Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів



Скачати 197.56 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір197.56 Kb.
Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

якості управлінської діяльності

керівників загальноосвітніх навчальних закладів
На виконання наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 05.09.2014 № 399-ОД «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2014-2015 навчальному році» та плану роботи Сумського ОІППО з метою вивчення управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів у жовтні 2014 року працівниками навчально-методичного відділу моніторингу якості освіти було проведено вищезазначене дослідження у 15 загальноосвітніх навчальних закладах Недригайлівського та 12 закладах Великописарівського районів.

Метою даного дослідження було вивчення позитивних і негативних тенденцій управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів та надання рекомендацій щодо підвищення ефективності управління в них.

Завдання зазначеного моніторингу:


  • вивчення стану реалізації управлінських функцій керівника загальноосвітнього навчального закладу;

  • виявлення рівня конкурентоспроможності керівників загальноосвітніх навчальних закладів;

  • дослідження управлінських здібностей керівника загальноосвітнього навчального закладу;

  • оцінювання управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу.

Об’єкт моніторингу – управлінська діяльність керівника загальноосвітнього навчального закладу; предмет – якість виконання управлінських функцій керівником загальноосвітнього навчального закладу; суб’єкти – директори, заступники директорів, учителі, фахівці органів освіти.

Для проведення моніторингового дослідження було розроблено інструментарій, який включав у себе:

1. Інструменти збирання інформації:

Анкета 1. Самооцінка стану реалізації управлінських функцій керівника.

Анкета 2. Самооцінка управлінських здібностей керівника.

Анкета 3. Оцінювання стану реалізації управлінських функцій керівника (для вчителів).

Анкета 4. Визначення конкурентоспроможності керівника (для вчителів).

Анкета5. Оцінювання управлінської діяльності керівника (для працівників районних відділів освіти).

Анкета 6. Визначення рівня управлінських якостей керівника (для заступників директора).

2. Засоби первинної обробки даних: підсумкові таблиці.

3. Засоби ілюстрування результатів: діаграми, підсумкові таблиці.
У проведеному дослідженні взяли участь 292 респонденти, з них: 27 директорів шкіл, 27 заступників директорів, 234 учителя, 4 працівника районного методичного кабінету (таблиця 1, діаграма 1).
Табл.1

Вибірка респондентів моніторингового дослідження




Загальна кількість

респондентів

Кількість респондентів



директори

заступники

директорів

учителі

працівники РМК

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

292

27

9

27

9

234

81

4

1

Діаграма 1



Опитування директорів загальноосвітніх навчальних закладів здійснювалось методом онлайн-анкетування (було потрібно дати відповіді на дві анкети). Проте не всі директори взяли участь в зазначеному опитуванні. Так, із 27 керівників, на анкету № 1 щодо самооцінки функцій управління в школі відповіді дали лише 22 особи, на анкету № 2 щодо оцінки власних управлінських здібностей – 25 осіб.

Із загальної кількості директорів шкіл, які брали участь у дослідженні, 68 % – жінки, 32 % – чоловіки. За даними анкетування пенсійний вік має 14 % керівників. Стаж педагогічної роботи 45 % директорів складає понад 30 років, 18 % директорів мають стаж керівної роботи до 3 років, 41 % – від 3 до 10 років. Спеціальну післядипломну підготовку керівника загальноосвітнього навчального закладу (диплом магістра) мають 5 % директорів.

Для самооцінки та оцінки функції управління в школі та стану їх реалізації щодо управлінської діяльності були запропоновані анкети для керівників та вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Робота керівника загальноосвітнього навчального закладу пов’язана з виконанням певних функцій, що становлять зміст його діяльності. Основні складові його функціональних обов’язків є відносно стабільними: управління освітнім процесом, адміністративна, фінансово-господарська, викладацька, дослідно-пошукова, комунікативна, творча діяльність. Проте основні функції-цілі директора школи можуть бути реалізовані тільки за допомогою механізму управління, що становить їх динамічну основу. Таким чином, саме єдність стабільних і динамічних функцій, тобто змістовного та організаційного компонентів, визначає зміст професійної діяльності керівника.

Виконання будь-яких управлінських функцій ґрунтується на особистісній взаємодії директора загальноосвітнього навчального закладу з усіма суб’єктами управління: членами трудового колективу, працівниками соціальних інституцій, що взаємодіють з закладами освіти. Тому розвиток управлінської компетентності директора та його здатність до впливу як на групи, так і окремих працівників закладу призводить до формування образу керівника як професіонала й як особи, що характеризується певними емоційно-вольовими, моральними якостями. Таким чином, самооцінка управлінця та оцінювання стану реалізації управлінських функцій керівника підлеглими може не завжди збігатися. Проте це дає змогу оцінити, наскільки виконання управлінських функцій в окремому загальноосвітньому навчальному закладі освіти наближається до «ідеального» стану.

Аналіз відповідей респондентів свідчить про те, що оцінка якості реалізацій функцій управління, на погляд директорів та вчителів шкіл, є досить різною (таблиця 2, діаграма 2).

Табл. 2
Резерв управління



Показники резерву управління

(загальна кількість опитаних, %)





Район


Більше 75%



51-75%


26-50%


0-25%


0%

Директори


Учителі

Директори

Учителі

Директори

Учителі

Директори

Учителі

Директори

Учителі

Район 1

8%

3%

8%

4%

15%

31%


69%

57%

-

5%

Район 2

-

1%

-

6%

11%

15%

89%

77%

-

1%

Діаграма 2


2 район 1 район

Так, резерв розвитку функцій управління педагогічним колективом при здійсненні самооцінки та оцінки діяльності директора школи, в більшості випадків, коливається в межах від 0 до 25 % (зазначили у середньому 79 % директорів та 70 % учителів), що вказує на високий рівень розвитку управлінської діяльності. Окрім того, 3 % учителів вважають, що управлінські функції їх керівників реалізовані стовідсотково (резерв розвитку функцій управління становить 0 %).

Отже, відсоток реалізації функцій управління педагогічним колективом, на думку більшості директорів та учителів, становить близько 75 % (діаграма 2). Це свідчить про якісне виконання керівниками своїх управлінських функцій, тісну взаємодію адміністрації та педагогічного колективу, наявність розвинутої системи мотивації, позитивну оцінку працівниками компетенції директора. Більшість керівників зазначили, що вчителі обізнані з тим, які конкретно цілі ставить перед собою школа, вони охоче беруть участь у колективних обговореннях проблем школи, їх турбує престиж навчального закладу. Проте управлінці зазначили, що нерідко вчителі прагнуть робити «від сих до сих», їх важко спонукати зробити те, що, на їх думку, не входить до їх посадових обов’язків.

Майже третина учителів (28 %) та 17 % директорів оцінюють резерв управління вищим показником, що може свідчити, з одного боку, про критичне ставлення учителів-респондентів до якості реалізації функцій управління, з іншого – про наявність перспектив щодо розвитку вищезазначених функцій.

Резерв управління за самооцінкою більше 75 % мають 4 % директорів. На цьому ж наголошують і 2 % учителів (таблиця 2).

Управлінська діяльність керівника визначається її змістом і характером. Таким чином, головними факторами її ефективності є специфічні здібності – управлінські. У зв’язку з цим, поняття здібностей відіграє особливу роль при вивченні результативності управлінської діяльності.

Управлінські здібності можна розділити на три основні групи, що тісно взаємодіють між собою:




  • діяльнісні – пов’язані із здійсненням організаційної роботи та з розвитком управлінських навичок;

  • особистісні – пов’язані із забезпеченням ефективних відносин у середовищі педагогічного колективу, з управлінням людьми;

  • виробничі – характеризують професійні якості керівника навчального закладу.

Директорам шкіл була запропонована анкета для самооцінки їх управлінських здібностей. На основі аналізу відповідей респондентів можна відзначити, що 49 % з них мають високий рівень управлінських здібностей.

Ці керівники орієнтуються на ділову кар’єру, прагнуть до перетворень, ефективно розв’язують нестандартні управлінські завдання, критично аналізують результати своєї діяльності, толерантно ставляться до підлеглих та колег по роботі. Разом з цим, їм заважає зайва категоричність в оцінках і судженнях. Директорам іноді важко працювати оперативно, справлятися з поточними справами, успішно адаптуватися до зміни зовнішніх факторів, що впливають на функціонування освітнього закладу.

За результатами дослідження до типу керівник-організатор, що характеризується достатнім рівнем управлінських здібностей, відноситься 51 % респондентів. Вони вміють концентрувати увагу на розв’язанні найбільш важливих проблем: розміщенні кадрів, розробці та узгодженні планів, матеріально-технічному забезпеченні школи. Здебільшого їх не зупиняють конфлікти та покарання, а справи під їх керівництвом ідуть успішно. Директорам з достатнім рівнем розвитку управлінських здібностей необхідно більше уваги приділяти кадровим питанням на перспективу, ширше використовувати колективні форми прийняття управлінських рішень, прагнути до створення традицій у школі, прислухатися до думки колективу.

Вимоги ринку праці, що постійно змінюються, потребує суттєвих змін структури управління освітою на всіх її рівнях. Ефективне управління школою, як специфічним соціумом, неможливо без створення позитивного іміджу керівника. Це допомагає йому стверджуватися у соціальному середовищі свого спілкування, закріпити професійну репутацію та особистий авторитет, тому моніторинг передбачав виявлення рівня конкурентоспроможності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Вивчення цього аспекту було проведено шляхом аналізу анкет учителів-респондентів та дозволило виявити рівень конкурентоспроможності директорів досліджуваних шкіл. Так, 19 % опитаних вважають, що їх директори мають високий рівень конкурентоздатності, 66 % – вище за середній, 11 % – середній, а 3% учителів визначають рівень конкурентоспроможності своїх керівників як нижчій за середній (діаграма 3). Звертає на себе увагу той факт, що за даними опитаних вчителів 1 директор (1 %) має низький рівень конкурентоспроможності.

Діаграма 3

Більшість учителів (81 %) впевнені, що підвищення іміджу навчального закладу залежить від конкурентоспроможності особи директора школи. До того ж 50 % педагогів наголосили на тому, що авторитет їх керівника значно зріс за останні роки. Проте 4 % учителів зазначили, що авторитет керівника навчального закладу, де вони працюють, не зріс, а ще 15 % педагогів вагаються з відповіддю. Велика кількість учителів-респондентів вважають своїх директорів у плані професійного зростання все ж перспективними працівниками.

Результати анкетування свідчать про те, що директори навчальних закладів мають чітко визначені цілі, які здатні реалізувати в найближчі 2-3 роки, регулярно займаються самоосвітою, активно впроваджують у навчально-виховний процес перспективні напрями педагогічної науки і практики: дослідно-експериментальну діяльність, інші форми інновацій, швидко опановують нові види діяльності. Директори часто виступають ініціаторами проведення конференцій, семінарів, що в решті сприяє підвищенню іміджу навчального закладу. Учителі відзначають, що у директорів вистачає енергії, щоб довести розпочату справу до кінця. Проте 30 % учителів зауважили, якщо шанси на успіх невеликі, директори не завжди здатні йти на ризик, знаходити прості розв’язання складних проблем. Нерідко керівники бувають втягнутими в міжособистісні конфлікти, на це вказали 29 % учителів. Близько 26 % педагогів вважають, що настрій їх директорів відображується на взаємовідносинах з колегами та підлеглими.

Оцінювання ефективності управління можна здійснювати різними шляхами, у тому числі і через оцінку основних видів його діяльності. З метою вивчення стану реалізації основних управлінських функцій фахівцям відділів освіти була запропонована анкета, що визначає рівень ефективності реалізації керівником інформаційно-аналітичної, мотиваційно-цільової, планово-прогностичної, організаційно-розпорядчої, контрольно-діагностичної та корекційно-регулятивної діяльності та їх складових. У рамках моніторингу по кожному з указаних напрямів був розрахований коефіцієнт результативності.

Відповідно до результатів дослідження коефіцієнт результативності управлінської діяльності обох районів за різними групами показників відрізняється. Проте є певні спільні тенденції щодо максимальних і мінімальних значень підрахунків. Так, найвищі коефіцієнти (0,7 та 0,83) в обох районах відповідають організаційно-розпорядчій діяльності (таблиця 3, діаграма 4). У 2 районі найбільш ефективно реалізованим напрямом управлінської діяльності директорів загальноосвітніх навчальних закладів також є мотиваційно-цільова та корекційно-регулятивна (коефіцієнти 0,85 та 0,83).


Табл. 3

Коефіцієнти результативності

управлінської діяльності по блоках (К.р.)


Вид діяльності

К.р.

1 район

2 район

Інформаційно-аналітична

0,59

0,79

Мотиваційно-цільова

0,67

0,85

Планово-прогностична

0,69

0,79

Організаційно-розпорядча

0,7

0,83

Контрольно-діагностична

0,59

0,77

Корекційно-регулятивна

0,63

0,83

Діаграма 4



Директори (з урахуванням якості та рівня професіоналізму) добирають та розстановлюють кадри, намагаються створювати сприятливі умови для роботи персоналу, сприяють формуванню організаційних стосунків між виконавцями. У школах існує практика делегування повноважень, що сприяє децентралізації управління навчально-педагогічним процесом.

Найнижчі коефіцієнти відповідають контрольно-діагностичній діяльності (0,59 у 1 районі та 0,77 у 2 районі), особливо в складовій стану та результативності системи діагностики. Не завжди діагностика в загальноосвітніх навчальних закладах ґрунтується на науковій основі та має системний і систематичний характер, адже результати діагностичних процедур повинні забезпечувати ефективне оперативне управління педагогічним процесом.

Зміст інформації, яка збирається в закладах, досить повно й об’єктивно має відображати стан розвитку школи та забезпечувати розробку та прийняття управлінських рішень. Проте результати моніторингу показали, що інформаційно-аналітична діяльність має також один з найнижчих коефіцієнтів (0,59 у 1 районі та 0,79 у 2 районі).

У цілому, за анкетою для працівників районних методичних кабінетів щодо оцінювання управлінської діяльності оптимальний її стан виявлений у 13 % навчальних закладів 1 району та 75 % 2 району (діаграма 5).

Діаграма 5

Оптимальний стан управлінської діяльності забезпечується тим, що керівники добре підготовлені до управління школою, постійно вдосконалюють свої знання та вміння у сфері керівництва. Ці директори мають глибокі й міцні знання з питань управління навчальним закладом, сучасного стану педагогічної і психологічної наук. Керівники таких загальноосвітніх навчальних закладів мають концепцію розвитку школи, згідно з якою визначають стратегію діяльності, усвідомлюють корисність або шкідливість впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на розвиток школи, намагаються активізувати позитивні й, по можливості, нейтралізувати негативні.

Директори та вчителі шкіл, де був визначений оптимальний стан управлінської діяльності керівників , зацікавлені у впровадженні різноманітних інновацій, намагаються створити такі умови, що сприятимуть підвищенню ефективності навчального процесу. У цих школах творчо впроваджується передовий педагогічний досвід, активно здійснюється дослідницька робота, є в наявності ефективна система управління позакласною та позашкільною роботою із залученням більшості учнів і батьків. Діяльність таких керівників характеризується оптимальністю організації своєї праці та колективу, дотриманням техніки безпеки та санітарно-гігієнічних норм, а також цілеспрямованою, ефективною управлінською роботою щодо зміцнення навчально-матеріальної бази. Такі заклади мають високий рівень результативності роботи.

Керівники навчальних закладів з достатнім рівнем ефективності управління характеризуються добрими знаннями з питань управління загальноосвітнім навчальним закладом, психолого-педагогічної науки, методики навчання та виховання. Вони вивчають та впроваджують у практику своєї роботи інноваційні педагогічні та управлінські технології, передовий педагогічний досвід. У зазначених загальноосвітніх навчальних закладах існує налагоджена система організації позакласних, позашкільних заходів із достатнім залученням учнів та батьків. Директори цих шкіл ефективно організовують управлінську діяльність щодо зміцнення навчально-матеріальної бази, її збереження та використання, правильно організовують свою працю та роботу колективу, слідкують за дотриманням техніки безпеки та санітарно-гігієнічних норм.

Звертає на себе увагу той факт, що у 8 % закладів 2 району (за результатами анкетування працівників методичних кабінетів) виявлений критичний рівень управління. Діяльність керівників зазначених навчальних закладів характеризуються недостатньою роботою в напрямах корекції політики управління, розбалансованістю стратегічних та оперативних цілей, відсутністю ініціативності підлеглих та цілеспрямованої самоосвітньої роботи.

Для вирішення управлінських завдань керівнику загальноосвітнього навчального закладу треба мати певне коло знань, які становлять основу його професійної компетентності.

Зазвичай виділяють дві основні групи знань:



  1. Управлінські, психологічні, педагогічні, соціально-правові, фінансово-економічні знання.

  2. Теоретико-методологічні, нормативні способи діяльності та уміння.

Саме на основі цих знань формуються управлінські уміння, що дають керівникові можливість якісно організовувати управління навчальним закладом.

З метою визначення рівня організованості управління в загальноосвітніх навчальних закладах була запропонована анкета заступникам директорів. Результати анкетування свідчать про те, що у цілому лише у 10 % закладів районів, що брали участь у дослідженні рівень організованості управління високий, ще у 33% – достатньо високий (діаграма 6).


Діаграма 6



У 19 % закладів за результатами дослідження виявлений середній рівень організованості управління. Саме такі заклади вимагають додаткового контролю з боку управлінців щодо виконання управлінських рішень, потребують посиленої роботи з подолання та усунення недоліків організації роботи загальноосвітнього навчального закладу. У 7 % закладів за результатами анкетування заступників директорів виявлений низький рівень організованості управління. У зазначених закладах управління здійснюється на слабкій організаційній основі, нераціонально витрачається велика кількість часу, сил та ресурсів.

ВИСНОВКИ


  1. У переважної більшості загальноосвітніх навчальних закладів 1 району (87 %) виявлений достатній стан ефективності управління, у 75 % 2 району – оптимальний (за результатами анкетування працівників методичних кабінетів).




  1. У 8 % закладів одного з районів виявлений критичний рівень управління (за результатами анкетування працівників методичних кабінетів).




  1. Найбільш ефективно реалізованим напрямом управлінської діяльності директорів загальноосвітніх навчальних закладів обох районів є організаційно-розпорядчій (коефіцієнти результативності 0,7 та 0,83).




  1. Найнижчі коефіцієнти відповідають контрольно-діагностичній діяльності (0,59 та 0,77), зокрема в складовій стану та результативності системи діагностики.

5. Відсоток реалізації функцій управління педагогічним колективом, на думку більшості директорів та учителів, становить близько 75%.


6. Резерв розвитку функцій управління педагогічним колективом при здійсненні самооцінки та оцінки діяльності директора школи вчителями коливається в межах від 0 до 25 %.
7. Майже третина учителів (28 %) та 17 % директорів оцінюють резерв управління вищим показником, що свідчить про критичне ставлення респондентів до якості реалізації функцій управління та про наявність перспектив щодо розвитку вищезазначених функцій.
8. Майже половина директорів досліджених загальноосвітніх навчальних закладів (за результатами самооцінювання) мають високий рівень управлінських здібностей.
9. Більшість учителів (81 %) впевнені, що підвищення іміджу навчального закладу, насамперед, залежить від конкурентоспроможності особи директора школи.
10. Третина учителів зазначила, що керівники шкіл, у яких вони працюють, нерідко бувають втягнутими в міжособистісні конфлікти, їх настрій відображується на взаємовідносинах з колегами та підлеглими.

11. Високий рівень конкурентоздатності мають 19 % директорів (за підсумками анкетування вчителів).


12. Рівень конкурентоспроможності своїх керівників як нижчій за середній визначає невелика кількість учителів (3 %), а 1 директор (1 %), на їх думку, має низький рівень конкурентоспроможності.
13. У 10 % закладів районів, що брали участь у дослідженні, рівень організованості управління респонденти визначили як високий, ще у 33 % як достатньо високий.
14. У 7 % закладів за результатами анкетування заступників директорів виявлений низький рівень організованості управління. У зазначених закладах управління здійснюється на слабкій організаційній основі.

РЕКОМЕНДАЦІЇ
Усі компоненти управлінської діяльності (уміння, знання, навички, здібності та ін.) характеризують як весь шкільний управлінський цикл, так і управління окремими підсистемами: на рівні одного або групи навчальних предметів, всього навчального процесу або його окремих ланок. Організованість управління у навчальному закладі забезпечує якість роботи у всіх сферах діяльності установи (фінансово-економічній, особистісній, професійній та ін.) і ставить високі та складні вимоги до керівника.

Проте існують обставини, які можуть знижувати рівень організованості управління:

- відсутність спеціальної управлінської підготовки керівників (менеджерів) освіти;


  • дефіцит часу, неповна та недостатня інформація про об’єкт управління, його швидка змінність;

  • віддаленість у часі результатів діяльності, що ускладнює як процес прийняття рішень, так і виконання організаційних функцій керівником установи;

  • стаж керівної роботи.

Виходячи з вищезазначеного, навчально-методичний відділ моніторингу якості освіти рекомендує:
Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів:


  1. Доцільно здійснювати діагностику переваг і недоліків управління педагогічним, учнівським колективами, самодіагностику проблем і труднощів управлінської діяльності, уміти визначати перспективні проблеми та напрями розвитку закладу.




  1. Особливу увагу слід приділити подоланню труднощів у реалізації контрольно-діагностичної функції управління, зокрема у складовій стану та результативності системи діагностики та інформаційно-аналітичної діяльності.




  1. З метою усунення зазначених недоліків доцільно застосовувати сучасні науково-обгрунтовані методики діагностування та технології збору й обробки інформації.




  1. Продовжити запровадження системи внутрішньошкільного моніторингу, який дозволить охопити всі основні системи школи, вчасно забезпечувати виявлення проблем навчального закладу та прийняття ефективних управлінських рішень.




  1. Проведення методичних семінарів, упровадження адміністративного моніторингу доцільно спрямовувати на вивчення результативності управлінських рішень, аналіз їх дієздатності та впливовості.




  1. З метою підвищення якості управління в цілому, особливу увагу слід приділити підготовці резерву керівників.




  1. Приділити особливу увагу підвищенню власного рівня конкурентоздатності, систематично займатися самоосвітою і саморозвитком. Проводити самоаналіз управлінських рішень з урахуванням допущених помилок.




  1. Вивчати передовий досвід управлінської діяльності та впроваджувати його у власну діяльність; використовувати інноваційні технології, зокрема, комп’ютерну техніку для ефективної організації управлінської діяльності.

Спеціалістам районного методичного кабінету проаналізувати надані статистичні матеріали моніторингу, оприлюднити його результати шляхом обговорення на нарадах і семінарах.


Проректор з питань моніторингу якості освіти



та зовнішнього незалежного оцінювання В.В.Бєлковський

Сагалаєва 33 03 29


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка