Актуальність досвіду, практична значущість



Скачати 126.89 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір126.89 Kb.
Актуальність досвіду, практична значущість

В. Сухомлинський стверджував, що за маленькою шкільною партою твориться народ. А творять його  в першу чергу вчителі української мови та літератури, «наставники думки, волі, духу людини», бо наука рідної мови, літератури – наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й красу, її минуле й майбутнє.  Це знайшло своє відображення і в нормативно-правовій базі сучасної освіти України. Враховуючи зміни в сучасній освіті, впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011) освітня галузь «Мови і літератури» спрямована на формування  в учнів мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій. Сучасна освіта повинна сприяти розвитку особистості учня. Саме цьому сприяє, на мою думку, використання технології розвитку критичного мислення, що допомагає формуванню предметних компетентностей, як мовленнєвої, мовної, соціокультурної, діяльнісної, літературознавчої, компаративної, загальнокультурної. Проблема розвитку основних життєвих компетентностей, навичок критичного мислення в учнів шкіл нині стоїть дуже гостро. Як свідчать дослідження, переважна більшість учнів шкіл не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння. Отже, актуальним стає розвиток основних компетентностей учнів на основі розвитку критичного мислення.

Саме тому проблемною темою роботи мною було обрано «Розвиток критичного мислення на уроках української мови і літератури в умовах компетентнісного навчання».

Основна ідея досвіду:

-                                       спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості;

-                                       утвердження загальнолюдських цінностей;

-                                       розкриття потенціальних можливостей учнів.

Педагог, який працює творчо, розуміє проблеми своїх учнів, особливості певного учнівського колективу, повинен уміти зорієнтувати їх на критичне осмислення будь-якої проблеми, своєї ролі в її розв’язанні, власної здатності до індивідуальної чи групової роботи.

Необхідно пам’ятати, що критично мислити учень може у будь-якому віці, але навчитися мислити критично не можна протягом року. Необхідне систематичне застосування прийомів і методів, які б навчили учнів мислити критично, розвивати ці вміння.

Критичне мислення – це:

-                                       здатність  чітко виділяти проблему;

-                                       уміння логічно будувати свої думки;

-                                       обирати єдино вірне розв’язання завдань;

-                                       дивуватися і сумніватися;

-                                       бути відкритим до сприйняття думок інших.
Розумію, що сьогодні актуально виховувати здатність школярів через критичне виваження своїх думок йти на ризик, відстоювати точку зору, розвивати комунікабельність, повагу в спілкуванні, головне  - вміння слухати інших. Я навчилася сприймати, навіть, невірні припущення чи визначення учнів, створювати ситуацію успіху, викликати зацікавленість.
Важливою педагогічною умовою формування критичного мислення учнів є створення зацікавленості і доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення до парної і групової роботи. Вже починаючи з дитячих років дитину треба привчати формулювати свої думки, оціночні судження, переконання, незалежно від інших. Тобто, мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно має індивідуальний характер. Для розвитку позитивної самооцінки дитини  шкільного віку надзвичайно важливим є відчуття, що вона в результаті самостійного пошуку прийшла до висновку, з яким погоджуються  і інші члени колективу, і вчитель.

Реформування вітчизняної освіти через компетентнісний, особистісно орієнтований та діяльнісний підхід, застосування технології розвитку критичного мислення є одним із шляхів входження України до світового освітнього простору.

 Розвиток критичного мислення є дуже актуальним:

1.                      Під час інтенсивних соціальних змін, коли  неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин.

2.                        Пріоритетне завдання сучасної школи є розвиток дитини як неповторної  особистості, розвиток позитивного ставлення до навчання, прагнення до самостійної пізнавальної  діяльності.

3.                      Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти.

4.                      Вже неможливо навчати традиційно, у центрі навчально-виховного процесу повинен  перебувати учень.

5.                      Від творчої активності учня на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати  свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні  шкільної програми.

Розвиток критичного мислення необхідний не лише для навчання, а й для життя, яке ставить  перед людиною відкриті завдання. Навчити дітей мислити критично - означає навчити ставити  запитання, спрямовувати увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення в проблемній ситуації.

З прагматичної точки зору критичне мислення розглядається як науковий підхід до розв'язування широкого кола проблем — від буденних до професійних. Ідея розвитку критичного мислення зародилася у США, сягає своїм корінням у праці відомих американських психологів ХХст. У. Джемса(рос.) та Дж. Д’юї(рос.). Засновник Інституту Критичного мислення Метью Ліпман(англ.) визначав критичне мислення як кваліфіковане, відповідальне мислення, що виносить правильні судження, тому що засноване на критеріях, виправляє себе (самовдосконалюється) та враховує контекст.

В Україні інтерес до технології РКМ як освітньої інновації у навчанні учнів і студентів з'явився близько десяти років тому; варто зазначити, що питання методики (організації) навчання з метою розвитку критичного мислення учнів  значною мірою розроблено насамперед для історично-правової шкільної освіти вченими і дослідниками О.І.Пометун, Д.Л.Десятовим, К.О.Бахановим,  І.І.Бондарук,  О.В.Тягло  та іншими.  Наявні також окремі розробки, насамперед навчальних занять, у яких презентується  застосування певних методів і прийомів технології розвитку критичного мислення у процесі викладання української літератури (Г.Галушко, Н.Котляренко, Л.Цьома). 

Кожен урок мови має нести в собі позитивний заряд, повинен бути  насичений красою, любов'ю і радістю, а особливо уроки розвитку мовлення, на яких діти вчаться висловлювати свої  почуття, думки, будувати речення, писати перші твори. В.О. Сухомлинський надавав особливої уваги розвитку самостійності, критичності мислення, активності  школярів засобами літератури. Педагог наголошував, що справжнім можна  вважати лише те навчання, яке має спрямованість на розвиток дитини, її мислення в активній діяльності  у процесі пізнання. «Виняткову роль відіграє уміння вчителя скерувати хід думки учнів так, щоб вони  активно, зосереджено прагнули побачити невидиме, зрозуміти приховане в книзі».



Теорія розвитку критичного мислення (за С.О. Терно)

   усвідомленість

   самостійність

   рефлексивність (самоаналіз)

   цілеспрямованість

   обґрунтованість

   контрольованість

   самоорганізованість


Власний досвід свідчить про те, що які б інноваційні технології я не впроваджувала в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. І тут мені допомагають стратегії технології розвитку критичного мислення, оскільки школярі постійно відчувають потребу в пізнанні та самопізнанні. А групова робота для них — це перша можливість виявити себе як особистість, самовиразитись і самоствердитись.

Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення української мови і літератури, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.

Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати думки,  щоб переконати інших; мислити мобільно і бути відкритим до сприйняття думок інших. принциповим у відстоюванні своєї позиції.

В роботі використовую методи формування і розвитку критичного мислення. Знаю, що  не можна виділити єдиний алгоритм дій з формування критичного мислення в учнів, вмію виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення,  а саме:

- робота з формування критичного мислення ведеться не тільки на уроці, а й у позаурочний час;

- вільне висловлення ідей, думок;

- обмін думками, спілкування;

- цінування думок інших;

- впевненість учнів завдяки створеному учителем середовищу;

- ситуація успіху, задоволення від здобутих знань.

Рефлексія – це значущий етап  критичного мислення (спрямованість людини до самооцінки). Під час підбиття підсумків уроку, надаю можливість учням озирнутися на події, що відбулися, зіставити мету уроку з результатами. Формую вміння встановити зв'язок між тим, що вже відомо і тим, що вивчатиметься у майбутньому.

 Зазначена технологія стимулює загальну активність учнів, сприяє створенню плідного освітнього середовища, й утвердження системного характеру навчання та самонавчання. За своєю сутністю технологія формування критичного мислення має інноваційний характер: вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися.

 

Стадії навчання за методикою розвитку критичного мислення


Майбутнє відкрите для тих, хто критично пропускає через себе інформацію, аналізує її та відбудовує свої власні реальності.

Методика розвитку критичного мислення заснована на творчому співробітництві учня і вчителя, на розвитку в учнів аналітичного й творчого підходів до будь-якого матеріалу.

Методика орієнтується не на запам'ятовування фактологічного матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її розв'язку. Навчання здійснюється у три стадії:

1) виклик;


2) осмислення;
3) рефлексія.

Перша стадія – актуалізує наявні знання учнів, збуджує інтерес до теми; саме під час цієї стадії формулюється проблема та визначаються цілі вивчення матеріалу. Для цього використовую різноманітні прийоми: мозковий штурм, висунення різних версій відносно досліджуваного матеріалу тощо. На основі наявних знань учні можуть будувати свої прогнози, визначати цілі пізнавальної діяльності на уроці. Педагогічний результат етапу полягає у підвищенні мотиваційної, інформаційної і комунікаційної складової особистості учня. 

На першій стадії використовую такі прийоми «Асоціація на дошці» під час мотивації вивчення теоретичного матеріалу (ідеї, поняття). Це може бути запис понять, квітка, прямокутник. (Додаток1).

         Якщо основним змістом, що вивчається на уроці, є моральні орієнтації та цінності, доцільно використовувати методичні прийоми «Класифікація» та «Альтернатива». Суть методу «Класифікація» полягає в тому, що учні отримують робочі картки, на яких записані різні ознаки певних понять або явищ. Спираючись на власний досвід та уподобання, учні повинні згрупувати їх за певними ознаками або критеріями.

У методичному прийомі «Альтернатива» учні отримують робочу картку, на якій записана певна моральна проблема і ряд альтернативних пропозицій щодо її розв’язання. Кожен учень повинен самостійно обрати тільки одну із запропонованих альтернатив і пояснити свій вибір.

Після заслуховування відповідей трьох-чотирьох учнів я організовую фронтальну бесіду, щоб вийти на основне питання уроку і перейти до етапу навчально-пізнавальної  діяльності учнів.

Як варіант: вивчення поезії  «Крила» Ліни Костенко (7 клас), який допомагає окреслити мету уроку. Після цього учнів безпосередньо залучають до занять - кожному пропонують у формі творчої роботи визначити власні цілі.  «Мікрофон». Відповідь на питання: «Як би ви скористалися крилами, якщо мали б їх?»



Друга стадія полягає в осмисленні нового матеріалу - це стадія реалізації змісту. Метою етапу виступає розвиток творчого критичного мислення; навичок самостійної роботи; пошукової та продуктивної евристичної діяльності. Відбувається основна змістовна робота учня з текстом, причому поняття "текст" варто розуміти досить широко: це може бути будь-яке джерело, а також розповідь вчителя, відеоматеріали тощо. У процесі роботи учня з новою інформацією я застосовую наступні прийоми: читання тексту з зупинками, маркірування тексту символами, складання таблиць, графічні організатори інформації тощо.

При роботі з текстовим матеріалом використовую такі методичні прийоми як «Шерлок Холмс», де учням пропоную швиденько прочитати текст і скласти до нього якнайбільше запитань, не користуючись самим текстом, «Шпаргалка», «Мовник»(Додаток2) ;при вивченні основних понять -  «Місткий кошик», «Павучки», «Понятійний диктант»; при вивченні нової теми для розвитку асоціативного мислення широко застосовую прийом – «Асоціативні схеми»  або «Гронування», «Моя презентація» й підсумовуючи вивчене, учням  пропоную створити образ літературного героя за даною схемою.



Третя стадія – міркування або рефлексії. Мета етапу – персоналізувати знання; забезпечити міцність, глибину знань; усвідомити, осмислити актуальне знання та способи пізнавальної діяльності. Під час цієї стадії учень повинен осмислити вивчений матеріал і сформулювати свою особисту думку, ставлення до досліджуваного матеріалу. Методичними прийомами виступають написання есе, проведення дискусії, складання схем тощо.(Додаток 3)Результат цього етапу полягає в усвідомленні способів набуття та обробки інформації, корекції своїх установок, дій, розмірковувань (Додаток 4).

Методичні прийом «Доміно», «Портрет» , «Створи тест», використовую на етапі закріплення.

Таким чином, під час навчання за методикою розвитку критичного мислення учні повинні пройти через три стадії в опануванні матеріалом, оскільки кожна з них відбиває відповідну ланку процесу засвоєння: сприйняття → осмислення → застосування. (Додаток 5)

Висновки. Розвиток творчого потенціалу особистості, формування в учнів досвіду творчої діяльності є найважливішим завданням сучасної шкільної  освіти. Вдосконалення уроку як форми навчання в наш час втілюється в сучасних нових технологіях, які дозволять найповніше реалізувати в навчальному процесі індивідуальні особливості учнів, розвивають їх креативне мислення, сприяють тому, що особистість стає більш розкутою в творчому плані, більш сміливою, творчою, успішною. Саме формуванням досвіду творчої діяльності і відрізняється сьогодення, його вимоги від минулого, коли найвищим показником освіти було формування творчого рівня, навченості, а не дієвості.

Методи, стратегії, форми та прийоми інтерактивного навчання дуже різні.

Час їх застосування на уроці не регламентується. Покликання вчителя має бути одне – він виступає як організатор і консультант, забезпечує рівноправне (а не авторитарне) партнерство у розвитку особистості, створює умови для розумової і дієвої праці, обов’язково створює ситуацію успішності для кожного учня, сприяє прийняттю учнями рішень і плекає розвиток відповідальності за кінцевий результат роботи.
Результативність упровадження досвіду

          Впровадження технології розвитку критичного мислення на уроках української мови і літератури дозволяє:

-                                       набуті знання використовувати шляхом трансформації на інших уроках;

-                                       підвищується допитливість учнів, пізнання і самопізнання;

-                                       зростає потреба у нових досягненнях (участь у творчих конкурсах);

-                                       зростає комунікативна і організаторська спрямованість учнів (участь учнів у різноманітних позаурочних заходах, предметних тижнях, святах тощо);

-                                       розвиваються творчі здібності учнів;

-                                       розвивається пізнавальна активність.

Учні беруть активну участь підготовці і проведенні Дня писемності та Дня рідної мови. 

Традиційним стало проведення мовних конкурсів в рамках предметних тижнів. Це "Знай слово рідне"; тематичні уроки, присвячені ювілейним датам літературного календаря.

Лященко Каріна, Кулієва Анастасія, Костенко Вікторія, Тарнавська Анастасія є постійними учасниками загальношкільних свят. Це гарні ведучі і декларанти. Складають власні вірші Костенко Вікторія, Лебеденко Світлана, Левицька Аліна.

Щорічно учні є активними учасниками Всеукраїнського конкурсу  знавців української мови ім. П. Яцика та Всеукраїнської гри «Соняшник»  (Тарнавська А.. Тарнавська К., Костенко В.).

Камишніков Андрій взяв участь у Ольжичевих читаннях і матеріали його есе були надруковані у книзі (2012).

З 2012 року я є керівником шкільного  методичного об’єднання класних керівників та редактором шкільної газети «Шкільне джерело». Брала участь у конкурсі шкільних медіа. Два  роки поспіль нагороджена  дипломом за участь у Міжнародному конкурсі шкільних медіа. Пкільна газета посідає призові місця (І,ІІ) у міському конкурсі на кращий друкований орган загальноосвітнього та позашкільного навчальних закладів.


Найбільшим власним  досягненням  вважаю те, що учні стали активними учасниками та ініціаторами загальношкільних заходів. 



Бібліографія

1.                                             Вайнштейн М. Критичне мислення як основа демократичного навчання // Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 49-52.

2.                                             Давиденко О.М. Розвиток критичного мислення на уроках мови і літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – № 2. – С. 7-8.

3.                                             Лабенко Розвиток критичного мислення в середніх загальноосвітніх закладах // Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 68-71.

4.                                             Штейнбук Ф.М. Вивчення зарубіжної літератури. 11 клас. – Харків: Веста: Видівництво "Ранок", 2003. – 256 с.

5.                       Десятов Д.Л. Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроці історії // Д.Л. Десятов /



Історія в школах України. – 2007. – №9. – С. 5-11.

6.                                             О.І.Пометун.  Технології розвитку критичного мислення учнів. .– К. : Плеяда, 2006. – 220 с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка