Звіт про стратегічну екологічну оцінку (сео) Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2020 року



Сторінка8/20
Дата конвертації24.04.2016
Розмір2.05 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20

Розділ 3. Оцінка екологічної ситуації в Дніпропетровській області

3.1. Ключові регіональні екологічні проблеми


Сучасний стан довкілля та динаміка розвитку екологічної ситуації на території області є критичними. Для регіону характерний високий рівень розвитку промисловості та сільськогосподарського освоєння території. Дніпропетровська область є одним з найбільш індустріально-розвинених регіонів України. Концентрація промислових потужностей області перевищує середній рівень по Україні у 2 рази. На території області розташовано більше 500 промислових підприємств. Потужна енергетична база стала підґрунтям для розвитку гірничо-металургійного комплексу. На території регіону відкрито та розробляється більше трьохсот родовищ корисних копалин, видобувається більше 50 % загальнодержавних обсягів окремих видів мінеральної сировини.

Робоча група з СЕО визначила рейтинг екологічних проблем Дніпропетровської області (див. табл. 2). У підсумковій таблиці усі проблеми розбиті на дві підгрупи: 1) екологічні проблеми та 2) проблеми екологічного управління та екологічної культури (в дужках вказаний рейтинг проблеми у загальному рейтингу проблем).



Таблиця 2. Ключові екологічні проблеми Дніпропетровської області (за підсумками експертного опитування членів Робочої групи з СЕО)

(рейтинг)



Проблеми




Екологічні проблеми

1

Забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств і автотранспорту (високий рівень забруднення повітряного басейну області)

2

Забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових і сільськогосподарських підприємств, підприємств ЖКГ, поверхневого стоку населених пунктів

3

Низька якість питної води

4

Проблема утворення, утилізації та екологічно-безпечного розміщення твердих побутових відходів (ТПВ)

5

Проблеми щодо поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки

6

Проблеми щодо умов скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти

7

Проблеми утилізації відходів гірничодобувної, металургійної, енергетичної та інших галузей промисловості

8

Забруднення підземних водоносних горизонтів

9

Незадовільний стан каналізаційного господарства та очистки стічних вод

10

Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону

11 (12)

Екологічні наслідки діяльності вугледобувних підприємств (підтоплення земель, горіння териконів, зниження рівня підземних вод та інше)

12 (14)

Великі обсяги накопичення засобів захисту рослин, що потребують утилізації

13 (18)

Недостатні площі рекреаційних зон, рівня заповідності територій, зелених насаджень в містах

14 (19)

Постійна загроза підтоплення територій області через забруднення русел річок та нестачу засобів щодо їх очищення




Проблеми екологічного управління та екологічної культури

1 (11)

Низький рівень екологічної культури у представників бізнесу та населення

2 (13)

Застарілі технології виробництва та обладнання, висока енергоємність та матеріаломісткість

3 (15)

Несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв

4 (16)

Недосконалість системи екологічного моніторингу

5 (17)

Відсутність надійного правового та економічного механізмів, які стимулюють розвиток екологічно безпечних технологій та природоохоронних систем

6 (20)

Слабкі важелі впливу органів місцевого самоврядування на процеси техногенного навантаження в містах

7 (21)

Великі обсяги земель, що потребують рекультивації. Недосконалість законодавчої бази в частині врегулювання відносин у сфері рекультивації відпрацьованих земель

8 (22)

Недосконалість системи екологічного оподаткування

9 (23)

Недостатність фінансування заходів з попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

Ключовими екологічними проблемами області є:

1. Забруднення атмосфери викидами промислових підприємств і автотранспорту (високий рівень забруднення повітряного басейну області).

Валові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря перевищують 1 млн. тон на рік, що становить 17 % від загальнодержавних обсягів. Основними джерелами забруднення повітряного басейну є промислові підприємства гірничо-металургійного, паливно-енергетичного, хімічного комплексів і транспорт. Викиди в атмосферу здійснюються нерівномірно – переважно в промислових зонах.

Забруднення повітря у більшості міст регіону за багатьма показниками перевищує встановлені нормативи. Найбільш забрудненими містами області залишаються Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ та Кривий Ріг. Середньорічні концентрації шкідливих речовин у містах, починаючи з 2008 року, збільшилися.

Найбільший внесок у викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря міст Дніпропетровської області припадає на підприємства гірничо-металургійної галузі та енергетики:



  • м. Дніпропетровськ (ПАТ «Євраз – Дніпропетровський металургійний завод ім. Г.І.Петровського», ПАТ «ІНТРЕПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод»);

  • м. Кривий Ріг (ВП «Криворізька ТЕС», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»);

  • м. Дніпродзержинськ (ПАТ «Євраз Баглійкокс». ПАТ «Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод», Придніпровська теплова електростанція);

  • м. Нікополь (ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»);

  • м. Орджонікідзе (ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК»).

На стаціонарні джерела припадає 82 % всіх викидів в атмосферне повітря, решта – на пересувні (двигуни автомобілів, авіа -, водної та залізничної техніки). Забруднення атмосферного повітря в області автотранспортом стало серйозною проблемою. Збільшення кількості транспортних засобів, завантаження доріг призвело до збільшення кількості викидів в атмосферне повітря.

2. Забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових і сільськогосподарських підприємств, підприємств житлово-комунального господарства, поверхневого стоку населених пунктів.

Основними забруднювачами водних об'єктів є промисловість (65 %), комунальне (25,6 %) та сільське господарство (9,2 %). Додатково до водних об'єктів потрапляють дренажні води зрошувальних систем, забруднені пестицидами, гербіцидами, мінеральними солями. Значна кількість забруднюючих речовин надходить у водні об'єкти з території населених пунктів, не обладнаними очисними спорудами зливових вод. З поверхневим змивом з сільськогосподарських угідь i тваринницьких комплексів у поверхневі води потрапляють біогенні елементи та залишки агрохімії.

Найбільшими промисловими об'єктами-забруднювачами залишаються: ВАТ «Дніпровський меткомбінат» (м. Дніпродзержинськ), ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод iм. Петровського», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», МКВП «Дніпроводоканал», ВАТ «Павлоградвугілля», КП «Кривбасводоканал».

Негативно позначається на якості природних вод низька ефективність роботи очисних споруд комунального господарства. Більше 75 % обсягу скиду не відповідає технологічним та екологічним вимогам якості очистки. Каналізаційні мережі в Дніпропетровській області мають 19 міст, 29 селищ міського типу та 18 населених пунктів. Проекти з розширення та реконструкції каналізаційних очисних споруд в містах Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Павлоград реалізуються не в повному обсязі. Очисні споруди перевантажено, методи очистки та доочистки зворотних вод не відповідають екологічним нормативам скиду забруднюючих речовин у поверхневі водойми.

Незважаючи на зменшення обсягу скиду зворотних вод і зменшення скидання забруднюючих речовин, стан річок і водойм області визначається як критичний.

3. Низька якість питної води.

Дефіцит питної води у Дніпропетровській області становить майже 150 тис. м3 на добу. Практично уся питна вода, яка подається населенню області з р. Дніпро, знезаражується із застосуванням хлору, або гіпохлориту натрію. У м. Жовті Води застосовується діоксид хлору.

У Дніпропетровській області під контролем Держсанепідслужби області знаходиться 205 водопроводів і 564 об’єкти децентралізованого водопостачання. Послуги з питного водопостачання надають 68 підприємств. Забезпечено цілодобове водопостачання для 84 % населених пунктів та 96 % населення.

Централізованим питним водопостачанням охоплені всі 20 міст області (понад 74 % міського населення, близько 2,2 млн. осіб), 42 селища та 293 сіл (з 1481). У 2012 році централізованим водопостачанням було охоплено 74,8 % населення області (міста – 100 %, смт. – 91,3 %, сільські населені пункти – 39 %). Найнижчі показники охоплення централізованим водопостачанням залишаються серед міст: Павлоград (79 %) і Новомосковськ (83 %), а серед районів – Петриківський (3,7 %), Павлоградський (6,2 %), Юр`ївський (29 %), Криничанський (29 %), Покровський (32 %).

З джерел централізованого водопостачання, які належать комунальним підприємствам, у 2012 році усі відповідали санітарним нормам. З сільських джерел не відповідали санітарним нормам 5 джерел. Для майже половини джерел питного водопостачання характерна низька якість питної води (табл. 3). У 2012 році тимчасово призупинялася експлуатація 88 джерел питного водопостачання.

Таблиця 3. Якість води джерел питного водопостачання

Проби води з усіх джерел, які мали відхилення, %

2011

2012

Централізоване водопостачання







за санітарно-хімічними показниками

66,0

47,9

за бактеріологічними показниками

2,3

2,2

Децентралізоване водопостачання







за санітарно-хімічними показниками

38,0

44,0

за бактеріологічними показниками

12,0

14,0

Основними проблемами якості води у Дніпропетровській області є:


  • періодично (повінь, літня та осіння межень, зима) високі рівні кольоровості води р. Дніпро (до 60–100 градусів) та відповідно у питній воді (30 – 50 градусів);

  • підвищені рівні вірусного забруднення питної води, питома вага позитивних проб на вміст вірусів за 2012 рік склала 5,6 %;

  • підвищений рівень забруднення питної води органічними сполуками, галогеновмісними сполуками, насамперед тригалометанами.

Останні утворюються в основному внаслідок первинного хлорування води поверхневих джерел водопостачання. Практично уся питна вода, яка подається населенню області з р. Дніпро, знезаражується із застосуванням хлору або гіпохлориту натрію. У м. Жовті Води застосовується діоксид хлору.

Ряд ідентифікованих у питній воді органічних сполук має експериментально встановлену канцерогенну та мутагенну активність. Їхні підвищені рівні в основному реєструються влітку та восени, коли спостерігається найбільше забруднення поверхневих водойм органічними сполуками.

У питній водопровідній хлорованій воді найчастіше зустрічається хлороформ (до 90 % від загальної суми тригалометанів). Багаторічні дослідження показали, що вміст хлороформу в питній воді в 1,1-3,3 рази перевищує ГДК.

Встановлена потужність водопроводів області становить 2547 тис. м3 на добу, а загальна довжина водопровідних мереж – понад 15,6 тис. км, з них в аварійному та застарілому стані майже 42 % (6,6 тис. км).

Внаслідок незадовільних показників технічного стану водопроводів з року в рік збільшуються витрати питної води при її транспортуванні. Так, наприклад, у містах Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Нікополі витрати становлять понад 40 %, а у м. Верхньодніпровську – 60 %.

У більшості міст і селищ питна водопровідна вода подається безперебійно, що є важливим чинником забезпечення санепідблагополуччя населення.



4. Проблема утворення, утилізації та екологічно-безпечного розміщення твердих побутових відходів (ТПВ).

Щорічно утворюється близько 4 млн. м3 ТПВ. Станом на 01.01.2013 в області нараховувалося 352 сміттєзвалища загальною площею 270,6 га, а також 11 полігонів площею 240,7 га. Діючі звалища у переважній більшості не відповідають санітарним і природоохоронним нормам. Вони переповнені, більша їх частина потребує закриття.

Частина ТПВ спалюється на Дніпропетровському заводі з термічної переробки відходів. Однак, його потужності нарощуються повільно. Відсутність сортування породжує нову проблему – утилізації шлаку та золи.

5. Проблеми щодо поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки.

На підприємствах області протягом 2012 року утворилося 70,0 тис. т відходів І-ІІІ класів небезпеки. З них відходи І класу небезпеки становили 0,1 тис. т, ІІ класу небезпеки – 6,3 тис. т, ІІІ класу небезпеки – 63,6 тис. т. Переважна їх більшість використовуються повторно або передаються спеціалізованим підприємствам для подальшої утилізації.

На території області у повному обсязі вирішено питання щодо знешкодження безхазяйних хімічних засобів захисту рослин, що потребували вивезення та утилізації (вивезено 1370,495 тон хімічних засобів захисту рослин). Але залишилося питання щодо складів, де зберігалися непридатні до використання хімічні засоби захисту рослин. Більша частина з них знаходиться у незадовільному стані, що перетворює їх на джерела забруднення підземних і поверхневих вод, атмосферного повітря, земель.

6. Проблеми щодо умов скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти.

Внаслідок підземного видобутку залізної руди за останні роки щорічно шахтами Кривбасу відкачується 10-12 млн. м3 шахтних вод, які скидаються без очищення. Середня мінералізація шахтних вод становить 35-40 г/л. Мінералізація шахтних вод обумовлена природним вмістом іонів хлору, натрію, калію, магнію, кальцію, які перевищують гранично допустимі концентрації, прийняті для водойм культурно-побутового та рибогосподарського призначення.

Складною і поки що не вирішеною екологічною проблемою є утилізація високомінералізованих шахтних вод.

З метою екологічного оздоровлення річок і забезпечення питною водою м. Миколаєва та зрошення сільгоспугідь Херсонської і Миколаївської областей після закінчення скиду надлишків зворотних вод на підставі регламенту промивки ДПП «Кривбаспромводопостачання» здійснює промивку річок Інгулець та Саксагань.


7. Проблеми утилізації відходів гірничодобувної, металургійної, енергетичної та інших галузей промисловості.

В області накопичено близько 9 млрд. т промислових відходів. Їх переробка становить лише 22 % від обсягів загального річного утворення. Чотири найбільші шламонакопичувачі створили зону екологічної небезпеки для м. Кривий Ріг, а один з них – для більшості сільської території Широківського району. Вплив на довкілля проявляється у гігантських відвалах кар'єрів та шламонакопичувачах Кривбасу, міст Дніпродзержинська та Дніпропетровська. Техногенне навантаження складають гігантські хвостосховища і шламонакопичувачі м. Жовті Води та Західного Донбасу, а також теплових електростанцій; кар'єри міст Марганець, Орджонікідзе, Вільногірськ.



8. Забруднення підземних водоносних горизонтів.

На території Дніпропетровської області забруднення підземних вод питної якості має локальний характер. Забруднення відбувається в зонах розробки корисних копалин з інтенсивним водовідливом, скиду та утилізації забруднених промислових стічних і шахтних вод у фільтруючі накопичувачі в Нікопольському басейні та в зоні діяльності металургійних (гірничо-збагачувальні комбінати Кривбасу, ПАТ «Нікопольський завод феросплавів») і хімічних (ПАТ «ДніпроАЗОТ») підприємств.

На території області є 21 осередок забруднення підземних вод, в межах яких підземні води четвертинних, неогенових, палеогенових і протерозойських відкладів мають підвищені мінералізацію і загальну жорсткість, високий вміст нітратів, нафтопродуктів, хлоридів, сульфатів, марганцю, заліза, брому, стронцію тощо. Найбільше забруднення водоносних горизонтів четвертинних і неогенових відкладів спостерігається в районі промислових майданчиків і хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу (ПАТ «ПІВНГЗК», ВАТ «ПівдГЗК», ПАТ «ЦГЗК», ГЗК ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг»). У 2012 році підземні води в зоні впливу гірничозбагачувальних комбінатів мали підвищену мінералізацію від 3624,6 до 27350,6 мг/дм3 за рахунок високого вмісту сульфатів (до 7527,0 мг/дм3) і хлоридів (до 18873,59 мг/дм3) у стічних водах. Орієнтовна площа забруднення підземних вод (внаслідок фільтраційних втрат з гідротехнічних споруд) у районі ГЗК становила понад 200 км2.

В окремих свердловинах Вербського та Першотравенського водозаборів, які працюють на розвіданих експлуатаційних запасах, мінералізація підземних вод у 2012 році збільшилася і становила 1350 мг/дм3, загальна жорсткість – 13,4 мг-екв/дм3, що не відповідає ДСанПІН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Зміни гідрогеологічних умов формування запасів і якості підземних вод на водозаборах зумовлені, в основному, підробкою гірничими виробками шахт, зон живлення та транзиту експлуатаційних водоносних горизонтів.



9. Незадовільний стан каналізаційного господарства та очистки стічних вод.

Негативно позначається на якості природних вод низька ефективність роботи очисних споруд комунального господарства. Більше 75 % обсягу скиду не відповідає технологічним і екологічним вимогам якості очистки. Каналізаційні мережі в Дніпропетровській області мають 19 міст, 29 селищ міського типу та 18 населених пунктів. Проекти з розширення та реконструкції каналізаційних очисних споруд в містах Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Павлоград реалізуються не в повному обсязі. Очисні споруди перевантажено, методи очистки та доочистки зворотних вод не відповідають екологічним нормативам скиду забруднюючих речовин у поверхневі водойми.



10. Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону.

Гідрографічна мережа басейну р. Дніпро в межах Дніпропетровської області за матеріалами інвентаризації Дніпропетровського Облводгоспу представлена 291 річкою довжиною більше 10 км.



Надмірне використання водних ресурсів малих річок для потреб сільського господарства та риборозведення, самовільне водокористування та безпроектне створення штучних водойм на руслах малих річок порушує природний водний, гідробіологічний режим річок, збільшує заростання та утворення донних відкладень. Скиди шахтних вод вносять у води річок додаткове забруднення мінеральними речовинами. Потенційними забруднювачами малих річок є неорганізовані сховища непридатних пестицидів і отрутохімікатів. Розораність водозабірних басейнів сягає граничних меж при надто низькому ступені залісення. На багатьох річках і водоймах не закріплені прибережні захисні смуги, а деякі з наявних не завжди відповідають вимогам водного законодавства України.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка