Алкоголь – ворог здоров’я



Скачати 176.07 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір176.07 Kb.
Алкоголь – ворог здоров’я

Алкоголь (етиловий спирт) - нарко­тична хімічна речовина, яка докорінно змінює характер функціонування організму людини.

Алкоголь — психотропний наркотик, що викли­кає зміни хімічних процесів мозку, впливає на характер мислення людини, почуття, її здатність спілкуватись і рухатись. Вживання алкоголю викликає як швидкодіючі і короткотермінові, так і повільні та тривалі наслідки. Ці наслідки мо­жуть стати фатальними.

Причини вживання алкоголю добре описав шотландський поет Роберт Бернс:



«Для пьянства єсть такие поводи:

Помити, праздник, встреча, проводы,

Крестины, свадьба и развод.

Мороз, охота, Новий год,

Выздоровленье, новоселье,

Печаль, раскаянье, веселье,

Успех, награда, новий чин

И просто пьянство - без причин».

Пияцтво розглядається як тип поведінки правопорушника. У людей, які вживають алкоголь, суттєво послаблений інтерес до пізнавально: діяльності. Ті, хто п'ють, мало цікавляться літе­ратурою та іншими видами мистецтва.

Внутрішнє духовне спустошення викликає пот­ребу в прийнятті нової дози спиртного для самоствердження. Інколи алкоголь вживають для зняття напруги, звільнення від неприємних переживань Напружений, тривожний стан реально може ви­никнути в зв'язку з відчуженням в сім'ї, колек­тиві. Тому пияцтво можна розглядати не лише як індивідуальний фактор здоров'я, але і як наслідок порушення соціального здоров'я особистості.

У важкі хвилини життя варто згадати слова Джека Лондона: «Хмільне завжди простягає нам руку, коли ми переживаємо невдачу, коли ми стаємо слаб­кими, коли ми втомлені і вказує на надзвичайно лег­кий вихід з ситуації, що склалася. Але ці обіцянки оманливі: облудний душевний підйом, фізична сила яку він обіцяє, примарна, під впливом хмільного ми втрачаємо істинні уявлення про цінність речей»

Пам'ятайте: здоров'я, радість життя, щастя у ваших руках!
Спирт або алкоголь відноситься до гру­пи наркотичних речовин. Як він впливає на фізіологічний стан організму розкажуть нам студенти.

Наркотичними називають речови­ни, що викликають своєрідне збудження, а потім пригнічення центральної нервової системи. До них відносяться речовини, що містяться в опійно­му маку, індійських коноплях, південноамери­канській рослині кокі та деяких інших рослинах. Подібними наркотичними властивостями во­лодіють ефір, хлороформ, а також етиловий (вин­ний) спирт, а в деяких випадках і нікотин. Нар­котичні речовини різні за будовою, властивостями і особливостями дії на психіку людини, проте ос­новні ознаки їх дії і закономірності розвитку хво­робливої пристрасті до них приблизно однакові.

Особливості дії наркотичних речо­вин на організм людини полягають у наступному.

У результаті прийому речовини з наркотичними властивостями виникає особливий стан психіки - наркотичний стан, головною складовою частиною якого є ейфорія. Для неї характерні особливе са­мопочуття, «життєрадісність», надмірна жвавість, прилив помилкової упевненості в собі, надсміливість, в основі якої лежить переоцінка власних сил і можливостей. Може спостерігатися також «приємне» розслаблення, «заспокоєння» (кили «ніщо не хвилює і не турбує»), сонливість. Небезпека ейфорії полягає у тому, що у люди­ни, яка кілька разів відчула цей стан, може посту­пово розвинутися прагнення випробовувати його знову при кожній нагоді. Коли прагнення до ста­ну ейфорії, до діставання та прийому речовини повністю підпорядковує думки і вчинки людини, вона стає психічно хворою, і хвороба ця нази­вається наркоманією.

Алкоголізм, як і будь-яка наркоманія, робить людину соціально неповноцінною, а часто і небез­печною для суспільства, оскільки при цьому зах­ворюванні повністю змінюється ставлення людини до оточуючого, руйнується вся її мотиваційна сфера, розвивається слабохарактерність, не­сумлінність, брехливість, нездатність до розумо­вих і фізичних навантажень.

Особливістю алкоголізму є неу­хильне прогресування захворювання з посилен­ням залежності хворого від прийому алкоголю.

За характером взаємодії організму з цією речо­виною розрізняють декілька стадій.

Алкоголь, як і всі наркотичні речовини, токсич­но впливає на організм, тому спочатку прийом ал­коголю викликає захисну реакцію організму: ви­никає нудота, блювота, запаморочення, головний біль. Ніяких приємних відчуттів при цьому, як правило, не буває. При повторних прийомах за­хисна реакція слабшає і на зміну їй приходить ей­форія. Поступово розвивається нав'язливе ваблен­ня людини до алкоголю, яке виражає психічну за­лежність від нього. Це ваблення полягає у тому, що людина (тепер уже хвора) постійно думає про випивку й ефект, який вона викликає. Уже при думці про майбутній прийом спиртного у неї підвищується настрій. Уявлення про алкоголь і його ефект стає постійним елементом свідомості і змістом думок. Про що б людина не думала, чим би не займалась, вона вже не забуває про алкоголь. Як найсприятливіші вона починає розціню­вати ситуації, які допомагають добуванню спирт­них напоїв, як несприятливі – перешкоджаючі цьому події. Разом із тим, на цій стадії захворю­вання оточуючі нічого особливого не помічають.

Поступово залежність людини від алкоголю зростає. При відсутності його наркотичного ефекту людина не тільки відчуває, що їй чогось не вис­тачає, але і починає переносити хворобливий і важкий стан - абстиненцію. Вона виявляється за­гальним нездужанням, зниженням працездат­ності, тремтінням кінцівок, болями в різних час­тинах тіла. При цьому багато хворобливих симп­томів уже помітне для оточуючих. Найтиповіший стан абстиненції - алкогольне похмілля.

Якщо спочатку людина сприймає своє прагнення до повторних прийомів алкоголю, як суб'єктивне, дуже сильне бажання, то тепер во­на має нібито «об'єктивні» доводи на користь пов­торних його прийомів, скаржачись на те, що за відсутності наркотичного ефекту вона відчуває се­бе погано.

Поступово ваблення хворого до алкоголю набуває нестримного характеру. Воно характеризується прагненням негайно, якнайскоріше, всупереч будь-яким перешкодам дістати і прийняти алкоголь. Це прагнення пригнічує всі інші потреби і повністю підпорядковує собі поведінку людини. Вона готова зняти з себе і продати останній одяг, все винести з дому. Саме в такому стані хворі йдуть на будь-які антисоціальні дії, у тому числі і злочинні.

На цій стадії розвитку хвороби людина вимагає значно вищі дози алкоголю, ніж на початку захво­рювання, тому що при систематичному вживанні його наростає несприйнятливість, стійкість ор­ганізму до алкоголю. Організм ніколи не перестає реагувати на алкоголь як на отруту, скільки б ним не була обдурена і поневолена психіка, і захисні дії, завдяки яким він нейтралізується в організмі, не тільки не слабшають, але на якийсь час навіть посилюються. В результаті для досягнення бажа­ного наркотичного ефекту хворому доводиться вживати все більшу кількість алкоголю. Деякі ал­коголіки, наприклад, випивають за добу 2 л горілки або 5-6 л вина (доза, смертельна для лю­дини, що не вживає алкоголь!).

Нарешті, наступає етап, коли навіть великі дози алкоголю не викликають яск­раво вираженої ейфорії. Проте хворий не в змозі припинити його вживання. На цій стадії розвитку хвороби людина непрацездатна, хоча поганим працівником вона стала значно раніше - з розвит­ком психічної залежності.

Алкоголізм розвивається в результаті повтор­них прийомів алкоголю і у принципі, до нього схильна кожна людина, яка регулярно вживає спиртні напої. Відомі випадки, коли пристрасть до алкоголю розвивалася у людей після прийому не­значних доз і нетривалого його вживання.

Отже, етиловий спирт (алкоголь) продукт життєдіяльності дріжджових мікроорганізмів, що виробляється ними у процесі бродіння, - є найвідомішою і найпоширенішою наркотичною речовиною. Алкоголь швидко всмоктується в шлунок і тонкий кишечник і потрапляє в кров. Особливо швидко він всмоктується з напоїв, що містять вуглекислий газ (пиво, шампанське). Максимальна концентрація алкоголю в крові, якщо він прийнятий натщесерце, встановлюється через півгодини. З крові алкоголь надходить до тканин, де розподіляється нерівномірно. Особли­во багато його накопичується в нервовій системі і в печінці.

Чутливість до токсичної дії алкоголю у людини тим вища, чим вона молодша. Так, для дітей смер­тельною є доза близько 3 г алкоголю на 1 кг маси тіла (для однорічної дитини це 80-100 мл горілки), для підлітків - 4-5 г/кг (у віці 12-13 років це приблизно 0,25-0,5 л горілки). Відомі ви­падки розвитку недоумства у дітей після одноразо­вого отруєння алкоголем.

Найбільш значний вплив алкоголю на центральну нервову систему: він змінює співвідношення процесів збудження і гальмуван­ня, послаблюючи гальмування, в першу чергу, умовне. Особливо чутлива до алкоголю кора вели­ких півкуль, а також підкіркові центри. Достатньо чутливі спинний, а також довгастий мозок, в яко­му розташовані життєво важливі центри, зокрема, центри дихання і кровообігу. Характерно, що ал­коголь, як і інші наркотичні речовини, найсильніше впливає на високо розвинену нервову систему. З цієї точки зору найбільш згубна дія ал­коголю на людину, а також на вищих ссавців. Ефект алкоголю позначається і на тваринах із менш розвиненою нервовою системою. Так після додавання алкоголю у воду, де плавають золоті рибки, спостерігається поява у рибок агресивності, а потім млявості й адинамії «похмільного» харак­теру. Під впливом спиртного, доданого в цукровий сироп, «розбоєм» починають займатися бджоли: вони віднімають у бджіл свого ж вулика квітковий пилок. Відомі випадки масового сп'яніння свиней, корів, слонів. При цьому сп'янілі слони топтали посіви, громили житла і нападали на людей.

У людини під впливом алкоголю розвивається стан сп'яніння, ступінь якого залежить від дози прийнятого алкоголю. Розрізняють три ступені алкогольного сп'яніння - легкий, середній і важ­кий. При розвитку важкого сп'яніння легкий і се­редній ступені є його первинними стадіями.

Легкий ступінь алкогольного сп'яніння харак­теризується помилковим відчуттям психічного і фізичного комфорту, безтурботності, безпечності. Процес сприйняття при цьому руйнується: п'яний не в змозі критично оцінювати і контролю­вати свою поведінку.

У сп'янілого розвивається стан, що нагадує збудження: з'являється бажання говори­ти, розказувати щось оточуючим. Мова стає гуч­ною і швидкою, увага легко відволікається. Об­личчя у сп'янілого червоніє (рідше - блідне), пульс частішає. Всі ці прояви пов'язані з ослаб­ленням процесів гальмування, внаслідок чого про­цеси збудження отримують перевагу. А тим часом - внутрішнє умовне гальмування - один із найваж­ливіших процесів, що відбуваються у центральній нервовій системі. З ним пов'язані такі якості, властиві вихованої людини, як самоконтроль, передбачливість, обережність. Під впливом алкого­лю процес гальмування слабшає, тому п'яні бува­ють самовпевненими, необережними, втрачають міру розкутості і допустимості в даних ситуаціях. П'яний стає схожим на людину погано виховану, недостатньо розвинену і некультурну: алкоголь впливає в першу чергу на те, що дано людині культурою і вихованням. Нижчі функції цент­ральної нервової системи, примітивні психічні процеси більш стійкі до дії алкоголю.

Через деякий час стан сп'янілого поступово по­вертається до нормального, у ряді випадків з'яв­ляються млявість і сонливість. При цьому люди­на, як правило, пам'ятає все, що було з ним у стані сп'яніння.

При сп'янінні середнього ступеня відбувається значніше ослаблення процесів галь­мування в центральній нервовій системі. Тепер во­но розвивається і в підкірковій області, а кора ве­ликих півкуль - унаслідок порушення функцій - тимчасово втрачає здатність управляти імпульса­ми, що йдуть з підкірки. В результаті розвиваєть­ся стан, який І.П. Павлов назвав «бунтом підкірки». При цьому стають більш вираженими всі симптоми, що спостерігаються вже при легко­му ступені сп'яніння: з'являється гучна, але час­то нерозбірлива мова, схильність до нетактовних жартів, прагнення втручатися не в свою справу, підвищене емоційне збудження, найчастіше з не­гативним знаком: сп'янілий часто буває роздрато­ваний, пригноблений, грубий, згадує різні образи, ображає оточуючих.

Значно знижуються самоконтроль і самокри­тичність, збільшується рухова розкутість, і в ре­зультаті п'яний легко переходить від слів до фізичних дій. Оскільки ситуація в стані сп'яніння сприймається лише частково, не у всьому обсязі, окремі її моменти можуть одержати неправильну оцінку, а це, при характерній для п'яного схиль­ності до негайного, незагальмованого переходу до дій, веде до різного роду невідповідних обставинам вчинків, у тому числі і злочинних. При середній важкості сп'яніння порушується також коорди­нація рухів, змінюється хода (п'яний хитається з одного боку в інший). Характерним для дії алкоголю є розлад бінокулярного зору з виникнен­ням диплопії - двоїння предметів. При диплопії зображення предметів, які утворюються у кожно­му оці, не співпадають, а в умовах порушеної ал­коголем психіки це веде до сприйняття кожного із зображень як самостійного предмета.

Сп'яніння середнього ступеня звичайно змінюєть­ся глибоким сном, причому п'яний намагається дістатися до будинку, але може заснути в будь-яко­му місці. Після пробудження він відчуває слабкість, млявість, розбитість, дратівливість або пригні­ченість, важкість у голові і в області серця. У нього різко понижується працездатність. Усе це - прояв токсичної дії алкоголю на організм. Про події, що відбувалися в період сп'яніння, людина пам'ятає не цілком виразно.

При важкому ступені сп'яніння після коротко­го періоду збудження внаслідок швидкого і різко­го ослаблення процесів гальмування в корі і підкірці наступає істинне гальмування централь­ної нервової системи - глибока оглушеність і нар­коз. Стадія збудження при важкому сп'янінні ха­рактеризується особливим безглуздям і безг­луздістю поведінки: у п'яного спостерігається не­мотивована агресивність, невиразна мова, різкі порушення координації рухів. Потім наступає глибокий сон, при якому п'яний може взагалі не реагувати ні на які подразники, зокрема на бо­льові. Сп'яніння важкого ступеня супроводжуєть­ся повною амнезією - людина не пам'ятає нічого з того, що з ним було в період сп'яніння. При про­будженні стан його особливо важкий, причому різного роду хворобливі симптоми можуть спос­терігатися в перебігу декількох днів.

Дія алкоголю на інші органи і тканини навіть при одноразовому його вживанні не обіцяє людині здоров'я. Внаслідок дратівливої дії алкоголю на слизисту оболонку відбувається рефлекторне поси­лення виділення слини, шлункового соку, приско­рюється дихання, зміна ритму серцевих скоро­чень. Посилення виділення шлункового соку відбувається завдяки безпосередній дратівливій дії алкоголю. Проте шлунковий сік, що виділяється під впливом алкоголю, володіє низькою перетрав­люючою здатністю.

Алкоголь порушує діяльність центру терморегу­ляції, що виявляється розширенням судин шкіри і її почервонінням а появою відчуття тепла, що супроводжується посиленою тепловіддачею. Суб'єктивно цей стан сприймається сп'янілою лю­диною як приємний, але об'єктивно він небезпеч­ний, оскільки людина може замерзнути внаслідок надмірної тепловіддачі: вона посилено втрачає тепло не відчуваючи холоду.

Існує думка, що вживання алкоголю «покращує апетит», «дозволяє швидко зігрітися». Проте слід пам'ятати, що думка ця помилкова. Вживання алкоголю «для апетиту» і «для зігрівання» - той самий момент, сприяючий регулярному, «звично­му» вживанню алкоголю, на фоні якого і фор­мується хвороблива пристрасть.

Чи сумісними є заняття спортом і алко­голь та моральний вплив алкоголю на молоде по­коління — на ці питання дадуть відповіді студенти.

Спорт і спирт — несумісні! Фізична культура і спорт посідають важливе місце в сис­темі виховання дітей і підлітків. Досягти високо­го рівня фізичного розвитку і неабияких спортив­них результатів можна лише завдяки постійним тренуванням і виконанню режиму дня і відпочин­ку, правильному харчуванню, звичайно, відмовив­шись від шкідливих для здоров'я звичок.

Алкоголь паралізує волю, таку необхідну в про­цесі занять фізичними вправами і спортом.

А тепер кілька слів про небезпеку, яку приховує в собі кухоль пива. Відомо, що в двох кухлях пи­ва міститься алкоголю приблизно стільки ж, скіль­ки в 100 г горілки. Часте вживання пива поступо­во призводить до небезпечних порушень здоров'я: з'являється задишка, збільшується частота серце­вих скорочень і об'єм серця, а його функціональні можливості різко знижуються. Через вміст у пиві подразнювальних речовин виникають запальні процеси в шлунку і кишечнику, нирках, сечо­вивідних шляхах. Згубно впливає пиво і на нерво­ву систему людини.

З чого ж починається пияцтво? До 11 років пер­ше знайомство з алкоголем відбувається або ви­падково, або його дають «для апетиту», «лікують вином», або ж дитина сама з цікавості куштує спиртне. У дещо старшому віці мотивами першого вживання алкоголю стають традиційні приводи: свято, день народження, гості тощо.

Адже варто раз покуштувати спирт­не, як уже змінюється психологічний бар'єр, і підліток відчуває право випити з товаришем або навіть на самоті. Недарма кажуть: «Річки почина­ються зі струмочків, а пияцтво з чарочки».

Мотиви, які штовхають підлітків до вживання спиртного, можна поділити на дві групи. До першої слід віднести бажання наслідувати товаришів, зазна­ти нових відчуттів, цікавість тощо. Віковими особли­востями підлітків певною мірою можна пояснити вживання ними спиртних напоїв «для хоробрості».

Особливої уваги заслуговує друга група мотивів уживання алкоголю. До них належить бажання позбутися нудьги. У підлітків цієї категорії втра­чений інтерес до пізнавальної діяльності. Ті з них, хто вживає спиртне, майже не займаються гро­мадською роботою, рідко беруть участь у роботі гуртків, не займаються спортом, втрачають інте­рес до серйозної музики, живопису.

Духовна обмеженість, невміння проявити себе в колективі спонукають підлітків вживати алкоголь заради самоствердження у вуличній групі това­ришів, і, як правило, це має згубні наслідки. Аналіз дозвілля підлітків, схильних до вживання алкого­лю, показує, що в цілому для них характерне примітивне, безцільне проведення часу. І хоча нема­ло підлітків добре знає, яку шкоду несе людині ал­коголь, для них привабливим залишається «новий стиль життя», який культивує стан сп'яніння.

Вживання спиртного стає патологічне не­обхідним атрибутом проведення часу, а для ба­гатьох — ледь не головним сенсом життя. Скла­дається такий стереотип поведінки, коли всі життєві проблеми розв'язуються вживанням спиртного. Про це свідчать відповіді молодих лю­дей. За даними соціологічних опитувань більшість із них вживають алкоголь, тому що:

«У нашій компанії всі п'ють. У нас так прийня­то, особливо у вихідні».

«Мій батько багато пив і я почав пити з 14 років. У нас вдома часто збирались гості і обов'яз­ково випивали».

«На мене вплинуло те, що часто по телевізору показували моїх улюблених героїв, які пили. І мені це дуже подобалось».

«Мій батько алкоголік, і багато проблем, які ви­никали в сім'ї, були цим спричинені. Намагаю­чись втекти від цих проблем, я сам почав пити».

«На мене вплинув мій батько. Якось у гостях він похвалився, що може багато випити і не сп'яніти. Коли трапилась нагода, я також перевірила це на собі. Я була тверезіша за всіх інших і весь час зга­дувала, що я така, як мій батько».

У підлітків, які зловживають алкоголем, спос­терігаються різні розлади емоційної і вольової сфер. У них згасають трудові навички і моральні якості. Вони стають грубими, нестриманими, неу­важними до близьких, у стосунках із колишніми друзями - нещирими, холодними, замкненими і недовірливими. Невимушено вони почуваються лише в «своєму колі». Іншими словами, спос­терігається деградація ще незрілої, юної особи. Отакі невтішні наслідки вживання спиртного, з якими треба боротися завжди і повсюдно.

Вплив алкоголю на нащадків з'ясують студенти.

Останнім часом у педіатрії з'явився термін «алкогольна фітопатія». Якщо батьки вжи­вають алкоголь, то вже в період внутрішньоутробного розвитку плід зазнає його отруйної дії, і в мо­мент своєї появи на світ дитина хронічно, а іноді навіть уже безнадійно хвора. Проте деякі батьки, не вважаючи себе алкоголіками, гадають, що їхнім дітям ніщо не загрожує. Але вони помиля­ються. Так, вони - не п'яниці, тільки іноді випи­вають. І діти в них народжуються неначе здорові, не мають явних фізичних і розумових вад і якийсь час розвиваються нормально. Але раптом дитина стає безпідставно нервовою, швидко збуджується, легше інфікується і частіше хворіє. Або в по­ведінці сина чи доньки батьки починають спо­стерігати прояви жорстокості, які не можуть вип­ливати з традицій сім'ї і близького оточення, усієї системи виховання. Батьки в розпачі: звідки в ди­тини підвищена втомлюваність, байдужість, не­здатність самостійно приймати рішення?

Що спричинило психічну і моральну недоско­налість особистості? Починають шукати причину в системі виховання, в соціальному середовищі, а нерідко знаходять її на дні маминого келиха шам­панського і в татових традиційних недільних «програмах». І це не перебільшення, а факт, до­ведений статистикою.

Отож, тільки абсолютна тверезість батьків може гарантувати стопроцентне здоров'я майбутній ди­тині, бо кожен грам алкоголю, випитий ними, об­межує рівень розвитку особистості дитини, зни­жує можливості інтелектуальних, творчих і ду­ховних сил. Іноді навіть нормальні та стримані батьки «пропивають» своїх дітей, сплачуючи за­надто велику ціну за сумнівне хмільне задоволен­ня. А коли їм про це кажуть, вони дивуються й за­певняють, що нічого не знали. Проте внаслідок цього діти потрапляють до спеціальних шкіл-інтернатів, де медичні працівники і педагоги ве­дуть боротьбу за їхнє майбутнє. Але дуже часто вони безсилі змінити долю цих маленьких інвалідів і довести їх до нормального стану.

Підсумовуючи сказане, відзначимо, що людина, яка вживає спиртні напої, руйнує не тільки своє здоров'я, а й губить своє потомство, бо алкоголь інтоксикує її генетичний апарат і плід, що розвивається.

Обстеження 8000 дітей, які страждають на ідіотизм, проведене швейцарськими лікарями, дове­ло, що діти були зачаті під час свят, які супровод­жувалися вживанням спиртного. Французькі лікарі встановили, що серед розумово відсталих дітей по­ловина має спадковість, обтяжену алкоголем.

Психологічні аспекти проблеми алко­голізму розкриють у своїх доповідях студенти.

Іноді людина страждає на алко­голізм саме тому, що не може кинути пити са­мостійно. Найперше, що потрібно зробити людині, яка п'є та її родині - це визнати наявність проб­леми. Залежність це лише верхівка айсберга. За­лежність з'являється не одразу, а розвивається протягом певного часу.

Спочатку людина п'є помірно. Як не дивно, більшість аварій, актів насильства та інших проб­лем, причиною яких є алкоголь, спричиняють лю­ди, у яких немає алкогольної залежності. Хочу навести рекомендацію Всесвітньої організації охо­рони здоров'я: «Найкращий засіб боротьби з пи­яцтвом - направити основні зусилля не на п’яниць, а на тих, хто п є помірно, та допомагати їм знизити кількість вжитого алкоголю».

Якщо людина визнає, що п'є більше, ніж потрібно, та, виходячи з цього, намагається пити менше - це дійсно «найкращий засіб» запобігти серйозним проблемам у майбутньому. Коли у лю­дини з'являється залежність, змінити будь-що на­багато складніше.

Зазвичай ті, хто зловживають алкоголем, запере­чують це. Вони кажуть: «Я п'ю не більше за інших» або «Я можу припинити пити у будь-який момент». Як допомогти людині визнати, що вона зловживає алкоголем і як допомогти змінитись? Найперше потрібно такій людині визнати, що труд­нощі виникають через зловживання алкоголем і якщо припинити пити, то її життя покращиться.

Декому вдається кинути пити самостійно, але багатьом, що мають алкогольну залежність, потрібна кваліфікована допомога. Щоправда, програми лікування алкоголіків не гарантують успіху. Лікувальні методи — це лише тимчасова допомога. Взагалі-то, багато хто не може кинути пити, тому що без алкоголю вони відчувають по­рожнечу, схожу на ту, яка виникає при втраті близького друга. Для тих, хто намагається кинути пити, щоб не зірватися, потрібно займатися цілеспрямованою діяльністю. Хоч це й дуже важ­ко, але кинути пити все ж можна. Якщо людина зловживає алкоголем, ризикуючи мати серйозні проблеми або в неї розвинулась алкогольна за­лежність - у будь-якому випадку ситуацію можна змінити. Якщо хтось зловживає алкоголем, це не означає, що він безнадійний.

Людина може залишатись соціальне повноцінною особистістю, а також розвиватись, як особистість лише завдяки систематичному спілку­ванню з людьми, які її оточують. Саме спілкуван­ня є основою її соціальної сутності. Обмін життєвим досвідом і різноманітною інформацією, сумісне проведення часу, спільна участь у праці — все це одночасне і реальне буття людини, спосіб підтримки та її розвитку, як повноцінного члена суспільства. В людині поєднуються особистісно-індивідуальне і соціальне, воно є неподільним.

Що ж відбувається, коли людина починає злов­живати алкоголем? По мірі розвитку пристрасті до спиртного людина все більше і більше відок­ремлюється від життєвих обставин і від соціуму, у певній мірі протистоїть іншим людям. У неї фор­муються інтереси, які відрізняються від інтересів інших людей, її погляди та переконання спрямо­вані на те, щоб будь-яким шляхом наповнити ор­ганізм алкоголем.

Дружина, діти, друзі - усі стають непотрібними алкоголікові, їх, як і суспільство в цілому, замінює алкоголь та друзі-п'яниці. При цьому повністю втрачається почуття поваги, гідності, честі.

«Дивлячись на батька, - пише листа дружина ал­коголіка, - почали випивати і сини. Він чомусь збуджено сміється, коли сини сідають із ним поруч із пляшкою. У нього навіть думки немає, що це йо­го діти. І вони пропадають разом із ним. Він сприй­має їх, як друзів-пиятиків і радіє, що не потрібно шукати інших партнерів. Усі мої слова і сльози не діють на них. Неприємно чути, коли вони спереча­ються - чия черга йти за пляшкою. Інколи ця супе­речка закінчується бійкою. Зовсім недавно сини так побили батька із-за грошей, що він тиждень не ви­ходив на роботу. Моїм мукам і відчаю немає кінця».

Значну частину всіх правопору­шень: хуліганство, порушення громадського по­рядку, грабежі, напади здійснюють особи, що зна­ходяться в стані алкогольного сп'яніння. За ста­тистикою, в Україні більше третини всіх арештів, затримань відбуваються внаслідок інцидентів в громадських місцях, скоєних у стані алкогольно­го сп'яніння. Характерно, що за частотою право­порушень немає різниці між людьми, хворими на алкоголізм і тими, хто вживає спиртне періодич­но. Окрім того, перше вживання алкоголю най­частіше призводить до правопорушення, і Вживання алкоголю також може зробити люди­ну жертвою розбійного нападу, пограбування, хуліганських дій. Як правило, найбільше від цьо­го страждають дівчата - підлітки, які у стані алкогольного сп'яніння легко йдуть на випадкові знайомства, погоджуються на пропозиції випити спиртне на вечірці, на квартирі друзів. Таким чи­ном, одних алкоголь приводить у середовище зло­чинців, а інших перетворює на жертви.

Відомий філософ і математик Піфагор коротко і влучно висловився про вживання алкоголю: «Пи­яцтво є вправляння у безумстві». Мабуть, до цих слів важко щось додати.



Симптом тривожний і він має викликати дієву реакцію органів влади. Адже вміли боротися з цією вадою у стародавніх країнах Заходу і Сходу. Щоправда, методи боротьби іноді були варварсь­кими, проте дуже ефективними. Так, наприклад, у Китаї за 2286 років до н.е. був виданий закон, за яким п'яниць страчували. В Стародавньому Єгипті їх піддавали приниженню і виганяли з країни, а в Стародавній Індії п'яницям заливали в горло розплавлений метал. Староримські закони забороняли людям, молодшим ЗО років, пити ви­но, а в Середньовічній Англії п'яницю водили по вулицях з ярмом на шиї. При повторному вжи­ванні алкоголю його страчували.

У наш час у 1975 р. XXVIII сесія Всесвітньої ор­ганізації охорони здоров'я офіційно визнала алко­голь наркотиком, що руйнує людське здоров'я.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка