Зміст діагностика психологічної готовності учнів 8–9–их класів



Сторінка2/9
Дата конвертації01.04.2016
Розмір1.34 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Для того, щоб вибір професії був свідомим і вільним, необхідно враховувати принаймні три фактори: інформованість (орієнтування) школярів про світ професій, знання своїх особистісних можливостей, уміння співвідносити особистісні риси з вимогами до професії або спеціальності.

Вибір професії завжди пов'язаний з такими категоріями, як можливості й потреби, інтерес і мета, такими факторами, як нахили й мотивація, передбачення результатів ухвалених рішень. Однією з невирішених проблем є рання поетапна профорієнтаційна діагностика, що враховувала б вікові зміни мотиваційної сфери дитини (табл. 3).



Таблиця 3


Клас

Види діяльності

Мотиваційні зміни




Ознайомлення зі світом найпоширеніших (популярних) професій, з професіями своїх батьків і близьких

Формується правильне емоційне ставлення до процесу праці, з'являється бажання займатися корисною працею, якісно виконувати доручену справу

5-7

Ознайомлення з професіями своїх батьків і близьких людей, з професіями свого регіону. Повинні знати, де і які знання вони можуть застосовувати у своєму регіоні (районі). Ознайомитися з потребами району в певних спеціальностях і звернути увагу саме на ці спеціальності

Формуються прогностичні вміння щодо трудової діяльності, можливостей реалізації обраної професії в районі (регіоні). Відбувається виділення професійної мети, професійної мрії (чого хоче досягти, чого може досягти)

8-9

Введення курсу "Основи вибору професії". Вивчення професійних інтересів і нахилів. З'ясування подальших життєвих планів. Визначення наявності рейтингу професій. Рекомендується вибір однієї з п'яти сфер професійної діяльності: людина-природа, людина-техніка, людина-людина, людина-знакова система, людина-художній образ

Формуються стійкі професійні інтереси, відбувається вибір подальшого шляху навчання в 10-11-х класах. Підсилюється увага до подальших освітніх планів. Школярі отримують інформацію про світ професій, спеціальності, навчальні заклади. З'ясовуються уявлення про перешкоди на шляху до улюбленої професії

10-11

Вивчення планів продовження освіти й вибору подальшої професійної діяльності, вибір профілю навчання. Наявність власного рейтингу професій. Допомога у виборі майбутньої професії. Школярі уточнюють відповідність наявних рис професійно важливим рисами обраної професії, стану здоров'я - вимогам обраної професії

Звертається увага не тільки на психофізіологічні риси школярів, необхідні для оволодіння професією, а й відбувається корекція вибору старшокласників, підлітки отримують допомогу в самооцінці своїх здібностей і нахилів


Алгоритм

профорієнтаційної діагностики та консультуванням школярів
Прізвище ____________________________________________________________

Ім'я ___________________________________________________________

По батькові ________________________________________________________

Дата народження _____________________________________________________



  1. Стан здоров'я: а) здоровий; б) функціональні відхилення; в) хронічні захворювання.

  2. Інтереси і схильності:

  3. ДДО: П_Т_Ч_3_Х_
    Картка інтересів (методика А.Голомштока):

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    10

    11

    12

    13

    14

    15

    16

    17

    18

    19

    20

    21

    22

    23

    24

  4. Комунікативні й організаторські схильності:
    Кк - 1,2, 3, 4, 5.
    До - 1,2, 3, 4, 5.

  5. Улюблені предмети:

  6. Улюблені заняття у вільний час:

  7. Яка галузь діяльності або знань найбільше цікавить:

а) природничо-наукова (хімія, біологія, медицина, геологія, с/г);

б) точні науки (математика, фізика);

в) суспільно-наукова (історія, політологія, філософія, економіка, право);

г) гуманітарна (література, журналістика, лінгвістика, педагогіка,психологія);

д) мистецтво (музичне, театральне, образотворче);

є) інтереси відсутні.



  1. Виразність професійних інтересів і схильностей:

а) яскраво виражені (у якій галузі діяльності, підкреслити): сфера мистецтв, технічних інтересів, роботи з людьми, розумової праці, фізичної праці, матеріальних інтересів;

б) не виражені.



  1. Наявність професійного плану:

    • яку професію вибрали;

    • яку професію хоче обрати;

    • у якому навчальному закладі хотіли б учитися;

    • яку професію радять обрати батьки.

10. Інформованість про світ професій: а) повна; б) недостатня; в) відсутня.

11. Усвідомленість вибору професії (анкета "Вибір професії"):




 

5-6

7-8

9

10

Вибір професії

 

 

 

 

12. Головні мотиви (методика "Мотиви вибору професії"):




 

5-6

7-8

9

10

Мотиви вибору професії

 

 

 

 




13.Сформованість професійного плану: а) сформований; б) частково сформований; в) несформований.

Висновок:

а)учень не має потреби в поглибленій профконсультації (профплан обгрутований, сформований у процесі консультації);

б) учень має потребу в поглибленій профконсультації.

Рекомендації:

Сфера діяльності, професія.

Шлях професіоналізації (варіанти і версії планів продовження освіти).

Протипоказані сфери діяльності.



Таблиця 4 - Програма поглибленої діагностики



п/п




Класи

3

5-6

7-8

9

10

1

Провідний мотив навчання

 

 

 

 

 

2

Анкета пізнавальної спрямованості

 

 

 

 

 

3

Опитувальник Йовайши (схильність до різних сфер професійної дальності)

 

 

 

 

 

4

Опитувальник "За і проти" (професійні схильності і переваги)

 

 

 

 

 

5

Опитувальник професійних переваг (за Дж.Голландом)

 

 

 

 

 

6

Опитувальник виявлення кращих завдань праці

 

 

 

 

 

7

Опитувальник для вивчення провідних мотивів профдіяльності

 

 

 

 

 

8

Анкета спрямованості особистості

 

 

 

 

 

9

Методика "Проблемна анкета"

 

 

 

 

 

10

Вивчення індивідуально-психофізіологічних особливостей учнів відповідно до вибору професії




Оцінка емоційної сфери (методика Спілбергера)

 

 

 

 

 




Самооцінка станів тривожності, фрустрації, агресивності й ригідності (методика М. Айзенка)

 

 

 

 

 




Діагностика схильності до стресів (методики Дж.Дженкінсона)

 

 

 

 

 




Діагностика рівня невротизації (методика Л.Вассермана)

 

 

 

 

 




Діагностика оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою (методика "САН")

 

 

 

 

 



ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Профільна освіта намагається поєднати програми для підліткового та юнацького віку. З одного боку, у період шкільного навчання психічний розвиток ще не завершений, тому необхідно забезпечити різноманітність і універсальність змісту освіти. З іншого боку, цю універсальність доводиться поєднувати із завданнями професійного самовизначення, властивого юнацтву й ранній дорослості.

Введення профільного навчання є одним з основних напрямів модернізації освіти. Основна мета профільного навчання - розвантажити шкільні програми й надати школярам можливість поглибленого вивчення тих предметів, які їх більше захоплюють і будуть необхідні для його подальших життєвих планів. Принцип індивідуалізації в профільних класах передбачає:



  • тривалу підготовку засобами освіти до широкого вибору учнями старших класів типу профільної освіти;

  • реальну можливість зміни ними профілю на будь-якому етапі профільного навчання;

  • самостійне визначення завдань своєї базової, варіативної й профільної освіти з урахуванням своїх (і родини) можливостей і виявлених здібностей, змін життєвих і професійних планів.


Завдання психологічного супроводу профільної освіти

Рання професіоналізація й спеціалізація знань припускає вибіркове навантаження на окремі сторони психіки дитини. Без грамотного психологічного супроводу ці обставини можуть призвести до нерівномірності інтелектуального й особистісного розвитку дітей.



Тому одним з найважливіших завдань психологічного супроводу є моніторинг і своєчасне усунення можливих факторів виникнення нерівномірності розвитку дітей та підлітків.

Сьогодні ситуація склалася так, що підлітки часто здійснюють вимушений вибір профілю подальшого навчання. В умовах несамостійної професіоналізації звичайні вікові завдання підліткового віку виникають передучнями в спотвореній формі.

Наприклад, завдання формування часової перспективи перед дитиною взагалі не ставиться, оскільки в більшості випадків це завдання за неї "вирішують" батьки. У результаті не формується часова перспектива і – як наслідок –втрачається навчальна мотивація в даний момент. Тому одним із завдань психологічного супроводу профільного навчання є профорієнтація. Відомо, що люди різняться своїми індивідуальними особливостями, це означає, що вони будуть більш успішними в певних видах діяльності й навчання, ніж інші. Ця обставина перетвориться на завдання вступної діагностики, що дозволяє прогнозувати й усувати можливі труднощі в навчальній діяльності.

Отже, психологічний супровід профільного навчання передбачає три завдання:



  1. моніторинг і своєчасне усунення можливих нерівномірностей розвитку учнів;

  2. поглиблену профорієнтацію учнів;

  3. психологічну діагностику при відборі учнів у профільні класи.


Моніторинг і своєчасне усунення відхилень у розвитку учнів

У цьому підході до профільного навчання виходимо з положення Д.Ельконіна про те, що рушійною силою психічного розвитку є не форма, а зміст навчання. Це значить, що без спеціальної корекції профільне навчання може призвести до однобокого психічного розвитку. Для того, щоб усунути ці небажані побічні ефекти, необхідно систематично відслідковувати розвиток старшокласника у процесі профільного навчання.

Для досягнення цієї мети використовують два класи методів - тести інтелекту й тести досягнень:


  • тести інтелекту здебільшого спрямовані на вимірювання рівня розвитку логічних операцій на основі різного інтуїтивно підібраного змісту,

  • тести досягнень дозволяють оцінити конкретні знання й навички учнів безвідносно до рівня розвитку логічних операцій.

Таким чином, ми маємо окремо діагностику розвитку й окремо діагностику навчання.
Поглиблена особистісно орієнтована профорієнтаційна робота з учнями

Профорієнтаційна робота з учнями у профільному навчанні має свої специфічні риси. Одна з особливостей полягає в тому, що більшість профільних класів уже так чи інакше, вільно або вимушено вибрали певну спеціалізацію навчання. В більшості випадків підліток має вже готовий план навчання у ВНЗ й професіоналізацію. Така форма професійного самовизначення "ззовні" може призвести до пасивності, втрати мотивації навчання, зниження інтересу до власної особистості й розмитості самосвідомості.

Іншою крайністю є передчасне обмеження світогляду й самосвідомості старшокласника, пов'язане з вузько утилітарним ставленням до освіти.

Профільне навчання найефективніше в тих випадках, коли немає часу на навчання в процесі роботи. Для сучасних "короткоживучих" професій необхідні вже підготовлені кадри, готові відразу приступити до роботи. Це значить, що вибір повинен бути усвідомленим, самостійним.



Маємо парадокс: з одного боку, часу на вибір немає, з іншого боку - цей вибір повинен бути вільним, усвідомленим, самостійним.

Підліток, що опинився під подвійним тиском, найчастіше не здатний знайти адекватний вихід без психологічної допомоги. Це означає, що профорієнтаційна робота повинна бути обов'язковим і значним за часом компонентом будь-якого профільного навчання. Причому особистісно орієнтована профорієнтаційна робота повинна стати не тільки завданням психологічної служби, але й універсальним компонентом освітнього процесу.

Профорієнтаційну роботу варто спрямувати на розвиток особистісної активності учнів, переробку некритично засвоєних від дорослих професійних планів й оцінок. За умови проведення такої роботи профільне навчання дає можливість формувати чіткий життєвий план, досягти високого рівня професіоналізму на ранніх етапах становлення кар'єри й відповідає запитам сучасного суспільства. Практика психологічного супроводу профільних класів дозволяє узагальнити результати самих різних спостережень й експериментів і по-новому подивитися на сучасне дитинство і його періодизацію.

Для методичного забезпечення організації поглибленної профорієнтаційної роботи обласний науково–методичний центр психології і соціології освіти розробив для практичних психологів "Картку професійної спрямованості", яка містить перелік діагностик та алгоритм діагностичної діяльності.


Результати психологічного супроводу профільних класів

Соціальна ситуація розвитку дітей, що навчаються в профільних класах, полягає в тому, що суспільство в особі батьків і вчителів висуває дитині суперечливі вимоги включитися в процес професіоналізації, удосконалюватися в одному напрямку й мати універсальні знання, набори особистісних рис. Залишаються невичерпаними мотиви підліткового періоду, спрямовані на спілкування з однолітками.

Ця специфічна соціальна ситуація розвитку породжує низку діяльностей, спрямованих на розв'язання протиріччя.Такими специфічними діяльностями є форсоване навчання й особливі захоплення.

Особливі захоплення відрізняються від "хобі-реакцій" за трьома ознаками: у свідомості учня вони пов'язані з його професіоналізацією; вони забезпечують тісне змістовне спілкування із групою однолітків, а не відривають від нього; підлітки прагнуть до суспільно значимої реалізації свого захоплення. Захоплення дозволяють вирішити протиріччя, закладене в соціальній ситуації дітей. З одного боку, стає можливим продовження спілкування з однолітками, а з іншого боку - інтенсивне навчання й професіоналізація. Здебільшого захоплення мають універсальний характер! Найяскравішим прикладом є захоплення комп'ютером або окремими навчальними предметами – засобом реалізації професій. Ця провідна для нового вікового періоду діяльність приводить до виникнення новоутворень. Таким унікальним новоутворенням виявляється, наприклад, псевдопрофесійний світогляд, що є особливим варіантом "почуття дорослості" і виникає усередині діяльності особливих захоплень.

Псевдопрофесійний світогляд являє собою набір стереотипів мислення, переживання й поведінки, які характерні для професіоналів певної галузі. Цей світогляд відрізняється яскравою виразністю й стає центром особистості підлітка.
ПСИХОЛОГО–ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД СТАРШОКЛАСНИКІВ В УМОВАХ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Запровадження профільного навчання є одним з основних шляхів модернізації освіти. Основна ідея оновлення загальної середньої освіти полягає в тому, що освіта повинна стати більш індивідуалізованою, функціональною і ефективною. Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої підготовки більш конкретними професійно орієнтованими характеристиками мотивів, цілей, засобів і результатів навчальної, продуктивної, творчої діяльності, які виступають  стосовно учня у вигляді певних вимог.

Профорієнтаційну роботу варто спрямувати на розвиток особистісної активності учнів, переробку некритично засвоєних від дорослих професійних планів й оцінок. У зв'язку з цим виникає необхідність у розробці методик які допоможуть старшокласникам у визначенні і формуванні їхньої соціальної і професійної готовності.

Крім того вони повинні допомогти  всебічному   вивченню   індивідуальних   особливостей   учнів,   що впливають на вибір їхнього подальшого життєвого шляху; допомагати учням у самопізнанні і проектуванні життєвого шляху; нададуть методичну і консультативну допомогу учням і батькам з питань адаптації учнів до особливостей профільного навчання чи поглибленого вивчення ними окремих предметів.

Психолого-педагогічний супровід старшокласників в умовах профільної освіти – це поетапний процес, у ході якого відбувається формування професіонально і соціально зрілої особистості, здатної реалізувати себе в будь-яких соціально-економічних умовах

Рефлексивна готовність учня до профільного навчання виступає як центральний вид готовності, оскільки стосується самосвідомості як «ядра» особистості. Роль рефлексивної готовності полягає передусім у тому, що профільне навчання на всіх його етапах реалізується переважно через самостійну активність юної особистості, яка в широкому сенсі і визначається як рефлексивна діяльність. Компонентами останньої є потреба і мотиви самоусвідомлення, самопізнання, самореалізацію, самоорганізацію, самовиховання, емоційні компоненти самосвідомості саме в контексті профільного навчання. Адже учень має усвідомити себе суб'єктом профільного навчання, тобто ініціатором, організатором, реалізатором, від якого залежить успіх здійснення такого навчання.

Важливим є і такий компонент як самопізнання, який включає процеси самоаналізу, синтетичного порівняння своїх особистісних якостей з вимогами профілю і професії, самооцінки відповідності між ними, самоприйняття профілю для себе та самопрограмування своїх дій по вибору і опануванню профілю.


1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка