Зображення історичних подій в Україні, Запорозької Січі, побуту і звичаїв козаків



Скачати 133.6 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір133.6 Kb.
Конспект уроку

на тему:

« Зображення історичних подій в Україні, Запорозької Січі, побуту і звичаїв козаків». Взаємозв'язок музики, літератури, живопису, історії



Мета:узагальнити знання учнів з теми; розкрити велич народних героїв; навчити учнів працювати з текстом; розвивати навички усного мовлення; прищеплювати цікавість і любов до історії України, її героїчного минулого, виховувати глибоку повагу до культурних надбань народу.

Учні повинні знати:

  • основні відомості про біографії М.В.Гоголя, А.Я.Чайковського, М.В.Лисенка та причини, з яких вони захопились темою козацтва;

  • причини виникнення козацтва, політичний устрій, побут, закони та звичаї козаків;

  • зображення головних героїв творів та збірного образу козаків;

  • роль картин природи у творах;

  • спільне у творах, що дало змогу об’єднати їх.

Учні повинні вміти:

  • самостійно здобувати знання, працювати з інформаційною літературою;

  • систематизувати та узагальнювати здобуті знання, робити висновки;

  • співпрацювати з однокласниками у групі;

  • шанувати національну культуру та історичну пам'ять;

Обладнання: портрети М. Гоголя, А.Я. Чайковського, М. Лисенка, репродукції картин Д.Шмарінова, Є. Кібріка, кодоскоп, ілюстрації учнів, уривок з опери, репродукція картини І. Рєпіна «Запорожці».

Тип уроку: урок — компаративне дослідження з елементами бесіди за твором на основі діалогу культур. Інтегрований урок: література, історія, музика, образотворче мистецтво.

Гоголь створив духовний образ України.

Олесь Гончар

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

(Звучить уривок з опери М. Лисенка «Тарас Бульба».)

Слово вчителя. Сьогодні ми з вами продовжимо нашу подорож-дослідження сторінками повістей Миколи Гоголя «Тарас Бульба» та А.Я.Чайковського «За сестрою». З попередніх уроків нам відомо, як глибоко і віддано любили письменники Україну, її славне історичне минуле.

З юних літ у душі Гоголя та Чайковського живе мрія про прекрасне, гармонійне життя здорових, красивих і вільних людей. Дійсність не мала з нею нічого

спільного. І тому, вони звертаються до минулого, до епохи національно-визвольних війн українського народу і знаходять те, що марно шукають в сучасниках: волелюбність, відданість Батьківщині. Письменники звертають свої погляди до Запорозької Січі. Тільки тут могли сформуватися могутні характери, справжня дружба і братерство.

Сьогодні ми поговоримо про захоплення Гоголя і Чайковського Запорізькою Січчю, побутом і звичаями козаків. До цього уроку ви готувалися заздалегідь, мали випереджальні завдання. Наш урок буде побудований на діалозі культур.



ІІ. Основний зміст уроку

У класі сформовані літературно-дослідницькі групи. Спочатку надаємо слово історикам.

1-й історик. Українське козацтво — визначне явище в європейській історії. (Слово «козак» — тюркського походження й означає «вільна людина»). Головна історична умова виникнення українського козацтва як суспільного стану і збройної сили — підневільне становище України під владою сусідніх держав Литви і Польщі, позбавлення її власної державності, соціальне гноблення, а також; національні й релігійні утиски українського народу, який прагнув здобути волю і державну незалежність України.

2-й історик. Перші письмові згадки про українських козаків містять джерела кінця XV — початку XVI ст. 1989 року виповнилося 500 років від першої згадки в «Хроніці» польського історика Мартина Бельського про козаків на Поділлі (1489).

3-й історик. Виникнення низового козацтва пов’язане з утворенням Запорозької Січі й діяльністю українського князя Дмитра Вишневецького. Саме він об’єднав розпорошені козацькі ватаги і збудував на Дніпровому острові Хортиця (1552) твердиню — замок, у якому розташувалася козацька залога, розмістилися запаси зброї, боєприпасів та продовольства. Так було створено Запорозьку Січ — центральне укріплене поселення козаків, де перебувало також військове й адміністративне управління контрольованої козаками території. Цю ж саму назву вживали і на означення всієї території, яка ще називалася Запорозькими Вольностями.

4-й історик. Козацтво у повістях «Тарас Бульба» та «За сестрою» представлене багатьма персонажами: Кукубенко, Бовдюг, Невеличкий, Метелиця, Писаренко, Тріска, Недоля.

У них – збірний образ запорозьких козаків. Про багатьох із них знаємо тільки прізвища, а про деяких - лише деталі. Але, зображуючи картини боїв, автори запевняють нас, що всі козаки сильні духом, мужні, відважні,непримиренні до ворогів, здатні пожертвувати собою задля блага товариства і Батьківщини.



Учитель. Опису Запорозької Січі та зображенню боротьби запорожців присвячено багато сторінок. Для того, щоб ви зрозуміли думки Гоголя та Чайковського про Січ, відчули їхні почуття, наші народознавці ознайомлять вас із побутом і звичаями козаків.

1-й народознавець. У 1572 році король Сигізмунд II Август видав універсал про прийняття на державну військову службу 300 козаків, яких записували в поіменний список — реєстр. Таких козаків називали реєстровими.

2-й народознавець. Реєстровці дістали від уряду Речі Посполитої право на окремий суд, звільнялися від державних повинностей (крім військової), отримували земельні володіння і платню грішми, мали дозвіл займатися промислами і торгівлею. Реєстрова старшина одержувала великі маєтки. Офіційно реєстрове козацтво називалося Запорозьким Військом, якому формально підпорядковувалася і Запорозька Січ.

Автор. Січ не любила утруднювати себе військовими справами й гаяти час; юнацтво виховувалося й освідчувалося в ній досвідом, у розпалі битв, які через те майже не припинялися. А в перервах козакам нудно було братися за вивчення якої-небудь дисципліни, крім хіба стрільби в ціль та зрідка кінських перегонів і гонитви за звіром степами й луками; решту часу віддавали гулянню.

Січ являла собою незвичайне явище. Це було якесь безперервне бенкетування, бал, що почався галасливо і згубив кінець свій. Дехто ремісникував, інші держали крамнички й торгували; але більша частина гуляла з ранку до вечора, якщо в кишенях бряжчала можливість і здобуте добро ще не перейшло в руки крамарів та шинкарів. Це загальне бенкетування мало в собі щось чарівне. Воно не було якимсь збіговищем гультяїв, що напивалися з горя, а було просто якимсь шаленим розгулом веселощів.

1-й народознавець. У запорожців похідний одяг був бідним. Але вдалі військові походи на татар давали козакам змогу одягатись у дорогі трофейні речі — шуби, жупани, саєтові (тонке англійське сукно) шаровари, шовкові сорочки, шапки-шлики, чоботи, чекмені. Тому домашній парадний одяг козаків був розкішним. Крім названих видів одягу, козаки носили сукняні юпки, схожі на турецькі куртки, короткі шкірянки. Одяг запорізького козацтва включав білу сорочку, шаровари, часто оздоблені широким золотим позументом уздовж бокових швів, пояс, черкеску, сукняний напівкунтуш, каптан, жупан, виготовлений з грубого сукна, хутряну шапку з чорних лисиць, шапку із шликом, який закінчувався золотою китицею, чоботи.

Автор. Уся Січ молилася в одній церкві й готова була боронити її до останньої каплі крові, хоч і чути не хотіла про піст і здержливість. Січ складалася з-понад шістдесяти куренів, що дуже схожі були на окремі незалежні республіки, а ще більше — на школу, або бурсу, у якій діти живуть на всьому готовому. Ніхто ні про що не дбав і не тримав при собі. Усе було на руках у курінного отамана, який за це зазвичай звався батьком. У нього були на руках гроші, одяг, харчі, саламаха, каша і навіть паливо, йому віддавали гроші на схов.

Учитель, Запорозька Січ, славні сторінки історії запорізьких козаків викликали захоплення в багатьох митців. Слово нашим мистецтвознавцям.

1-й мистецтвознавець. «Наше Запоріжжя мене захоплює свободою, піднесенням рицарського духу... І ось ця купка обдарованих людей свого часу стає такою сильною, що не тільки захищає Європу від східних хижаків, але й загрожує навіть їх цивілізації і від душі глузує з їх східної пихатості»,— так писав про Запорожжя видатний художник І. Рєпін, що віддав 12 років життя створенню картини «Запорожці». На полотні показано, як козаки пишуть листа турецькому султанові.

2-й мистецтвознавець. Зверніть увагу на центральну фігуру картини. Це кошовий отаман Іван Сірко. У нього мужнє обличчя, проникливий погляд, його постать свідчить про силу. Саме такий отаман міг розгулювати на козацьких «чайках» по Чорному морю і здійснювати сміливі походи в Крим. Та й невеличка група козаків на картині люди мужні, з обвітреними в боях обличчями. Таким не страшний ворог. Вони впевнені в своїй правоті, силі, вірять у товаришів. Козак з підведеною рукою ніби запрошує вас придивитися пильніше і побачити дим вогнищ. Списи, голови козаків. Величезний простір заповнений людьми, які збиралися для захисту рідної землі від небезпечних сусідів. Хоробрі запорожці кинули все заради однієї мети — захисту Батьківщини.

3-й мистецтвознавець. «Плугатар ламав свого плуга, броварі й пивовари кидали свої кадовби й розбивали бочки, ремісник і крамар слав до біса і ремесло, і крамницю, бив горшки в хаті. І все, що тільки було, сідало на коня»,— читаємо в повісті Гоголя «Тарас Бульба». Схожі й типи козаків, створені письменником і художником.

Учитель


  • Чи вдалося художнику передати дух Запорозької Січі?

  • Як ви сприймаєте людей, зображених на полотні: як окремих осіб чи згуртованих товаришів? Думку аргументуйте.

  • Яке враження справив на вас цей твір?

  • Прослухаємо звернення Тараса Бульби до товаришів. Як ви зрозуміли слова: «Бували й у інших землях товариші, але таких, як у нашій землі, не було таких товаришів»?

  • Змалювання Миколою Гоголем подвигу Тараса Бульби надихнуло багатьох художників на втілення цього образу в живописі (Д. Шмаринов, Є.Кібрік, П.Соколов). Яким зображений Тарас Бульба на картині Є.Кібріка? Чи співпадає ваше уявлення про Тараса з тим, що ви бачите на репродукції художника?

(Відповіді учнів.)

Слово художникам.

Слово фольклористам.


  • Чи допомагають роботи художників Є. Кібріка «Остап перед стратою», М.Дерегуса «Смерть Остапа», П. Соколова «Смерть Андрія» усвідомити ту прірву, яка утворилася між братами й віддалила їх один від одного? Ваші враження від цих картин.

4-й мистецтвознавець. Природа у повістях М.Гоголя та А.Чайковського є не лише фоном для подій. А виступає сама як живий учасник історії. Пейзаж допомагає показати самобутність України, через описи природи письменники розкривають душевний стан героїв. Описи природи мають велике ідейне навантаження, у них утілюються ідеї про волю, широту козацької натури, боротьбу за незалежність. Образи степу, Дніпра й Дністра стали символами свободи та бурхливої історії.

Учитель. Перенесімося в чарівний світ музики. Музика й література, народжені життям, різними засобами відображають події, почуття, переживання людей. Література дає цікаві сюжети, без неї не можуть існувати опера, балет, вокальна музика. У свою чергу, музика дає друге життя літературним творам, полегшує сприймання характерів героїв, подій, епохи. Чи відомо вам, що за сюжетом Цієї повісті написані музичні твори? (Це однойменна опера українського композитора-класика Миколи Віталійовича Лисенка)



  • Давайте пригадаємо, скільки часу працював Микола Васильович Гоголь над повістю «Тарас Бульба»? (9років)

  • А скільки часу писав оперу «Тарас Бульба» Микола Віталійович Лисенко? (10 років) Музикознавець. Твору, подібного опері«Тарас Бульба», в українській музиці не було. Здійснюючи свій намір, Лисенко в 1878 році разом із археологічною експедицією, якою керував Дмитро Яворницький, директор Музею Запорозької старовини, побував на місці Запорозької Січі. Композитор побачив на власні очі стародавнє селище, де колись була Січ, пороги Дніпра. І тоді остаточно зміцнів його намір написати оперу «Тарас Бульба».

Учитель. Ось послухайте, що пише син композитора — Остап Лисенко — у книзі про свого батька (зачитує уривок з книги «М. В. Лисенко». — К. : Мистецтво, 1966. — С. 305.).

«Десять років пролягло між написанням титульної і останньої сторінок клавіру. Чому так сталося?

— Важко мені було, Остапе... Сам собі й господар, і робітник. Тому й посувався повільно...»


  • Музикознавець. Микола Віталійович Лисенко (1842—1912) — засновник української класичної музики та національної композиторської школи. Діяльність Лисенка ніби підсумувала все те, що було створено до нього. Він зосередив у своїй творчості найкращі думи і прагнення народних мас тих часів і широко використав незліченні багатства народного мистецтва. Творчість композитора нараховує понад 600 обробок народних пісень, 83 музичних твори різних жанрів. Серед них — 5 опер. Що таке опера? (Опера — це музично-драматичний твір, у якому об’єднані різні види мистецтва: музика (солісти, ансамблі, хор, оркестр), драматична дія, образотворче мистецтво (декорація, костюми), а також танці.)

  • Яка особливість оперного мистецтва? (В опері дійові особи не розмовляють, а співають. Велику роль в опері грає симфонічний оркестр.)

  • Яка функція симфонічного оркестру в опері? (Він уводить слухачів і артистів у світ музичного твору.)

  • Яка структура опери? (Складовими частинами опери є: увертюра, ари, речитативи, ансамблі, хори, балетні сцени.)

Учитель. Сьогодні ми поговоримо про зв’язок повісті «Тарас Бульба» з музикою. Як ви думаєте, чому твори Гоголя зацікавили композиторів?

За творами Гоголя написано 48 опер, 4 балети, багато інструментальних творів. Лише за сюжетом повісті «Тарас Бульба» створили опери: П. Сокаль-ський «Андрій Бульба», Е. Ріхтер «Тарас Бульба» (Німеччина), Д. Давид «Тарас Бульба» (Великобританія), М. Руссо «Тарас Бульба» (Франція), А. Бе-рутті «Тарас Бульба» (Аргентина) та ін.

За гоголівським сюжетом написані опери: «Сорочинський ярмарок» М.Мусоргським, «Майська ніч», «Ніч перед Різдвом» М. Римським- Корсаковим, «Черевички» П. Чайковським та інші твори.


  • Коли ж відбулася зустріч письменника з музикою? (Це було ще в дитинстві Гоголя.) Учитель. Майбутній письменник поринув у світ музики й театру, захопився народними піснями та думами у виконанні мандрівних кобзарів. Дитячі музичні враження залишилися на все життя і багато в чому визначили характер творчості Гоголя. Зверніть увагу на вислів Гоголя (написано на плакаті): «Моя радосте, життя моє! Пісні! Як я вас люблю!»

На думку письменника, народні пісні поєднують найяскравіший живопис і найдзвінкішу мелодику слів. Саме це допомогло вивчити історію України, яка так заполонила душу Миколи Васильовича.

Незвичайна мелодійність, поетичний склад мовлення письменника не залишають сумнівів у тому, що Гоголь-прозаїк глибоко увібрав співучі інтонації української говірки та пластичність мелодії української народної пісні.

Коли Микола Васильович говорив про музику, то особливо відзначав її дивовижну здатність вражати, збуджувати, викликати хвилювання душі, жагу і сум’яття. Гоголь писав: «Вона вся — порив, вона несподівано, раптово відриває людину від землі, приголомшуючи її силою могутніх звуків,

і захоплює чарівністю свого світу».

Письменник не тільки щиро любить народну пісню, але й до 1831 року укладає об’ємний збірник фольклорних матеріалів, у якому записано понад 600 українських народних пісень.

Вам відомий зміст повісті. Скориставшись ним, композитор написав оперу.



  • А чи знаєте ви, який історичний факт лежить в основі сюжетів обох цих творів?

Учитель. Як бачимо, Гоголь творчо переповів

цей історичний факт.



  • Яка ідея повісті? (Письменник показав героїчну боротьбу українського народу за національне визволення.)

  • Яким автор зображує козаків? Знайдіть це в тексті повісті.

  • Кого нагадує Тарас у поєдинку з ворогом? Учитель. А зараз ми послухаємо фрагменти

опери «Тарас Бульба» й вирішимо, чи вдалося композитору передати глибину національного характеру героя та історичні події. Приготуйтеся зобразити картини, що можуть виникнути у вашій уяві. Слухаючи увертюру, подумайте, які теми звучать у ній.

(Слухання увертюри до опери М. В. Лисенка «Тарас Бульба».)

Запитання до учнів


  1. Які теми звучать в увертюрі?

  2. Хто автор слів пісні? (Автор пісні «Засвіт встали козаченьки» — Маруся Чурай.)

  3. Як ця пісня виникла?

(Учні виконують пісню «Засвіт встали козаченьки».)

Слово театралам. (Інсценізація уривку з повісті «Тарас Бульба»)



ІІІ. Підсумок уроку

Учитель.


  • Що вам сподобалося на уроці?

  • Що справило найбільше враження?

М.В.Гоголь у повісті «Тарас Бульба» та А.Я. Чайковський у повісті «За сестрою» в художній формі відобразили події, пов’язані з періодом козаччини в історії України. Письменників об’єднує захоплення історією України, її героїчним минулим, бажання бачити Україну, свій народ вільним.

Історія України дала тисячі героїв. Боротьба з гнобителями і загарбниками тривала впродовж століть. У незгасній любові й відданості Вітчизні тисячі відомих і невідомих героїв жертвували в ім’я України, її щастя і свободи всім — волею і життям.

Богдан Хмельницький, Павло Полуботок, Іван Мазепа, Петро Конашевич-Сагайдачний, Тарас Шевченко, триста студенів, які загинули під Крутами, поет Василь Стус... Ідеали запорожців мають бути дороговказом і для сучасників XXI століття. (Звучить пісня «Запорожці».)

ІV. Домашнє завдання

Написати міні-твір на тему: «Що необхідно нам, українцям, зробити, щоб повернути минулу славу наших предків?»



Створити ілюстрацію до улюбленої повісті, пов’язаної з періодом козаччини в історії України.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка