«аналіз державн ого борг україни та методи його покриття»



Сторінка2/8
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.56 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ

1.1 Економічна сутність та структура державного боргу


Нестача державних фінансових ресурсів, залучення й використання коштів на кредитній основі зумовлює виникнення державного боргу та системи управління ним.

Основною умовою, яка призводить до виникнення державного боргу є неспроможність держави функціонувати на власні кошти, а неефективне використання позикових фінансових ресурсів зумовлює його зростання [1, С. 190].

Механізм функціонування державного боргу є вельми складним і залежить від багатьох учасників ринкових відносин. Погляди економістів на природу та наслідки його існування відрізняються. Враховуючи всі недоліки та переваги даної категорії, найбільш доцільним є таке трактування: державний борг – об’єктивне явище економіки, яке зумовлене залученням державою додаткових фінансових ресурсів на умовах кредиту для гарантованості виконання функцій і завдань, які безпосередньо покладені на неї.

Економічною стороною державного боргу виступають відносини держави в ролі позичальника з її кредиторами з причини перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту на умовах строковості, платності та повернення.

З економічної точки зору сутність державного боргу виконується через його основні функції. Виділяють дві такі функції:


  • фіскальну, яка проявляється у залученні державою необхідних ресурсів для бюджетного фінансування видатків;

  • регулюючу, що функціонує за умови зміни обсягів грошової маси через купівлю-продаж цінних паперів центральним банком країни [2].

Однак, виділяють і додаткові: валютно-фінансову функцію та функцію перерозподілу. Сутність валютно-фінансової функції полягає у примноженні міжнародних валютних резервів за допомогою зовнішніх позик. Перерозподільча функція полягає у повторному розподілі капіталу між секторами державної і приватної економіки та між секторами фінансового ринку [3].

У різній науковій літературі можна зустріти відмінності у класифікаціях державного боргу. Одна з можливих класифікацій боргу представлена Ковальчуком С. В. і Форкуном І. В. (рис.1.1) [5].


Рисунок 1.1 - Класифікація державного боргу за умовами залучення коштів

В структурі державного боргу виділяють внутрішній і зовнішній. Одночасно, залишається спірним питання щодо визначення конкретної ознаки розподілу боргу на внутрішній і зовнішній [4, С.229].

До внутрішнього державного боргу входить заборгованість держави перед домогоспо­дарствами і фірмами даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом. Внутрішній державний борг складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що знову виникає за борговими зобов’язаннями уряду.

Залежно від офіційного визнання у складі внутрішнього державного боргу розрізняють:

1) монетизований борг, який складається з боргів непрямих кредитних стосунків держави з банками.

2) немонетизований борг, до складу якого входять:


  • борг з невиконаних державою фінансових зобов’язань, що передбачені чинним законодавством ( заборгованість по виплаті пенсій, стипендій, допомог);

  • заборгованість по господарських стосунках з реальним сектором економіки (заборгованість по державних замовленнях, наданню послуг державними установами та інші).

Заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями визначається як зовнішній державний борг.

Складовими зовнішнього державного боргу є:

- заборгованість за позиками, які надані міжнародними організаціями економічного розвитку;

- заборгованість за позиками, що надані іноземними органами управління;

- заборгованість за позиками, які надані іноземними комерційними банками;

- зовнішня заборгованість, яка не віднесена до інших категорій.

Для кожної країни встановлюється гранична норма державного боргу, перевищення якої не допускається, бо це загрожує дефолтом для економіки країни. Щодо України, то грачина норма державного боргу визначається ст.18 Бюджетного кодексу України і становить 60 % від фактичного рівня ВВП України. У разі перевищення граничної величини боргу Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити термінових заходів з метою зменшення суми державного боргу до встановленої величини і нижче [12].

Відповідно до строків погашення виділяють державний поточний борг, до складу якого входять платежі, які необхідно погасити у звітному періоді, а також капітальний державний борг – сукупність боргових зобов’язань держави на певну дату [1].

Залежно від одержувача кредитних ресурсів, державний борг може бути прямий та умовний (гарантований). Прямий державний борг відображає обсяги позичених ресурсів, що безпосередньо надійшли у розпорядження уряду країни. Умовний (гарантований) державний борг виступає у формі зобов’язання держави як гаранта повернення ресурсів кредитору у разі неплатоспроможності позичальника [6].

Державний борг, його масштаби, шляхи локації і погашення прямо чи посередньо впливають майже на всі аспекти економічного розвитку держави: економічне зростання і розподіл доходів, дефіцит бюджету і розмір грошової маси в обігу, звуження чи розширення сукупного попиту та пропозиції, рівень споживання та нагромадження, платоспроможність на міжнародному рівні та кредитний рівень держави.

Державний борг не є однозначним і має як негативний, так і позитивний вплив на економіку держави:


  • позитивний – у період економічного спаду використання державних запозичень стимулює споживчий попит, збільшує рівень зайнятості населення, сприяє зростанню рівня доходів у суспільстві, стимулює економічний розвиток;

  • негативний – видалення приватного капіталу, що заважає економічному зростанню, призводить до перерозподілу доходів на користь власників державних облігацій, зменшення обсягу споживчого попиту, перекладання відповідальності щодо погашення боргових зобов’язань на майбутні покоління тощо [7].

Надходження до країни додаткових ресурсів стимулює економічне зростання, а це в свою чергу надає країні можливість здійснювати більш сукупні витрати в порівнянні з виробленим національним доходом, а також проводити фінансування тих інвестиції, що не забезпечуються власними внутрішніми ресурсами. Однак, слід пам’ятати, що державний борг разом з надмірними державними витратами, незбалансованістю бюджету і помилками у валютній політиці може призвести до фінансових криз та обмеження інвестиційної діяльності в державі. Таким чином, державний борг може бути як фактор, що забезпечує безпеку або, навпаки, як засіб утворення загроз і ризиків. Саме тому важливо застосовувати ефективну стратегію управління державним боргом, яка сприятиме ціле направленому використанню запозичень і сприятиме оптимізації боргового навантаження [11].


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка