Звіт про стратегічну екологічну оцінку (сео) Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2020 року



Сторінка10/20
Дата конвертації24.04.2016
Розмір2.05 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   20

3.3. Аналіз трендів стану довкілля


Сучасний стан і динаміка розвитку екологічної ситуації на території Дніпропетровської області можна охарактеризувати як дуже напружену, що пов’язано з високим рівнем розвитку в області як промисловості, так і сільського господарства.

Промисловість. Дніпропетровська область характеризується потужним промисловим потенціалом і є одним з найбільш економічно розвинених регіонів України. У 2012 році питома вага регіону в державному обороті від промислової діяльності склала 18,4 %, традиційно поступаючись лідерством лише промисловості Донеччини (20 %). Концентрація промислових потужностей Дніпропетровської області перевищує середній рівень по Україні у 2 рази.

Економіка області характеризується високою енерго - і ресурсоємністю, значною питомою вагою великих підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної, машинобудівної і паливно-енергетичної галузей промисловості. Вони, в основному, створювалися в 1930-70 роки без урахування екологічних наслідків їхньої діяльності. Ці та інші причини призвели до значної деградації земельних ресурсів, високого рівня забруднення атмосфери промислових міст, підземних і поверхневих вод, нагромадження значної кількості небезпечних відходів виробництва.

Особливістю екологічної ситуації в Дніпропетровській області є те, що кризові екологічні ситуації на її території не локалізовані, а охоплюють цілі промислові агломерації, басейни видобутку корисних копалин (Криворізький залізорудний басейн, Західно-Донбаський вугільний басейн, Нікополь – Марганець - Орджонікідзевський басейн, Дніпропетровсько – Дніпродзержинську - Новомосковську і Жовтоводсько - П’ятихатсько - Вільногірську агломерації) і прилеглі до них території.

Сільське господарство. Область має багаті земельні ресурси, на основі яких забезпечується високий рівень сільськогосподарського виробництва. У 2011 р. Дніпропетровська область забезпечила 6,19 % випуску сільськогосподарської продукції України, посідаючи 4-е місце після Вінницької (6,45 %), Полтавської (6,39 %) та Черкаської (6,20 %) областей.

Область характеризується високим рівнем розораності території, який вдвічі вищий ніж у країнах Євросоюзу (30-33 %). Станом на 01.01.2012 за показником «розораність території» Дніпропетровська область знаходиться на четвертому місці серед регіонів України (65,2 %) після Кіровоградської (70,1 %), Запорізької (69,4 %) та Миколаївської (66,7 %) областей. Розораність території України становить 51,3 %. За площею ріллі (2126,1 тис. га) Дніпропетровська область займає перше місце серед регіонів України.

В цілому, незважаючи на те, що останніми роками має місце тенденція до зменшення антропогенного тиску на довкілля, рівень техногенного навантаження залишається високим, а екологічна ситуація незадовільною.
Атмосферне повітря

За період 2006-2012 роки кількість підприємств-забруднювачів, що звітують перед органами Держкомстату України за формою № 2-ТП (повітря), скоротилася з 736 до 465 одиниць.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря протягом 1990-2012 років представлена на рис. 1. Зменшення обсягів викидів корелює зі зменшенням обсягів промислового виробництва у 1990-х роках внаслідок розпаду СРСР і у 2008-2009 роках внаслідок фінансово-економічної кризи.

На стаціонарні джерела припадає 82 % усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 18 % – на пересувні (двигуни автомобілів, авіа -, водної та залізничної техніки).

Викиди забруднюючих речовин в атмосферу здійснюються нерівномірно, переважно – в промислових зонах, де спостерігається велика концентрація підприємств металургійної, гірничодобувної, машинобудівної, хімічної та іншої промисловості.

У 2012 р. обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел у розрахунку на 1 км2 території області становили понад 30 т. В окремих містах цей показник значно перевищував середній по області. Зокрема, у м. Тернівка щільність викидів у розрахунку на 1 км2 перевищувала в 73 рази показник по області, у м. Кривий Ріг – у 29, у м. Дніпродзержинськ – у 28, у м. Нікополь – у 15, у м. Першотравенськ – у 13, у м. Дніпропетровськ – у 10, у м. Орджонікідзе – майже в 6 разів.

Джерело: Головне управління статистики у Дніпропетровській області

Рис. 1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Дніпропетровській області у 1990-2012 роках

Динаміка викидів пилу, діоксиду азоту, метану, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, металів та їхніх сполук у 2000-2012 роках представлена на рис. 2.


Джерело: Головне управління статистики у Дніпропетровській області

Рис. 2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в Дніпропетровській області протягом 2000-2012 років, тис. т

Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Дніпропетровської області представлена в табл. 5. Загалом за період 1980-2011 рр. зниження викидів сірчистого ангідриду по Дніпропетровській області склало 68,1 %, викидів оксидів азоту – понад 70 %. У табл. 6 представлені результати дослідження динаміки забруднення атмосферного повітря основними забруднюючими речовинами у Кривому Розі, Дніпродзержинську та Дніпропетровську (у частках середньорічних ГДК).



Таблиця 5. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Дніпропетровської області протягом 2007-2012 років, тис. т

Роки

Населені пункти

Разом

Пил

Діоксид сірки

Діоксид азоту

Оксид вуглецю

2007

Дніпропетровська область, у т.ч.

1119,051

213,824

210,042

60,418

567,581




Дніпропетровськ

122,794

43,964

44,024

20,526

20,048




Кривий Ріг

608,535

119,442

38,015

18,343

425,822




Дніпродзержинськ

120,697

20,950

13,291

6,183

79,072




Нікополь

32,241

3,423

0,334

1,076

27,884

2008

Дніпропетровська область, у т.ч.

952,290

169,840

210,457

55,638

438,250




Дніпропетровськ

120,300

41,252

53,989

19,004

12,471




Кривий Ріг

449,433

82,269

26,171

15,642

319,015




Дніпродзержинськ

110,330

18,841

11,579

5,561

72,005




Нікополь

25,277

2,109

0,264

0,946

21,867

2009

Дніпропетровська область, в т.ч.

792,086

115,786

197,248

46,200

329,109




Дніпропетровськ

105,614

18,456

55,054

15,250

7,056




Кривий Ріг

321,649

58,338

18,486

13,008

223,963




Дніпродзержинськ

110,787

18,258

10.817

5,418

73,703




Нікополь

20,021

0,865

0,220

0,760

17,476

2010

Дніпропетровська область, в т.ч.

933,106

127,871

235,467

54,268

392,817




Дніпропетровськ

110,030

19,441

55,194

17,147

8,665




Кривий Ріг

395,032

66,647

24,599

15,399

276,17




Дніпродзержинськ

108,490

16,799

9,458

5,646

73,312




Нікополь

26,159

1,032

0,288

0,966

23,028

2011

Дніпропетровська область, в т.ч.

950,373

131,680

247,873

59,138

364,450




Дніпропетровськ

110,046

22,073

51,017

19,262

7,693




Кривий Ріг

358,559

62,265

16,790

14,157

234,550




Дніпродзержинськ

124,684

17,936

10,246

5,841

81,174




Нікополь

25,371

0,931

0,246

0,953

22,412

2012

Дніпропетровська область

961,947

126,513

258,548

59,71

358,069


Таблиця 6. Динаміка забруднення атмосферного повітря у містах Дніпропетровської області (у кратності середньорічних гранично допустимих концентрацій)

Роки

Населений пункт

Середньорічні концентрації (ГДК)

Пил

Діоксид азоту

Фенол

Аміак

Бенз(а) пірен

Формаль-дегід

Діок-сид сірки

Оксид вуглецю

Оксид азоту

2011

Кривий Ріг

3,3

1,3

0,7

1,0

0,3

3,3

0,44

1,0

0,5




Дніпродзержинськ

1,3

18

2,0

-

1,0

3,7

-

0,7

0,5




Дніпропетровськ

2,0




1,3

1,3

-

-

-

0,7

0,8

2009

Кривий Ріг

2,0

1,0

0,3

0,5

0,3

2,0

0,24

1,0

0,3




Дніпродзержинськ

1,3

1,8

2,0




0,8

4,3




0,5

0,7




Дніпропетровськ

2,0

1,8

1,0

1,0

0,7

2,3




0,7

0,8

2008

Кривий Ріг

2,7

1,3

0,3

0,5

0,6

2,7

0,26

1,0

0,3




Дніпродзержинськ

2,0

1,8

2,0




0,6

6,7




0,7

0,5




Дніпропетровськ

1,3

2,3

1,0

1,0

1,6

4,3




0,7

0,8

2007

Кривий Ріг

2,7

1,3

0,7

0,5

0,7

3,3

0,22

1,0

0,3




Дніпродзержинськ

1,3

1,8

2,0




0,6

6,3




0,7

0,5




Дніпропетровськ

1,3

3,0

1,0

1,0

1,3

3,0




0,7

0,7

З рис. 3 видно, що найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення спостерігаються в містах Кривий Ріг (37 % усіх викидів в області), Дніпродзержинськ (12 %) і Дніпропетровськ (12 %). Найбільше забруднюється атмосферне повітря оксидом вуглецю (37,2 % усіх викидів в області), діоксидом сірки (26,9 %), метаном (13,6 %) і твердими суспендованими частинками (13,2 %) (див. рис. 4).

Джерело: Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2012 рік



Рис. 3. Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в Дніпропетровській області у 2012 році за містами та районами, тис. т

Джерело: Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2012 рік



Рис. 4. Обсяги викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в Дніпропетровській області у 2012 році, тис. т
За обсягами викидів у 2012 році Дніпропетровська область займала друге місце в Україні (21,2 % усіх викидів по Україні) після Донецької області (33,4 %) (див. рис. 5).

Джерело: Державна служба статистики



Рис. 5. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за регіонами у 2012 році, тис. т
Водні ресурси

Водозабезпеченість

Головною річкою гідрографічної мережі Дніпропетровщини є Дніпро, що поділяє область на дві частини: лівобережжя і правобережжя. Загальна довжина р. Дніпро в межах області – 160 км, в тому числі в межах Дніпродзержинського водосховища – 66 км, в межах Дніпровського водосховища – 94 км.

Гідрографічна мережа басейну р. Дніпро в межах області за матеріалами інвентаризації представлена 291 річкою довжиною більше 10 км, 101 водосховищем, 3292 ставками та 1229 озерами, з яких лише 219 озер площею 3 і більше гектарів. Площа області, вкрита поверхневими водами, становить 156,4 тис. га (5 %).

На водотоках області збудовано 95 водосховищ загальною місткістю 948,4 млн м3 (без урахування каскаду водосховищ р. Дніпро), площа водного дзеркала при НПР яких становить 20,985 тис. га. Найбільші з них Макортівське об’ємом 57,88 млн м3, Південне – 57,3 млн м3, Карачунівське – 308,53 млн м3.

Водозабезпеченість в середньому по області становить 0,54 тис. м3 води на душу населення на рік. Цей показник в Україні становить 1 тис. м3 на рік, в Європі – 4,6 тис. м3, у світі – 8,2 тис. м3, в Канаді – 99 тис. м3.

Водокористування

В області станом на 01.01.2013 нараховувалося 657 водокористувачів, які здійснюють забір, використання та скид забруднюючих речовин у водні об’єкти відповідно до виданих дозволів на спеціальне водокористування.

Внаслідок зниження обсягів промислового виробництва і площі зрошуваних земель за період 1990-2012 рр. загальний водозабір з поверхневих і підземних джерел області зменшився у 2,6 рази (з 4457 до 1684 млн. м3) на рік (рис. 6).
Джерело: Регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2005-2012 роки

Рис. 6. Динаміка забору прісної води з поверхневих і підземних джерел та її споживання у Дніпропетровській області

Використання води промисловістю області за цей період скоротилося у 2,3 рази (з 2585 до 1147 млн. м3) за рахунок як зменшення обсягів виробництва, так і впровадження циклів оборотного водопостачання. В останні роки спостерігається деяке підвищення використання води промисловістю внаслідок зростання обсягів промислового виробництва після фінансово-економічної кризи 2008-2009 року. Обсяги господарсько-побутового водокористування зменшилися в 2,5 рази (з 575,5 до 231,6 млн. м3) за рахунок більш раціонального водоспоживання. Значно скоротився забір води на зрошення (рис. 7 і табл. 7).


Джерело: Регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2005-2012 роки

Рис. 7. Динаміка використання води галузями господарства

Таблиця 7. Використання прісних вод по основних видах економічної діяльності, млн. м3

Рік

Всього

Промисловість

Сільське господарство

Господарсько-побутове

Зрошення

Риборозведення

Інші галузі

1990

3598,6

2585,0

92,89

575,5

344,9

-




2000

1756,0

1244,0

28,54

449,1

31,94

2,041

11,0

2001

1933,0

1522,0

19,7

353,1

16,0

12,2

10,0

2002

1673,0

1282,0

15,8

341,8

15,8

6,5

11,2

2003

1624

1254

39

315,8

15,2







2004

1475

1155,0

29,7

285,4

4,9

9,7

10,6

2005

1579

1224,0

8,948

321,8

8,346

10,26

9,9

2006

1480,0

1122,0

8,49

320,9

10,1

12,18

6,2

2007

1461,0

1111,0

10,54

306,2

15,4

12,9

4,8

2008

1462,0

1145,0

36,58

281,2

12,2

12,5




2009

1307,0

1005,0

7,725

256,8

14,89

19,87




2010

1361,0

1076,0

6,814

242,8

15,66

15,04




2011

1407,0

1132,0

4,627

235,4

19,58

11,73




2012

1429,0

1147,0

4,799

231,6

25,66

16,63




Джерело: Регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2005-2012 роки
Питне водопостачання

В 2012 році усі загальні показники водопостачання по області залишились практично на тому самому рівні:



  • охоплення населених пунктів централізованим водопостачанням в цілому по області - 74,8 %; міста – 100 %; смт. – 91,3 %; сільські н/п – 39 %;

  • забезпечено цілодобове водопостачання для 84 % населених пунктів та 96 % населення;

  • питоме водоспоживання на 1 людину в цілому по області – 143,5; для міст - 132,5 (більше на 0,9) л/добу;

  • кількість підприємств, які надають послуги з питного водопостачання - 68.


Водовідведення

Скиди стічних вод у поверхневі водні об’єкти усіма водокористувачами за період 1990-2012 рр. скоротилися у 2,3 рази, в тому числі (рис. 8), в тому числі забруднених стічних вод у 2,2 рази. Зменшення скидів зворотних вод в останні роки є результатом обмеження встановлення лімітів скиду забруднюючих речовин і частковим впровадженням промисловими підприємствами водоохоронних заходів.

Потужність водопровідних мереж практично у 2 рази перевищує потужність очисних споруд каналізації. Технічний стан 30 % водопровідно-каналізаційних комунікацій населених пунктів (дореволюційного та довоєнного будівництва) незадовільний, решта також зношені на 80 %, що не відповідає вимогам надійної експлуатації та є причиною аварійних ситуацій з великими втратами питної води або забрудненням навколишнього середовища. Заходи щодо відновлення водопровідно-каналізаційних мереж через відсутність коштів проводяться вкрай повільно, що призводить до подальшого погіршення екологічного стану басейну р. Дніпро.

Крім вказаних джерел забруднення, значна кількість забруднюючих речовин та біогенних елементів надходить у водні об'єкти з території населених пунктів, з поверхневим змивом із сільськогосподарських угідь i тваринницьких комплексів, із забрудненими підземними водами.

Дренажні води зрошувальних систем є додатковим джерелом забруднення водних об'єктів пестицидами, гербіцидами, мінеральними солями.

Джерело: Регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2005-2012 роки



Рис. 8. Динаміка скиду зворотних вод у природні водні об’єкти

Найбільш поширеними чинниками токсифікації поверхневих вод басейну середнього Дніпра є нафтопродукти.


Надра

Мінерально-сировинна база області на 29,5 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 38 % - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це руди металів, а також прісні та мінеральні підземні води.

На території області налічується 305 родовищ і 88 об’єктів обліку (з урахуванням комплексності – 393) різноманітних корисних копалин, з яких 100 родовищ і 50 об’єктів обліку розробляється.

Дані про використання надр у 2006-2011 роках приведені у таблиці 8.



Таблиця 8. Використання надр в Дніпропетровській області у 2006-2011 роках

Роки

Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

Наявність документації

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га

Рекультивовано, га

гірничий відвід

земельний відвід

ліцензії

2006

97

80

80

82

36079

4848,6

199,59

2007

97

81

80

81

36721,96

5233,11

65,71

2008

97

87

-

87

36721,54

5291,47

50,0032

2009

97

87

-

132

27034,3432

2915,2762

146,62

2010

100 родовищ і 50 об’єктів обліку

-

-

137

30065,5

5542,8

15,5

2011

100 родовищ і 50 об’єктів обліку

-

-

134

30065,5

5542,8

15,5

У попередні роки на території Дніпропетровської області було виділено 382 зсуви і зсувні ділянки загальною площею близько 20,835 км2; з них 155 припадає на міста Дніпродзержинськ (22) і Дніпропетровськ (133).

У 2006-11 роках виявлено додатково 16 зсувних ділянок, ще не занесених до кадастру зсувів.

Припинення діяльності гірничодобувних підприємств з кожним роком стає все більш серйозною проблемою. В першу чергу це пов’язано з невиконанням вимог щодо консервації або ліквідації гірничих виробок та рекультивації порушених земель, що призводе до негативних наслідків та поступової деградації земель. Крім того, актуальною є проблема переводу накопичених відходів гірничодобувної промисловості у розряд техногенних родовищ.

У загальному водоспоживанні області (4040 тис. м3/добу) за період 2006-2011 рр. підземні води складали 1,6-1,3 %, такі, що використані на господарсько-побутові потреби, – 6,0-3,5 %.

За звітній період водовідбір залишався в межах 52,51-64,57 тис. м3/добу. При цьому у 2007 р. спостерігалося його зниження на 13,7 %, що пов’язане зі зменшенням водовідбору підприємствами.

Основна причина забруднення підземних вод пов’язана з роботою підприємств вугільної і хімічної промисловості, чорної металургії, житлокомунгоспу і Держагропрому. Основний осередок виснаження підземних вод спостерігається в районі східної групи шахт Західного Донбасу.


Земельні ресурси та ґрунти

Загальний земельний фонд області у 2012 році становив 3192,3 тис. га (рис. 9), з них: сільськогосподарські угіддя – 2583,2 тис. га (80,9 % від загальної площі області), ліси та інші лісовкриті площі – 192,7 тис. га (6,03 %), забудовані землі – 192,7 тис. га (6,03 %), відкриті заболочені землі – 26,1 тис. га (0,8 %), відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски; яри; землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) – 42,1 тис. га (1,3 %), територія, що покрита поверхневими водами – 155,5 тис. га (4,9 %).


Джерело: Державна служба статистики України

Рис. 9. Структура земельного фонду Дніпропетровської області у 2012 р.

Площа сільгоспугідь становила 2583,2 тис га, в тому числі площа ріллі – 2127,1 тис. га (82,3 % від площі сільгоспугідь області), сіножатей і пасовищ – 333,6 тис. га (12,9 %), багаторічних насаджень – 43,6 тис. га (1,7 %).

Внаслідок високого господарського освоєння земельного фонду області спостерігається прогресуюча деградація земель. В області налічується 1104,8 тис. га еродованих сільськогосподарських угідь (42,8 % від площі сільгоспугідь області), у тому числі підданих водній ерозії – 1083,9 тис. га (42 % від площі сільгоспугідь), вітровій – 20,9 тис. га (0,8 %).

Особливо великої шкоди родючості чорноземів в області завдає водна ерозія, причинами якої є велика розораність сільськогосподарських угідь, насиченість сівозмін просапними культурами і чистими парами, невиконання протиерозійних заходів на схилах.

За даними Дніпропетровського обласного головного управління земельних ресурсів 14,1 тис. га сільськогосподарських земель в першу чергу потребують консервації, з них: 3,5 тис. га – деградовані, 10,6 тис. га – малопродуктивні (відповідно до Закону України «Про охорону земель», консервація земель – припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель).

Найбільші площі земель, що потребують консервації, знаходяться у П’ятихатському (4,1 тис. га), Томаківському (1,2 тис. га), Петропавлівському (1,1 тис. га), Павлоградському (0,9 тис. га), а також у Верхньодніпровському та Криничанському районах.

Підлягають поліпшенню 20,1 тис. га малопродуктивних земель, зокрема у Петропавлівському (4,9 тис. га), Новомосковському районі (2,0 тис. га), Нікопольському (1,6 тис. га) та Павлоградському (0,9 тис. га) районах.
Джерело: Екологічний атлас Дніпропетровської області, 2009

Рис. 10. Структура земель, порушених гірничими роботами, га

Одним з негативних чинників антропогенного впливу на земельні ресурси є гірничо-видобувна промисловість (рис. 10). Розробка корисних копалин відкритим способом потребує проведення розкривних робіт, що призводить до порушення земель. На території Дніпропетровської області знаходиться 36,8 тис. га порушених земель, з них відпрацьовано і підлягає рекультивації 5,8 тис. га. У 2012 році було рекультивовано 290,6 га порушених земель. Найбільші площі відпрацьованих земель знаходяться у Нікопольському районі – 1,6 тис. га, Широківському – 0,2 тис. га, Верхньодніпровському – 0,9 тис. га (горизонтальне залягання рудного пласта), Томаківському – 0,2 тис. га, Павлоградському – 0,4 тис. га районі та на території міста Кривий Ріг – 1,5 тис. га (глибоке вертикальне залягання руд і хвостосховища).


Рослинний і тваринний світ

Природний рослинний покрив зберігся у вигляді фрагментів, оскільки залишки степових зональних та інших типів фітоценозів знищуються при розорюванні схилів, балок, ґрунтозахисних зон біля водойм. Крім того, спостерігається відновлення діяльності гірничодобувних підприємств, відводяться нові території під будівництво кар’єрів по видобутку корисних копалин, влаштування полігонів твердих побутових відходів, під промислову та житлову забудову. Все це призвело до того, що більшість в минулому самих звичайних видів рослин і тварин, стали в тій чи іншій мірі рідкісними, зникаючими і в даний час включені до Червоної книги України, Червоного списку Дніпропетровської області. В останні роки в області спостерігається зростання обсягів вилову риби (рис. 12).

В умовах значного антропогенного навантаження в Дніпропетровській області складним є питання виявлення та заповідання природних територій та об’єктів. Площа природно-заповідного фонду залишається однією з найменших по Україні, проте спостерігається позитивна динаміка зростання заповідності території області (рис. 11).
Рис. 11. Динаміка зростання площі природно-заповідного фонду області
Рис. 12. Динаміка вилову риби в Дніпропетровській області
Ліси

Загальна площа земель лісового фонду Дніпропетровської області становить 114,3 тис. га, у т.ч.: вкриті лісовою рослинністю землі на площі 77,6 тис. га. Лісистість області становить 2,41 %.

Ліси області мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні. Разом з тим, в останні 2 роки спостерігається високий рівень заготівлі деревини, який перевищив середній рівень за попередні 16 років (54,5 тис. м3) майже втричі у 2011 році та у 2,2 рази у 2012 році (рис. 13).
Джерело: Головне управління статистики у Дніпропетровській області

Рис. 13. Динаміка заготівлі деревини у 1995-2012 роках

Таблиця 9. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень з 2006 по 2011 роки

Заходи

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду, га

285

1053

1277,5

2118

2501

1341

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях, га

161

-

65

40,0

48,0

-

Створення полезахисних лісових смуг, га

12

-

-

1,7

-

-


Відходи
Рис. 14. Динаміка основних показників утворення та поводження з відходами в Дніпропетровській області (дані від економічної діяльності підприємств і організацій, з 2011 р. – з урахуванням відходів, утворених у домогосподарствах)

Інформація щодо утворення, перероблення та накопичення відходів представлена на рис. 14 і в табл. 10.



Таблиця 10. Динаміка основних показників утворення та поводження з відходами в Дніпропетровській області (дані від економічної діяльності підприємств і організацій, з 2011 р. – з урахуванням відходів, утворених у домогосподарствах), тис. т




Утворилось

Утилізовано, оброблено (перероблено)

Наявність на кінець року у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств

2010

282128,6

94274,9

9160120,2

2011

277797,1

93600,4

9321093,2

2012

291188,6

94763,3

9548363,4

Джерело: Головне управління статистики у Дніпропетровській області

У загальній кількості відходів, що утворилися, найбільшу питому вагу за небезпечними складниками займають відходи гірничої промисловості і розроблення кар’єрів при добуванні та збагаченні руд і мінеральної сировини. Найбільше відходів утворюється у м. Кривий Ріг – 278 тис т, або 95,6 % усіх відходів області (рис. 15). Відповідно у Кривому Розі накопичена найбільша кількість відходів – 9 млрд т, або 94,7 % усіх відходів області (рис. 16). За обсягами утворення відходів Дніпропетровська область займає перше місце в Україні – 291 тис. т (64,6 % усіх відходів, що утворюються в Україні) (див. рис. 17).

Специфіка промисловості області обумовлює наявність відходів, які мають певну ресурсну цінність. Загальний рівень використання відходів у 2012 році становив 32,5 %.

Динаміка основних показників утворення та поводження з відходами I-III класів небезпеки в Дніпропетровській області представлена на рис. 18 і в табл. 11.


Джерело: Головне управління статистики у Дніпропетровській області

Рис. 15. Утворення відходів від економічної діяльності підприємств та організацій в Дніпропетровській області у 2012 році за містами та районами
Рис 16. Наявність відходів у 2012 році, млн. т

Джерело: Державна служба статистики України



Рис. 17. Утворення відходів від економічної діяльності підприємств та організацій і в домогосподарствах у 2012 році за регіонами України

Таблиця 11. Динаміка основних показників утворення та поводження з відходами I-III класів небезпеки в Дніпропетровській області, тис. т




Утворилось

Утилізовано, оброблено (перероблено)

Видалено у спеціально відведені місця та об’єкти

Наявність на кінець року у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств

1994

1122,9



23,4

8533,2

1995

1093,3



44,2

9028,9

1996

967,9





9005,7

1997

1641,5





54439,8

1998

692,4





15874,9

1999

813,9





8888,3

2000

980,8

802,3

44,1

9114,9

2001

1014,0

1033,1

31,6

9018,9

2002

298,8

238,8

36,0

3511,6

2003

250,2

182,1

45,1

1023,0

2004

309,0

240,1

45,0

957,7

2005

296,8

277,9

9,3

951,4

2006

303,7

302,3

15,4

943,4

2007

403,2

440,7

12,3

946,3

2008

306,3

310,8

12,8

932,3

2009

241,9

323,4

8,9

833,2

2010

259,9

126,6

1,6

467,1

2011

152,9

105,9

0,8

509,5

2012

69,9

39,6

1,3

518,6

Джерело: Головне управління статистики у Дніпропетровській області

Рис. 18. Динаміка основних показників утворення та поводження з відходами I-III класів небезпеки в Дніпропетровській області


1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   20


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка