Зловживання спиртними напоями є причиною значного числа подій, злочинів, випадків травматизму, виведення з ладу озброєння і військової техніки, грубих порушень військової дисципліни



Скачати 127.83 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір127.83 Kb.
https://fbcdn-sphotos-e-a.akamaihd.net/hphotos-ak-xap1/v/t1.0-9/10940639_707243816058551_3384128476034903438_n.jpg?oh=bf0bcb349d94625f269a98615bcf1bdf&oe=55ae9c64&__gda__=1438016952_fd0e5a06322d66dc561f677a87b4700c

Важливим напрямком зміцнення військової дисципліни та підтримання високої бойової готовності Збройних Сил України є цілеспрямована діяльність командирів (начальників), їх заступників по роботі з особовим складом, інших посадових осіб щодо викорінення пияцтва серед особового складу.

Зловживання спиртними напоями є причиною значного числа подій, злочинів, випадків травматизму, виведення з ладу озброєння і військової техніки, грубих порушень військової дисципліни. Пристрасть до алкоголю, як правило, тягне за собою вкрай негативні наслідки не лише для самих військовослужбовців, але й їх сімей, товаришів по службі, веде до погіршення морально-психологічного клімату у військових колективах. Тому профілактика та викорінення цього негативного явища є вкрай важливим та актуальним завданням Збройних Сил України, особливо в умовах ведення бойових дій.

Виконання обов’язків по службі в стані алкогольного сп’яніння є грубим дисциплінарним проступком і реагування на такі факти має бути негайним, суворим і принциповим.

Вживання алкогольних напоїв має як безпосередній негативний вплив на організм людини, так і опосередкований – на службову діяльність, відпочинок, харчування, спілкування, заважаючи повноцінному виконанню військовослужбовцем своїх обов’язків. Пияцтво – це систематичне вживання спиртних напоїв протягом тривалого часу або епізодичне вживання алкоголю, що супроводжується у всіх випадках вираженим сп’янінням. При цьому одурманення себе є найчастіше головним мотивом вживання спиртного. Крім того, алкоголь виступає своєрідним засобом компенсації людиною її проблем.

Алкоголь приймається “для хоробрості”, “для зняття втоми”, “від хвороби”, “для міцного сну”, “з горя”, для “обмивання” певних речей, при зміні соціального стану товаришів по службі і членів їх сімей, а також у зв’язку з численними датами, ювілеями тощо. Крім того, серед причин вживання спиртних напоїв під час служби слід назвати:

- залежність від алкоголю, що проявлялася ще до служби;
- негативний приклад командирів (начальників);
- несприятливі умови життя, служби, при яких “виникає потреба” в знятті психологічної напруженості, щоб відійти від реальної дійсності, побутових проблем, неприємностей, негараздів;
- бажання випробувати відчуття ейфорії, розслабитися;
- широко розвинені алкогольні традиції, примирливе ставлення оточуючих і в тому числі командирів до споживання спиртного;
- незагруженість під час занять;
- незайнятість у вільний час, відсутність культури проведення дозвілля;
- доступність спиртних напоїв;
- виконання службово-бойових завдань в умовах підвищеної психічної напруженості, часто пов’язаних з ризиком для життя;
- безконтрольність з боку командирів,
- безкарність тих, хто зловживає алкоголем, падіння рівня дисципліни;
- погана організація виховної роботи, антиалкогольної пропаганди.

Особливо слід звернути увагу на негативному прикладі командирів (начальників) різних рівнів. Лише той командир, який сам не зловживає спиртними напоями, може вимагати цього від підлеглих. Тільки так він може ефективно боротися з пияцтвом у частині, підрозділі.

Виділяються три ступені алкоголізації людини:
- епізодичне вживання спиртних напоїв, характерне для осіб, які не п’ють в силу біологічної непереносимості або негативної психологічної установки до алкоголю і споживають спиртне випадково (під впливом оточуючих) і не зазнають задоволення від випитого;

- зловживання алкоголем – прийняття спиртного один і більше разів на тиждень або рідше, але в значних дозах (більше 200 грам);


- алкоголізм – хронічне захворювання, що характеризується непереборним патологічним потягом до спиртного.

Тобто, зловживання спиртними напоями можна віднести до числа найбільш гострих негативних явищ у Збройних Силах, а його профілактика виступає як важливе завдання командирів, органів по роботі з особовим складом та інших посадових осіб. Пияцтво особового складу представляє серйозну небезпеку через можливий зрив виконання бойового завдання.


При роботі з профілактики зловживання алкоголю слід пам’ятати, що у військовослужбовців, які вживають спиртні напої, складається міцна система самовиправдання з безліччю алібі, формується потужна система психологічного захисту, відбувається алкоголізація свідомості, спиртне перетворюється на мету, вищу цінність і сенс життя. Одночасно зміцнюється віра в те, що він у будь-який момент здатний відмовитися від вживання спиртних напоїв

Профілактика пияцтва являє собою комплекс взаємопов’язаних соціальних, виховних, психологічних, медичних та організаційних заходів, спрямованих на превентивне виявлення схильності військовослужбовців до надмірного вживання спиртних напоїв.

Основним напрямком роботи офіцерського складу щодо попередження правопорушень на ґрунті вживання військовослужбовцями спиртних напоїв є діагностика цього негативного явища. Вона розглядається як здатність офіцерів розпізнавати передумови до вживання спиртних напоїв, виявляти причини їх виникнення та живучості, прогнозувати тенденції в поведінці підлеглих.

Профілактика зловживання військовослужбовцями спиртних напоїв у військових частинах включає комплекс організаційних, соціальних, психолого-педагогічних, медичних та інших заходів. Вона полягає у своєчасному виявленні та оцінці фактів зловживання військовослужбовцями спиртними напоями, створенні соціальних та організаційних бар’єрів на шляху розвитку цього негативного явища, кваліфікованому роз’ясненні військовослужбовцям фізіологічних, психологічних і соціальних наслідків пияцтва.

Організаційні форми роботи з профілактики пияцтва полягають у здійсненні суворого контролю за військовослужбовцями, схильними до вживання спиртних напоїв, з боку командирів, обмеження їх доступу до спиртних напоїв, застосуванню різного роду санкцій до осіб, які зловживають спиртними напоями та ін.

При роботі з особами, схильними до вживання спиртних напоїв, слід дотримуватися ряду правил:

не проводити консультацій і будь-яких заходів з особами, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння;

пам’ятати, що більшість людей не визнають себе залежними від алкоголю;


створити навколо військовослужбовців таке мікросередовище, яке б не сприяло вживанню спиртних напоїв;

розуміти і роз’яснювати посадовим особам, що зловживання спиртними напоями може бути пов’язано із захворюванням всього організму, нервової системи, психіки людини;

здійснювати психокорекційні дії тільки з військовослужбовцями, які виявляють бажання змінитися.

В іншому випадку більш ефективними виявляться організаційні, дисциплінарні та виховні заходи.

З метою профілактики зловживання спиртними напоями офіцерам по роботі з особовим складом військової частини (підрозділу) доцільно:

збирати та аналізувати об’єктивну інформацію про військовослужбовців, які прибули до частини, підрозділу і можуть зловживати алкоголь;

активно залучати військовослужбовців, схильних до вживання спиртних напоїв до службової діяльності, систематично проводити з ними індивідуально-виховну роботу;

проявляти високу вимогливість та здійснювати систематичний контроль;

обов’язково проводити заняття в системі воєнно-ідеологічної підготовки (оперативних форм інформування особового складу), включати до тематики занять додаткові теми, присвячені боротьбі з пияцтвом у військовому середовищі;

проводити спеціальні виховні та культурно-масові заходи, наприклад, бесіди на теми: “Алкоголь і боєготовність підрозділу”, “Алкоголь і здоров’я військовослужбовця”;

використовувати наочну агітацію та стінну печать (за можливістю).

Так, наприклад, у сатиричній газеті можна відобразити у юмористичній формі тих, хто зловживає спиртними напоями, а у бойовому листку по-товариські їх засудити;

доводити накази про засудження військовими судами осіб, які вчинили злочини у стані алкогольного сп’яніння;

проводити зустрічі з працівниками військової прокуратури;


приймати адекватні заходи реагування після кожного зловживання алкоголем;

навчати офіцерів, сержантів роботі по недопущенню пияцтва.

Профілактичну роботу щодо зловживання алкоголю серед військовослужбовців доцільно проводити починаючи з прибуття поповнення до військової частини (підрозділу); в період адаптації військовослужбовців до служби і в ході подальшого проходження служби.
З моменту прибуття поповнення до військової частини, підрозділу, у першу чергу, необхідно вивчити: характеристики з місця роботи, навчання, картку професійно-психологічного відбору, медичну картку, автобіографію та інші документи з метою виявлення ознак, що вказують на необхідність включення військовослужбовця до групи ризику.

Найбільш доступним методом роботи з виявлення осіб, які мають досвід споживання алкоголю, є спостереження, яке доцільно використовувати на всіх етапах профілактики.

Військовослужбовця, схильного до зловживання спиртними напоями, можна виявити за такими ознаками:

- деформація пружності структур шкіри. М’язи обличчя з часом втрачають свій “тонус”, через це обличчя виглядає обвислим (тонус м’язів відновлюється після прийому чергової дози спиртного);

- шкіра обличчя може мати жовтуватий відтінок;
- пожовтіння склер очей, що свідчить про порушення роботи печінки та жовчного міхура;

- посиніння губ, що свідчить про небезпеку виникнення тромбів;

- деформуються та грубіють голосові зв’язки, голос стає хриплим та грубим;

- своєрідний стан кінцівок рук: скручені пальці, які не розгинаються через спазм та скорочення сухожилля;

- неврологічні розлади, що призводять до того, що людина не може доторкнутися пальцем до кінчика носа, у неї сильно тремтять руки, вона не може втримати рівновагу, її рухи хаотичні та невпевнені;

- більшість людей, що мають хворобливу тягу до спиртних напоїв, швидко та позитивно реагують на будь-яку можливість випити. Очікуючи випивку, людина помітно збуджується, радіє, в своїй поведінці не бачить нічого поганого і різко негативно реагує на зауваження з цього приводу;

- пригадування про спиртне викликає невимушений мімічний рефлекс: облизування губ, прицмокування, ковтання слини;

- життєві цінності змінюються: все, що сприяє випивці, сприймається позитивно, а все, що заважає (сім’я, діти, робота) – часто негативно;

Хронічна стадія зловживання спиртними напоями передбачає наявність наступних ознак: тремтіння рук; неприємний запах з ротової порожнини та від тіла; почервоніле, “пом’яте”, припухле обличчя; почервонілі білки очей; почервонілі кисті рук; агресивність, замкненість.
Винятково важливим заходом для своєчасного виявлення осіб, які мають досвід споживання алкоголю, є медичний огляд. До факторів, що збільшують ризик алкогольної поведінки, слід віднести: наявність вроджених захворювань, органічних уражень головного мозку, затримки та відхилення розвитку; неврози та інші психічні захворювання; низьку стійкість до психічних перевантажень і стресів; досвід вживання снодійних або інших речовин у медичних цілях та інші.

Обов’язково слід проводити ознайомчу бесіду з метою виявлення у військовослужбовця обставин (чинників) життя, що сприяють ризику зловживання спиртними напоями.

У ході служби робота з профілактики вживання алкоголю концентрується на протидії поширенню алкоголю у військовій частині, підрозділі. Першочергова увага повинна бути звернена на військовослужбовців, які перебувають під спостереженням: мають досвід споживання алкоголю; зазнають почуття дискомфорту; виявляють інші форми відхилень.

Практичний досвід показує, що для своєчасного виявлення осіб, які вживають алкоголь, велике значення мають шикування особового складу, передбачені розпорядком дня; позапланові, раптові медичні тілесні огляди особового складу; перевірка наявності особового складу у вечірній і вільний від служби час, у вихідні та святкові дні, у нічний час; вибіркові перевірки в місцях роботи і несення служби, у коморах та інших підсобних приміщеннях; в лазні під час миття особового складу та інші заходи.

У разі несприйняття військовослужбовцем виховних заходів до нього слід застосовувати заходи дисциплінарного впливу. При цьому обов’язково потрібно враховувати як індивідуальні особливості військовослужбовця, так і можливість досягнення позитивного результату, реальний стан справ у частині (підрозділі). Командири можуть оголосити догану, сувору догану, понизити у посаді, військовому званні, достроково звільнити з військової служби у зв’язку з невиконанням умов контракту (у мирний час).

У сучасних умовах кожен командир частини підрозділу має матеріальні важелі впливу на військовослужбовців, які зловживають спиртними напоями. Якщо дисциплінарні та виховні заходи не досягли бажаного результату можна знизити преміювання винних осіб, або взагалі не виплачувати його.

Профілактика пияцтва і алкоголізму повинна бути підкріплена непохитною волею командування щодо притягнення до відповідальності осіб, котрі дозволяли випадки пияцтва.

Ефективно вплинути на осіб, які зловживають спиртними напоями, можуть заходи громадського впливу. Військовослужбовців, які допустили виконання обов’язків по службі в стані алкогольного сп’яніння, в обов’язковому порядку, слід виносити на суд громадськості (загальні збори військовослужбовців, офіцерські збори, товариські суди честі, наради сержантів і т.п.). Це необхідно для того, щоб позбавити п’яницю підтримки, протиставити його колективу.

Як в офіцерському середовищі, так і серед інших категорій військовослужбовців завжди є особи, які виступають організаторами п’яних застіль. Вони намагаються втягнути в пияцтво якомога більшу кількість своїх друзів і знайомих, вишукуючи для цієї мети надумані приводи. Виявивши таких організаторів командир і офіцер по роботі з особовим складом отримують можливість проводити індивідуально - виховну роботу безпосередньо з носіями алкогольних традицій, не розпорошуючись на решті особового складу. Для даної роботи доцільно залучати найбільш досвідчених та шанованих військовослужбовців військової частини, підрозділу (актив). Результат буде кращим, якщо до цього залучити лікарів, військових психологів, а при перебуванні у місці постійної дислокації і членів сімей, представників жіночого активу.

Обов’язково слід проводити роботу з формування або корекції громадської думки щодо неприпустимості виконання обов’язків по службі в стані алкогольного сп’яніння, залученню військовослужбовців до здорового способу життя.



Командиру частини, його заступнику по роботі з особовим складом слід спрямовувати роботу командирів підрозділів щодо попередження пияцтва підлеглих, виявляти необхідну вимогливість до тих командирів (начальників), у підрозділах яких мали місце злочини, події або грубі проступки на ґрунті пияцтва.

Найчастіше, військовослужбовці починають зловживати спиртним при відсутності можливості зайняти іншим способом свій вільний час. Алкогольне дозвілля порівняно легко організувати. Але ж завжди є альтернатива, можна, наприклад, провести обговорення українських народних традицій, історичних подій. У місцях постійної дислокації доцільно провести футбольний чи волейбольний матч, інші змагання. Якщо дозвілля не організовувати, то відпочинок військовослужбовців всіх категорій може звестися лише до вживання спиртними напоями.


Важливу роль у профілактиці пияцтва серед військовослужбовців можуть зіграти релігійні організації. Релігії, зокрема християнство і буддизм, проповідують помірність і стриманість у всьому. Іслам взагалі забороняє вживання алкоголю. Доцільно запрошувати священиків, які опікуються військовими частинами для проведення індивідуальних та колективних бесід, занять тощо.

Доцільно використовувати і нові форми роботи з підлеглими щодо профілактики та недопущення пияцтва. У зоні АТО добре себе зарекомендували бесіди волонтерів з особами, які зловживають спиртними напоями. При цьому саме жінки – волонтерки більш ефективно можуть вплинути на чоловіків, які зловживають спиртними напоями.


При роботі з військовослужбовцями, схильним до зловживання спиртними напоями.

Заступник командира бригади по роботі з особовим складом:
організовує і особисто проводить виховну роботу, спрямовану на утвердження у військовому колективі здорового способу життя, попередження подій, злочинів і грубих проступків, пов’язаних з пияцтвом.

Для цього застосовує форми і методи індивідуального і групового педагогічного впливу; вивчає громадську думку і настрої військовослужбовців, вживає заходів до їх формування і корекції, організовує і проводить роз’яснювальну роботу, антиалкогольну агітацію і пропаганду; веде аналіз подій, злочинів, грубих проступків, пов’язаних з пияцтвом, виробляє і доповідає командирові пропозиції щодо їх попередження; постійно піклується про соціальну захищеність військовослужбовців та членів їх сімей, задоволенні потреб і запитів, відновленні порушених прав; піклується про створення в частині сприятливих матеріально-побутових умов життя військовослужбовців та членів їх сімей, культурного і духовного розвитку, організації дозвілля;


бере участь у роботі офіцерських зборів, загальних зборів військовослужбовців, інших громадських організацій, направляє їх роботу на створення нетерпимого ставлення до пияцтва військовослужбовців;
організовує методичне навчання командних кадрів та офіцерів по роботі з особовим складом практиці роботи з попередження пияцтва;
проводить інструктажі щодо недопущення випадків вживання спиртних напоїв в частині.

Психолог бригади:

бере участь у виявленні військовослужбовців, схильних до пияцтва і хворих на алкоголізм; виробляє рекомендації для індивідуальної роботи з військовослужбовцями з питань попередження пияцтва; бере участь у методичному забезпеченні роботи з профілактики пияцтва;


формує в особового складу мотивацію до здорового способу життя.

Заступник командира підрозділу по роботі з особовим складом:


особисто проводить виховну роботу, спрямовану на утвердження у військовому колективі здорового способу життя, попередження подій, злочинів і грубих проступків, пов’язаних з пияцтвом.

Для цього застосовує форми і методи індивідуального і групового педагогічного впливу;

постійно піклується про соціальну захищеність військовослужбовців та членів їх сімей, задоволенні потреб і запитів, відновленні порушених прав;

здійснює антиалкогольну агітацію і пропаганду;


присікає передумови до грубих провинам на ґрунті вживання спиртних напоїв.

Лише постійна, цілеспрямована, ретельно спланована робота, скоординовані зусилля командирів (начальників) підрозділів і частин, офіцерів по роботі з особовим складом, військових медиків, молодших командирів, активу підрозділу принесуть успіх у попередженні зловживань спиртними напоями.

Статутний порядок в підрозділі і військової частини, бойова і фізична підготовка, повноцінне і якісне забезпечення всіма видами постачання, цікава виховна робота, правильна організація дозвілля та культурно-масових заходів, увага до сімейно-побутових проблем сприяють формуванню правильних установок особистості військовослужбовця і не залишають місця для спроб відходу від реальності через алкогольне одурманення.

Конец формы





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка