1. Теоретичні засади побудови сучасного початкового курсу математики



Сторінка7/11
Дата конвертації12.04.2016
Розмір0.6 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

18. Визначення і формулювання навчальної мети уроків математики.


Формувати в учнів загально навчальні вміння: культуру мовлення, чіткість і точність думки, критичність мислення, здатність відчувати красу ідеї, методу розв'язання задачі або проблеми.

Формувати науковий світогляд, розуміння важливості свідомого і міцного володіння системою математичних знань, навичок і умінь, необхідних у повсякденному житті, майбутній трудовій діяльності, достатніх для вивчення інших дисциплін та продовження освіти.

Формувати уявлення про ідеї і методи математики та її роль у пізнанні навколишнього світу, формувати навички математизації ситуацій.

20. Визначення і формулювання розвивальної та виховної мети уроків математики.


Виховувати інтерес до вивчення математики, потяг до наукової творчості.

Виховувати розуміння ролі математики в житті, розуміння важливості математичних знань.

Виховувати загальнолюдські цінності: національну свідомість, повагу до національної культури України, уявлення про математику як невід'ємну складову загальнолюдської культури.

Виховувати позитивні риси характеру: чесність і правдивість, наполегливість і силу волі, культуру думки і поведінки, відповідальність за доручену справу, ініціативу.

Виховувати естетичну, правову, патріотичну, екологічну культуру, здоровий спосіб життя.

Виховувати такі людські якості як: сумлінність, здатність до переборення труднощів, працелюбство.

Виховувати патріотичну свідомість шляхом ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних учених, що створювали математику, зокрема видатних українських математиків.

Виховувати дисципліну, звичку до систематичної розумової праці.

Виховувати зібраність, самовладання, комунікативність ( уміння працювати в колективі ).

Виховувати позитивне ставлення учнів до навчально-пізнавальної діяльності.

Виховувати уміння сконцентруватися, слухати інших, співпереживати, формувати сприятливий моральний клімат.

Розвивати інтелект учнів, уміння аналізувати, класифікувати, порівнювати, робити умовиводи за аналогією.

Розвивати алгоритмічну культуру учнів як здатність діяти за заданим алгоритмом а також уміння самостійно конструювати нові алгоритми на основі аналізу й узагальнення послідовності виконуваних операцій і дій, що ведуть до шуканого результату.

Розвивати вміння працювати самостійно а також самостійно здобувати знання.

Розвивати логічне мислення, просторову уяву, увагу, пам'ять, розумову активність, інтуїцію, пізнавальну самостійність, пізнавальний інтерес, потребу в самоосвіті, ініціативу, творчість, обґрунтованість суджень.

Розвивати вміння логічно аргументувати та розвивати тему, формулювати висновок, чітко будувати свою відповідь.


21. Технологія вивчення простих задач на множення у початковому курсі математики.


Потрібно звернути увагу учнів на те, що в текстових задачах на множення, як правило, спочатку зазначають множник, а потім множене. Для цього слід розв’язувати і порівнювати, наприклад такі задачі.

Задача 1. Квіти поставили у вази, по 5 квіток у кожну. Скільки квіток у 4 вазах?

Задача 2. Квіти поставили у 4 вази, по 5 квіток у кожну. Скільки всього квіток поставили у вази?

2. Розв’язування парних задач на додавання і множення, які мають схожі сюжети й однакові числові дані.

Тут учні повинні засвоїти, те що суму однакових доданків можна замінити добутком, навчитися виконувати запис та розуміти, що означає кожне число в запису.

Перед виконанням цього номеру пропонуємо дітям задачу:



1.“ За партою сидять по два учня. В класі всього 8 парт. Скільки учнів сидить за партами?”

Школярі розповідають про що говориться в задачі; пояснюють числа і запитання задачі; визначають що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі та з”ясовують якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі.



  1. Якою дією відповімо на запитання задачі? (Дією додавання.)

  2. Запишімо розв”язок: 2+2+2+2+2+2+2+2 = 16 (уч.)

  3. Запишімо відповідь: 16 учнів сидить за 8 партами.

  4. Чим цікава ця сума? (Тут всі доданки однакові.)

  5. В математиці додавання однакових доданків називають множенням. Множення – це нова арифметична дія.

  6. Які арифметичні дії ми знаємо?(Додавання, віднімання.) У кожної дії є свій знак: у дії додавання -“+” – “плюс” ,у віднімання - “-“ – “мінус”.

  7. Множення записується знаком “*” – “крапка”. Суму однакових доданків замінимо множенням; за допомогою нового знаку наш приклад виглядає так:

2 * 8 = 16.

На першому місці пишімо однаковий доданок - 2, а на другому місці пишімо кількість рівних доданків - 8.

Цей запис читаємо так: два помножити на вісім, дорівнює шістнадцять; або так: по два взято вісім разів, отримаємо шістнадцять.


  1. Запишімо розв”язок задачі за допомогою дії множення:

2 * 8 = 16 (уч.)

Таким чином ми розглянули інший спосіб розв”язання цієї задачі.



  1. Відповідаємо на запитання задачі: 16 учнів сидить за 8 партами.

22. Технологія вивчення простих задач на ділення у початковому курсі математики.


За змістом задачі на ділення поділяються на два види: ділення на рівні частини і ділення на вміщення. З першим видом задач учні ознайомлюються вже в процесі вивчення дії ділення, п з другим — на другому уроці після складання таблиці ділення на 2.

Задачі з ділення на вміщення вводяться у порівнянні з задачею на ділення па рівні частини. Цим самим ставиться мета відразу узагальнити процес розв'язування задач наділення. Характер задачі визначається лише за назвою результату ділення. Сам вираз на ділення читається в обох випадках однаково, наприклад, 12 поділити на 3.

Бесіду на порівняння задач і узагальнення процесу розв'язування задач можна провести за матеріалами завдання підручника, в якому пропонується порівняти розв'язання і відповіді задач (поділ 12 морквин на 3 рівні частини і поділ 12 морквин на пучки, по 3 морквини в пучку). Учні порівнюють розв'язання цих задач і встановлюють, що для розв'язання обох задач було складено однаковий вираз: 12 : 3, тому й числові відповіді однакові — 4. Найменування відповідей різні. Отже, при розв'язуванні задач наділення треба уважно подумати, якою буде назва результату.

У задачах з ділення на вміщення ділене і дільник є іменованими числами, ІІ частка — число абстрактне. У задачах з ділення на рівні частини ділене і частка — однієї назви, дільник — число абстрактне. Усвідомлення цієї відмінності між задачами з ділення на вміщення і на рівні частини становить для учнів семирічного віку значні труднощі. Тому корисно використовувати інсценування розв'язання задачі, практичне виконання завдання наділення, коментоване розв'язування задачі самим учителем, коментування учнями відповіді задачі, самостійне складання ними задач кожного виду.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка