А. С. Макаренко Сьогодення вимагає від педагога бути весь час у пошуку, викликає гостру потребу у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, пошуку нових форм, які б допомагали зацікавити дітей, розвивати



Скачати 196.81 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір196.81 Kb.
Комунальна установа «Пологівський колегіум №1»

Використання гри на уроці історії в 5 класі

Підготувала вчитель історії

Цвяткова О.В.

м.Пологи, 2010

У дитячому віці гра – це норма,

і дитина повинна завжди гратися,

навіть коли робить серйозну справу.

А.С.Макаренко
Сьогодення вимагає від педагога бути весь час у пошуку, викликає гостру потребу у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, пошуку нових форм , які б допомагали зацікавити дітей, розвивати їх інтелектуальний та творчий потенціал. Зацікавити їх стає все важче. Тому на сучасному етапі розвитку психолого-педагогічних наук дуже гостро стоїть питання вивчення впливу нетрадиційних форм роботи на розумовий розвиток дитини, розвиток її творчості , уяви тощо. Нестандартні форм роботи, які з’явились , як альтернатива традиційним, загальноприйнятим нормам, є ніщо інше, як розвиток пройденого руху вперед з опорою на практичний вчорашній досвід з урахуванням інтересів сучасних дітей. Неабияка роль тут відводиться грі.

Успіх у навчанні та вихованні забезпечується не лише тим, наскільки точно реалізується методична система, але й тим, наскільки творчо педагог підходить до реалізації використання широкого спектру різних галузей знань, дотримання методичних вимог і основних психолого – педагогічних принципів.Не секрет, що іноді дуже важко зацікавити, об’єднати та організувати дітей 5- 7 класів під час уроку або при проведенні виховного заходу. Тому перед вчителем стоїть завдання знайти такі форми і методи, які б допомогли активізувати дітей до роботи. Важливим і ефективним в роботі вчителя історії – класного керівника є тісне поєднання викладення предмету з виховною позакласною роботою. Комплексний підхід дає можливість більш глибшого засвоєння матеріалу.

Перш за все ми повинні враховувати, що бажання грати та прагнення до діяльності властиві кожній дитині. Тому вдале поєднання навчання, виховання та ігрової діяльності може дати позитивний результат. Адже перетворення гри у цілеспрямований засіб навчання та виховання було одним з перших педагогічних досягнень людства.Ігрова методика все більше впроваджується зараз у навчально-виховний процес. З впевненістю можна говорити про те, що у будь-якому віці запровадження ігрової системи навчання та виховання дає ефективний результат. Характерною особливістю дітей 5-7 класів є емоційність і допитливість , прагнення перевірити, випробувати свою силу, відкривати таємниці . Тому , враховуючи ці особливості дітей, ігрову систему можна зробити незамінимою помічницею вчителя при проведенні уроків та виховних заходів. Ігровий механізм допомагає внести проблемність у пізнавальний процес. Тому, мабуть, правильною буде схема : гра-навчання-розвиток. З впевненістю можна стверджувати, що гра – це шлях до пізнання. Тому слід сміливіше педагогам впроваджувати в практику проведення уроків та виховних заходів ігрову методику, віддавати перевагу активним методам, які стимулюють ініціативу, творчу співпрацю, взаємодію, зацікавленість. Види ігор можуть бути різноманітними : рольові, пізнавальні , розвиваючі, розважальні. Але важливо, щоб їх використання у навчально – виховному процесі давало можливість дітям набути навички, необхідні в дорослому житті: здатність мислити, робити висновки, приймати рішення, виробляти вміння орієнтуватися і адаптуватися в різних умовах, захищати свої і поважати інтереси інших. Особливо слід звернути увагу на ігрові технології з використанням краєзнавчого матеріалу. Це важливо у 5-7 класах при вивченні історії України та історії Запорізької області, коли діти починають знайомитись з історією нашої держави, краю, з традиціями і культурою нашого народу. Від того, наскільки ми зможемо зацікавити дітей, зародити в їх душах повагу і любов до України, її історії і народу, буде залежати подальше формування патріота і громадянина.

На уроках історії та у тематичних позакласних заходах можливо використання фрагментів популярних ігрових програм “Поле чудес”, “Найрозумніший”, “Що? Де? Коли?”, “Розумники та розумниці”. Ефективними можуть бути і заочні подорожі, розгадування історичних кросвордів, вікторин, пізнавальних марафонів, мозкових штурмів, дебатів, рольових ігор, турнірів ерудитів, елемент “Чорного ящика”.Але слід пам’ятати, що гра на уроці буде результативною лише в разі дотримання наступних принципів і правил :

1. Чітке усвідомлення дидактичних цілей використання ігрових елементів у навчальному процесі.

2. Відсутність сторонніх спостерігачів. При цьому залучення всіх дітей класу до активної діяльності .

3. Забезпечення в ігровій діяльнjсті моменту несподіваності, непередбачуваності.

4. Зміни правил гри, щоб не втрачати зацікавленості учнів.

5. Врахування індивідуальних особливостей учнів, використання можливостей гри для розвитку вміння працювати в колективі.

Граючи на уроці, діти психологічно розкуті, що сприяє вияву їх творчих здібностей. Дитині хочеться повторити позитивний досвід на вищому рівні складності завдань. При цьому, непомітно для себе, дитина залучається до навчальної праці, пізнає її радість. Таким чином, гра в навчальному процесі пробуджує інтерес до навчання, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівняно з іншими формами навчання й виховання, перевага гри з-поміж інших форм виховної діяльності полягає в тому, що вона досягає своїх цілей непомітно для учня.

Але для того, щоб мати позитивний результат, слід дотримуватись основних вимог:

- врахувувати вікові, психічні та фізичні особливості дітей при виборі теми і форми;

- дотримуватись принципу доступності;

- враховувати рівень зацікавленості дітей щодо обраної теми;

- створити умови для розвитку інтелектуальних, розумових, творчих здібностей дітей;

- залучити до роботи всіх дітей;

- застосовувати різні форми і види ігрової діяльності.
Слід також пам’ятати, що для дітей гра – це не тільки розвага, а й праця, яка вимагає певних сил, здолання певних труднощів, потребує реалізації своїх здібностей.
Навчальна гра дозволяє досягти низки важливих цілей:


  1. дидактичних (формування й застосування нових ЗУН, розширення кругозору тощо);

  2. розвиваючих (розвиток пам’яті, мови, розумових процесів – аналізу, співставлення, творчих здібностей).

  3. Виховних (виховання самостійності, колективізму, відповідальності, волі, навичок співробітництва та ін).

Будь-яка навчальна гра включає три основних етапи:


Підготовчий етап
Етап проведення гри
Етап узагальнення, аналізу результатів
Гра – складне, багатогранне явище, яке дуже важко однозначно трактувати, а тим більше – класифікувати. На сьогодні існує безліч класифікацій ігор за різними ознаками. На мій погляд, найбільш повною є класифікація ігор Г.Селевка (Додаток 1.).

На уроках «Вступ до історії України» в 5 класі я використовували такі види ігор:



  1. Гра-вправа. Із зацікавлення виконували учні вправу «Історична кухня»: з існуючого у безладі набору завдань – «продуктів» - скласти «історичну страву» - єдино правильне вирішення. Складовими частинами страви можуть бути розсипані імена, дати, назви, уривки з тексту, документи. Наприклад, при вивченні теми «Культура Київської Русі» я використовувала таке завдання: під час підготовки до виставки випадково переплуталися таблички з визначними творами Київської Русі та їхніми авторами. Допоможіть організаторам виставки виправте помилку.

1) «Поучення дітям» а) Святослав

2) «Повість минулих літ» б) Володимир Мономах

3) «Слово про закон і благодать» в) Іларіон


  1. Вікторина. Цілий урок на цю гру я не витрачала, а використовувала її в кінці уроку під час закріплення пройденого матеріалу. Ось, які запитання були запропоновані учням з теми «Виникнення і розквіт Київської Русі»:

  • Основна грошова одиниця Київської Русі (гривна).

  • Податки, які сплачували на користь князя (данина).

  • Збройний загін князя (дружина).

  • Княгиня, що першою прийняла християнство (Ольга).

  • Під час проведення “Тижня історії» була проведена гра-вікторина «Стежками Київської Русі». (Додаток 3).

  1. Ігри-загадки. Цю форму ігор використовувала майже на кожному уроці. Адже це засіб розвитку мислення дітей, який викликає азарт змагання – хто швидше вгадає. Їм стає легше вивчити історичні назви, поняття. Наприклад, такі загадки:

З цим князем вже знайомі ми,

Про нього слава між людьми.

Він землі батьківські з’єднав,

Від ворогів обороняв,

Бо мав він надзвичайну силу.

І звали князя всі (Данило).

Великою популярністю користуються історичні ігри-задачі, в основу яких покладено знання дат, логічне мислення, аналіз. Наприклад: скільки років тому споруджено Золоті Ворота? В якому столітті друкувався «Буквар» у Львові?


  1. Для того, щоб діти трішки відпочили, я використовувала фізкультхвилинки. Ось одна з них:

Козаки голосували,

Шапки догори кидали (руки піднімаємо вгору),

Кошового вибирали

Мудрого і сильного (руки до плеч)

Козаченька вільного. (руки на пояс і повороти).

Шапки високо летять (руки вгору)

Хлопці голосно галдять.

Ну, а ми галдіть не будем,

Все, що знаєм, не забудем (руки опускаємо).

5. Під час проведення підсумкових уроків використовувала ігри-змагання. Так, наприклад, підсумовуючи вивчене по темі «Подорож у часи козацькі» в 5-Б класі провела урок-гру за принципом телевізійної гри «Зоряний час» (Додаток 2). 5-А класу була запропонована індивідуальна підсумкова робота, складовими частинами якої були і запитання «Зоряного часу». Якщо традиційних контрольно-підсумкових уроків діти чекають з побоюванням, а хитріші використовують будь-яку нагоду уникнути їх, то на ігрові йдуть залюбки; на них, щоб не підвести друзів по команді або ж просто отримати гарну оцінку.

6. Гра-подорож. Подорож по темі – одна із форм проведення уроку, що полягає у змаганні учнів на швидкість проходження маршруту, подоланні перешкод у вигляді завдань. Гра-подорож дає багато можливостей для фантазування, розвитку уяви. У грі-подорожі учень відчуває себе головною дійовою особою, пробує і розвиває свої нахили. (урок «Виникнення українського козацтва», додаток 4).

7. Рольова гра. Під час уроку-узагальнення з теми “Київська Русь» командам потрібно було інсценізувати одну з легенд Давньої Русі. На уроці «Знищення Січі» у нас були присутні Петро і, Катерина ІІ і Павло Полуботок. Рольові ігри мають на меті формування певних знань і вмінь, розвиток творчості дитини.

8. І, звичайно, майже на кожному уроці ми використовували такі ігрові форми як: ребуси, кросворди, і не тільки з словами, а й цифрами. Розв’язували як на уроці готові кросворди, так і потрібно було учням скласти їх самим вдома (додаток 5).

Спостерігаючи протягом навчального року за роботою учнів на ігрових уроках з історії у 5 класах, ми вивчали всі види діяльності та поведінки, що дало можливість розробити запитання, які дозволяють визначити рівень ігрового інтересу. Запитання були укладені у вигляді тестів, які запропонували 40 учням 5-х класів. Відповіді розділилися таким чином:



  1. Чи виникає у тебе інтерес до ігрової діяльності на уроці історії?

А) Виникає завжди – 28 уч.

Б) ні, не виникає – 10 уч.

В) інколи – 2 уч.

2. Якого вигляду набуває цей інтерес?

А) хочеться розв’язати те, що пропонує вчитель – 20 уч.

Б) хочеться скласти власні ігрові завдання і запропонувати їх товаришам – 20уч.

3. Найбільш цікавими, на твій погляд, є такі ігри, де гравець:

А) діє особисто – 18 уч.

Б) діє разом з командою – 22 уч.

4. Найбільш цікавими для тебе є ігри, які вимагають:

А) логічного мислення – 10 уч.

Б) швидкої реакції – 5 уч.

В) рольового перевтілення – 10 уч.

Г) кмітливості та дотепності – 10 уч.

Д) автоматичного відтворення за зразком – 1 уч.

Е) творчого підходу – 4 уч.

Отже, виходячи з вищесказаного, пізнавальний інтерес під час ігрових уроків у дітей очевидний і сягає високого рівня. Всі наведені факти переконують, що включення ігор та ігрових моментів у навчальний процес збагачує учнів, робить процес здобуття знань цікавим, захоплюючим, творчим.

Додаток 1.


Класифікація педагогічних ігор (за Г.К.Селевком)
За областю діяльності


Фізичні інтелектуальні трудові соціальні психологічні


За характером педагогічного процесу


Навчальні, пізнавальні, репродуктивні комунікативні

Тренінгові, виховні, продуктивні, діагностичні,

Контролюючі, розвиваючі творчі профорієнтаційні,

Узагальнюючі психотехнічні
За ігровою методикою

Предметні сюжетні рольові ділові імітаційні драматизаційні



За предметною областю

Математичні, музичні, трудові, фізкультурні, суспільнознавчі,

Хімічні, театральні, технічні, спортивні, економічні,

Біологічні, літературні виробничі народні, комерційні,

Фізичні, військово- управлінські

Економічні прикладні


За видом ігрового середовища


Без предметів, настільні, комп’ютерні, технічні,

З предметами кімнатні, телевізійні, із засобами

вуличні ТЗН пересування


Додаток 2.

Тема. Подорож у часи козацькі (ХУ-ХУІІ ст..).

Мета: узагальнити знання учнів з даної теми, закріпити знання учнів з історичної термінології, хронології, історичних діячів України козацьких часів, підсумувати вивчене; патріотичне виховання на прикладах героїчної боротьби нашого народу з іноземними гнобителями; розвивати вміння швидко орієнтуватися, порівнювати та спів ставляти історичні події та явища.

Обладнання: картки із завданнями, таблички з номерами відповідей.

Тип: урок-гра за принципом телевізійної гри «Зоряний час».

Де Дніпро наш котить хвилі,

Рве стрімкі пороги,

Там країна вся зелена,

Славний край розлогий:

Там козацтво виросло,

Слави, волі добувало.

Україно, Україно славний край козачий!



  1. Організаційний момент.

  2. Гра-конкурс «Козацький час».

Завдання:

А. 1. Д.Вишневецький. 2. П.Орлик

3. К.Розумовський. 4. Б.Хмельницький.

5. П.Сагайдачний 6. П.Калнишевський

7. І.Богун 8. П.Полуботок

1. Козацький гетьман, високоосвічена людина, ЗАКІНЧИВ острозьку академію, записався з військом запорізьким до Київського братства, боровся з польсько-католицьким засиллям, при цьому в києві було висвячено митрополита і кількох українських єпископів. (5).

2. Був обраний гетьманом на чужині після смерті Мазепи, написав першу Конституцію України (2).

3. Наказний гетьман, зібрав кілька тисяч підписів під проханням до царя Петра І про повернення Україні давніх прав, за що був ув’язнений у Петропавлівській фортеці, де і помер. (8).

4. Останній гетьман України (3).

5. Останній кошовий Запорізької Січі (6).

6. Перший козацький гетьман, засновник першої Січі, оспіваний у народній творчості як козак Байда (1).

7. Один із сподвижників Б.Хмельницького, полковник, у битві під Берестечком очолив військо і вивів із оточення (7).

8. Керівник визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. (4).
Б. 1. Хотин 2. Чигирин 3. Корсунь 4. Переяслав

5. Конотоп 6. Батурин 7. Умань 8. Суботів

1. Родовий хутір Хмельницького (8).

2. Місто, біля якого гетьман Виговський розбив російське військо (5).

3. Столиця України за гетьманування Б.Хмельницького.

4. Столиця України за гетьманування І.Мазепи, зруйнована російськими військами під командуванням Меншикова (6).

5. Місто, де відбувалася козацька рада з питання входження України до складу Російської держави (4).

6. Під цим містом в 1621 році гетьман П.Сагайдачний з козацьким військом допоміг полякам перемогти турецьке військо (1).

7. Місто, де відбувалася друга битва визвольної війни (3).

8. Місто, пов’язане з подіями Коліївщини (7).


В. 1. Гетьман 2. Кошовий атаман 3. Генеральний суддя 4. Генеральний писар 5. Полковник 6. Сотник 7. Генеральний обозний 8. Генеральний осавул

1. Посада в козацькій державі, яку займав за гетьманування Б.Хмельницького І.Виговський (4).

2. Посада в козацькій державі, відповідальний за артилерію і військові припаси (7).

3. Посада в козацькій державі, помічник гетьмана у військових справах (8).

4. Яку посаду в козацькому війську займав Б.Хмельницький перед початком визвольної війни (6).

5. Посада в козацькому війську, яку займав В.Кочубей (3).

6. Посада в козацькому війську, яку займав І.Богун (5).

7. Посада в козацькому війську, яку займав І.Сірко (2).


Г. 1. Козак 2. Фігура 3. Чайка 4. Магнат 5. Хутір 6. Опришок

7. Гайдамака 8. Реєстровець

1. Учасник повстанського руху на Правобережжі (7).

2. Учасник повстанського руху на Закарпатті (6).

3. Великий землевласник у Польщі (4).

4. Козак на службі у короля і Польщі (8).

5. Козацький човен (3).

6. Висока дерев’яна вежа з бочкою смоли на самому верху (2).

7. Вільна озброєна людина (1).

8. Відокремлене селянське господарство разом із садибою власника (5).


«Четвертий зайвий».

І. 1. Карл ХІІ 2. Петро І 3. Кр. Косинський 4. І.Мазепа

ІІ. 1. Батурин 2. Чигирин 3. Черкаси 4. Київ

ІІІ. 1. Гонта 2. Верлан 3. Залізняк 4. Довбуш

4. 1. М.Кривоніс 2. С.Наливайко 3. Д.Нечай 4. І.Богун

5. 1. Жовті Води 2. Берестечко 3. Корсунь 4. Хотин

6. 1. Гетьман 2. Генеральний писар 3. Митрополит 4. Полковник

7. 1. Оселедець 2. Шаровари 3. Жупан 4. Кунтуш


«Логічний ряд».

1. Д.Вишневецький 2. Б.Хмельницький 3. І.Виговський 4. П.Сагайдачний (розставити в порядку гетьманування).

2. 1. Сотник 2. Генеральний осавул 3. Полковник 4. Гетьман (розставити в порядку старшинства).

3. 1. Пилявці 2. Корсунь 3. Жовті Води 4. Берестечко (розставити битви в хронологічній послідовності).

4. 1. Кр. Косинський 2. П.Дорошенко 3. П.Сагайдачний 4. І.Мазепа (розставити в порядку гетьманування).


  1. Підведення підсумків уроку. Оцінювання найбільш активних учнів.

Додаток 3.


«Стежками Київської Русі». Позакласний захід.

З 1991 р. веде свій відлік незалежна держава Україна. Але витоки української державності сягають у глибину століть. Її першим етапом була найдавніша держава – Київська Русь.

Сьогодні в знаннях про Київську Русь змагаються дві команди п’ятикласників. Оголосіть, будь ласку, свою назву і поясніть свою емблему.

1 конкурс «Розминка».

Кожній команді пропонується по 10 запитань, на які вона відповідає без обмірковувань. Кожна правильна відповідь 1 бал, максимальна кількість балів – 10.



Запитання для 1 команди.

  1. Як називався перший збірник законів на Русі?

  2. Як звали сина князя Ігоря і княгині Ольги?

  3. Як на Русі називали зливок срібла вагою 200 гр.?

  4. Як називається житло ченця?

  5. Як звали бога грози у давніх слов’ян?

  6. Де зберігалася перша на Русі бібліотека? (Софія Київська)

  7. Кого у 1036р. переміг під Києвом князь Ярослав Мудрий? (печеніги)

  8. Коли було запроваджено християнство на Русі? (988)

  9. Як називалася столиця Візантійської імперії?

  10. Як називався найдавніший християнський кам’яний храм, споруджений у Києві за часів князя Володимира Великого? (Десятинна церква)

Запитання для 2 команди.

  1. Як звали бога сонця у давніх слов’ян?

  2. Релігія до появи християнства на Русі. (язичницька).

  3. Як звали автора «Повісті минулих літ»?

  4. Собор, побудований за наказом Ярослава Мудрого на честь перемоги над печенігами.

  5. Як називається зображення Божої Матері в Софійському соборі? (Оранта)

  6. Династія, з якої походить князь Ігор.

  7. Як називалася брама для в’їзду до Києва почесних гостей, споруджена за часів князя Ярослава Мудрого? (Золоті ворота)

  8. Хто захопив Київ у 1240 р.? (монголи)

  9. Як звали братів князя Кия?

  10. Як звали дружину французького короля Генріха 4? (Анна)

2 конкурс «Знайди помилку».

Писемних свідчень часів Київської Русі збереглося небагато. Ученим доводиться докладати чимало зусиль, щоб знайти, перевірити різні джерела і встановити істину.

Зараз вам теж треба буде встановити істину. У цих літописах, правда, сучасних, допущені помилки. Ваше завдання їх виправити.

Оцінка за це завдання 5 балів.



  1. Літопис про Ярослава Мудрого.

Святослав з династії Києвичів (Рюриковичів) ( Володимир Великий) був батьком цього князя. Ярослав Мудрий отримав це прізвисько на знак мудрості, яку вияв у боротьбі проти чужоземних ворогів Русі (яку виявив під час правління). За його правління було розпочато карбування монети (НІ). Був похований у Десятинній церкві.(Софіївський собор)

  1. Літопис про Володимира Великого.

Син князя Ігоря (Святослава), Володимир, був видатним правителем. На знак своєї перемоги над Візантією він прибив щит на воротах Царгорода (Олег). Київ він прикрасив величним Золотоверхим Михайлівським собором (Десятинна церква). Церква шанувала Володимира як Святого за його доброту і турботу про простих людей (хрещення).

3 конкурс «Домашнє завдання».

Інсценування однієї з легенд Київської Русі. Кожна команда має продовжити сюжет суперника і розповісти: що ж було далі. Артистизм плюс правильна відповідь оцінюються в 10 балів.



4 конкурс «Конкурс капітанів».

Хто перший з капітанів дасть правильну відповідь, той заробляє 1 бал. Максимальна кількість балів 8.



  1. Хто п’ятий вліз до рукавички? (вовчик).

  2. Куди впадає річка Дніпро? (у Чорне море).

  3. З чого починається річка? (з джерела).

  4. Якою була гривня у Київській Русі? (зливок золота).

  5. Кому належала золота пектораль? (скіфським царям).

  6. Кого із князів називали Завойовником? (Святослава).

  7. Бори сфен – це (Дніпро).

  8. Військо князя. (дружина).

5 конкурс – «Конкурс вболівальників».

Відповідаємо на запитання, кожен може віддати свій бал одній із команд.



  1. Бог вітру у слов’ян. (Стрибог).

  2. Опис подій за роками. (Літопис).

  3. Назва церкви, збудованої на десятину. (Десятинна).

  4. Брат Аскольда. (Дір).

  5. Засновник першої школи на Русі. (Володимир).

  6. Жінка-княгиня. (Ольга).

  7. Що таке мапа? (карта).

  8. Хто такий гіпопотам? (бегемот).

  9. Які квіти вирощували Кай і Герда. (троянди).

  10. Рослина, яка цвіте лише в казці. (папороть).

6 конкурс – «Історичний вірш».

Команди мали заздалегідь скласти вірш з історичної теми. Максимальна оцінка – 5 балів.

Додаток 4.

Виникнення українського козацтва.

Мета: створити в уявленні учнів образ козака-захисника рідної землі; зясувати причини виникнення козацтва, Запорізької Січі; познайомити з військовою майстерністю козаків, їх життям, розвивати творче уявлення в учнів, уміння працювати з різноманітними джерелами, складати зв’язну оповідь, виховувати почуття гордості за свій народ, його героїчне минуле.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: карта України, карта-схема «Виникнення українського козацтва», ілюстрації, таблички з поняттями.

Форма: урок-подорож.



Хід уроку.

  1. Організаційний момент.

  2. Актуалізація опорних знань.

  • Згадайте, діти, під владою якої держави опинилась більшість українських земель у 15 ст.

Гори високі, широкі поля,

Під чиєю владою рідна земля?

Праворуч – пан, ліворуч – шляхтич,

Під поляком Україна плаче.



  • Як жилося українцям під владою поляків?

  1. Мотивація навчальної діяльності.

Багато людей не бажали миритися зі страхітливим життям. Найсміливіші, найвідважніші втікали в необжиті степи півдня України. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. Отже, тема сьогоднішнього уроку «Виникнення українського козацтва».

4. Вивчення нового матеріалу.

Діти, уявіть широкий, безкрайній степ, ковил, свіжий вітер хилить високі трави до землі. Ми розпочинаємо подорож до південних степів України та дізнаємося, що відбувалося там наприкінці 15 ст., як жили, воювали та боронилися козаки.



Робота з джерелами. (ст.. 88, 93).

  • Як описують мандрівники, археологи українські землі?

  • Чому життя на території Дикого поля була небезпечною?

  • Які люди могли жити за таких умов?

  • Кого називали козаками?

  • Що свідчить про трагічне становище українського народу в умовах татарських набігів?

Отже, ми познайомилися з початком історії українського козацтва. Наша подорож триває. Чим же займалися козаки? Козаки, колишні селяни, прийшовши на південь України та побачивши родючі землі, почали займатися землеробством. Вони орали землю, вирощували різні зернові культури: пшеницю, ячмінь, просо. Земля була щедрою і давала гарні врожаї. Козаки зводили житло, займались рибальством, полюванням, бджільництвом, ремісництвом, торгівлею.

А наша подорож продовжується, ми – за Дніпровськими порогами, про які уже згадували. Поріг – кам’яниста перешкода на річці, де вода, вдаряючись об каміння, кипить, вирує. Місце за порогами Дніпра називали Запорожжям, а козаків – запорожцями.

За Дніпровськими порогами,

За степами, за широкими

Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильную,

Цінували долю вільную,

Україну свою рідную,

Як зіницю берегли.

Свої поселення, щоби захистити від ворогів, козаки огороджували посіченими порубленими дерев’яними колодами. Звідси й назва – Січ. Запорізька Січ – фортеця, центральне укріплене поселення козаків, оточене земляним валом, сторожовими баштами. Козаків у Січі не можна було захопити зненацька. Вони розробили чудову систему повідомлення, так звані «фігури».



Робота з підручником.(ст.. 106).

  • Що собою являли фігури?

  • Кого приймали на Січ?

  • Як голосували на Січі?

Далі наша путь лежить на о.Хортиця. тут у 1556 році була створена перша Січ. А заснував її Дмитро Вишневецький (Байда), проте татари через рік зруйнували Січ. Багато походів здійснив Байда. Під час одного з походів був поранений та захоплений турками. Турецький султан обіцяв зберегти Байді життя й одружити його з дочкою, якщо він прийме мусульманську віру та служитиме туркам.

Козаки були прекрасними воїнами. Вони захищали українські землі від набігів татар. Козацька зброя – це шабля та рушниця. Запорозьке військо називалось кош, воно було пішим та кінним. На чолі коша стояв гетьман, або кошовий отаман. Військо ділилось на полки на чолі з полковниками, сотні очолювали сотники, десятки або курені – куренні отамани. Кожний полк мав окремий прапор зі своїм знаком. Козаки влучно стріляли з пістолів та іншої зброї. Найбільшу майстерність виявляли під час оборони фортець, також добре воювали на морі на швидкісних кораблях, які називалися чайками. Козак міг кілька годин перебувати під водою, дихаючи крізь очеретяну трубочку.



5.Закріплення вивченого на уроці.

Ми сьогодні з вами вивчили нові слова. Давайте пригадаємо і закріпимо їх. Учні по черзі називають нове слово і його значення.



Історія козацтва цікава, захоплююча. Про славетних козаків написано багато книг. Козацтво існувало не тільки в Запорожжі, на Дніпрі, а й на Дону, Кубані. Традиції козацтва зберігаються й дотепер.

6.Підсумки уроку.

  1. Домашня робота. Вивчити параграф 12, скласти кросворд «Козацтво» або намалювати малюнок на цю тему.


Література.



  1. Баханов К. Модель навчання грі//Історія в школі. – 2000 - №10, жовтень. – с.12.

  2. Борзова Л.П. Игры на уроке истории. – М., 2001. – с. 11.

  3. Кожем’яка О.Л. Інтелектуальні ігри на уроках історії. – Харків, Основа, 2005. – 143с.

  4. Копцюх Б. Вірші-загадки у вивченні історії України (5-7 кл.) // Історія в школі. – 1999. - №8-9. С.25.

  5. Осадчук Р.І. Дидактичні ігри в навчальному процесі школи/ Педагогіка і психологія. – 1996. - №4(13). – С.94-99.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка