Зміст Вступ Розділ І



Скачати 486.96 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації09.09.2017
Розмір486.96 Kb.
  1   2

Формування інтересів та ідеалів у підлітковому віці

2017 р.
Зміст

Вступ…………………………………………………………………………...3-4

Розділ І. Теоретичний аналіз проблеми розвитку і формування інтересів та ідеалів у підлітковому віці

1.1.Дослідження проблеми формування інтересів та ідеалів у психологічній літературі……………………………………………………………………......5-9

1.2.Особливості формування інтересів та ідеалів у сучасних підлітків………………………………………………………………………10-12

1.3.Поняття механізму наслідування у психологічній літературі…………………………………………………………………….12-14

Розділ ІІ. Методи та методика дослідження

2.1.Експериментальні дослідження формування інтересів та ідеалів піділтків………………………………………………………………………15-18

2.2. Особливості інтересів та ідеалів підлітків………….…………………18-20

Розділ ІІІ. Аналіз результатів емпіричного дослідження формування інтересів та ідеалів підлітків

3.1.Результати емпіричного дослідження інтересів та ідеалів підлітків………………………………………………………………………21-30

Висновки…………………………………………………………………….31-33

Список використаної літератури………………………………………...34-35


Вступ

Актуальність дослідження. У сучасному суспільстві відбувається постійна зміна системи цінностей, відповідно до якої формуються інтереси та ідеали суспільства в цілому та підлітків зокрема. Відповідно не сформована нова система виховання, внаслідок чого у підлітків виникають труднощі у виборі ідеалів та формуванні інтересів.

Труднощі підліткового віку накладаються на кризові явища у соціумі, тому важливим визнається розвиток інтересів та ідеалів підлітків як членів нового суспільства. У підлітковому віці закладаються і формуються плани щодо вирішення питань про подальше життя. При цьому підлітки мають розібратися у власних потенціалах та уподобаннях, мати уявлення про майбутню професію і про конкретні способи досягнення професійної майстерності в обраній галузі.

Різноманіття інтересів у підлітковому віці дивовижне: вони можуть бути пізнавальними, громадськими, трудовими, спортивними, естетичними, читацькими і навіть матеріальними. Підлітковий вік ‐ дуже важливий період у розвитку ідеалів особистості. Якщо для молодших підлітків такими ідеалами виступають образи конкретних людей, то у старших підлітків вони набувають синтетичного характеру, базуючись на узагальненні уявлень про людей, якості яких їм імпонують. Ідеали стають взірцем для наслідування, у відповідності з яким намагаються діяти підлітки.

Проблеми ідеалів та інтересів підлітків знайшли відображення в працях таких вчених‐психологів: Гербарта І.Ф, Клапарета Е., Рубінштейна С.А., М’ясіщева В.І., Ананьєва Б.Г., Щукіної Г.І., Божович Л.І. та ін.



Об’єкт дослідження – інтереси та ідеали підлітків.

Предмет дослідження – вікові особливості інтересів та ідеалів у підлітковому віці.

Мета дослідження – встановити які ідеали та інтереси формуються у підлітковому віці.

Гіпотеза дослідження. Інтереси старшого підлітка набувають більшої цілеспрямованості, активності та глибини з одного боку, а з іншого- інтереси ще багато в чому зберігають свою мінливість. Ідеали стають взірцем для наслідування, правилом, у відповідності з яким намагаються діяти підлітки.

Завдання дослідження.

  1. Вивчити та проаналізувати наукову літературу з досліджуваної теми.

  2. Підібрати діагностичний інструментарій для отримання інформації про сформовані інтересів та ідеалів у підлітковому віці.

  3. Провести аналіз результаів дослідження вікових особливостей формування інтересів та ідеалів у підлітковому віці.

Методи та організація дослідження. Дослідження формування інтересів та ідеалів у підлітковому віці вивчалося за допомогою теоретичного, емпіричного, аналітичного методів. Дослідження проводилось на базі Житомирського міського колегіуму. Загальна вибірка складала 24 особи.

Теоретичне значення та наукова новизна роботи. Поглиблення наукових знань про вікові особливості формування інтересів та ідеалів у підлітковому віці.

Практичне значення роботи. Дослідження буде корисним для педагогів, практичних психологів та батьків, які намагаються створити сприятливі умови для розвитку підлітка.

Надійність і вірогідність результатів дослідження. Надійність і вірогідність дослідження забезпечувалися репрезентативністю вибірки (24 особи), застосуванням методів, адекватних меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу, використанням методів математичної статистики.

Апробація роботи. Основні ідеї та результати науково – дослідницької роботи повідомлялись та обговорювались на методичних об’єднанях вчителів Житомирського міського колегіуму, на батьківських зборах та психолого-педагогічних конференціях.
РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕРЕСІВ ТА ІДЕАЛІВ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

1.1. Дослідження проблеми формування інтересів та ідеалів у психологічній літературі

Вчення про інтерес посідало значне місце в багатьох наукових працях.

Так, наприклад, філософ К.А. Гельвецій пов'язував поняття інтересу з усім, що може дати повне задоволення або позбавити нас від страждань.

По-різному дивилися на феномен інтересу зарубіжні психологи і педагоги. Одні синтезували інтерес як вроджену властивість людини (І.Ф. Гербарт), інші бачать його атрибутом віку, інстинктом бажання, яке вимагає задоволення (Е. Клапаред).

Різні теорії інтересу приводили багатьох вчених до ототожнення інтересу з такими психічними процесами як воля, мислення, емоції.

Ще в 1946 році Е. Клапаред сформулював свою психобіологічну концепцію інтересу в праці «Психологія дитини і експериментальна педагогіка»[15]. Інтерес, на його думку - це симптом потреб, інстинкт бажання, який вимагає задоволення. Об’єкти, які збуджують інтерес дитини змінюються з віком.

На думку Ш. Бюлера інтерес являє собою з одного боку як структуру, яка складається з потреб, а з іншого  як своєрідну чуттєвість дитини.

У вітчизняній психології загальна теорія інтересу представлена у працях Рубінштейна С.А., М’ясіщева В.І., Ананьєва Б.Г., Щукіної Г.І., Божович Л.І. та ін.

Так, Рубінштейн С.А. визначає інтерес як вибрану спрямованість людини, її уваги, думок, помислів [23].

М’ясіщев В.І. визначає інтерес як активне пізнавальне ставлення людини до світу.

У плані дослідження найбільшу цінність являє концепція Г.І. Щукіної, яка вважає, що інтерес у дійсності виступає перед нами [24]:

- і як вибірна спрямованість психічних процесів людини на об’єкти і явища навколишнього світу;

- і як тенденція, потяг, потреба особистості займатись саме даною галуззю явищ або діяльністю, яка приносить задоволення;

- і як потужний збудник активності особистості, під впливом якого всі психічні процеси протікають особливо інтенсивно і напружено, а діяльність стає захоплючою і продуктивною;

- і, нарешті, не індиферентне, а наповнене активними помислами, яскравими емоціями, вольовими прагненнями відношення до навколишнього світу, до його об’єктів, явищ, процесів.

Л.І. Божович розглядала інтерес як потребу людини у знанні для орієнтації в дійсності, а Б.Г. Ананьєв, як вибіркове, активне, позитивне ставлення людини до процесу пізнання [3,4].

Таким чином, психологічне поняття «інтерес» відображає множину значимих процесів - від одиничних до їх сукупності, і виражається у тенденціях, потребах, відношеннях.

Ще складнішим є завдання розкриття суті інтересу, коли необхідно виявити його місце в структурі особистості. Що таке інтерес? Чи це аспект здібностей? Нахилів? Риса особистості? Її індивідуальна характеристика? Чіткої відповіді на ці питання немає. Проте, ще у 70-ті роки Дональд Супер висловив думку про те, що інтерес - це не вподобання, не риса особистості, а це щось інше, що поєднує в собі частково нахили, частково характер і частково риси особистості.

Інтерес - це мотив, який діє через свою усвідомлену значимість і емоційність. У будь-якому інтересі певним чином представлені ці два моменти, але співвідношення між ними на різних рівнях усвідомленості може бути різним [16]. Якщо загальний рівень усвідомленості даного інтересу не досить високий, тоді перевагу може мати емоційна привабливість. На цьому рівні свідомості на питання про те, чому це цікавить, відповідь може бути тільки одна: цікавить тому, що цікавить, подобається тому, що подобається.

Чим вищий рівень свідомості, тим більшу роль в інтересі має усвідомлення об'єктивної значимості тих завдань, до яких залучена людина [8]. Проте, яким би сильним не було усвідомлення об'єктивної значимості відповідних завдань, воно не може виключити емоційної привабливості того, що викликає інтерес. При її відсутності буде усвідомлення значимості, обов'язку, але не буде інтересу. Актуально, інтерес переживається людиною як стан, пронизаний позитивними емоціями. Ця особливість інтересу приводила деяких психологів до тлумачення його як одного з почуттів, частіше за все інтелектуальних або як особливої «схильності почуття» . Так, О.Г. Ковальов стверджував, що головною ознакою інтересу може бути тільки стійке позитивне емоційне ставлення особистості до об'єкта [20]. Сам емоційний стан, викликаний інтересом, або, точніше, емоційний компонент інтересу, має специфічний характер, відмінний від того, яким супроводжується або в якому виражається потреба. Коли не отримують задоволення потреби, жити важко, проте коли немає інтересів, жити нудно. Все це свідчить про те, що з інтересом пов'язані специфічні прояви в емоційній сфері.

Як зазначалося вище, інтерес породжується в діяльності. Тим самим інтерес породжує вподобання або переходить у нього. Проте, оскільки предмет, на який спрямована діяльність, і діяльність, спрямована на цей предмет, нерозривно пов'язані і переходять один в одного, інтерес і вподобання теж взаємопов'язані і тому важко встановити між ними межу [ 23].

Інтереси людей дуже різноманітні за своїм змістом і особливостями впливу. Зміст інтересів частіше всього визначає їх суспільну цінність. В однієї людини інтереси можуть бути спрямовані на суспільну роботу, на науку чи мистецтво, в іншої - на колекціонування марок, на моду. Як бачимо, дані інтереси можна поділити на навчальні, читацькі, трудові, професійні, естетичні, наукові, громадські та ін.

У загальній спрямованості особистості інтерес є її інтелектуальною та емоційною реакцією на явища дійсності, що сприяє духовному збагаченню людини, здоровій інтелектуалізації будь-якої діяльності [10].

Інтерес, тобто спрямованість уваги, помислів, може викликати все, що так чи інакше пов'язане з почуттям, з сферою людських емоцій.

Інтерес є відносно постійною, стійкою і важливою рисою особистості, тісно пов'язаною з її світоглядом. Він характеризує часто життєве самовизначення людини. Цим інтерес відрізняється від тимчасової зацікавленості, яка може мати ситуативний характер і не виявляти сталого вибіркового ставлення людини до тих чи інших об'єктів сфер діяльності [10].

Таким чином, "інтерес" є складною і різнобічною категорією. Він формується і розвивається в процесі різних видів діяльності: ігрової, навчальної, трудової, суспільної – і залежить від умов її життя, навчання і виховання.

На формування інтересу впливають і ідеали. Ідеал може виступати як сукупність норм поведінки, іноді це образ, що втілює найбільш цінні і в цьому сенсі привабливі людські риси, - образ, який слугує зразком. Ідеал людини далеко не завжди являє собою його ідеалізоване відображення; ідеал може знаходитися навіть в компенсаторно-антагоністичному відношенні до реального вигляду людини; в ньому може бути підкреслено те, що людина особливо цінує і чого їй якраз бракує. Ідеал це не те, ким людина насправді є, а те, ким вона хотіла би бути, не те, якою вона насправді є, а те, якою вона прагне бути. Але було б неправильно чисто зовні протиставляти належне і існуюче, те, ким людина є, і те, чого вона бажає: те, чого людина бажає, теж показово для того, ким вона є, її ідеал визначає те, що важливо для неї самої. Таким чином, ідеал людини - це і те, ким людина є, і те, до чого вона прагне. Це передбачення втілення того, ким вона може стати. Це найкращі тенденції, які, втілившись в образі-зразку, стають стимулом і регулятором людського розвитку.

Ідеали формуються під безпосереднім громадським впливом. Вони значною мірою визначаються ідеологією та світоглядом. Кожна історична епоха має свої ідеали - свій ідеальний образ людини, в якому час і середовище, дух епохи втілюють найбільш значущі риси.

У ранньому віці ідеалом, більшою мірою, служать люди найближчого оточення - батько, мати, старший брат, хто-небудь із близьких, учитель. Пізніше в якості ідеалу, на який підліток хотів би бути схожим, виступає історична особистість, дуже часто - хтось із сучасників.

В якості ще однієї категорії можна виділити ціннісні ідеали. Сенс поняття ціннісного ідеалу полягає в тому, що людина є не пасивним об'єктом власної ціннісної регуляції, а навпаки, є суб'єктом, який здатний оцінювати власні цінності і проектувати (екстраполювати) в уяві власний рух до цінностей, що відрізняється від сьогоднішніх. Ціннісні ідеали, ієрархія яких характеризує цінність для людини самих особистісних цінностей у відверненні від образу свого "Я", виступають як ідеальні кінцеві орієнтири розвитку цінностей суб'єкту (у його представленні) [22].

Отже, інтереси та ідеали завжди мають вибірковий характер і відіграють виняткову роль у виконанні будь-якої діяльності людини. Інтерес є одним з найбільш суттєвих стимулів акумулювання людиною знань, розширення її світогляду, підвищення пізнавальної активності, а також важливою умовою творчого ставлення до роботи й навчання. А ідеал - поняття моральної свідомості, в якому моральні вимоги, що ставляться до людей - образи морально досконалої особистості, уявлення про людину, яка уособлює всі найбільш високі моральні якості (чесноти). На відміну від моральних норм, які визначають поведінку людей у повсякденних життєвих ситуаціях, ідеал вказує на кінцеву мету морального виховання й самовиховання людини, дає їй вищий взірець, до якого вона має прагнути.

1.2. Особливості формування інтересів та ідеалів у сучасних підлітків.

У формуванні інтересів у сучасних підлітків важливу роль відіграє соціальне оточення. Підлітковий вік є дуже особливим етапом розвитку особистості, а також це вік, де відзначається переоцінка цінностей та інтересів. Як зазначає Б.С. Волков, - дорослішання з "дитини у підлітка" незмінно супроводжується прагненням більш поглиблено зрозуміти себе, розібратися у своїх почуттях, настроях, думках, відносинах. Саме у підлітковому віці починає встановлюватися певне коло інтересів. Це коло інтересів є психологічною базою ціннісних орієнтацій підлітка. У цьому віці відбувається переключення інтересів із приватного та конкретного на абстрактне і загальне, спостерігається зростання інтересу до питань світогляду, релігії, моралі, естетики. Розвивається інтерес до психологічних переживань інших людей і до своїх власних [1].

Під час пубертату підлітки звертають все більше уваги на свій зовнішній вигляд. Вони спостерігають за зміною свого тіла і коливаннями у своїх переживаннях зі змішаним почуттям цікавості, інтересу, а часом і страху. Намагаючись інтегрувати ці нові образи й почуття, вони шукають для себе рольові моделі серед членів сім'ї, друзів, однокласників і людей, відомих завдяки засобам масової інформації [16].

Ще одним чинником формування коло інтересів у підлітків набуває спілкування (яке в свою чергу має низку специфічних рис): розширення кола контактних груп, до яких долучаються підлітки, і в той же час, велика вибірковість у спілкуванні, яка проявляється зокрема, у чіткій диференціації груп спілкування на товариські, з досить широким складом членів і обмеженою інтенсивністю спілкування всередині них, і дружні, з якими підліток ідентифікує себе, та які він прагне використовувати як стандарт для самооцінки і як джерело цінності [16].

Старший підлітковий вік характеризується виробленням спрямованості на певні інтереси - еталони життя. Зокрема, хлопці виявляють орієнтацію на "хороших і вірних друзів", "здоров'я", "активне життя", тоді як дівчата - на "кохання", "цікаву роботу", "щасливе сімейне життя". Інтереси підлітків розширюють межі соціальної ситуації розвитку, виводять їх на вищий рівень стосунків зі світом. Особливості протікання формування інтересів умовно анонсують у вигляді трьох взаємопов'язаних етапів:

- на першому етапі відбувається переоцінка інтерсів та ідеалів, якими керувалась особистість до цього. А тому власний досвід життєдіяльності виступає важливим джерелом розвитку інтерсів та ідеалів [16];

- на другому етапі засвоєння інтерсів та ідеалів проходить не лише шляхом утворення цілісних функціональних одиниць емпіричних уявлень, а й комунікативних - через засоби масової інформації і пропаганди [16];

- необхідною умовою, основою третього етапу є діяльність, виражена в особистих внутрішніх відносинах до об'єктивних умов свого буття [16].

Інтенсивний розвиток у підлітковому віці отримує такий феномен психологічного світу людини, як ідеал. Ідеалу, як і будь-якому іншому мотиваційному утворенню, доволі складно дати однозначне визначення, оскільки у кожній окремій індивідуальній свідомості він може проявляти себе у найрізноманітніших образах [1].

Ідеал - це не обов'язково якась конкретна видатна особистість, це може бути й узагальнюючий образ бажаних людиною рис. При цьому бажані риси можуть перебувати в компенсаційно-антагоністичному зв’язку до реального вигляду самої людини, тобто він виділяє або ті якості, які особливо цінує, або ті якості, яких йому якраз бракує.

Ідеал може також виступати в якості сукупності норм поведінки і тим самим програмувати для особистості певні стандарти поведінки. На думку Л. Божович, ідеал уособлює певну систему побажань дитини до себе, і якими б не були наполегливі вимоги, які поставлені перед дитиною ззовні, якщо вони неспівпадають з канонами її ідеалу, вони не здатні чинити на неї належного впливу [4]. Отже, ідеал - це те, ким хоче бути людина.

Створений підлітком будь-який ідеальний образ набуває здатність спрямовувати та визначати динаміку людини, яка дорослішає, на шляху як інтелектуального, так і особистісного, а також і професійного розвитку. І саме тому підлітковий вік можна розглядати як найбільш сензитивний період для формування ідеальних образів. На формування ідеалу особистості впливають такі чинники:

• тип стосунків, цінностей і настанов, що культивуються в сім'ї (фахи та коло інтересів батьків);

• загальнолюдські й національні цінності;

• соціальне середовище й конкретне місце проживання (освітній рівень, характер власної життєдіяльності, уподобання, література, кінофільми);

• рівень матеріального достатку;

• особистісні життєві настанови та ціннісні орієнтації.

В підлітковому віці ідеали тільки формуються, але вони мають для них особливу цінність. Духовні орієнтації, ідеали молоді суттєво відрізняються від орієнтацій та ідеалів людей старшого віку. Інакше і бути не може, адже вони пов'язані з основними прагненнями особистості й відображають сутність її життєдіяльності. Не можна також забувати, що ідеали у підлітків базуються, як правило, не стільки на знаннях, скільки на емоціях і почуттях. Відповідно і вплив таких ідеалів на потреби та інтереси підлітків, їхню мету, плани здійснюється перш за все через почуттєво-емоційні канали. Отже, система формування інтереів та ідеалів становить основу відносин до навколишнього світу, до інших людей, до себе самого, основу світогляду, основу життєвої концепції і стилю життя кожного соціального прошарку й, у свою чергу, впливає на соціалізацію [16].



    1. Поняття механізму наслідування у психологічній літературі

Наслідування – особлива форма поведінки, яка полягає у відтворенні дій, манери поведінки та індивідуальних рис інших осіб. В основі механізму наслідування закладено прагнення дитини до соціального утвердження, бажання бути подібним на іншу людину або досягти певної мети.

У підлітковому віці наслідування вчинків дорослого включає складну внутрішню переробку отриманих зразків. Наслідування дорослих, підлітками, не обмежується манерами та одягом. Наслідування проходить по лінії розваг, романтичних стосунків тощо. Незалежно від змісту цих стосунків копіюється “доросла” форма: побачення, поїздки за місто, дискотеки тощо. Наслідування сприяє інтелектуальному і соціальному розвитку піділтка, формування його особистості, при цьому, якщо ідентифікація виступає механізмом формування особистості, то наслідування - механізмом становлення суб'єктивності, внутрішнього світу людини.

Теоpія соціального научіння А.Бандуpи підкpеслює, що багато чого в поведінці підлітка виникає в результаті спостеpеження за поведінкою інших. Це на думку вченого важливо, бо дає можливість pегулювати і напpавляти поведінку дитини, даючи їй можливість наслідувати автоpитетним зpазкам, тобто ідеалам. В наслідок спостеpеження за поведінкою "моделі" вибудовується внутpішня модель зовнішнього світу, на основі яких пpи певних умовах будується pеальна поведінка, в якій пpоявляються і знаходять свій вияв властивості "моделі", яка спостеpігалася pаніше. "Моделлю" може бути як конкpетна людина, явище, подія, так і літеpатуpний чи кіногерой.

А.Бандуpов включив в схему "стимул - pеакція" чотиpи пpоміжні пpоцесу для пояснення того, як наслідування "моделі" пpиводить до фоpмування у суб'єкта нової поведінки.

1. Увага дитини до дії моделі. Вимога до моделі - ясність, pозпізнаваємість, ефективна насиченість, функціональне значення.

2. Пам'ять, яка збеpігає інфоpмацію пpо вплив моделі.

3. Рушійні навички, які дозволяють відтвоpити те, що спостеpігач спpиймає.

4. Мотивація, яка визначає бажання дитини виконувати те, що він бачить.

На думку С.Карпенчук, у механізмі наслідування можна виділити три етапи. На першому етапі в результаті сприйняття конкретної дії особи виникає суб’єктивний образ цієї дії, бажання чинити так само. Другий етап є поєднуваною ланкою між прикладом для наслідування і наслідувальними діями. На третьому етапі відбувається синтез наслідувальних і самостійних дій, на які активно впливають життєві і спеціально створені виховні ситуації [13]. Таким чином, механізм наслідування містить і прагнення робити (мотив), і мету діяльності та реальний досвід діяння.

Висновок до розділу І

У теоретичному розділі були розглянуті основні підходи до вивчення проблем формування інтересів та ідеалів в українській, вітчизняній та зарубіжній психології, здійснено аналіз чинників, факторів розвитку і формування інтересів та ідеалів.



  1. Аналіз результатів дослідження формування інтересів та ідеалів в українській, вітчизняній та зарубіжній психології доводить обґрунтованість вивчення інтересів та ідеалів як системи цінностей, що зумовлена як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками.

2. В сучасній психології поширення набула концепція Г.І. Щукіної, яка вважає, що інтерес в дійсності виступає перед нами:

- і як вибірна спрямованість психічних процесів людини на об’єкти й явища навколишнього світу;

- і як тенденція, потяг, потреба особистості займатись саме даною галуззю явищ або діяльністю, яка приносить задоволення;

- і як потужний збудник активності особистості, під впливом якого всі психічні процеси протікають особливо інтенсивно і напружено, а діяльність стає захоплючою і продуктивною;

- і, нарешті, не індиферентне, а наповнене активними помислами, яскравими емоціями, вольовими прагненнями відношення до навколишнього світу, до його об’єктів, явищ, процесів.
РОЗДІЛ ІІ

МЕТОДИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Експериментальні дослідження формування інтересів та ідеалів піділтків

На формування інтересів та ідеалів підлітків впливає багато чинників, які визначають соціальне становище особистості. Основним механізмом здобуття соціального досвіду є наслідування, ідентифікація, які тісно повязані із соціальною ситуацією розвитку підлітка.



Для аналізу підтвердження чи спростування гіпотези ми провели дослідження за допомогою якого вивчили моральні ідеали особистості; ставлення до моральних норм, які визначають принциповість особистості; моральні норми, які виявляють деякі моральні якості, а саме: самокритичність, самостійність, справедливість, чесність; характер і силу пізнавального інтересу учнів; характер і особливості учнівських інтересів і схильностей учнів.

Методика № 1. «Пізнавальний інтерес»

Мета: встановити характер і силу пізнавального інтересу учнів.

Порядок проведення: учням без попередження і підготовки пропонується написати твір на одну з наступних тем (на вибір) : 1. Що я знаю про мову. 2. Що я знаю про математику. 3. Чим я люблю займатися. 4.Мій вихідний день.

Методика № 2. « Що нам цікаво?»

Мета: встановити характер і особливості учнівських інтересів і уподобань учнів.

Порядок проведення: учням пропонують відповісти на запитання наступних анкет.

  1. Що найбільше вам подобається в школі?

а) спілкування з товаришами; б) отримання оцінок; в) суспільна робота; г) пізнання нового; д) сам процес навчання; е) самостійна робота; ж) інше (вкажіть, що саме).

  1. Який навчальний предмет вам здається найбільш важливим?

( назвіть його і, якщо можливо, поясніть в чому саме заключається важливість).

  1. Який навчальний предмет вам здається найбільш цікавим?

( назвіть його і вкажіть, в чому саме заключається ваш інтерес до цього предмету, що найбільше вас цікавить у ньому).

  1. Який з навчальних предметів ви вважаєте самим корисним для своєї підготовки до життя після закінчення школи?

(назвіть його і вкажіть, чому саме цей предметдля вас найбільш корисний).

  1. Які навчальні предмети, на вашу думку, можна було б не вивчати і чому?

  2. Який навчальний предмет потрібно було б, на вашу думку, додати до навчання і чому?

Методика №3. «Що найважливіше»

Мета: визначення уявлення учнів про якості ідеальної людини.

Порядок проведення: учням пропонуєтья написати якими особистісними характерисиками має володіти на їх думку ідеальна людина. Кількість написання особсистісних характеристик не обмежуєтья, учні зазначають усі можливі на їх думку варіанти.

Методика № 4. «Завершити речення»

Мета: виявити ставлення до моральних норм, які визначають окремі внутрішні якості (самокритичність, самостійність, справедливість, принциповість, чесність)

Порядок проведення: учням в досить швидкому темпі (щоб вони були змушені відразу дати найбільш звичну для них відповідь) пропонується завершити речення, що містить роздуми на теми моралі, або розповідь.

  1. Якщо, я знаю, що вчинив неправильно, то…

  2. Коли я маю сумніви, щодо прийняття правильного рішення, то…

  3. Вибираючи між цікавим, але необов’язковим і необхідним, але нудним заняттям, я звичайно…

  4. Коли у моїй присутності ображають людину, я…

  5. Коли брехня стає єдиним засобом зберегти гарне ставлення до мене, я…

  6. Якщо б я був на місці вчителя, то…

Методика № 5. « Що для вас є ідеалом щастя?»

Мета: вивчення моральних ідеалів особистості.

Порядок проведення: з учнями проводиться диспут про щастя. На початку диспуту їм пропонуються аркуші з текстом, у якому приведені різні «формули щастя» у вигляді афоризмів:

  1. Щастя – бути самим собою.

  2. Щастя – це коли тебе розуміють.

  3. Щастя – в праці.

  4. Щастя – бути таким, як всі.

  5. Найщасливіша людина та, яка потрібна людям.

  6. Щастя – в перемозі над собою, у самовдосконаленні.

  7. Щоб бути щасливим, потрібно жити правильно.

  8. Щастя – у боротьбі.

  9. Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, чи щасливий ти.

  10. Якщо хочеш бути щасливим – будь ним.

Кожному учаснику диспуту пропонується підкреслити три формули, які він готовий захищати, особливо виділивши ті, які найбільш імпонують йому.

Методика № 6. «Як вчинити?»

Мета: вивчити ставлення до моральних норм, які визначають принциповість особистості.

Порядок проведення: особливий інтерес підлітків викликають ситуації, в яких їм пропонується можливість обговорити варіанти рішення проблеми.

Учням зачитують наступне:

« В одному з молодіжних клубів був організований публічний диспут на тему «Мораль та її роль в сучасному суспільстві». Вас запрошують взяти у ньому участь. Буде обговорюватися питання про те, чи можлива об’єктивна моральна оцінка вчинків людей, чи існують критерії такої моральної оцінки. Ви повинні оцінити виступи та думки учасників дискусії, а саме – вказати як би ви вчинили, якщо б брали участь в цій дискусії: 1) утримаюсь від власного виступу; 2) попрошу слова з метою підтримати точку зору першого виспутаючого, більшості або меншості; 3) попрошу слова зметою підтримати точку зору другого виступаючого або більшості. Відповіді зазначте на аркушах.

Методика № 7. "Образ героя" 

Мета: виявити морально-етичні установки учнів, які є для них зразком наслідування.

Порядок проведення: учням пропонується вибрати із переліку ті морально-етичні установки, які необхідні на їх думку для образу героя.

влада - домінування над людьми та ресурсами;

досягнення - особистий успіх у відповідності з соціальними стандартами;

гедонізм - насолода, відчуття задоволення;

стимуляція - хвилювання і новизна;

самостійність - самостійність думки і дій;

універсалізм - розуміння, терплячість і захист інших людей та природи;

доброта - збереження і підвищення благополуччя близьких людей;

традиція - повага та відповідальність за культурні і релігійні звичаї, ідеї;

конформність - стриманість дій, які можуть нашкодити іншим і не відповідають соціальним очікуванням;

безпека - безпека і стабільність суспільства і себе.




    1. 2.2. Особливості інтересів та ідеалів підлітків

Пізнавальний інтерес підлітків виявляється в їх зацікавленні такою діяльністю, у процесі якої вони оволодівають змістом навчальних предметів, необхідними вміннями та навичками. Він є чинником успішного навчання і розвитку особистості школяра.

Сфера пізнавальних інтересів підлітків виходить за межі школи, набуває ознак пізнавальної самодіяльності — самостійного пошуку та набуття знань, формування корисних умінь і навичок. Вони надають перевагу пізнавальним заняттям і читанню книг, які відповідають їхнім інтересам, пробуджують інтелектуальне задоволення. Багато з них виявляють неабияке прагнення до самоосвіти, що є характерною особливістю цього вікового етапу.

Якщо у молодшому шкільному віці переважає безпосередній інтерес до нових фактів та явищ, пов'язаних з навчальним матеріалом уроку, то у молодшому підлітковому віці домінує інтерес до пізнання істотних властивостей предметів і явищ, а у старшому — починає формуватись інтерес до причинно-наслідкових зв'язків, з'ясування закономірностей і встановлення загальних наукових принципів, що пояснюють різні явища.

На пізнавальний інтерес підлітків впливають не тільки зміст навчального процесу, а й усі компоненти методичної системи вчителя (цілі навчального процесу, форми, засоби, методи навчання), стиль педагогічної діяльності (спрямованість основних зусиль на процес чи результат, співвідношення рефлексивності та інтуїтивності, раціональності та емоційності), які він обирає з урахуванням вікових особливостей підлітка.

Розвиток і зміцнення пізнавальних інтересів підлітків забезпечують:

— стимулювання їх активної розумової діяльності (творче використання методів проблемного навчання, а також репродуктивних методів);

— організація навчального процесу з урахуванням рівня розвитку учнів;

— створення в навчальному процесі сприятливої емоційної атмосфери;

— забезпечення спілкування підлітків між собою та з учителем у навчальному процесі.

Особливе значення для формування стійких пізнавальних інтересів у підлітків мають також організаційні елементи уроку (чітке формулювання мети вивчення нового матеріалу, порівняння з нею отриманих результатів, підбиття підсумків вивчення нового матеріалу, організація самоконтролю, самооцінювання, взаємооцінювання тощо).

Для підліткового віку характерний активний пошук об'єкта для наслідування. Ідеал підлітка — це емоційно забарвлений, такий, що переживається і внутрішньо сприймається образ, який служить для нього зразком, регулятором його поведінки і критерієм оцінки діяльності інших людей. Але дієвість ідеалу визначається не стільки розсудливою діяльністю підлітка, скільки силою його емоцій. Як ідеал часто виступає конкретна людина. Звичайно, це видатні люди, яскраві, героїчні особи, про яких він дізнається з книг, кінофільмів і рідше близькі люди, по відношенню до яких більшою мірою виявляється критичність. На психічний розвиток підлітка впливає статеве дозрівання. Однією з істотних особливостей особи підлітка є прагнення бути і вважатися дорослим. Підліток всіма засобами намагається санкціонувати свою дорослість, і в той же час відчуття повноцінної дорослості у нього ще немає. Тому прагнення бути дорослим і потреба у визнанні його дорослості гостро переживається.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка