Затверджено Вченою радою філософського факультету



Скачати 40.11 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір40.11 Kb.
Затверджено

Вченою радою

філософського факультету

(протокол № 9 від 27 квітня 2015 р.)
ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ ДО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

З ФІЛОСОФІЇ (КОМПЛЕКСНИЙ)

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “ФІЛОСОФІЯ”

7. 020301 ОКР „СПЕЦІАЛІСТ”


Евристика

  1. Евристика як інтегративна наука.

  2. Філософська евристика, її предмет та методи.

  3. Логічна евристика та проблеми формально-логічного моделювання творчого мислення.

  4. Евристична модель творчого пошуку та розв’язання задач й формування нового знання.


Етика ділового спілкування

  1. Предмет та завдання курсу “Етика ділового спілкування”.

  2. Ділове спілкування: його особливості. Основні морально-етичні принципи ділового спілкування.

  3. Професійна етика: загальне і особливе. Професійна культура і професійна мораль.


Футурологія

  1. Прогностична функція філософії. Майбутнє як об’єкт філософського аналізу.

  2. Первісні форми передбачення майбутнього та основні прогностичні ідеї західноєвропейських мислителів від античності до ХХ ст.

  3. Футурологія в ХХ ст. Новітні моделі світового розвитку. Римський клуб як міжнародна футурологічна організація та його основні доповіді. Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.

  4. Основні напрями, типи та методи соціального прогнозування. Україна в ХХІ столітті: футурологічний аналіз.



Філософія культури

  1. Поняття “культура” та різні підходи до його трактування.

  2. Передісторія філософії культури (античність, Середньовіччя, Відродження). Поняття “пайдейя” та “humanitas”. Філософія культури Нового часу (модерну). Програма “культивування розуму”.

  3. Філософія культури ХІХ-ХХ ст. Романтизм. Філософія життя. Неокантіанство. Марксизм. Концепції культури і цивілізації А. Тойнбі, П. Сорокіна, Й. Хейзінга, О. Шпенглера).

  4. Філософія культури екзистенціалізму, фрейдизму, структуралізму та постмодерну.


Філософія політики

  1. Проблема сенсу, суб’єкта та рушійних сил історії (філософські підходи до суспільства).

  2. Поняття влади як насильства та самоорганізації суспільства..

  3. Основні ідеології: консерватизм, лібералізм, соціалізм, націоналізм як відображення суспільно-політичних процесів.

  4. Подвійна структура політичних ідеологій: потреби суспільства і деспотично-маніпулятивний аспект.

  5. Політичний міф – архетипи і штучні конструкції.


Філософія освіти і науки

  1. Філософія освіти: статус і проблеми. Визначення об’єкту, предмету і логічних компонентів філософії освіти.

  2. Система цінностей в освітньому процесі.

  3. Самоствердження особистості в освітній діяльності. Перспективи особистості в концепті філософії освіти.

  4. Основні тенденції розвитку науки на рубежі ХХ-ХХІ ст.


Філософія в системі культури

  1. Культура і цивілізація.

  2. Філософія і міфологія.

  3. Філософія як світогляд.

  4. Філософія як ідеологія.


Соціологія культури і освіти

  1. Культура як соціологічний концепт. Функції культури

  2. Українознавство та його соціокультурні виміри.

  3. Предмет, об’єкт і структура соціологія освіти.

  4. Соціальна структура сфери освіти. Соціальні цінності і функції інституту освіти. Соціологічні проблеми розвитку науки.



Проблема людини в історії філософії

  1. Особливості осмислення проблеми людського буття у філософії Стародавньої Індії.

  2. Особливості давньокитайських вчень про людину.

  3. Особливості осмислення проблеми людського буття античній філософії.

  4. Особливості тлумачення проблеми людини у філософії Середньовіччя.

  5. Антропоцентризм філософії епохи Відродження: загальна характеристика.


Проблема людини в українській філософії

  1. Основні етапи розвитку проблеми людини в українській філософії.

  2. Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу (XV-XVII ст.): загальна характеристика

  3. Проблема людини та її щастя у філософських концепціях Григорія Сковороди

  4. Проблема “людина-нація” у філософських поглядах Івана Франка

  5. Особливості розвитку української філософії людини в радянський період і на сучасному етапі.



Проблема свободи в історії філософії

  1. Сенс свободи та шляхи руху до неї. Позитивна та негативна свобода.

  2. Свобода як вибір і визнання необхідності. Середньовіччя.

  3. Необхідність – пізнання і діяльність – свобода. Новий час.

  4. Свобода вибору і моральна відповідальність.

  5. Державні гарантії свободи совісті.


Методологічні та теотичні проблеми філософії

  1. Філософія як методологія.

  2. Взаємозв’язок онтологічної та людинознавчої проблематики.

  3. Методологічні підходи вирішення гендерних проблем.

  4. Взаємозв’язок онтологічної і суспільствознавчої проблематики (монізм, дуалізм, плюралізм).

  5. Детермінантність філософських парадигм у формуванні праксеологічних підходів до вирішення проблем “людина – природа”.


Методика організації філософських дискусій

  1. Історичні типи філософської дискусії (античність, Середні віки, Новий час тощо). Класичний та некласичний типи філософської дискусії. Визначення та формулювання складових дискусії.

  2. Особливості визначення та обґрунтування предмету філософської дискусії. Процедурні правила ведення дискусії. Правила організації дискусії.

Філософські основи творчої діяльності
Програмові вимоги обговорені і затверджені на засіданні кафедри філософії, протокол № 12 від 21 квітня 2015 року.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка