2011 рік Ніхто не стане майстром



Скачати 269.55 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір269.55 Kb.
Відділ освіти

Петрівської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет







2011 рік

«Ніхто не стане майстром,

не вправляючись в майстерності»

Я.А. Коменський

У Національній доктрині розвитку освіти наголошується, що «якість освіти є національним пріоритетом і передумовою національної безпеки держави, додержання міжнародних норм і вимог законодавства України щодо реалізації права громадян на освіту.

Якість освіти у значній мірі визначається професійним рівнем педагогічних кадрів та ефективністю науково-методичної роботи, яка, як вважав В.О.Сухомлинський, є інтелектуальною основою педагогічної майстерності.

Сьогодні кожен педагог має можливість підвищувати кваліфікаційну категорію, фахову майстерність.

По-перше, від нього потрібна не просто готовність до успішної діяльності, а готовність до діяльності в сучасних умовах динамічних змін, як у світі технологій, так і в суспільному житті. Педагог має бути готовий до створення нового у сфері своєї професійної діяльності.

По-друге, компетентним педагога можна назвати лише тоді, коли він повністю відповідає за свої дії, як за соціальну значущість своєї професійної діяльності, так і за її можливі негативні наслідки для держави, суспільства, природи.

По-третє, суспільство очікує від педагога як носія вільного духу, демократичних переконань і гуманістичних цінностей успішної діяльності в соціальній сфері.

По-четверте, згідно з "Концепцією 12-річної середньої загальноосвітньої школи", учитель має здійснювати життєтворчу та культурологічну місію.

По-п’яте, реформування освітньої галузі спонукає вчителів до пошуків, шляхів засвоєння базових знань, вироблення в учнів вмінь і навичок користуватися шкільними знаннями у різних життєвих ситуаціях. Самоосвітньої діяльності, курсових лекцій часто стає недостатньо. Виникає потреба в живому спілкуванні, в демонстрації здобутків, показі нагромадженого матеріалу, в узагальненні досвіду, в живому прикладі « роби, як я, роби зі мною, роби краще мене».

Останнім часом у публікаціях науковців і практиків широко представлені нетрадиційні форми організації науково-методичної роботи: кафедри, дослідно-експериментальні майданчики, авторські школи, фокус-групи, ініціативні групи; методичний фестиваль, аукціон педагогічних ідей, методичний ринг, дидактична майстерня, клуб професійної майстерності, консалтинговий центр та інші.

Вагому роль, у підготовці кваліфікованих вчителів, належить методичним структурам, що забезпечують отримання якісної і своєчасної інформації, яка необхідна для прийняття оптимальних рішень, спрямованих на піднесення ефективності модернізації освіти.

Виходячи із сучасних вимог, можна визначити основні шляхи розвитку професійної компетентності педагога: робота у РМО, ШПМ,ШППД, майстер - класах, творчих групах, дослідницька діяльність, інноваційна діяльність, участь у професійних конкурсах; використання ІКТ.

У роботі з молодими вчителями початкових класів чільне місце займає «Школа педагогічної майстерності», яка розпочала свою роботу у районі з 2006 року і працювала упродовж чотирьох років. Щороку наказом відділу освіти затверджувався склад слухачів ШПМ- молодих вчителів початкових класів, який кожного року доповнювався молодими педагогами.

Методичною темою її роботи стало актуальне питання «Розвиток навчально – пізнавальної активності та творчості учнів через ігрові форми діяльності»

Керівником школи була вчитель початкових класів Новостародубської ЗШ І – ІІІ ступенів Петрівської районної ради Кіровоградської області, вищої кваліфікаційної категорії, старший вчитель – Мироненко Наталія Федорівна ,

Мироненко Наталія Федорівна на освітянській ниві працює 32 роки. За цей час пройшов період її зростання від вчителя – початківця до вчителя – майстра. Головна мета вчительки у навчанні та вихованні учнів та вчителів - досягти максимальної результативності при мінімальних витратах часу, сил, засобів.

Педагогічний стиль Наталії Федорівни - це гармонія взаємовідносин із дітьми, педагогіка співробітництва, високий рівень загальної культури, знання закономірностей вікових психолого-фізіологічних особливостей учнів. Це грамотний, обізнаний з формами і методами, прийомами і засобами методики викладання навчальних предметів в сучасній початковій школі вчитель. Для себе вивела формулу успіху: «Вчитися легко, коли вчитися цікаво»

Мироненко Наталія Федорівна – активний учасник методичної роботи як в школі, так і в районі. Декілька років поспіль була незмінним керівником шкільного методичного об’єднання вчителів початкових класів, вміло організовувала роботу методичного підрозділу. Приймала активну участь в засіданнях педагогічної ради: виступала з доповідями, інформаціями, ділилася думками. Активний учасник районних семінарів, семінарів-практикумів, педагогічних читань.(додаток 1)

Учасниук конкурсу «Учитель року- 2006».(додаток 2)

Декілька років поспіль була слухачем майстер – класу С.П.Логачевської з проблеми: «Удосконалення навчально – виховного процесу на основі диференційованого підходу до навчальної діяльності молодших школярів» та районної творчої групи вчителів початкових класів з проблеми: «Проблеми удосконалення уроку в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського і практиці роботи вчителя ”

З 2006 по 2010роки - керівник школи педагогічної майстерності з проблеми : «Розвиток навчально – пізнавальної активності та творчості учнів через ігрові форми діяльності».

Наталія Федорівна нагороджена Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки України, присвоєно звання „Вчитель – авторитет”, фото розміщено на „Дошці Пошани” у відділі освіти.

Результатом роботи вчителя є учні, які стали вчителями: Павловська Неля Леонідівна, Кривоступ Маргарита Іванівна, Кривенко Аліна, Пискун Тамара, Федченко Олена.

Павловська Анастасія за участь у конкурсі „Космічні фантазії” відзначена обласним Дипломом.

Хлистун Артем в районній олімпіаді „юних математиків” зайняв ІІ місце.

Присвятила себе навчанню та вихованню учнів початкових класів. Основним своїм завданням вважає – розвиток дитини як неповторної індивідуальності, формування у них творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, здатної цінувати себе і поважати інших, особистості адаптованої до життя у нових умовах.

Досвід роботи Мироненко Н.Ф. з даної проблеми був вивчений та узагальнений закладом освіти і затверджений на раді РМК 12 лютого 2009 року, протокл №1(додаток 3)

Робота школи педагогічної майстерності спрямована на створення оптимальних умов для самовираження особистості в різних видах діяльності, розкриття її нахилів, здібностей, обдарувань. Головна увага зосереджена на наданні реальної, дієвої допомоги педагогічним працівникам, особливо молодим, у підвищенні їхньої професійної майстерності, створенні творчої атмосфери, такого морально-психологічного клімату, який сприяв би пошуку кращих технологій педагогічної діяльності, ефективному втіленню інноваційних технологій. Сприяти зростанню методичної та фахової майстерності, вироблення власного стилю роботи, формування готовності до впровадження сучасних інноваційних технологій у практику своєї роботи.

Така форма роботи задовольнила особисті потреби і конкретні запити молодих вчителів початкових класів, сприяла підвищенню професійної компетентності, активності, виявляла індивідуальні можливості, створювала умови для самореалізації кожного педагога в його професійному зростанні, допомагала вдосконалювати методику проведення навчальних занять і позакласних заходів, зорієнтовувала вчителя на систематичну роботу над собою

Основними завданнями школи педагогічної майстерності були :


  • ознайомити слухачів районної школи педагогічної майстерності з напрацьованим досвідом роботи з даної теми;

  • розширити поняття педагогів про використання інтерактивних (ігрових) технології навчанняґ та його перевагу перед традиційним навчанням;

  • стимулювати розвиток ініціативи педагогів та їх творчості;

- впровадження інноваційних форм проведення занять та використання нестандартних форм роботи;

- розвиток творчої активності педагогів;

- активізація роботи з обдарованими дітьми;

- використання ігрових технологій на уроках у початкових класах.



  • створення умов для постійного підвищення освітнього, професійного та культурного рівня вчителів;

  • організація експериментальної діяльності з предметів;

  • освоєння нового змісту, технологій і наукових методів викладання предметів;

  • відвідування уроків із наступним аналізом і самоаналізом;

  • ознайомлення з новими методичними розробками та результатом застосування інноваційних технологій;

  • проведення звітів про самоосвіту вчителів та їхню роботу у школі педагогічної майстерності;

  • інформування педагогів про нові книги, методичні рекомендації, статті у фахових виданнях про зміст і методику навчально-виховної роботи упочаткових класах;

  • ознайомлення вчителів початкових класів з результати наукових досліджень і перспективного педагогічного досвіду в галузі педагогіки, психології, теорії викладання предметів початкової школи;

  • надання дійової допомоги педагогам в удосконаленні їх профпідготовки.

Провідна роль у реалізації визначених завдань належить Вчителю, який має працювати нині на рівні сучасних вимог, постійно удосконалюючись, розвиваючи і збагачуючи свою професійну компетентність, інноваційну культуру, технологічний потенціал.

«Найважливіша умова успішної роботи школи, - підкреслював В.О.Сухомлинський, - це багате, різностороннє інтелектуальне життя педагогічного колективу, допитливість, інтерес до нового в науці, постійний інтелектуальний ріст, удосконалення».



Основними функціями школи педагогічної майстерності були :

  • надання практичної та інтелектуальної допомоги вчителям;

  • підтримка педагогічної ініціативи в інноваційних процесах;

  • оцінка досвіду та стану процесів і явищ, що відбуваються;

  • налагодження й установлення контактів, зв'язків, які позитивно впливають на реалізацію цілей діяльності вчителя .

Зміст роботи школи педагогічної майстерності охоплював :

  • систематичне вивчення психолого-педагогічної та дидактичної літератури;

  • розробку проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи;

  • проведення експериментальних досліджень;

- підготовку доповідей і виступів;

  • опрацювання наукової та методичної літератури з визначеної проблеми;

  • ознайомлення з передовим досвідом роботи керівника школи з проблеми: «Розвиток навчально – пізнавальної активності та творчості учнів через ігрові форми діяльності»

  • практичні заняття з розробки уроків, позакласних заходів та їх апробації;

  • взаємовідвідування слухачами уроків і позакласних заходів з метою професійного вдосконалення, вироблення оптимальних форм і методів роботи;

  • співбесіди;

  • дискусії;

  • диспути ;

  • розробки уроків, виховних заходів, рекомендацій, дидактичних матеріалів тощо.

  • самостійний пошук нових ідей і знань для розв'язання своїх професійних проблем;

  • самостійний пошук нових знань;

  • генерація власних ідей та їх обговорення з колегами;

  • пристосування нових знань для вирішення власних задач;

  • оцінка корисності та ефективності нових знань у порівнянні з попередніми;

  • представлення досвіду роботи слухачами школи.

Пріорітетні напрямки роботи районної школи педагогічної майстерності:

  • удосконалення та збагачення знань педагогів (предметних, методичних, дидактичних, виховних, психологічних, загальнокультурних);

  • розвиток світогляду, професійно-ціннісних орієнтацій, переконань учителів, адекватних завданням розвитку школи;

  • розвиток сучасного стилю педагогічного мислення вчителя (системність, комплексність, конкретність, почуття міри, гнучкість, мобільність) і його готовності до професійного самовдосконалення та роботи над собою.

  • пошук ефективних форм та методів організації навчально-виховного процесу, вироблення оригінального педагогічного стилю;

- розробка, моделювання, апробація, корекція та реалізація освітніх технологій;

- презентація та поширення результатів діяльності у закладі з визначеної проблеми.

Діяльність школи педагогічної майстерності вчителів початкових класів зорієнтована на професійні запити, потреби, інтереси вчителів.

Джерелами планування занять були вивчення особистості кожного педагога з метою виявлення як його утруднень, так і творчого потенціалу.

Сприяло успіху роботи школи педагогічної майстерності систематичне діагностування професійних та особистісних якостей учителів, оскільки діагностика передбачає розв'язання багатьох питань під час планування та здійснення методичної роботи, підвищення професійної майстерності вчителів, ефективного задоволення їх професійних запитів і потреб, визначення сильних та слабких сторін у роботі педагогів.(додаток 4)

Саме аналіз професійних потреб слухачів (молодих учителів початкових класів) дає змогу здійснювати комплексний підхід до кожного вчителя, ураховуючи при цьому його професійні можливості, та створити умови для формування професійної компетентності.

Навчальний план занять складала керівник школи з урахуванням професійних, особистісних якостей, пропозицій слухачів та зауважень методиста районного методичного кабінету.

Під час планування роботи школи спиралися на нормативно-правову базу: Закони України «Про освіту», «Про мови в Україні», «Про загальну середню освіту», Державний стандарт, нормативні документи, якими керуються у повсякденній роботі.

Досвідчений керівник школи педагогічної майстерності – Мироненко Н.Ф., ділилася зі своїми колегами зернами досвіду, демонструвала використання в навчально – виховному процесі ігрових форм та методів роботи, проводила практичні заняття, відкриті уроки, заходи. Всього сплановано і проведено 24 уроки. Кожний урок для Наталії Федорівни — це іспит (додаток 5)

Кожне заняття розглядається з точки зору формування знань, вмінь та навичок учнів, росту педагогічної майстерності вчителів, методичної доцільності форми та змісту.(додаток 6 )

Упродовж 4 років навчання було проведено 16 засідань, 4 з них були виїзні.. На засіданнях розглядались питання теоретичного та практичного характеру. Велику увагу приділяли опрацюванню фахової літератури по темі: «Сучасний урок». Цікаві поради з даного питання знаходили в досвіді роботи

В.О. Сухомлинського.

У ході практичної роботи знайомилися із основними вимогами до ведення шкільної документації, розробляли моделі уроків з використанням сучасних новітніх технологій, проводили апробацію запропонованих типів уроків. Слухачі виступили з повідомленнями, доповідями, обмінювались думками на запропоновані теми.

Форми проведення занять різноманітні: проблемні бесіди, методичні діалоги, тренінги, практикуми, педагогічний ярмарок, круглий стіл та ін.

У період між заняттями слухачі школи педагогічної майстерності опрацьовували рекомендовану літературу, моделювали плани, конспекти уроків з використанням ігрових технологій, апробували змодельовані уроки, розробляли тести, завдання, навчальні проекти тощо.
2006-2007 навчальний рік

- опрацювати нормативно-правову базу: Закони України «Про освіту», «Про мови в Україні», «Про загальну середню освіту», Державний стандарт початкової загальної освіти(зі змінами, затвердженими комісією Міністерства освіти і науки України „Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст і структуру навчання”, нормативні документи, якими керуються вчителі початкових у повсякденній роботі;

- опрацювати науково-методичну та психолого-педагогічну літературу з визначеної проблеми;

- ознайомитися з перспективним педагогічним досвідом учителів області;

- перегляд та обговорення відкритих уроків з предметів початкоаї ланки ( читання, математика, навчання грамоти, Я і Україна);

- розширити знання педагогів про інтерактивні технології навчання, активізувати їх впровадження в практику роботи. Розвивати інтерес до самовдосконалення;

- створити моделі та розробити нестандартний урок з використанням ігрових технологій

2007-2008 навчальний рік

- опрацювання статей із фахових журналів, газет, присвячених темі: «Сучасний урок»;

- Розробити модель уроку рідної мови з використання новітніх технологій та «Я і Україна» з використанням елементів диференціації.

- апробувати різні типи уроків на практиці;

- поповнити банк розробок інтерактивних уроків, ефективних та оригінальних щодо організації ігрової діяльності молодших школярів;

- розробити методичні рекомендації щодо застосування ефективних інноваційних методів та форм роботи;


2008-2009 навчальний рік

- практична робота: опанування навичок ведення шкільної документації;

- співбесіда з питання „Як вам працюється в школі?”

- круглий стіл на тему „Сходинки творчого зростання” (робота з обдарованими дітьми);

- перегляд та обговорення інтегрованого уроку з читання та трудовогонавчання, математики , української мови;

- розробити модель уроку математики, української мови з використанням інтерактивних методів навчання. Підготовка до самоаналізу уроку;

- «Що я взяла для себе повчального? » - обмін досвіду за результатами самостійної роботи;

- розгляд питання роботи з учнівськими зошитами як одного із шляхів підвищення якості знань, умінь і навичок учнів;

- Круглий стіл:обмін досвідом, мої педагогічні здобутки. Демонстрація власних творчих розробок.

2009- 2010 навчальний рік

- взяти участь у методичному диспуті «Творчість вчителя це необхідність, чи данина моді?»;

- взяти участь у засіданні круглого столу : обмін досвідом «Мої педагогічні знахідки»;

- обговорити методичні рекомендацій щодо проведення Державної підсумкової атестації;

- впроваджувати досвід роботи школи в практику роботи школи;

- презентувати напрацювання членів школи педагогічної майстерності;

- узагальнити матеріали членів школи педагогічної майстерності з даної проблеми та видати буклет з оригінальним та ефективним досвідом роботи;



Важливо визначити можливості, рівень педагогічної і загальної культури вчителя, його кругозір і ерудицію…

Треба робити висновки про те, що є необхідним для поліпшення якості роботи педагога.

В.О.Сухомлинський
Видатний педагог В. О. Сухомлинський вважав, що справжня педагогічна майстерність починається там, де вашому вихованцеві хочеться стати хорошим, а бажання це утверджується лише тоді, коли людина в чомусь створеному власними руками і розумом бачить саму себе, гордиться собою, переживає незрівнянне почуття гідності творця.

Учитель творить людину.

У справжнього вчителя - найважче і найрадісніше життя, складна творчість; він має володіти надзвичайно тонкими інструментами, якими впливає на людську душу і які постійно вдосконалює.

В.О.Сухомлинський наголошував на необхідності постійного поповнення «майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель» Він стверджував, що вчитель - це той же вчений, але в своїй лабораторії, де він, всебічно вивчаючи учнів, учителів невпинно творить, щоденно веде пошуки найдосконаліших методів проектування доль і душ людських.

Ці думки вченого надихнули Наталію Федорівну на вибір і реалізацію проблемної теми.
Актуальність досвіду.

Навряд чи хтось може сперечатися, що ми живемо в новий час. Це час нових технологій, нових цінностей, нових стосунків, нових швидкостей... А нові умови життя потребують нового мислення, нової культури діяльності. Адже саме зараз вирішального значення для розвитку країни з-поміж інших факторів набуває якість людського потенціалу

Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХ1 століття) розглядає першочерговим завданням досягнення високих рівнів освіти, формування високого культурного та інтелектуального рівня особистості, прискореного, випереджувального інноваційного розвитку освіти й науки.

Оновлення освіти – справа вельми складна. Удосконалення навчально-виховного процесу в загальноосвітньому закладі пов’язане з необхідністю модернізації методичної роботи, її вдосконалення на інноваційній основі. Йдеться, насамперед про залучення педагогів у творчу діяльність та дослідно-експериментальну роботу і формування в них нових підходів до організації науково-методичної роботи, нового розуміння педагогічної творчості.

Дослідно-експериментальну діяльність шкільного педагога необхідно розглядати як форму педагогічної творчості – з одного боку, і як умову позитивного розвитку шкільної навчально-виховної системи – з іншого.

Система роботи школи педагогічної майстерності вчителів початкових класів у районі відіграла важливу роль у розвитку педагогічної майстерності молодих вчителів. Тривалий час вона озброювала педагогічні кадри необхідними знаннями, вміннями, сприяла піднесенню їх наукового рівня та професійної майстерності. Актуальність даного питання визначається вимогами сьогодення. Інновації в освіті мають перебудувати навчально-виховний процес на творчу взаємодію вчителя та учнів, яка максимально буде спрямована на самостійний пошук учнями нових знань, нових пізнавальних орієнтирів високого рівня складності, вироблення загальнолюдських норм та цінностей, оволодіння мистецтвом рефлексії. Цілеспрямоване знайомство вчителів з інноваційними формами і методами роботи спонукатиме їх до опанування та розробки методичних рекомендацій щодо застосування цих форм на практиці та публікацій даних матеріалів у педагогічній пресі.

Положенням про загальноосвітній навчальний заклад чітко визначені обов’язки педагогічних працівників, зокрема, необхідність постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну і політичну культуру.

«Найважливіша умова успішної роботи школи, - підкреслював В.О.Сухомлинський, - це багате, різностороннє інтелектуальне життя педагогічного колективу, допитливість, інтерес до нового в науці, постійний інтелектуальний ріст, удосконалення».

Сьогодні, зважаючи на новий зміст загальної середньої освіти і 12-річний термін навчання, початкова школа знаходиться в епіцентрі уваги, адже саме перші роки суспільного виховання й навчання дітей мають надзвичайно важливий вплив на подальший розвиток інтелекту, творчості, формування характеру, саморозвиток особистості тощо.

Навчання та виховання юних громадян будь-якої країни світу неможливо уявити без упровадження гри та ігрових технологій.

Саме тому дослідження впливу ігрової діяльності учнів на пізнавальну активність у початковій школі є актуальним і сучасним.

Науково-методичне обґрунтування.

Учитель іде на роботу... Що чекає на нього там?

Початкова школа, що збирає всіх наших маленьких співгромадян.

Кожен із них неповторний за темпераментом, характером і, нарешті, своєю унікальною освітньою траєкторією. Причому видатні здібності мають не всі. Але навчити хочеться всіх!

«Національна доктрина розвитку освіти» ставить перед учителем завдання створити дитині умови для розвитку, самоствердження і самореалізації особистості впродовж життя. Зрозуміло, що персональний вектор розвитку кожного учня не завжди збігається з напрямком руху у велику науку: не всім бути Ейнштейнами. Але із задоволенням і користю-вчитися здатні всі. Для цього процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини.
Основна ідея досвіду.

"Професіоналізм учителя -

джерело розвитку сучасної освіти".

Розумова праця школярів – дзеркало розумової праці педагога. Дай дитині справу і отримаєш діяльну, мислячу людину. Знання не засвоюються, якщо педагог прагне гранично полегшити розумову працю своїх учнів. Знання засвоюються там, де вони стають для дитини чимось своїм, що зачіпає власні думки, почуття, спонукають до пошуків, які породжені власними потребами.

Дитина вперше переступає поріг школи – стає першокласником. Починається складний період адаптації до шкільного життя. У одних цей період проходить швидко і безболісно, в інших – навпаки.

Початок навчання у школі для багатьох учнів пов’язаний із значним навантаженням, до того ж характер і темпи оволодіння навчально-пізнавальною діяльністю не завжди відповідають загальній розумовій здатності дітей такого віку до засвоєння знань, умінь та навичок, визначених змістом програми.

Чому обрали саме таку проблему?

Учням початкових класів дається багато знань, понять, від яких вона швидко втомлюється. Внаслідок чого маємо недостатній рівень свідомого та глибокого засвоєння пропонованого матеріалу на уроці, занятті чи іншій формі навчально-виховної роботи.

Тому виникає нагальна потреба шукати шляхи ефективного навчання та виховання, приховані резерви розумової активності, підвищення самостійності у пізнані навколишнього світу, методи і прийоми якіснішого засвоєння дітьми знань, умінь і навичок у різних видах діяльності.

Але засвоєння – це активне думання, міркування над фактами, дослідницький підхід до речей, предметів, фактів, явищ. А активне думання починається там, де вихованець користується поняттями, судженнями, висновками, та практично застосовує їх. Тому навчання та виховання молодших школярів неможливо уявити без упровадження гри та ігрових технологій.

За 32 роки роботи з молодшими школярами Наталія Федорівна переконалась, що гра є одним із засобів заохочення, найбільшим джерелом радості, натхнення , посилення пізнавального інтересу, полегшення складного процесу навчання, прискорення розвитку навчальної діяльності учнів.

Внаслідок такого підходу, в дітей формуєтьсяся цілісна система сприймання матеріалу, діти одержують знання інтегративно, що зумовлює економію навчального часу

Тому Наталія Федорівна обрала саме таку проблему «Розвиток навчально – пізнавальної активності та творчості учнів через ігрові форми діяльності.»

Організовуючи ігри для молодших школярів, Наталія Федорівна наголошувала слухачам, що серед великого розмаїття ігор, інтелектуальна гра займає особливе місце у розвитку дитини. То є першою в її житті праця, джерело приємного навчання, гімнастика розуму та самовдосконалення. Вона є одним із найдійовіших засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів. Уникати таких ігор – значить позбутися чи не найбільшої цінності у формуванні особистості.У ній діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. Гра охоплює всі сфери діяльності учня; вона спонукає до активної роботи думки і набуття трудових умінь; збагачує емоціями та щирими почуттями. Розвивають розумові здібності, логічне мислення, спостережливість, тренують пам’ять. Формують такі якості, як кмітливість, винахідливість, ерудованість, стійкість характеру, дух суперництва, яскраву емоційність, що приносять їй радість і насолоду.

Наталія Федорівна вважає, якщо дитині комфортно на уроці, то і результати навчання будуть якісно вищими, а процес розвитку особистості буде гармонійним. Тому вчитель має володіти надзвичайно тонкими інструментами, якими впливає на людську душу і які постійно вдосконалює.

Тому творчий пошук вчителя - необхідна умова удосконалення якості навчально-виховного процесу, розвитку творчої особистості вихованців.

Упродовж чотирьох років слухачі школи, вчителі початкових класів, плідно працювали над реалізацією даної проблеми. У ході занять Наталія Федорівна намагалася створити таку атмосферу, яка сприяла позитивному спілкуванню, стимулювала творчу діяльність всіх учасників навчального процесу. За таких умов як діти, так і вчителі розуміють, що вони просуваються вперед, відчувають успіх задоволення від власного успіху й успіху тих, хто поруч, позитивний результат.

На уроках математики, для слухачів школи демонструвала використання ігор та ігрових ситуацій, де учні самі порівнювали , виконували арифметичні дії, тренувалися в усному рахунку, розв’язували задачі. У ході заняття показала молодим учителям, як гра вимагала від учнів пошук, збуджувала інтерес до перемоги, діти намагалися бути швидкими, кмітливими, чітко виконували завдання, дотримувалися правил гри.

На уроках з основ здоров’я використовуючи гру « Сенкан» показала слухачам, як синтезується отримана на уроці інформація і факти, в стисле висловлювання, котре описує, віддзеркалює тему.

На уроках образотворчого мистецтва, використовуючи гру «Палітра осені», вчительна практично продемонструвала молодим педагогам як опанувати елементи зображувальної діяльності. Це дало змогу цілеспрямовано впливати на почуття вихованців, розвивати їх фантазію, уяву.

Крім традиційних уроків проводила інтегровані уроки, як одну з нетрадиційних форм організації навчання молодших школярів. Найчастіше інтегрувала читання з природознавством, читання з трудовим навчанням і основами здоров'я, українську мову з читанням.Слухачі мали змогу бачити використання на уроках інтерактивну модель навчання, що є одним з основних методичних інновацій.

Серед інтерактивних методів навчання віддає перевагу методу побудови асоціативного куща. Зауважувала слухачів, що даний метод універсальний, може використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни і на всіх етапах уроку. Метод «мозкова атака» є найефективніший для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи. Використовуючи технологію «мікрофон», показала як можна швидко перевірити правильність будь-якого завдання. Інсценівки, прийом драматизації - надзвичайно дійові засоби навчання, які використовує на уроках Наталія Федорівна.

Кожен наш учитель - творча особистість, в кожного є свої творчі знахідки, творчі напрацювання, надбання.

Явище гри здавна привертало увагу вчених, філософів, культурологів, психогоів, педагогів. Вивченням гри як психологічного феномена займалися Д. Узнадзе, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, К.Гросс, О.М. Леонтьев, К. Міллер, Г. Спенсер, З. Фрейд, І.А. Сікорський, К. Блер, Е. Берн та багато інших.

В.О.Сухомлинський писав, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять.

Тому сучасний педагог повинен не просто передавати накопиченні знання, він має пробудити в учнях інтерес до вивчення предметів початкової ланки в усіх аспектах, жагу до дослідницької роботи. Наталія Федорівна вважає, що знання, які засвоєні без інтересу, не мають власного позитивного ставлення, емоцій, не є корисними – це мертвий вантаж. Переконалася і в тому, що школа гри, відкриває дитині вікно у світ ширше та надійніше, ніж читання; зрозуміла, як багато гра означає в житті дитини, і як важливо вихователеві, вчителеві, дорослому, що має найбільш відповідальну місію - ростити Людину, бути поруч із дитиною і в грі також, управляти нею, але так, щоб дитина вбачала у дорослому друга, партнера, а не директора або наглядача.

Але, в той же час зауважувала, що гра – лише допоміжний засіб при вивченні навчальної дисципліни. Вона не повинна заміщувати навчальну діяльність чи домінувати над нею.

Те, що Наталія Федорівна обрала гру як першочерговий об’єкт творчого аналізу та практичного засвоєння зумовлене тією обставиною, що саме вона може виконувати виняткову роль посилення пізнавального інтересу, полегшення складного процесу навчання, прискорення розвитку.

Значне місце у своїй роботі надає підбору (та аналізу значення) дидактичних, сюжетно-рольових, рухливих, комп’ютерних ігор для інтелектуального розвитку дітей, їх навчально-пізнавальної діяльності під час навчання мові, читанню, математиці, образотворчому мистецтву та основам здоров’я.

Завжди пам’ятає про те, що ігри в школі - це не ігри-розваги, які використовуються лише для цікавості, різноманітності. Це перш за все навчання, яке привертає нестійку увагу дитини до матеріалів уроку, даючи нові знання, примушуючи напружено думати. Це і намагалася показати своїм слухачам Наталія Федорівна Мироненко. Пріоритетним в своїй діяльності вважає стимулювання індивідуально-творчої, самостійної роботи вчителів на основі врахування їхніх особистісних потреб, рівня базової підготовки і креативності..Вона тактовно і вміло спонукає педагогів до позитивних змін у практичній діяльності.

Останні засідання кожного року навчання були виїзними. На них слухачі обмінювались досвідом про їх педагогічні знахідки, висловлювали свої зауваження та побажання, демонстрували власні творчі доробки.

Слухачі школи Спичка Н.В., Верхогляд Л.О., Прошко О.В., Якимович В.Є демонстували елементи нестандартних форм роботи, проводили нестандартні уроки з використанням ігрових ситуацій.Кожен урок, проведений вчителями – це цікава подорож з дітьми у світ науки, це і гра, і пізнання нового, і радість творчого пошуку. Це час зростання особистості учнів, їх розумового розвитку, творчого мислення, психологічного конфорту. Зміст праці вчителі збагачують за допомогою різноманітних інноваційних методів і прийомів. Їх уроки відзначаються логічною завершеністю, умотивованістю, оптимальністю вибору форм і методів роботи.

Перше виїзне засідання відбулося на базі Петрівської ЗОШ І ступеня, слухач Верхогляд Л.М.(Додаток матер.Верхогляд);

друге - на базі Чечеліївської ЗОШ І-ІП ст.. слухач Спичка Н.В. (Додаток матер.СПИЧКИ);

третє - на базі Володимирівської ЗОШ І-ПІ ст., слухач Прошко О.В., (Додаток матер.Прошко);

четверте - на базі Чевоносільської ЗОШ І-ІІ ст., слухач Якимович В.Є. (Додаток матер.Якимович).

Ці уроки, виховні заходи довели, що гра є провідною діяльністю дітей молодшого шкільного віку, а отже - й «веде» розвиток дитини. Гра, в якій бере участь дитина — це творчість маленької особистості, а уміння правильно організувати гру - це педагогічна творчість вчителя.

Відвідуючи уроки, вивчаючи систему роботи вчителів, Наталія Федорівна компетентно і талановито надавала допомогу і спільно з учителем визначала основні напрями і зміст індивідуальної програми піднесення рівня педагогічної майстерності

Інші слухачі школи педагогічної майстерності , весь час спрямовували свою діяльність на вдосконалення та систематичне впровадження інноваційних форм навчально-виховної роботи з учнями. Результатом їх діяльності стають нові моделі, методи, технології навчання і виховання.Учителі намагалися створити такі умови для розвитку учня , за яких розкривалися б унікальні здібності, властиві кожній дитині. Кожний педагог постійно вдосконалював свою педагогічну майстерність. Замислювався над тим, як зробити дітей активними учасниками навчально-виховного процесу, навчити їх думати, проникати в суть явищ. Кожного класовода хвилювало питання, як зробити навчання цікавим. Особливо багато уваги слухачі приділяли посиленню ролі самостійної практичної і розумової пізнавальної діяльності, розвитку навичок самоконтролю в процесі цілеспрямованого пошуку знань. Застосовували ігрові ситуації, головоломки, ребуси, логічні задачі, завдання на кмітливість, здогадку тощо.Членами школи педагогічної майстерності підготовлена підбірка методичних розробок уроків з використанням ігрових технологій.

Цікаві поради з цієї проблеми черпали в досвіді роботи В.О. Сухомлинського. Багатогранна творчість В.О. Сухомлинського спонукала слухачів та керівника ШПМ на пошук інших підходів до навчання учнів. Ці завдання були і залишаються першочерговими у навчально-виховному процесі, який відбувається в постійній активній взаємодії всіх учнів, а учень і вчитель є рівноправними і рівнозначними суб'єктами навчання.

Самими активними слухачами були вчителі Спичка Н.В. (Чечеліївська ЗШ І-ПІ ст.), Прошко О.В. (Володимирівська ЗШ І-ПІ ст.), Верхогляд Л.О.( Петрівська ЗШ І ст.) Всі слухачі були активні, старанні, дружні. Багато з них підвищили свою професійну майстерність, укладаючи в неї свою думку і набуті знання.Успіх індивідуальної роботи вчителів, Наталія Федорівна визначала наскільки оперативно і грунтовно оволодіває вчитель методами самоаналізу своїх успіхів, недоліків і упущень, як зростає рівень його професійної майстерності.

Теоретичні та практичні напрацювання членів школи педагогічної майстерності знаходять відображення в роботі шкільних методичних об’єднань вчителів початкових класів та районних семінарів, на яких обмінювалися досвідом роботи.( додаток Плани семінарів)



Кулиба Л.М., вчитель – спеціалісТ:

  • Інтегрований урок українського читання, розвитку мовлення, громадянської, музики, 4 клас.

Методична мета : переваги інтегрованого уроку в реалізації завдання з виявлення та розвитку обдарувань учнів, використання інтерактивних методів навчання: роботи у парах, групах , театралізації.

  • Урок читання 2 клас

Методична мета: використання гри – подорожі для розвитку навичок читання та розвитку творчих здібностей, враховуючи індивідуальні особливості учнів.

Прошко О.В., вчитель початкових класів, І категорія:

  • Виховний захід: «Пісні народного календаря»

Методична мета: формування творчої особистості та позитивної мотивації шляхом використання інноваційних методів .

Бабенко О.В., учитель початкових класів:

  • Фрагмент уроку з образотворчого мистецтва у 2 класі

Методична мета: використання можливостей графічного редактора Paint на уроках образотворчого мистецтва

Прокопенко Шостак С.М. учителі початкових класів

Тема «Будьмо здоровенькі»

Методична мета: використання методу проекту в умовах індивідуального навчання.

Токарчук Г. П., вчитель початкових класів Петрівської ЗШ І – ІІІ ступенів (спеціаліст)

  • Урок читання у 1 класі

Методична мета : Організації роботи з дитячою книжкою .

Герасименко Н.Г. , вчитель початкових класів Петрівської ЗШ І – ІІІ ступенів ( спеціаліст.)

Інтегрований урок « Я і Украина та трудове навчання » 2 клас з теми: «Птахи рідного краю»

Вчителі охоче діляться своїми успіхами та досягненнями, не приховуючи і свої проблеми, сподіваючись на розуміння, мудру пораду, дружню підтримку. Вони відзначають вміння Наталії Федорівни зрозуміти їхні проблеми, до­помогти у їх вирішенні, тактовно дати поради і рекомендації, професійно сприяти їх творчому зростанню.

Прикладом плідної творчої співпраці керівника школи педагогічної майстерності з вчителями є їх професійне становлення

Молоді вчителі відвідуючи її заняття, прислухались до порад і рекомендацій.(Додаток відгуки вчителів)

Мироненко Наталія Федорівна разом із слухачами школи зробила висновки, що гра повинна бути не метою, а засобом розвитку цікавості до предмета, тому під час її організації дотримуюсь наступних вимог:

правила гри повинні бути чітко сформульованими, а матеріал відповідати віковим особливостям учнів;

дидактичний матеріал має бути простим щодо виготовлення та використання;

гра цікава в тому випадку, коли в ній бере участь кожна дитина;

підведення підсумків гри повинно бути справедливим, чітким та аргументованим.

Гра є грою до тих пір, поки вона дає діючим особам набір способів поведінки, поки їх дії неможливо заздалегідь передбачити. Учасники та глядачі перебувають у стані ігрового напруження лише тому, що ніхто не знає способу, яким гравці виконують своє завдання. Звідси беруть свій початок таємничість та романтика, і ваблять до себе і дитину, і дорослого.



Досвід роботи школи з підвищення педагогічної майстерності вчителів початкових класів з проблеми: «Розвиток навчально – пізнавальної активності та творчості учнів через ігрові форми діяльності» вивчався районним методичним кабінетом упродовж 2009-2010 років. Затверджений на раді РМК 16.06.2010 року , протокол №3.

Учитель готується до найкращого

уроку все життя. Така духовна

і філософська основа професії

і технології нашого труда: щоб

дати учням іскорку знань,

учителю потрібно увібрати

ціле море світла.

В. Сухомлинський


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка