Актуальні проблеми розвитку науки в контексті глобальних трансформацій інформаційного суспільства



Дата конвертації13.04.2016
Розмір82.8 Kb.

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ НАУКИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

1/2014




СЕКЦІЯ: ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ, ПЕДАГОГІКА, ПСИХОЛОГІЯ, ФІЛОСОФІЯ

Євген Колесник:

студент VІ курсу факультету педагогіки та психології ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди»;

mail: dante_211@mail.ru
ПРОБЛЕМА СПРИЙНЯТТЯ ВЛАСНОЇ ЗОВНІШНОСТІ ПІДЛІТКАМИ В ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
У статті висвітлено теоретичні напрацювання психологічної науки, присвяченої дослідженню особливостей сприймання підлітками власної зовнішності.

Ключові слова: самосвідомість,самооцінка, образ фізичного Я, схема тіла, образ тіла, зовнішність, засоби масової інформації.

Постановка проблеми. Сучасна соціально-економічна та суспільно-політична ситуація в нашій державі, що характеризується нестабільністю та досить низьким рівнем економічного розвитку, низький рівень цензури в засобах масової інформації, які дуже часто сприяє формуванню хибних уявлень про життєві цінності та моральні принципи, досить серйозно впливає на соціальний та психологічний розвиток молоді, і, зокрема, осіб підліткового віку. Можна прослідкувати зниження потенціалу особистісного та фізичного розвитку, занепад моральних цінностей, що в свою чергу викликало цілий ряд психологічних проблем, пов`язаних з самовизначення підлітків, їх самореалізацією та фізичним здоров`ям.

На сучасному етапі увага дослідників переважно зосереджена на питаннях акселерації, прискореного статевого дозрівання, знижених показниках стійкості до хвороб та фізичного здоров`я загалом. Вказані аспекти, за дослідженнями науковців, безпосередньо впливають на формування свідомості та самосвідомості особистості підліткового віку. В межах вікової та педагогічної психології значний акцент робиться на розвитку Я-концепції підлітків, ціннісному ставленні особистості до самої себе (моральне Я, духовне Я, соціальне Я) та гендерних відмінностях у сприйнятті власної тілесності у представників різної статі підліткового віку [4, 5].

У психології визначено, що підлітковий вік є сенситивним для розвитку самосвідомості особистості. В свою чергу одним із компонентів самосвідомості людини є усвідомлення свого фізичного Я. Усвідомлення свого тілесного образу, його естетичного ефекту, являється однією з важливих умов, які беруть участь у формуванні особистості, і одним з регулюючих факторів поведінки будь-якої людини. Та чи інша оцінка власної зовнішності може призводити до зміни самопочуття і регулювати характер взаємовідносин між людьми [2].

Отже, нами було поставлено за мету проаналізувати психологічну літературу стосовно проблеми формування образу фізичного Я та особливостей впливу на нього засобів масової інформації та описати особливості сприймання власної зовнішності підлітком.

У психології визначено, що завдяки бурхливому росту та перебудові організму, в підлітковому віці різко підвищується інтерес до зовнішності. Багато авторів підкреслюють, що в підлітковому віці, коли зміни тіла багатоманітні та стають важливим елементом в соціальному функціонуванні, зовнішність підлітка та його фізичні риси суттєво впливають на уявлення про самого себе, і на його думки про те, як він виглядає в очах інших людей. Малюючи словесний портрет, підліток значно частіше, ніж діти та дорослі, акцентує увагу на власній зовнішності. Це пояснюється тим, що стадія дорослішання найяскравіше проявляється у підлітка саме в зміні зовнішнього вигляду. Діти по різному переживають відсутність краси, високого інтелекту або фізичної сили. Крім цього уявленням про себе має відповідати певний стиль поведінки. Через сприймання і розуміння фізичного образу іншої людини, котре починає займати в житті підлітка особливе місце, він приходить до розуміння самого себе .4

У наукових джерелах по-різному розглядається проблема сприйняття власної зовнішності підлітками. Так, В.М. Куніцина детально аналізувала особливості формування образу тіла у підлітків. На думку автора, знання людини отримані в результаті освіти, життєвого досвіду, оцінки фізичних якостей та зовнішності іншими людьми, в значній мірі впливає на формування образу тіла. Встановлено, що ступінь і адекватність усвідомлення соматичної конституції є однією з важливих внутрішніх умов, яка хоч і опосередковано, але бере участь у формуванні особистості людини. Найбільш яскраво це помітно у випадках патологічного відхилення в соматичному розвитку людини. Особливого значення набуває правильно сформоване уявлення про себе в підлітковому і юнацькому віці. В образі людини будь-якого віку головними для підлітка є фізичні особливості, елементи зовнішності, потім одяг, зачіска і виразна поведінка. У цьому віці процес закріплення знань про свій організм і риси власної зовнішності нерозривно пов’язаний з формуванням таких важливих якостей особистості, як впевненість в собі, життєрадісність, замкнутість, індивідуалізм. З віком збільшуються обсяг і адекватність оцінюваних ознак, розширюється коло використовуваних категорій і понять; знижується категоричність суджень, і з’являється більша гнучкість та різносторонність. У фізичному вигляді іншої людини, її одязі, зачісці частіше відзначаються ознаки, що відображають характер, індивідуальність, неповторність. Також установка сприймати певним чином може бути обумовлена ​​впливом індивідуальних особливостей, впливом групової думки, а також наслідком стереотипів [3].

Особливо увагу поняттям: «образ тіла» та «схема тіла» приділяла О.Т. Соколова. В своїх дослідженнях вона чітко розмежовувала ці два поняття: схема тіла описує стабільне і постійне знання про своє тіло, а образ тіла розглядається як результат свідомого або несвідомого психічного відображення, як певна розумова картина свого тіла. Негативне емоційне ставлення до вад зовнішності може деформувати особистість, знижуючи самооцінку, викликаючи тривожність і депресивні стани. Особливо гостро ці процеси відбуваються у підлітковому і юнацькому віці. Низька самооцінка зовнішності в цілому чи окремих її рис, за певних об’єктивних і суб’єктивних чинників, може стати причиною розвитку межових психічних розладів [5].

А.М. Дорожевець, досліджуючи динаміку афективно-когнітивних взаємодій у структурі самосвідомості, використав образ фізичного «Я» або образ зовнішності. Образ зовнішності представлений автором когнітивним і афективним компонентами. У середньому підлітковому віці ускладнень зазнає когнітивний компонент. Підліток глибше рефлексує й осмислює привабливі та непривабливі ознаки в конституції тіла, обличчі, виокремлює ідеальний образ зовнішності свого однолітка і, порівнюючи себе з ним, прагне його досягнення. На його думку, вплив мотиваційно-особистісної сфери на процес самосприйняття здійснюється за допомогою емоційно-ціннісного ставлення до себе.

І.І. Чеснокова, описуючи процес пізнання власних якостей підлітком, пише, що при цьому зберігається та ж сама послідовність, що і при пізнанні якостей іншої людини, тобто спочатку виділяються суто зовнішні, фізичні характеристики, потім якості пов`язані з виконаннями яких-небудь видів діяльності, і нарешті особистісні якості, більш приховані якості внутрішнього світу [6].

Важливість зовнішності для старшокласників відмічав також І.С. Кон. Він зазначав, що підлітки особливо чутливі до особливостей свого тіла і зовнішності, порівнюючи свій розвиток з розвитком однолітків. Для них дуже важливо, наскільки їх власне тіло відповідає стереотипному образу. При цьому підлітковий еталон краси і прийнятної зовнішності нерідко завищений та нереалістичний [2].

В.В. Ніколаєва та Г.О. Аріна відмічали, що сприйняття власного тіла і система уявлень про нього залежать від віку, рівня вербального інтелекту, статі дитини і досвіду перенесених нею хвороб. Сприйняття свого тіла дітьми спирається, головним чином, на афективний компонент, а з віком підвищується значення когнітивної складової тілесного і больового досвіду, відбувається розширення категоріальної структури тілесного досвіду і поступовий суб’єктивний поділ емоційних і соматичних феноменів на вербальному рівні уявлень. Поступово формується категорія цілісного тіла, що сприяє подоланню суб’єктивної ізольованості, фрагментарності тілесних феноменів [4].

У роботах класиків соціології кінця XIX - початку XX ст., таких як Е. Дюркгейм, М. Вебер, А. Шютц, проблематика ЗМІ як соціального чинника спеціально не піднімається або розглядається опосередковано. Проте твори цих соціологів, безсумнівно, мають велике методологічне значення для розуміння характеру і природи сучасних ЗМІ, їх соціального фрейму, функцій і дисфункцій. Так, соціологізм Е. Дюркгейма дозволяє дослідити ЗМІ як особливі матеріальні і духовні факти, які б впливали на відтворення або, навпаки, руйнування соціальної солідарності. А дослідження цього соціолога, присвячені динаміці колективних уявлень можуть бути застосовані для аналізу сучасного суспільства, що знаходиться в транзитивному стані.

На думку науковців засоби масової інформації мають величезний вплив на особистість і, часто повністю, формують громадську думку. Кожна друга реклама демонструє сучасні «ідеали краси», стандарти до яких варто прагнути. В зв’язку з цим в Європі та Америці можна виділити цілий напрям соціально-психологічних та медико-психологічних досліджень, присвячених проблемам визначення рамок поняття «краса» і поведінці людей, у зв’язку з прагненням досягти цього стандарту.

Л. Кірквуд розглядає в своїх роботах проблему зображення тіла; своєю метою він бачить допомогу в боротьбі змінити «спосіб», яким ми дивимося на себе й на інших. Тобто змінити наше стереотипне судження і оцінку себе та інших. При використанні людського тіла як предмет, він не тільки розглядає проблему естетичної оцінки людської зовнішності (обличчя і фігура), але й має справу з самооцінкою, досліджуючи поняття краси. Крім того, ми дозволяємо так званій «промисловості краси» визначати наше ставлення до свого і чужого тіла, впливати на наші оцінки, судження і взаємодію. Л. Кірквуда наполягає та тому, що ми маємо усвідомлювати той факт, що реальність і цінності зображені в ЗМІ та рекламі є викривленими, і що варто свої судження будувати на більш адекватному та раціональному підґрунті.

У своїх роботах Л. Кірквуд зазначає, що ЗМІ і реклама впливають на здоров'я людини як на фізичному так і на психічному рівнях. Зокрема в лонгітюдном дослідженні Х. Донт і М. Тіггеманна брали участь дівчатка віком 11-14 років, автори досліджували прагнення дівчаток відповідати ідеалу краси, який пропагується ЗМІ та рекламою. Було виявлено що, у більшості дівчаток спостерігалося бажання зменшити свою вагу, що доповнювалося низьким рівнем почуття власної гідності. Таким чином, вже в підлітковому віці дівчата живуть в культурі, в якій ЗМІ нав'язують стереотип аттрактивності, який негативно впливає на розвиток образу тіла і почуття власної гідності. І вже в цьому віці дівчатка починають дотримуватися дієти для скидання зайвої ваги (яка об'єктивно відсутня), що призводить до різного роду фізіологічних змін їхнього здоров'я, багато з яких мають незворотній характер.

Отже, аналіз наукових досліджень проблеми свідчить, що сприйняття власної зовнішності підлітками сприймається лише в контексті інших, більш ширших проблем. Питанням особистісної рефлексії тілесного потенціалу, генезису образу фізичного Я, гендерним відмінностям у сприйнятті власного тілесного образу не було приділено достатньої уваги. Також можна спостерігати великий потенціал досліджень спрямованих на аналіз впливу засобів масової інформації на формування в підлітків уявлень про свою зовнішність та зовнішність оточуючих. Тому соціальна значимість та недостатня наукова розробленість означеного питання сприйняття власного фізичного образу спонукає більш детально проводити дослідження безпосередньо в цьому напрямку.


Література:

  1. Изард К. Психология эмоций. СПб. : Питер, 2002. 460 с.

  2. Кон И.С. Психология ранней юности/ И.С. Кон. - М. : Просвещение, 1989. – 225с.

  3. Куницына В.Н. К вопросу о формировании образа своего тела у подростка // Вопросы психологии, 1968, № I, с.90-98.

  4. Николаева В.В., Арина Г.А. Клинико-психологические проблемы психологии телесности // Психологический журнал. 2003. том 24. № 1

  5. Соколова Е.Т. Соотношение физического Я образа и самооценки  / Е.Т. Соколова // Самосознание и защитные механизмы личности. Хрестоматия. – Самара: Бахрар-М, 2003. - С. 109-132.

  6. Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии. – М. : Наука, 1977. – 144 с.




ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЯгруппа 406 | PORTALNAUKA.COM



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка