Зміст Вступ 3 розділ І примирення як засіб мирного врегулювання міжнародних спорів 8



Сторінка1/7
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.82 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7


Зміст

Вступ 3

РОЗДІЛ І Примирення як засіб мирного врегулювання міжнародних спорів 8

І.1. Поняття, суть і зміст процедури примирення як засобу мирного врегулювання міжнародних спорів 9

І.2. Примирення як допоміжний засіб мирного врегулювання міжнародних спорів 29

РОЗДІЛ ІІ Порядок формування та процедура функціонування примирних комісій 51

ІІ.1. Формування, мета і завдання примирних комісій 53

ІІ.2. Процедура функціонування примирних комісій 60

ІІ.3. Примирення в рамках ОБСЄ 70



Висновки 77

Список використаних джерел 80


Вступ


З часів закінчення Другої світової війни і до сьогодні мало місце близько 150 війн та локальних збройних конфліктів, в яких загинуло близько 20 млн. людей, включаючи такі великі, наприклад, як війни Ізраїлю із сусідніми арабськими державами, участь СРСР у громадянській війні в Афганістані, війна західних країн проти Іраку, збройне втручання країн Заходу в громадянську війну в Югославії, а також збройні конфлікти в Закавказзі, Молдові і Чечні [18, c.62].

Тільки у 80-х роках на Землі палахкотіло полум'я 22 війн, 85% їх жертв склало цивільне населення. Не дивлячись на те, що поки що вдавалося уникнути третьої світової війни, на планеті постійно відбуваються війни, міжнародні та внутрішні збройні конфлікти. Війна, як форма колективного насилля завжди мала вплив на життя народів та держав. Але в останні роки конфлікти стали більш частими та довготривалими, інколи створюючи безвихідні ситуації, завдаючи значної шкоди цивільним об'єктам та страждань цивільному населенню.

Водночас міжнародне співтовариство напрацювало і використовує певні механізми у збереженні міжнародного миру і безпеки. Сукупність цих механізмів називається правом міжнародної безпеки. Воно містить у собі правові способи, що відповідають основним принципам міжнародного права, спрямовані на забезпечення миру і застосування державами колективних заходів проти актів агресії, що загрожують миру і безпеці. До міжнародно-правових способів забезпечення міжнародної безпеки належать: мирні способи вирішення спорів; загальна і регіональна безпека (колективна безпека); роззброювання; заходи для ослаблення напруженості і припинення гонки озброєнь; заходи для запобігання ядерній війні; неприєднання та нейтралітет; заходи для припинення актів агресії (самооборона); дії міжнародних організацій; нейтралізація і демілітаризація територій (ліквідація військових баз); створення зон миру в різних районах земної кулі; заходи для зміцнення довіри між державами [47, c.102].

Незважаючи на наявний широкий перелік способів підтримки міжнародного миру і безпеки, у міжнародному житті нерідко в результаті зіткнення інтересів виникають конфліктні ситуації між державами.

У другій половині XIX ст. перед європейськими державами виникло питання необхідності отримання гарантій виконання зобов’язань сторонами з метою зміцнення економічних і політичних відносин, а тому наприкінці XIX - на початку XX ст. у практиці держав поширилося підписання багатосторонніх угод щодо врегулювання цих питань. У нашій країні, так само як і в інших країнах, чимало досліджень й окремих статей, присвячених проблемі мирного розв’язання міжнародних спорів, з’явилось саме після Другої світової війни.

Для більш детального аналізу процесу примирення як засобу врегулювання міжнародних спорів мною була вибрана саме ця тема роботи.



Об’єкт дослідження: примирення в міжнародному праві.

Предмет дослідження: використання примирення для корисного вирішення конфліктів на міжнародному рівні.

Мета роботи: дослідити та оцінити різні методи примирення та взагалі, вирішення міжнародних спорів.

Метод дослідження в роботі вибраний пошуковий по наявній методичній, історичній та правовій та науковій літературі із аналізом знайденого матеріалу та висновками по закінченні роботи. В роботі також використані матеріали із офіційних сайтів представництв та відомств України та інших держав.

У роботі використано методи спостереження та узагальнення наукової абстракції і структурно-функціонального підходу до проблеми (РОЗДІЛ І і РОЗДІЛ ІІ). Для визначення процедур формування та функціонування примирних комісій використані методи спостереження, порівняння та обґрунтування (РОЗДІЛ ІІ і ІІІ).

Актуальність теми роботи в першу чергу полягає в тому, що примирення в міжнародному плані є дуже актуальним в наші дні, оскільки сучасний рівень озброєння держав дозволяє винищити цілий народ за досить короткі строки, а наслідки цього будуть відображатись на майбутніх поколіннях дуже довго. Також потрібно врахувати той фактор, що ресурсів на нашій планеті залишається дедалі менше і сильні держави починають атакувати слабші задля завоювання території з ресурсами. Таку політику проводить зокрема США.

За підрахунками інститутів, що займаються питаннями воєнної історії, з часу закінчення другої світової війни було тільки двадцять шість днів абсолютного миру. Аналіз конфліктів за ці роки свідчить про збільшення кількості міжнародних збройних конфліктів, які при сформованих умовах взаємозв'язку і взаємозалежності держав і різних регіонів, здатні до швидкої ескалації, перетворення у великомасштабні війни з усіма їхніми трагічними наслідками.

Дана тема на сьогодні є відносно мало досліджуваною, оскільки серйозність наслідків війн росте в геометричній прогресії з плином часу, особливо це стало помітним у середині ХХ ст. Це є свідченням на користь того, що варто розглядати і вивчати особливості всіх сучасних форм збройної боротьби - від невеликих збройних сутичок до широкомасштабних збройних конфліктів. Мета такого дослідження полягає в тому, що воно сприятиме пошуку ефективних науково-обгрунтованих способів запобігання даним конфліктам, а якщо цього не вдається зробити, то локалізації і припинення на більш пізніх етапах їхнього розвитку.

Завданням для виконання роботи є висвітлення таких основних питань як:

1. Загальний аналіз поняття «примирення» в міжнародному плані.

2. Визначення місця примирної процедури в системі засобів мирного врегулювання міжнародних спорів.

3. Проаналізувати порядок створення та функціонування міжнародних примирних комісій.

4. Зробити висновки по дослідженні.

Дана робота складається із вступу, трьох основних складних розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків. РОЗДІЛ І містить теоретичну частину для вирішення завдань дослідження і складається із двох підрозділів. В них охарактеризоване поняття «примирення», його суть і зміст. РОЗДІЛ ІІ є аналітично-практичним і містить в собі загальну характеристику діяльності примирних комісій. Порядок їх створення та функціонування на різних рівнях, при вирішенні міжнародних спорів. В додатках наведені додаткові доповнюючі матеріали, винесені з дипломної роботи.

Теоретична та практична цінність роботи полягає в наявності теоретичного матеріалу по дослідженню, відсіяного з-поміж іншого в процесі пошуку інформації по темі, та в наявності практичного матеріалу, знайденого в багатьох міжнародних актах, таких як: 1-ша Гаазька конвенція про мирне вирішення міжнародних спорів від 5(18) жовтня 1907 p., Загальний акт про мирне вирішення міжнародних спорів від 28 вересня 1928 р. з поправками, які внесено Генеральною Асамблею ООН 28 квітня 1949 р., Манільська декларація про мирне вирішення міжнародних спорів, яку прийнято в рамках ООН 15 листопада 1982 р., Декларація Організації Об'єднаних Націй від 5 грудня 1988 р. про запобігання й усунення спорів і ситуацій, які можуть загрожувати міжнародному миру і безпеці, і про роль ООН у цій сфері та деякі інші. На особливу увагу заслуговує Довідник ООН з мирного розв'язування спорів між державами, рекомендований до опублікування сесією Спеціального комітету зі Статуту ООН і посилення ролі цієї організації, з лютого 1991 р.

[1-6]

  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка