Англіцизми в сучасному українському Інтернет-сленгу: причини вживання та способи адаптації



Сторінка3/6
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.35 Mb.
1   2   3   4   5   6

2.4.3. Особливості вживання мови в соціальних мережах.

Російська дослідниця Є. Рахматулліна вважає, що Інтернет-користувачі намагаються привернути увагу адресатів-читачів, і саме тому вони готові на експерименти з текстом. Серед найпоширеніших прийомів видозмінення тексту вона виділяє такі: звуконаслідування, скорочення слів, використання пробілів, закреслювання, шрифтові виділення, інші алфавіти, різні символи (Рахматуллина, 2009).

Усі найважливіші особливості Інтернет сленгу можна умовно розділити на графічні, лексичні та стилістичні підгрупи. Розглянемо окремо кожну із них.

Графічні особливості:


  1. Емоційна перевантаженість.

Аналізуючи приватні переписки користувачів соціальних мереж, публічних діалогів або чатів, часто можна зіткнутись із вживанням значної кількості зайвих, продубльованих літер:

  • Аааааааааааа, ця шевелюра виглядає багатообіцяюче!!!!!;

  • Це буде шикаааааарний вечір;

  • Ми сьогодні гульнееееееемо по-повній, єєєй.

Це один із найпоширеніших способів висловити свої емоції, наголосити на важливості щойно сказаного, поділитися унікальною інформацією тощо.

Ще один прийом – капіталізація. Фактично, це написання тексту з використанням функції CapsLock. Капіталізація є свідомим порушенням літературної норми з метою акцентувати увагу на певному слові, граматичній помилці, наголосу.



  • НІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ!!!!!! Я ТОБІ НЕ ВІРЮ!!!!!!!!!!;

  • АХАХАХАХАХАХХАХАХА;

  • БУУУУУУЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

Окрім літер, Інтернет-користувачі використовують і екскламацію – нагромадження знаків оклику та знаків питання в одному тексті. Лапки, окрім своєї звичайної ролі, слугують для передачі сарказму та іронії.

  • Щооооо?????????;

  • Як таке взагалі можливо?!?!?!?!?!?!?!?!??!?!?!;

  • ЄЄЄЄЄЄЄЄС!!!!!!!!!!!!



  1. Транслітерація

Це явище зазвичай пов’язане з неадаптованістю пристрою, який використовують для комунікації, до кирилиці чи інших символів. В такому випадку комунікант використовує при спілкуванні лексику своєї рідної мови, однак записує її за допомогою латинського алфавіту.

Проте, при транслітерації користувачі часто зустрічаються з проблемою неадаптованості латинки до деяких звуків, зокрема до українських [ч], [ж] чи [щ]. Зазвичай, користувачі намагаються зобразити їх за правилами англійської граматики: [ch], [zh] [shch], хоча цей спосіб доволі громіздкий і вимагає значної концентрації уваги, і тому, на позначення цих звуків деякі мовці використовують цифри або значки, які візуально нагадують кириличні літери. Наприклад, за допомогою знаку [4] вволиться літера [ч], за допомогою знаку [*] позначається літера [ж]. Ось кілька прикладів такої транслітерації:



  • Doky budesh na tij pari? Ja ne hochu dodomu sama itу – транслітерування згідно з англійським правописом;

  • Posukaj meni tu knyzku, plzтранслітерування згідно з чеським правописом (цей спосіб використовується українцями та росіянами, що є носіями чеської мови);

  • Ja v*e maj*e tam. Ho4u do tebe – візуалізація кириличних букв за допомогою знаків.

  1. Використання емотиконів.

Використання емотиконів (смайликів) є однією з найголовніших рис Інтернет-комунікації. Українська дослідниця сленгу І. Николів подає таке визначення цьому явищу: «Емотикони (від англ. emoticon = emotionicon), або, як їх часто називають смайлики (англ. smile – посмішка) – кластери типографічних символів (наявних на клавіатурі комп’ютера або мобільного телефону), які компенсують нестачу паралінгвістичних засобів у мережі та виражають емоційне ставлення комуніканта до сказаного» (Николів, 2012, с. 27).

Дещо інше визначення дає їм російська дослідниця сленгу Е. Скачкова: емотикони – це особливі знаки, призначені для вираження емоційного переживання в письмовій формі розмовної мови (Скачкова, 2012). Вона вважає, що виникнення таких знаків пов’язане з бажанням людини-користувача заповнити той вакуум, який виник у зв’язку з відсутністю можливості використовувати візуальний канал, а саме жести, вираз обличчя, позу під час процесу комунікації, які відіграють величезну роль при спілкуванні.

Протягом останніх 10 років, тобто в час, коли Інтернет-спілкування набуло небаченої популярності, смайлики стали широко розповсюдженим явищем, ними користується велика кількість людей різного віку, статі та професій. Емотикони виражаються як сукупність граматичних знаків, або як невеличкі іконки (в залежності від налаштувань комп’ютера).

До найпоширеніших смайлів слід віднести такі: :) – посміхаюсь, ;) – посміхаюсь та підморгую, ;* - цілую, :( - сумую, ображаюсь, :D – сміюсь, о_0 – здивований.

Е. Скачкова вважає, що окрім головної функції смайликів, зараз слід також говорити і про інші, зокрема такі як контактостворювальна, етикетна та інформативна функції. Емотикони можуть використовуватись також у якості привітання:

- Привіт! Як ся маєш?

Смайлики, використані у дружньому, неформальному спілкуванні в чаті, зазвичай виконують етикетну функцію:



  • Ну то давай ))) Побачимось!)))

  • Ооооо, ти тут! :)))) Суперово!

Характерною особливістю етикетної функції є те, що відсутність смайлика може видатись іншому користувачеві дивним, навіть образливим.

Деякі емотикони можуть мати лише інформаційне навантаження: вони можуть бути повноцінною відповіддю на питання. Іноді можна навіть знайти діалоги з використанням одних лише емотиконів, які не завжди зрозумілі стороннім. Ключовою причиною вживання смайликів для комунікації може бути економія часу чи місця у повідомленні.



  1. Вживання акронімів

Акроніми – вони ж абревіатури – доволі часто зустрічаються у спілкуванні в мережі. Вже згадана вище І. Николів вважає їх основною рисою комунікації в Інтернеті (Николів, 2012, сс. 21-25). Зазвичай, абревіатури використовуються у зв’язку з бажанням автора зберегти час та місце, необхідні для написання тексту. Абревіатури є широковідомими поміж користувачів чатів та соціальних мереж, тому ні в кого не виникає проблем із розумінням їхньої семантики.

Інша українська дослідниця мережевого сленгу Віра Каптюрова твердить, що вживання абревіатур стає дедалі актуальнішим із введенням обмеженої кількості символів у деяких соціальних мережах, зокрема у Twitter. Крім того, вона аргументує популярність акронімів намаганням комунікантів максимально наблизити діалог он-лайн до спілкування в режимі реального часу. Деякі з таких абревіатур поступово входять до активного словникового запасу користувачів та активних дописувачів мікроблогів, і поступово вони починають вживатись мовцями також при спілкуванні поза Інтернетом (Каптюрова, 2011, сс. 208-209).

Здебільшого, абревіатури вживаються для позначення англійських фраз, проте вони не підлягають адаптації та використовуються у первинному, оригінальному вигляді:


  • LOL – “LaughingOutLoud” – голосно сміюсь, функція сміху;

  • BRB – “Be Right Back”одразу повернусь;

  • AFK – “Away From Keyboard”користувачне користується комп’ютером, хоча й он-лайн;

  • FYI – “For Your Information”«до твого відома»;

  • WTF – “WhatTheFuck – «що за дурня», здивування;

  • ІМHО – “Inmyhumbleopinion – вираження власної думки;

  • FAQ – “Frequently Ask Questions” - відповідь на часто вживане запитання;

  • u2 – “Youtoo” – тобі також;

  • 4U – “For you” – для тебе;

  • L8 – “Late” – пізно;

  • B4 – “Before” – перед;

  • cre8 – “Create” – створити;

  • plz – “Please” – будь ласка.


Лексичні та стилістичні особливості:

  1. Вживання нелітературних мовних форм

Як уже зазначалось вище, однією з найважливіших ознак Інтернет-дискурсу є неформальність. Відповідно, вона дає мовцям почуття комфорту при спілкуванні, їхня мова стає більш розкутою та невимушеною. Це призводить до вживання значної кількості нелітературних мовних норм. Найпоширенішою з них є, на нашу думку, молодіжний сленг. Він й Інтернет-мова тісно взаємопов’язані між собою та постійно взаємодоповнюють одне одного новими лексемами чи виразами. Справа в тому, що користувачі мережі не хочуть відмовлятись від слів та виразів, до яких вони звикли та якими користуються щодня у неформальному спілкуванні.

Український дослідник П. Грибовий виділяє кілька причин виникнення та існування молодіжного сленгу: експресивність номінативних засобів молодіжного сленгу, прагнення до відмежування, самоствердження молоді. Дослідник вважає, що молодіжний сленг дає змогу констатувати розбіжності в особливостях світобачення членів соціуму залежно від їх вікових та соціокультурних параметрів, до чого саме прагнуть Інтернет-користувачі (Грибовий, 2010, сс. 34-37). Вчений також зазначає, що молодіжний сленг є одним із атрибутів молоді, а, отже, він становить невід’ємну частину лексики користувачів Інтернету та, особливо, соціальних мереж.

Крім того, процес взаємодії між Інтернет- та молодіжним сленгами діє і в зворотному напрямку: чимало суто Інтернет-лексем широко побутує і поза мережевою комунікацією. Наприклад, лексеми загуглити, залайкати, ігнорити, копіпейстити, стрімити, чекнути тощо.

Українська дослідниця комп’ютерного сленгу Ірина Щур твердить, що сленг як лінгвістичне явище поділяється на 2 групи: загальний, який складається із загальновживаної лексики різного походження, та спеціальний, що містить лексику, притаманну більш вузькій сфері, пов’язаній з різними соціальними або професійними групами. Обидві вищезгадані групи є потужними джерелами поповнення розмовної мови. І. Щур вважає, що вживання сленгу та нелітературних мовних норм пов’язане з вираженням навмисного протиставлення мові офіційній та нормативній. Крім того важливим є фактор групового маркування слів: сленгова одиниця у свідомості носія мови співвідноситься з певною соціальною групою і має на собі відбиток тої чи іншої субкультури. А семантика ненормативних слів в основному відбиває тієї духовні чи матеріальні цінності, якими соціуми відрізняються один від одного (Щур, 2006).



  1. Мовна гра

Словацька дослідниця Л. Гузі зазначає, що явище мовної гри є типовим для користувачів Інтернету. Воно базується на принципах омонімії та паронімії (Гузи, 2012). Також обов’язковим моментом є популярність вислову, його зрозумілість для усіх користувачів.

Стилістичний енциклопедичний словник російської мови дає наступне визначення мовній грі: певний тип мовленнєвої поведінки комунікантів, що базується на навмисному (усвідомленому, продуманому) порушенні системних відношень мови, тобто на реконструкції мовної норми з метою створення неканонічних мовних форм і структур, які в результаті цієї реконструкції набувають експресивного значення і здатність викликати у слухача або читача естетичний, і, в цілому, стилістичний ефект. Найчастіше мовна гра пов’язана з бажанням створити «свіжий, новий образ». Це явище є найбільш характерним для публіцистичного та розмовного стилів мовлення.

Зазвичай, мовна гра асоціюється з активністю мовної особистості та її здатністю творчо використовувати мовні знання. Вона є виявом креативності й винахідливості, яких так прагнуть комуніканти у соціальних мережах. При цьому, мовна гра може проявлятись не лише у рідній мові користувача, але й при спілкуванні чужою мовою.

Мовну гру неможливо розглядати поза креативною мовленнєвою діяльністю, оскільки здатність субєкта вживати слово у незвичайному, ефективному контексті завжди є вторинною до знання мовної системи й оволодіння її нормативними зв’язками, тобто це вміння «гратися словом» припускає досконале володіння стилістичними аспектами мови. «Ігровий» момент у мовній комунікації може з’явитись лише тоді, коли мовець здійснює цілеспрямований пошук прийомів руйнування уставлених мовних структур та пов’язаних з ними стереотипів мовного сприйняття. Мовна гра є завжди продуманою та спрямованою на ефективне вживання мови, вона не може бути здійснена без розуміння адресатом. Це явище направлене на усвідомлення мовної структури нового змісту, невідомого слухачеві чи читачеві до цього. Ефект мовної гри базується на асоціативному потенціалі слова чи фрази – його асоціативній валентності, яка допускає варіювання при компонуванні його плану вираження та плану змісту, а як результат – різну інтерпретацію значення даного слова чи фрази. В певному контексті реалізується та чи інша асоціативна валентність слова – фонетична, семантична, лексична, словотворча чи синтаксична (Кожина, 2006, с. 657).

Мовна гра може відбуватись на фонетичному, морфологічному та лексичному рівнях. Проте факт мовної гри стає найкраще зрозумілим із цілого, завершенного тексту. Саме на цьому рівні дане явище повною мірою реалізує свій творчий характер завдяки здатності «синтаксично деструктивних» одиниць розширювати сатиричний чи комічний зміст на більший за обсягом текстовий простір, аж до створення автором особливої художньої концепції.

У якості текстових засобів мовної гри часто виступають різного роду каламбури, багатомовні лексеми, точне значення яких (зазвичай, нетипове для них) пояснюється тільки контекстом, в якому вони були вжиті, а також концептуально продумані автором випадки порушення нормативних синтаксичних зв’язків.

Значна кількість фраз, які Інтернет-користувачі використовують для мовної гри під час комунікації, часто є запозиченими або дещо перекрученими назвами фільмів, книг, популярних телевізійних шоу, радіо-рубрик, а також фрази з літературних творів, театральних постановок чи навіть анекдотів. Проте, найчастіше (особливо у сучасному українському Інтернет-просторі) – це висловлювання публічних осіб, політиків та знаменитостей, зазвичай – абсолютно абсурдні та невдалі. Комуніканти надають їм дещо іншого значення, інтерпретують їх у той чи інший спосіб за допомогою нового контексту, проте всіляко намагаючись зберегти фразу чи слово у його оригінальному варіанті. Через таку фіксовану форму, новий зміст цих компонентів діалогу є справді неочікуваним та спонтанним.

На нашу думку, найкращим прикладом мовної гри в українській мові є так звана азірівка. Це явище здобуло такої популярності серед користувачів соціальних мереж, що йому було присвячено окрему статтю у Вікіпедії (http://bit.ly/1KAPfKS), де «дослідники» дають азірівці наступне визначення: «діалект, поширений, головним чином, у прикордонних з Росією регіонах нашої країни. Вірогідно, має бути віднесений до степови говорів південно-східного наріччя української мови». У статті також подано генеалогічну класифікацію азірівки, її віднесли до східно-слов’янської групи мов. Як зазначають самі автори, кількість носіїв даного наріччя становить не менше двох. Виникнення азірівки пов’зано з публічним мовленням колишнього прем’єр-міністра України Миколи Азарова, якому була притаманна своєрідна вимова слів при намаганні говорити українською. Через значний вплив російської мови, яка була для Азарова рідною, премєр перекручував українські слова у специфічний спосіб, в результаті чого доходило до мовних казусів та непорозумінь. Користувачі соціальних мереж простежили у його мовленні тенденції до ікавізму та акання, які притаманні російській мові, а також широке вживання русизмів. Лексикон говірки користувачі Інтернету черпали безпосередньо із публічних звернень та інтервю Миколи Азарова.

Згодом українська Інтернет-спільнота почала масово створювати оригінальний контент (картинки, фотожаби, відео), у якому в мовлення колишнього політика було висвітлено у комічний спосіб. Крім того, було створено створено публічну сторінку Азірів (https://vk.com/azirivua) у соціальній мережі ВКонтакті, яку нібито веде сам Микола Азаров, де користувачам пропонується ознайомитись з лексикою говірки за допомогою картинок з поясненням семантики конкретних слів та їх перекладом на українську та російську мови:

c:\users\dana\desktop\дипломка\5nka9boirra.jpg

c:\users\dana\desktop\дипломка\z6i51xeemkk.jpg

Мал. 2 та 3: Азірівка. Джерело: https://vk.com/azirivua




  1. Вживання емоційно забарвлених слів

Про гіперемоційність мови у мережі та її графічний вияв було вже сказано вище. Проте вона також має вияв і у лексичному матеріалі. Мова йде про емоційно забарвлені слова, які, окрім прямого значення, мають також і почуттєве забарвлення. Слід зазначити, що в українському Інтернет-сленгу це зазвичай згрубіла лексика, а також слова й фрази на позначення негативного ставлення комуніканта до чогось: попертися, пожебрати, розривати мозок в шмаття, спатоньки, бейбочка, печаленька, жерти, винце, банячити, триндіти і т.д.

  1. Вживання вигуків

Користувачі соціальних мереж максимально намагаються наблизити свою комунікацію в Інтернеті до живого спілкування, з жестикуляцією, мімікою та вигуками. Для цього вони використовують інші технології, такі як відео-, фото-, відео- чи анімаційний контент, або ж емоційно навантажують текст. Доволі часто користувачі намагаються відтворити звуки за допомогою літер. Ми розділяємо позицію В. Каптюрової, котра вважає вважає, що роль вигуків при Інтернет-спілкуванні полягає саме у докладній передачі емоційного стану комуніканта, у наближенні спілкування в мережі до живого та у приверненні уваги співрозмовника.
2.5. Інтернет-лінгвістика та перспективи її розвитку

Поява Інтернету та розвиток комунікаційних технологій серйозно вплинули на мову та її розвиток. Інтернет став новим майданчиком для спілкування, який, однак, вимагав нового формату комунікації та нової мовної форми.

Інтернет-лінгвістика була започаткована як окрема галузь мовознавства британським лінгвістом Девідом Крісталом. Він присвятив дослідженню мови та спілкуванню в мережі значну частину своїх праць. Найпопулярніші та найважливіші з них – книги “A glossary of Netspeak and Textspeak” (2004), “Internet linguistics” (2011), “Language and the Internet” (2006), де вчений формулює основні зацікавлення та проблеми, котрі б досліджувала ця галузь лінгвістики.

Девід Крістал так визначає основні завдання Інтернет-лінгвістики: «Синхронний аналіз мови всіх різновидів комунікаційної діяльності в Інтернеті. Зокрема, це е-мейли, різноманітні чат-руми, сервіси обміну миттєвими повідомленнями, веб-сторінки, а також інші різновиди комунікаційних платформ, які вимагають використання комп’ютера чи іншого цифрового пристрою (SMS повідомлення)» (Crystal, 2005). Також, Інтернет-лінгвістика має на меті відслідковувати зміни, що відбулися у мові з діахронічної точки зору, але зважаючи на те, що комунікація за допомогою Інтернету здобула популярність та глобальне поширення лише 15-20 років тому, важко говорити про якісь конкретні явища, що вже відбулись або були спровоковані Інтрет-комунікацією у мові. Проте, вважає Крістал, Інтернет дає нам унікальну можливість фіксувати величезну кількість мовного матеріалу. Через те, що мова, яку використовують користувачі в Інтернеті, є де-факто записаною розмовною мовою, мовознавці мають унікальний шанс відслідковувати зміни у словниковому запасі комунікантів, їх граматику та пунктуацію. Крім того, дослідник вважає, що незабаром можливим стане і розвиток порівняльної Інтернет-лінгвістики, оскільки чимало комунікантів є багатомовними та активно використовують свою другу чи третю мову для спілкування в мережі, які дещо відрізняються від мовлення носіїв мови.

Девід Крістал вважає Інтернет найбільшою базою ресурсів для лінгвістичних досліджень, яка коли-небудь існувала. І, на думку вченого, це цілком природно, що лінгвісти намагаються дослідити ті явища, що поширюються в Інтернеті. Як основне завдання Інтернет-лінгвістики Крістал визначає фокусування на комунікаційних функціях Інтернету.

Як академічна дисципліна, Інтернет-лінгвістика ще доволі молода, проте вже зараз ми можемо спостерігати її актуалізацію та активний розвиток. Девід Крістал вважає, що Інтернет-лінгвістика може включати усі головні галузі лінгвістики як науки. Вчений прогнозує появу Інтернет-синтаксису, морфології, семантики, прагматики, соціолінгвістики, психолінгвістики, а також вивчення способів передачі інформації (фонологічних, графічних, мультимедійних). Дослідник вважає, що при дослідженнях у даній галузі дуже важливим є підтримання балансу між вивченням формальних властивостей мови в Інтернеті та дослідженням її комунікативних намірів й ефектів. Крістал твердить, що з нагромадженням такого роду досліджень слід очікувати появу нової галузі: прикладної Інтернет-лінгвістики, яка б з’ясовувала та запроваджувала рішення проблем, які зустрічаються у мовленні різних Інтернет-користувачів, а також при пошуку даних в Інтернеті, у он-лайн рекламі та безпеці тощо (Crystal, 2011, pp. 1-10).

Девід Крістал визначає такі основні перспективи розвиту Інтернет-лінгвістики:


  1. Соціолінгвістичні перспективи

Під цим слід розуміти формування бачення суспільством впливу розвитку Інтернету на мову. Інтернет змінив уявлення про комунікацію, створивши нові платформи для спілкування, які відрізняються від усіх попередніх. Нові медії та комунікаційні технології змінили спосіб використання мови комунікантами: спілкуванню у мережі притаманні підвищена неформальність та оказіональність, які з часом лише зростатимуть.

Англійський дослідник Кріспін Сурлоу подає наступні варіанти поділу проблематики для дослідження Інтернет-соціолінгвістики (Thurlow, 2001):



  • Багатомовність – дослідження поширення та статусу різних мов он-лайн;

  • Мовні зміни – з соціолінгвістичної точки зору, а саме такі, що були спричинені фізичними обмеженнями технологій і коливанням соціально-економічних факторів (глобалізація);

  • Розмовний дискурс – вивчення змін у шаблонах соціальної поведінки та спілкування в мережі;

  • Стилістична варіативність – вивчення поширеності Інтернет-сленгу та інших лінгвістичних явищ, які використовуються великою кількістю комунікантів у мережі.

  1. Освітні перспективи

Зокрема, важливим буде вивчення впливу Інтернету на формальну або літературну мову. Девід Крістал наводить для прикладу Стандартну англійську мову (Standard English), яка особливо піддається впливу Інтернет-сленгу та нехтуванню зі сторони мовців.

Інтернет значним чином вплинув на викладання іноземної мови у школі чи університеті. Ті, хто вивчають нову мову посередництвом Інтернету, засвоюють неформальну лексику, почерпнуту з різноманітних майданчиків для спілкування, і згодом використовують її в офіційному спілкуванні. Хоча, носії мови також піддаються такого типу впливу Інтернет-спілкування. Яскравий приклад – школярі США та Канади, які масово використовують сленгізми та абревіацію при написанні своїх домашніх завдань і творів (Hayslett, 2006). Деякі вчені вважають, що значна кількість помилок на письмі спричинена частим користуванням різноманітними сервісами для спілкування в мережі. На Думку Наомі С. Байрон, саме технології дають можливість комунікантам менше думати про граматику при написанні своїх повідомлень. Значною мірою це пов’язано з тим, що майже усі сучасні комунікаційні пристрої пропонують автоматичну перевірку граматики. Проте, зазвичай, комуніканти просто нехтують правописом, оскільки він не є для них настільки пріоритетним як час, витрачений для написання повідомлення (Baron, 2008, pp. 183-190). Хоча, дослідження, проведене у 2009 році Університетом Ковентрі (Великобританія) доводить протилежне. Часте надсилання повідомлень дітьми за допомогою комп’ютера чи іншого комунікаційного пристрою навпаки сприяє розвитку навиків читання та писання, а також збільшує словниковий запас та креативність дитини (Burns, 2014).



  1. Стилістичні перспективи

Технології дали можливість розвиватись новим креативним формам мови, які знайшли відображення навіть у літературі. Мова, що вживається в Інтернеті, є сумішшю усної та письмової форм, вона динамічна, а також сам текст може підлягати візуальному оформленню (виділення різними кольорами чи шрифтами). Цікавими для дослідження є різноманітні вислови, створені в Інтернеті, та їхній вплив на письмову й розмовні форми мови.

  1. Прикладні перспективи

Під цим можемо розуміти лінгвістичну експлуатацію Інтернету в значенні його комунікативних можливостей. Мережа надає унікальні можливості для документалізації мов, а також ревіталізації та популяризації мов, які знаходяться на межі вимирання.
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка