Андрдрій Чайкоковський. Коротко про митця. «За сестрою». Відтворення історичних подій з позицій гуманізму Мета



Скачати 198.42 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір198.42 Kb.
Андрдрій Чайкоковський. Коротко про митця.

«За сестрою». Відтворення історичних

подій з позицій гуманізму

Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом А. Чайковського, розпочати роботу над ідейним змістом твору «За сестрою» (І, ІІ част.), з’ясувати історію написання повісті; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати свої думки, робити ґрунтовні висновки; активізувати словник учнів; формувати кругозір, світогляд; виховувати пізнавальний інтерес до творчості А. Чайковського, почуття любові до рідного краю, народу, гордості за свою Батьківщину.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет А. Чайковського, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

. З якими загарбниками боровся український народ?

. Що вам відомо про монголо-татар?

. Чому наш народ непереможний у боротьбі із завойовниками?

. Яких видатних ватажків — оборонців Батьківщини ви знаєте? Чим вони прославилися?

. Прокоментуйте висловлювання О. Довженка: «Без минулого немає майбутнього».

. Чому українці цінують ті надбання, які наші предки вибороли у жорстокій боротьбі з ворогом, жертвуючи власним життям?

. Як ви ставитеся до своїх рідних, друзів? Чи завжди знаходите порозуміння? Власну відповідь прокоментуйте.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Опрацювання матеріалу теми уроку

1. Життєвий і творчий шлях А. Чайковського. Матеріал для вчителя

Андрій Чайковський

(1857–1935)

Народився в м. Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано залишився сиротою, виховувався в родичів. Значну роль у його дитинстві відіграла бабуся. Від неї наслухався казок, легенд, переказів про минуле свого краю, навчився читати. У гімназії зацікавився історією та культурою України, очолив таємний молодіжний гурток. Тоді ж і спробував писати художні твори. Після закінчення Львівського університету працював адвокатом, займався просвітницькою діяльністю. В роки національно-визвольних змагань був на боці Центральної Ради, входив до уряду Західноукраїнської Народної Республіки. З 1919 р. жив у м. Коломиї, де й помер від важкої хвороби.

Його перші книжки оповідань, повістей, гуморесок були позитивно оцінені І. Франком, М. Коцюбинським. А такі твори, як «Олешка», «В чужім гнізді», «За сестрою», «Козацька помста», «Сонце заходить», «Богданко», «Сагайдачний», мали широкий читацький резонанс не лише в Україні — виходили друком у Відні, Празі, Кракові, у США та Канаді.
2. Теорія літератури

Повість — прозовий жанр описово-оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя. За обсягом повість більша, ніж оповідання, і ширше зображує людське життя, охоплюючи низку його епізодів, які складають період життя головного персонажа. У ній більше подій і дійових осіб; почасти вирізняється хронологічний розвиток сюжету та відповідна побудова композиції. Частіше за все це історія життя людини, розказана або від особи автора, або від особи самого героя. Значення терміна протягом кількох століть змінювалося.

. Романтичний (твір) — виявляється у показі ідеального героя, його духовного світу та його ідеалів, заради яких він вступає у боротьбу.



. Героїчний (твір) — прагнення показати велич людини (героя), яка здійснює подвиг, щось неможливе, ризикуючи; утвердження величі подвигу.

. Героїко-романтична повість — епічний твір середнього розміру, в якому діє герой (чи кілька героїв) ідеальний, духовно багатий, він намагається вступити у боротьбу за справедливість, правду і прагне це довести на прикладі конкретних вчинків, справ.

3. Андрій Чайковський «За сестрою»

. Історія написання твору.

Повість «За сестрою» (1907) створена на основі довготривалого вивчення історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі та їхньої ретельної художньої обробки. В центрі — захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю.

3.2. Тема: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який докладає будь-яких зусиль, мужності, наполегливості, старанності, кмітливості для порятування своєї сестри з татарського полону.

3.3. Ідея: уславлення козаків — оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородство, відповідальність, мужність; засудження татар та українців-зрадників.

. Жанр: героїко-романтична повість.

Проблематика повісті:

. батьки і діти;

. життя і смерть;

. радість і трагедія;

. відповідальність і безпечність;

. вірність і зрада;

. добро і зло;

. щирість і хитрість, улесливість, підступність.

4. Робота над І розділом твору.

1. Виразне читання або переказування окремих цікавих епізодів з розділу.

2. Тема: зображення життя мешканців села Спасівка до нападу татар та знищення спасівчан загарбниками.

3. Ідея: засудження жорстокості, жаги до збагачення, насильства (татарва).

4. Основна думка: неуважність одного загубила життя багатьом.

5. Обговорення змісту І розділу за питаннями.

. Що вам відомо про татар з твору І. Франка «Захар Беркут»?

. Яким ви уявляєте село Спасівку? Як про це зазначено у творі

. Що мав на увазі А. Чайковський зазначаючи, що... то були страшні часи татарських набігів на Україну?

. Як люди ставилися до спорудження своїх хат? Чому?

. Де саме споруджували люди хати? З чим це було пов’язано

. Чому село було названо Спасівкою? («Спасівчани зайшли сюди з-за Дніпра також після татарського погрому, а тому що зупинились на тому місці на самого Спаса, тож і прозвали своє село Спасівка»)

. Через що, на ваш погляд, А. Чаковський називає свій твір оповіданням, хоча за жанровою спрямованістю цей твір повістю?

. Яким чином мешканці одного села інформували людей інших місцевостей про набіги татар?

. Чим славився рід Судаків?

. Які стосунки були між Павлусем і Ганною

..Завелась між дітьми така любов, що одне без одного жити не могло, і, здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив»)

. Як селяни ставилися до проведення свят? Про що це свідчить?

. Через що Павлусь боровся зі старшим за себе хлопцем? («Не зачіпай Гані. Ніхто не сміє її торкнути, а то поб’ю»)

. Про що відбулася розмова між дідом Андрієм і вартовим Филимоном?

. Як мешканці села сприйняли церковний дзвін на тривогу?

. Чому крик «Аллах! Аллах!» розгублені від пожежі спасівчани сприйняли по-особливому

. Як родина Судаків боронилася від татар?

. Через що татари намагалися не вбивати жінок?

. В чому виявилась мужність Палажки, захищаючи дітей від поневолювачів?

. Опишіть, як «панували» татари у беззахисному селі?

. В якому стані перебував Павлусь від побаченого ним, що робили татари7

. Яким чином Павлусь переховувався від татар?

6.Робота над ІІ розділом повісті.

1. Виразне читання окремих цікавих епізодів розділу.

2. Тема: знайомство Павлуся з козаком Непорадним, зустріч хлопця зі своїм братом Петром.

3. Ідея: уславлення козацької доброти, чуйності, благородства; поважного ставлення одне до одного.

3.8.7. Обговорення змісту ІІ розділу повісті за питаннями:

. Яким уявлявся степ Павлусю?

. Що означала заграва, яку побачив козак на заході вранці? Як він зреагував на неї?

. Знайдіть у творі опис зовнішності козака Семена Непорадного. Про що він свідчить?

. Які імена отримували козаки на Січі?

. Через що Непорадний не розводив увечері вогню?

. Як Павлусь зустрівся з Непорадним? Про що хлопець розповів козакові?

. Для чого, на вашу думку, татари, коли захопили село Спасівку, запалили його з чотирьох боків?

. Яку допомогу надав козак Непорадний Павлусю?

. На підставі чого Непорадний вирішив, що для татарина основною цінністю був не втікаючий Павлусь, а кінське сідло?

. Як відбулася зустріч Непорадного з півсотнею козаків?

. Чим був корисний дід Панас у козацькому гурті?

. За яких обставин Павлусь зустрівся зі своїм братом Петром? Про що між ними відбулася розмова?

. Чому дід Панас застеріг козаків від необдуманого нападу на татар?



V. Закріплення вивченого матеріалу

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати ідейно-художній зміст ІІІ, ІV розділів повісті.



ВІДПОВІДЬ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ЗА ДАНИМ ПЛАНОМ АБО ТАБЛИЦЕЮ) В НАУКОВОМУ СТИЛІ. ВІДГУК ПРО ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТОВАРИША

Мета: повторити особливості побудови висловлювань наукового стилю; ознайомити п'ятикласників з пам'ятками «Як готувати розгорнуту відповідь на уроках української мови та інших предметів» та «Як давати відгук на висловлювання товариша?»; удосконалити вміння складати висловлювання в науковому стилі; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння формулювати відповіді на уроках української мови за планом або таблицею; рецензувати прослухані відповіді однокласників, давати відгук на висловлювання товариша.

Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.
ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів

Проведення бесіди за питаннями

1. Коли вам найчастіше доводиться будувати розгорнуті усні висловлювання — у школі чи вдома? (На уроках майже з усіх предметів.)

2. Які труднощі при цьому у вас виникають? Яких помилок припускаєтесь? (Неповний переказ навчального матеріалу, непослідовний виклад, неправильний добір слів, помилки в побудові речень та ін.)

3. Як, на вашу думку, можна уникнути цих помилок? (Потрібно добре знати, про що необхідно говорити, заздалегідь продумати зміст висловлювання і послідовно викладати матеріал.)



III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

IV. Виконання практичних завдань творчого характеру на побудову повідомлення на лінгвістичну тему

Творче спостереження з елементами аналізу

► Прочитати висловлювання. Довести, за якими ознаками текст можна віднести до наукового стилю.

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЯК ОДИНИЦЯ СИНТАКСИСУ

Будь-яке висловлювання складається зі слів. Для того щоб висловити якийсь зміст, слова повинні пов'язуватися одне з одним. Найпростішим виявом такого зв'язку є словосполучення.

Словосполучення складається з двох повнозначних слів. Одне з них є головним, друге — залежним від нього. Змістову залежність можна виявити за допомогою питання, поставленого від головного слова: читати (що?) книгу, відповідати (на що?) на запитання, розповідь (яка?) цікава.

Граматичний зв'язок головного і залежного слів здійснюється за допомогою закінчення (відвідування музею) або закінчення і прийменника (змагання з туризму), змістовий — тільки за питанням (розповідати як? цікаво).

Словосполучення, як і слова, служать для називання предметів, ознак, дій і є матеріалом для побудови речень. Словосполучення вира¬жають назву більш точно, ніж слова. Наприклад: писати і грамотно писати, мова і рідна мова, подорож і подорож: до Криму (3 підручника).

1) Виділити основні положення тексту. Знайти визначення і приклади. Скласти план повідомлення.

Ознайомлення з пам'яткою «Як готувати розгорнуту відповідь на уроках української мови та інших предметів»

1. Вдумайтеся в тему майбутньої відповіді.

2. Повторіть необхідні теоретичні відомості, потрібні для розкриття теми.

3. Доберіть власні приклади і пояснення до кожного пункту плану чи таблиці.

4. Згрупуйте інформацію відповідно до запропонованого плану, установіть послідовність у викладі думок.

5. Не забудьте зробити висновок з усього сказаного.

6. Для переходу від однієї думки до іншої використовуйте типові для наукового стилю слова і словосполучення: по-перше, по-друге, окрім того, отже, таким чином, наприклад, як бачимо, винятком може бути та ін.

7. Дотримуйтеся не дуже швидкого темпу вимови, робіть паузи, логічний наголос на важливих моментах вашої відповіді.



Складання розгорнутої відповіді за даним планом і таблицею

► Проаналізувати пункти плану до теми «Вставні слова в українській і мові». Дати розгорнуті відповіді на кожен пункт плану з наведенням

власних прикладів товаришу по парті. Скориставшись пам'яткою, підготувати повідомлення на запропоновану тему.

План


1) Що називається вставними словами?

2) Групи вставних слів залежно від того, що вони виражають.

3) Чи виступають членами речення вставні слова?

4) Розділові знаки в реченнях із вставними словами.

5) Роль вставних слів у реченні.

► Уявити ситуацію: вам потрібно продемонструвати рівень своїх знань з теми «Речення, його граматична основа» перед учнями вашого класу. На основі таблиці підготувати розгорнуту відповідь, наводячи власні приклади на підтвердження основних теоретичних положень.



3. Сформулювати відповідь на тему «Розділові знаки в кінці речення». Який тип мовлення ви оберете? Свою думку обгрунтувати. Під час підготовки повідомлення скористатись планом.

План


1. Види розділових знаків кінця речення.

2. Крапка — основний розділовий знак кінця речення.

3. Уживання знака питання в кінці питальних речень.

4. Знак оклику в окличних реченнях.

5. Роль розділових знаків у нашому мовленні.

► Виписати слова-терміни, ужиті в повідомленні.


V. Аналіз підготовлених відповідей п'ятикласників. Робот, над складанням відгуку на висловлювання товариша

Ознайомлення з пам'яткою «Як давати відгук на висловлювання товариша

1. Щоб дати змістовний відгук, уважно слухайте відповідь товариша.

2. Відповідь товариша зіставляйте з тим, що могли б ви сказати з цього питання.

3. Оцінюйте почуте не лише за змістом, але й за якістю його вираження

4. У відгуку обов'язково потрібно звернути увагу на те:

• чи повністю розкрито тему;

• чи потребує відповідь товариша доповнень, уточнень, підтвердження прикладами;

• чи не було порушень у послідовності викладу;

• чи вдалий початок і кінець відповіді;

• чи було припущено фактичних і граматичних помилок (якщо так, то яких);

• чи достатньо виразним було усне мовлення товариша;

• якої загальної оцінки заслуговує відповідь.



Усне рецензування прослуханих відповідей однокласників

1. Колективне складання відгуку на відповідь учня з теми «Вставні слова в українській мові».



2. Уявити ситуацію: ви — учитель української мови, і вам потрібно дати відгуки на прослухані відповіді учнів вашого класу й оцінити їх.

Варіант 1. Скласти відгук на висловлювання товариша з теми «Речення, його граматична основа».

Варіант 2. Скласти відгук на висловлювання товариша з теми «Розділові знаки в кінці речення».
VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Підготуватись до контрольної роботи.



ПОНЯТТЯ ПРО СЛОВОТВІРНИЙ СЛОВНИК. ТВОРЕННЯ ВІДОМИХСЛІВ, А ТАКОЖ ПОЕТИЧНИХНЕОЛОГІЗМІВ

Мета: ознайомити шестикласників із словотвірним словником, особливостями його побудови; формувати загальнопізнавальні вміння творити загальновживані слова, а також поетичні неологізми; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти розвиткові вмінь віршувати, збагачувати свій лексичний запас, виховувати почуття любові та поваги до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Читання складених удома заміток, їх аналіз.



ІІІ. Установчо-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо вивчення теми «Поняття про словотвірний словник. Творення відомих слів, а також поетичних неологізмів».



IV. Актуалізація опорних знань

Дати відповіді на питання:

1. Що вивчає словотвір?

2. Які способи словотвору ми відносимо до морфологічних?

3. З якими видами словників ви уже знайомі? Який принцип їх побудови?

4. Що таке неологізми? Чим вони відрізняються від загальновживаних слів?



V. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа

Вона (природа) — не тільки тема вірша

Або картини –

В ній є висоти незмиримі

Й святі глибини.

У неї є душа могуча,

Порив є в неї,

Що більші над усі пориви

Душі твоєї.

Вона — це мати. Будь же сином,

А не естетом,

І станеш ти не папіряним –

Живим поетом!

М. Рильський



VI. Аналіз структури словника

Ознайомлення зі структурою словотвірного словника

 Навчальне аудіювання за текстом про особливості словотвірного словника.

ПРО ОСОБЛИВОСТІ СЛОВНИКА

Забезпеченню повнішого зв’язку в навчанні української мови, зок-рема таких важливих розділів, як словотвір і будова слова, без яких неможливе справжнє знання мови, правильне користування нею, сприятиме словотворчий словник. Він допоможе розібратися в тому, як утворюються слова, з яких значущих частин вони складаються в сучасній українській мові.

Знання законів словотворення, будови слова необхідне для міцного засвоєння правил правопису, а вивчення багатьох з них прямо спирається на порівняльний словотвірний аналіз.

Словотвір міцно пов’язаний з культурою мови. Чуття слова можна розвивати лише уважним ставленням до складових елементів слова, які часто виступають виразниками найтонших відтінків значення, що відрізняють одне слово від іншого.

Нерозуміння структури слова веде до неправильного слововжитку. Так, наприклад, нерідко говорять і пишуть співставити, співставлення (пор. з рос. сопоставить, сопоставление) замість зіставити, зіставлення; признати (пор. з рос. признать) замість визнати.

Таким чином, добре знання правил зіставного словотворення, уміння визначати роль і значення частин українських слів та їх російських відповідників допомагає уникнути багатьох помилок, пов’язаних з уживанням слів, сприяє підвищенню грамотності й культури мови.

У словнику показано, як утворилися похідні слова і з яких значущих частин (морфем) складаються твірні. При визначенні словотвірної структури і морфемної будови слова враховуються сучасні співвідношення слів. Етимологія слів не розкривається. До реєстру внесені переважно ті українсько-російські відповідники, що мають спільне походження (Зі словника).

 Дати відповіді на питання тестового характеру.

1. Словотвірний словник допомагає розібратися:

а) у способах словотворення;

б) у значущих частинах слова;

в) як утворюються слова, з яких значущих частин слова вони складаються.

2. Знання законів словотворення, будови слова необхідне:

а) для засвоєння способів словотворення;

б) міцного засвоєння правил правопису і для словотвірного аналізу;

в) засвоєння законів словотворення.

3. Чуття слова можна розвивати лише:

а) уважним ставленням до складових елементів слова;

б) через знання лексичного значення слова;

в) постійним удосконаленням творчих здібностей.

4. До неправильного слововжитку веде:

а) нерозуміння граматичного значення слова;

б) нерозуміння значення слова;

в) нерозуміння структури слова.

5. Що показано у словнику?

а) Способи творення слів;

б) утворення похідних слів і з яких значущих частин складаються твірні;

в) етимологія слова.

6. Підвищенню грамотності й культури мови сприяє:

а) добре знання правил зіставного словотворення;

б) уміння визначати роль і значення частин українських слів та їх російських відповідників;

в) нерозуміння структури слова.



Ознайомлення з поняттями «словотвірний аналіз» і «морфемний аналіз»

Коментар учителя. Зробити словотвірний аналіз — це значить з’ясувати, чим мотивоване дане позначення якогось явища дійсності, чому це явище так назване з погляду сучасної мови.

При словотвірному аналізі дуже важливо правильно з’ясувати, яке з двох близькоспоріднених слів є первинним, мотивуючим, а яке — вторинним.

Морфемний аналіз — аналіз окремого слова, групи подібних за структурою чи за якоюсь граматичною ознакою слів. Морфемний аналіз мови починається тоді, коли вже встановлено словотвірну структуру слова, з’ясовано значення (у тому числі словотвірне) кожної морфеми і структурну функцію кожного відрізка, що вичленовується в слові.

Мета морфемного аналізу — виявити, з яких значущих частин складається слово в сучасній мові, указати на значення виділених морфем, їх роль і функції в аналізованому слові.

Ознайомлення зі структурою словникової статті (практично)

Похідні слова української мови, які підлягають словотвірному аналізу, розташовані в алфавітному порядку і наводяться в початковій формі.

Словотвірна структура похідних слів відображена в словниковій статті у вигляді конструкції: твірна основа (твірні основи, якщо слово складне) — словотворчий засіб (словотворчі засоби), що бере безпосередню участь в утворенні даного слова; закінчення (матеріально виражене) відділяється рискою.

Наприклад: ідей + ний, покірлив + ість, нов + о + річ + н + ий. Для нульового суфікса використовується знак ∅: ви + бух + ∅; в + бік + ∅ Морфеми, що входять до складу твірного слова (префікс, корінь, суфікс, закінчення), відділяються одна від одної скісними лініями, наприклад: по/кір/лив/ий, земл/я.

У дужках даються довідки про морфонологічні явища, що відбуваються при словотворенні (наприклад, чергування, усічення основ, нарощення та ін.)

Пояснення умовних скорочень, граматичних відомостей про слова, переноси слів, знак й і знак м’якшення у словнику

VІІ. Виконання завдань творчого характеру

Робота в міні-групах

 Прочитати уривки віршів. Визначити їх тематику. Які слова вразили вас своєю новизною?

***

У тім краю, де ластівки проміняться



Над спалахами росяних суцвіть,

Стрічає день ясна моя провінція —

І серче знов тріпоче і щемить.

Стежину ту, чуттям своїм оспівану

Я в забутті веснянім перейду.

Озветься ранок золотими півнями,

І райдуга розквітне у саду…

(В. Кулик)

В СТЕПУ БІЛЯ АСКАНІЇ

Раннє сонце марить табунами,

Край дороги — дика ковила.

Цівка літака дзвенить над нами

І прозоро тане спроквола.

На вітрах духмяняться покоси,

І кипить пташиний ранній спів,

І пісень весняних серце просить

На роздоллі сонячних степів…

(В. Кулик)

ДУМКА ПРО ВОДУ

Вода права, поки вона жива.

В неволі вона просто помирає.

Затхнеться, в баговинні зомліва,

Бридким зеленим мохом заростає.

Нас, Боже, борони від мертвої води

І збережи Дніпро, вода в нім гине,

А нас прости, бо й ми у тому винні.

Благословенна будь, вода жива,

В струмках, річках, народжена в джерелах.

Живим дощем живе все омивай.

(Надія Врищ)

ОСІННЄ

Вся земля жовтогаряча стала,



Пожовтіли дерева і трави,

Барви осені, то сонця барви,

Що земля за літо навбирала.

Лет стрімкий срібного павутиння,

Городини зоряне намисто,

Вітер, вітер віє безупинно,

З гілок падає розкішне листя.

(Надія Врищ)

* * *

Тому веселиками звуться журавлі,



Що прилітають до веселої землі,

Що теплий день приносять на крилі

І залишаються у нашому селі.

Лиш навесні веселики вони,

А журавлями звуться восени,

Бо журяться, у вирій летючи,

Бо не заміниш рідний край нічим.

(Г. Паламарчук)



Творче спостереження

 Прочитати уривки з поезій П. Тичини. Чому виділені слова є поетичними неологізмами? Пояснити, яку роль вини виконують у поетичних творах.

***

Зоставайся, ніч настала,



Все в тумані-молоці.

Спать мене поклала Тала

На дівочій руці.

***


Наші браття мовчать, бо їм смерть у очах.

Чом же ви мовчите, ви, трагічно-безжурні?

Чи забули ви сміх, чи забули ви глум

Під плачі наші журнії, журні, бандурні?

***

Тлін все, тінь, півтон –



Б’є в лілеї сон.

Лебедіють хором зорі:

Господи помилуй!

Творче конструювання

 Розтлумачити подані фразеологічні звороти. Скласти з ними речення, використовуючи слова, утворені різними способами. За допомогою словотвірного словника визначити спосіб творення виділених слів.

1) Мов грім серед ясного неба. 2) Мандри справляє. 3) З року в рік. 4) З ранку до вечора. 5) Горобина ніч. 6) Хоч в око стрель. 7) З раннього рана.

Довідка: раптово, несподівано; змінювати місце перебування; постійно, щороку; протягом усього світлового дня; темна, буряна ніч; темно; з початку світлового дня.



Робота зі словником

 За допомогою словника визначити, якими способами утворені подані слова.

Абстрактно, акустик, біліти, вакцинувати, взаємодопомога, вручити, гідний, гнівно, двадцятий, італієць, компаньйон, мілководний.

Словотворчий аналіз

 Зробити словотворчий аналіз слів окружний, школярський, методист, ефективний, заспів, скориставшись алгоритмом розбору.



Алгоритм

1. Виділити з контексту потрібне слово для розбору

2. Установити, від якого слова утворилося аналізоване слово

3. Виділити твірну основу

4. З’ясувати, за допомогою якого словотворчого засобу утворене слово

5. Указати на спосіб словотворення



6. Пояснити зміни, що відбулися під час творення нового слова
IX. Підсумок уроку

X. Домашнє завдання


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка