1. Клод-Анрі де Рувруа Сен-Сімон Основою поглядів Сен-Сімона, у тому числі на державу і право, є його концепція історичного прогресу. Суть її полягає у тому, що людство закономірно розвивається по висхідній лінії



Сторінка2/5
Дата конвертації10.09.2017
Розмір1.12 Mb.
1   2   3   4   5
13)Органічна теорія держави Г. Спенсера

    • Герберт Спенсер (1820-1903) - батько сучасної соціології, роботи: "Індивід проти держави", "Система синтетичної філософії", "Про належну систему державного управління"

    • ліберал, позитивіст, противник втручання держави в не-політичні справи (економіка і приватне життя); відстоював необхідність відділення церкви від держави

    • заперечував право приватної власності на землю: територія настільки обмежена, що приватне володіння одним позбавляє рівної свободи на володіння інших; це єдине обмеження на приватну власність, яке необхідно закріпити юридично; будь-які спроби держави перерозподіляти власність неприпустимі

    • державна влада - завжди зло, насильство над особистістю, необхідне з огляду на недосконалість людства; розвинений індивід має право ігнорувати її

    • уряд і влада - тимчасові соціальні інститути

    • вивчаючи біологію, прийшов до висновку, що суспільство розвивається за законами природи і немає якихось особливих законів соціального розвитку, які відрізнялись би від природних законів; суспільство розвивається як біологічний організм, з деякими особливостями: суспільство (організм) складається з індивідів (клітин), які можуть вести самостійне існування; між індивідами (клітинами) виникають договірні відносини, чого не буває у чистій природі

    • договірні відносини виникають природним шляхом і не є результатом бажання індивідів, які беруть в них участь; саме тому недопустиме втручання держави у такі природні процеси, як політична і господарська діяльність індивідів

    • фази історичного розвитку держави: військова (ранні етапи розвитку) і промислова (сучасність)

    • не заперечуючи природного походження війни, агітував за її виключення з сучасного життя, як атавістичну форму відносин між народами

  • 15.Типологія влади і теорія раціональної бюрократії М. Вебера

Згідно раціональній теорії бюрократії М.Вебера, розрізняється два її типи: традиційна “патрімоніальна” і сучасна раціональна. Переважною сферою впливу патрімоніальної бюрократії є царина державного управління, а її метою – збереження традиційних структур суспільного життя. Вона обмежена традиційними цінностями і несе ознаки ірраціональності. Натомість, доменом раціональної бюрократії, яка формується в Новий час, була сфера приватно-господарчої діяльності, перш за все внутрішньогосподарська діяльність великих промислових підприємств. Її метою було забезпечення суто формальної ефективності виробництва, тому, виходячи з міркувань доцільності, вона не була обтяжена ніякими традиційними цінностями. Раціональна бюрократична організація характеризується: ефективністю, яка досягається завдяки чіткому розподілу обов’язків між членами організації, що дає можливість використовувати висококваліфікованих спеціалістів на керівних посадах; суворою ієрархічністю влади, що дозволяє вищим посадовим особам здійснювати контроль за виконанням завдань підлеглими; формально встановленою і чітко фіксованою системою правил, які забезпечують одноманітність управлінської діяльності і застосування загальних інструкцій до окремих випадків в найкоротший термін; безособовістю адміністративної діяльності і емоційною нейтральністю стосунків, що виникають між функціонерами організації, де кожен має виступати не як індивід, а як носій соціальної влади, уособлення певної посади.Обидва типи бюрократії справляють взаємний вплив, проникають у суміжні області. Так, відбувається часткова раціоналізація державної бюрократії, що підвищує ефективність державного управління. З іншого боку, і приватно-господарська бюрократія частково ірраціоналізується під впливом традиційної. В тій чи іншій мірі в ній проявляються дисфункції, найбільш розповсюдженими з яких є перенесення функціонерами акценту з цілей організації на її засоби, внаслідок чого засоби (ієрархізація влади, сувора дисципліна, неухильне дотримання інструкцій та правил) перетворюються у самоціль; або підміна головних цілей побічними та ін. Отже, у розумінні М.Вебера поняття бюрократії є близьким до поняття управління взагалі, а не поганого управління, як це склалось у нас. Втім, навіть у такому широкому розумінні бюрократія не співпадає з управлінням – по-перше, там, де в будь-якому управлінні присутні елементи самоуправління; по-друге, там, де бюрократизм обмежується політичним лідерством.

  • 16,17,18

    • суть елітаризму - суспільством завжди править обрана меншість - еліта

    • засновники напрямку: італійці Гаетано Моска (1858-1941) і Вільфредо Парето (1843-1923), роботи: "Основи політичної науки" і "Пануючий клас"; обидва розробили свої теорії майже одночасно і незалежно один від одного

    • головна ідея: у будь-якому суспільстві існує 2 класи: правлячий клас і клас, яким правлять; перший клас - завжди меншість, він монополізує владу, користується привілеями і здійснює всі політичні функції

    • влада завжди перебуває в руках меншості; коли вона переходить з рук в руки, то передається від одної еліти до іншої еліти, але ніколи - від меншості до більшості

    • якості еліти: здатність управляти людьми; матеріальне, моральне та інтелектуальне переважання над ними

    • дві тенденції у розвитку еліт: аристократична і демократична; аристократична тенденція - правлячий клас намагається зробити владу спадковою, якщо не юридично, то фактично (самовідтворення); демократична - оновлення еліти за рахунок найбільш талановитих представників пригнобленого класу; обидві тенденції у своїх крайніх проявах ведуть до загибелі суспільства (в першому випадку через застій і виродження, у другому - через зниження аристократичних якостей); найбільш оптимальною для суспільства є рівновага між цими тенденціями

    • еліта поділяється на правлячу і неправлячу (контреліту); перша має безпосередній доступ до важелів управління, а друга не має в силу низки об’єктивних причин, але складається з людей, здатних до управління; оновлення еліти можливе за рахунок поповнення правлячої представниками контреліти ("закон циркуляції еліт")

    • в будь-якому випадку народні маси від циркуляції еліт нічого не виграють

Третій основоположник теорії еліт був німецький соціолог Роберт Міхельс (1876-1936)

  • крім вищезгаданого розробив концепцію структурної організації суспільства, яка вимагає елітарності і підтримує її правовим способом

  • суспільство не може існувати без великих організацій, а керівництво великою організацією не можуть здійснювати всі його члени, більшість з яких некомпетентні, пасивні і байдужі як до організації так і до політики взагалі

  • необхідним чином з цього загалу відокремлюється невелика група активних людей, які мають професійну підготовку, формулюють програми, готують вибори, управляють фінансами тощо; ця меншість неминуче виходить з-під контролю рядових членів, відокремлюється від них і підпорядковує політику групи своїм власним інтересам, головним чином для забезпечення свого панівного положення ("залізний закон олігархічних тенденцій"); таким чином у будь-якій групі, і загалом у державі формується еліта

  • навіть демократичним суспільством править олігархічна елітарна група; демократія неможлива по причині некомпетентності мас і їх байдужого ставлення до політики

  • Міхельс заперечував закон циркуляції еліт, доводячи, що еліта - завжди згуртована монолітна група, незалежно від того володіє вона важелями безпосередньої влади чи ні, оскільки має один інтерес - збереження свого панівного становища; якщо між членами еліти і точиться якась боротьба, вона прихована від народних мас

  • з огляду на згуртованість еліти суспільство можна поділити на правлячу меншість (еліту) і народні маси, як "демократичну декорацію"

Теорія еліт була доповнена у 20 ст. теорією "впливу зацікавлених груп" (А.Бентлі) і "теорією бюрократії" (М.Вебер), а згодом - концепціями "технократії" і "мерітократії" (Д.Бернхем, Д.Гелбрайт, Д.Белл)

  • 19.

Ортега-і-Гасет - іспанський філософ, публіцист і громадський діяч, творець раціовіталізму. Його вчення є своєрідною версією синтезу філософії життя та екзистенціалізму людина як істота, що складається з кількох “зрізів”, основними серед яких є “життєва сфера”, “особистісна сфера”У центрі уваги Ортеги — філософсько-історичні та соціальні проблеми.

  • 20.

Челідзе – «Майбутнє Росії». Аналізував еліту череї призму теорії ієрархії. В сусп.. ведеться жорстка ієрарх боротьба. Кожна особа має певниц обсяг волі.

  • 21.Проблема взаємовідносин маси і влади у політичній думці Е. Канетті.

Німецький вчений Еліас Канетті (1905-1994) у своїй фундаментальній книзі “Маса і влада” віднайшов у людській природі і описав багато з того, що складає підґрунтя “владності”. Владна ситуація за своїм походженням складається з таких базових елементів як дбання про особисту безпеку та про здобування засобів життя і їх споживання, а влада є пануванням і контролем одних над свідомістю і поведінкою інших. У книзі "Маса і влада" він відзначає почуття впевненості людини у масі, рівність і стирання розбіжностей між j людьми у ній, полегшення, вихід за межі своєї особи тощо. Водночас маса піддається почуттю переслідування, ніколи не відчуває, що наситилася, безсила втриматися.

  • 22. Зародження геополітичних вчень у дослідження Ф. Ратцеля.

Ф.Ратцель-німецький мислитель.Праці: «Закони просторового простору держави», «Політична географія».Політико-географічний аналіз він здійснював на основі соціал-дарвінізму.Держави-це біологічні організми,обґрунтував потребу у розширенні їх життєвого простору.Тільки значний простір може забезпечити домінуючі позиції держави в світі.Природні чинники мають вплив на державу.Занепад держави-результат втрати народом просторового відчуття.Своє вчення назвав біогеографічною концепцією.Виділив 7 законів просторового розширення держави:1)простір-росте разом з ростом к-ри нації;2)зростання держави супроводжується ідеями,торгівлею,місіонерством;3)границя є перефирійним органом держави;5)в своєму зростанні держави намагаються увібрати цінні компоненти фізико-географічного середовища;6)перший імпульс до територіального зростання приходить до примітивних держав ззовні, від вищих цивілізацій;7)держави в просторі розширені.Висунув ідею протистояння континентальних і морських світових центрів: ареною протистояння буде Світовий Океан.

  • 23.Теорія геополітики Р. Челлена.

Р. Челлен.Праці: «Держава як форма життя», «Нарис системи політики». Політика-це об’єднання знань про державу. Структуру політології поділив на 5 складових: 1) кратополітика-дисципліна, яка межує з юриспруденцією;2)етнополітика –близька до етнографії;3)соціополітика-близька до соціології;4)екополітика-близька до економіки;5)геополітика-близька до географії,досліджує держ.приналежність тієї чи іншої землі.Структура геополітики:1)топополітика-це наука про становище держав у світі;2)морфо політика-це наука про державні кордони і прикордонну територію;3)фізиполітика-це наука про природні багатства держав як 1 із важливих факторів.Челлен розробив теорію великих держав. Поділив на світові і великі держави:1)Англія, США, РФ, Німеччина; 2) Франція, Японія, Італія, Австро-Угорщина.

  • 24.Теорія циклічного розвитку к-р у політ.думці О.Шпенглера.

Шпенглер-нім.мислитель.Праці: «Присмерк Європи».Шпенглер сформулював власну концепцію,її основними моментами були:1)розгляд к-ри в динаміці(становлення,розквіт,падіння);2)світову к-ру розглядав як таку, що складається з багатьох циклів:єгипетська,індійська,китайська,греко-римська,візантійсько-арабська,західноєвропейська,майя і восьмий цикл-російська;3)цикли в Шпенглера характеризувалися на перших 2 етапах як органічний тип еволюції,на етапі занепаду характерним ставала механічна еволюція,що перероджувалася у закостеніння,а потім і занепад,і розпад.

  • 25.Обгрунтування німецьких геополітичних інтересів в теорії К.Гаусгофера.

Праці:журнал «Геополітики». Запропонував модель світу, який мав бути поділений на 3 субмеридіальні пан-регіони:1)пан-Америка-США-політ.центр;2)ЄвроАфрика-Німеччина;3)Пан-Азія-Японія.Був прихильником виділити ще Пан-Росія.Кожен регіон мав розвиватися в своєму к-му у економ. Середовищі і підпорядковувати всі малі держави.Заперечував діяльність самостійного існування малих країн.Ревізії-Версальські договори.Обстоював самореалізацію Німеччини.Наприкінці 30-х рр.. висунув ідею континентальної вісі в Євразії:Японія_СРСР_Німеччина, яка мала протистояти Американо-британській економіці.Закінчилося життя Гаусгофера самогубством.

  • 26.Геополітична структура світу за Г. Дж. Маккіндером.

Праці: «Британія і Британське море», «Географічна вісь історії».Суть світового політ.процесу є боротьба морських і сухопутних держав за розширення сфери свого впливу.Основним материком є Євразія і Африка, яку він назвав Світовим островом.Поділив весь світ на 3 складові:1)Гартлен(Серцевинна Земля)-РФ,Монголія,Кибетта;2)Внутрішній півмісяць-прибережна смуга Євразії івся Африка;3)Зовнішній півмісяць-Японія,Англія,Новий світ.Основна боротьба за панування відбувається у внутрішньому півмісяці.Хто панує у Внут.півм.,той домінує в Гартленді.Хто в Гартленді,той панує Світовим островом(Євразія і Африка).Хто панує Світовим островом, той керує світом.Основною віссю протистояння є держави Сх.Європи.Найважливішою державою на межі Гартленда і Внутр.півміс. є Німеччина. Після 2 св.в. висунув ідею Америко-Європи, тобто союзу СШа і Зах.Європи для стримування СРСР.

  • 27.Цивілізаційна теорія А.Дж.Тойнбі.

Тойнбі-англ.історик.Праці: «Дослідження історії». На думку Тоїнбі,не існувало єдиної історії людства,а була історія окремих та замкнених цивілізацій.Приділив увагу феномену цивілізації-замкнених суспільств.Розрізняв 19 цивілізацій, серед яких 5 «живих»-західна, православно-християнська, ісламська, індуська, далекосхідна, 14-віднесені до минулого. Життєздатність цивілізацій визначалося здатністю останніх освоювати життєвий простір,перенесенням Викликів та Відповідей з оточення у середину сус-ва. Поняття «Виклику» було одне із ключових у концепції Тойнбі.Розвиток історії визначався взаємодією світового закону-Божественного Логосу та людства.Владу Тойнбі характеризує як силу,однак силу важку витримати в певних межах.

  • 28.Теорія геополітики Н.Спайкмена.

Н.Спайкмен.праці: Американська стратегія в світовій політиці».Виділив 10 критеріїв геополітичних відмінностей:1) поверхня території;2)природа кордонів;3)чисельність населення;4)наявність корисних копалин;5)економ.і технологічний розвиток;6)фінансова потужність;7) етнічна однорідність; 8) рівень соц..інтеграції;9)політ.стабільність;10)національний дух.Структуру світу поділив на 2:1) Новий світ-США лідер; 2) Старий світ-США повинні проводити політику з метою не допустити домінування 1 держави, що може загрожувати інтересам США.Старий світ поділив на 4:1)Гартленд;2) Римленд; 3) Велика перефирійна дорога; 4) одинарні острови.В Римленді відбуваються великі конфлікти.США має спрямувати свій вплив на Римленд.

  • 29.Концепція таласократії А Т Мехена.

Морська могутність, або таласократія , на думку автора цієї концепції А. Мехена, - абсолютно протилежний тип цивілізації. Таласократія, або торгова цивілізація, більш динамічна і сприйнятлива до технічного прогресу. Їй притаманний дух індивідуалізму, наживи, підприємництва. Індивідуум, здатний на нестандартні рішення, представляє вищу цінність. Отже, в такій цивілізації моральні та юридичні норми, принципи закони стають відносними. Подібний тип цивілізації розвивається активніше, ніж теллурократіческій, легко змінює моральні і культурні цінності, ознаки, зберігаючи тільки одну основну установку - прагнення вперед, до нових відкриттів, пригод, наживи. Геополітична теорія Мехен заснована на положенні про те, що історичні долі країн і народів значною мірою визначає морська міць, а вся світова історія є процес протистояння і боротьби морських і континентальних держав.

  • 30.Теорія «зіткнення цивілізацій» С. П. Хантінгтона.

С.Хантінгтон.Праці: «Політичний порядок у суспільствах,що змінювався», «Зіткнення цивілізацій.Новий вигляд світового ладу».Особливу увагу приділив концепції розвитку,яка є базовою структурно-функціонального підходу.Розробив теорію появи розвитку зрілості,занепаду,зникнення інститутів суспільства.Обгрунтував тезу,що критерієм політ.розвитку є інституціоналізація політ.організацій і процесів. «Зіткнення цивілізацій»:стверджує,що всі конфлікти в майбутньому будуть вестися не між окремими державами,народами,а між цивілізаціями.9 основних цивілізацій:1)Західна;2)Православна;3)Мусольманська;4)Індійська;5)Китай.;6)Японс.,7)Будистська;8)Африканс.,9)Латино-Американська.Кожна з цивілізацій проходить через цикл свого розвитку.Вструктурі цивілізацій він виділив серцевинні і перефирійні держави:1)наймогутніша держава,яка виступає від імені цієї цивілізації.Ними є Японс,Китайс,Індійс.Основні зіткнення між Зах.іІслам.цивілізаціями.

  • 31.Завдання американського глобального лідерства у політичній думці З.К,Бжезинського.

З.К.Бжезінський.Праці: «Великий провал», «Велика шахівниця».Наприкінці 20ст у США володів лідерством,лідерство у 4 сферах:1)військовій;2)економічній;3)екологічній;4)культурній.Виділяє 2 типи держави:1)геополітичні осі(Україна,Туреччина,Іран)-це держави, чия важливість спричинена не їхнею силою, а уразливим розташуванням.;2)геостратегічні гравці(Франція,Німеч,РФ,Китай,Індія)-це держави,що мають спроможність і нац.волю застосовувати силу чи вплив поза своїми кордонами,щоб змінити наявний геополітичний стан.Прихильник євроінтеграції і розширення Європи на Схід.Потужність Європи повинна базватися на цементуючому хребті(Ф-ція,Польща,Україна).Вважав,що НАТО треба об*єднувати США і ЄС і Європу вважав багатостороннім регіоном світу.

  • 32.Російська геополітична теорія євразійства.

Євразійська ідея з'явилася у 70-ті роки XIX ст. в пореформений період. Російська інтелігенція намагалася знайти міцну і життєздатну основу, спираючись на яку Росія могла б упевнено йти в майбутнє і знати, яким має бути образ цього майбутнього. З новою силою євразійська думка спалахнула в 20-і роки XX століття - під час революцій, великого перелому, катастрофи Старого світу. Євразійство стало оформлятися як потужний соціально-філософський рух російської еміграції. в. В останнє десятиліття XX ст. настав третій період євразійства. Пошук шляху до гідного існування для народів колись єдиної країни - головна мета євразійства. Таким чином, євразійська ідея відроджується в критичні, переломні для країни епохи. Нинішня Євразійська концепція спрямована на розвінчання існуючого і донині забобону про те, що культура лише одна (безперервно розвивається), що всі колишні культури є не чим іншим, як сходами єдиної драбини, вершина якої - західна (європейська або її модифікація - американська) цивілізація, і що прагнення наблизитися до неї є завдання всього людства. Олександр Дугін - один з найвідоміших представників євразійства в сучасній Росії, який додав євразійської ідеї імперське звучання. Підходи А. Дугіна до специфіки геополітики як особливої ​​сфери знання і до методологічних проблем геополітики не відрізняються послідовністю і суворою логікою думки.

  • 34.Радикальний націоналізм М.О.Барреса.

Огюст Баррес-франц.політик.Праці: «Вигнання», «Звернення до солдата». Наці-організм,подібний до живої істоти.Людина-механізм,але залежний від колективу.Антираціоналізм завершив його «нову» націоналістичну теорію.Для збереження нації необхідний вождь.Порятунок нації у політ.реформах.В політ.плані існували 2 основні форми раціоналістичної абстракції:фінансовий капітал і централізована держава.Вони принижували природну свободу індивіда.обстоював феодальну децентралізацію.Був за впровадження авторитарного режиму.

  • 35.Державно-правова концепція Г.Єллінека.

Георг Єллінека-нім.мислитель.Праці: «Загальне вчення про державу», «Система суб*активного відкритого права».У державі вбачав явище суб*активної свідомості,вивчати її слід як феномен.2 методи пізнання держави:соціологічний і правовий,2науки:суспільна та наука держ.права.Держава-це поєднання 3 чинників:населення,території,влади.Державу творять вольові відносини.Держава обмежена власними законами.Норми права обов*язкові для держави:це гаранти прав і свобод людини.Вчений згадує і про політ.партії,розглядає їх як чисто соціальне явище,яке виводиться ним за рамки державного правління.Партії роглядаються з різних точок зору.партійна організація не має державного характеру.Поділяє партії на справжені(володіють широкою програмою держ.політики)і несправжні(національні та релігійні).

  • 36.Принцип самовизначення націй у політ.думці В.Вільсона.

В.Вільсон-амер.держ.діяч.Президент СШа.Праці: «Конституційний уряд:дослідження в американс.політиці»,в якій обґрунтував ідею,що першість у політ.житті повинна належати Конгресу.Перебував під впливом Дарвіна у поглядах своїх.Сус-во змінюється лише через еволюцію.У творі «Держава.Елементи історичної та практичної політики»,проаналізував держ.лад багатьох країн та США.США та Англія –зародок демократії.У творі «Історія американс.народу»основну увагу приділив вивченню політ.життя США.Сша-повинні бути світовим лідером.Під час 1св.в. висловився,щоб СШа спочатку проводила нейтралітет у війні.Це створило імідж: «він утримав нас від війни».Запропонував знамениті «14 пунктів»,які повинні були пояснити завдання союзників у боротьбі з нім.блоком,і містили в собі програму мирного врегулювання,котра передбачала створення Ліги націй.

  • 37.Національно-державна концепція Т.Г.Масарика.

Т.Г.Масарик-чеський держ.діяч.Праці: «Росія і Європа», «Слов*янська позиція». Створив соціологічно-політичну концепцію-масаризм.ЇЇ вирізняє:1)прагнення політ.методами розв*язати чеську проблему. Вбачав їїрозв*язання у автономії у рамках Австро-Угорщини,пізніше в утворення суверенної держави. 2) це розв*язання соціально-економічних,політ.проблем.прихильник християнського соціалізму,тому релігія основа життя сус-ва.Противник класової боротьби,був за встановлення нового способу життя-демократії.

  • 38.Політична стратифікація суспільств у дослідженнях П.О.Сорокіна.

Сорокін-рос.-амер.соціолог.Праці: «Соціальна мобільність».політична стратифікація-розділення людей на страти за ознаками приналежності до певних полт.груп.Політ.стратифікація зумовлюється в часі і в просторі.У середині стратифікації існують цикли зростання і зменшення політичної стратифікації.Виділяє 4 чинники,що впливають на коливання стратифікації у всій її комплексності:1)розмір пол..організації;2)біологічна(раса,стать);3)психологічна(вольова і емоційна);4)однорідність або різнорідність її населення.Виділя 1 і 4 чинники.

Лев Гумільов-рос.географ,історик.Роглядав історію людства як етноісторію,визначив 3 її виміри:простір,час і етнос.Етнос-це колектив людей,які протиставляються всім іншим колективам.Кожному етносу відведено певний історичний час.Нові влади виникають унаслідок мутацій.Сам етногенез пов*язував з особливою генетичною ознакою,яку назвав пасіонарністю.Вона виникає як наслідок мутацій,усередині етносу,і витсупають організаторами.Пасіонарність змінюється за кривою,де перша фаза-піднесення,друга акматична фаза-найвище піднесення,третя-падіння,четверта-інерції,п*ята-абскурації,шоста-меморіальна.За тривалих умов може утворитися суперетнос.

  • 40.Концепція нації як «уявленої спільноти»у теорії Б.Андерсона.

Б.Андерсон.Праця: «Уявлені спільноти».Андерсон відносить націю до уявлених політ.спільнот у тому розумінні,що її членам мало що відомо про інших представників своєї нації.Нації-не унікальні в цьому плані.До уявлених спільнот відносяться:класи,територіальні та інші спонтанно утворені мікрогрупи,в яких відсутнє між особове спілкування людей.Особливістю націй є те,як вони себе уявляють. Стверджує, що нація уявляється:1) обмеженою;2) суверенною;3) уявляється спільнотою. Неодмінним елементом існування нації є її обмеженість.Кожна ж має свої кордони.,поза якими є інші нації.Нація ж має право і мусить бути незалежною.І нарешті нація уявляється як цілісність.,об*єднана системою міцних зв*язків.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка