Завалькевич Т. Д., бібліотекар. Бериславський педагогічний коледж



Скачати 109.34 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір109.34 Kb.
Завалькевич Т.Д., бібліотекар.

Бериславський педагогічний коледж

імені В. Ф. Беньковського.

Херсонська обл.

Олександр Довженко і Херсонщина

(до 120 річниці з дня народження О. Довженка)

Інтегрований бібліотечний урок

Мета: знайомити студентів з періодом перебування Олександра Довженка на Херсонщині під час будівництва Каховської ГЕС та міста Нова Каховка, історією написання кіноповісті «Поема про море»; висвітлити багатогранність таланту письменника, сценариста, режисера; прищепити любов та повагу до творчості О. Довженка – доробку свідомого носія національної культури, менталітету, українського способу мислення і сприймання світу; виховувати почуття патріотизму, гуманістичного світогляду, національної гідності; формувати мовленнєву і читацьку культуру, комунікативну та літературну компетентності.

Обладнання: портрет Олександра Довженка, мультимедійна презентація, книжкова виставка.

Хід уроку

Читець

Українська культура напрочуд багата на таланти. Проте далеко не всі вони відбулися: одні змушені були відмовитися від себе, деградували, інші емігрували, ще інших репресували – факти загальновідомі.

Олександр Довженко – єдиний, що й за таких умов насправді став митцем світової міри, ім’я якого входить у всі енциклопедії, антології світового кіномистецтва.

Слайд 2.

Читець

Олександр Петрович Довженко… Кому невідоме це славне ім’я сьогодні. Але чи знаєте ви, що в цій постаті поєдналися не тільки визначний письменник, талановитий кінорежисер, але разом з тим і мудрий далекоглядний політик, великий патріот свого народу і син свого часу.



Читець

Олександр Довженко створив власну поетику кіно, що дало йому змогу майже в кожному фільмі прищеплювати українському глядачеві національну свідомість. Йому вдалося завдяки новій кіномові перед усім світом розгорнути панораму національної історії, культури, духовності – це було відкриття України.



Слайд 3.

Читець

Ось як влучно сказав про цю титанічну для української культури людину, Андрій Малишко: «Він лишився як дерево, що вічно цвіте, вічно плодоносить, як великий мислитель, який може стояти поряд із Сократом і Гомером».

Слайд 4. (біографія письменника)

Слайд 5.

Читець

Вже після перших серйозних фільмів Олександра Петровича Довженка дискусії в Україні та багатьох країнах Європи, в Америці привели до визнання молодого творця тоді ще німих кінофільмів оригінальним новатором у світовому кіномистецтві.



Слайд 6.

Надзвичайно високу оцінку новацій Олександра Довженка висловили відомі українські поети і письменники Максим Рильський, Микола Бажан, Остап Вишня, зарубіжні кінокритики.



Слайд 7.

Читець

Перші зрілі фільми О. Довженка «Звенигора», «Арсенал», «Земля» завоювали йому цілий світ, але відібрали Україну, підрізали творчі крила.

Друга світова війна відкрила О. Довженкові очі – він наче оглух до будь-яких пересторог і пише свою геніальну «Україну в огні».

Читець

Швидко написав, зняв фільм, сподіваючись на визнання, але сталося навпаки: рукопис потрапив до рук Сталіна і для О. Довженка настала кульмінаційна життєва драма, і повість і кінофільм були розкритиковані й заборонені. Фільм взагалі не вийшов на екрани, а повість уперше опублікували вже після смерті письменника.



Читець

31 січня 1944 року було скликано спеціальне засідання політбюро, на якому розпинали О. Довженка. Сам Сталін сформулював звинувачення так ніби ця книга відображає ворожу ідеологію автора.

Режисер М. Чіаурелі після засідання сказав: «Ти вождю пожалів 10 метрів плівочки. Ти жодного епізоду про нього в картині не зробив. Пожалів! Не хотів зобразити вождя! Гордість тебе заїла, от і погибай тепер…». Такого ніхто не чекав.

Слайд 8.

Читець

Результат – Олександра Петровича засуджено на мовчання, скомпрометовано в очах громадськості, позбавлено членства в комітетах і товариствах, знято з керівництва Київської кіностудії і приречено на довічне перебування в Москві. Багаторічна туга за рідною землею позначилась на моральному стані Довженка, він рветься до України, але марно, туди він має право їздити у відрядження, а ось жити має у Москві.



Читець

Сталін до кінця днів чекав, що Довженко, відомий усьому світові, напише і зніме фільм про нього – вождя, батька всіх народів, генералісимуса, переможця у Другій світовій війні, а тому не дозволив розстріляти, вичікував і навіть пробував приручити: і подарунки надсилав, і дві Сталінські премії вручив, ще й Ленінську, в закордонні відрядження відпускав (Берлін, Париж, Лондон), і звання діяча мистецтв присвоїв.

Не приручив. Олександр Довженко не вмів і не хотів їсти хліба з рук тирана. Хоч йому доводилося маневрувати, відкуповуватися.

Читець

Восени 1950 року була надрукована постанова про будівництво Каховської ГЕС, яка невдовзі стала всенародною будовою. Вся країна, тисячі її посланців будували гідроелектростанцію і нове місто на пісках.



Слайд 9. (фільм)

Слайд 10.

Читець

У 1951 р. після багаторічної перерви Олександр Довженко нарешті одержує можливість відвідувати Україну. Задумавши створити фільм про будівництво Каховської гідроелектростанції й Каховського моря, режисер щороку їздить до Каховки, живе там, зустрічається з будівельниками, селянами, інженерами, вченими, збирає матеріал для майбутнього сценарію.



Слайд 11. (фільм)

Слайд 12.

Читець

Відступаючи від хронології кіноповістей Олександра Довженка, виділимо цю останню працю митця, твір багатосюжетний, складний і дійсно співуче-поетичний. В ньому, зокрема, йдеться про колгосп та його успіхи, але обставини тут зовсім інші: споруджується Каховське море, і старе село мусять зносити. Завдячуючи мудрому господарю, голові колгоспу Саві Зарудному, на новому, більш високому місці вже виникло добротне, красиве нове село. Перед переселенням колгоспників у нові оселі Зарудний викликає з різних кінців Радянського Союзу всіх своїх земляків попрощатися зі своїми старими хатами. (Слайд 13, фільм)



Слайд 14.

Читець

Із притаманною йому громадянською позицією Олександр Довженко втручається у багато справ, які хвилювали його як українця-патріота: викладає свої пропозиції щодо художнього оформлення гідротехнічних споруд; робить доповідь про архітектуру нового села, дає ділові, справді професійні поради щодо поліпшення конкретних архітектурних проектів. Задумується він і про доцільність та екологічні наслідки майбутнього моря.



Читець

Та все, що Олександр Довженко пише і подає на розгляд як сценарій майбутнього фільму, знову не до вподоби можновладцям. Вони далі намагаються духовно зламати художника, примусити його творити таку ж сірятину, яка заполонила літературу і кіно й відповідала всім канонам так званого соцреалізму.



Читець

Виконуючи їхні вказівки, Олександр Довженко 17 разів переробляє свій твір, який остаточно називає «Поема про море», маючи на увазі житейське море й епізодично та багатозначно вплітаючи в канву сучасності картини далекого і близького історичного минулого України.



Слайд 15. (фільм)

Читець

Олександр Довженко і Нова Каховка – окрема яскрава сторінка як в історії міста так і в творчій біографії видатного кінорежисера, фундатора українського кіно, всесвітньо відомого письменника, публіциста, художника. «Я люблю Нову Каховку…» – ці слова Олександра Довженка своєрідний епіграф до плідного, насиченого новими враженнями і творчими задумами, періоду його перебування на всенародній будові.



Слайд 16.

Читець

Його надихали енергійні, життєрадісні будівники, що з’їхалися сюди з усієї тодішньої країни. Вони розуміли митця, ловили кожне його слово, ходили за ним юрбами. Каховка була його любов’ю. Він любив її молодість, будівничу енергію, любив людей, що творили красу нового життя.



Слайд 17.

Читець

На всесоюзну будову він приїхав на схилі літ, вже визнаним майстром. Далеко позаду були босоноге дитинство над чарівною Десною, романтична юність, навчання в Глухівському вчительському інституті, викладацька робота в Житомирі, вир революції і Громадської війни, дипломатична служба в Польщі і Німеччині, робота в драмтеатрі і газеті в Харкові.



Слайд 18.

Читець

Нова Каховка була лише в мріях, на пісках закладалися перші будинки, а садовод Степан Маркович Фалдзінський вже планував, де і як висаджувати дерева, кущі і квіти. Саме ця людина є засновником паркової зони, в тому числі і куточку який має назву «Діброва казкова». В тих його планах постійним порадником був Олександр Довженко, обидва вони бачили на пісках місто-сад і творили його.



Читець

Колишній начальник будівництва Каховської ГЕС Андріанов у своїх спогадах писав: «Довженко місяцями жив з дніпробудівцями. На будівництві греблі і на заплавах Дніпра, в каменоломнях і на будовах нового міста – всюди можна було бачити його – зібраного, дбайливого, доскіпливого. Згодом будівельники так звикли до нього, так його полюбили, що коли він довго не з’являвся, запитували: «А де це наш Довженко?». Справді, він тут був наш, свій. Щодня він ранком виходив, ніби на дільницю справжній виконроб».



Слайд 19.

Читець

Про свої зустрічі з будівельниками, майбутніми персонажами кіносценарію «Поеми про море», про могутність людського духу – Олександр Довженко написав сім записних книжок, датованих 1952–1956 роками. Читаєш записні книжки Довженка – і в них часто-густо є рядки-освідчення в любові до нашого краю, його людей: «Якщо мене спитають, звідки ви? – я відповім: з Нової Каховки. Я полюбив усе, що навколо мене... Я часто думаю, чому мені так добре? Тому що живу серед народу», «Каховка – батьківщина мого серця... Я – каховчанин». На сторінках записних книжок є багато згадок про міста і села Херсонщини, серед яких Берислав, Асканія-Нова, Каланчак, Брилівка, Генічеськ, Любимівка, Василівка.



Читець

Кіноповість – це гімн новому життю, колективній праці. На урочистому зібранні всіх односільчан Сава Зарудний виголошує промову-роздум. І є у ній такі слова: «Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим».



Слайд 20. (фільм)

Цікаво, що працюючи над створенням кіноповісті, автор власноручно виготовляє потрібні малюнки, портретні етюди, графіки, ескізи.



Слайд 21.

Читець

Вперше уривок цієї кіноповісті опубліковано російською мовою, і лише у грудні 1956 року – українською. Повністю твір надруковано у журналі «Дніпро» наступного року. Не судилося Олександру Петровичу побачити останні творіння душі своєї.



Слайд 22.

Його справу продовжувала вірна дружина Юлія Солнцева, яка й випустила на екрани фільм «Поема про море». В листопаді 1958 року в Новій Каховці вперше в новозбудованому кінотеатрі «Родина», відбулася прем’єра фільму «Поема про море»; в героях фільму будівники вгадували самих себе.



Читець

Ім’я Юлії Солнцевої (видатної радянської актриси, кінорежисера, дружини Олександра Довженка) теж тісно пов’язане з нашим краєм, зокрема з Каховкою. Вона разом з чоловіком працювала тут над створенням фільму «Поема про море», однак смерть О. Довженка уповільнила втілення задуму. Проте фільм все-таки був завершений завдяки спільним зусиллям каховчан і творчої кінознімальної групи. Скажімо, в масових сценах були задіяні кілька сотень студентів Новокаховського агротехнікуму. Каховський міськком партії допоміг влаштувати побут знімальної групи, акторів на період створення фільму, який увійшов до золотого фонду кінематографії, а у 1959 році був удостоєний Ленінської премії, щоправда посмертно для автора.



Слайд 23.

Читець

Вшанування пам’яті геніального мистця Олександра Довженко в Україні є на вкрай низькому рівні. Те, що було зроблене, в основному було зроблене за часів радянської влади:

з 1957 року Київська кіностудія носить ім’я Олександра Довженка;

у 1972-му році було затверджено Золоту медаль імені Олександра Довженка «За найкращий військово-патріотичний фільм».



Читець

Перші значні кроки по збереженню і вшануванню пам’яті нашого видатного співвітчизника були зроблені із здобуттям незалежності України, проте і досі цього вкрай мало, а українці не мають вільної можливості побачити фільми О. Довженка.

10 вересня – день народження Олександра Довженка – святкується в Україні як День кіно. В цей же день з 1994 року за указом Президента України вручається державна премія в галузі кінематографа імені Олександра Довженка.

Слайд 24.

Читець

У 2009 році в Новій Каховці було відкрито пам’ятник видатному українському письменнику, сценаристу, класику світового кінематографу – Олександру Петровичу Довженку. Пам’ятник було побудовано на кошти благодійних внесків, які протягом майже шести років збирали мешканці міста Нова Каховка, та виділених депутатами міської ради. Новокаховчани пишаються тим, що така відома постать пов’язана з історією міста, а відкриття пам’ятника – ще одне нагадування про світлу і невмирущу пам’ять митця.



Слайд 25.

Читець

Його ім’ям названо вулицю, а також загальноосвітню школу № 1 де наші студенти проходять педагогічну практику. На будинку № 19 по вулиці Леніна є меморіальна дошка з написом: «У цьому будинку жив і працював у 1952–1953 роках видатний кінорежисер і письменник Олександр Петрович Довженко».



Слайд 26 (фільм).

Слайд 27.

Читець

Довженко за своє життя створив 14 різних фільмів, 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, 2 п’єси, понад 30 оповідань і новел, писав публіцистичні статті та аналітичні праці щодо питань кіномистецтва, живопису, архітектури.



Слайд 28.

Читець

Життя і творчість Олександра Довженка – це сюжет Шекспірової трагедії. Сподіваємось, що у 21 столітті стануть відомі всі документи стражденного положення письменника, й тоді розпочнеться справжнє життя митця після смерті. А нам ще належить повніше відкрити його для себе, вивчаючи на уроках української літератури та у вільний час.



Список використаних джерел:

  1. Базиль, Л. Олександр Довженко: нові грані творчого мислення // Українська література в загальноосвітній школі. – 2009. – № 11. – С. 37-38.

  2. Дворецька, Ю. Олександр Довженко перший поет кіно // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2012. – № 26. – С. 38-40.

  3. Довженко, О. Афоризми. Крилаті вирази. Творчі роздуми. Скалки думок високих [Текст]: збірник / Олександр Довженко. – К.: Молодь, 1968. – 85, [4] с.

  4. Довженко, О. Вчора і сьогодні. Образ дисидента [Текст]: зі щоденників; збірник матеріалів / Олександр Довженко. – Вид. 2-е, випр. і допов. – Луцьк: Терен, 2007. – 237, [3] с.

  5. Коба, С. Олександр Довженко [Текст]: життя і творчість / С. Коба. – К.: Дніпро, 1994. – 87 с.

  6. Коваленко, М. Зорі і крила натхненної творчості [Текст] // Довженко, О. Вибрані твори / О. Довженко. – К.: Дніпро, 1971. – С. 5-19. – (Передмова).

  7. Олександр Довженко (1894-1956) [Текст] // Мовчан, Р. В. Українська література: підруч. для 11-го кл. загальноосв. навч. закл.; рівень стандарту, академічний рівень / Р. В. Мовчан, О. М. Авраменко, В. І. Пахаренко. – К.: Грамота, 2011. – С. 197-218.

  8. Олександр Довженко (1894-1956) [Текст] // Непорожній, О. Українська література: підруч. для 11-го кл. серед. шк. / О. Непорожній, І. Семенчук. – 10-те вид., перероб. і допов. – К.: Освіта, 1995. – С. 246-279.

  9. Підсуха, О. Провісник [Текст] // Довженко, О. Україна в огні: кіноповість, щоденник / О. Довженко. – К.: Радянський письменник, 1990. – С. 6-14. – (Передмова).

  10. Поляруш, О. Є. Олександр Довженко і фольклор [Текст]: монографія / О. Є. Поляруш. – К.: Вища школа, 1988. – 175, [1] с.

  11. Рильський, М. Олександр Довженко [Текст] // Довженко, О. Зачарована Десна: кіноповісті, оповідання / Олександр Довженко. – К.: Дніпро, 1969. – С. 5-19. – (Передмова).

  12. Тимків, Н. Авторська позиція Олександра Довженка // Українська мова та література. – 2009. – № 38. – С. 3-5.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка