Зміст Вступ ІІ. Дидактичні ігри : а Суть дидактичних ігор б Структура дидактичних ігор в Мета дидактичних ігор г Класифікація дидактичних ігор д Основні види



Сторінка4/4
Дата конвертації29.04.2016
Розмір0.79 Mb.
1   2   3   4

2-й ведучий

Ми врахували всі ваші старання,

Ви гарно пройшли через всі випробування

Тож журі вас вітає

Кінцевий результат повідомляє.

1-й ведучий

Слово надається журі



2-й ведучий

Ми дякуємо всім за гру. До побачення!


ГРА «ЩАСЛИВИЙ ВИПАДОК»

Мета: повідомити знання за темою «Геометрична і хвильова оптика», продовжити формування уміння застосовувати теоретичні знання для пояснення явищ природи; розвивати навички колективної роботи; прищеплювати інтерес до науки.

ХІД ГРИ                             

          Світло... Таке коротке й у той же час таке містке слово. «У слові «світло» вміщена уся фізика»,— говорив С. І. Вавилов.


Видатні мислителі і вчені усвідомлювали його фундаментальну роль у природі задовго до виявлення істинної природи світла. Ось лише деякі з них: Піфагор,Евклід, Птолемей, Декарт, Ньютон, Гюйгенс, Юнг, Френель. Усі вони дотримувалися різних точок зору, але разом з тим розуміли, що світло...

Чудный дар природи вечной,


Дар бесценный и святой.
В нем источник бесконечный
Наслажденья красотой.
Солнце, небо, звезд сиянье,
Море в блеске голубом,
Всю природу мирозданья
Ми лишь в свете познаем.

— Хто з оперних героїнь проспівав цей натхненний гімн світла? (Іоланта в однойменній опері П. І. Чайковського)



1-й гейм — «Заморочки з бочки»

1.   Кульковський   (прізвисько   блазня  Ганни  Іоановни)  доглядав за привабливою й милою дівицею. Одного разу у розмові сказала вона йому, що хоче знати ту особу, яку він найбільше любить.
Кульковський довго відмовлявся і, нарешті, на догоду дівчині обіцяв надіслати їй портрет тієї особи. Вранці одержала вона згорток з невеликим дзеркалом і, подивившись у нього, дізналася про його любов до неї.
Питання.  Яке фізичне явище використовував Кульковський для освідчення в любові? Сформулюйте закон, якому воно підкоряється.
2. Мильна бульбашка, кручена в повітрі, загоряється усіма відтінками кольорів, властивих оточуючим предметам. «Мильна бульбашка, мабуть, найвишуканіше "диво природи"»,— писав Марк Твен.
Питання. Яке явище робить мильну бульбашку гідним замилування? За якої умови можливе це явище? У якому порядку розташовуються кольори на плівці? Чому? (Інтерференція)
3.  — Що ти робиш, Миколко?
—    Дивлюся на комету, дядьку.
—    Для чого ж ти приставив до ока пістолет?
—    Як для чого? Хіба ви не знаєте, дядьку, що на комету потрібно дивитися озброєним оком?! (Анекдот)
Питання. Чого не розумів Миколка? Які оптичні прилади використовують для спостереження небесних тіл? (Біноклі, підзорні труби, телескопи) .
4. Питання. Що таке силует? Яке походження цього слова? (Середина XVIII ст. Французький міністр фінансів Етьєн де Силует закликав до розумної ощадливості і дорікав у надмірних витратах на портрети.)
5. Одного разу сусід побачив, що Молла поклав перед ослом замість трави друзки, і запитав:
—    Ай, Молла, хіба тварина може їсти друзки?
—    Я знаю, що не може,— відповів Молла,— але що мені робити? Трави немає, а бідний осел голодний.
—    Ти що ж, хочеш обдурити його?— запитав сусід.— Він не такий дурень, щоб замість трави є друзки.
—    Я не дозволю йому чинити так, як він хоче,— заперечив Молла.— Зараз він буде їсти.
Молла надяг ослу окуляри із зеленими скельцями.
Питання. Якого кольору здаватимуться предмети білого, синього, червоного кольорів через зелені окуляри? Чому? (Білі будуть здаватися зеленими, інші — майже чорними. Зелене скло — світлофільтр, що пропускає крізь себе світло зеленого кольору, світло будь-якого іншого кольору він не пропускає. Тому ми бачимо чорний колір.)

2 гейм — «Темна конячка»

1. Чому на заході сонце і небозвід біля горизонту забарвлюються в багряно-червоний колір? Які промені менше розсіюються? (Червоні)


2. Чому зірки мерехтять? (Світло зірок заломлюється в шарах нагрітого повітря, що безладно рухаються.)
3. Чи можна розпалити багаття за допомогою льоду? (Так. Слід ви: готовити лінзу — опуклу.)
4. Для захисту від сонячних променів найбільш практичні білі й червоні парасолі. Чому? (Вони відбивають видимі й інфрачервоні промені.)
5. Як можна пояснити розкладання білого пучка світла призмою на кольорові пучки? (Пояснюється це тим, що пучки різної кольоровості по-різному заломлюються призмою.)
6. Яке випромінювання називають ультрафіолетовим? (Випромінювання за фіолетовою частиною видимого спектра.)

3  гейм — «Чорна шухляда» (досвіди)

1. Як потрібно поставити плоске дзеркало на намальований квадрат, щоб вийшло зображення трикутника? Чотирикутника? П'ятикутника?


2. Скільки зображень предмета вийде між двома дзеркалами, якщо їх розташувати перпендикулярно одне до одного? Зменшити кут? Розташувати дзеркала паралельно одне до одного? (Якщо кут. 90° — три зображення; менше — більше 72° — 4; 60° — 5 і т. ін.)
3. Поясніть тьмяність дерев'яного бруска після його змочування. (Менше шорсткостей, менше розсіювання світла в просторі.)
4. Поясніть явище, яке ви будете спостерігати при швидкому обертанні кольорового вовчка. (Коли коло швидко обертається, очі не встигають побачити колір окремо. Ми бачимо результат змішування різних кольорів. Тому диск здається сірувато-білим, хоча насправді на ньому представлено 7 кольорів.)

4 гейм — «Простіше простого»

(жартівливі питання — серйозні відповіді)

1. Дифракція — це опозиційна фракція у Верховній Раді чи перелицювання фрака?


2. Інтерференція — це вторгнення іноземної армії чи збори аптечних працівників фірми «Ферейн»?

(5 гейм — «Далі, далі... так чи ні)

І команда
1. Для точного визначення показника заломлення речовини необхідне монохроматичне світло. (Так)
2. Якщо на ґудзик нанести штрихування, то його можна зробити перламутровим. (Так)
3. За допомогою мікроскопа добре розрізняють частинки, розміри яких порівняні з довжиною світлової хвилі. (Ні)
4. Кут заломлення завжди менше кута падіння. (Ні)
5. Забарвлення крил бабки можна пояснити дисперсією. (Ні)
6. Дисперсію можна спостерігати при проходженні білого світла через лінзу. (Так)
7. Якщо закрити половину лінзи, то вийде зображення тільки полони предмета. (Ні)
8. Кут падіння завжди дорівнює куту відбиття. (Так)
II команда
1. Кут падіння може бути менше кута заломлення. (Так)
2. Відмінності в кольорі пов'язані з довжиною хвилі. (Так)
3. Для далекозорої людини потрібні окуляри з розсіювальними лінзами. (Ні)
4. Кут заломлення завжди менше кута падіння. (Ні)
5. При інтерференції двох хвиль жодна з них не впливає на поширення іншої. (Так)
6. Повітряні бульбашки блищать унаслідок повного відбиття світла від границі вода — повітря. (Так)
7. Швидкість світла у вакуумі — найбільша в природі. (Так)
8. Будь-яка водойма, дно якої видно, здається глибше, ніж є насправді. (Ні)
Підсумок уроку
          Світло — «дивовижний дарунок природи вічної». А чи все робиться для того, щоб цей дарунок зберегти? На сьогодні існують дві глобальні екологічні загрози. Величезні запаси ядерної зброї у випадку їх використання можуть миттєво знищити все живе на Землі. Але навіть у випадку обмеженого використання цієї зброї в результаті неминучих пожеж нашу планету огорнуть щільні хмари сажі, що будуть пропускати 10-3 -10-8 від звичайного для нас світлового потоку. Це спричинить зниження температури, більшість вищих рослин і тварин загине.
         Інша екологічна загроза. У результаті діяльності людини в атмосферу викидається усе більше вуглекислого газу. Уже зараз його на 17 % більше, ніж на початку століття, а через 50 років його вміст подвоїться. Цей газ поглинає інфрачервоне випромінювання, температура постійно зростає (парниковий ефект). Глобальне потепління клімату призведе до зменшення площі територій, придатних до сільськогосподарської діяльності, а танення льодів північних морів й Антарктики стане трагедією для Землі. Не хотілося б закінчувати наш урок так похмуро. Світло щодня, щогодини дарує нам чарівні миттєвості «насолоди красою»!

Зразки ігрових вправ

Вправа « Підказка»

Всім відомо, як важливо в потрібний момент отримати дружню підказку. Але підказка потрібна не тільки тому, кому вона адресована, але й тому, хто її дає. В цьому ви переконаєтесь під час нашого наступного конкурсу „Підказка”.



Слова для конкурсу „Підказка”

сніг

Грім

Вітер

Блискавка

Туман

ГРам

Лінійка

Термометр

Терези

Амперметр

Динамометр

Ньютон

градус

Метр

Година

Кілограм

Літр

вогонь

Магніт

Лампочка

Мікроскоп

Двигун

Телескоп

місяць

Вода

Золото

Повітря

Ртуть

Залізо

ртуть

земля

сонце

Молекула

Електрон

Атом

речовина



Вправа « Великі відкриття»

Ведуча : Учасникам потрібно попарно зв’язати прізвище вченого і його відкриття



Архімед




Італійський вчений, який відкрив закон падіння тіл, винайшов перший телескоп

Блез Паскаль

Англійський вчений, який відкрив закони руху тіл, закон всесвітнього тяжіння

Отто фон Геріке

Давньогрецький вчений, який брав участь в Другій Північній війні,встановив правило важеля, відкрив виштовхувальну силу

Ісак Ньютон

Німецький фізик, який експериментально досліджував атмосферний тиск, провів досліди з «магдебурзькими півкулями»

Галілео Галілей

Італійський вчений, який вперше виміряв атмосферний тиск за допомогою ртутного барометра

Еванжеліста Торіччелі

Французький вчений, який встановив закон сполучених посудин


Вправа «Анаграма»

Учні одержують слова, які потрібно якнайшвидше розшифрувати



Анаграма

Слово

ИЛСА

Сила

АСМА

Маса

КИЗАФІ

Фізика

ХАНМІЕКА

Механіка

ЧОВНЕИАР

Речовина

МУКАЛЕЛО

Молекула

Вправа . Хто більше прочитає слів в слові?

Вчитель пропонує дітям фізичний термін, наприклад «динаміка». З літер цього слова необхідно скласти інші фізичні терміни або такі, що можуть бути зв’язані з фізикою, не додаючи нових літер. Літери, які є в запропонованому слові, можна використати один раз. Так, з літер слова «динаміка» можна скласти такі терміни: дина, динамік, аміак, камін, міна, дим.

Гру доцільно проводити з термінами, які погано запам’ятовуються та з літер яких можна скласти інші терміни. Якщо учнів поділити на дві групи, можна виявити переможця, По черзі з кожної групи учні піднімають руки і відповідають. Перемагає та група, яка складає більше слів. 

Вправа. Фізичні тематичні терміни.

Пропонуємо учням, які беруть участь у грі, записати на аркушах паперу фізичні терміни, які використовуються в даній темі. Це можуть бути назви явищ, прізвища вчених, назви фізичних величин, одиниці їх вимірювання, тощо. Через певний час вчитель припиняє записування слів і пропонує одному з учнів зачитати записані ним слова. Інші викреслюють ті назви, які повторюються в кількох учнів. Учень, в якого виявиться більше записаних термінів і яких немає в його товаришів буде переможцем.

Гру доцільно провести для розминки, наприклад, перед перевіркою якості знань учнів.

Вправа . Фізичне лото.

Для організації цієї гри на аркуші паперу записують великими літерами формули теми або розділу фізики. Потім аркуш розрізають так, щоб на кожній частині залишились літери, якими позначаються фізичні величини, риски дробів, тощо. Клаптики паперу переміщують на столі у двох екземплярах.

Вчитель викликає до столу двох учнів і пропонує скласти формули. Переможцем вийде той, хто краще знає формули. На виконання роботи відводиться певний час. Гру можна використати як один із способів перевірки знань формул.

Вправа . Хто краще розповість про фізичне явище?

Для організації гри створюємо дві команди. Членами однієї присвоюють парні номери - 2, 4, 6…, а другій – непарні: 1, 3, 5… і т. д. Учитель починає розповідь про фізичне явище і , коли буде закінчена думка, перериває розповідь. Потім пропонує продовжувати розповідь, наприклад, третьому номеру. Учень, що має третій номер, продовжує розповідь. Через деякий час учитель знову перериває учня і оголошує, що продовжує розповідь другий номер. Ось такі буде продовжуватись розповідь, поки явище не буде повністю розкрити.

Перемагає та команда. Члени якої цікавіше , більш науково розкриють зміст явища. Гру можна використати в класі на закріплення вивченого такого явища, наприклад, як дифузія.

Вправа . Чи знаєш ти фізичні прилади?

До столу викликають двох учнів. На столі стоять прилади, які були використані для демонстрації фізичних явищ, процесів, тощо при вивченні розділу фізики. Один з викликаних учнів розповідає про прилад та нагадує, що можна продемонструвати з його допомогою. Другий відшукує цей прилад на столі і виконує демонстрацію. Учнів треба поділити на команди. Тоді наступна розповідь учня з другої команди, а демонстрація – з першої. Якщо хтось із учнів не зуміє виконати демонстрацію, його може замінити інший член тієї ж команди.

Виграє команда, яка менше зробить помилок та обійдеться оптимальним числом учасників гри. Гру можна використати на узагальнюючому уроці.

Вправа «Снігова лавина»

Алгоритм гри: слово - речення – запитання – відповідь.

Учитель звертається до учня і говорить «слово».

Той промовляє слово яке стосується теми уроку, і говорить «речення»

Другий учень складає речення з цим словом.

Третій учень придумує запитання до цього речення,

Четвертий відповідає на нього.

Приклад «Снігової лавини» у таблиці.



Слово

Лінза

Речення

Прозоре тіло, обмежене з двох боків сферичними поверхнями

Питання

Які типи лінз бувають

Відповідь

Опуклі(збиральні) і увігнуті(розсіювальні)

Слово

Розсіювальна лінза

Речення

Лінза, що посередині тонша, ніж по краях

Питання

Яке зображення може давати розсіювальна лінза

Відповідь

Уявне, зменшене, пряме, розміщене по той самий бік від лінзи, що й предмет



Висновок

В ході ігрової діяльності у них проявляються терпіння та наполегливість, тобто ті якості, яких їм не вистачає при систематичній підготовці домашнього завдання.

Захопившись грою, учні не помічають, що вчаться, запам’ятовують нове,

орієнтуються в незвичайних ситуаціях, а також поповнюють запас своїх понять, уявлень, розвивають фантазію. Ігрові елементи дають змогу вчителям

зацікавити учнів і протягом досить тривалого часу підтримувати їхній інтерес до складних питань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах

зосередити увагу дітей не завжди вдається. Більш ніж у будь-якій іншій

діяльності, в колективній грі виявляються особисті якості кожного, формуються стосунки з ровесниками.

Ігри важливо проводити систематично й цілеспрямовано на кожному

занятті, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру накопичення в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, розвитку логічного мислення, виховання кмітливості, самостійності, тобто таких якостей інтелектуальної сфери, які характеризують творчу особистість.

Не можна сказати, що використання ігрових ситуацій на уроці дає можливість учням оволодіти фізикою “легко і щасливо”. Легких шляхів в науку не має. Але необхідно використовувати всі можливості для того, щоб учні вчилися з інтересом, щоб відчули смак фізики, її можливості в удосконаленні розумових здібностей, подоланні труднощів. Адже формальне засвоєння знань з будь-якого предмета, в тому числі і фізики, великої користі не приносить. Життя вимагає сформованого певною мірою фізичного мислення і очевидно, що до цього найкоротший шлях через емоційність, творчість у навчанні. Саме через творчість, через ігрові форми навчальної діяльності можна зацікавити учнів, активізувати його діяльність на уроці, що в кінцевому випадку приведе до формування стійкого пізнавального інтересу до фізики. Інтерес створює певну установку на засвоєння нових знань з фізики: знання потрібні не для того, щоб “повернути їх учителю у тому ж вигляді”, а для того, щоб застосувати їх у нових умовах, пояснити незнайоме, незрозуміле явище

Впроваджуючи ігрові моменти у навчання, можна переконатися, що вони розвивають пам’ять, справедливість, збільшують уяву, вчать цінувати час, виховують увагу, швидкість реакції, що дає змогу широко застосовувати їх з навчально-виховною метою.
Елемент нестандартності підвищує інтерес, викликає неприховану радість. Вирішальним фактором у виникненні інтересу до предмету є “цікаве викладання матеріалу”, тобто таке викладання матеріалу, при якому присутнє створення проблемних ситуацій, виконання завдань творчого характеру, практичних завдань – все, що сприяє створення на уроці умов для виявлення індивідуальних якостей учня.
Для успішної організації і проведення дидактичних ігор на заняттях з фізики вчитель повинен систематично підвищувати свій науково-методичний рівень. Треба завжди пам’ятати, що завоювати довіру і інтерес учнів зможе лише той учитель, який буде разом з ними творчо співпрацювати. Вчитель завжди повинен пов’язувати теорію з практикою. Завдання учителя якраз полягає в тому, щоб однаково і нероздільно йшло накопичення теоретичних знань і практичних умінь та навичок. Обрання теми дидактичної гри, підбір завдань складності, широке використання ініціативи учнів і створити єдину, глибоко продуману систему роботи на уроці фізики, яка забезпечить високу її ефективність.

Таким чином, гра є своєрідним поштовхом для творчого пошуку нових



навчальних технологій, що забезпечують інтенсифікацію навчального процесу.

Література


    1. Газета « Фізика» вид .Шкільний світ № 27 2009 р.

    2. Газета « Фізика» вид .Шкільний світ №16-17 2005 р.

    3. Горбань М.М. На уроці та після ... /Фізика, ігри, розваги. – Чернігів, Десна. 1992. – 112 с.

    4. Кириченко І. В. Кириченко Н. І. «З досвіду проведення предметних тижнів в сільській школі»

    5. Позаурочна робота з фізики.- Х.: Вид.група . « Основа».2007

    6. Тимочків М.І., М’ялковська О.Я. Дидактична гра на уроках фізики у 7-9 класах: Навч. пос. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 152 с.



сценарий выпускного


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка