Актуальні проблеми філології І методики викладання мов



Сторінка4/15
Дата конвертації29.04.2016
Розмір2.89 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Список використаної літератури

1. Баранов А. Н. Предисловие редактора / А. Н. Баранов // Дж. Лакофф, М. Джонсон. Метафоры, которыми мы живем. – М. : Изд-во ЛКИ, 2008. – С.7–22.

2. Вердиева З. Н. Семантические поля в современном английском языке: [учебное пособие] / Земфира Надировна Вердиева. – М. : Высшая школа, 1986. – 120 с.

3. Гак В. Г. Лексическое значение слова / В. Г. Гак // Лингвистический энцеклопедический словарь, / Под ред.В.Н.Ярцевой. – [2-е изд.]. – М. : Советская энциклопедия, 1990. – С. 261–263.

4. Зинченко В. Г. Словарь по межкультурной коммуникации. Понятия и персоналии / Зинченко В. Г., Зусман В. Г, Кирнозе З. И., Рябов Г. П. – М. : Наука, 2010. – 136 с.

5. Иванова Е. В. Лексикология и фразеология современного английского языка: [учебное пособие] / Елизавета Васильевна Иванова. – М. : Издательский центр «Академия», 2011. – 352 с.

6. Колшанский Г. В. Логика и структура языка: [монография] / Геннадий Владимирович Колшанский. – М. : Наука, 1965. – 218 с.

7. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем: [монография] / Дж. Лакофф, М. Джонсон; пер. с англ. – М. : Изд-во ЛКИ, 2008. – 256 с.

8. Маховикова Д. В. Роль когнитивных образных схем в структурировании концепта TIME / Д. В. Маховикова // Вопросы когнитивной лингвистики. – 2011. – № 3. – С. 40–46.

9. Селиверстова О. Н. Некоторые типы семантических гипотез и их верификация / О. Н. Селиверстова // Гипотеза в современной лингвистике. – М. : Наука, 1980. – С.262 – 319.

10. Matthews P. The Concise Oxford Dictionary of Linguistics / Peter Matthews. – Oxford : Oxford University Press, 1997. – 410 p.


О. В. Цигуль,

викладач
ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНІ ТА ЛІНГВІСТИЧНІ ФАКТОРИ УТВОРЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ


У статті визначено та схарактеризовано екстралінгвістичні та лінгвістичні фактори утворення неологізмів у сучасній англійській мові Установлено, що неологізм – це соціально-історичне явище, в якому взаємодіють три базові категорії: час, простір, рух; це лексична одиниця (лексема, усталені словосполучення і/або семеми), нова за формою або за змістом (або за формою та змістом), яка з’являється на певному етапі розвитку мови в комунікативному суспільстві, розповсюджується, приймається як мовна норма та сприймається більшістю носіїв мови на цьому відрізку розвитку та через деякий час як нова. Екстралінгвістичними факторами появи неологізмів у англійській мові є інформатизація та комп’ютеризація суспільства, міжнародний тероризм, екологічна політика тощо; лінгвістичними стимулами – феномен «поліномінації», тенденція до мовної економії, прагнення до ламання мовного автоматизму тощо.

Ключові слова: неологізм, неологія, екстралінгвістичні та лінгвістичні фактори, сучасна англійська мова.

В статье определены и охарактеризованы экстралингвистические и лингвистические факторы образования неологизмов в современном английском языке. Установлено, что неологизм – это социально-историческое явление, в котором взаимодействуют три базовые категории: время, пространство, движение; это лексическая единица (лексема, устойчивые словосочетания и/или семемы), новая по форме или по содержанию (или по форме и содержанию), которая появляется на определенном этапе развития языка в коммуникативном обществе, распространяется, становится языковой нормой и воспринимается большинством носителей языка на этом отрезке развития и через некоторый период как новая. Экстралингвистическими факторами появления неологизмов в английском языке являются информатизация и компьютеризация общества, международный терроризм, экологическая политика и прочее; лингвистическими стимулами – феномен «полиноминации», тенденция к языковой экономии, стремление к разрушению языкового автоматизма и др.

Ключевые слова: неологизм, неология, экстралингвистические и лингвистические факторы, современный английский язык.

The article defines and describes extra linguistic and linguistic factors of formation of neologisms in modern English, it was has been established that the neologism - is the socio-historical phenomenon, in which the interaction of three basic categories: time, space, motion; it is a lexical unit (token adopted the phrase and / or sememes), new in form or content (or in form and content) that become apparent at a certain stage of the development of language in the communicative society, shall be taken as the linguistic norm in their application, and perceived by the majority of speakers at this point in development, and after a while the new. Extra linguistic factors in the appearance of neologisms in the English language is informatinalization and computerization of society, international terrorism, environmental policy, etc.; linguistic stimuli - the phenomenon of “polinomination” the tendency to save the language, the pursuit of breaking the automatism of language, etc.

Key words: coinage, neology, extra linguistic and linguistic factors, modern English.
Англійська мова так само, як інші мови світу, не могла не відреагувати на зміни в суспільному житті носіїв, викликаних реаліями ХХІ століття, подіями глобального масштабу: розширення можливостей мас-медіа, поява Інтернету, інформаційна революція, екологічні перетворення, міжнародний тероризм і боротьба з ним, проблеми охорони навколишнього середовища, дискримінації в суспільстві тощо, які стали головними «постачальниками» мовних інновацій.

Сьогодні наявні інтенсивні дослідження сучасних лінгвістів у царині неології (Ю. Зацний, Н. Котєлова, Р. Намитокова, Л. Папко, Т. Попова, Є. Розен, А. Янков, W. Glowka, M. Quinion, W. Safire та інші), з-поміж яких важливими є розробки, пов’язані з узагальнення та систематизацією неологічних напрацювань, побудовою міжпредметних зв’язків (лінгвістичних і нелінгвістичних), в особливості зі словотвором, етимологією, семасіологією, лексикологією, стилістикою, соціологією, соціолінгвістикою та психолінгвістикою тощо. Однак у теорії неології в англістиці мається ще багато проблем для дослідження: системний аналіз факторів, етапів, механізмів появи нових слів і значень у плані як екстралінгвістичної (соціолінгвістичної, функціонально-прагматичної) відповідності, так і власне лінгвістичної обумовленості продуктивних моделей, які переважають у мові.



Мета статті – визначити та схарактеризувати екстралінгвістичні та лінгвістичні фактори утворення неологізмів у сучасній англійській мові.

Важливим для дослідників процесів збагачення словникового запасу є поняття «неологізм» (інновація). Виникає необхідність уточнення цього поняття. Так, у науковій літературі «неологізм» визначається як «мовна одиниця, що утворена для визначення нового поняття» [7, с. 174]; «слова або звороти, що створені для позначення нового (раніше невідомого) предмета або для вираження нового поняття» [3, с. 5]. Отже, вихідною точкою для визначення поняття є лексична одиниця, яка характеризується єдністю плани вираження та змісту, форми і значення. Неологізм відрізняється від усталених лексичних одиниць тим, що за своїми значенням і формою або тільки за значенням у певному комунікативному суспільстві та через певний проміжок часу сприймається як нове слово. Відповідно до цього розрізняють два типи неологізмів: 1) нова лексема, 2) нове значення [10, с. 2]. Підкреслимо, що про нове значення (неосемема, неосемантизм) йдеться коли, до лексеми, яка існує в мові, приєднується на певному відрізку часу нова семема. Процес утворення нового значення, як правило, відбувається більш повільно, ніж утворення нової лексеми.

У науковій літературі зазначається, що в акті створення нового слова бере участь певний індивідуум, який прагне до індивідуалізації та оригінальності. Потім слово проходить декілька етапів: соціалізація (сприйняття його суспільством, розповсюдження серед мас, фіксування в пресі, прийняття більшістю носіїв мови) та лексикалізація (закріплення слова в мовній системі, набуття навичок активного використання нового слова, тобто набуття комунікативно-прагматичної компетенції носіями мови) [9, с. 142]. Слід також підкреслити, що неологізм є поняттям, історично пов’язаним, на основі класифікації лексичних одиниць відносно часу їх виникнення. Посилання на певний проміжок часу появи слова до його лексикологізації є важливим для визначення неологізму як мовної категорії.

До критеріїв неологізму вчені відносять [3; 8; 9; 12]:

- часовий (хронологічний) фактор, що вказує на існування неологізму в певний період історії мови та суспільства;

- локальний («мовний простір») фактор, який визначає сфери функціонування неологізму в системі мови;

- психолінгвістичний фактор як ознака нестандартності нового слова;

- фактор соціальної залежності (ступінь важливості характеристики соціальних явищ і процесів);

- лексикографічна фіксація (в словниках нових слів) – словникова презентація неологізмів (їх етимологія, динаміка).

Більшість учених, характеризуючи нове слово, ураховують часовий показник, але лише Є. В. Розен впевнено вказує на нього як на головний показник поняття «неологізм» [12, с. 127-131]. Безумовно, точний часовий показник є можливим лише по відношенню до одиничних фактів, психологічна оцінка новизни слова є суб’єктивною та не піддається абсолютизації. Однак саме наявність певного слова в певному синхронному зрізі та відсутність його в попередньому є надійним критерієм віднесення слова до неологізму певного часу [8, с. 10]. Крім того, хронологічний підхід є доцільним, тому що дозволяє охопити не лише екстралінгвістичні, але й лінгвістичні інновації.

Деякі вчені визначають неологізм на підґрунті урахування частотності слова в сучасних текстах літературної мови, ступінь якої повинен бути нижче, ніж у традиційних елементів загальновживаної лексики. Індекс частотності, який наближається до нуля, дозволяє віднести слово до неологізму [5, с. 14].

Відповідно до експресивно-стилістичного критерію, нові слова є особливою стилістичною категорією внаслідок того, що сприймаються носіями мови як «свіжі та нові» [11]. «Неологізм залишається новим (або «несе відчуття новизни») до тих пір, поки люди не перестають використовувати його, не думаючи, або, навпаки, до тих пір, поки слово не вийде із моди і люди перестануть використовувати його взагалі» [14, с. 132]. Недостатня переконливість цього критерію, на думку Є. В. Сенько, заклечається у тому, що він ґрунтується на суб’єктивному факторі – на відчутті, що залежить від ступеня лексичної компетенції людей. Оскільки різні особи по-різному оцінюють «неогенність» слова, об’єктивної думки про новизну словникової одиниці отримати неможна [13, с. 268].

Із функціональної точки зору до нових слів відносяться ті, як позначають нову, ще не існуючу реалію, висуваючи екстралінгвістичну детермінованість збагачення словникового складу мови в якості ключового параметру неономінації, тобто неологізм визначається як «слово або зворот, створене (те, яке виникло) для позначення нового (раніше невідомого) предмету або для вираження нового поняття» [1, с. 262]. Але цей підхід не враховує лінгвістичні причини появи неологізмів (прагнення носіїв мови до експресивності, виразності, економії номінації тощо), а також те й, що неологізми можуть означити різні з точки зору новизни явища та поняття (наприклад, неологізми, які позначають відомі реалії, але й актуалізовані в ході розвитку суспільства).

Зазначимо, що фіксованість словниками нових слів є одним із методів виявлення неологізмів [10, с. 8].

Ознака новизни, покладеної у визначення неологізму, на думку Н. З. Котєлової, необхідно уточнити з точки зору мовного простору [6, с. 12], що дозволяє визначити сутність неологізму як мовного явища. Критерій «мовний простір», тобто використання у різних жанрах, передбачає такі показники новизни слова:

1) нове для багатьох мов;

2) нове для певної національної мови;

3) нове для літературної мови;

4) нове для певного стилю (певної терміносистеми, жаргону, діалекту тощо);

5) нове для мови і/або мовлення.

Поняття простору в лінгвістиці – це сукупність усіх ідіолектів мови, а також місце слова в системі мови або мовленнєвої одиниці в тексті [10, с. 12].

Саме номінативні потреби мовної спільноти є одним із проявів людського фактору в мові останніх десятиріч. Більшість слів утворюється для того, що найменувати нові об’єкти, явища, артефакти, концепти, які створюють картину світу.

Отже, нова лексема – це окреме слово або група слів, які не існували у такій єдності форми і значення у мові раніше. Неологізми утворюються на ґрунті нових концепцій, соціальних явищ, міжнародних стосунків, наприклад: chemigation – ‘застосування пестицидів, міндобрив у сільському господарстві’; just-in-time politics – ‘політична лінія, що залежить від конкретних політичних проблем’; urbanomics – ‘вивчення соціально-економічної динаміки розвитку міст’; war dividend – ‘дивіденд війни, війна як стимул для розвитку економіки’ тощо.

У мові існує кілька шляхів набування нових слів: наукові новоутворення, власні імена, торговельні та промислові найменування (товарні назви), ініціали (скорочення), запозичення (як з інших мов, так і внутрішні запозичення). При цьому в англійській мові використовуються сталі словотворчі засоби: афіксація, словоскладання, бленд, конверсія, зворотний словотвір [7, с. 174].

Аналіз наукової літератури свідчить, що ознаками входження неологізмів у мову є «рекурентність», здатність відтворення поза первісним контекстом, участь у семантичних і словотворчих процесах [3, с. 7].

До екстралінгвістичних факторів появи нових слів учені відносять соціальні фактори науково-пізнавального й естетичного характеру, соціальну структуру суспільства, ідеологію, форму організації виробництва тощо. Наприклад, провідна роль корпорацій в економічному житті США обумовлює високу словотвірну лексичну та фразеологічну основи corpor і слова corporate: corporacy, corporate concierge, corporate diversity, corporate governance, corporate portal, corporate thriller, corporate welfare, corporate wife, corporationville. Поняття «корпорократія» (corpocracy) підкреслює одну із сучасних реалій життя Західного світу, позначаючи суспільство, в якому великі фірми та компанії (корпорації) мають значну економічну та політичну владу.

У сучасних умовах найбільш важливими екстралінгвістичними причинами появи неологізмів у сучасній англійській мові є [3; 4; 7; 14]:

- інформатизація та комп’ютеризація суспільства (blog, netmeet, spit, splog, spyware, technoholic, web-zine);

- екологічна політика (GOOMBYism, sustainable growth, terraform, transgenic);

- глобалізація (antiglobalist, globalifobico, technocentric warfare, zero-friction capitalism);

- нові форми діяльності соціально-економічних і правових структур (glass ceiling, silicon ceiling, springspotting, startup artist, stealth-tax, third sector, third-wave feminism);

- міжнародний тероризм і боротьба з ним (suicide belt, suicide car bomber, suicide driver, suicide truck, Sunni triangle, terror cell, terror management, terrorology).

Так, про вплив науково-технічного прогресу на мову писали видатні лінгвісти (Р. А. Будагов, В. В. Виноградов, Л. В. Щерба та ін.), Р. А. Будагов підкреслював: «НТР, впливаючи на сучасні мови сприяє їх розвитку, їх удосконаленню. Але дуже бажано, щоб подібний вплив контролювався людьми та спрямовувався у більш сприятливий і для мови і для мовців бік» [2, с. 187].

Підтвердженням дії екстралінгвістичних факторів, наприклад «інтернетизації» суспільства, є поява великої кількості лексико-фразеологічних інновацій: information ecology («інформаційна екологія»), information food chain, information forage, information forager, information foraging; dot-com, dot-commer (dot-commie), dot-com economy, dotcom boom, dot-com revolution, dot-com era.

Сьогодні народжується новий клас «кіберпідприємців», тобто людей, що займаються підприємницькою діяльністю тільки за допомогою комп’ютерної техніки (через Інтернет), для їх позначення також існує ціла низка синонімічних найменувань, наприклад: cyber-entrepreneur, e-entrepreneur, entreprenerd, online entrepreneur, ontrepreneur.

З ‘електронною торгівлею’ співвідносяться десятки нових слів і словосполучень, наприклад, для позначення такої торгівлі (cybercommerce, cybershopping, E-shopping, electronic shopping, electronic commerce, Internet shopping), для позначення поняття ‘електронні гроші’ (cybercash, cybermoney, cybercurrency, E-cash, E-money, virtual money), для позначення номінації ‘електронний магазин, торговельний центр’ (cybermall, cyberplaza, cybershop, E-mall, electronic shop, E-partment, virtual store).

Сфера економіки та бізнесу продовжує бути одним із головних постачальників нових слів, завдання яких іменувати нові економічні теорії та доктрини, економічні явища. Наприклад: new paradigm (концепція «нової парадигми»), new paradigmists (її прихильники), slugflation (‘економіка в умовах низьких темпів її розвитку’), zero-friction economy (‘економіка з нульовим тертям’), high-tech service economy (‘високотехнологічна економіка сфери послуг’), neuroeconomics (‘невроекономіка’) тощо.

Слід підкреслити, що дія екстралінгвістичних факторів об’єктивно передбачає активізацію власне лінгвістичних ресурсів, до них належить «явище атракції синонімів навколо цілого ряду понять, що співвідносяться з інформаційною революцією, а також концентрація неологізмів навколо базових центрів парадигм» [3, с. 15]. Наприклад, навколо поняття ‘великий аматор комп’ютерної техніки’ концентруються такі синоніми: chip-head, computer junkie, cyberaddict, cyberhead, cuberbuff, cyberjunkie, data-junkie, digit-head, gearhead, nethead, technofreak, technophile, tekky, telephile.

Ці приклади свідчать, що в зв’язку з інформатизацію суспільства поширення набуває феномен «поліномінації», тобто коли одне поняття одержує цілий ряд іменувань. У той час виникає особливий тип неологізмів – «ретроніми», під якими маються на увазі «нові позначення вже відомих понять і предметів у зв’язку з уточненням даних понять, із появою нових різновидів існуючих предметів і необхідністю тим самим більш чіткого розмежування старого і нового поняття або предмета» [3, с. 15]. Наприклад, розвиток «електронної торгівлі» (t-commerce, e-sales) зумовив необхідність створення словосполучення face-to-face sales для позначення звичайної торгівлі, неологізму stores with doors для позначення звичайних, а не віртуальних крамниць.

Поняття ‘пошта’ сучасною людиною частіше всього асоціюється з поняттями ‘електронна пошта’, ‘голосова пошта’, ‘відеопошта’ (e-mail, voice-mail, video-mail), тому «звичайна» пошта одержала такі позначення, як hard-mail, snail-mail (остання номінація натякає на повільність традиційної пошти). Отже, виникає необхідність розмежування саме «кібернетичних» і «докібернетичних» понять шляхом реномінації старих понять. Таку реномінацію Ю. А. Зацний і А. В. Янков називають «диференціюючою реномінацією» [3, с. 16]. Як свідчать наведені приклади, така повторна номінація й явище «ретронімії», що її супроводжує, набувають важливості з урахуванням їх ролі в поповненні англійської мови новими стійкими словосполученнями.

До лінгвістичних (внутрішньомовних) факторів появи нових слів, як указують дослідники [13, с. 267-277], відносяться:

1) тенденція до мовної економії. Неологізми англійської мови відбивають прагнення мовців відбирати найбільш раціональні для цілей спілкування мовні засоби:

а) абревіатури, скорочення, складні слова: NOPE (Not on Planet Earth), NOTE (Not over there, either), BANANA (Build Absolutely Nothing Anywhere Near Anything), GOOMBY (get out of my back yard); B2B (business-to-business, B2C (business-to-consumer), E2C (education-to-consumer), E2E (end-to-end), N2G (nose-to-grindstone) тощо;

б) семантичні інновації: green-bill, greenlash, to green, greenism, greenster, spin doctor, spin-meister, spinner, spin doctoring, spin-meistering, spin-control, spin-crew, spin journalism, spin row тощо;

в) запозичення (слід зазначити, що надходження з інших мов в останнє десятиліття складають приблизно 2% [3, с. 48], продовжує діяти тенденція до зниження питомої ваги серед неологізмів англійської мови): Mittelstand, Ossi, Wessi, Ostalgie craze, Ostalgie business (з німецької мови); суфікс -ista із запозичень таких іспанських слів, як Sandinista, Somocista, Peronista; утворено за цією моделлю fashionista (з іспанської мови); genocidaire (з французької мови); sushi, sushi bar (з японської мови); створено цілу низку кальок із російської мови: destatization, shuttle trade, near abroad, power ministry, voucher privatization; near abroad (ближнє зарубіжжя, країни-сусіди на території колишнього Радянського Союзу), far abroad (дальнє зарубіжжя) тощо;

2) прагнення мовців порушити мовний автоматизм (один знак – одне значення). Ця прагматична установка слугує причиною появи цілої низки нових слів, які складаються із номінативно надмірних одиниць, які створюються в силу потреби у нових емоційно-експресивних позначеннях і за допомогою яких мовна особистість характеризує, оцінює відомі поняття, явища, події. Наприклад, значну кількість інновацій було створено для позначення і характеристики різних поколінь людей: baby boom echo, echo boomers, baby busters, cyber-generation, echo generation, Gen X, Generation Ñ, Generation Y, Net generation, N-Gen, digital generation, Generation 9-11, millennial generation, dot-com generation, hip hop generation, nexus generation, 13th generation, Thirteeners;

3) тенденція до родовидової диференціації, яка відбиває необхідність давати окреме найменування кожному виду певного роду з метою встановлення певної ієрархії внутрішньо смислового поля. Так, наприклад, у сфері нових технологій і в зв’язку з екологічними проблемами з’явилися численні найменування різновидів ‘екологічно чистого автомобіля’ й співвіднесених з ним понять: alternative-fuel car, clean car, green vehicle, fuel-cell car, hybrid vehicle, hypercar, supercar; hybrid cars, hybrid electric vehicle, hybrids, HEV тощо;

4) закон абстрагування, згідно з яким на основі одних, більш конкретних, елементів мовної структури розвиваються інші, менш конкретні, більш узагальнені. Прикладом дії цього закону може слугувати процес морфологізації окремих мовних одиниць, які в подальшому беруть участь у словотворі. Так, афіксоїд cyber- (частина слова cybernetics) до кінця 80-х років ХХ століття функціонував в англійській мові в складі лише кількох слів спеціального характеру. Масове виробництво «кібернеологізмів» почалося в 90-ті роки ХХ ст. у зв’язку з винятковою роллю Інтернету. Вже на самому початку ХХІ ст. вчені зазначали, що кількість інновацій з елементом не піддається точним підрахункам [3, с. 49]. Афіксоїд cyber- поряд із загальним значенням «пов’язаний з комп’ютерною технікою» нерідко вживається в більш вузькому значенні «пов’язаний з Інтернетом, такий, що здійснюється через міжнародну комп’ютерну мережу»: cybercash, cyberchondria, cybercasino, cyberchondriac, cybercommuter, cybercop cyberculture, cybercriminal, cyberfeminist, cyberethics, cyberinvesting, cybersurf. Саме на базі цього елементу було створене дієслово cyberize, яке вводить поняття «кібернезувати, активно використовувати Інтернет». Створене на базі двох словотвірних елементів нове слово є прикладом, де діє такий «мовний феномен, як міжрівнева функціональна омонімія» [3, с. 49], тобто елемент cyber фактично функціонує в англійській мові і як лексична одиниця (на лексичному рівні), і як афікс (на морфемному рівні).

Отже, «мова жваво відгукується на злободенні, а то і просто модні речі, явища, події, і навіть поодинокі вислови осіб можуть набирати тимчасової популярності. Частина їх з часом зникає, а частина переростає в історизми, якщо про них, звичайно, пам’ятає людство» [7, с. 176-177].

Таким чином, неологізм – це соціально-історичне явище, в якому взаємодіють три базові категорії: час, простір, рух; це лексична одиниця (лексема, усталені словосполучення і/або семами), нова за формою або за змістом (або за формою та змістом), яка з’являється на певному етапі розвитку мови в комунікативному суспільстві, розповсюджується, приймається як мовна норма та сприймається більшістю носіїв мови на цьому відрізку розвитку та через деякий час як нова.

Узуалізація, акцептуалізація, лексикологізація, інтеграція є сутнісними критеріями, які відмежують неологізм від інших лексичних інновацій. До критеріїв неологізму відносяться часовий, локальний, психолінгвістичний фактори, а також фактори соціальної значущості та лексикографічної фіксації.

Незважаючи на те, що головним фактором створення неологізму лінгвісти вважають лінгвістичні цілі, тобто наскільки дане похідне відповідає завданням номінації, для утворення нового слова важливі також соціальні фактори (інформатизація та комп’ютеризація суспільства, міжнародний тероризм, екологічна політика тощо). Лінгвістичними стимулами появи неологізмів є феномен «поліномінації», тенденція до мовної економії, прагнення до ламання мовного автоматизму.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка