Зміст Вступ 2 розділ І теоретичні аспекти позашкільних форм навчання фізичній культурі 5



Скачати 374.18 Kb.
Сторінка4/4
Дата конвертації15.04.2016
Розмір374.18 Kb.
1   2   3   4

ІІ.2. Вплив позашкільних форм занять фізичними вправами на всебічний розвиток дитини


Відомо, що навіть при якісному проведення уроків їх безпосередній вплив на розвиток учнів недостатній. Науковим дослідженням встановлено, що урок фізкультури забезпечує в середньому лише 11 % гігієнічної норми рухливої активності школяра. У зв’язку з цим, необхідно збагачувати і правильно поєднувати різні форми фізичного виховання учнів і фізкультурно-оздоровчої роботи.

Позашкільна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках.

У позашкільній роботі з фізичного виховання широко використовуються туризм і спорт.

Туризм – це різноманітні за формою, змістом і тривалістю походи та подорожі, спрямовані на активний відпочинок, фізичний розвиток, загартування, пізнання рідного краю. З учнями молодших класів проводяться переважно прості форми подорожей, передусім поширений туризм вихідного дня. Це невеликі одноденні походи за добре вибраним і перевіреним маршрутом. В такому поході слід поєднувати елементи ігрової, навчальної, трудової і пізнавальної діяльності дітей, проводити загартовуючі процеси. У міських школах проведення походів включає поїздку транспортом за міську зону і піший похід за обраним маршрутом.

Спорт – це специфічна діяльність, спрямована на досягнення високих показників у будь-якому виді фізичних вправ. До занять спортом молодші школярі залучаються в секції з таких видів спорту, як плавання, художня і спортивна гімнастика, настільний теніс, фігурне катання на ковзанах та інші.

Отже, основні задачі, які реалізуються позашкільними навчальними закладами для фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів є такі:

1. Зміцнення здоров’я, ліквідація недоліків статури, підвищення функціональних можливостей організму.

2. Розвиток рухових якостей: швидкості, гнучкості, сили, витривалості, швидкісно-силових і координаційних.

3. Виховання ініціативності, самостійності, формування адекватної оцінки власних фізичних можливостей.

4. Виховання звичок здорового способу життя, звички до самостійних занять фізичними вправами й обраними видами спорту у вільний час, організація активного відпочинку і дозвілля.

Педагогічний контроль у закладах позашкільного виховання висуває високі вимоги до викладачів фізичного виховання. Безпосередня педагогічна діяльність жадає від викладача не тільки глибокого знання своєї справи, але і визначеної системи, послідовності дій.

В них ставиться задача виховувати навички культури поведінки, а також формувати у школярів поняття про те, що турбота людини про своє здоров’я, фізичний розвиток і підготовленість є не тільки його особистою справою, але сприяє і вивченню школярами теоретичних знань по фізичній культурі, фізіології і гігієні. В них зберігаються основні положення при руховому режимі, а також при особливостях занять фізичними вправами, їх значення в формуванні життєво важливих рухових навичок у школярів й підготовки їх до праці і захисту Батьківщини, про правила загартування і необхідності дотримування правил гігієнічних вимог, про корисні і шкідливі для здоров’я звички.

Виходячи з цих бесід, вчитель робить висновки, що найпершими вихователями, вчителями дітей є батьки, сім’я. Від рівня їхньої культури залежить рівень сформованості людяності, духовності, гідності дітей, у яких закладаються основи умінь і навичок, звичок, виробляються оцінні судження і певною мірою визначається подальша життєва позиція з огляду на спосіб життя батьків. Тому актуальним залишається питання про співпрацю школи і сім’ї щодо фізичного виховання і, зокрема, таких аспектів, як зміцнення здоров’я.

Вчителеві позашкільного виховного закладу насамперед потрібно забезпечити всебічний, гармонійний фізичний розвиток дітей, створювати передумови для успішного навчання в школі і, що найперше, вона аналізує стан фізичного виховання. Багато працює над проблемою забезпечення взаємозв’язку фізичного і розумового виховання школярів, намагаючись не забувати і про формування у хлопчиків і дівчаток моральних цінностей.

Принцип всебічного і гармонійного розвитку організму передбачає забезпечення планомірного і цілеспрямованого розвитку всіх його органів та систем і фізичних якостей особи.

Правильне виховання великою мірою сприяє повноцінному психологічному розвиткові дитини та вдосконаленню її рухових функцій.

Організм всебічно розвивається, систематично зазнає дії різноманітних фізичних навантажень, зокрема фізичних вправ. Відомо, що в організмі людини є понад 630 м’язів і 230 суглобів. Їх нормальне функціонування передбачає інтенсивне і систематичне завантаження кожного з них. Однак у виконанні певної вправи бере участь лише обмежена кількість м'язів і суглобів. [25, ст. 118]

Тому для оптимального фізичного розвитку необхідно використовувати комплекс різноманітних вправ, які б забезпечували функціонування всіх м’язів і суглобів.

Тому викладач завжди намагається підбирати різноманітні комплекси для дітей. Чим більше м'язів бере участь у виконанні конкретної фізичної вправи, тим істотніші фізіологічні (в органах) і біохімічні (в клітинах) зрушення відбуваються в організмі, тим ефективніший їх вплив на всебічний фізичний розвиток дитини.

Принцип оздоровчої спрямованості фізичної культури полягає в організації фізичного виховання, і, зокрема занять фізичними вправами, таким чином, щоб вони сприяли профілактиці захворювань учнів, зміцненню їх здоров’я. В ході фізичного виховання викладач намагається забезпечувати таке поєднання роз’яснювальної, виховної роботи і різних форм практичних занять фізичними вправами, при якому фізична культура стає усвідомленим обов’язком, компонентом режиму для школяра.

Систематичні заняття фізкультурою та спортом поза школою позитивно впливають на розвиток учня в школі та сім’ї, спонукають його дотримуватись правильного режиму і вимог гігієни.

Спрямованість навчальної і позакласної роботи з фізичної культури на масове охоплення учнів систематичними заняттями фізичною культурою і спортом великою мірою сприяє зміцненню здоров’я вихованців школи, підвищення рівня їх фізичної і розумової працездатності. Як вже було вище сказано, гімнастика перед заняттями проводиться в школі за 20 хв. до початку уроків. Вона сприяє розв’язанню певних виховних і організаційних завдань. На відміну від ранкової зарядки, для гімнастики перед заняттями існують деякі обмеження (виконується в шкільній формі). Проте, все це не знижує їх властивості для розвитку фізичної культури школярів. Адже не секрет, що для більшості учнів ранкова гімнастика вдома стала не обов’язковою.

Особливу увагу у школі потрібно приділяти оздоровчій роботі з ослабленими дітьми та хворими. У позаурочний час з ним проводити спеціальні заняття з лікувальної фізкультури. [14, ст. 63]

РОЗДІЛ ІІІ Організація позашкільних форм занять фізичними вправами з учнями середнього шкільного віку

ІІІ.1. Гуртки загальної фізичної підготовки та спортивні секції


Основними формами організації занять в спортивних громадах є: секції загальної фізичної підготовки, спортивні секції, табори, дитячо-юнацькі спортивні школи, спортивні школи молоді.

До членів спортивних громад приймають з 14 років, але заняття з дітьми організовуються з більш раннього віку.



Гуртки загальної фізичної підготовки. Гуртки загальної фізичної підготовки створюються в кожній школі. Їх завдання – підвищення загальної фізичної підготовленості школярів з допомогою фізичних вправ і процедур загартовування. Рекомендовано залучати до занять таких гуртків перш за все тих школярів, які відносяться до спеціальної медичної групи. При великій кількості тих, що займаються відокремлюють підгрупи, в залежності від стану здоров'я, статі, віку. Заняття зазвичай проводяться два рази на тиждень по 60-90 хвилин. Загальне керівництво заняттями виконує вчитель фізичної культури. Допомагають йому інструктора, актив старшокласників.

Загальним змістом занять у гуртку є вправи, які сприяють різнобічному фізичному розвитку школярів, в тому числі і вправи спортивного характеру. Одні заняття проводяться з якого-небудь одного виду фізичних вправ, інші – 2-3 видів (наприклад, з легкої атлетики, гімнастиці, футболу). [15, ст. 17]

В секціях загальної фізичної підготовки спеціальних груп для молодших школярів зазвичай не організовують, в них, як правило, приймають участь учні старшого віку. Молодь, по мірі зацікавленості, з часом переходить в спортивні секції.

Спортивні секції створюються в колективах фізичної культури підприємств і закладів. Групи комплектуються з врахуванням підготовки до занять з даного виду спорту. Школи початкового навчання створюються на базі спортивних споруд, що належать громадам: стадіонів, лижних баз, мотоклубів, басейнів та інші. Заняття проводяться згідно із короткостроковою програмою.

Центральні спортивні секції організовуються міськими і обласними радами, радами великих колективів фізичної культури. В них займаються найбільш підготовлені спортсмени, що виступають в збірних командах.

Тренувальні збори організовуються періодично для надання кваліфікованої допомоги найбільш здібним юнакам і дівчатам, а також для підготовки команд до важливих змагань.

На уроках фізичної культури і на заняттях гуртків загальної фізичної підготовки використовуються передбачені навчальною програмою вправи основної гімнастики (шикування і перешикування; основні положення і рухи рук, ніг, тулуба; вправи з м’ячами, скакалками; акробатичні і танцювальні вправи; лазіння і перелазіння; вправи на гімнастичній стінці; утримання рівноваги; ходьба і біг; стрибки; метання), рухливі ігри, лижна підготовка, плавання, в 3 класі також вправи з легкої атлетики.

Найважливішим завданням шкільного фізичного виховання є виховання міцних, здорових молодих людей, які повною мірою оволоділи навичками й умінням, визначеними навчальною програмою по фізичній культурі. У школі разом із секцією загальної фізичної підготовки можуть бути організовані секції з видів спорту: з плавання, тенісу і настільному тенісу, спортивної гімнастики, легкої атлетики, волейболу, гандболу, баскетболу і футболу.

Для цих видів позакласної роботи організовують фізкультурні, спортивні і туристичні гуртки. Їх організовують для школярів окремих класів, або для групи дітей, які навчаються у двох – трьох паралельних класах. Краще мати одну спортивну секцію зі всіма віковими групами, ніж декілька секцій з неповним набором вікових груп. Тоді ті діти, що займаються в секції протягом навчання у школі можуть пройти шлях від початківця до спортсмена-розрядника.

Центри і станції юних натуралістів мають на меті виховання в учнів любові й інтересу до природи, формування у них умінь і навичок дослідницької роботи.

Центри та станції юних туристів організовують подорожі школярів за межі постійного проживання для відпочинку і вивчення рідного краю та інших країн. Подорожі можуть бути пішохідними, лижними, автомобільними, авіаційними, водними, залізничними, комбінованими.

В Україні діє три державні позашкільні заклади – еколого-натуралістичний центр, центр науково-технічної творчості, центр туризму і краєзнавства. Як науково-методична установа функціонує Національний центр естетичного виховання. Набуло поширення створення позашкільних навчально-виховних закладів нового типу: навчально-дослідницьких та творчо-виробничих центрів творчості, туризму, краєзнавства, шкіл мистецтва, спортивно-технічних шкіл, клубних закладів, театральних комплексів, соціально-педагогічних комплексів, кіноцентрів, міжшкільних клубів тощо.

[12, ст. 110]

ІІІ.2. Дитячі юнацькі спортивні та туристичні табори


Дитячо-юнацькі спортивні школи. Існують дитячо-юнацькі спортивні школи (ДЮСШ), спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву (СДЮШОР), і школи вищої спортивної майстерності (ШВСМ). ДЮСШ готують кваліфікованих юних спортсменів, дають навики інструктора і являються методичними центрами для надання допомоги загальноосвітнім школам та іншим позашкільним закладам в організації позакласної масової спортивної роботи. [2, ст. 281]

Дитячі парки. Створюється спортивна рада парку. Вона обговорює плани і проведення фізкультурних заходів, графіки чергувань на спортивних площадках, програми окремих змагань, різноманітні пропозиції з проведення масової роботи з дітьми.

Створюється спортивний клуб вуличних команд. Готується проект положення, проводяться організаційні зібрання, складається план роботи. Спортивний клуб організовує гуртки або секції звидів спорту із постійних відвідувачів парку, змагання для вуличних команд.

В дитячих парках можна також успішно організовувати заняття туризмом.

Одноденні прогулянки за містом. Визначається маршрут, за два – три дні проводиться запис бажаючих прийняти участь. Напередодні походу дітей (бажано разом з батьками) збирають, Визначають між ними обов'язки, перевіряють спорядження.

Екскурсії по видатним місцям свого району, міста: на будівництва, спортивні стадіони, місця військових подій і т.д.



Туристичні табори. Вони можуть організовуватись як в самому парку (особливо, якщо парк знаходиться на околиці міста), так і за містом.

При дитячих парках створюються туристичні клуби школярів. Рада клубу, яка складається із школярів, самостійно планує і проводить всю роботу. Щорічно організовується оздоровчий табір.



Прогулянки, екскурсії, походи. Прогулянки, екскурсії і походи мають велике навчальне і виховне значення, оскільки діти знайомляться з природою, рідним краєм та його традиціями.

Ці заходи сприяють вдосконаленню навиків у ходьбі, бігу і іграх, загартовують організм і зміцнюють здоров'я дітей, сприяють набуттю навиків самообслуговування, поведінки і орієнтації на місцевості тощо. Велику роль вони відіграють в створенні і зміцненні дитячого колективу, у вихованні почуття дружби.

Прогулянки, екскурсії і походи найчастіше проводяться пішки, зимою можуть використовуватися лижі. Прогулянки бувають ігрові, прогулянка з трудовим завданням, спортивна прогулянка, прогулянка-екскурсія, прогулянка перед сном.

В походах, на відміну від екскурсій, об’єднується виконання пізнавальних завдань з умовами життя в походах (приготування їжі, подолання перешкод, які зустрічаються в будь-якому поході, тощо).

Для найбільш фізично підготовлених учнів з дозволу лікаря підчас літніх канікул можуть проводитися дводенні походи з ночівлею.

Під час канікул організовують спортивно – оздоровчі, оздоровчо – трудові і туристичні табори. [4, ст. 51]



Дитячі екскурсійно-туристські станції. Їхня мета – допомагати школам і позашкільним закладам в проведенні екскурсійної, туристичної роботи.

Основною формою організації навчальної роботи є гурткові заняття. Гуртки створюються за різними видам пізнавальної підготовки (географічної, геологічної, історичної, біологічної), а також за видами туризму (пішохідному, велосипедному, гірському).



Спортивні площадки і клуби. Фізкультурні споруди, в залежності від умов, можуть бути досить простими (звичайні ігрові площадки для дітей і підлітків) чи спортивного типу (тенісні корти, футбольні поля та інші).

Фізкультурні ігрові дитячі площадки оздоблюються гіркою, качелями, каруселлю, низькою перекладеною, “гігантськими кроками”.

Спортивні площадки зазвичай пристосовуються для ігор в баскетбол, волейбол. На них також можна грати в футбол, ручний м'яч, бадмінтон, малий теніс. Якщо дозволяє місцевість, влаштовується бігова доріжка і місця для стрибків. Площадка огороджується дротяною сіткою, обсаджується кущами.

Найкращою формою організації громадської роботи з дітьми (на стадіонах), як показав досвід, є створення спеціального дитячого містечка. Фізкультурно-оздоровча робота з дітьми в дитячому містечку стадіону проводиться в формі занять з загальної фізичної підготовки. В кожній групі по 25-30 чоловік.

Спортивна робота в містечку проводиться згідно програм дитячих спортивних шкіл. Заняття проводяться 2-4 рази на тиждень.

Спортивні стадіони, так само як і парки, можуть організовувати заняття і змагання з вуличними командами, які належать до цього району. Стадіон може проводити, наприклад, змагання з футболу. [5, ст. 48], [9, ст. 41]



ІІІ.3. Дитячі та юнацькі організації


За час існування незалежної України виникли такі дитячі та юнацькі організації: “Пласт”, “Сокільський доріст”, “Курінь” та ін. На принципово нових політичних засадах стала працювати піонерська організація.

Український Пласт – складова світового скаутського руху, ідейним засадам і організаційним принципам якого надано національного змісту.

Пластові організації покликані здійснювати всебічне патріотичне виховання молоді, розвивати її моральні, духовні й фізичні риси, вишколювати на свідомих, відповідальних і повноцінних громадян за допомогою вмховних методів і на ідейних засадах Пласту, що спираються на пластову присягу, пластовий закон і ,Три Головні Обов’язки пластуна: плекати традиції предків, передавати молоді знання і розуміння їх історії, культури, змагань за ідеї.

Сокільський доріст” – національно-патріотичні освітньо-молодіжні товариства, що діють в окремих регіонах України.

Головними напрямами діяльності товариства є: вивчення і відродження кращих традицій “ Сокола ” , українських національно-патріотичних, молодіжних, дитячих товариств та організацій.

З метою всебічного виховання своїх членів товариства залучають їх до таких видів діяльності: національно-історичної(вивчення історії України, вікторини, уроки пам’яті, тематичні вечори, зустрічі, “круглі столи” з відповідної тематики, догляд за могилами, допомога борцям за волю України тощо); спортивно оздоровчої - (змагання, сокільські забави, козацькі забави, спортивні випробування тощо); туристично-краєзнавчої (походи, мандрівки, табори, змагання та ін.); культурно-просвітницької (конкурси, фестивалі, ігри); інтелектуально-пошукової(інтелектуальні ігри, конкурси, олімпіади, клуби за інтересами); діяльності у сфері милосердя(відвідини, допомога, вітання, збір коштів та речей для тих, хто цього потребує); господарської(створення умов для самостійної праці; гуртки, майстерні, кіоски для реалізації власної продукції, шкільні кооперативи, школи бізнесу).

Курінь” – дитячо-юнацька організація, що ставить за мету виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління на історично сформованих засадах козацького світогляду та способу життя, в дусі відданості Батьківщині та народу, на основі відродження національних, загальнолюдських духовних і моральних цінностей.

Зміст виховної діяльності цієї організації є: організація має свою атрибутику, ритуали, кодекс лицарської честі, кодекс лицарської звитяги та молитву. [16, ст. 11]

Висновки


Підсумовуючи, спробуємо відповісти на питання, чим керуватись у визначенні кількості заходів у позакласній роботі з учнями, які оптимальні інтервали між ними; їхня послідовність. Усе це, без сумніву, залежатиме від багатьох обставин: рівня розвитку фізичної культури в кожній конкретній школі, підготовленості учнів, орієнтації педагогічного колективу і керівництва школи, кліматичних умов регіону тощо.

Накопичений досвід дозволяє визначити певні рекомендації в цьому плані.

По-перше, всі заходи повинні бути об’єднанні у цілеспрямовану комплексну систему, що допоможе на високому емоційному рівні реалізувати ідею співпраці тіла і розуму, налагодити міжпредметні зв’язки і, врешті-решт, сформувати уявлення про розумний спосіб життя. Це, так би мовити, третій, вищий рівень комплектації засобів (фізичні вправи, природа, гігієна) фізичного виховання, якщо за перший взяти комплексний урок, а за другий – тижневий мікроцикл.

По-друге, для періодичного впливу на емоційну сферу учнів задля підтримання їхньої постійної зацікавленості до самовдосконалення елементи цієї системи доцільно розмістити в такій послідовності:

1) дні здоров’я – перший тиждень жовтня;

2) некласифікаційні змагання з включенням вправ, що були предметом домашніх завдань на літо -- перші тижні листопада;

3) вечір спортивної слави – кінець грудня;

4) веселі старти сімейних команд – лютий і березень;

5) свято спорту і мистецтва – середина травня.

Регулярні заняття фізичною культурою не тільки поліпшують здоров'я і функціональний стан, але і підвищують працездатність і емоційний тонус. Однак варто пам'ятати, що самостійні заняття фізичною культурою не можна проводити без лікарського контролю, і, що ще більш важливо, самоконтролю.

Життя людини залежить від стану здоров'я організму і масштабів використання його психофізіологічного потенціалу. Усі сторони людського життя в широкому діапазоні соціального буття – виробничо-трудовому, соціально-економічному, політичному, сімейно-побутовому, духовному, оздоровчому, навчальному – у кінцевому результаті визначаються рівнем здоров'я.

Усебічний розвиток фізичних здібностей людей за допомогою організованої рухової активності (фізичного тренування) допомагає зосередити усі внутрішні ресурси організму на досягнення поставленої мети, підвищує працездатність, зміцнює здоров'я.

Отже, позакласні та позашкільні заняття допомагають батькам і педагогам у вирішенні важливих питань по вихованню дітей: виховання морально – вольових, а також розвитку рухових якостей.

Завдяки заняттям, які проводяться самостійно, у спеціальних позакласних закладах (ДЮСШ, СЮТ), в туристичних і літніх таборах ліквідується дефіцит руху, підвищується рівень рухової активності. При виконанні фізичних вправ зміцнюється здоров'я, підвищується емоційний стан дитини. А спілкування з іншими дітьми допомагає загальному розвитку.

Саме ці педагогічні процеси проходять в позакласних заняттях фізичною культурою і спортом.

Список використаних джерел


1. Богданов Г.П. “Школьникам – здоровий образ жизни ”. ”Физкультура и спорт”. – М., 1989 р.

2.Готовцев П. И., Дубровский В. Л. “Самоконтроль при занятиях физкультурой”

3.Гуреев Н. В. “Активный отдых ”, Советский спорт –М. 1991г.

4.Жуков М. Н. “Подвижные игры” – Москва 2000 г.

5.Ильинич В.И. “Физическая культура студента.” Гардарики. - М., 2000 р.

6.Каменцер М. Г. “Урок после урока” – Москва “Физкультура и спорт” 1987 г.

7.Качашкин В.М. “Методика физического воспитания”. Просвещение. – М., 1980 р.

8.Кинль В.М. “Физкультурно – оздоровительные мероприятия в группах продленного дня ”. ”Радянська школа”. – К., 1988 р.

9.“Концепція позакласної виховної роботи у ЗОШ” – К., 1991р.

10. Леонов О.З., Цвек С.Ф. “ Школярам фізичний гарт”. Радянська школа. – К., 1980 р.

11. Леонов А. З. “Юным - физическую закалку” – К. “здоров’я” 1987 г.

12.Мильнер Е.Г. “Формула жизни”. Физкультура и спорт. – М., 1991 р.

13. Орешкин Ю. А. “К здоровью через физкультуру”. Медицина. - М , 1990 р.

14.Пермяков А.А. “Внешкольное физическое воспитание подростков”. Радянська школа. – К., 1989 р.

15.Подласый И. П. “Педагогика. ” – Москва 1999 г.

16.Попов С.Н. “Лечебная физическая культура.” Физкультура и спорт. - М., 1978 р.

17. Приходченко К. М. “Школа закаливания на дому”. Полымя. - М., 1988 р.

18.Синцов А. Ф. “Самоконтроль физкультурника”

19.Сластенин В. А., Исаев И. Ф., Мищенко А. И., Шиянов Е. Н. “Педагогика.” – Москва 1998 г.

20.Суходольська Л. В., Фіцула М. М. “Методика виховної роботи.” – Тернопіль, 1998 р.

21.Фіцула М. М. “Педагогіка” – К. 2001 р. Посібник. вид. центр “Академія”.

22.Холодов Ж. К. , Панов В. П. “ Папа, мама и я – спортивная семья”. Полымя. – М., 1989 р.



23.Шиян Богдан “Теорія і методика фізичного виховання школярів” частина 2. Тернопіль 2003 р.

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка