Зміст Вступ 6 розділ 1 методологічні основи організації управління комунальним господарством 11



Сторінка10/10
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.99 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

3.3. Шляхи підвищення ефективності управління комунальним підприємством


Зарубіжний досвід функціонування житлово-комунального сектору показує, що його використання у вітчизняній практиці повинно бути ретельно продуманим і обґрунтованим. При цьому особлива увага повинна приділятися залученню в сферу житлово-комунального господарства професійного бізнесу і розвитку конкуренції як потужного стимулюючого ресурсу, що не вимагає додаткових бюджетних витрат.

Ефективна система функціонування ЖКГ буде створена тільки в тому випадку, якщо кожний із власників буде обирати на конкурсній основі саме ту управляючу компанію, яка в межах виділених фінансових ресурсів забезпечить найкраще утримання об'єктів житлово-комунального господарства і надання житлово-комунальних послуг населенню. Світова практика показує, що саме реалізація такої схеми дозволяє мінімізувати вартість утримування житлової нерухомості і створити комфортні і безпечні умови проживання.

Отже, для ефективного реформування системи управління житлово-комунальним господарством, потрібно виконати наступні основні завдання:

- розкрити системний характер надання житлово-комунальних послуг населенню міста;

- узагальнити зарубіжний досвід оцінки ефективності функціонування житлово-комунального господарства;

- оцінити результати функціонування житлово-комунального господарства в м. Києві;

- виявити та описати проблеми функціонування сучасного житлово-комунального господарства;

- сформувати стратегію підвищення ефективності функціонування житлово-комунального господарства в місті;

- обґрунтувати та побудувати модель узгодження інтересів виробників і споживачів житлово-комунальних послуг;

- розробити концепцію ефективного впровадження тарифно-цінового механізму надання житлово-комунальних послуг.

Необхідність розвитку професійного управління житловим фондом з метою створення цивілізованого ринку цих послуг є підставою для розробки бізнес-моделі управляючої організації як перспективної форми утримання житлового фонду регіону, що відображає технологію управління домоволодіннями і дозволяє забезпечити належну якість їх утримання. Впровадження розробленої моделі буде забезпечувати відповідний рівень ефективного господарювання.

Запропонована бізнес-модель повинна відображати технологію професійного управління багатоквартирними житловими будинками і включає наступні компоненти:

1. Технологія ведення бізнесу. Це професійне управління житловими об'єктами - спеціалізована (відособлена від функцій власника) підприємницька діяльність із організації належного утримання житлового фонду, якісного обслуговування мешканців і розвитку об'єктів нерухомості в житловій сфері.

2. Організаційна структура, вона являє собою підсистему управляючої житлової організації, що складається зі структурних ланок і функцій, які забезпечують реалізацію управлінських рішень для досягнення основних цілей діяльності.

3. Організація праці персоналу.

4. Схема договірних відносин. Бізнес із управління житловими об'єктами включає організацію взаємин із власником, підрядниками, постачальниками комунальних послуг та мешканцями будинків.

5. Контрольні параметри оцінки бізнесу. Під результативністю бізнесу в даному випадку розуміється задоволення власника (замовника) і споживачів (мешканців), що призводить до збільшення обсягу замовлень і, отже, прибутковості бізнесу.

Я вважаю, що основним альтернативним варіантом утримання і експлуатації житла, а також реалізації права громадян щодо їх участі у місцевому самоврядуванні, є формування об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та надання власникам можливості вільного вибору способу управління належного їм житла.

Враховуючи те, що процеси асоціювання власників житла сьогодні потребують певного спонукання з боку районної та міської влад, вважаю потрібним для перспективи створення ОСББ:

1. Підготувати необхідні розпорядчі документи щодо:

- організації створення об'єднань співвласників у новозбудованих будинках та передачі їм на баланс основних фондів;

- ініціювання реорганізації житлово-будівельних кооперативів в об'єднання співвласників багатоквартирних будинків;

- зобов'язання районних у м. Києві державних адміністрацій, як уповноважених осіб власників будинку та окремих житлових та нежитлових приміщень, створити ініціативні групи по скликанню установчих зборів для створення ОСББ в будинках комунальної власності територіальних громад районів м. Києва;

2. Забезпечити проведення установчих зборів для створення ОСББ в будинках, визначених графіками створення у 2010 році об'єднань співвласників багатоквартирних будинків житловому фонді районів м.Києва.

3. Провести роботу по визначенню та спрощенню порядку проходження процедури створення, реєстрації та передачі основних фондів та земельних ділянок на баланс новостворених ОСББ.

4. При формуванні бюджетного процесу на 2011 рік та формуванні програм по капітальному ремонту житлових будинків комунальної власності, першочергову перевагу надавати житловим будинкам, мешканці яких надали згоду на створення ОСББ.

5. Провести роботу по створенню консультаційних центрів для надання методичної підтримки у стимулюванні процесів створення ОСББ при районних у м.Києві державних адміністраціях.

6. Забезпечити проведення заходів з навчання голів ОСББ, залучаючи до цього, як кошти міського і районного бюджету, так і власні кошти об'єднань;

7. Організувати співпрацю з органами самоорганізації населення та іншими громадськими організаціями щодо консолідації зусиль на активізацію та стимулювання процесів створення ОСББ;

8. Постійно проводити широку роз'яснювальну роботу у засобах масової інформації та серед населення щодо підвищення свідомості населення, спонукання його до участі в утриманні власного житла, запровадження ринкових відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг та ощадливого використання енергетичних ресурсів.

Основними умовами для стабілізації фінансового стану та забезпечення беззбиткової діяльності підприємств житлово-комунального господарства є необхідність забезпечення розвитку конкурентних принципів управління і обслуговування житла та впровадження збалансованої тарифної політики. Для досягнення наміченої мети необхідно:

1. На базі одного з районів міста провести експеримент щодо роз'єднання функцій з управління та обслуговування житла, організації роботи обслуговуючої компанії та забезпечення прозорого відбору виконавців житлово-комунальних послуг на конкурсних засадах. При цьому, для успішного впровадження такого експерименту найголовнішою умовою є необхідність забезпечення достатніх джерел існування усіх учасників ринку надання житлово-комунальних послуг;

2. Продовжити роботу по впровадженню економічно обґрунтованих тарифів не житлово-комунальні послуги та створити умови для спрямування прибутку на технічне переоснащення житлового фонду та впровадження енергозберігаючих технологій;

3. Створення ефективної системи управління недержавними об'єднаннями і організаціями та контролю за їх діяльністю.

При цьому, стратегічними напрямками роботи міської влади у подальшій реалізації реформування житлової галузі залишатимуться:

- створення стимулюючих умов для беззбиткової роботи ОСББ в м.Києві (впровадження ефективної тарифної політики та уникнення причин виникнення різниці в тарифах і нарахуваннях на житлово-комунальні послуги);

- створення ефективного механізму фінансування капітального ремонту і оновлення житлового фонду;

- визначення виробників і виконавців комунальних послуг в житловому фонді;

- подальше удосконалення нормативно-правової бази для врегулювання діяльності приватного сектору в галузі житлово-комунального господарства;

- забезпечення ефективної та прибуткової діяльності підприємств галузі та створення умов для зацікавленості впровадження інноваційних проектів по зменшенню технологічних витрат та втрат ресурсів, впровадженню прогресивних технологій.

- підвищення свідомості населення, спонукання його до участі в утриманні власного житла, запровадження ринкових відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг та ощадливого використання енергетичних ресурсів;

- забезпечення ефективної бюджетної підтримки житлово-комунальної галузі не тільки для впровадження енергозберігаючих технологій, а й для ремонту і переоснащення виробничих фондів, мереж та обладнання.

- визначення правового статусу земельних ділянок прибудинкових територій, що передаються на баланс новоствореним об'єднанням;

- створення ефективного механізму контролю за діяльністю об'єднань та недержавних організацій. [53]



Результативність відображає ступінь досягнення цілей, поставлених власником, по суті це те, що одержують мешканці - поліпшення умов проживання, тощо.

За останні роки в житлово-комунальному господарстві м. Києва накопичилося багато проблем, які потребують негайного вирішення. Якщо не вжити своєчасних заходів щодо їх вирішення можливе погіршення стану житлового фонду та основних фондів підприємств, збільшення витрат енергоносіїв, кількості аварійних випадків в інженерних системах, збільшення обсягів капітальних і поточних ремонтів, а також внаслідок цього - зростання собівартості послуг, подальший спад прибутковості підприємств, зниження якості житлово-комунального обслуговування населення, збільшення видатків з місцевих бюджетів.

Сьогодні населення потребує управління підприємствами комунального господарства на основі системного підходу до надання комунальних послуг. Управління на засадах методології процесного та системного підходів з урахуванням тенденцій до широкого впровадження організаційно-проектних рішень дає змогу здійснити перетворення в територіальному розвитку.

Упровадження системи управління якістю послуг на основі міжнародних стандартів забезпечує визначення підходів до побудови систем управління якістю комунальних підприємств з урахуванням національної специфіки щодо законодавства, економіки, суспільних традицій. Використовуючи досягнення науки, практики мають змогу враховувати стрімкі зміни економічного та політичного життя, які ставлять нові вимоги до діяльності підприємств комунального господарства.

Реалізація концептуальних основ розвитку ЖКГ спрямована на підвищення надійності функціонування комунальної містообслуговуючої сфери, її інвестиційної привабливості, підвищення якості житлово-комунального обслуговування, ефективності і надійності роботи систем газо-, енерго-, тепло-, водопостачання, водовідведення, транспорту і дорожнього господарства.

Розроблені концептуальні пропозиції є підґрунтям для формування стратегії і визначення основних напрямів діяльності органів місцевого самоврядування із забезпечення міськими послугами населення і підприємств міста. Зростання ролі стратегічних визначень у практиці планування розвитку міст викликано багатьма причинами, серед яких найважливішими є: ускладнення зовнішнього середовища; посилення невизначеності і ризику у підприємницькій та іншій діяльності; посилення економічної конкуренції міст; зростання ролі регіонального і місцевого рівнів прийняття рішень; криза теорії і практики планування й управління територіями.


Висновки


Отже, житлово-комунальне господарство, де зайнято близько 1 млн. осіб і зосереджено майже 25% основних засобів, задіяних в економіці держави, значною мірою визначає умови життя населення, розвитку регіонів і рівень господарства країни в цілому. Проблеми галузі не тільки впливають на розвиток регіонів, але й викликають соціальну напруженість у суспільстві. Серед основних проблем ЖКГ можна назвати накопичення дебіторської та кредиторської заборгованості. Серйозними проблемами є незадовільний технічний стан основних фондів (більше 30% водопровідно-каналізаційних та теплових мереж знаходяться в аварійному стані), а також використання морально застарілого обладнання та технологій. Питомі витрати матеріальних та енергетичних ресурсів у 2-3 рази перевищують аналогічні показники розвинених країн Європи. Відповідно, високою є собівартість послуг, що призводить до збитковості переважної більшості комунальних підприємств.

Як показало наше дослідження, сфера житлово-комунального господарства є однією з найбільш недофінансованих, а значить і проблемних галузей нашої держави. Потрібно почати з того, щоб погасити борги населення перед ЖКГ. Але давайте помислимо об'єктивно, якщо громадяни не платять за комунальні послуги, то скоріше всього якість цих послуг не відповідає їх ціні. Тобто потрібно підняти якість надання послуг населенню. Як було сказано вище, що більше 30% водопровідно-каналізаційних та теплових мереж знаходяться в аварійному стані, для їх заміни потрібні кошти, які можна отримати від населення або погашенням боргів населення перед ЖКГ або підвищенням тарифів. Останнє в свою чергу потягне за собою обурення серед населення та нові борги, бо не всі громадяни зможуть чи захочуть оплати нові тарифи на комунальні послуги. Результати цього ми могли спостерігати на протязі останніх років. Навіть найнаївніші громадяни вже зрозуміли і переконалися, що підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги зовсім не гарантує поліпшення якості останніх. От і виникає постійне замкнене коло проблем: нема грошей - немає якості, немає якості - немає грошей!. А тому ідея реформувати житлово-комунальне господарство стає чимдалі актуальнішою.

Система постачання тепла в квартири в нашій державі має великі втрати енергії від постачальника до споживача. Іншими словами: котельня виробила певну кількість тепла, а до споживача дійшло на 30% менше, решта просто відійшла в навколишнє середовище. Тобто відбулися втрати «на рівному місці» без користі для будь-якої сторони і для природи. Сьогодні дві третини котелень мають ККД нижче від 80%, третина - нижче від 60%, а десята частина - нижче від 40%. Втрати в 70% українських систем теплопостачання становлять 20-60%.

Перспективним напрямом розвитку механізму управління ресурсозбереженням у ЖКГ є реалізація концесійних відносин. Доведено, що концесійний конкурс повинен стати необхідною умовою їх реалізації у ЖКГ регіону. Застосування концесійних схем забезпечить залучення значних обсягів фінансових ресурсів для оновлення основних фондів та сприятиме формуванню конкурентного ринку житлово-комунальних послуг.



Найважливіше завдання реформи ЖКГ - не просто змінити пропорції навантаження з оплати послуг між населенням і бюджетом, а й перетворити споживача на покупця, наділеного ринковими правами.

Список використаних джерел


  1. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – №11. – С. 3 302.

  2. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – №11. – С.458

  3. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року N 280/97ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 18 вересня 2008 року N 520VI

  4. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про відходи» від 5 березня 1998 року N 187/98ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 грудня 2004 року N 2290IV

  5. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року N 1875IV

  6. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Загальнодержавну програму "Питна вода України" на 2006 2020 роки» від 3 березня 2005 року N 2455IV

  7. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року N 4004XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 28 грудня 2007 року N 107VI

  8. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про захист прав споживачів» від 1 грудня 2005 року N 3161IV(нова редакція) // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 1 грудня 2005 року N 3161IV

  9. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про міський електричний транспорт» від 29 червня 2004 року N 1914IV

  10. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про житловий фонд соціального призначення» від 12 січня 2006 року N 3334IV

  11. ЗАКОН УКРАЇНИ « Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004 2010 роки» від 24 червня 2004 року N 1869IV

  12. Постанова КМУ від 21 липня 2005 р. N 631 « Про затвердження Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг»

  13. Постанова КМУ від 19 березня 2008 р. N 225 « Про затвердження Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства, в тому числі на здешевлення залучених з цією метою кредитів» // Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 5 листопада 2008 року N 975

  14. Постанова КМУ від 23 грудня 2004 р. N 1735 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом»

  15. Постанова КМУ від 27 серпня 2008 р. N 741 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми першочергового забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, на період до 2010 року»

  16. Постанова КМУ від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» // Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року N 1268

  17. Постанова КМУ від 3 жовтня 2007 р. N 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією»

  18. Амброзевич П.С. Кульменко Л.Г. Основні напрями вдосконалення регулювання діяльності суб‘єктів природних монополій у житлово-комунальному господарстві // Вода і водоочисні технології. – 2005. № 1. с. 23 27

  19. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. К.: НІОС. – 2002. – 608 с.

  20. Гавриленко В.О. Інноваційне реформування житлово-комунальної сфери // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. № 7 – 8.

  21. Гавриличенко Є.В. Сучасна парадигма механізму функціонування житлово-комунального господарства // Збірник «Комунальное хазяйство городов», №78, 2008 г., с. 192 197

  22. Галушко А.В., Харківський національний економічний університет Сучасний стан житлово-комунального господарства та проблеми розвитку // Коммунальное хозяйство городов, Научно-технический сборник №77, 2007

  23. Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посіб. — К: КНЕУ, 2000. — 360 с

  24. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 480 с.

  25. Гринюк Р.Ф. Правовой статус коммунальных предприятий в Украине / Инт экономико-правовых исследований НАН Украины. – Донецк, 2001. – С.73.

  26. Гура Н.О. Облік у житлово-комунальному господарстві: теорія і практика. – К.: Знання, 2006. – 351 с.

  27. Драган І.В. Організація виробництва і реалізації житлово-комунальних послуг як об’єкт тіньових відносин // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – №15. – С.3639.

  28. Драган І.О. Шляхи і варіанти застосування інноваційних заходів розвитку житлово-комунального господарства // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – №18. – С.4144.

  29. Забаштанський М.М. Джерела формування фінансових ресурсів підприємств комунального господарства // Актуальні проблеми економіки. – 2005. № 6. – с. 25 – 29.

  30. Економіка міського господарства / Т.П.Юр’єва, В.О.Костюк, В.А.Бардаков та ін. – Харків: ХДАМГ, 2002. – 672 с.

  31. Жаліло Я., Венцковський Д., Цихан Т. Відділ соціальної та економічної стратегії.

  32. Кардашевский В., Бондаренко А. Повышение производительности: европейский подход//Вопр. экономики. — 2000. — № 11. — С. 35—40.

  33. Кириленко О.П. Місцеві податки України (історія, теорія, практика) – К.: НІОС, 2000. – с. 384.

  34. Коваль Я.В. Регіональна економіка: Навч. посібник/ Я.В. Коваль, І.Я. Антоненко. К.: Професіонал, 2005. 268 с

  35. Котлер Ф. Маркетинг и менеджмент. — СПб: Питер Ком, 1998. — 896 с.

  36. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. – К.: Тво „Знання”, КОО, 1999. – 487 с.

  37. Лега Ю.Г., Качала Т.М., Чечетова Н.Ф. Вдосконалення управління житлово-комунальним комплексом України в сучасних умовах розвитку національної економіки. Черкаси: ЧДТУ, 2003. – 219 с.

  38. Мізік Ю.І. Моделі аналізу фінансового стану житлово-комунальних підприємств регіонів України // Збірник «Коммунальное хозяйство городов» , № 83 , 2008, с.194202

  39. Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М: Дело, 1992. - 702 с.

  40. Онищук Г. Житлово-комунальна реформа – основа соціально-економічного розвитку населених пунктів // Схід. – 2001. – №5(42). – С.2832.

  41. Перелік проектів нормативноправових актів, що підлягають розробленню з метою реалізації Основних напрямів прискорення реформування житлово-комунального господарства // Офіційний сайт Міністерства з питань житлово-комунального господарства України. http://www.minjkg.gov.ua.

  42. Петрова Е.Ф., Шапиро М.Д. Развитие конкуренции в сфере обслуживания жилищного фонда. – М.: Фонд "Институт экономики города", 2002. – 92 с.

  43. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Підручник/ Д.М. Стеченко. К.: Вікар, 2006. 396 с

  44. Стратегічний план роботи Міністерства з питань житлово-комунального господарства України // Підготовлено на виконання доручення Кабінету Міністрів України (протокол №34 від 09.07.2008 р.) у відповідності до Концепції удосконалення системи прогнозних і програмних документів з питань соціально-економічного розвитку України (розпорядження КМУ від 04.10.2006 р. №504р), Київ ,2008

  45. Сидоренко А.К. Стан житлово-комунального комплексу в Україні // Галицькі контракти. – 2005. – №11. – С.2428.

  46. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. Вид 2ге, доповн. і переробл. – Луцьк: Ред. вид. від. „Вежа” Волин. держ. унту ім.. Лесі Українки, 2001. – 456 с.

  47. Таукешева Т.Д. Реформування житлово-комунального господарства – шлях до забезпечення сталого функціонування міста// Коммунальное хозяйство городов: Науч. техн. сб. Вып 71. – К.:Техніка, 2006. – С.214223.

  48. Тищенко А.В. Заборгованість перед ЖКС // Газета 2000. – 2006. – №8. – С.1518

  49. Чиж В. Формування економічно обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги // Економіст. – 2007. – №8. – С.4951.

  50. Шаповаленко С.М. Соціально-економічна реструктуризація житлово-комунальної сфери в умовах ринкової економіки // Збірник «Комунальное хозяйство городов», №82, 2008 г., с. 8085

  51. Офіційний інтернет-сайт Державного комітету статистики України http://www.ukrstat.gov.ua

  52. Офіційний сайт Міністерства з питань житлово-комунального господарства України. http://www.minjkg.gov.ua.

  53. Офіційний веб-портал Київської міської ради. http://www.kmv.gov.ua.

  54. Відділ реформування управління ЖКГ. http://jkg.at.ua/


Додатки


Додаток А



Додаток Б

Механізм функціонування житлово-комунального господарства з економічної точки зору



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка