1 Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5



Сторінка1/36
Дата конвертації12.04.2016
Розмір6.9 Mb.
#2496
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   36


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Бердянський державний педагогічний університет


ЗБІРНИК
наукових праць

Бердянського державного педагогічного університету

(Педагогічні науки)
1


Бердянськ

2012




УДК 37.01(06)

ББК 74я5
РЕЦЕНЗЕНТИ:

Касперський Анатолій Володимирович – д.пед.н., проф.;

Павлютенков Євген Михайлович – д.пед.н., проф.
Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол № 9 від 29.03 .2012 р.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Богданов Ігор Тимофійович – д.пед.н., проф., проректор з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету (головний редактор); Баханов Костянтин Олексійович – д.пед.н., проф. каф. всесвітньої історії та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Бердянського державного педагогічного університету; Гусєв Віктор Іванович – д.пед.н., проф., зав. каф. професійної педагогіки та методики професійного навчання Бердянського державного педагогічного університету; Коваль Людмила Вікторівна – д.пед.н., проф., зав. каф. початкової освіти, директор Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету; Котляр Володимир Пилипович – к.пед.н., проф., зав. каф. соціальної педагогіки Бердянського державного педагогічного університету; Крижко Василь Васильович – к.пед.н., проф. каф. педагогіки вищої школи та управління освітнім закладом Бердянського державного педагогічного університету; Сосницька Наталя Леонідівна – д.пед.н., проф., зав. каф. дидактики природничо-наукових дисциплін та інформаційних технологій в навчанні Бердянського державного педагогічного університету; Чулкова Людмила Опанасівна – д.пед.н., проф. зав. каф. педагогіки вищої школи та управління освітнім закладом Бердянського державного педагогічного університету.



З 41

Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – Бердянськ : БДПУ, 2012. – № 1. – 360 с.

Збірник включено до переліку наукових видань за дозволом ВАК України

(Бюлетень ВАК України. – 2010. – № 5. – С. 7).
У збірнику друкуються результати педагогічних досліджень науковців Бердянського державного педагогічного університету та інших вищих навчальних закладів України. У публікаціях подано нові погляди на актуальні проблеми теорії та історії педагогіки, часткових методик.
© Бердянський державний

педагогічний університет





ЗМІСТ


Аврамчук О. Є. Загальна структура методики лабораторних робіт з фізики професійного спрямування при підготовці курсантів вищих навчальних закладів



6

Алімасова Д. П. Проблема сучасної підготовки майбутніх менеджерів до використання нових інформаційних технологій у професійній діяльності



12

Антоненко О. В., Коржова М. М. Розробка концептуальної моделі змісту навчання проектування баз даних


17

Ващенко Л. Ф. Підготовка майбутніх учителів до реалізації нової парадигми освіти


22

Вертипорох Д. Я. Використання сучасних інформаційних технологій у професійній підготовці майбутнього вчителя середньої школи


28

Вєнцева Н. О. Особливості підготовки вчителів історії в Україні
в 40-60-х роках ХХ ст.


32

Волянюк О. І. Особливості вивчення розділу “Словотвір”

36

Галущенко В. І. Сформованість просодики як компонента мовленнєвої системи в дітей початкової школи


43

Глузман Н. А. Методико-математична підготовка вчителів початкових класів у вимірах ретроспективного аналізу


47

Годлевська К. В. Психолого-педагогічні аспекти застосування мультимедіа в системі початкової освіти


55

Горбатюк Р. М. Інтегративний підхід як основа професійної підготовки майбутніх учителів технології


60

Гриненко О. М. Основні напрями діагностики стану сформованості усного мовлення молодших школярів із ТПМ, необхідних для застосування знань з розділу “Будова слова”



67

Давкуш Н. В. Прогнозування в системі підготовки вихователя дошкільного навчального закладу до розвязання професійних задач


71

Данілова А. П. Соціальна ініціатива студентської молоді як соціально-педагогічне поняття


75

Данилюк С. С. Формування професійної компетентності майбутніх філологів в аспекті завданнєвого підходу


80

Дроздова І. П. Специфіка мовосприйняття і мововідтворення в процесі розвитку професійного мовлення студентів-нефілологів


86

Єськова Т. Л. Ретроспективний аналіз науково-методичних досліджень організації ручної праці в дошкільних закладах України в першій половині ХХ ст.



90

Жарких Ю. С., Лисоченко С. В., Сусь Б. Б., Третяк О. В. Застосування демонстрацій для електронних навчальних курсів з природничих дисциплін



95

Жульова С. І. Зміст формування готовності майбутнього вчителя валеології до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ/СНІД



101

Зайцева Л. І. Вивчення пізнавальних можливостей дітей старшого дошкільного віку


105

Заплатинська А. Б. Модифікація та адаптація навчально-методичного забезпечення в процесі інклюзивного навчання


111

Захаріна Є. А. Аналіз професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в Україні та США


116

Згурська М. П. Мотиваційна готовність до педагогічної діяльності як чинник формування педагогічної культури викладача технічного ВНЗ


123

Кірсанова О. В. Використання методу проектів у процесі формування художньої культури майбутніх учителів початкових класів


127

Кисличенко В. А. Робота з батьками як аспект підготовки вчителів-логопедів


134

Коберник Г. І. Підготовка майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах едукаційного середовища


138

Колосова Н. М. Формування рефлексивних умінь майбутніх педагогів у системі підготовки до педагогічної підтримки дітей


143

Комар О. А. Розвиток суб’єкта-особистості вчителя в процесі інтерактивного навчання


147

Короткова Ю. М. Підготовка бакалаврів-філологів на мовних відділеннях університетів Греції


152

Кравченко Н. В., Кравченко Д. В. Формування професійних компетенцій майбутніх інженерів-педагогів на основі спецкурсу “Теорія та практика комп’ютерної психологічної діагностики”



158

Кравчук О. В. Дидактичні аспекти комп’ютерного програмування в початковій школі як засіб формування змісту професійної підготовки майбутніх учителів у вищому навчальному закладі



165

Лизогуб Т. А., Лиходєєва Г. В., Бабкіна Р. М. Теоретико-множинна змістова лінія як основа внутріпредметних зв’язків шкільного курсу математики



171

Лозенко А. П. Структура, функції та види дидактичних умінь майбутніх учителів початкової школи


176

Мамчур Л. І. Пріоритетність компетентнісного підходу в навчанні української мови


181

Матвєєва О. В. Ефективні методи і прийоми формування вокально-виконавської надійності в майбутніх учителів музики


187

Малихін А. О. Досвід професійно-методичної підготовки вчителів у країнах Західної Європи: реалії та перспективи розвитку


193

Мосаєв Ю. В., Аніщенко М. А. Концепція оптимізації виховної роботи в студентському гуртожитку


201

Онищенко С. В. Інформаційно-комунікативні технології як засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя технології


206

Онуфрієнко О. Г. Прикладний аспект методики викладання курсу “Вибрані питання теорії стійкості” для магістрів математичних спеціальностей



213

Паращук Р. В. Історико-педагогічні умови формування професійної компетентності фахівців з інформаційної безпеки в системі професійної підготовки



221

Петровська К. В. Соціально-педагогічна модель формування суспільно-нормативної поведінки учнівської молоді творчих неформальних об’єднань



226

Писарчук О. Т. Теоретичні аспекти проблеми формування освітньо-розвивального середовища початкової школи


231

Полєвіков І. О. Стан реалізації особистісно орієнтованого виховання в музичній школі


237

Полєвікова О. Б. Діагностика лексичного розвитку в процесі виявлення готовності дитини до шкільного навчання


243

Поцулко О. А. Виховання духовністю (за українським зразком)

248

Пріма Р. М. Навчальна науково-дослідницька діяльність студентів як дієвий засіб активного саморозвитку мобільності майбутнього педагога


254

Прокоф’єва М. Ю. Рівнева диференціація в системі професійної педагогічної освіти


260

Романишин Р. Я. Формування обчислювальних навичок молодших школярів на уроках математики


265

Сергієнко С. М. Сучасний стан культури дозвілля підлітків

271

Скворцова С. О. Нова базова програма з математики для учнів
1-4 класів: аналіз змін


276

Сяська І. О. Стан екологічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах: реалії та перспективи


283

Ткачова Н. П. Формування методологічної орієнтації в системі підготовки майбутнього педагога-музиканта


287

Халабузар О. А. Застосування синергетичного підходу в процесі фахової підготовки лінгвіста


292

Хоменко В. Г. Опрацювання експериментальних даних залежно від шкал виміру в професійній діяльності інженерів-педагогів


300

Черноватий Л. М., Червінко Є. О. Вплив ступеня розвитку скороченого запису майбутніх перекладачів на повноту фіксації суттєвої інформації тексту оригіналу в усному послідовному перекладі



305

Шандрук С. І. Проблема якості професійної підготовки вчителів у США (порівняльний аспект)


310

Шевчук І. В. Особливості формування в учнів початкових класів уміння розв’язувати задачі на рух


316

РЕЗЮМЕ……………………………………………………………….….....

323

РЕЗЮМЕ……………………………………………………………………..

334

SUMMARY……………………………………………………………….......

346

Вимоги до написання статей…………………………………….......

357


УДК 37.013.14.07.07

О.Є.Аврамчук,

викладач

(Житомирський військовий інститут

ім. С. П. Корольова Національного

авіаційного університету)
ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА МЕТОДИКИ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ФІЗИКИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ ПРИ ПІДГОТОВЦІ КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Постановка проблеми. Зміст і методика навчання у вищій школі має закономірний процес періодичного відновлення й безперервного вдосконалення. Тому найважливішим з аспектів при складанні навчально-методичного комплексу з фізики є виділення фундаментальних положень і головних ідей дисципліни відповідно до сучасного рівня освіти, виклад їх у доступній курсантам формі з аналізом їхньої практичної цінності в майбутній роботі за спеціальностю.

Аналіз досліджень і публікацій. Вивчення історичного досвіду розвитку військової освіти, зокрема дисциплін фундаментального циклу, показує, що курсанти недостатньо чітко усвідомлюють важливість отриманих знань, набутих умінь та навичок при вивченні дисциплін фундаментального циклу на початкових курсах. Але саме ці знання стають базисом при вивченні спеціальних курсів дисциплін у подальшому навчанні відповідно до обраного напряму. Актуальні питання поєднання фундаментальної й професійної складових при підготовці курсантів вищих військових навчальних закладів стали центром уваги дослідників і науковців сучасності (М. Драгомиров, М. Нещадим, В. Телелим, В. Ягупов, Ю. Даник, К. Корсак, М. Науменко, Ю. Приходько, С. Ніколаєнко, В. Клачко, С. Сінкевич, А. Сіцінський, Л. Дунець, Б. Сусь, Б. Наумчик та ін).

Мета – розкрити особливості створення методики лабораторних робіт з фізики професійного спрямування при підготовці курсантів вищих навчальних закладів і описати її основні педагогічні функції.

Будь-яка система навчання повинна мати базиз – основу роботи. При вивченні дисциплін у виші основою роботи є навчально-методичний комплекс – система матеріалів, яка відображає модель навчального процесу і призначається для практичного використання викладачами і курсантами [3, с.36]. Він регламентує всі види навчальної діяльності курсантів і полегшує роботу викладача за рахунок активного використання методичного забезпечення. Але при використанні традиційної системи підготовки курсантів зовсім не розглядається їх відповідна підготовка до майбутнього фаху щодо набутих умінь та навичок під час вивчення фундаментальних дисциплін, зокрема, фізики. До того ж підручники вже не повністю відповідають сучасним технологіям навчання, досягненням педагогічних наук, інноваційному педагогічному досвіду. Важливо в умовах навчання у військовому вищому навчальному закладі запроваджувати відповідно структуровані та укомплектовані щодо відповідного напряму підготовки методичні розробки, посібники та довідники, які б орієнтували курсантів на активну роботу в лабораторії фізики. Це підвищує творчий потенціал курсантів, їх активність, обізнаність щодо майбутньої спеціальності та роботи за фахом, стимулює до самовдосконалення та саморозвитку, підтверджує на практиці важливість вивчення дисциплін фундаментального циклу та використання набутих знань у подальшому засвоєнні дисциплін спеціальних курсів.

Однак використання нових форм та методів викладання фізики в цілому ще не вирішує всіх аспектів проблеми моделювання навчального процесу. Необхідне “стикування” цієї форми із загальною процедурою моделювання навчального процесу, а також з іншими компонентами єдиного навчально-методичного комплексу: узгодження вивчення матеріалу з дисципліни в контексті з тими, які викладаються на інших кафедрах; глибину та рівень засвоєння матеріалу курсантами; відповідний контроль та зріз знань.

У педагогічній літературі обґрунтована актуальність проблеми розробки навчально-методичних комплексів. “Проблема сьогодні стає ширшою: необхідно розробити оптимальні підходи до створення навчально-методичних комплексів. Особливо складним бачиться вибір раціональних підходів до створення нового покоління … навчально-методичних посібників. Потрібні підручники паралельні (варіативні), які були б побудовані з урахуванням проблемного викладу матеріалу й, можливо, мали б конструкцію, відмінну від тієї, яка існує в нині діючих підручниках” [3, с. 189]. Тому основні функції навчально-методичного комплексу полягають у приведенні у відповідність онтологічного, методичного й технологічного компонентів навчання. Це проявиться у взаємній трансформації – методичній обробці нового й новій методичній обробці класичного змісту. Методичне забезпечення сучасного рівня для вивчення “фізики»” з урахуванням професійної підготовки курсантів вищих навчальних закладів повинно базуватись на принципово новій формі, яка міститиме такий дидактичний матеріал дисципліни, який сприятиме виробленню в курсантів під час виконання лабораторних робіт таких умінь і навичок, які відповідають їх професійному напряму підготовки. Важливо приділити увагу інноваційним технологіям при виконанні лабораторних робіт з фізики – як формуючого відповідні знання, так і моделюючого елементу навчання. Для цього, зокрема, доцільно на самостійних заняттях, які передбачені програмою, проводити попередні заняття настановчого типу до наступної лабораторної роботи, а після виконання самих завдань в лабораторії – робити додаткове завдання: перевірити отримані експериментальним шляхом введення даних у самостійно розроблену програму та переконатись у правильності отриманих результатів, зробити прогнозування щодо вивчених законів, явищ, процесів і т. д.

Таким чином, актуальним є питання розробки посібника та лабораторного практикуму для відповідних напрямів підготовки курсантів. Причому він виконуватиме як інформаційну, так і методичну функції, спрямовані на вироблення, розвиток та закріплення в курсантів професійно спрямованих умінь і навичок у процесі виконання лабораторних робіт з фізики.

Відповідно із скороченням кількості годин, відведених на викладання курсу загальної фізики, кожен навчальний заклад самостійно розробляє власні робочі програми, в яких вказуються години самостійної роботи курсантів, де викладач має змогу зробити додаткові уточнення до кожної лабораторних робіт відповідної спеціальності. Але незалежно від специфіки вищого навчального закліду і накопиченого на кафедрах фізики досвіду, викладання фізики вимагає відповідності таким двом обов’язковим вимогам: загальний курс фізики повинен бути викладений послідовно і гармонійно, щоб надати курсанту чітке уявлення про фізику як сучасну науку; курс фізики для військово-технічних спеціальностей повинен бути чітко орієнтований саме на потреби військового чи іншого фахівця.

Основою створення навчальної програми з фізики у військовому навчальному закладі є структура особистості курсанта, його діяльності в процесі навчання у ВНЗ та зміст курсу фізики. З погляду особистісно-орієнтованого навчання названі елементи повинні бути розкриті в навчальній програмі з фізики. Тому в ній необхідно конкретизувати ті уміння та навички курсантів, отримавши які в процесі виконання курсу лабораторних робіт з курсу загальної фізики, вони зможуть творчо та професійно виконувати завдання вже працюючи за фахом на робочому місці. Формуванням умінь і навичок відповідають конкретні види діяльності курсантів на молодших курсах, які зумовлюють розвиток професійних якостей особистості та оволодіння відповідними способами діяльності. Результатом цього є формування у курсантів професійних здібностей, які сприяють їхній усвідомленій діяльності як у певній галузі наукового знання, так і в соціальному встановленні.

Базисна навчальна програма надає курсантам можливість здійснювати спеціалізацію навчання за обраним профілем. Виходячи з цього, програма курсу фізики є з одного боку універсальною: і базовий рівень навчання, і одночасне забезпечення професійної підготовки курсантів. Навіть ті зміни в програмі, які є можливими, завжди спрямовані на збереження системи базового курсу загальної фізики з органічним поєднанням питань, які безпоседнім чином стосуються професійного навчання курсантів. Новітня модель підготовки майбутніх військових фахівців повинна бути універсальною й у той же час піддаватися модифікаціям.

Тому одним з основних принципів побудови навчальної програми є принцип професійної спрямованості викладання фізики, який припускає таку організацію, при якій не порушиться систематичність викладання дисципліни й логіка, що дозволить забезпечити детальне вивчення професійно значущого навчального матеріалу, ілюструючи практичне значення знань, умінь та навичок, набутих у ході виконання лабораторних робіт з фізики для використання їх у роботі за фахом.

Розглянемо основні положення, які мають стати базовими у новій моделі посібника з лабораторного практикуму. Оскільки зміст курсу загальної фізики для вищого технічного навчального закладу є педагогічною трансформацією фізичних теорій – класичної механіки, молекулярно-кінетичної теорії газів, термодинаміки, оптики, хвильових явищ, електродинаміки, квантової фізики та фізики твердого тіла, то основна увага приділяється принципам, постулатам, законам, явищам, правилам, рівнянням, що їх описують. Підбираючи матеріал для блоку лабораторних робіт професійного спрямування, варто поставити такі дидактичні цілі: використати методологічний потенціал фізичної науки для формування наукового світогляду курсантів; викласти курс на сучасному рівні розуміння питань фізики з урахуванням професійної диференціації навчального закладу; продемонструвати курсантам евристичний потенціал фізичної науки й загальнонаукових методів дослідження, а також указати на важливість зв’язку фізики як дисципліни фундаментального циклу, з іншими дисциплінами, які є профільними щодо відповідного напряму підготовки військових фахівців; сформувати такі уміння і навички в процесі виконання лабораторних робіт з фізики, які мають практичне значення для майбутньої діяльності за фахом.

При складанні методичної розробки до кожної з лабораторних робіт варто врахувати, що у військових вишах фізика вивчається як експериментальна наука. Тому використання фізичних експериментів доцільно проводити у різних формах: демонстрації, лабораторні роботи (у тому числі з використанням комп’ютера). У програмі з фізики важливо навести орієнтовний перелік лабораторних робіт, у який викладач може внести корективи: модернізувати згідно з потребами та вимогами до підготовки спеціаліста відповідного напряму, впровадити комп’ютерні лабораторні роботи, які дозволяють провести експерименти, що неможливо ввести в традиційний лабораторний практикум у зв’язку з труднощами їх постановки. У результаті виконання лабораторних робіт курсанти оволодівають способами й технікою вимірювання фізичних величин, методами оцінки похибок вимірювань, учаться пояснювати явища і фізично грамотно формулювати закони, усвідомлюють межі використання отриманих знань на практиці. При цьому використовуються міжпредметні зв’язки з курсом математики, де викладаються теорії похибок. При організації лабораторних робіт програмою рекомендується уникати докладних інструкцій, а підсилити елементи навчального дослідження, реалізуючи диференційований підхід, пропонуючи курсантам завдання різної складності та відповідності завдань до вимог певних спеціальностей.

Вивчення фізики, спрямоване за професійну підготовку військового фахівця, рекомендується супроводжувати розв’язанням завдань різних типів, приділяючи особливу увагу комплексним, що демонструватимуть зв’язок фізичних теорій, а також тим, які допомагають засвоїти фундаментальні принципи й основні положення теорії. При цьому корисними будуть завдання творчого характеру після виконання лабораторної роботи, які відображатимуть систему фізичної теорії.

Вивчення кожного модуля завершується систематизацією й узагальненням знань курсантів на основі принципу генералізації, відповідно до якого знання узагальнюються. Після цього доцільно перевірити засвоєні курсантами знання з фізики і відповідно уміння та навички, набуті ними в ході виконання лабораторних робіт. Але при реалізації професійної спрямованості навчання викладачі зіштовхуються з певними суперечностями: обмеженість навчального матеріалу й недолік часу та потреба формування професійно значущих знань й умінь у процесі навчання такої фундаментальної науки, як фізика. Подолати це можна на основі ретельного аналізу міжпредметних зв’язків.

Отже, принцип професійної спрямованості припускає вибір тільки того матеріалу, умінь та навичок, які є опорними для свідомого оволодіння відповідною спеціальністю. Наприклад, поняття з класичної механіки однаково важливі для формування у курсантів різних спеціальностей необхідних знань, умінь і навичок, тому що техніка, заснована на використанні законів механіки, має й буде мати велике значення в майбутньому. Відповідно засвоєння курсантами основних понять, явищ і законів механіки (таких, як шлях, переміщення, швидкість, прискорення, маса, сила, енергія, робота, потужність й ін.) є найважливішою умовою їх високої професійної підготовки. Досить розповсюдженими в природі й техніці є теплові явища, пов'язані з багатьма технологічними процесами з ряду машинобудівних, електрорадіотехнічних, будівельних, металургійних й інших спеціальностей. У розділі “Молекулярна фізика й термодинаміка” до основних понять, загальних для формування професійних знань курсантів, варто віднести температуру, кількість переданої теплоти, внутрішню енергію й ін. Для курсантів електрорадіотехнічних спеціальностей формування поняття “температура” також має важливе значення, тому що вивчення залежності електропровідності рідин і металів, напівпровідникових й ізоляційних матеріалів від температури сприяє поглибленню й розвитку спеціальних знань. Вивчення поняття “внутрішня енергія” сприяє формуванню загальнопрофесійних знань при підготовці курсантів різних спеціальностей. У розділі “Електродинаміка” одним з найважливіших для формування наукової системи понять у курсантів військово-інженерних спеціальностей є поняття про електромагнітну індукцію; у сучасній військовій галузі фахівцям доводиться мати справу з різними технічними пристроями й машинами, що перетворюють електричну енергію (електрогенератори, електродвигуни, трансформатори й ін.). Явище електромагнітної індукції дозволяє розкрити сутність одержання однофазного й трифазного змінного струму, використовуваного у всіх галузях промисловості. Подальша конкретизація параметрів змінного струму вивчається курсантами в курсі дисципліни “Електротехніка”.

Розглядаючи нову методику лабораторних робіт з фізики професійного спрямування як основного засобу вироблення спеціальних умінь та навичок відповідно до напряму підготовки курсантів і спираючись на системно-структурний аналіз підручників, які є базовими у ВВНЗ, можна виділити основні педагогічні функції новоствореної методики: інформаційна – фіксує предметний зміст освіти й види діяльності (визначається обов’язковий рівень знань курсантів); систематизаційна – забезпечує чітку послідовність навчального матеріалу, сприяє оволодінню прийомами наукової систематизації; трансформаційна – припускає наявність обсягу знань з урахуванням дидактичних вимог, вікових та інших особливостей курсантів; професійно орієнтована – акцентує увагу на важливості отриманих знань при вивченні циклу фундаментальних дисциплін і набутих умінь і навичок, які стануть базовими при вивченні курсів спеціальних дисциплін у подальшому навчанні курснатів у ВНЗ; закріплення і самоконтролю – допомагає курснатам самостійно відновити прогалини в знаннях, міцно засвоювати обов’язковий навчальний матеріал; самоосвіти – сприяє формуванню у курсантів бажання й уміння самостійно здобувати знання, розвивати в них потребу в пізнанні; інтеграційна – навчає відбирати, зв’язувати в єдине ціле знання, яких набули курсанти в різних видах діяльності з різних джерел знань; координаційна – сприяє найбільш ефективному, функціонально точному використанню всіх засобів навчання, а також засвоєнню допоміжних відомостей, які належать до предмета вивчення й отриманих курсантами з інших дисциплін; виховна – сприяє активному формуванню найважливіших рис гармонійно розвинутої особистості.

Отже, новітні методики вивчення дисциплін фундаментального циклу мають бути інструментом як професійного, так і творчого розвитку курсантів. На жаль, сучасні методики для вищих військових закладів у своїй більшості не відповідають цій вимозі.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   36




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка