секторі, це – викладачі, юристи, соціальні працівники, дизайнери й історики. 11% респондентів є журналістами або працюють у галузі медій та ІТ-технологій. 8% опитаних вказали, що вони є дипломованими філологами або лінгвістами, які вже здобули вищу освіту. На нашу думку, було дуже важливим з’ясувати точну кількість людей, які є носіями іноземних мов, котрі б могли чинити вплив на їхню материнську мову при неформальному спілкуванні. 5% опитаних здобувають або вже здобули звання кандидата наук у найрізноманітніших сферах.
3.3. Мовне середовище та володіння іноземними мовами

Наступним блоком стали питання, які мали на меті визначити рідну мову респондента, мовне середовище, в якому він проживає, а також іноземні мови, якими він володіє. На нашу думку, ці фактори суттєво впливають на мову, якою мовці використовують у мережі. Зважаючи на неформальність спілкування, невимушену атмосферу та намагання самовиразитись за допомогою написаного, чимало користувачів соціальних мереж вдаються до мовної гри, використовуючи лексику інших мов, якими вони володіють. Мовне середовище і оточення мовців теж відіграють значну роль на формуванні їхнього власного лексикону, адже процес переймання лексичних одиниць від людей, з якими спілкуєшся, є цілком природнім і закономірним явищем. Серед респондентів було багато білінгвів, і ми намагались проаналізувавши як білінгвальність впливає на мовлення користувачів соціальних мереж.

Отож, для 80% опитаних українська мова є рідною. 5% респондентів вважають російську своєю материнською мовою. Проте, 15% мовців самоідентифікують себе як білінгви.

Загалом, 77% опитаних вказало, що володіють англійською мовою, 7% вказали, що знають французьку мову, 5% - німецьку, 5% - іспанську та 14% - польську. Серед інших мов, які респонденти вказали самостійно, були чеська, сербська, італійська, словенська та словацька мови. Дуже важливим завданням було визначити рівень оволодіння мовою респондентів. Оскільки нас цікавлять конкретно запозичення з англійської мови, ми зосередились лише на ній. Опитаним було запропоновано самостійно визначити їхній рівень знання англійської мови відповідно до міжнародних стандартів. Лише 6% визнали, що він співвідноситься з А2 або нижче, що дозволяє носію мови розуміти елементарні тексти та створювати прості діалоги. 18% зазначили, що володіють англійською мовою на рівні В1, що є достатнім для базової комунікації. 42% опитаних визначили свій рівень володіння мовою як В2 і 23% – як С1. Носії мови на цих рівнях здатні активно спілкуватись та вільно висловлювати власні думки. Вони мають достатній словниковий запас і зазвичай саме такі особи є активними користувачами або творцями адаптованих англіцизмів. 11% опитаних відповіли, що вони є професійними перекладачами з української на англійську мову, що дає нам підстави вважати, що ці респонденти досконало володіють і українською, і англійською мовами.

Важливу роль відіграє також мовне середовище, в якому перебуває конкретна особа. 47% опитаних стверджують, що мова їхнього спілкування не відрізняється від їхньої материнської мови. 12% вказали, що вони не спілкуються своєю материнською мовою у повсякденному житті, що може свідчити про проживання в іншій державі. Мовлення таких людей особливо цікаве, адже воно може віддзеркалювати впливи всіх тих мов, якими володіє особа.

На нашу думку, важливим було визначити домінантну мову спілкування респондентів у соціальних мережах, оскільки навіть коли комунікант проживає на території своєї рідної держави, у зв’язку з роботою або деякими іншими обставинами, домінантною мовою його спілкування може бути іноземна мова, і результати нашого дослідження це підтверджують. Незважаючи на те, що всі респонденти є українцями, тільки 72,5% визнали українську як основну мову комунікації у мережі. 15% опитаних зазначили, що переважно спілкуються англійською мовою. Майже 6% вказали російську мову та 4,2% вказали, що спілкуються іншими мовами, окрім наведених вище.


3.4. Користування соціальними мережами

Респондентам було надано можливість вибрати кілька соціальних мереж з запропонованого нами списку, а саме: Facebook, Twitter, Google+, LinkedIn, Instagram, які є поширені у всьому світі, та двох російських соціальних мереж – ВКонтакте й Одноклассники, котрі користуються великою популярністю в межах колишнього СНД. Окрім того, респонденти могли вказати власний варіант відповіді. Згідно з нашим дослідженням, найпопулярнішою соціальною мережею є Facebook. 97,5% опитаних зазначили, що є користувачами цієї соціальної мережі. Ми припускаємо, що популярність цій мережі забезпечує універсальність та практичність. Facebook умовно можна розділити на дві частини: приватне спілкування за допомогою чату або миттєвих повідомлень, та публічне спілкування, під яким ми розуміє поширення інформації на власній сторінці або в стрічці новин.

На другому місці, як цього і слід було очікувати, є російська мережа ВКонтакте: 65% респондентів мають власні сторінки у цій мережі. Це – невеликий відсоток для цієї соціальної мережі, зважаючи на те, що ще кілька років тому вона була найпопулярнішою в Україні. На нашу думку, це пов’язано з українсько-російським конфліктом у 2014-2015 роках, коли українці масово почали бойкотувати ВКонтакте та інші російські соціальні мережі, видаляючи свої сторінки у знак протесту проти російської політики щодо України (Кузьмінчук, 2014). Функціонально ВКонтакте повністю дублює Facebook, за винятком того, що користувачам дозволяється завантажувати музику і відео, проте ця функція є доволі суперечливою, адже вона порушує авторські права виконавців або кінокомпаній.

Наступною за популярністю соціальною мережею стала Instagram, набравши 33,3% голосів. Instagram – це майданчик, на якому користувачі можуть з легкістю ділитись своїми зображеннями, редагувати ці зображення за допомогою спеціальних фільтрів або ефектів, а також коментувати ці зображення, відзначати на них інших користувачів тощо. На нашу думку, саме така вузькоспеціалізованість та значне поширення технічних засобів (смартфонів) забезпечують популярність цій соціальній мережі.

26,7% зазначили, що користуються Twitter. Це соціальна мережа, яка складається з мікроблогів та дозволяє користувачам публікувати короткі повідомлення (до 140 символів), використовуючи SMS, миттєві повідомлення або спеціальні додатки.

26,2% респондентів відповіли, що користуються професійною соціальною мережею LinkedIn. Особливості даної мережі є пошук та встановлення ділових контактів. Зареєстровані користувачі можуть створювати та підтримувати список ділових контактів, який допомагає користувачам пошук компаній, людей або груп за інтересами. Крім того, LinkedIn дозволяє публікувати своє резюме і здійснювати пошук роботи, рекомендувати інших осіб або бути рекомендованим, публікувати вакансії та створювати групи за інтересами.

24,2% респондентів мають профіль у Google+ – це соціальна мережа, яка належить і керується компанією Google Inc. Основною відмінністю Google+ він інших соціальних мереж є відсутність типового списку друзів. Натомість, користувачам пропонується маркувати контакти за колами, наприклад «родичі», «колеги», «спорт-клуб» тощо. Кількість таких кіл необмежена і визначається самим користувачем.

Лише 3,3% респондентів вказали, що користуються соціальною мережею Одноклассники, яка належить російській компанії Mail.ru Group. На відміну від інших соціальних мереж, проаналізованих нами, процедура створення власної сторінки в соціальній мережі Одноклассники була платною: аби зареєструватись, користувач мусить відправити платне SMS-повідомлення. Безкоштовною була лише неповна версія соціальної мережі, в якій неможливо надсилати приватні повідомлення, завантажувати й оцінювати фотографії, залишати коментарі на форумах і відвідувати сторінки інших користувачів. Проте, керівництво соціальної мережі змінило політику у 2010 році, і тепер реєстрація в цій соціальній мережі теж безкоштовна.

Зважаючи на те, що респонденти могли вибирати кілька соціальних мереж зі списку, нами було поставлено додаткове питання, яке б допомогло визначити яка з соціальних мереж є найважливішою для опитаних. 74,6% респондентів вказали, до приділяють найбільше свого часу у Facebook, 19,8% надають перевагу проводити час у ВКонтакте. Серед інших соціальних мереж, лише Twitter та Одноклассники здобули по одному голосу серед опитаних нами 120 користувачів мереж. Керуючись цими та попередніми даними, можемо зробити висновок, що саме Facebook є домінантною соціальною мережею в українському Інтернет-просторі.
3.5. Частота використання соціальних мереж

У нашому дослідженні ми також намагались з’ясувати, наскільки звичними стали соціальні мережі для українців і час, протягом якого вони користуються цими комунікаційними платформами. Отримавши результати опитування, ми можемо стверджувати, що соціальні мережі стали насправді невід’ємною частиною життя українців. Зокрема, 64,3% опитаних визначили, що вони активно користуються мережами вже понад 5 років, 28,6% - протягом 3-5 років. 4,8% респондентів вперше створили сторінку в соціальних мережах впродовж 1-3 років, і лише 0,8% почали користуватися мережами протягом останнього року. Цікавим є те, скільки часу респонденти приділяють соціальним мережам щодня: 32,5% визначили, що витрачають на це не більше 1-2 годин, 25,4% вказали, що вони завжди готові до спілкування. 23,8% опитаних вказали, що виділяють спілкуванню у мережі від трьох до п’яти годин, і 16,7% вказали, що спілкування через Інтернет займає у них менше 1 години. Крім того, на запитання «Чи хотіли б Ви припинити користуватися соціальними мережами або обмежити час користування ними?», респонденти відповіли наступним чином:



  • 43,7% заявили, що у цьому немає потреби, оскільки вони не мають жодної залежності;

  • 29,4% вказали, що вони б хотіли спробувати;

  • 14,3% стверджують, що просто не уявляють своє життя без соціальних мереж;

  • 7,9% вважають, що вони б змогли прожити без комунікації в соціальних мережах, але просто не хочуть ризикувати.

Одним з ключових завдань стало також визначення причин користування соціальними мережами. Респондентам було запропоновано вибрати один або кілька варіантів відповіді з наведеного списку. 88,1% вказали, що користуються соціальними мережами для комунікації з друзями. 74,6% вважають, що соціальні мережі є чудовим джерелом для пошуку новин та інформації. 23% використовують мережі для комерційної діяльності та бізнесу. 20,6% вказали, що соціальні мережі допомагають їм змарнувати вільний час. 4,8% вказали також й інші причини, серед яких безкоштовний перегляд фільмів або прослуховування музики.
3.6. Контент та наповнення соціальних мереж

Цікавим є також контент, який домінує на сторінках респондентів, тобто та інформація, котру вони публікують у своїх профілях. 73,8% визначили, що зазвичай вони поширюють інформаційні повідомлення чи новини, 39,7% публікують особисті записи чи записи друзів, 36,5% часто поширюють фото та відео, 16,7% надають перевагу контенту розважального характеру.


3.7. Технічні засоби для комунікації у мережах

Ще одним цікавим аспектом спілкування в мережі є саме технічні пристрої, на яких безпосередньо і відбувається комунікація, а також технологічні програми чи додатки, найважливішим з яких, на нашу думку, є програми, що мають на меті редагувати граматичні помилки при написанні слів. Отож, зосередимо свою увагу на пристроях.

На сьогоднішній день більшість соціально активних людей має хоча б 2 пристрої, які уможливлюють вихід в Інтернет, а, відповідно, і спілкування у соціальних мережах. Найпоширеніший пристрій – комп’ютер. Це може бути класичний ПК або ноутбук, обидва пристрої мають однакові функції та є однаково комфортними при спілкуванні. Перевагою комп’ютера є велика клавіатура, які суттєво зменшує кількість технічних помилок, можливих при швидкому наборі тексту. Також, на клавіатурі доволі легко можна віднайти необхідні розділові знаки, що збільшує ймовірність використання їх комунікантом. Крім того, на комп’ютері сам текст має більший розмір і краще сприймається візуально, оскільки дисплей або монітор зазвичай є великими за розміром. 86,5% опитаних нами користувачів соціальних мереж вказали, що використовують комп’ютер або ноутбук при комунікації в соціальних мережах.

Наступним за популярністю використання пристроєм став смартфон, або комунікатор: 64,3% респондентів використовують його для спілкування у мережах. Фактично, це гібрид телефону і міні-комп’ютера, який уможливлює будь-які види комунікації. Окрім телефонних дзвінків, комунікатор підтримує функції Wi-Fi (підключення до безпровідникових мереж) або функцію 2G Інтернету, що надається мобільним оператором. Саме ці пристрої можуть забезпечити комунікацію он-лайн фактично 24 години на добу. Усі соціальні мережі мають спеціальні додатки, адаптовані для користування за допомогою смартфонів. Такі версії веб-сторінок функціонально не відрізаються від «повних» версій, розрахованих на доступ через комп’ютер, проте сам дизайн інтерфейсу є адаптований до невеликих розмірів пристроїв. Суттєвим недоліком смартфону є клавіатура, яка з’являється на сенсорному дисплеї пристрою при наборі тексту. Візуально вона нагадує звичайну клавіатуру, зокрема, розташування літер таке ж, як і на стандартній QUERTI-клавіатурі, однак клавіатура смартфонів має два окремих вікна. У першому розміщено літери (кожна літера набирається окремо), клавішу пробілу, цифри та клавішу, яка дозволяє перейти на верхній регістр клавіатури для вводу великих літер, а також таких розділових знаків як «,», «?», та «!». Проте, очевидно, це вимагає додаткових часових витрат. Ввід інших розділових знаків або символів потребує входу у окреме вікно. Це займає ще більше часу, і тому комуніканти зазвичай просто ігнорують такі розділові знаки як «:», «;», «–» тощо. Слід також взяти до уваги самі розміри клавіатури на смартфоні, які часто є недостатньо великими для деяких комунікантів (фізіологічні особливості рук). Це може спричинити випадкове хибне набирання літер, що теж призводить до помилок при вводі слова. Зазвичай, на смартфонах є встановлені програми перевірки граматики (автокоректори) або швидкого набору тексту (програма сама пропонує певне слово, керуючись комбінацією перших букв, набраних комунікантом), які не завжди функціонують належним чином, іноді приводячи до певних конфузів або непорозумінь між користувачами.

Третім пристроєм, який можливо використовувати для спілкування у соціальних мережах, є планшет. Проте, він не має жодних суттєвих відмінностей у порівнянні з смартфоном, окрім дещо більшого розміру. В цих пристроях теж використовуються вище описана клавіатура, програми перевірки граматики та спеціально адаптовані версії соціальних мереж. 18,3% опитаних зазначили, що спілкуються за допомогою планшету.

Повертаючись до вже згаданих нами програм виправлення правопису або швидкого вводу тексту, 55,6% респондентів заявило, що не використовують їх при спілкуванні в соціальних мережах. Частка тих, хто користується ними, становить 38,9%, що, на нашу думку, є суттєвим показником. 4% опитаних не знають, що такі сервіси існують.



3.8. Вживання англіцизмів у соціальних мережах

У наступному блоці питань ми намагались з’ясувати причини вживання англіцизмів комунікантами. Респондентам було запропоновано вибрати один варіант відповіді з наведеного списку, або ж написати свій варіант. Таким чином, 68,3% визначили, що вживають англіцизми у зв’язку з тим, що так простіше називати деякі поняття. Це твердження стало абсолютним фаворитом. 15,8% заявили, що вживають англіцизми, оскільки вони – частина їхньої професійної лексики, оскільки респонденти працюють у ІТ або медійній сфері. 13,5% вважають, що англіцизми допомагають їм краще порозумітися з своїми друзями, оскільки ті також вживають схожу лексику. 6,7% заперечують, що вони вживають англіцизми при спілкуванні в мережі. У теоретичній частині дипломної роботи ми згадували, що одна з причин розповсюдження англіцизмів у мережі може бути той факт, що у такий спосіб користувач намагається сформувати власний стиль та бути «у тренді», проте лише 5,8% опитаних нами визначили це як основну причину вживання запозичених слів у соціальних мережах. 9,2% респондентів навели власні варіанти відповіді, хоча переважно це всього лиш вибір двох або більше запропонованих варіантів. В основному, це зручність називання певних реалій англійськими відповідниками та порозуміння при спілкуванні з друзями.

Ми спробували визначити також й ті причини, які спонукають комунікантів надавати перевагу використанню англіцизмів перед українськими відповідниками. Основним аргументом стала великоформатність українських слів, вони занадто громіздкі та інколи дуже довгі (в українській мові слід описувати кількома словами ті реалії, які в англійській мові можна окреслити одним словом), а також звучання українських відповідників, яке, на думку опитаних, є не настільки вдалим, як звучання англійських слів, або певною мірою втрачає необхідне семантичне чи емоційне забарвлення. З цим твердженням погодилося 40% опитаних. 25% респондентів вважають, що вживання англіцизмів – невід’ємна частина стилю мовлення в соціальних мережах. 13,3% опитаних стверджують, що українська мова просто не встигає створювати власні відповідники для усіх технологічних новинок чи функцій соціальних мереж, тому доводиться використовувати слова англійського походження. 3,3% респондентів вважають, що англіцизми звучать краще і цікавіше, аніж українські слова. 7,5% респондентів навели свої варіанти відповіді. Вони вважають, що деякі слова не потребують перекладу, оскільки всі звикли до такого звучання та вони є загальнозрозумілими; англіцизми коротші та простіші, вони займають менше часу при написанні, а також вони звучать природніше; данина моді; брак часу для перекладу тощо.
3.9. Частота й причини вживання англіцизмів

Наступна частина запропонованої нами анкети містила відкриті запитання, на які респондентам слід було відповісти самостійно. У першому питанні такого типу ми просили опитаних оцінити, наскільки часто вони вживають англіцизми при спілкуванні в соціальних мережах та навести приклади найбільш частовживаних ними слів. Загалом, 120 респондентів навело 150 прикладів різних англіцизмів, хоча слід зазначити, що чимало з них мали велику кількість різноманітних формантів та варіацій. Більш детально ми зосередимось на їхньому аналізі у наступній частині дипломної роботи. Однак, 26% опитаних відповіло, що вживають англіцизми щодня. Зазвичай, респонденти аргументували це професійною лексикою, недостатньою емоційністю українських відповідників, а також специфічною семантикою англіцизмів. Ось найцікавіші на наш погляд відповіді:

«Я вживаю англіцизми щоденно, і не лише в соціальних мережах. На мою думку, запозичення становлять значну частину нашого словникового запасу, без них не обійтись»;

«Англіцизми використовую постійно, зазвичай це професійна лексика»;

«Я використовую англіцизми дуже часто. Це а) професійна лексика на роботі; б) при спілкуванні з друзями, які теж часто використовують англійську в побуті чи роботі. Інколи пишу цілі речення англійською мовою через легкість висловлювання чи небажання бути зрозумілим оточенню на певний момент»;

«Англіцизми вживаю дуже часто, коли лаюсь чи жартую. Англійські терміни коротші та швидші при друкуванні»;

32% респондентів зазначили, що часто або доволі часто вживають англіцизми. На жаль, вони не специфікували, що саме розуміють під частим вживанням запозичень. Нижче наводимо найцікавіші відповіді:



«Я часто використовую англіцизми під час роботи з фан-сторінкою компанії, у якій працюю. Оскільки моя робота повязана з ІТ-сферою, багато понять просто не перекладаються на українську чи іншу мову, а використовуються в адаптованому варіанті. А українські відповідники таких слів часто не зрозумілі клієнтам»;

«Використовую англіцизми доволі часто при спілкуванні з колегами з міжнародної організації»;

«Використовую англіцизми в міру їх актуальності. Вживаю найбільш поширені англіцизми, це вже як звичка»;

«Запозичення вживаю середньо часто. Переважно це слова зі сфери інформаційних технологій та громадської діяльності»;

«Часто вживаю англіцизми. Іноді саме таке слово краще пасує до ситуації, бо асоціюється з певною книгою чи фільмом. Окрім англомовних запозичень, часто трапляються й російськомовні. Найчастіше їх використовують в саркастичному забарвленні, оскільки віртуально важко передати свої емоції. Тому це робиться саме таким чином».

24% опитаних відповіли, що використовують англіцизми іноді або рідко, однак чимало з них безпосередньо навели прикладів тих слів, якими вони користуються. Слід відзначити, що значна частина респондентів з цієї категорії визначила, що вживає англіцизми з розважальною або саркастичною метою. Ось деякі відповіді респондентів з цієї категорії:



«Англіцизми вживаю не дуже часто, і в більшості випадків для гумору. Майже завжди, коли вживаю англомовні слова, пишу їх кирилицею».

«Англіцизми використовую не дуже часто, хіба що мова йде про Інтернет чи електроніку, бо відповідники не комфортні для вживання через багатослівність»;

«Я використовую англіцизми лише у тих випадках, коли мені здається, що для співрозмовника вони більш звичні, ніж питомі (сербські, російські, українські)»;

«Використовую англіцизми рідко, в основному під час надання професійної консультації, коли вживаю і англіцизм, і відповідник. Подекуди використовую англіцизми у переписці з друзями»;

«Іноді проскакують. Коли в голові крутиться саме ця фраза, і важко підібрати саме український відповідник»;

«Не дуже часто вживаю англіцизми у фейсбуці. Мені здається, що у розмовному мовленні вони частіше зявляються».

Решта опитаних відповіли, що вживають англіцизми рідко, або не вживають взагалі. Дуже мало з них пояснили свою відповідь. Зазвичай, це недостатнє оволодіння англійською мовою самим комунікантом або людей, з якими він спілкується.

Серед зібраних нами англіцизмів слід звернути увагу на ті, котрі були наведені респондентами найчастіше та, відповідно, мали найрізноманітніші форманти або варіанти адаптування. Однозначним лідером серед запозичень стали інтерпретації популярної функції оцінювання контенту у Facebook «like». Український інтерфейс сайту пропонує переклад «подобається», який, на нашу думку, є доволі вдалим і несе необхідне емоційне навантаження. Однак, український відповідник є значно більший за розмірами у порівнянні з англійською версією слова. Українські користувачі адаптували це слово за допомогою транскрибування – лайк, зберігши таким чином лаконічність та наділяючи даний новотвір вузькою семантикою. Тільки 22,7% респондентів вказали, що вживають це слово, проте, на нашу думку, деякі з них не хотіли зазначати цю лексему у зв’язку з її розповсюдженістю та загальновідомістю. Слово лайк, яке у англійській мові є дієсловом, отримало чимало похідних форм в українському Інтернет-сленгу. Користувачі соціальних мереж зазвичай використовують його як іменник чоловічого роду: збирати лайки; ставити лайк; 100 лайків. Дієслівна форма англіцизму теж набула ознак, типових для українських дієслів. Наведемо форми інфінітивів: залайкати, лайкати, лайкнути, лайкувати. Ці приклади мають типові для інфінітиву закінчення, мають вид, їх можна віднести до І дієвідміни дієслів, вони змінюються за часом (лайкав, лайкаю, лайкатиму) тощо.

Ще одним дуже цікавим прикладом стала функція поширення інформації серед своїх друзів за допомогою публікації на власній сторінці, яка в англомовній версії Facebook-у звучить «share». В україномовній версії соціальної мережі її названо «поширити», що є дослівним перекладом. 10% респондентів відзначили це слово у своїх відповідях. У порівнянні зі словом like, де ми чітко чуємо усі звуки і з легкістю можемо транслітерувати його, слово share має дещо тяжчу вимову: [ʃɛə]. Цей фактор є одним із ключових причин варіативності адаптованих форм слова. Ось приклади дієслів, утворених від цього англіцизму, які навели у своїх відповідях опитані: шарити, шерити, розшарити, розшарювати, розшерити, зашарити, шейрити. Іменникові форми: шейр, шер. Як і у випадку з словом лайк, варіації дієслів та іменників, утворених від англійської назви функції share, мають типові для українських частин мови властивості та характеристики, тобто легко адаптувалися.

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка